ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

31.01.2018 р.

N К/9901/1984/17,

 

N 825/849/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді-доповідача - Васильєвої І. А., суддів: Пасічник С. С., Юрченко В. П., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.06.2017 (головуючий судді: Житняк Л. О., судді: Бородавкіна С. В., Кашпур О. В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2017 (головуючий судді: Мацедонська В. Е., судді: Лічевецький І. О., Мельничук В. П.) у справі N 825/849/17 за позовом Приватного підприємства "Ресурс Трейд" до Державної фіскальної служби України та Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними дій та відмови, встановив:

ПП "Ресурс Трейд" (далі - позивач, ПП) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1, ДФС) та Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - ОДПІ, відповідач 2) в якому, із врахуванням уточнень до позову, просило визнати протиправною відмову ДФС у прийнятті поданих в електронному вигляді податкових накладних, що оформлені квитанціями від 25.05.2017 N б/н та від 26.05.2017 N б/н.; визнати прийнятими і зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного отримання податкові накладні позивача від 03.05.2017 N 3 та від 04.05.2017 N 4.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.06.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2017, позов задоволено: визнано протиправною відмову ДФС у прийнятті податкових накладних позивача, оформлену квитанціями від 25.05.2017 N б/н та від 26.05.2017 N б/н.; визнані прийнятими і зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного отримання податкові накладні позивача від 03.05.2017 N 3 та від 04.05.2017 N 4.

У касаційній скарзі ДФС просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 74.2 ст. 74, пункту 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК), ст. ст. 86 ( N 2747-IV), 159 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV) (далі - КАС України), та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Доводи касаційної скарги ДФС зведені до того, що судами не були враховані норми ПК та постанови Кабінету міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" від 29.03.2017 N 190 (Постанова N 190) (далі - Постанова N 190) щодо підстав відмови у реєстрації податкових накладних, а також - обставини призупинення реєстрації податкових накладних позивача з метою встановлення реальності господарських операцій та недопущення розповсюдження по ланцюгу схемного податкового кредиту.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що позивачем було укладено із ОДПІ договір від 31.03.2017 N 1 про визнання електронних документів, що підтверджується квитанцією N 2.

25.05.2017 о 10:44:09 позивач відправив відповідачу 2 засобами телекомунікаційного зв'язку в електронному вигляді податкову накладну від 03.05.2017 N 3 (а. с. 14), яка не була прийнята, із зазначенням у повідомленні про реєстрацію податкової накладної (Порядок N 1307) / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників (Порядок N 1307) до податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних (квитанції) (а. с. 15): "Виявлено помилки: порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 N 233, а саме: - ЄДРПОУ: "41201926". Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів".

У зв'язку із вказаною помилкою, 26.05.2017 о 09:38:00 позивачем було направлено відповідачу 2 засобами телекомунікаційного зв'язку новий договір про визнання електронних документів, який не було прийнято через дію договору про визнання електронних документів від 31.03.2017 N 1, що підтверджується квитанцією N 1 (а. с. 27).

З огляду на ці обставини позивач направив відповідачу 1 засобами телекомунаційного зв'язку податкову накладну від 04.05.2017 N 4 (а. с. 16), яка була не прийнята, із зазначенням у повідомленні про реєстрацію податкової накладної (Порядок N 1307) / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників (Порядок N 1307) до податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних (квитанції) (а. с. 17): ідентичного змісту помилок, як і при попередній спробі реєстрації податкової накладної 03.05.2017 N 3.

Відповідно до пункту 74.2 ст. 74 ПК в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних (Порядок N 1307) / розрахунків коригування (Порядок N 1307) критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної (Порядок N 1307) / розрахунку коригування (Порядок N 1307) в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пунктом 201.1 ст. 201 ПК на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим та другим пункту 201.10 ст. 201 ПК встановлено. що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац п'ятий цього пункту).

Згідно з абзацом восьмим, з метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції (абзац дев'ятий).

Абзацом десятим встановлено, що якщо надіслані податкові накладні (Порядок N 1307) / розрахунки коригування (Порядок N 1307) сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 18 цього підпункту).

На виконання цієї норми, постановою КМ України від 29.12.2010 N 1246 було затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок N 1246, у редакції, чинній на дату виникнення відносин з приводу прав і обов'язків у яких виник спір).

Відповідно до пункту 5 цього Порядку, податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 2001.3, 2001.9 статті 2001 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами (Порядок N 557), затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній (Порядок N 1307) / розрахунку коригування (Порядок N 1307).

Пунктом 12 встановлено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами (Порядок N 557), затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція) (пункт 13 цього Порядку).

Згідно з пунктом 14 Порядку N 1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Відповідно до пункту 15, у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Застосовуючи вказані правові норми, суди попередніх інстанцій за встановлення у судовому процесі обставин: чинності та дії договору від 31.03.2017 N 1, укладеного між позивачем та відповідачем 2; відповідності податкових накладних нормам пункту 201.1 ст. 201 ПК, зробили обґрунтований та юридично правильний висновок про недоведення контролюючим органом у судовому процесі правомірності відмови у реєстрації податкових накладних позивача від 03.05.2017 N 3 та від 04.05.2017 N 4.

Обґрунтовуючи свою касаційну скаргу, ДФС посилається на неврахуванням судами норм пункту 201.16 ст. 201 ПК та Постанови N 190 (Постанова N 190), обставин призупинення реєстрації податкових накладних позивача для підтвердження реальності здійснення операцій, за наслідками яких були виписані податкові накладні, та направлення на адресу позивача листа від 26.05.2017 про надання пояснень та підтверджуючих документів про здійснену господарську операцію.

Ці доводи ДФС були спростовані висновками апеляційного суду. Так, апеляційним судом було зроблено обґрунтований висновок, що вказаними нормами визначаються випадки зупинення реєстрації податкових накладних, тоді як предметом спору є саме відмова у реєстрації податкових накладних з підстав, наведених у квитанціях від 25.05.2017 та від 26.05.2017.

При цьому, апеляційний суд правильно послався на норми пункту 57 розділу 2 Прикінцевих положень ПК, яким встановлено, що період з 1 квітня 2017 року до 1 липня 2017 року є перехідним періодом, протягом якого процедура, визначена пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу, здійснюється без фактичного зупинення реєстрації податкової накладної (Порядок N 1307) / розрахунку коригування (Порядок N 1307) у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.16 ст. 201 ПК реєстрація податкової накладної (Порядок N 1307) / розрахунку коригування (Порядок N 1307) в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 та 2 підпункту 201.16.1 пункту 201.16 ст. 201 ПК, у разі зупинення реєстрації податкової накладної (Порядок N 1307) / розрахунку коригування (Порядок N 1307) в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної (Порядок N 1307) / розрахунку коригування (Порядок N 1307) зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постановою N 190 (Постанова N 190) установлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної (Порядок N 1307) / розрахунку коригування (Порядок N 1307) в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної (Порядок N 1307) / розрахунку коригування (Порядок N 1307) є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної (Порядок N 1307) / розрахунку коригування (Порядок N 1307).

Зміст вказаних правових норм свідчить, що відмова у реєстрації податкових накладних з підстав, наведених у Постанові N 190 (Постанова N 190), можлива лише у випадку попереднього зупинення реєстрації податкової накладної контролюючим органом, тоді як позивачу було відмовлено у реєстрації податкових накладних позивача від 03.05.2017 N 3 та від 04.05.2017 N 4 без попереднього зупинення їх реєстрації. Отже, посилання ДФС на ці норми як підставу для відмови у реєстрації податкових накладних позивача є необґрунтованим.

Доводи, наведені ДФС у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанції, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV), суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 341 ( N 2747-IV), 343 ( N 2747-IV), 344 ( N 2747-IV), 349 ( N 2747-IV), 350 ( N 2747-IV), 355 ( N 2747-IV), 356 ( N 2747-IV), 359 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV), Верховний Суд постановив:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.06.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

 

Головуючий, суддя

І. А. Васильєва

Судді:

С. С. Пасічник

 

В. П. Юрченко




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали