ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

04.10.2018 р.

N 826/7754/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого, судді - Добрівської Н. А., розглянувши заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи: 1. Всеукраїнська громадська організація "Всеукраїнська спілка ветеранів війни", 2. Всеукраїнська громадська організація "Організація ветеранів України", 3. Всеукраїнський Союз громадських об'єднань учасників бойових дій, ветеран військової служби та правоохоронних органів "Всеукраїнський Союз", 4. Українська спілка в'язнів - жертв нацизму, 5. Всеукраїнська громадська організація "Асоціація ветеранів внутрішніх військ МВС України", 6. Громадська організація Всеукраїнська асоціація ветеранів війни та служби цивільного захисту, 7. Всеукраїнське громадське об'єднання "Об'єднання ветеранів розвідки України", 8. Всеукраїнська громадська організація "Асоціація ветеранів державної кримінально-виконавчої служби України", 9. ОСОБА_2, 10. ОСОБА_3, 11. Міністерство соціальної політики України, 12. ОСОБА_4, 13. ОСОБА_5, про визнання протиправною та скасування постанови від 14.02.2018 року N 156 (Постанова N 156), встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та скасування постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2018 року N 156 "Деякі питання надання фінансової підтримки громадським об'єднанням ветеранів" (Постанова N 156).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.05.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Одночасно з позовною заявою позивачем заявлялось клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2018 року N 156 "Деякі питання надання фінансової підтримки громадським об'єднанням ветеранів" (Постанова N 156) та наказу Державної служби у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції N 27 від 30.03.2018 року "Про організацію та проведення конкурсу з визначення програм (проектів, заходів), розроблених всеукраїнськими громадськими об'єднаннями ветеранів, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка у 2019 році" та заборони вчиняти дії по реалізації конкурсних засад для отримання фінансової допомоги ветеранським організаціям, жертвам нацистських переслідувань та жертвам політичних репресій в Україні.

Ухвалою суду від 23.05.2018 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову повернуто без розгляду.

03.10.2018 року від представника позивача ОСОБА_6 надійшла заява про забезпечення позову (передана судді на розгляд 04.10.2018 року) з вимогами (дослівно): "зупинити дію постанови Кабінету Міністрів від 14 лютого N 156 "Деякі питання надання фінансової підтримки громадським об'єднанням ветеранів" (Постанова N 156) зі змінами та наказів Державної служби у справах ветеранів та учасників антитерористичної операції N 47 від 05.06.2018 року "Про організацію та проведення конкурсу з визначення програм (проектів, заходів), розроблених всеукраїнськими об'єднаннями ветеранів, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка у 2018 році", наказу N 61 від 25.07.2018 року "Про утворення конкурсної комісії з розгляду конкурсних пропозицій, поданих всеукраїнськими громадськими об'єднаннями ветеранів для участі у конкурсі з визначення програм (проектів, заходів), для реалізації яких надається фінансова підтримка у 2018 році", наказу N 73 від 07.09.2018 року "Про оголошення додаткового збору конкурсних пропозицій" та заборонити вчиняти дії по реалізації конкурсних засад для отримання фінансової допомоги ветеранським організаціям, жертвам нацистських переслідувань та жертвам політичних репресій в Україні"; "… зупинити дію окремих положень постанови Кабінету Міністрів N 426 від 23 травня 2018 року "Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2011 року N 1049 "Про затвердження Порядку проведення конкурсу з визначення програм (проектів, заходів), розроблених інститутами громадянського суспільства, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка" (Постанова N 426), стосовно вилучення з тесту Постанови N 1049 (Постанова N 1049) норми, щодо нерозповсюдження встановленого порядку проведення конкурсу з визначення програм (проектів, заходів), розроблених інститутами громадянського суспільства, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка, на всеукраїнські ветеранські організації та їх спілки".

Дана заява мотивована тим, що час, який залишається до кінця фінансового року не дозволяє провести більшість запланованих заходів, сплатити за оренду приміщень та комунальні послуги, що значно ускладнює, а у деяких випадках паралізує роботу об'єднань ветеранів, оскільки ветеранські організації є неприбутковими. Невжиття заходів забезпечення може унеможливити виконання рішення суду, тому що захищати порушені права ветеранів та ветеранських організацій на фінансову державну підтримку у наступному році буде вже пізно.

Крім того, представник позивача стверджує про очевидність ознак протиправності "діяльності суб'єктів владних повноважень - Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики та Державної служби у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, які продовжують порушувати права, свободи та інтереси ветеранів війни та їх громадських об'єднань".

Надаючи оцінку вимогам, викладеним представника позивача у заяві та доводам, наведеним в обґрунтування необхідності вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частина 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV) визначає види забезпечення позову, згідно з якою позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Водночас, за змістом пункту 5 частини 3 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV) не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

При цьому, враховуючи наведену у позовній заяві ОСОБА_1 вимогу - визнати протиправною та скасувати постанову Кабінету Міністрів України від 14.02.2018 року N 156 "Деякі питання надання фінансової підтримки громадським об'єднанням ветеранів" (Постанова N 156), помилковим є твердження представника позивача про те, що предметом даного позову є, окрім наведеної постанови, "також визнання протиправними ще декілька споріднених з цією постановою нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та наказів Державної служби у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції".

Оскільки представником позивача у заяві викладені вимоги про вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом зупинення не тільки оскаржуваної постанови, а також інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та актів інших суб'єктів, які не є учасниками даного провадження, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви представника позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказів Державної служби у справах ветеранів та учасників антитерористичної операції N 47 від 05.06.2018 року, N 61 від 25.07.2018 року, N 73 від 07.09.2018 року та окремих положень постанови Кабінету Міністрів N 426 від 23.05.2018 року (Постанова N 426), а також щодо заборони вчиняти дії по реалізації конкурсних засад для отримання фінансової допомоги ветеранським організаціям, жертвам нацистських переслідувань та жертвам політичних репресій в Україні.

Щодо вимоги про зупинення дії оскаржуваної постанови Кабінету Міністрів України (Постанова N 156), остання, в силу вимог пункту 4 частини 2 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV) має бути обґрунтованою, тобто містити доводи (підтверджені відповідними доказами) щодо існування загрози настання обставин, викладених у частині 2 статті 150 цього ж Кодексу ( N 2747-IV), в разі невжиття судом відповідних заходів.

Так, відповідно до частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV), забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Водночас, заява представника позивача не мотивована наявністю конкретних обставин, які б засвідчували, що відсутність судового рішення про зупинення дії оскаржуваного нормативно-правового акта, яким визначається механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою "Фінансова підтримка громадських об'єднань ветеранів, заходи з відвідування військових поховань і військових пам'ятників та з відзначення святкових, пам'ятних та історичних дат" (бюджетні кошти), спричинить настання для позивача наслідків, визначених у пункті 1 частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV).

При цьому, ознаки протиправності положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2018 року N 156 (Постанова N 156) підлягають встановленню при вирішенні справи по суті, а тому забезпечення позову шляхом зупинення її дії до набрання законної сили судовим рішенням у справі фактично було б ухваленням рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 150 ( N 2747-IV), 151 ( N 2747-IV), 153 - 155 ( N 2747-IV), 241 - 243 ( N 2747-IV), 248 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV), Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалив:

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову відмовити повністю.

Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV) ухвала про відмову у забезпеченні адміністративного позову може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV). Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

 

Суддя

Н. А. Добрівська




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали