ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17.05.2011 р.

N К-9915/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: головуючого - Шипуліної Т. М., суддів: Голубєвої Г. К., Карася О. В., Рибченка А. О., Федорова О. М., розглянула у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області та Державної податкової адміністрації у Харківській області на постанову господарського суду Харківської області від 30.01.2007 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2007 року по справі N АС-27/696-06 за позовом фізичної особи - підприємця Д. В. М. до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області та Державної податкової адміністрації у Харківській області про визнання рішення недійсним.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т. М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія встановила:

На розгляд суду передано вимоги фізичної особи - підприємця Д. В. М. (далі - ФОП - Д. В. М., позивач) до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області (далі - Лозівська ОДПІ у Харківській області, відповідач 1 та до Державної податкової адміністрації у Харківській області (далі - ДПА у Харківській області, відповідач 2 про визнання недійсним рішення від 07.07.2006 N 000692303/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 937,00 грн.

Постановою господарського суду Харківської області від 30.01.2007 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2007 року, позовні вимоги задоволено, визнано недійсним рішення від 07.07.2006 N 000692303/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 937,00 грн., стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судового збору.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Лозівська ОДПІ у Харківській області та ДПА у Харківській області 25.04.2007 року звернулись з касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 30.07.2008 року прийняв їх до свого провадження.

В касаційних скаргах відповідачі просили скасувати постанову господарського суду Харківської області від 30.01.2007 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2007 року, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог відповідачі посилаються на порушення судами норм матеріального права, зокрема, вимог ст. ст. 15, 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та ст. ст. 111, 112 Закону України "Про державну податкову службу".

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

На підставі належних та допустимих доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акта перевірки N 2028000118/231 від 27.06.2006, складеного за результатами перевірки ФОП - Д. В. М. щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу (здійснено перевірку господарської одиниці позивача - магазину, що розташований за адресою: Лозівський район, с. Катеринівка, вул. Леніна, 2-а), проведеної співробітниками ДПА у Харківській області, відповідачем 1 було прийнято рішення від 07.07.2006 N 000692303/0, яким на підставі пункту 11 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу" та згідно ст. ст. 22, 23 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 937,00 грн.

Зі змісту вищезазначеного акта вбачається, що за результатом перевірки було встановлено позивачем порушення п. 8, п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахункових сумі, зазначеній в поточному звіті РРО на суму 184,00 грн., відсутність цінника на одному найменуванні товару-горілка "Хортиця платинум").

Згідно п. п. 8, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що правомірність здійснених податковим органом нарахувань не підтверджується доказами по справі, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому, судами було встановлено порушення податковим органом вимог ст. ст. 111, 112 Закону України "Про державну податкову службу", зокрема щодо надання позивачеві під підпис наказу на проведення перевірки, та вимог пп. 2.1.4, пп. 2.1.5, пп. 2.1.6 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства N 327 від 10.08.2005.

Основним мотивом оскарження прийнятих судами попередніх інстанцій рішень, відповідачі зазначили - правомірність проведення перевірки.

За змістом частини сьомої статті 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", вважаються позаплановими перевірками.

Відповідно до частини першої статті 112 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Пунктом 2.6 Методичних рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації документальних перевірок юридичних осіб (додаток 2 до наказу Державної податкової адміністрації України від 11.10.2005 N 441) перевірки контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу проводяться за окремими планами органів державної податкової служби. З метою підвищення контролю за здійсненням розрахункових операцій та запобігання дублюванню перевірок у ДПІ в містах і районах формується та затверджується щомісячний план проведення зазначених перевірок. При цьому за дорученням Кабінету Міністрів України можуть проводитись позапланові перевірки суб'єктів господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки.

Як вбачається з установлених судами обставин справи, спірну перевірку позивача було проведено на підставі плану проведення перевірок на червень 2006 року.

Згідно з частиною другою статті 112 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Отже, у разі невідповідності поданого працівником податкового органу направлення на проведення перевірки вимогам Закону суб'єкт господарювання має право не допустити працівника до проведення цієї перевірки. Проте власне недотримання податковим органом вимог законодавства під час здійснення такої перевірки не звільняє суб'єкта господарювання від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені ним порушення вимог податкового та іншого законодавства.

В даному випадку до позивача була застосована відповідальність, передбачена ст. ст. 22, 23 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", проте за результатом розгляду справи, судами попередніх інстанцій було спростовано висновки податкового органу щодо виявлених порушень, оскільки матеріали справи не містять доказів відсутності цінника на одному найменуванні товару - горілка "Хортиця платинум", а наданий до матеріалів справи опис наявних готівкових коштів складений невідомою особою. Зазначені факти відповідачем не оспорюються.

За таких обставин висновок суду першої та апеляційної інстанції про неправомірність прийняття рішення про застосування штрафних санкцій, відповідає вимогам чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що судом не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія ухвалила:

Касаційні скарги Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області та Державної податкової адміністрації у Харківській області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Харківської області від 30.01.2007 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2007 року по справі N АС-27/696-06 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали