ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 12 грудня 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого - Шицького І. Б., суддів - Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Вус С. М., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Григор'євої Л. І., Гриціва М. І., Гуля В. С., Гуменюка В. І., Гусака М. Б., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Канигіної Г. В., Кліменко М. Р., Ковтюк Є. І., Колесника П. І., Короткевича М. Є., Коротких О. А., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кривенка В. В., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Онопенка В. В., Охрімчук Л. І., Панталієнка П. В., Патрюка М. В., Пивовара В. Ф., Пилипчука П. П., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Редьки А. І., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., Школярова В. Ф., Яреми А. Г., розглянувши заяву публічного акціонерного товариства "БМ Банк" в особі відділення N 2 ПАТ "БМ Банк" м. Житомира про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 23 серпня 2011 року у справі N 9/5007/7/11 (Постанова N 9/5007/7/11) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Трансметалпродукт" до публічного акціонерного товариства "БМ Банк", третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, встановив:

У січні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Трансметалпродукт" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до публічного акціонерного товариства "БМ Банк" про визнання виконавчого напису N 4153 від 12 листопада 2010 року таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що спірний виконавчий напис вчинено на стягнення рухомого майна позивача за договором застави рухомого майна N 2008-001/DC-002/5 від 24 січня 2008 року, яким забезпечено виконання зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "Трансметалпродукт" за договором N 2008-001/DC-002 відновлюваної кредитної лінії. На думку позивача, спірний виконавчий напис вчинено за відсутності документів, що підтверджують безспірність заборгованості за кредитним договором N 2008-001/DC-002. Суму, що зазначена у ньому, розраховано без врахування нормативно-правових актів, а відтак вона не може вважатися безспірною. Вартість майна, що є предметом виконавчого напису, удвічі перевищує суму боргу, що суперечить принципу співмірності. Одночасно позивач вказав, що виконавчий напис вчинено поза межами річного строку, встановленого ст. 88 Закону України "Про нотаріат".

Рішенням господарського суду Житомирської області від 15 квітня 2011 року позов задоволено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21 червня 2011 року пункти 3 та 4 резолютивної частини рішення господарського суду Житомирської області від 15 квітня 2011 року скасовано, в решті рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 23 серпня 2011 (Постанова N 9/5007/7/11) постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21 червня 2011 року залишено без змін.

В основу постанови касаційного суду покладено висновок господарських судів про те, що оскаржуваний виконавчий напис нотаріуса не підлягає виконанню, оскільки його вчинено щодо рухомого майна, а ст. 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" не передбачає звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Публічним акціонерним товариством "БМ Банк" в особі відділення N 2 ПАТ "БМ Банк" м. Житомира в порядку ст. 11119 ГПК України подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 23 серпня 2011 року у справі N 9/5007/7/11 (Постанова N 9/5007/7/11) з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції ч. 2 ст. 16 ЦК України та ст. 50 ЗУ "Про нотаріат" у правовідносинах щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування неоднакового застосування касаційним судом норм матеріального права заявником надано постанову Вищого господарського суду України від 22 квітня 2009 року у справі N 6/282/08, у якій висловлено правову позицію про те, що відповідно до ст. 50 Закону України "Про нотаріат" у разі вчинення нотаріусом виконавчого напису всупереч приписам законодавства, такі дії нотаріуса оскаржуються до суду і в такому випадку вчинений нотаріусом акт визнається недійсним.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27 жовтня 2011 року у справі N 9/5007/7/11 вирішено питання про допуск справи до провадження для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 23 серпня 2011 року (Постанова N 9/5007/7/11).

Ухвалою Верховного Суду України від 15 листопада 2011 року:

- відкрито провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 23 серпня 2011 року у справі N 9/5007/7/11 (Постанова N 9/5007/7/11);

- витребувано матеріали справи;

- доручено голові Науково-консультативної ради при Верховному Суді України підготовку відповідними фахівцями Науково-консультативної ради наукового висновку щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції ч. 2 ст. 16 ЦК України та ст. 50 Закону України "Про нотаріат" у правовідносинах щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню;

- визначено Кабінет Міністрів України органом державної влади, представники якого можуть дати пояснення в суді щодо суті правового регулювання норм матеріального права, неоднаково застосованих судом касаційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників, дослідивши викладені в заяві доводи, Верховний Суд України вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що 24 січня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "БМ Банк" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "БМ Банк") та товариством з обмеженою відповідальністю "Трансметалпродукт" (позичальник) укладено договір N 2008-001/DC-002 відновлюваної кредитної лінії, за умовами якого Банк надав позичальнику кредит у розмірі 2400000,00 грн. зі сплатою 16,5 % та зі строком повернення до 23 січня 2010 року. Сторонами в подальшому укладено договори, якими внесено зміни до договору N 2008-001/DC-002, зокрема змінено розмір процентної ставки - з 16,5 % на 18 %, а також строк повернення кредиту продовжено до 19 лютого 2010 року.

У забезпечення виконання договірних зобов'язань за вказаним кредитним договором сторони 24 січня 2008 року уклали договір застави товарів в обороті N 2008-001/DC-002/5.

Відповідно до пункту 1.1 цього договору заставодавець (товариство з обмеженою відповідальністю "Трансметалпродукт") з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору N 2008-001/DC-002, передає в заставу, а заставодержатель (публічне акціонерне товариство "БМ Банк") цим приймає у заставу в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, предмет застави, що належить заставодавцю на праві власності.

Згідно з п. 1.2 зазначеного договору застави предметом цього договору є рухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Інше передбачено Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", чинним з 1 січня 2004 року, який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених із метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Прикінцевими і перехідними положеннями згаданого Закону передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України "Про заставу" застосовуються лише в частині, що не суперечать Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Статтею 26 цього Закону визначено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, відповідно до якої обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження:

1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом;

2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;

3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;

4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Таким чином, спірні правовідносини сторін врегульовано Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", яким не передбачено звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Вищий господарський суд України, залишаючи без зміни постанову апеляційного господарського суду у справі N 9/5007/7/11, дійшов правильного висновку про те, що оскаржуваний виконавчий напис нотаріуса не підлягає виконанню, оскільки його вчинено щодо рухомого майна, а ст. 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" не передбачає звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Аналогічну правову позицію про те, що відповідно до Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" підстав для звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису немає, викладено в постанові Верховного Суду України від 15 листопада 2010 року (Постанова N 3-5гс10) у справі N 19/164.

За таких обставин відсутні підстави для скасування законної та обґрунтованої постанови Вищого господарського суду України від 23 серпня 2011 року у справі N 9/5007/7/11 (Постанова N 9/5007/7/11) та направлення справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції, у зв'язку з чим у задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "БМ Банк" в особі відділення N 2 ПАТ "БМ Банк" м. Житомира слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 11114 - 11126 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд України постановив:

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "БМ Банк" в особі відділення N 2 ПАТ "БМ Банк" м. Житомира про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 23 серпня 2011 року у справі N 9/5007/7/11 (Постанова N 9/5007/7/11) відмовити.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 11116 ГПК України.

 

Головуючий

І. Б. Шицький

Судді:

М. І. Балюк

 

В. В. Кривенко

 

Н. П. Лященко

 

В. Л. Маринченко

 

В. В. Онопенко

 

Л. І. Охрімчук

 

П. В. Панталієнко

 

М. В. Патрюк

 

В. Ф. Пивовар

 

П. П. Пилипчук

 

О. І. Потильчак

 

Б. М. Пошва

 

О. Б. Прокопенко

 

А. І. Редька

 

Я. М. Романюк

 

Ю. Л. Сенін

 

А. М. Скотарь

 

Т. С. Таран

 

О. О. Терлецький

 

Ю. Г. Тітов

 

В. Ф. Школяров

 

А. Г. Ярема

 

В. П. Барбара

 

І. С. Берднік

 

С. М. Вус

 

Л. Ф. Глос

 

Т. В. Гошовська

 

Л. І. Григор'єва

 

М. І. Гриців

 

В. С. Гуль

 

В. І. Гуменюк

 

М. Б. Гусак

 

А. А. Ємець

 

Т. Є. Жайворонок

 

В. В. Заголдний

 

Г. В. Канигіна

 

М. Р. Кліменко

 

Є. І. Ковтюк

 

П. І. Колесник

 

М. Є. Короткевич

 

О. А. Коротких

 

В. І. Косарєв

 

О. В. Кривенда

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали