Додаткова копія: Про залишення позовної заяви без розгляду

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

05.09.2019 р.

N 640/5298/19

Про залишення позовної заяви без розгляду

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва - Огурцов О. П., при секретарі судового засідання - Основі О. В., під час розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання нечинним та скасування рішення, за участю: позивача - не прибув, представника відповідача - Г. Т. О. (довіреність [...]), встановив:

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) в якому просить визнати нечинним та скасувати рішення Київської міської ради від 27.09.2018 N 1529/5593 (Рішення N 1529/5593).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

У судове засідання позивач або його представник не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи без їх участі до суду не подавав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про отримання повістки про виклик (а. с. 29).

З матеріалів справи вбачається, що позивач не прибув у підготовчі засідання 13.06.2019 та 05.09.2019.

Про судові засідання суд повідомляв позивача шляхом вручення повісток про виклик представнику безпосередньо у приміщенні суду. Таким чином, суд вважає, що позивач був належним чином повідомлений про судові засідання, але двічі не з'являвся без поважних причин.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.89 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Пункт 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV) визначає, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Зазначене положення кореспондується також із частиною п'ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV) України, відповідно до якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.

До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

У даному випадку, суд вважає неможливим розглянути справу за відсутності позивача або його представника, оскільки справи щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень відносяться до категорії складних справ, а отже суду для всебічного, повного та об'єктивного вирішення справи необхідно у судовому засіданні за участю сторін дослідити докази та надати їм відповідну оцінку, в тому числі і поясненням позивача або його представника щодо обставин справи.

Крім того, представником позивача подано заяву про виклик свідків, яку необхідно вирішити за участю сторін у підготовчому засіданні, а у разі його задоволення - саме позивач буде наділений першочерговим правом для постановлення питань викликаним свідкам.

Таким чином, суд дійшов висновку, що неявка позивача та його представника перешкоджає розгляду даної справи, а отже є підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

У судовому засіданні представник відповідача не заперечувала проти залишення позовної заяви без розгляду.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 4 частини першої статті 240 ( N 2747-IV), частиною п'ятою статті 205 ( N 2747-IV), частиною третьою статті 240 ( N 2747-IV), статтями 248 ( N 2747-IV), 256 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV), суд ухвалив:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання нечинним та скасування рішення залишити без розгляду.

2. Копію ухвали направити сторонам.

Згідно з частиною першою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV) ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Відповідно до частини третьої статті 240 ( N 2747-IV), частини другої статті 293 ( N 2747-IV), статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV) ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

 

Суддя

О. П. Огурцов




 
 
Copyright © 2003-2019 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали