ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18.02.2016 р.

N К/800/31032/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів: Єрьоміна А. В. (головуючий); Кравцова О. В., Цуркана М. І., секретар судового засідання - Вишняк О. М., за участі: представника позивача - ОСОБА_5, представника відповідача - М. Л. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Г. С. І. на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_7 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Г. С. І., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Український фінансовий світ", про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, встановив:

У лютому 2015 року ОСОБА_7 (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Г. С. І., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Український фінансовий світ", в якому просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність щодо не включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договором банківського вкладу N 43918 від 4 липня 2014 року;

- зобов'язати Уповноважену особу подати до Фонду інформацію щодо неї як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Український фінансовий світ" та включити її до загального реєстру вкладників.

В обґрунтування позову зазначала, що в Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Г. С. І. були відсутні правові підстави для визнання договору банківського вкладу нікчемним, а тому відповідачами в порушення вимог чинного законодавства, її не включено до переліку вкладників і в подальшому до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Український фінансовий світ".

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року апеляційна скарга ОСОБА_7 задоволена.

Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2015 року скасована та прийнята нова постанова.

Адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Г. С. І. щодо не включення ОСОБА_7 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договором банківського вкладу N 43918 від 4 липня 2014 року.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Г. С. І. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_7, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_7 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Г. С. І. просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд зазначає наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між позивачем та публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український фінансовий світ" було укладено договір банківського вкладу "Вигідний альянс" від 4 липня 2014 року N 43918 за яким банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 196000 грн. у тимчасове строкове користування на строк до 4 жовтня 2014 року та зобов'язується сплачувати проценти за його користування.

Відповідно до квитанції від 4 липня 2014 року позивачем внесено 196000 грн. на депозитний рахунок.

14 серпня 2014 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову за N 491 "Про віднесення ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" до категорії неплатоспроможних".

На підставі цієї постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення N 69 від 14 серпня 2014 року, яким запроваджено тимчасову адміністрацію у публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Український фінансовий світ" та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію публічного акціонерного товариства "КБ "Український фінансовий світ" - Г. С. І.

10 листопада 2014 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову N 717 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ".

Листом від 11 грудня 2014 року за N 001/747 Уповноваженою особою повідомлено позивача про те, що договір банківського вкладу від 4 липня 2014 року N 43875 та операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон N 4452-VI) та статті 228 Цивільного кодексу України.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон N 4452-VI) (далі - Закон).

Частиною першою статті 3 Закону (Закон N 4452-VI) визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону (Закон N 4452-VI), Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

За правилами частин першої - третьої статті 27 Закону (Закон N 4452-VI), уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону (Закон N 4452-VI) та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з частиною п'ятою статті 27 Закону (Закон N 4452-VI), протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частина шоста статті 27 Закону (Закон N 4452-VI) визначає, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону (Закон N 4452-VI).

Відповідно до пунктів 3 - 5 розділу III Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 N 14 (Положення N 14) (далі - Положення N 14) Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8 (Положення N 14)), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону (Закон N 4452-VI), а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку. Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Відповідно до пункту 6 розділу III Положення (Положення N 14) передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Як передбачено у пунктах 2 (Положення N 14), 3 розділу IV Положення (Положення N 14), Фонд складає на підставі Переліку (Положення N 14) загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (Положення N 14) (далі - Загальний Реєстр). Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях. Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Аналізуючи зміст наведених законодавчих норм слід дійти висновку, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру (Положення N 14).

Як вбачається із листа Уповноваженої особи від 11 грудня 2014 року N 001/747 позивача не включено до переліку вкладників у зв'язку із визнанням нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) "Вигідний альянс" від 4 липня 2014 року N 43918 на підставі статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон N 4452-VI) та статті 228 Цивільного кодексу України, посилаюсь на те, що вказаний правочин порушує публічний порядок та спрямований на незаконне заволодіння майна держави.

Між тим, згідно з частиною другою статті 38 Закону (Закон N 4452-VI) протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частина третя статті 38 Закону (Закон N 4452-VI) визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону N 4452-VI; 6 (Закон N 4452-VI)) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Водночас, відповідачем не було визначено конкретної підстави нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що передбачені у частині третій статті 38 Закону (Закон N 4452-VI), та не наведено, що договір банківського вкладу (депозиту) "Вигідний альянс" від 4 липня 2014 року N 43918 має ознаки нікчемного правочину.

Частина перша статті 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина третя цієї статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Отже, для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що відповідачами не наведено, а судом не встановлено підстав для визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) "Планер" від 4 липня 2014 року N 43912, укладеного між позивачем та публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український фінансовий світ". Відповідачами також не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Крім того, в силу положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Проте, відповідного судового рішення про визнання недійсним договору банківського вкладу (депозиту) "Планер" від 4 липня 2014 року N 43912, матеріали справи не містять, а про існування таких судових рішень ні суду, ні сторонам не відомо.

Таким чином, відповідачем не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому така бездіяльність Уповноваженої особи суперечить приписам Закону (Закон N 4452-VI) та є протиправною бездіяльністю.

Отже, як вірно вважають суди попередніх інстанцій, Уповноважена особа не надала доказів того, що договір банківського вкладу (депозиту) "Вигідний альянс" N 43918 від 4 липня 2014 року є нікчемним в силу п. п. 2 (Закон N 4452-VI), 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон N 4452-VI) та частини другої статті 228 ЦК України.

За таких обставин, Вищий адміністративний суд України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Г. С. І. щодо не включення ОСОБА_7 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Г. С. І. подати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_7, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_7 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, Вищий адміністративний суд України вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо необґрунтованості позовних вимог, оскільки безпідставно послався на те, що позивачем не оскаржувалось рішення про визнання договору банківського вкладу нікчемним, законність цього рішення підлягає перевірці при вирішенні справи по суті, зокрема позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Г. С. І. - залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Судді:

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали