МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 17 листопада 2011 року N 719

Про затвердження Методичних рекомендацій щодо прогнозування техніко-економічних показників діяльності вугледобувних підприємств

У зв'язку із вступом України до СОТ, створенням зони вільної торгівлі з ЄС, існуванням об'єктивної необхідності надання державної підтримки вугледобувним підприємствам для цілей забезпечення достатнього рівня (за критеріями, що прийняті у європейських країнах) енергетичної безпеки України, забезпеченням доступу до запасів вугілля, з приватизацією та передачею в оренду чи концесію цілісних майнових комплексів або системи цілісних майнових комплексів державних підприємств, їх структурних підрозділів, що здійснюють діяльність у сфері видобування кам'яного вугілля та лігніту (бурого вугілля), з метою вдосконалення процедури складання прогнозних техніко-економічних показників діяльності вугледобувних підприємств, що належать до сфери управління Міненерговугілля, та підвищення ефективності надання, розподілу та використання коштів державної підтримки наказую:

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо прогнозування техніко-економічних показників діяльності вугледобувних підприємств для визначення необхідних обсягів державної підтримки на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції, що додаються.

2. Визнати такими, що втратили чинність, Методичні рекомендації щодо прогнозування техніко-економічних показників діяльності вугледобувних підприємств для визначення необхідних обсягів державної підтримки на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції, що затверджені наказом Міністерства вугільної промисловості України від 26 листопада 2010 року N 478.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Поповича І. М.

 

Міністр

Ю. Бойко

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України
17.11.2011 N 719

Методичні рекомендації
щодо прогнозування техніко-економічних показників діяльності вугледобувних підприємств для визначення необхідних обсягів державної підтримки на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції

1. Загальні положення

Методичні рекомендації щодо прогнозування техніко-економічних показників діяльності вугледобувних підприємств для визначення необхідних обсягів державної підтримки на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції (далі - Методичні рекомендації) ґрунтуються на засадах, визначених такими нормативними актами:

- Інструкцією з обліку обсягів видобутку рядового вугілля і готової вугільної продукції на шахтах, розрізах та збагачувальних (брикетних) фабриках Мінвуглепрому, затвердженою наказом Міністерства вугільної промисловості України від 17 вересня 1996 року N 466 (із змінами та доповненнями);

- Стандартом Мінпаливенерго "Поточне та перспективне планування на вугледобувних підприємствах. Методика розрахунку (СОУ 10.102070708.001:2005)", затверджений наказом від 05.07.2005 N 294;

- постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 року N 621 "Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проекту державного бюджету" (із змінами та доповненнями);

- Галузевими методичними рекомендаціями з обліку витрат на виробництво готової вугільної продукції, затвердженими наказом Міністерства вугільної промисловості України від 31 січня 2008 року N 48 (зі змінами та доповненнями);

- нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України щодо порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткового покриття витрат, що включаються до собівартості готової товарної вугільної продукції на відповідний рік.

Методичні рекомендації встановлюють порядок розрахунку та оцінки техніко-економічних показників розвитку вугледобувного підприємства з метою визначення необхідного обсягу державної підтримки на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції на наступний рік.

Терміни, що використовуються в цих Методичних рекомендаціях, мають такі значення:

Готова вугільна продукція - продукти збагачення, вироблені на збагачувальних фабриках з давальницької сировини, та рядове вугілля, призначене для споживання без переробки його на збагачувальних фабриках, за умови, що вони мають рівень якості, який не перевищує граничні норми.

Готова вугільна продукція включає:

- рядове вугілля (власного видобутку), відвантажене споживачам;

- рядове вугілля (власного видобутку), використане на виробничо-технічні потреби;

- продукти збагачення (брикетування), отримані внаслідок переробки вугілля на збагачувальних (брикетних) фабриках на умовах отримання давальницької сировини;

- продукти збагачення (брикетування), отримані внаслідок переробки вугілля на індивідуальних збагачувальних фабриках (установках) шахт (розрізів).

Готова товарна вугільна продукція - готова вугільна продукція, видобута на вугледобувному підприємстві та/або перероблена на його замовлення та призначена для продажу. До її складу не включається готова вугільна продукція, що використана на виробничо-технічні потреби.

Собівартість готової вугільної продукції - це повна собівартість готової вугільної продукції вугледобувного підприємства, яка включає виробничу собівартість, адміністративні витрати та витрати на збут продукції.

Собівартість готової товарної вугільної продукції - собівартість готової вугільної продукції за виключенням собівартості вугільної продукції власного видобутку, спожитої на виробничо-технічні потреби шахти (розрізу).

Виробнича собівартість готової вугільної продукції на шахтах (розрізах) складається з прямих і загальновиробничих витрат, пов'язаних з використанням у процесі видобутку вугілля та його збагачення (брикетування) на індивідуальних фабриках (установках) основних засобів, матеріалів, палива, електроенергії, праці та інших витрат. При переробці вугілля на збагачувальних (брикетних) фабриках у вигляді давальницької сировини до витрат, пов'язаних з видобутком вугілля, додаються вартість послуг фабрик з переробки рядового вугілля та витрати з доставки його від шахти (розрізу) до фабрики.

Адміністративні витрати - це витрати на утримання апарату управління вугледобувного підприємства та шахт (розрізів) - відокремлених структурних підрозділів, податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі, інші витрати загальногосподарського призначення.

Витрати на збут - це оплата послуг, пов'язаних із збутом (реалізацією) вугільної продукції, витрати на транспортування продукції до станції відправлення Укрзалізниці на внутрішньому ринку і до кордону України при постачанні на експорт, інші витрати.

Адміністративні витрати та витрати на збут продукції визначаються шляхом розробки кошторису за статтями витрат підприємства.

Прогнозний показник - показник, що розраховується на прогнозований період.

2. Визначення техніко-економічних показників діяльності вугледобувних підприємств

Основою для визначення техніко-економічних показників є річна програма розвитку гірничих робіт підприємства з видобутку вугілля. Програма розвитку гірничих робіт визначає виробничий потенціал кожного підприємства, який стимулюватиме видобуток якісного вугілля із найменшими показниками зольності.

Виробничий потенціал відображає гірничо-геологічні, технічні та господарсько-економічні умови функціонування вугледобувного підприємства та містить:

1. Природний потенціал - наявність балансових і промислових запасів вугілля з певним рівнем якості та напрямами використання. Природний потенціал характеризується такими показниками:

1.1. Балансові запаси вугілля, у тому числі промислові;

1.2. Якість, рівень зольності видобутого вугілля;

1.3. Напрями використання:

- марочна приналежність;

- споживче призначення (енергетичне, коксівне).

2. Технологічний потенціал - наявність умов і ресурсів, що дозволяють з мінімальними витратами вийняти запаси вугілля з надр та переробити їх до стадії готової продукції. Оскільки технологія ведення гірничих робіт визначається гірничо-геологічними умовами залягання корисних копалин, технологічний потенціал підприємства характеризується такими основними показниками:

2.1. Глибина розробки пластів;

2.2. Кут падіння;

2.3. Кількість пластів, що розробляється;

2.4. Середньодинамічна потужність пластів;

2.5. Категорійність шахт за викидонебезпечністю газу (метану), пилу;

2.6. Категорійність шахт за самозапаленням та гірничими ударами;

2.7. Продуктивність пластів;

2.8. Довжина гірничих виробок, що підтримуються та ін.

3. Технічний потенціал - технічна забезпеченість виробничого процесу найбільш прогресивними засобами праці. Основні показники, якими характеризується технічний потенціал є:

3.1. Кількість очисних вибоїв, що знаходяться в роботі, у тому числі комплексно-механізованих;

3.2. Кількість лав, які будуть відпрацьовані у наступному році, у тому числі комплексно-механізованих;

3.3. Кількість лав, що необхідно підготувати та ввести в дію у наступному за звітним році, у тому числі комплексно-механізованих;

3.4. Наявність та відсоток використання обладнання та ін.

4. Організаційний потенціал - наявність просторових і часових умов для забезпечення взаємодії елементів виробничого процесу, які залежать від параметрів та рівня використання природного, технологічного та технічного потенціалу підприємства. Основні характеристики організаційного потенціалу:

- навантаження на очисні вибої;

- оснащення робочих місць засобами праці;

- рівень механізації виробництва та ін.

Соціально-економічний потенціал - це наявність соціальних та економічних умов для отримання максимального ефекту від використання природних, трудових, матеріальних та інших ресурсів та який знаходиться під впливом багатьох чинників внутрішніх (визначених виробничим, організаційним та технологічним потенціалами) та зовнішніх (демографічної структури, умов праці, укомплектованості промислово-виробничого персоналу, рівня мінімальної та середньої заробітної плати, продуктивності праці та ін.).

Виробничою та технічною службами на підставі оцінки виробничого потенціалу, при розгляді програм розвитку гірничих робіт на наступний рік, встановлюється прогнозний обсяг з видобутку рядового вугілля з визначенням норми якості по кожній шахті.

На підставі показників програми розвитку гірничих робіт на поточний рік підприємствами обчислюються економічні показники роботи вугледобувних підприємств на наступний рік, які ґрунтуються на аналізі виробничих можливостей із врахуванням залучення резервів щодо збільшення обсягу видобутку вугілля та покращення техніко-економічних показників вугледобувних підприємств.

Прогнозні економічні показники на наступний рік (період) складаються на основі фактичних даних за попередній рік (період).

Форми розрахунку прогнозних показників до Програми економічного розвитку доводяться до вугледобувних підприємств Департаментом фінансово-економічної політики Міненерговугілля і передбачають надання такої інформації щодо:

1. Обсягу готової вугільної продукції та доходу від її випуску.

Вихідні дані для розрахунку:

- обсяги товарної продукції, які розраховуються виходячи із сировинної бази підприємств, та якісних показників, що визначаються відповідно до Програми з якості на наступний рік;

- ціни на вугільну продукцію відповідно до договірних цін, що діють на момент складання програми, або прогнозних, якщо такий прогноз існує та документально підтверджується.

2. Показників із використання трудового потенціалу:

Вихідні дані для розрахунку середньооблікової чисельності працюючих:

- обсяги виробництва (видобуток вугілля, проведення гірничих виробок, ремонт гірничих виробок) та норми виробок для відрядників (паспорта норм виробок, розраховані відповідно до переліку галузевих норм і нормативів трудових затрат, обов'язкових для застосування на підприємствах вугільної промисловості України, викладених в додатку 33 до Умов оплати праці, затверджених Галузевою угодою між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03.07.2001 р. (Угода) (реєстраційний номер в Міністерстві праці та соціальної політики України N 71 від 07.08.2001 р.) з врахуванням доповнень та змін до неї;

- нормативи чисельності (Єдині галузеві нормативи чисельності почасово оплачуваних працівників на вугільних шахтах);

- розстановка чисельності за робочими місцями для почасово оплачуваних робітників;

- штатний розклад для керівників, фахівців та службовців, складений відповідно до Типових структур управління, штатних розписів та нормативів чисельності працівників апарату управління підприємств вугільної промисловості;

Вихідними даними для розрахунку фонду оплати праці на час складання прогнозних показників є:

- вимоги чинного законодавства з оплати праці;

- рівень мінімальної заробітної плати, визначений Законом України про Державний бюджет України на наступний рік або проектом зазначеного закону;

- прогнозна чисельність працюючих на наступний рік.

3. Витрат із собівартості готової вугільної продукції та результату від випуску готової товарної вугільної продукції.

Розрахунок витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції здійснюється за статтями та елементами витрат у цінах, що діють на момент складання Програми, з урахуванням індексу зростання цін виробників промислової продукції відповідно до нормативно-правових актів, якими схвалюються основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на наступний рік із застосуванням Галузевих методичних рекомендацій з обліку витрат на виробництво готової вугільної продукції, затверджених наказом Мінвуглепрому від 31 січня 2008 року N 48, із змінами.

Під час формування показників із витрат за елементами собівартості використовується принцип їх нормування.

Вихідними даними для розрахунку є:

1) за елементом "Допоміжні матеріали":

- обсяги робіт та витрат на одиницю робіт за встановленими нормами, паспортами кріплення гірничих виробок і бурильно-вибухових робіт;

- питомі норми витрат лісоматеріалів, вибухових речовин і детонуючих засобів на 1000 т видобутку рядового вугілля, які розробляються та затверджуються технологічною службою підприємства;

- питомі витрати інших видів матеріалів розраховуються на підставі аналізу фактичного їх використання з урахуванням запланованих заходів з економії матеріальних ресурсів.

2) за елементом "Паливо":

- нормативи щодо кожного виду палива (вугілля, природний газ, пара) для використання його на виробничо-технічні потреби вугледобувного підприємства (котельні, опалення виробничих та службових приміщень і таке інше), погоджені з Міненерговугілля.

3) за елементом "Електроенергія":

- встановлена енергомеханічною службою підприємства для кожної шахти (розрізу) норма питомих витрат електроенергії на 1000 тонн видобутку рядового вугілля, яка погоджується Департаментом вугільної промисловості Міненерговугілля, а також тариф відповідного класу споживання за 1 кВт·год. електроенергії, що споживається підприємством.

Амортизаційні відрахування - розраховуються за методом, який обирається підприємством самостійно, з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. До складу елемента "Амортизаційні відрахування" включається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів, у тому числі й сума амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що придбані за рахунок бюджетних коштів.

Інші витрати розраховуються за статтями витрат згідно із кошторисами на відповідні витрати, а також за нормативами щодо податків та зборів до державного та місцевих бюджетів.

4. Розрахунок постійних і змінних витрат із собівартості готової вугільної продукції, який здійснюється відповідно до пункту 16 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" та Галузевих методичних рекомендацій з обліку витрат на виробництво готової вугільної продукції.

5. Розрахунок фінансового результату, який є різницею між доходами від випуску готової товарної вугільної продукції та її собівартістю.

6. Оцінка економічного ефекту від реалізації заходів щодо поліпшення показників із виробництва готової товарної вугільної продукції та із зниження витрат на її випуск (збільшення обсягу видобутку та виробництва вугільної товарної продукції, ціни товарної продукції, покращення якості вугільної продукції, впорядкування чисельності працівників, впорядкування структури фонду оплати праці, зменшення адміністративних і невиробничих витрат, оптимізація витрат на збагачення, перевезення вугілля та вугільної продукції, економія матеріальних ресурсів, зменшення витрат матеріалів, споживання електроенергії та ін.).

3. Оцінка діяльності вугледобувних підприємств

Оцінка діяльності вугледобувних підприємств здійснюється з метою визначення обґрунтованої їх потреби у державній підтримці на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної продукції, яка спрямовується на забезпечення доступу до запасів вугілля, з метою отримання якісної вугільної продукції для забезпечення енергетичної безпеки країни.

Вихідними даними для оцінки діяльності вугледобувних підприємств для визначення обсягів державної підтримки є такі прогнозні показники:

- обсяг видобутку рядового вугілля, визначеного на основі виробничого потенціалу;

- обсяг готової товарної вугільної продукції за видами, в розрізі марок і сортів;

- ціни за видами готової товарної вугільної продукції, в розрізі марок і сортів з урахуванням її якості;

- витрати із собівартості готової товарної вугільної продукції;

- збитки від виробництва готової товарної вугільної продукції.

Прогнозні обсяги готової товарної вугільної продукції визначаються для кожного вугледобувного підприємства, виходячи з асортименту її випуску, з урахуванням попиту на таку продукцію, якісних показників, прогнозованого рівня цін та з урахуванням фактичних показників у попередньому періоді.

Прогнозні витрати із собівартості готової товарної вугільної продукції визначаються відповідно до Методичних рекомендацій з обліку витрат на виробництво готової вугільної продукції, що затверджуються Міненерговугілля за погодженням з Мінфіном.

Рівень витрат із собівартості готової товарної продукції залежить від природних умов залягання пластів, технічного, технологічного, організаційного процесів, пов'язаних з видобуванням корисних копалин, розвитку виробництва і збільшення обсягів видобутку вугілля та ефективного використання коштів державної підтримки вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції.

Прогнозні витрати із собівартості готової товарної вугільної продукції розраховуються з урахуванням економічного ефекту від запровадження заходів із скорочення таких витрат.

Різниця між прогнозними величинами витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції та її вартості дорівнює прогнозному обсягу збитків від виробництва.

4. Сфера застосування Методичних рекомендацій

Методичні рекомендації поширюються на підприємства з видобутку вугілля державної власності, у тому числі господарські товариства, 100 відсотків акцій яких належать державі, та господарські товариства, які є орендарями чи концесіонерами, переданих в оренду чи концесію цілісних майнових комплексів або системи цілісних майнових комплексів державних підприємств, їх структурних підрозділів, що здійснюють діяльність у сфері видобування кам'яного вугілля та лігніту (бурого вугілля) за умови реєстрації договорів оренди та концесії, облік яких ведеться Міненерговугілля, та за умови подання ними щомісячної, квартальної та річної фінансової звітності до Міністерства, а також показників розвитку відповідно до програм гірничого та економічного розвитку вугледобувного підприємства, з метою визначення необхідного обсягу державної підтримки на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції на прогнозований період.

Державна підтримка на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної продукції надається за умови, що обсяг готової товарної вугільної продукції у прогнозованих цінах не покриває витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції без урахування суми амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що придбані за рахунок бюджетних коштів.

Державна підтримка на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції не надається вугледобувним підприємствам, які включені до переліку неперспективних та збиткових підприємств і готуються до ліквідації або ліквідуються.

Порядок розподілу та використання коштів, передбачених Міненерговугілля у державному бюджеті на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції, затверджується Кабінетом Міністрів України.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали