Додаткова копія: Про визнання протиправною та скасування постанови Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 року N 197

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

05.09.2019 р.

N 640/588/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого, судді - Погрібніченка І. М., суддів: Амельохіна В. В., Літвінової А. В., при секретарі судового засідання - Садохової В. С., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Прем'єра Міністра України Г. В. Б. про визнання протиправною та скасування постанови від 14.03.2018 року N 197 (Постанова N 197), зобов'язати вчинити дії, стягнення моральної шкоди, встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Кабінету Міністрів України, Прем'єр Міністра України Г. В. Б. (з урахуванням уточнення) про:

- визнання протиправною та скасування постанови Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 року N 197 "Деякі питання надання пільг у готівковій формі з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування міських, приміських та міжміських маршрутах" (Постанова N 197);

- зобов'язання Прем'єр Міністра України Г. В. Б. провести державну реєстрацію в ЄДРПОУ - особи Кабінету Міністрів України;

- стягнення з Кабінету Міністрів України на його користь моральної шкоди в сумі 10000,00 гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку загального позовного провадження та призначено справу до розгляду в підготовче засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2019 року закрито підготовче провадження, а справу призначено до судового розгляду по суті.

22 травня 2019 року позивачем подано до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в письмовому провадженні.

У зв'язку з поданням позивачем заяви про подальший розгляд справи в письмовому провадженні та неявки у судове засідання, призначене на 17.07.2019 року представника відповідачів, суд на підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV), дійшов до переконання про можливість її подальшого розгляду в письмовому провадженні.

Як вбачається з позовних вимог позивача, ним зокрема, оскаржується постанова Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 року N 197 "Деякі питання надання пільг у готівковій формі з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування міських, приміських та міжміських маршрутах" (Постанова N 197).

У той же час, судом під час розгляду даної справи встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.12.2018 року по справі N 826/6434/18 (Рішення N 826/6434/18), залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2019 року (Постанова N 826/6434/18), визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14 березня 2018 року N 196 "Про встановлення державних соціальних нормативів у сфері транспортного обслуговування" (Постанова N 196); визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14 березня 2018 року N 197 "Деякі питання надання пільг у готівковій форм з оплати пільгового проїзду усіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах" (Постанова N 197).

Згідно з частиною другою статті 14 КАС України ( N 2747-IV) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Дана норма кореспондується з пунктом 9 частини третьої статті 129 Конституції України.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV) суд закриває провадження у справі щодо оскарження нормативно-правових актів суб'єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV) рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Таким чином, враховуючи, що постанову Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 року N 197 "Деякі питання надання пільг у готівковій формі з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування міських, приміських та міжміських маршрутах" (Постанова N 197), що становить предмет спору у даній справі, було визнано протиправною та нечинною у результаті розгляду адміністративної справи N 826/6434/18, рішення у якій набрало законної сили, суд, в силу вимог п. 6 ч. 1 ст. 238 КАС України ( N 2747-IV), приходить до висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 року N 197 "Деякі питання надання пільг у готівковій формі з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування міських, приміських та міжміських маршрутах".

Суд також звертає увагу, що позивач в своїх позовних вимогах також просить стягнути з Кабінету Міністрів України на його користь моральної шкоди в сумі 10000,00 гривень, завданої йому прийняттям останнім вказаної вище постанови.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом ( N 2747-IV), звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV), юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За визначенням пунктів 1 ( N 2747-IV), 2 ( N 2747-IV), 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV):

1) адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

2) публічно-правовий спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій;

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг;

7) суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до частини п'ятої статті 21 КАС України ( N 2747-IV), вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 06.06.2018 у справі N 820/1203/17 (Постанова N 11-491апп18, 820/1203/17) адміністративні суди можуть розглядати вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватися шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. В іншому випадку спірні відносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, у тому числі й на користь держави) носять приватноправовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції.

Враховуючи ту обставину, що суд під час розгляду даної справи дійшов до переконання про необхідність закриття провадження в частині вимоги позивача, якою він оскаржує рішення суб'єкта владних повноважень, відтак пов'язана з нею вимога про стягнення з Кабінету Міністрів України моральної шкоди не може вважатися такою, що заявлена в одному провадженні та пов'язаною з нею, а отже повинна розглядатися самостійно в порядку цивільного судочинства місцевим судом загальної юрисдикції.

Пунктом першим частини першої статті 238 КАС України ( N 2747-IV) встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині вимоги позивача про стягнення з Кабінету Міністрів України на його користь моральної шкоди в сумі 10000,00 гривень, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись статтями п. 1 ( N 2747-IV), 6 ч. 1 ст. 238 ( N 2747-IV), 243 ( N 2747-IV), 248 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV), Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалив:

1. Закрити провадження у адміністративній справі N 640/588/19 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Прем'єра Міністра України Г. В. Б., в частині позовних вимог про:

- визнання протиправною та скасування постанови Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 року N 197 "Деякі питання надання пільг у готівковій формі з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування міських, приміських та міжміських маршрутах" (Постанова N 197);

- стягнення з Кабінету Міністрів України на його користь моральної шкоди в сумі 10000,00 гривень.

2. Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду зі спором між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

3. Роз'яснити позивачу, що розгляд вимоги про стягнення з Кабінету Міністрів України на його користь моральної шкоди в сумі 10000,00 гривень віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

4. Відповідно до частини 2 статті 238 КАС України ( N 2747-IV) Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

5. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Згідно ч. 1 ст. 295 ( N 2747-IV) та ч. 1 ст. 297 КАС України ( N 2747-IV) апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пп. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України ( N 2747-IV) в редакції Закону N 2147-VIII (Закон N 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу ( N 2747-IV). У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

 

Головуючий, суддя

І. М. Погрібніченко

Судді:

В. В. Амельохін

 

А. В. Літвінова




 
 
Copyright © 2003-2019 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали