ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 20 лютого 2012 року

Верховний Суд України в складі: головуючого Онопенка В. В., суддів: Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Вус С. М., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Григорєвої Л. І., Гриціва М. І., Гуля В. С., Гуменюка В. І., Гусака М. Б., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Канигіної Г. В., Кліменко М. Р., Ковтюк Є. І., Колесника П. І., Короткевича М. Є., Коротких О. А., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кривенка В. В., Кузьменко О. Т., Маринченка В. Л., Охрімчук Л. І., Панталієнка П. В., Патрюка М. В., Пивовара В. Ф., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Тітова Ю. Г., Шицького І. Б., Школярова В. Ф., Яреми А. Г., розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_38 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_38 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петропавлівському районі Дніпропетровської області про встановлення дати початку виплати щомісячної страхової суми у зв'язку з ушкодженням здоров'я та стягнення недоплати, встановив:

У квітні 2010 року ОСОБА_38 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що під час роботи на підприємствах вугільної промисловості він захворів на професійне захворювання. Однак в порушення вимог ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петропавлівському районі Дніпропетровської області страхові виплати були призначені не з дати встановлення професійного захворювання, а лише з 7 листопада 2008 року, унаслідок чого ОСОБА_38 недоотримав страхові виплати у розмірі 4681 гривню 71 копійку за період з 16 вересня 2008 року до 23 листопада 2008 року. Позивач просив установити датою початку сплати страхових виплат 16 вересня 2008 року та стягнути з відповідача 4681 гривню 71 копійку.

Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 5 квітня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 2 червня 2011 року, у задоволенні позову ОСОБА_38 відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 липня 2011 року ОСОБА_38 відмовлено у відкритті касаційного провадження в указаній справі.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2011 року ОСОБА_38 поновлено строк на подання заяви про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 липня 2011 року, зазначену справу допущено до провадження Верховного Суду України.

У заяві про перегляд Верховним Судом України судового рішення ОСОБА_38 просить скасувати ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 липня 2011 року та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції. В обґрунтування заяви ОСОБА_38 указує на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень ст. 40 Закону України від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон N 1105-XIV), що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 20 жовтня 2011 року N 3932-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розгляду справ Верховним Судом України" (Закон N 3932-VI) заяви про перегляд судових рішень в цивільних справах, подані до Верховного Суду України до набрання чинності цим Законом включно, розглядаються в порядку та в межах повноважень, які діяли до набрання чинності цим Законом, до завершення розгляду таких заяв.

Ураховуючи наведені положення Закону, заява розглядається в порядку Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) від 18 березня 2004 року в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розгляду справ Верховним Судом України" (Закон N 3932-VI).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи заявника, Верховний Суд України вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана, зокрема, з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Для підтвердження підстав, установлених п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, ОСОБА_38 посилається на ухвалу Верховного Суду України від 20 жовтня 2010 року. За змістом вказаної ухвали суд касаційної інстанції погодився з ухваленими у справі судовими рішеннями, якими задоволено позов потерпілого про встановлення дати початку виплати щомісячної страхової суми, перерахунок та стягнення щомісячних страхових виплат. При цьому, суд виходив із того, що датою початку щомісячної страхової виплати у зв'язку з ушкодженням здоров'я повинна бути дата встановлення професійного захворювання, а не дата встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) стійкої втрати професійної працездатності.

Проте погодитися з таким висновком суду касаційної інстанції не можна.

Згідно із ч. 2 ст. 3604 ЦПК України судове рішення, яке переглядається, підлягає повному або частковому скасуванню, якщо судом буде встановлено, що воно є незаконним.

Судами встановлено, що з 27 вересня 1993 року до 26 червня 2008 року ОСОБА_38 працював на підприємствах вугільної промисловості.

16 вересня 2008 року рішенням лікарської комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини в позивача встановлено професійне захворювання, про що було направлено відповідне повідомлення до установи державної санітарно-епідеміологічної служби.

За результатами розслідування випадку хронічного професійного захворювання, виявленого 16 вересня 2008 року в ОСОБА_38, 7 листопада 2008 року комісією Першотравенської міської санітарно-епідеміологічної станції складено акт за формою П-4 (а. с. 5 - 6). Згідно з довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності, виданою 12 лютого 2009 року Дніпропетровською обласною медико-соціальною (експертною) комісією N 2, ОСОБА_38 було встановлено 65 % стійкої втрати професійної працездатності та визнано інвалідом третьої групи (а. с. 7). Постановами відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України у Петропавлівському районі Дніпропетровської області від 17 лютого 2009 року N 0417/1020/1020/2 та N 0417/1020/1020/3 ОСОБА_38 призначено одноразову допомогу в розмірі 40140 гривень та безстроково, починаючи з 7 листопада 2008 року, щомісячну страхову виплату в розмірі 2065 гривень 46 копійок (а. с. 8).

У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, страхові виплати, передбачені ст. 28 Закону N 1105-XIV.

Відповідно до статті 40 Закону N 1105-XIV страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком; зазначений строк встановлюється МСЕК.

Згідно з п. 11 роз'яснення Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" право на отримання потерпілим щомісячної страхової виплати настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди керувалися вищевказаними положеннями закону і правильно застосували норми матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини.

Доводи, викладені в заяві про неправильне застосування судами правової норми ст. 40 Закону N 1105-XIV, не можна визнати обґрунтованими, оскільки, вирішуючи питання про право потерпілого на отримання страхових виплат, слід виходити з вимог ст. ст. 21, 28, 30, 34, 35, 40 Закону N 1105-XIV в їх сукупності, які передбачають, що право на отримання потерпілим страхових виплат настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Саме до цього зводиться правова позиція, що висловлена в постановах Верховного Суду України від 21 листопада 2011 року у справі N 6-59цс11 (Постанова N 6-59цс11) та від 19 грудня 2011 року у справі N 6-74цс11 (Постанова N 6-74цс11), що згідно зі ст. 3607 ЦПК України є обов'язковою для судів, які зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

З огляду на викладене Верховний Суд України вважає, що суд касаційної інстанції, переглядаючи судове рішення у справі, що розглядається, правильно застосував норми матеріального права, тому передбачені п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України підстави для перегляду судового рішення відсутні.

За таких обставин Верховний Суд України відповідно до ч. 1 ст. 3605 ЦПК України відмовляє в задоволенні заяви, оскільки обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Керуючись ст. ст. 355, 3603, 3605 ЦПК України, Верховний Суд України постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_38 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_38 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петропавлівському районі Дніпропетровської області про встановлення дати початку виплати щомісячної страхової суми у зв'язку з ушкодженням здоров'я та стягнення недоплати відмовити.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п. 2 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.

 

Головуючий

В. В. Онопенко

Судді:

М. І. Балюк

 

О. Т. Кузьменко

 

В. П. Барбара

 

І. С. Берднік

 

С. М. Вус

 

Л. Ф. Глос

 

Т. В. Гошовська

 

Л. І. Григорєва

 

М. І. Гриців

 

В. С. Гуль

 

В. І. Гуменюк

 

М. Б. Гусак

 

А. А. Ємець

 

Т. Є. Жайворонок

 

В. В. Заголдний

 

Г. В. Канигіна

 

М. Р. Кліменко

 

Є. І. Ковтюк

 

П. І. Колесник

 

М. Є. Короткевич

 

О. А. Коротких

 

В. І. Косарєв

 

О. В. Кривенда

 

В. В. Кривенко

 

В. Л. Маринченко

 

Л. І. Охрімчук

 

П. В. Панталієнко

 

М. В. Патрюк

 

В. Ф. Пивовар

 

Б. М. Пошва

 

О. Б. Прокопенко

 

Я. М. Романюк

 

Ю. Л. Сенін

 

А. М. Скотарь

 

Ю. Г. Тітов

 

І. Б. Шицький

 

В. Ф. Школяров

 

А. Г. Ярема





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали