ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

від 26 серпня 2010 року

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі: головуючого - Кривенди О. В., суддів - Кузьменко О. Т., Шаповалової О. А. (за участю прокурора - Опанасюка О., засудженої - ОСОБА_5, захисника - ОСОБА_6), розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 серпня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_5 на вирок апеляційного суду Луганської області від 14 серпня 2003 року.

Цим вироком засуджено:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку та мешканку АДРЕСА_1, не працюючу, судимості не має, за пп. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на одинадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю, за ч. 4 ст. 187 КК України на дев'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_5 остаточно призначено одинадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю;

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, не працюючого, судимості не має за пп. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на тринадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, ч. 4 ст. 187 КК України на десять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_7 остаточно призначено тринадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Постановлено стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_5 солідарно на користь потерпілого ОСОБА_8 на відшкодування моральної шкоди 50000 грн.

Як установив суд, достовірно знаючи, що ОСОБА_9 має гроші й цінне майно, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 за пропозицією останньої з метою заволодіння майном домовились вчинити напад на ОСОБА_9 у його помешканні в квартирі АДРЕСА_3, під час якого його вбити, спільно розробили план злочинів і розподілили між собою ролі.

Діючи згідно з цим планом, 28 грудня 2002 року приблизно о 21 годині ОСОБА_7 та ОСОБА_5 прийшли в квартиру до ОСОБА_9, де вживали принесені ними алкогольні напої. Як було домовлено, ОСОБА_5 відволікла увагу ОСОБА_9, а ОСОБА_7, щоб отруїти потерпілого, підсипав йому в бокал зі спиртним завчасно придбані пігулки клофеліну. Впевнившись, що лікарський препарат не подіяв, ОСОБА_5, продовжуючи реалізовувати спільний з ОСОБА_7 план, запросила ОСОБА_9 до спальної кімнати для інтимних стосунків і розташувала його в зручному для ОСОБА_7 положенні, щоб той мав можливість ударити ОСОБА_9 пустою пляшкою з-під шампанського по голові, що ОСОБА_7 і зробив, двічі ударивши потерпілого.

Однак ОСОБА_9 став підніматись з ліжка та чинити ОСОБА_7 опір. Останній з метою вбивства спеціально принесеним ножем спричинив потерпілому численні проникаючі та колото-різані поранення в тому числі грудної клітки з пошкодженням лівої легені, серця, аорти, що супроводжувались гострою крововтратою і є тяжкими тілесними ушкодженнями, внаслідок чого ОСОБА_9 помер, а засуджені заволоділи системним блоком персонального комп'ютера, монітором, модемом, колонками загальною вартістю 5775 грн. 06 коп., що є великим розміром, та з місця події зникли.

За змістом касаційної скарги, строк на подання якої відновлено ухвалою апеляційного суду Луганської області від 14 травня 2010 року, засуджена ОСОБА_5 стверджує про безпідставність висновків суду щодо наявності між нею та ОСОБА_7 попередньої змови про вбивство потерпілого з метою заволодіння його майном. Наводячи свою версію подій, що відбулись в помешканні ОСОБА_9, указує, що дії, пов'язані з позбавленням життя останнього, вчинені самостійно ОСОБА_7 у зв'язку з тим, що потерпілий намагався її зґвалтувати, а в подальшому ОСОБА_7 примусив її знищити сліди їх перебування в квартирі та винести комп'ютер.

Вважає, що внаслідок неналежної оцінки доказів її дії судом кваліфіковані неправильно та призначено суворе покарання. Просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

В доповненні до касаційної скарги засудженої захисник ОСОБА_6 посилається на неповноту та однобічність досудового й судового слідства, що призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та необґрунтованості засудження ОСОБА_5 Вважає, що суд неправомірно визнав достовірними показання засуджених під час досудового слідства щодо наявності у них змови на вчинення вбивства ОСОБА_9 з метою заволодіння його майном, розроблення спільного плану нападу на потерпілого та розподілення ролей, оскільки вони спростовуються об'єктивними доказами, аналіз яких свідчить про те, що засуджені обмовили себе внаслідок застосування незаконних методів слідства. Окрім того, суд не взяв до уваги ряд доказів, які підтверджують показання засуджених щодо іншого мотиву вбивства ОСОБА_7 ОСОБА_9 - вчинення останнім насильницьких сексуальних дій щодо ОСОБА_5.

Щодо ОСОБА_7 вирок не оскаржено та подання не внесено.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженої та її захисника, які підтримали касаційну скаргу з доповненнями, прокурора, який заперечував проти задоволення скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, заперечення на неї потерпілого, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні за попередньою змовою з ОСОБА_7 умисного вбивства ОСОБА_9 з корисливих мотивів під час нападу на нього відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які судом усебічно й повно досліджені.

Твердження засудженої у касаційній скарзі про відсутність у неї змови з ОСОБА_7 про вбивство ОСОБА_9 з корисливих мотивів, непричетність до дій ОСОБА_7, пов'язаних з позбавленням життя потерпілого, інший мотив убивства ним ОСОБА_9, а саме, у зв'язку з намаганням останнього зґвалтувати її, спростовуються наявними у справі доказами.

Так, засуджені у судовому засіданні визнали, що в указаний у вироку час знаходились у квартирі, де мешкав знайомий ОСОБА_7 - ОСОБА_9, з яким разом уживали алкогольні напої, а далі ОСОБА_7 завдав йому удари пляшкою з-під шампанського по голові, ножем у різні частини тіла, після чого вони забрали з квартири комп'ютер із складовими та сховали їх у підвалі школи N 52 м. Луганська.

Разом із тим, під час допитів на досудовому слідстві, зокрема, 8 та 13 січня 2003 року ОСОБА_7 пояснив, що за кілька днів до вказаної події ОСОБА_5, побувавши разом із ним у помешканні його знайомого ОСОБА_9, запропонувала убити останнього й заволодіти цінностями, які були в квартирі. Погодившись із такою пропозицією, вони домовились використати для цього клофелін, а якщо він не вплине на потерпілого, добити його пляшкою з-під шампанського. Для того щоб йому було легше завдати удари ОСОБА_9, ОСОБА_5 мала схилити останнього до близькості. 28 грудня 2002 року, взявши ніж, який ОСОБА_5 бачила, придбавши алкогольні напої, в тому числі шампанське, прийшли до ОСОБА_9 Під час вживання алкогольних напоїв він непомітно для ОСОБА_9 підсипав у його бокал таблетки клофеліну, однак вони не вплинули на стан потерпілого. Тоді ОСОБА_5, виконуючи свою роль, стала схиляти його до інтимних стосунків. У той час як ОСОБА_9 лежав із засудженою на ліжку спиною до нього, він двічі ударив його пустою пляшкою з-під шампанського по голові. Але потерпілий почав вставати, й він, діставши з-за пояса брюк ніж, кілька разів ударив ним його по тулубу, в груди, спину. Упевнившись, що ОСОБА_9 мертвий, він та ОСОБА_5 вжили заходів для знищення слідів свого перебування. Не виявивши в квартирі грошей та інших цінностей, забрали комп'ютер, а також фотоальбоми, на яких могли бути відбитки їх пальців.

Про те, що між ними була домовленість вчинити напад на ОСОБА_9 з метою заволодіння його майном, використати для досягнення цієї мети клофелін чи завдати удари пляшкою по голові, ОСОБА_7 визнавав і під час інших допитів на досудовому слідстві, зокрема, підозрюваним 30 грудня 2002 року та в цей же день на очній ставці з ОСОБА_5

Також ОСОБА_7 вказував, що попередньо приблизно 23 грудня 2002 року вони з ОСОБА_5, знаходячись в квартирі у ОСОБА_9, з метою заволодіти майном спробували усипити його з допомогою клофеліну, але ліки не подіяли і вони від продовження намірів у той день відмовились.

ОСОБА_5 під час допитів підозрюваною та на очній ставці з ОСОБА_7 30 грудня, відтворенні обстановки і обставин події 31 грудня 2002 року визнавала, що спільно з ОСОБА_7 мали намір заволодіти майном ОСОБА_9, усипивши його клофеліном, або ударивши пляшкою. Знаходячись у квартирі, вона відволікала увагу ОСОБА_9, надаючи можливість ОСОБА_7 вчинити обумовлені дії. В подальшому, після того як ОСОБА_7 убив ОСОБА_9, вона витерла сліди крові, бокали та разом із ОСОБА_7 винесли з помешкання комп'ютер.

Твердження в доповненні до касаційної скарги про те, що зазначені показання ОСОБА_7 та ОСОБА_5 є неправдивими і здобуті в результаті застосування досудовим слідством незаконних методів, спростовуються матеріалами справи.

Так, ОСОБА_7, стверджував у судовому засіданні про застосування до нього психологічного тиску з боку співробітників міліції.

Разом із тим, всі вищезазначені слідчі дії з ОСОБА_7 проводились не співробітниками міліції, а прокурором та слідчим прокуратури з участю захисників, що виключало можливість застосування будь-якого незаконного впливу.

Що ж стосується ОСОБА_5, вона заперечувала застосування до неї незаконних методів.

Її ж посилання на те, що вищезазначені показання вона давала під впливом свого захисника є надуманими, оскільки з аналізу змісту показань ОСОБА_5 вбачається, що вони є вкрай непослідовними, що свідчить про самостійний вибір нею позиції захисту.

Суд, установлюючи фактичні обставини, за яких учинено злочин, обґрунтовано виходив саме з наведених показань засуджених, оскільки вони підтверджуються сукупністю інших доказів.

Так, із досліджених судом відповідно до вимог ст. 306 КПК України показань свідка ОСОБА_10 вбачається, що 27 грудня 2002 року ОСОБА_5 їй розповіла, що вона та ОСОБА_7 24 чи 25 грудня 2002 року були у ОСОБА_9, квартиру якого свідок раніше відвідувала із засудженими, і мали намір його пограбувати. Для цього підсипали йому в бокал із шампанським таблетки клофеліну, проте, вони не подіяли, після чого хотіли оглушити пляшкою по голові, але передумали, щоб не поранити ОСОБА_5 Остання також планувала, що ОСОБА_9 вступить із нею в інтимні стосунки, а ОСОБА_7 у цей час ударить його по голові пляшкою. Також їй було відомо, що ОСОБА_9 запросив ОСОБА_7 та ОСОБА_5 до себе додому 28 грудня 2002 року.

Аналогічні свідчення ОСОБА_10 дала і під час очної ставки із ОСОБА_5.

По справі не встановлено підстав для обмови свідком ОСОБА_5, з показань якої та свідка ОСОБА_11 вбачається, що ОСОБА_5, яка є сестрою співмешканки останнього, до затримання її за підозрою у вчиненні злочину тісно спілкувалась та дружила з ОСОБА_10.

За таких обставин доводи захисника про те, що свідчення ОСОБА_10 неправдиві, не можна визнати слушними.

Допитана як свідок 11 березня 2003 року мати засудженого - ОСОБА_12 пояснила, що 29 грудня 2003 року син повернувся додому приблизно о 6 ранку і повідомив, що вбив знайомого на ім'я ОСОБА_9, якого вони з ОСОБА_5 домовились пограбувати. Згідно з їх планом ОСОБА_5 відволікала ОСОБА_9, а ОСОБА_7 підсипав йому в бокал клофелін. Коли це не допомогло, ударив його пляшкою по голові та кілька разів ножем, після чого вдвох із ОСОБА_5 шукали в квартирі гроші та цінності, а, не знайшовши, забрали комп'ютер.

Посилання в доповненні до касаційної скарги на те, що наведені свідчення ОСОБА_12 суд необґрунтовано розцінив як такі, що підтверджують винуватість ОСОБА_5 з огляду на те, що свідок у судовому засіданні відмовилась від цих показань, є неспроможними. Аналізуючи показання свідка, які вона давала під час досудового та судового слідства, суд правомірно визнав достовірними саме вищенаведені її показання, оскільки, пояснюючи суду причину дачі цих показань, свідок не заявляла про незаконний вплив на неї з боку досудового слідства. Окрім того, свідчення ОСОБА_12 від 11 березня 2003 року узгоджуються з показаннями ОСОБА_7, що підтверджує її пояснення при допиті про те, що про події в помешканні ОСОБА_9 їй стало відомо саме зі слів сина.

Згідно з протоколом огляду по місцю помешкання ОСОБА_7 в кишені його шкіряного піджака, в якому, як установлено, він був одягнутий під час учинення злочину, виявлена облатка лікарського засобу клофеліну, де відсутні вісім пігулок.

Та обставина, що при судово-токсикологічному дослідженні крові трупа ОСОБА_9 не виявлено алкоголю та клофеліну, не спростовує висновків суду щодо оцінки показань засуджених, оскільки при призначенні експертизи питання про наявність в крові загиблого клофеліну не ставилось. Що ж стосується алкоголю, то засуджені в судовому засіданні стверджували, що спільно з ОСОБА_9 вживали шампанське та інші алкогольні напої. При цьому вони не вказували, яку кількість алкогольних напоїв випив потерпілий. Окрім того, при огляді місця події в квартирі виявлені пляшки як з-під шампанського, так і інших алкогольних напоїв.

Не може свідчити про недостовірність показань ОСОБА_5 та ОСОБА_7 про застосування ними клофеліну з метою заволодіння майном ОСОБА_9 відсутність на вилучених із місця події трьох бокалах слідів цього препарату, оскільки, як указували засуджені, вони вжили заходів для знищення слідів злочину і, зокрема, ОСОБА_5 витерла посуд, із якого вживали шампанське.

Показання засуджених про корисливий мотив своїх дій і про те, що після вбивства ОСОБА_9 вони шукали матеріальні цінності, підтверджуються даними висновку судово-дактилоскопічної експертизи, згідно з якими виявлені під час огляду квартири ОСОБА_9 сліди пальців рук на внутрішній стороні одного з ящиків комода належать ОСОБА_5.

З матеріалів справи вбачається, що органу досудового слідства не були відомі обставини та мотив убивства ОСОБА_9 Про них спочатку повідомив ОСОБА_7, далі свідок ОСОБА_10, а потім і ОСОБА_5.

В подальшому зазначені показання знайшли підтвердження іншими наведеними доказами, а також даними висновку судово-медичної експертизи про характер завданих потерпілому тілесних ушкоджень та ймовірні знаряддя його вбивства.

Враховуючи викладене, колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про неспроможність тверджень засуджених про відсутність у них попередньої змови про вбивство ОСОБА_9 з корисливих мотивів та про те, що вбивство вчинено самостійно ОСОБА_7 без участі ОСОБА_5 у зв'язку зі спробою потерпілого її зґвалтувати.

Наявні в матеріалах справи відомості про інтимне життя ОСОБА_9 не підтверджують таку версію засуджених, оскільки вони не містять будь-яких даних щодо схильності потерпілого до насильницьких сексуальних дій.

Отже, встановлені судом фактичні обставини справи відповідають зібраним доказам, які суд ретельно дослідив та проаналізував, й, давши їм належну оцінку, правильно кваліфікував дії ОСОБА_5 за пп. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України за вказаними у вироку ознаками.

Призначене засудженій покарання відповідає ступені тяжкості вчинених злочинів та її особі.

На підставі викладеного та, керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Луганської області від 14 серпня 2003 року щодо неї - без зміни.

 

Судді:

О. В. Кривенда

 

О. Т. Кузьменко

 

О. А. Шаповалова

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали