ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11.10.2011 р.

N К/9991/44367/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого - судді Леонтович К. Г., суддів - Васильченко Н. В., Калашнікової О. В., Чалого С. Я., Черпіцької Л. Т., секретаря - Нагорного М. В. (за участю представника Кабінету Міністрів України - Опанасенка А. В.), розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2010 року (Постанова N 2а-3242/10/2670) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2011 року у справі N 2а-3242/10/2670 (Ухвала N 2а-3242/10/2670) за позовом Генерального прокурора України до Кабінету Міністрів України, третя особа - державне підприємство "Зовнішньоторговельна фірма "ТАСКО-експорт", про визнання протиправною та скасування постанови, встановила:

У березні 2010 року Генеральний прокурор України звернувся в суд з позовом до Кабінету Міністрів України, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову N 878 від 19.08.2009 р. "Про внесення змін до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.99 р. N 1228" у частині розширення списку товарів військового призначення і товарів, які містять відомості, становлять державну таємницю, що підлягають експорту та імпорту державним підприємством "Зовнішньоторговельна фірма "ТАСКО-експорт".

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірна постанова суперечить вимогам чинного законодавства та, зокрема, не була узгоджена з Міжвідомчою комісією з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю (при Раді національної безпеки і оборони України).

При розгляді справи судом першої інстанцій до справи залучене в якості третьої особи державне підприємство "Зовнішньоторговельна фірма "ТАСКО-експорт".

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2010 року (Постанова N 2а-3242/10/2670), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2011 року (Ухвала N 2а-3242/10/2670), позовні вимоги задоволені. Визнаний протиправним та скасований п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2009 N 878 "Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.99 N 1228" у частині розширення списку товарів військового призначення і товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, що підлягають експорту та імпорту державним підприємством "Зовнішньоторговельна фірма "ТАСКО-експорт".

Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями Кабінет Міністрів України звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою про скасування рішення судів першої і апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 19.08.2009 N 878 "Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.99 N 1228", якою розширений список експорту, імпорту товарів військового призначення і товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, державним підприємством "Зовнішньоторговельна фірма "ТАСКО-експорт". На підставі проведеної перевірки 09.02.2010 р. Генеральним прокурором України був винесений протест на вказану постанову. Листом від 16.02.2010 р. Перший віце-прем'єр-міністр України повідомив Генеральну прокуратуру України про відхилення протесту. Відповідно ч. 4 ст. 21 Закону України "Про прокуратуру" Генеральний прокурор України звернувся до суду з даним позовом, вважаючи, що постанова Кабінету Міністрів України 19.08.2009 N 878 прийнята з порушенням чинного законодавства.

Суди першої та апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги послалися на ті обставини, що в порушення вимог ст. 6 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання", п. 10, п. 11 Положення про порядок надання суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, затвердженого постановою Кабміну від 08.06.98 р. N 838, оскаржувана постанова прийнята без погодження з Міжвідомчою комісією з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю РНБО.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з вищенаведеними висновками судів попередніх інстанцій.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що постанова Кабінету Міністрів України від 19.08.2009 N 878 "Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.99 N 1228" у частині розширення списку товарів військового призначення і товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю і підлягають експорту та імпорту державним підприємством "Зовнішньоторговельна фірма "ТАСКО-експорт" прийнята без погодження з Міжвідомчою комісією з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що мають місце зміни до постанови від 12.07.99 N 1228, якою надані повноваження третій особі щодо експорту, імпорту товарів військового призначення, з розширенням списку товарів військового призначення, які містять державну таємницю, щодо експорту, імпорту державним підприємством "Зовнішньоторговельна фірма "ТАСКО-експорт", тобто, третій особі спірною постановою відповідач розширив повноваження щодо здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та які містять державну таємницю, шляхом збільшення ряду позицій вказаних товарів.

Згідно ст. 20 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" Кабінет Міністрів України має погоджувати свої рішення про призначення уповноважених суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, які можуть здійснювати зазначені експорт та імпорт, і регулювання відповідних експортно-імпортних операцій з відповідними Комітетами Верховної Ради України. Відповідно ст. 6 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" Верховна Рада України визначає законодавчі основи державної політики в галузі державного експортного контролю, а координацію діяльності та здійснення контролю за діями органів виконавчої влади в галузі державного експортного контролю покладено на Раду національної безпеки і оборони України".

Пунктом 10 Положення про порядок надання суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, затвердженого постановою Кабміну від 08.06.98 р. N 838, визначені порядок та процедура здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять державну таємницю. Відповідно наведеного пункту Держекспертконтроль, на підставі поданих суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності документів, готує проект відповідної постанови Кабінету Міністрів України, в якому зазначаються найменування суб'єктів і зовнішньоекономічної діяльності та найменування категорій товарів, щодо яких передбачається надання повноважень кожному із цих суб'єктів, або висновок про недоцільність надання суб'єктам, які звернулися з відповідними заявами, зазначених повноважень. Згідно п. 11 вказаного Положення проект відповідно постанови узгоджується з центральними органами виконавчої влади, Державною компанією "Укрспецекспорт", а також надсилається на розгляд Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю. Узгоджений проект постанови разом з витягом з рішення зазначеної Комісії надсилається в установленому порядку Держекспортконтролем Кабінетові Міністрів України. За змістом вказаної норми прийняття відповідачем спірної постанови передувало розгляд вказаного питання Міжвідомчою комісією з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю РНБО та наявності відповідного рішення останнього. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що, на час ухвалення оскаржуваної постанови, питання щодо розширення повноважень третьої особи відносно експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, Міжвідомчою комісією з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю не розглядалося, ніякі рішення з цього приводу Комісією не приймалися, що сторонами не заперечується. Посилання відповідача, що оскаржуваною постановою передбачалося розширення номенклатури товарів військового призначення для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, які вже мають відповідні повноваження безпідставні, оскільки встановлений спеціальний порядок та процедура прийняття постанов вказаного змісту, згідно якого прийняття постанов щодо визначення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності у сфері експорту та найменування категорій товарів щодо імпорту та експорту товарів військового призначення, або які мають державну таємницю, що мало в даному випадку, необхідно за наявності рішення Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю. Посилання скаржника на відсутність повноважень прокурора щодо звернення до суду із позовом необґрунтовані, оскільки за наявності відмови у задоволення протесту прокурора відповідно ч. 4 ст. 21 "Про прокуратуру" прокурор має право на звернення до суду про скасування постанови з підстав її невідповідності законодавчим нормам.

Виходячи з вищенаведеного оскаржувана постанова відповідача прийнята з порушенням з порушенням процедури її прийняття, тому суди першої та апеляційної інстанції прийшли до обґрунтованих висновків, що спірна постанова в частині п. 1 підлягає скасуванню як протиправна.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами апеляційної інстанції винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм процесуального та матеріального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ухвалила:

Касаційну скаргу Кабінету Міністрів України залишити без задоволення.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2010 року (Постанова N 2а-3242/10/2670) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2011 року (Ухвала N 2а-3242/10/2670) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237 - 239 КАС України.

 

Суддя

К. Г. Леонтович

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали