ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 17 жовтня 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого Шицького І. Б., суддів: Барбари В. П., Берднік І. С., Вус С. М., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Григор'євої Л. І., Гуля В. С., Гуменюка В. І., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Кліменко М. Р., Ковтюк Є. І., Колесника П. І., Короткевича М. Є., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кривенка В. В., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Онопенка В. В., Охрімчук Л. І., Патрюка М. В., Пивовара В. Ф., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Редьки А. І., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., Яреми А. Г., розглянувши за участю представника публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії акціонерного товариства "Укрексімбанк" в м. Харкові - Сизової Л. В., заяву публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії акціонерного товариства "Укрексімбанк" в м. Харкові про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 28 березня 2011 року у справі N 47/264-10 за позовом закритого акціонерного товариства "Астра" до публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії акціонерного товариства "Укрексімбанк" в м. Харкові, треті особи - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1, концерн "Харківський канатний завод", про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, встановив:

У жовтні 2010 року закрите акціонерне товариство "Астра" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії акціонерного товариства "Укрексімбанк" в м. Харкові про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на рухоме майно позивача за договором застави рухомого майна N 681082185 від 17 грудня 2008 року, яким забезпечено виконання зобов'язань концерну "Харківський канатний завод" за Генеральною угодою N 68108N13 від 18 серпня 2008 року на здійснення активних операцій в сумі 1800000,00 доларів США.

Позивач вважає виконавчий напис незаконним та необґрунтованим.

Рішенням господарського суду Харківської області від 8 листопада 2010 року позов задоволено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10 січня 2011 року рішення господарського суду Харківської області від 8 листопада 2010 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 28 березня 2011 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10 січня 2011 року залишено без змін.

Постанову касаційного суду обґрунтовано тим, що Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" не передбачено звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, оскільки таке звернення може бути вчинено лише на підставі рішення суду.

Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії акціонерного товариства "Укрексімбанк" в м. Харкові у порядку ст. 11119 ГПК України подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 28 березня 2011 року у справі N 47/264-10 з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції ч. 1 ст. 24 та ст. 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" і ч. 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" у правовідносинах щодо звернення стягнення на заставне рухоме майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.

На обґрунтування неоднаковості застосування касаційним судом норм матеріального права заявником надано постанови Вищого господарського суду України від 8 квітня 2010 року у справі N 7/73-77, від 8 квітня 2010 року у справі N 7/75-77, у яких висловлено правову позицію про те, що ст. 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" унормовано право обтяжувача на власний розсуд обрати один із позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження та не обмежено його у виборі інших способів звернення стягнення на майно, зокрема у вчиненні виконавчого напису нотаріуса.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20 червня 2011 року у справі N 47/264-10 вирішено питання про допуск справи до провадження для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 28 березня 2011 року.

Ухвалою Верховного Суду України від 22 вересня 2011 року:

- відкрито провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 28 березня 2011 року у справі N 47/264-10,

- витребувано матеріали справи,

- доручено голові науково-консультативної ради при Верховному Суді України забезпечити підготовку відповідними фахівцями Науково-консультативної ради наукового висновку щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції ч. 1 ст. 24 та ст. 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" і ч. 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" у правовідносинах щодо звернення стягнення на заставне рухоме майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису,

- визначено Кабінет Міністрів України органом державної влади, представники якого можуть дати пояснення в суді щодо суті правового регулювання норм матеріального права, неоднаково застосованих судом касаційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії акціонерного товариства "Укрексімбанк" в м. Харкові, дослідивши викладені в заяві доводи, Верховний Суд України вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що 17 грудня 2008 року між ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (заставодержатель) в особі філії акціонерного товариства "Укрексімбанк" в м. Харкові та ЗАТ "Астра" (заставодавець) укладено договір застави рухомого майна N 681082185.

Відповідно до п. 1.1 цього договору заставою забезпечуються вимоги заставодержателя, що випливають із Генеральної угоди N 68108N13 від 18 серпня 2008 року, укладеної між концерном "Харківський канатний завод" (боржник) та ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (заставодержатель) в особі філії акціонерного товариства "Укрексімбанк" в м. Харкові, відповідно до якої останній при виконанні боржником певних його умов відкриває боржнику ліміт заборгованості на здійснення активних операцій в сумі, що не перевищує 1800000 доларів США, строком до 17 серпня 2013 року.

Згідно з п. 1.2 зазначеного договору застави предметом цього договору є рухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Інше передбачено Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", чинним з 1 січня 2004 року, який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Прикінцевими і перехідними положеннями згаданого Закону передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України "Про заставу" застосовуються лише в частині, що не суперечать Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Статтею 26 цього Закону визначено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, відповідно до якої обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження:

1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом;

2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;

3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;

4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Таким чином, спірні правовідносини сторін врегульовано Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", яким не передбачено звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Вищий господарський суд України, залишаючи без зміни постанову апеляційного господарського суду у справі N 47/264-10, дійшов вірного висновку про те, що звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису не передбачено Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", оскільки таке звернення може бути вчинено лише на підставі рішення суду.

Аналогічну правову позицію про те, що відповідно до Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" підстав для звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису немає, викладено в постанові Верховного Суду України від 15 листопада 2010 року у справі N 19/164.

За таких обставин відсутні підстави для скасування законної та обґрунтованої постанови Вищого господарського суду України від 28 березня 2011 року у справі N 47/264-10 та направлення справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції, у зв'язку з чим у задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії акціонерного товариства "Укрексімбанк" в м. Харкові слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 11114 - 11126 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд України постановив:

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії акціонерного товариства "Укрексімбанк" в м. Харкові про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 28 березня 2011 року у справі N 47/264-10 відмовити.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 11116 ГПК України.

 

Головуючий

І. Б. Шицький

Судді:

В. П. Барбара

 

І. С. Берднік

 

С. М. Вус

 

Л. Ф. Глос

 

Т. В. Гошовська

 

Л. І. Григор'єва

 

В. С. Гуль

 

В. І. Гуменюк

 

А. А. Ємець

 

Т. Є. Жайворонок

 

В. В. Заголдний

 

М. Р. Кліменко

 

Є. І. Ковтюк

 

П. І. Колесник

 

М. Є. Короткевич

 

В. І. Косарєв

 

О. В. Кривенда

 

В. В. Кривенко

 

Н. П. Лященко

 

В. Л. Маринченко

 

В. В. Онопенко

 

Л. І. Охрімчук

 

М. В. Патрюк

 

В. Ф. Пивовар

 

О. І. Потильчак

 

Б. М. Пошва

 

А. І. Редька

 

Я. М. Романюк

 

Ю. Л. Сенін

 

А. М. Скотарь

 

Т. С. Таран

 

О. О. Терлецький

 

Ю. Г. Тітов

 

А. Г. Ярема

 

* * *

Правова позиція N 3-111гс11

Статтею 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" встановлено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду або в один із позасудових способів. Такі способи визначені ст. 26 цього Закону, якою не передбачено можливості звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали