ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

22.02.2012 р.

N 2а-17351/11/2670


Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді - Савченко А. І., при секретарі - Литовці Ю. Є. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, Відділу Державної автомобільної інспекції Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві про визнання протиправними дій та скасування постанови (за участю представників сторін: від позивача - ОСОБА_2, від відповідача-1 - Новицького І. Л., від відповідача-2 - не з'явився).

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22 лютого 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві (далі по тексту відповідач-1, ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві) та Відділу Державної автомобільної інспекції Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві (далі по тексту відповідач-2, ВДАІ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві), в якому просив: визнати протиправними дії відповідача-1 щодо порушення передбаченого законодавством строку направлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.10.2011 р. ВП N 29070578; визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 06.10.2011 р. ВП N 29070578; визнати протиправними дії відповідача-2 щодо направлення відповідачу-1 на виконання постанови від 05.07.2011 р. N 158442, яка не набрала законної сили.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2012 року задоволено клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 13 лютого 2012 року.

У судовому засіданні, призначеному на 13 лютого 2012 року, судом оголошено перерву до 22 лютого 2012 року.

В судовому засіданні 22 лютого 2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги. Представники відповідача-1 заперечив проти задоволення позовних вимог. Представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив:

Постановою державного виконавця ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві від 06.10.2011 р. ВП N 29070578 відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови N 158442, виданої 05.07.2011 р. ВДАІ Оболонського району м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 850,00 грн.

Супровідним листом від 06.10.2011 р. N 2341/9 вказана постанова надіслана на адресу ОСОБА_1.

Позивач, посилаючись на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 06.10.2011 р. ВП N 29070578 в порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" направлена на його адресу простим листом, а також на те, що постанова в справі про адміністративне правопорушення від 05.07.2011 р. N 158442 не набрала законної сили, просить визнати дії відповідачів протиправними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищезазначеного, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі статтею 124 Конституції України всі судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.99 р. N 606-XIV (далі по тексту - Закон від 21.04.99 р. N 606-XIV).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України від 21.04.99 р. N 606-XIV примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Статтею 1 Закону України від 21.04.99 р. N 606-XIV визначено, що виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до статті 11 названого Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно зі статтею 17 Закону України від 21.04.99 р. N 606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до частини 2 названої статті до виконавчих документів, що підлягають виконанню державною виконавчою службою віднесені постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Проте, Законом також закріплено вимоги до виконавчих документів, недотримання яких перешкоджає прийняттю їх до виконання.

Так, відповідно до статті 18 Закону України від 21.04.99 р. N 606-XIV у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Невідповідність виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження (пункт 6 частини 1 статті 26 Закону України від 21.04.99 р. N 606-XIV).

Проте, в порушення наведеної норми державним виконавцем за наслідками перевірки постанови від 05.07.2011 р. N 158442 в справі про адміністративне правопорушення прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження, незважаючи на те, що названий виконавчий документ не відповідав вимогам статті 18 Закону України від 21.04.99 р. N 606-XIV, а саме: не містив строку пред'явлення його до виконання та містив дату набрання законної (юридичної) сили, визначеної з порушенням вимог статті 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП).

Окрім того, суд звертає увагу на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 06.10.2011 р. ВП N 29070578 підписана державним виконавцем Новіцьким І. Л., в той час, як постанова N 158442, видана 05.07.2011 р. ВДАІ Оболонського району м. Києва, розглянута державним виконавцем Рябцевич К. Ю., що є порушенням вимог статті 11 Закону України від 21.04.99 р. N 606-XIV та розділу 3 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 р. N 74/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.99 р. за N 865/4158.

Також, під час направлення постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.10.2011 р. ВП N 29070578 позивачу, відповідач-1 припустився порушення вимог частини 1 статті 31 Закону України від 21.04.99 р. N 606-XIV, відповідно до якої копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про помилковість твердження відповідача-1 по обізнаність позивача щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки названа постанова не була направлена останньому рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Окрім того, в порушення частини 6 статті 25 Закону України від 21.04.99 р. N 606-XIV, згідно якої копія постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові, відповідач-1 направив копію оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.10.2011 р. ВП N 29070578 боржнику лише 20.10.2011 р., що підтверджується копією журналу реєстрації вихідної кореспонденції, наданої відповідачем-1.

Однак, суд вважає помилковим твердження позивача про те, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження від 06.10.2011 р. ВП N 29070578 підлягає скасуванню зв'язку з тим, що постанова в справі про адміністративне правопорушення від 05.07.2011 р. N 158442 на момент відкриття виконавчого провадженні не набрала законної сили, оскільки відповідно до положень пункту 5 частини 1 статті 37 Закону України від 21.04.99 р. N 606-XIV зазначена обставина є підставою для обов'язкового зупинення виконавчого провадження.

В той же час, керуючись принципами диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, закріплених у статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе задовольнити позов в частині скасування постанови про відкриття виконавчого провадження з підстав порушення вимог статті 11 Закону України від 21.04.99 р. N 606-XIV та розділу 3 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 р. N 74/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.99 р. за N 865/4158 при її постановленні.

За таких підстав та враховуючи всі наведені вище обставини, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача-1 та наявність підстав для скасування постанова про відкриття виконавчого провадження від 06.10.2011 р. ВП N 29070578.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним діям відповідача-2, суд приходить до наступного.

Як зазначено вище, 05.07.2011 р. начальником ВДАІ з обслуговування адміністративної території Оболонського району та автомобільно-технічної інспекції, підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в м. Києві прийнято постанову, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення останнім правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.

Відповідно до положень статей 287 - 289 КУпАП зазначена постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення, а відповідно до статті 291 КУпАП постанова набирає законної сили тільки після закінчення строку її оскарження.

Проте, в порушення наведених правових норм, на постанові в справі про адміністративне правопорушення N 158442 від 05.07.2011 р. під час її огляду в судовому засіданні, судом виявлено штемпель, згідно якого названа постанова набрала законної сили в день її винесення, тобто 05.07.2011 р.

В той же час, відповідно до наявних в матеріалах справи копій ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 01.08.2011 р. та адміністративного позову ОСОБА_1, постанова в справі про адміністративне правопорушення N 158442 від 05.07.2011 р. оскаржена останнім до суду, а отже, в силу положень статті 291 КУпАП не набрала законної сили.

Піддаючи правовій оцінці дії відповідача-2 щодо направлення постанови в справі про адміністративне правопорушення N 158442 від 05.07.2011 р. на виконання до державної виконавчої служби, суд приходить до висновку щодо вчинення їх недобросовісно, оскільки на момент розгляду справи судом ним не доведено набрання постановою в справі про адміністративне правопорушення N 158442 від 05.07.2011 р. законної сили на час її направлення на виконання.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивач відповідачі суду не надали.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва постановив:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві щодо порушення, передбаченого Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.99 р. N 606-XIV, строку направлення ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.10.2011 р. N ВП29070578.

3. Визнати протиправними дії Відділу Державної автомобільної інспекції Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві щодо направлення на виконання до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві постанови в справі про адміністративне правопорушення від 05.07.2011 р. N 158442.

4. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження від 06.10.2011 р. N ВП29070578.

5. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 18 (вісімнадцять) грн. 82 коп.

6. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Відділу Державної автомобільної інспекції Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 9 (дев'ять) грн. 41 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Суддя

А. І. Савченко





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали