ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

04.04.2012 р.

N 2а-19649/11/2670


За позовом

ОСОБА_1, ОСОБА_2

До

Кабінету Міністрів України

Про

встановлення відсутності компетенції, визнання протиправними дій та окремих положень рішення

Судова колегія у складі:

Головуючий, суддя

О. В. Головань

Судді

Я. І. Добрянська, А. В. Літвінова


Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про встановлення відсутності компетенції (повноважень) Кабінету Міністрів України із визначення розміру пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, для інвалідів 2-ої групи, щодо яких встановлено причинний зв'язок з Чорнобильською катастрофою, із визначення розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю осіб, які визнані постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії;

визнання протиправними дій Кабінету Міністрів України з видання 06.07.2011 р. постанови N 745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" (Постанова N 745) в частині визначення розміру пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, для інвалідів 2-ї групи, щодо яких встановлено причинний зв'язок з Чорнобильською катастрофою, в частині визначення розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, для осіб, які визнані постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ої категорії;

визнання незаконними і нечинними з 23 липня 2011 року положень підпункту 1 пункту 1 (Постанова N 745) та підпунктів 1 (Постанова N 745), 2 (Постанова N 745), 3 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України N 745 від 6 липня 2011 року "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" (Постанова N 745) в частині встановлення розміру пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю", для інвалідів 2-ої групи, щодо яких встановлено причинний зв'язок з Чорнобильською катастрофою, а також положення підпункту 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України N 745 (Постанова N 745) в частині встановлення розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, для осіб, які визнані постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ої категорії.

У судове засідання 19.03.2012 р. позивачі/представник позивачів не з'явилися. В матеріалах справи містяться клопотання позивачів про розгляд справи за їх відсутності.

У судовому засіданні 19.03.2012 р. оголошено ухвалу про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження згідно із ч. 6 ст. 128 КАС України.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд встановив:

06.07.2011 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову N 745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються з державного бюджету" (Постанова N 745), п. 1 (Постанова N 745) якої установлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність:

1) тим, що належать до категорії 1:

інвалідам I групи - 30 відсотків;

інвалідам II групи - 20 відсотків;

інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також тим, що страждають внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - 15 відсотків;

2) тим, що належать до категорії 2, - 15 відсотків;

3) тим, що належать до категорії 3, - 10 відсотків;

4) тим, що належать до категорії 4, - 5 відсотків.

п. 3 (Постанова N 745) якої установлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижче:

1) для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році:

інвалідів I групи - 1200 гривень;

інвалідів II групи - 1090 гривень;

інвалідів III групи - 980 гривень;

2) для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 - 1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження:

інвалідів I групи - 870 гривень;

інвалідів II групи - 820 гривень;

інвалідів III групи - 760 гривень;

3) для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою:

I групи - 710 гривень;

II групи - 655 гривень;

III групи - 600 гривень;

Позивачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2 - вважають постанову у вказаних частинах незаконною та нечинною та просять її скасувати з таких підстав.

ОСОБА_1 просить визнати незаконними та нечинними з 23 липня 2011 року положення підпункту 1 пункту 1 (Постанова N 745) та підпунктів 1 (Постанова N 745), 2 (Постанова N 745), 3 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України N 745 від 06.07.2011 р. (Постанова N 745) в частині, що стосується інвалідів 2-ої групи.

ОСОБА_1 з 2004 року має статус інваліда 2-ої групи, постраждалого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії. Пенсійне забезпечення позивача регулюється статтями 49, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

У 2011 році, позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Ємільчинського районного суду Житомирської області від 12.10.2011 р. по справі N 2а-1268/2011 року вимоги адміністративного позову позивача було задоволено частково. Суд з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України N 745 від 06.07.2011 р. "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" (Постанова N 745) обмежив право позивача на отримання пенсії у розмірі, встановленому статтями 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", 23 липня 2011 року, тобто датою набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України N 745. Судом було зроблено висновок, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України N 745 з 23 липня 2011 року встановлено інший порядок нарахування та виплати пенсії по інвалідності особам, які визнані інвалідами та є постраждалими внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії.

Якщо ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу гарантовано право на призначення додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком (станом на 01.07.2011 р. - 573,00 грн.), то згідно з постановою Кабінету Міністрів України N 745 (Постанова N 745) позивачу повинна сплачуватись додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі лише 20 % прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність (станом на 01.07.2011 р. - 152,80 грн.).

Якщо ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу гарантовано право на призначення пенсії по інвалідності, яка не може бути нижче восьми мінімальних пенсій за віком, що станом на 01.07.2011 р. дорівнює 6112,00 грн., то згідно з постановою Кабінету Міністрів України N 745 (Постанова N 745) позивачу гарантується пенсія по інвалідності не нижче 655,00 грн.

Позивач зазначає, що статтею 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що дія положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього закону.

На думку позивача, постановою Кабінету Міністрів України N 745 (Постанова N 745) значно погіршено його право як інваліда 2-ої групи та постраждалого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії на пенсійне забезпечення у порівнянні з гарантованими статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" правом позивача на отримання пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.

ОСОБА_2 просить визнати незаконними та нечинними з 23 липня 2011 року положення підпункту 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України N 745 від 06.07.2011 р. (Постанова N 745) в частині, що стосується осіб, які визнані постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ої категорії.

ОСОБА_2 з 1993 року має статус постраждалого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 3-ої категорії.

Пенсійне забезпечення позивача регулюється статтями 49, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Якщо статтею 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу гарантовано право на призначення додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком (станом на 01.07.2011 р. - 191,00 грн.), то згідно з постановою Кабінету Міністрів України N 745 (Постанова N 745) позивачу повинна сплачуватись додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 10 % прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність (станом на 01.07.2011 р. - 76,40 грн.).

Позивач вважає, що постановою Кабінету Міністрів України N 745 (Постанова N 745) значно погіршено право позивача як постраждалого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 3-ої категорії на пенсійне забезпечення у порівнянні з гарантованим статтею 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" правом позивача на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Позивач стверджує, що Кабінет Міністрів України виданням постанови Кабінету Міністрів України N 745 (Постанова N 745) в частині положень, що суперечать ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", перевищив свої встановлені Конституцією України повноваження, чим порушив статті 19, 22, 116 Конституції України, ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідач - Кабінет міністрів України - вважає позовні вимоги позивачів безпідставними та просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Кабінет Міністрів України згідно з п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" забезпечує проведення державної соціальної політики, соціальний захист громадян та вживає заходів щодо підвищення реальних доходів населення.

Верховна Рада України, доповнивши пунктом 4 розділ VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", визначила Кабінет Міністрів України державним органом, який має забезпечувати реалізацію встановлених законами України соціальних прав громадян, тобто надала право Кабінету Міністрів України визначати порядок та розміри соціальних виплат виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 ст. 116 Конституції України.

Механізм реалізації соціально-економічних прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що п. 4 розд. VII "Прикінцеві положення" Закону встановлює механізм реалізації положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому не суперечить положенням Конституції України.

Проект постанови Кабінету Міністрів України N 745 погоджено без зауважень Міністром фінансів України, першим заступником Голови комісії з проведення реорганізації Міністерства економіки України, Головою правління Пенсійного фонду України.

Відповідно до правового висновку Міністра юстиції проект постанови відповідає Конституції України та актам законодавства, що мають вищу юридичну силу.

Згідно з п. 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік".

У даному випадку ч. 7 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 14.06.2011 р. N 3491-VI ( N 3491-VI) встановлено особливості застосування та реалізації, зокрема, положень статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", згідно з якими до повноважень Кабінету Міністрів України віднесено встановлення розмірів виплат, які здійснюються, зокрема, категоріям громадян, до яких належать позивачі.

Як зазначає представник відповідача у запереченнях, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 09.02.99 р. N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)).

Останнім за часом набуття чинності є Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" ( N 3491-VI), положення якого встановлюють особливості регулювання спірних повноважень, відповідно до яких на Кабінет Міністрів України покладено виконання функцій щодо встановлення розмірів відповідних виплат.

Розмір додаткових виплат, передбачених, зокрема, статтями 49, 50, 51, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як однієї з державних соціальних гарантій встановлено оскаржуваною постановою (Постанова N 745) на виконання п. 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" з урахуванням відсутності відповідного регулювання такої виплати в залежності від прожиткового мінімуму іншими нормативно-правовими актами.

Представник відповідача звертає увагу на те, що згідно з Додатком N 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" розподілено видатки Державного бюджету України серед головних розпорядників коштів.

Відповідно до коду програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 2501250 до видатків Міністерства соціальної політики України віднесено компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, та допомоги на оздоровлення, у разі звільнення з роботи громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 46620,5 тис грн.

З наведеного вбачається, що Кабінет Міністрів України при винесенні оскаржуваної постанови (Постанова N 745) діяв на виконання повноважень, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно та розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб, що мають право на одержання додаткової пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Суду надано докази наявності у позивачів статусу постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (перша та третя категорії), що свідчить про наявність у них права на оскарження постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 р. N 745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються з державного бюджету" (Постанова N 745) в частині розмірів виплат, встановлених для вказаних категорій громадян.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 171 КАС України Окружний адміністративний суд м. Києва може оцінювати акти Кабінету Міністрів України виключно на предмет законності, тоді як їх оцінка на предмет відповідності Конституції України є компетенцією Конституційного Суду України згідно зі ст. 150 Конституції України, ст. 13 Закону України "Про Конституційний Суд України".

За таких обставин суд оцінює відповідність оскаржуваної постанови (Постанова N 745) законодавству виключно по відношенню до законів України, і не оцінює відповідність її Конституції України.

Щодо порушення оскаржуваною постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 р. N 745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються з державного бюджету" (Постанова N 745) положень Законів України суд зазначає наступне.

Відповідно до рішень Конституційного Суду України від 26.12.2011 р. N 20-рп/2011 у справі за конституційними поданнями 49 народних депутатів України, 53 народних депутатів України і 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) п. 4 розд. VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (Рішення N 20-рп/2011) та від 25.01.2012 р. N 3-рп/2012 у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень ст. 1; ч. ч. 1, 2, 3 ст. 95; ч. 2 ст. 96; п. п. 2, 3, 6 ст. 116; ч. 2 ст. 124; ч. 1 ст. 129 Конституції України; п. 5 ч. 1 ст. 4 Бюджетного кодексу України; п. 2 ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з окремими положеннями Конституції України (Рішення N 3-рп/2012) Конституційний Суд України визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), п. 4 розд. VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 23.12.2010 р. N 2857-VI з наступними змінами, виходячи з такого.

Суд розглядає принцип збалансованості бюджету як один з визначальних поряд з принципами справедливості та пропорційності (розмірності) у діяльності органів державної влади, зокрема в процесі підготовки, прийняття та виконання державного бюджету на поточний рік. У п. 11 ч. 1 ст. 40 Бюджетного кодексу України встановлено, що предметом регулювання закону про Державний бюджет України є додаткові положення, що регламентують процес виконання бюджету.

Відповідно до ч. 7 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 14.06.2011 р. N 3491-VI ( N 3491-VI), який опублікований у N 110 газети "Голос України" від 18.06.2011 р. та набрав чинності з 19.06.2011 р., розділ VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнений пунктом 4 наступного змісту:

"Установити, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 13, ст. 178 з наступними змінами), статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 4, ст. 94 з наступними змінами), статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 29, ст. 399 з наступними змінами) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік".

У даному випадку на законодавчому рівні, а саме ч. 7 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 14 червня 2011 року N 3491-VI ( N 3491-VI), встановлено особливості застосування та реалізації, зокрема, положень статей 50, 51, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", де до функцій Кабінету Міністрів України віднесено, зокрема, встановлення розмірів відповідних виплат, які здійснюються у т. ч. тим категоріям громадян, до яких належать позивачі.

Законодавець прямою нормою Закону делегував Кабінету Міністрів України відповідні повноваження з визначення порядку і розмірів застосування норми і положення статей 50, 51, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

На виконання саме вказаної норми Закону Кабінетом Міністрів України прийнято оскаржувану постанову (Постанова N 745).

Щодо співвідношення положень ч. 7 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" ( N 3491-VI) з положеннями статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд зазначає наступне.

У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 03.10.97 р. N 4-зп у справі за конституційним зверненням ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення частини п'ятої статті 94 та статті 160 Конституції України (справа про набуття чинності Конституцією України) Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

У даному випадку, як вбачається з оскаржуваного акта (Постанова N 745), приймаючи спірну постанову, Кабінет Міністрів України діяв на виконання вимог ч. 7 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" ( N 3491-VI), тобто діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені цим законом, а відтак правових підстав вважати оскаржуваний акт у спірній частині незаконним немає.

Таким чином, положення статей 50, 51, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у т. ч. ст. 71 цього Закону, підлягають застосуванню з урахуванням особливостей, передбачених ч. 7 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" ( N 3491-VI), які є останніми за часом набуття чинності та встановлюють особливості регулювання спірних відносин, відповідно до яких на Кабінет Міністрів України покладено виконання функцій (обов'язку) щодо встановлення розмірів відповідних виплат.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

У даному випадку у суду відсутні підстави для висновку про невідповідність оскаржуваної постанови (Постанова N 745) вимогам законів України, тоді як надання оцінки дотриманню вимог Конституції України при прийнятті оскаржуваної постанови Кабінету Міністрів України до повноважень адміністративного суду не входить.

Оскільки суд не знаходить підстав для визнання незаконною оскаржуваної постанови, позовні вимоги в частині встановлення відсутності компетенції та визнання протиправними дій Кабінету Міністрів України щодо винесення постанови N 745 від 6 липня 2011 року "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" (Постанова N 745) також не підлягають до задоволення.

На підставі вищевикладеного, ст. 160 - 163, 171, 186 КАС України, суд постановив:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено і підписано 04.04.2012 р.

 

Головуючий, суддя

О. В. Головань

Судді:

Я. І. Добрянська

 

А. В. Літвінова





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали