Шановні партнери! Всі ціни, інформація про наявність та терміни доставки документів актуальні.


Додаткова копія: Про визнання протиправною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року N 804

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

10.02.2020 р.

N 640/19648/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого, судді - Шейко Т. І., суддів: Пащенка К. С., Чудак О. М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та нечинною постанови від 14 серпня 2019 року N 804 встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, в якому просив:

- визнати незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року N 804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (Постанова N 804).

Позовні вимоги позивач мотивував тим, що Кабінет Міністрів України 14 серпня 2019 року прийняв постанову N 804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (Постанова N 804), яка не відповідає Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оскільки нею не враховано усіх складових грошового забезпечення, передбачених частиною третьою статті 43 Закону, зменшено та розстрочено термін виплати сум підвищення перерахованої пенсії.

При цьому оскаржувана постанова (Постанова N 804) прийнята відповідачем не зважаючи на те, що пункти 1 (Постанова N 103), 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року N 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (Постанова N 103), зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року N 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі N 826/3858/18 від 12 грудня 2018 року (Рішення N 826/3858/18), залишеним в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року (Постанова N 826/3858/18), - визнано протиправними та нечинними.

Тобто судовими інстанціями надана оцінка спірним правовідносинам, однак відповідач протиправно її не врахував та повторно прийняв аналогічну постанову, чим порушив право позивача на отримання в повному обсязі грошового забезпечення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду у порядку загального позовного провадження.

Відповідач надав відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, вказував на правомірність своїх дій та їх відповідність наданим чинним законодавством повноваженням.

Позивач просив розглядати справу без його участі.

Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, подальший розгляд справи здійснив у порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1 є інвалідом II групи, учасником бойових дій, учасником АТО, що підтверджується належним чином завіреними копіями посвідчень серія НОМЕР_1, серія НОМЕР_2, серія НОМЕР_3, та звільнений у 2009 році з військової служби та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Як стверджував позивач, на час встановлення йому розміру пенсії, остання обчислювалась з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідний оклад за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Утім 21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова N 103 "Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (Постанова N 103) (далі - Постанова КМУ N 103), пунктом 1 (Постанова N 103) якої визначено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року N 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (Постанова N 704);

пунктом 2 (Постанова N 103) виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах:

з 1 січня 2018 року - 50 відсотків;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків;

з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Постановою N 103 (Постанова N 103) також внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року N 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зокрема:

у Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженому Постановою КМУ N 45,

- пункт 5 викладено в такій редакції:

"5. Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням".

- додаток 2 до Порядку викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

При цьому у додатку 3 Порядку (в новій редакції) "Довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції")" такі надбавки передбачені.

Внесені Постановою КМУ N 103 (Постанова N 103) зміни не враховували усіх складових грошового забезпечення та встановлювали поетапність виплати підвищення до пенсії, чим звужували зміст грошового забезпечення осіб, звільнених з військової служби, у тому числі і позивача.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Харківській області, яке виплачує позивачу пенсію, починаючи з 01 січня 2018 року саме в розмірах, визначених Постановою N 103 (Постанова N 103) і, відповідно, як наголосив позивач, позбавило права на перерахунок відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року N 704 (Постанова N 704).

Однак рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі N 826/3858/18 від 12 грудня 2018 року (Рішення N 826/3858/18) за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України визнано протиправними та нечинними пункти 1 (Постанова N 103), 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року N 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (Постанова N 103) та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року N 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року (Постанова N 826/3858/18) рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року (Рішення N 826/3858/18) залишено без змін.

В той же час 14 серпня 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову N 804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (Постанова N 804), якою установив, "що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. N 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (Постанова N 704), здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року".

Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року N 804 (Постанова N 804) вдруге, як наголошує позивач, скасовано надбавки, доплати, підвищення, премії.

Кабінет Міністрів України, встановивши оскаржуваною постановою порядок перерахунку раніше призначених пенсій, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, не врахував всі види грошового забезпечення військовослужбовців, вичерпний перелік яких встановлений Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", і які відображають умови, особливості військової служби кожної особи, яка має право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Крім того, встановлення оскаржуваною постановою здійснення у 2019 році перерахунку в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року, фактично зменшує та розстрочує виплату всієї суми підвищення перерахованої пенсії.

Вказані обставини зумовили звернення позивача до суду із заявленим позовом.

Надаючи оцінку доводам позивача та відповідача, доказам, наявним у матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частин першої ( N 2747-IV) та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Організацію, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України визначає Закон України "Про Кабінет Міністрів України" ( ).

Частинами першою ( ), другою статті 1 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" ( ) визначено, що Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.

У відповідності до статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері.

Відповідно до частини першої статті 49 цього Закону ( ) Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Як вже було зазначено вище, Кабінетом Міністрів України 14 серпня 2019 року прийнята постанова N 804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (Постанова N 804).

З пояснювальної записки до проекту вказаної постанови слідує, що метою прийняття постанови є врегулювання питання здійснення виплат в 2019 році особам, пенсії яких з 01 січня 2018 року були перераховані відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року N 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (Постанова N 103) та виплачувалися у 2019 році у порядку, встановленому пунктом 2 Постанови N 103 (Постанова N 103).

В обгрунтування необхідності прийняття акта в пояснювальній записці зазначено, що відповідно до статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон N 2262) виплата пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок здійснення видатків за рахунок коштів Державного бюджету України регулюється Бюджетним кодексом України, відповідно до пунктів 20 та 29 частини першої статті 116 якого взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. З метою визначення порядку використання бюджетних коштів, призначених для пенсійних виплат згідно із Законом N 2262, відповідно до статті 4 Бюджетного кодексу України та у зв'язку з набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року по справі N 826/3858/18 (Рішення N 826/3858/18), яким було визнано протиправними та нечинними, зокрема, пункти 1 (Постанова N 103), 2 Постанови N 103 (Постанова N 103), виникла потреба у врегулюванні питання здійснення пенсійних виплат особам, пенсії яких з 01 січня 2018 року були перераховані відповідно до пункту 1 Постанови N 103 та виплачувалися у 2019 році у порядку, встановленому пунктом 2 Постанови N 103.

Тому проектом пропонувалося установити, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом N 2262 до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом N 2262 особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), та перерахованих з 01 січня 2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року N 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (Постанова N 704), здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року".

З пояснювальної записки до проекту Постанови N 804 також вбачається, що Міністерством юстиції України до проекту акта висловлено застереження щодо визначення умов перерахунку пенсій.

Так, згідно з постановляючою частиною проекту акта виплата пенсій, призначених відповідно до Закону N 2262 до 01 березня 2018 року та перерахованих з 01 січня 2018 року обчислюється, виходячи з розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за посадою, яку особа займала на дату звільнення зі служби, що визначені відповідно до Постанови N 704 (Постанова N 704).

У зв'язку з цим Мін'юстом було зазначено, що відповідно до частини третьої статті 43 Закону N 2262 пенсії військовослужбовцям та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій в розмірах, установлених законодавством.

У пояснювальній записці до проекту акта, між іншим, вказано що "Конституційним Судом України від 13.05.2015 визначено, що аналіз Закону N 2262 вказує на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються як при призначенні пенсій (стаття 43 Закону N 2262), так і при перерахунку раніше призначених пенсій (стаття 63 Закону N 2262)".

З наведеного слідує, що незважаючи на визнання судом протиправними та нечинними пунктів 1 (Постанова N 103), 2 Постанови N 103 (Постанова N 103), застереження Міністерства юстиції України, висловлені у правовій експертизі проекту Постанови N 804, головною метою для прийняття Постанови N 804 (Постанова N 804) слугувало визначення порядку використання бюджетних коштів з огляду на застереження, встановлені пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України, за якими взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV) визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як неодноразово було зазначено вище, рішеннями судів (Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі N 826/3858/18 (Рішення N 826/3858/18), Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року (Постанова N 826/3858/18)) надана оцінка діям Кабінету Міністрів України (Постанови N 103 (Постанова N 103)) щодо визначення складових грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Законів N 2011 та N 2262, повноти та строків виплати перерахованих пенсій.

Аналізуючи наведені норми пенсійного законодавства, суди дійшли висновку про те, що пункти 1 (Постанова N 103), 2 Постанови N 103 (Постанова N 103) та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку, затвердженого Постановою N 45 щодо складових грошового забезпечення для перерахунку пенсій, звужують зміст та обсяг існуючих прав і свобод, з огляду на те, що скасовують надбавки, доплати, підвищення і премії, які отримував військовий пенсіонер під час служби, та які враховувались при попередніх перерахунках пенсій.

Кабінет Міністрів України, визначаючи новий порядок перерахунку раніше призначених пенсій, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, не враховував всі види грошового забезпечення військовослужбовців, вичерпний перелік яких встановлений Законом N 2011-XII, і які відображають умови, особливості військової служби кожної особи, яка має право на пенсію за Законом N 2262-XII.

Приймаючи рішення щодо Постанови N 103 (Постанова N 103), суди вказали, що всупереч вимогам статей 13, 43, частини четвертої статті 63 та частини третьої статті 11 Закону N 2262-XII, пункти Постанови N 103 змінюють умови і норми пенсійного забезпечення військовослужбовців.

При цьому судами враховано, що частина третя статті 11 Закону N 2262-XII встановлює, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

12 листопада 2019 року Верховний Суд своєю постановою у справі N 826/3858/18 (провадження N К/9901/10882/19) (Постанова N 826/3858/18, К/9901/10882/19) рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року (Рішення N 826/3858/18) та Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 (Постанова N 826/3858/18) року залишив без змін.

Так, Верховний Суд у постанові від 12 листопада 2019 (Постанова N 826/3858/18, К/9901/10882/19) року вказав, зокрема, на таке.

"…Порядок перерахунку пенсій врегульований розділом VIII "Порядок перерахунку пенсій" Закону N 2262-XII. Частина 4 статті 63 "Перерахунок раніше призначених пенсій" передбачає, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, безпосередній словесний, логіко-граматичний та юридичний аналіз конструкцій та змісту вказаних правових норм дає підстави вважати, що перерахунок раніше призначених пенсій визначений статтею 63 Закону N 2262-XII. Кабінету Міністрів України лише надано право на встановлення умов, порядку та розміру для перерахунку пенсій, передбачених вказаною статтею.

При цьому обчислення пенсії встановлюється статтею 43 Закону, яка має загальний характер та визначає вихідні дані відносно визначення грошового забезпечення для встановлення розміру як призначуваних пенсії, так і для перерахунку останніх, що є однорідними правовідносинами, виходячи зі змісту процитованого Закону.

Законодавець делегував Уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Так, "умовами" слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.

Під "порядком" розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методу здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Величина грошового забезпечення, як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення "розміру" перерахунку пенсій. При цьому орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений Законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені статтею 43 Закону N 2262-XII.

Адже, до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.

Абзац 3 статті 1-1 Закону України N 2262-XII містить безумовне застереження, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.2015 за N 4-рп/2015 (Рішення N 4-рп/2015) у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" наголосив на тому, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.

Отже, зміна умов чи норм пенсійного забезпечення (зокрема, визначення видів грошового забезпечення для перерахунку пенсій) підзаконними нормативно-правовими актами є порушенням закону".

Крім того, Верховний Суд вказав на відсутність у Кабінету Міністрів України права здійснювати розстрочку виплати перерахованої пенсії, наголосивши на такому.

"Строки перерахунку призначених пенсій визначаються статтею 51 Закону N 2262-XII.

Згідно із частиною третьою статті 52 Закону N 2262-XII виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.

За приписами частини другої статті 55 Закону N 2262-XII нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Таким чином, законодавець розмежував наступні поняття "строки перерахунку пенсії", "строки виплати пенсії" та "порядок перерахунку пенсії".

Системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону N 2262-XII свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати.

Так, пунктом 2 Постанови (Постанова N 103) передбачено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах:

з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;

з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Таким чином, даним пунктом передбачено обмеження виплати перерахованих сум підвищених пенсій у період з 01 січня 2018 року по 01 січня 2020 року, що є власністю осіб, яким така пенсія нарахована".

Слід зазначити, що приймаючи 14 серпня 2019 року постанову N 804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (Постанова N 804) Кабінет Міністрів України знову ж таки не врахував всіх складових грошового забезпечення для перерахунку пенсій, зокрема, надбавок, доплат, підвищень і премій, які отримував військовий пенсіонер під час служби, та які враховувались при попередніх перерахунках пенсій, здійснивши вказівку лише на розмір окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти) - чим звужено зміст та обсяг існуючих прав і свобод.

Також вказівкою в оскаржуваній постанові на проведення у 2019 році виплат в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року, Кабінет Міністрів України обмежив виплату перерахованих сум пенсій.

Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV) передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" (Закон N 1402-VIII) встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Право на пенсію підпадає під сферу дії статті 1 Протоколу першого Конвенції, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством.

Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.

Юридична природа соціальних виплат, в тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту "законних очікувань" (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами принципу правової держави (Rechtstaat) та верховенства права.

Так у справі "Суханов та Ільченко проти України" (Заява N 68385/10 та N 71378/10) Європейський суд з прав людини вказав, що якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинний Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (пункт 35).

У справі "Кечко проти України" (Заява N 63134/00) Європейський суд з прав людини наголосив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, має виплачуватися на основі чітких і об'єктивних критеріїв і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.

У рішенні "Ейрі проти Ірландії" (Airey v. Ireland, рішення від 09.10.79) Суд зазначив, що подальша реалізація соціальних та економічних прав здебільшого залежить від ситуації, особливо фінансової, яка склалася в даній державі. З іншого боку, Конвенція має тлумачитися у світлі ситуації сьогодення, і вона покликана гарантувати особі реальні права, що можуть бути практично реалізовані у сферах, які вона охоплює.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" (Заява N 29979/04) (Рішення) зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.

Відповідно до частини дев'ятої статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV) суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та не чинним повністю або в окремій його частині.

Відповідно до частини другої статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV) право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Оскаржувана Постанова N 804 (Постанова N 804), як і раніше визнані протиправними та нечинними пункти 1 (Постанова N 103), 2 Постанови N 103 (Постанова N 103), всупереч вимогам частини третьої статті 1-1, статті 43, частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", змінює умови і норми пенсійного забезпечення військовослужбовців, зокрема позивача, а відтак є протиправною та підлягає визнанню нечинною повністю.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом ( N 2747-IV), звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

У відповідності до частин першої ( N 2747-IV) та другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу ( N 2747-IV), в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно частини першої статті 6 цього Кодексу ( N 2747-IV) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За нормами частин першої ( N 2747-IV) та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу ( N 2747-IV).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками вирішення спору у даній справі відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів перед судом обгрунтованість, правомірність та доцільність прийняття Постанови N 804 (Постанова N 804). В той час як позивач навів переконливі докази на підтвердження порушення своїх прав щодо належного отримання грошового забезпечення.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відсутні.

Керуючись статтями 2 ( N 2747-IV), 33 ( N 2747-IV), 72 - 77 ( N 2747-IV), 139 ( N 2747-IV), 241 - 246 ( N 2747-IV), 251 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV), Окружний адміністративний суд міста Києва вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати постанову Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року N 804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (Постанова N 804) протиправною та нечинною повністю.

Зобов'язати Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV).

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV).

 

Головуючий, суддя

Т. І. Шейко

Судді:

К. С. Пащенко

 

О. М. Чудак




 
 
Copyright © 2003-2019 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали