ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

14.03.2017 р.

Справа N 910/10365/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого, судді - Малетича М. М., суддів: Самусенко С. С., Владимиренко С. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ФК Аурум Фінанс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 року у справі N 910/10365/16 господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" П. Л. О. до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ФК Аурум Фінанс", треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ч. В. А. про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, за участю представників: позивача: Б. М. Г., дов. [...], відповідача: О. Д. В., дов. [...], третіх осіб: ОСОБА_4, пасп. [...], ОСОБА_11, дов. [...], встановив:

Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації П. Л. О. (далі - ПАТ "УПБ" в особі уповноваженої особи Фонду, Банк) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Аурум Фінанс" (далі - ТОВ "ФК Аурум Фінанс", Відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд, Третя особа 1), Національний банк України (далі - НБУ, Третя особа 2), ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4, Третя особа 3), ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5, Третя особа 4), ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6, Третя особа 5), ОСОБА_7 (далі - ОСОБА_7, Третя особа 6), та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ч. В. А. (далі - Нотаріус), про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - договору про відступлення права вимоги від 26.05.2015 року, посвідченого нотаріально та зареєстрованого в реєстрі за N 6263, про зобов'язання Відповідача повернути на користь Позивача права майнової вимоги, отримані за вказаним договором, та оригінали документів, отримані за актами приймання-передачі від 27.05.2015 року, а також, про внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.08.2016 року у задоволенні позову ПАТ "УПБ" в особі уповноваженої особи Фонду, відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 року рішення господарського суду міста Києва від 16.08.2016 року скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - договору про відступлення права вимоги від 26.05.2016 року, посвідченого Нотаріусом та зареєстрованого в реєстрі за N 6263, що був укладений між ПАТ "УПБ" і ТОВ "ФК Аурум Фінанс", та зобов'язано ТОВ "ФК Аурум Фінанс" повернути ПАТ "УПБ" оригінали документів, отримані згідно актів приймання-передачі від 27.05.2015 року, щодо Позичальника Банку - ОСОБА_4, а саме: кредитний договір N 64 від 27.03.2013 року, договір поруки N 64-1 від 27.03.2013 року, договір поруки N 64-2 від 27.03.2013 року, договір поруки N 64-3 від 27.03.2013 року, іпотечний договір від 27.03.2013 року, посвідчений нотаріально та зареєстрований за N 1567, свідоцтво про право власності на житло від 05.03.98 року, витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно N 1668104 від 27.03.2013 року, витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно N 1667968 від 27.03.2013 року, витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності N 1667786 від 27.03.2013 року, витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності N 1667379 від 27.03.2013 року, та технічний паспорт на квартиру N 83, за адресою: м. Київ, проспект Маяковського, 24-Б, а в решті рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "ФК Аурум Фінанс", у поданій касаційній скарзі, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 204, 215, 1068, 1071 Цивільного кодексу України, ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон N 4452-VI), ст. ст. 20, 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ст. ст. 32 - 34, 43, 82 Господарського процесуального кодексу України, просить скасувати постанову апеляційного господарського суду у даній справі та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

Представники ПАТ "УПБ" в особі уповноваженої особи Фонду та Фонду, відповідно, у письмовому відзиві та письмовому поясненні, посилаючись на безпідставність доводів та вимог ТОВ "ФК Аурум Фінанс", викладених ним у касаційній скарзі, просили суд касаційної інстанції залишити таку скаргу без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду у даній справі - без змін.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 02.03.2017 року, у зв'язку з перебуванням судді Плюшка І. А. на лікарняному, здійснено зміну складу колегії суддів для розгляду вказаної касаційної скарги у складі: Малетича М. М. - головуючий (доповідач), Самусенко С. С. та Владимиренко С. В.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 26.05.2015 року між ПАТ "УПБ" (Первісний кредитор) і ТОВ "ФК Аурум Фінанс" (Новий кредитор) було укладено договір про відступлення прав вимоги (далі - Договір відступлення), за умовами якого (п. 1.) Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої права вимоги до ОСОБА_4 (Боржник), а Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, визначеній п. 5 цього Договору, у порядку та строки, встановлені цим Договором, та набуває права вимоги Первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існують на момент переходу права вимоги за: кредитним договором N 64 від 27.03.2013 року, договором поруки 64-1 від 27.03.2013 року, поручитель ОСОБА_5 (Поручитель 1), договором поруки 64-2 від 27.03.2013 року, поручитель ОСОБА_6 (Поручитель 2), договором поруки 64-3 від 27.03.2013 року, поручитель ОСОБА_7 (Поручитель 3) та іпотечним договором від 27.03.2013 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Б. Л. Л., за реєстровим N 1567, предметом якого є іпотека належного Боржнику, Поручителю 1, Поручителю 2, Поручителю 3 житлового об'єкта, а саме: квартира зальною площею 33,20 кв. м, житловою площею 14,10 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 2 Договору відступлення, до Нового кредитора переходять всі права Первісного кредитора за Кредитним договором, договором поруки 64-1 від 27.03.2013 року, договором поруки 64-2 від 27.03.2013 року, договором поруки 64-3 від 27.03.2013 року, в тому числі, але не виключно, права вимоги сплати заборгованості за кредитом, несплачених процентів, комісій та штрафних санкцій за Кредитним договором в розмірі, який буде існувати на момент переходу права вимоги, вказаний в п. 3 цього Договору, а також всі права іпотекодержателя за Іпотечним договором.

Згідно п. 3 Договору відступлення, станом на 25.05.2015 року заборгованість за Кредитним договором N 64 від 27.03.2013 року становить 71823,66 грн.

Умовами Договору відступлення (п. 5) передбачалось, зокрема, що за відступленні права вимоги за Кредитними договорами Новий кредитор сплачує Первісному кредитору кошти в українських гривнях у розмірі 71823,66 грн., без ПДВ, які сплачуються Новим кредитором Первісному кредитору протягом 2-х банківських днів з дня укладення цього Договору.

Відповідно до п. 6 Договору відступлення, права вимоги за Кредитним договором є такими, що передані Новому кредитору з моменту підписання Акту приймання-передачі права вимоги. Акт приймання-передачі права вимоги підписується виключно після отримання Первісним кредитором ціни продажу в повному обсязі.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, 27.05.2015 року сторонами було підписано Акт приймання-передачі, відповідно до якого, Банк передав, а ТОВ "ФК Аурум Фінанс" прийняло право вимоги за зобов'язаннями боржників та документи, зокрема, за Боржником ОСОБА_4: Кредитний договір N 64 від 27.03.2013 року, договір поруки N 64-1 від 27.03.2013 року, договір поруки N 64-2 від 27.03.2013 року, договір поруки N 64-3 від 27.03.2013 року та Іпотечний договір від 27.03.2013 року, що посвідчений приватним нотаріусом за реєстровим N 1567.

Разом з тим, постановою Правління НБУ N 348 від 28.05.2015 року "Про віднесення ПАТ "УПБ" до категорії неплатоспроможних" цей Банк було віднесено до категорії неплатоспроможних, у зв'язку з чим, виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення N 107 від 28.05.2015 року "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УПБ", за яким Фондом було розпочато процедуру виведення Банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації з 29.05.2015 року по 28.08.2015 року включно, а уповноваженою особою Фонду було призначено П. Л. О.

Також, постановою Правління НБУ N 562 від 28.08.2015 року було відкликано банківську ліцензію ПАТ "УПБ" та прийнято рішення про ліквідацію цього Банку.

На виконання вказаної постанови Правління НБУ виконавчою дирекцією Фонду було прийняте рішення N 158 від 28.08.2015 року "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Український професійний банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", яким припинено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "УПБ" та розпочато процедуру його ліквідації з 31.08.2015 року по 30.08.2016 року, а уповноваженою особою Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "УПБ" призначено П. Л. О.

При цьому, наказом уповноваженої особи Фонду N 26/ТА від 29.05.2015 року було вирішено здійснити перевірку договорів (інших правочинів), укладених ПАТ "УПБ" протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації в банку на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану Банку та які відповідають критеріям, передбаченим статтею 38 Спеціального Закону та створено для цього спеціальну комісію.

За результатами роботи вказаної комісії було складено протокол N 9 від 24.07.2015 року та встановлено наступне: договір про відступлення прав вимоги від 26.05.2015 року укладено з порушенням вимог Постанови НБУ N 293/БТ від 30.04.2015 року про заборону Банку передавати третім особам майно та активи; прийнявши виконання (платежі) за договором відступлення від кредитора з його поточного рахунку, Банк цим самим порушив вимоги Постанови НБУ N 293/БТ від 30.04.2015 року про зобов'язання проведення усіх розрахунків в національній валюті через кореспондентський рахунок Банку, відкритий у НБУ; умови договору відступлення права прямо передбачають передачу контрагенту, що є одночасно кредитором банку, майнових прав за кредитним договором та договорами забезпечення за ціною, що є значно нижчою вартості відступлених майнових прав, а отже надають кредитору - ТОВ "ФК Аурум Фінанс" переваги перед іншими кредиторами, не встановлені для нього законодавством чи внутрішніми документами Банку, що прямо зазначено у п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон N 4452-VI), як ознака нікчемності такого правочину.

У зв'язку з цим, уповноваженою особою Фонду було прийнято рішення про затвердження результатів перевірки та складено повідомлення N 01-10/3265 від 26.05.2015 року, адресоване ТОВ "ФК Аурум Фінанс", яким повідомлялось про нікчемність договору про відступлення прав вимоги, посвідченого нотаріально та зареєстрованого у реєстрі за N 6263, та про повернення протягом 10-ти днів всіх отриманих за умовами нікчемного договору відступлення права вимоги оригіналів документів, переданих за Актом приймання-передачі від 27.05.2015 року, яке було відправлено Позивачем на адресу Відповідача за вих. N 01-10/3265 від 03.08.2015 року та отримане останнім 13.08.2015 року.

Вимогами ПАТ "УПБ" в особі уповноваженої особи Фонду у даній справі, з посиланням на ст. ст. 215, 216 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон N 4452-VI), є застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - договору про відступлення права вимоги від 26.05.2015 року, посвідченого нотаріально та зареєстрованого в реєстрі за N 6263, про зобов'язання Відповідача повернути на користь Позивача права майнової вимоги, отримані за вказаним договором, та оригінали документів, отримані за Актами приймання-передачі від 27.05.2015 року, перелік яких міститься у позовній заяві, а також, про внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з тих підстав, що вказаний договір, який містить ознаки нікчемного правочину, що було встановлено рішенням комісії Банку, в силу положень вказаного Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон N 4452-VI), а тому є нікчемним, у зв'язку з чим, до нього мають застосовуватись відповідні правові наслідки.

Суд першої інстанції, посилаючись на положення ст. ст. 6, 204, 207, 215, 216, 512 - 519, 627 Цивільного кодексу України, ст. 2 (Закон N 4452-VI) та ч. ч. 2 - 4 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон N 4452-VI), ст. ст. 67, 73, 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", умови укладених угод, та представлені докази у справі, дійшов висновку про те, що посилання Позивача на порушення постанови Правління НБУ N 293/БТ від 30.04.2015 року, якою були встановлені обмеження у діяльності ПАТ "УПБ", як юридичної особи, що входить до банківської системи України, і яка є актом індивідуальної дії, не є у розумінні ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон N 4452-VI) та ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою нікчемності правочинів, а має наслідком, у разі порушення такого акту, застосування НБУ відповідних заходів впливу, тоді як сам договір про відступлення права вимоги від 26.05.2015 року є оплатним, оскільки його сторони встановили вартість за відступлення такого права, а інші підстави нікчемності правочину, на які посилається Позивач та які зазначені в п. п. 1 (Закон N 4452-VI), 2 (Закон N 4452-VI) та 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон N 4452-VI) у даному випадку відсутні, а його укладення не призвело до визнання Банку неплатоспроможним та не передбачало зменшення його активів, оскільки останній було віднесено до категорії проблемних ще до укладення такого правочину - 30.04.2015 року, і тільки в подальшому постановою Правління НБУ N 348 від 28.05.2015 року Банк було віднесено до категорії неплатоспроможних, а у зв'язку з чим, не знайшов правових підстав для задоволення даного позову.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, частково скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення - про часткове задоволення позову, з посиланням на ст. ст. 203, 215, 1058 Цивільного кодексу України, ч. 3 (Закон N 4452-VI) та ч. 4 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон N 4452-VI), умови укладених угод, та представлені докази у справі, виходив з того, що Позивач, уклавши договір про відступлення права вимоги N 6263 від 26.05.2015 року, яким передбачався обов'язок Відповідача здійснити перерахування на його користь грошових коштів за набуте право вимоги, фактично здійснив відступлення такого права безоплатно, оскільки на момент розгляду та вирішення даної справи в суді кошти за відступлене право вимоги Позивачем отримано не було, а уклавши такий правочин з Відповідачем, який водночас є його кредитором за укладеним депозитним договором, і який отримав від нього майнові вимоги до Третьої особи 3 за Кредитним договором N 64 від 27.03.2013 року, договором поруки N 64-1 від 27.03.2013 року, договором поруки N 64-2 від 27.03.2013 року, договором поруки N 64-3 від 27.03.2013 року та Іпотечним договором від 27.03.2013 року, відповідно, враховуючи віднесення Позивача до категорії неплатоспроможних, цим самим надав, а Відповідач - отримав переваги щодо задоволення частини своїх майнових вимог перед іншими кредиторами Позивача, не встановлені законодавством чи внутрішніми документами останнього, яке, у свою чергу, свідчить про правомірність доводів Позивача про визнання такого правочину нікчемним, на підставі п. п. 1 (Закон N 4452-VI), 7 ч. 3 вказаного Закону (Закон N 4452-VI) та застосування у зв'язку з цим відповідних правових наслідків, про які просив Позивач.

При цьому, стосовно доводів Позивача про нікчемність спірного правочину з підстав, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон N 4452-VI), про те, що внаслідок укладення такого правочину Позивач став неплатоспроможним, суд апеляційної інстанції дійшов висновків про відсутність у справі доказів на підтвердження таких доводів останнього, у зв'язку з чим, погодився у цій частині з рішенням суду першої інстанції про їх безпідставність.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання ТОВ "ФК Аурум Фінанс" повернути на користь ПАТ "УПБ" право майнової вимоги за договором про відступлення прав вимоги від 26.05.2015 року, то апеляційним господарським судом правомірно визначено, що така позовна заява не підлягає задоволенню, оскільки не є ефективним способом захисту порушеного права, у зв'язку з тим, що майнові права, за приписами ст. 190 Цивільного кодексу України, хоч і є майном, однак є неспоживною річчю, що, відповідно, не має уречевленої форми, а тому, не може бути фізично повернуто Позивачу, тоді як сам договір відступлення права вимоги є нікчемним і право вимоги, що є об'єктом такого договору, вважається таким, що не перейшло до нового кредитора.

Також, стосовно позовних вимог ПАТ "УПБ" в особі уповноваженої особи Фонду - про внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, без зазначення осіб, яких необхідно зобов'язати внести такі зміни, суд апеляційної інстанції також дійшов висновку про те, що саме такі вимоги Позивача у цій частині є необґрунтованими, а тому, у цій частині позову, задоволенню не підлягають.

На думку колегії суддів касаційної інстанції, висновки суду апеляційної інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, з дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про часткове скасування рішення суду першої інстанції, а тому підстав для зміни чи скасування його постанови, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ФК Аурум Фінанс" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 р. у справі N 910/10365/16 - без змін.

 

Головуючий, суддя

М. М. Малетич

Судді:

С. С. Самусенко

 

С. В Владимиренко




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали