МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 5 травня 2011 року N 140

Про затвердження Методичних рекомендацій з підготовки та оформлення проектів нормативно-правових актів та дотримання правил нормопроектувальної техніки

З метою підвищення якості підготовки Міністерством екології та природних ресурсів України проектів нормативно-правових актів, наказую:

1. Затвердити Методичні рекомендації з підготовки та оформлення проектів нормативно-правових актів та дотримання правил нормопроектувальної техніки для структурних підрозділів Міністерства екології та природних ресурсів, що додаються.

2. Юридичному департаменту (Роменський Д. В.) довести цей наказ до відома керівників структурних підрозділів Міністерства екології та природних ресурсів.

3. Керівникам структурних підрозділів Міністерства екології та природних ресурсів:

довести цей наказ до відома спеціалістів, що приймають участь в підготовці проектів нормативно-правових актів, та забезпечити врахування його в роботі;

забезпечувати у подальшій роботі доведення цього наказу до відома новопризначених спеціалістів Міністерства, що відповідно до посадових обов'язків беруть участь у підготовці та оформленні проектів нормативно-правових актів або виконують завдання на окремих стадіях нормотворчої діяльності.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

 

Міністр

М. В. Злочевський

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства екології та природних ресурсів
05.05.2011 N 140

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
з підготовки та оформлення проектів нормативно-правових актів та дотримання правил нормопроектувальної техніки

I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Метою цих Методичних рекомендацій є встановлення єдиних вимог до підготовки та оформлення проектів нормативно-правових актів, процедури їх розробки та розгляду відповідними суб'єктами.

Методичні рекомендації призначені для використання в роботі посадовими особами Міністерства, які відповідальні за підготовку, оформлення проектів нормативно-правових актів або виконують завдання на окремих стадіях нормотворчої діяльності.

II. ПІДГОТОВКА ПРОЕКТІВ НАКАЗІВ

Загальні методичні рекомендації щодо підготовки наказів та інших нормативно-правових актів наводяться в розділі II Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції та проведення їх державної реєстрації (далі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 N 34/5.

Відповідно до вимог нормопроектувальної техніки нормативно-правовий акт:

повинен розроблятися з урахуванням його галузевої належності, відповідати за обсягом регламентації визначеному в ньому предмета правового регулювання;

повинен бути чітким, конкретним і зрозумілим;

не повинен дублювати приписів інших нормативно-правових актів;

не повинен містити суперечливих нормативних приписів.

Накази

Однією з форм реалізації розпорядчої діяльності є видання розпорядчих документів, вид яких (наказ, постанова, розпорядження, рішення) визначається законодавчими актами та положеннями.

Зокрема, наказ виготовляється на бланку та повинен мати обов'язкові реквізити й стабільний порядок їх розміщення:

1) найменування суб'єкта нормотворення;

2) назву виду документа;

3) дату і номер;

4) структурні складові;

5) підпис;

6) візи.

Дата і номер наказу

Датою наказу є дата його підписання, яка проставляється у лівій верхній частині бланка і оформляється цифровим способом. Елементи дати наводяться арабськими цифрами в один рядок у послідовності: число, місяць, рік.

Приклад

03.11.2006 або 30.05.2007.

Номер наказу проставляється у правому верхньому куті.

Під ним залишають вільне місце для напису про державну реєстрацію (6 х 10 см) відповідно до Указу Президента України від 03.10.92 N 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".

Приклад

(назва виду документа та суб'єкта нормотворення)

(дата)

(номер)

(Місце для напису про державну
реєстрацію розміром 6 х 10 см)

Структурні складові наказу

Наказ містить такі структурні складові:

а) заголовок;

б) преамбулу;

в) нормативний корпус:

положення щодо сфери застосування (за потреби);

загальні та спеціальні нормативні приписи;

способи реалізації нормативних приписів;

карно-правові положення (за потреби);

г) корелятивні зміни (за потреби);

ґ) форму оприлюднення (за потреби);

д) положення про набрання чинності;

е) додатки (за потреби).

Структурні одиниці наказу

Наказ може містити такі структурні одиниці:

пункти;

підпункти;

абзаци.

Структурні одиниці наказу починаються з абзацу і повинні мати:

пункти - наскрізну порядкову нумерацію, яка позначається арабськими цифрами з крапками;

підпункти - наскрізну в межах пункту порядкову нумерацію, яка позначається арабськими цифрами до трьох знаків з крапкою або українськими літерами з дужкою.

Приклад

1.1.1., 1.2.1;

а), б), в).

Абзаци пунктів та підпунктів починаються без будь-якої позначки (дефіс, крапка тощо).

Кожна структурна одиниця наказу (крім абзацу) відокремлюється від попередньої пропуском рядка.

Наказ та додатки до нього повинні мати окрему нумерацію сторінок арабськими цифрами, яка розміщується посередині верхнього поля без слова "сторінка" та розділових знаків. Перша сторінка не нумерується.

Заголовок

Заголовок наказу повинен бути лаконічним і стислим та:

указувати на предмет правового регулювання;

відповідати на питання "про що?";

розміщуватися у лівій частині бланка під датою документа.

Якщо в документі йдеться про кілька питань, його заголовок може бути узагальнений.

Приклад

"Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів".

Наказ не може мати заголовок, тотожний заголовку іншого чинного нормативно-правового акта, крім актів про внесення змін або втрату чинності (скасування).

Преамбула

Наказ повинен містити преамбулу - вступну частину, яка:

містить посилання на відповідну структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта;

дає стислу інформацію про необхідність та мету прийняття акта;

підлягає врахуванню при роз'ясненні та застосуванні нормативно-правового акта.

Приклад

"Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.06.2010 N 518 (518-2010-п) "Про внесення зміни у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. N 1298"

НАКАЗУЮ:

..."

Преамбула не може містити нормативних приписів і не повинна дублювати інших структурних одиниць нормативно-правового акта.

Додатки

До наказу можуть бути додані:

додатки, що вводяться в дію наказом і позначаються грифом "Додаток", - це переліки актів, що визнаються такими, що втратили чинність, тощо;

додатки, що затверджуються наказом і позначаються грифом "ЗАТВЕРДЖЕНО", - це нормативно-правові акти (положення, інструкції, правила тощо, які становлять невід'ємну частину наказу, якими затверджені, і мають однакову з ним юридичну силу); зміни до нормативно-правових актів.

За наявності кількох додатків, що позначаються словом "Додаток", на них вказуються порядкові номери. Знак "N " перед цифровим позначенням не ставиться. Наприклад: Додаток 1, Додаток 2 тощо. Якщо обсяг додатка перевищує одну сторінку, то на кожній наступній сторінці додатка (угорі праворуч) слід зазначати слова "Продовження додатка 1 (або 2, 3...)".

Додаток, що вводиться в дію наказом

Додаток, що вводиться в дію наказом, розміщується на стандартних аркушах, містить посилання на дату і номер цього розпорядчого документа. Відмітка до додатка розміщується на верхньому правому полі першого аркуша додатка за такою формою:

Приклад

Додаток
до наказу Міністерства екології та природних ресурсів України
від "___" 2011 р. N ___

Додаток, що вводиться в дію наказом, підписується керівником структурного підрозділу Міністерства на лицьовому боці останнього аркуша. Підпис складається з найменування посади особи, яка підписує документ, особистого підпису, ініціалів та прізвища. Ініціали та прізвище керівника друкуються на рівні останнього рядка найменування посади.

Підпис

Наказ Міністерства підписується Міністром, а у разі його відсутності - заступником Міністра, що виконує його обов'язки.

Вимоги до наказу про внесення змін

Зміни до наказу формулюються виключно у наказі. При цьому у відповідному пункті наказу зазначаються найменування суб'єкта нормотворення наказу, до якого вносяться зміни, дата і номер його прийняття, його заголовок, дата і номер державної реєстрації у Міністерстві юстиції України, і після двокрапки в лапках викладається текст змін.

Приклад

"Внести до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 26.10.2005 N 385 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників організацій та установ природно-заповідного фонду, наукових та науково-дослідних установ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.11.2005 за N 1347/11627 (зі змінами), такі зміни:

1. ...".

Прийняття спільних нормативно-правових актів

Нормативно-правовий акт може бути прийнятий спільно декількома суб'єктами нормотворення або одним із них за узгодженням з іншими.

Нормативно-правовий акт уважається прийнятим спільно, якщо він підписаний керівниками декількох суб'єктів нормотворення.

Спільний наказ викладається на стандартному аркуші, у верхній частині якого розміщується малий Державний Герб України, нижче - на одному рівні найменування суб'єктів нормотворення, що приймають нормативно-правовий акт.

Спільний наказ приймається за однією датою. Номер спільного наказу складається з номерів, присвоєних суботами нормотворення, проставлених через дріб у відповідній послідовності.

При підписанні наказу кількома особами з однаковими посадами їх підписи розміщуються на одному рівні і засвідчуються печаткою.

У разі якщо спільний нормативно-правовий акт приймається суб'єктами нормотворення, які мають різні види розпорядчих документів, кількість розпорядчих документів має відповідати кількості суб'єктів нормотворення, при цьому такі розпорядчі документи повинні мати одну дату та однаковий заголовок.

Зовнішнє погодження

У випадках, передбачених законодавством, або в разі наявності в нормативно-правовому акті положень та доручень, що поширюються на інші органи, проект такого акта повинен бути погоджений з відповідними заінтересованими органами.

Зовнішнє погодження нормативно-правового акта оформляється грифом, який ставиться нижче підпису на лицьовому боці останнього аркуша розпорядчого документа, і включає в себе слово "ПОГОДЖЕНО", найменування посади особи, якою погоджується проект документа (ураховуючи найменування органу), підпис, ініціали, прізвище та дату погодження, а також засвідчення печаткою.

Зовнішнє погодження може оформлюватися шляхом складання "Аркуша погодження", про що робиться відмітка в самому документі на місці грифа "ПОГОДЖЕНО", наприклад: "Аркуш погодження додається". Це доцільно, коли проект нормативно-правового акта погоджується відразу кількома зацікавленими органами.

Обов'язкове погодження

При погодженні слід ураховувати необхідність:

1. Погодження у встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" порядку із спеціально уповноваженим органом проектів регуляторних актів, які розробляються центральними органами виконавчої влади відповідно до частини першої ст. 21 цього Закону.

2. Погодження суб'єктами державного фінансового моніторингу зі спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань фінансового моніторингу будь-яких нормативних документи, що стосуються питань, пов'язаних з виконанням вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" (частина друга статті 10 цього Закону).

3. Погодження нормативно-правових актів з Антимонопольним комітетом України у випадках, передбачених пунктом 2 Положення про порядок погодження з органами Антимонопольного комітету України рішень органів влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, органів місцевого самоврядування щодо демонополізації економіки, розвитку конкуренції та антимонопольного регулювання, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 01.04.94 N 4-р, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.04.94 за N 78/287 (із змінами).

4. Забезпечення розгляду проектів нормативно-правових актів, які стосуються трудових відносин або соціального захисту громадян, органами виконавчої влади з урахуванням думки відповідних профспілок, об'єднань профспілок (частина третя статті 21 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності").

5. Опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування чинних нормативно-правових актів з охорони праці провадяться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці за участю професійних спілок і Фонду соціального страхування від нещасних випадків та за погодженням з органами державного нагляду за охороною праці (частина перша статті 28 Закону України "Про охорону праці").

Нормативно-правові акти, що затверджуються наказами

Структурні складові

Нормативно-правовий акт, затверджений наказом, містить такі структурні складові:

а) заголовок;

б) визначення термінів (за потреби);

в) нормативний корпус:

положення щодо сфери застосування;

загальні та спеціальні нормативні приписи;

способи реалізації нормативних приписів;

карно-правові положення (за потреби),

г) прикінцеві положення (за потреби),

ґ) додатки (за потреби).

Заголовок

Заголовок нормативно-правового акта, затвердженого наказом, повинен бути:

лаконічним;

стислим;

указувати на предмет правового регулювання;

відповідати заголовку, сформульованому у відповідній структурній одиниці розпорядчого документа, що його затверджує.

Нормативно-правовий акт не може мати заголовок, тотожний заголовку іншого чинного нормативно-правового акта.

Визначення термінів

Нормативно-правовий акт повинен включати визначення термінів лише в разі необхідності.

Визначення термінів не можуть містити нормативних приписів.

Структурна складова нормативно-правового акта, яка містить у собі визначення термінів, розміщується після заголовка. Визначення термінів наводяться в алфавітному порядку і в називному відмінку. Зміни до такої структурної складової у вигляді доповнень новими термінами вносяться із збереженням алфавітного порядку.

Приклад

I. Терміни і визначення

"У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

відчуження тварин - передача права власності на тварин юридичним та фізичним особам за процедурами та у спосіб, що незаборонені чинним законодавством;

власник дикої тварини - фізична або юридична особа, яка на відповідній правовій підставі має у власності дику тварину;

гібридизація - природне чи штучне з'єднання генетичного матеріалу диких тварин різних видів;

..."

Терміни мають відповідати нормам ділового мовлення і не повинні суперечити їх загальновживаному значенню.

Спеціальні терміни, необхідні для врегулювання конкретного виду суспільних відносин, використовуються у нормативно-правовому акті тільки в тому розумінні, у якому вони вживаються в даній спеціальній сфері.

Зміст термінів, які використовуються у нормативно-правовому акті, не повинен відрізнятися від їх змісту, визначеного в Конституції та законах України, актах Президента України та Кабінету Міністрів України, що регулюють відповідну сферу.

Можливе посилання на пояснення термінів, визначених в інших нормативно-правових актах.

Приклад

"У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Структурні одиниці

Нормативно-правовий акт, затверджений наказом, може містити такі структурні одиниці:

розділи;

глави;

пункти;

підпункти;

абзаци.

Основною, первинною структурною одиницею нормативно-правового акта є пункт.

Пункт може містити підпункти, які за своїм змістом уточнюють, конкретизують і розвивають пункт.

Пункти нормативно-правового акта можуть об'єднуватися в глави - самостійні відокремлені частини предмета правового регулювання. Глави, пов'язані за змістом і предметом правового регулювання, можуть об'єднуватися в розділи.

Структурні одиниці нормативно-правового акта повинні мати:

розділи і глави - короткий, чітко сформульований заголовок;

розділи - наскрізну порядкову нумерацію, яка позначається римськими цифрами з крапками;

глави - наскрізну в межах розділу порядкову нумерацію, яка позначається арабськими цифрами з крапками;

пункти - наскрізну в межах глави (розділу) порядкову нумерацію, яка позначається арабськими цифрами з крапками, і починаються з абзацу;

підпункти - наскрізну в межах пункту порядкову нумерацію, яка позначається арабськими цифрами до трьох знаків з крапкою і починаються з абзацу.

Приклад

1.1.1, 1.2.1;

а), б), в).

Абзаци пунктів та підпунктів починаються без будь-якої позначки (дефіс, крапка тощо).

У тексті нормативно-правового акта посилання на номери розділів, глав, статей, пунктів нормативно-правового акта зазначаються цифрами, номери частин статей і абзаців - словами, номери підпунктів - цифрами або літерами в лапках.

Нормативно-правові акти, затверджені наказом, та додатки до них повинні мати окрему нумерацію сторінок арабськими цифрами, яка розміщується посередині верхнього поля без слова "сторінка" та розділових знаків. Перша сторінка не нумерується.

Приклад

"згідно з розділом III", "у статті 25", "пунктом 5", "частина перша статті 7", "в абзаці шостому підпункту "б" пункту 13", "підпункт 4.23 пункту 4 глави 2 розділу V".

Кожна структурна одиниця нормативно-правового акта (крім абзацу) відокремлюється від попередньої пропуском рядка.

Не допускається розміщення у розділі однієї глави, у главі - одного пункту, у пункті - одного підпункту.

Не дозволяється в межах однієї структурної одиниці нормативно-правового акта групувати нормативні приписи під проміжними назвами.

Структурні одиниці, які дублюються або не мають смислового навантаження, у нормативно-правовому акті не допускаються.

Текст нормативно-правового акта

Затверджений наказом нормативно-правовий акт розміщується на стандартних аркушах, без оформлення титульного аркуша та змісту. У правому верхньому куті першого аркуша нормативно-правового акта розміщується гриф за такою формою:

Приклад

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства екології та природних ресурсів України
20.01.2010 N 15

Під грифом необхідно залишити вільне місце для напису про державну реєстрацію нормативно-правового акта (6 х 10 см).

Приклад

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства екології та природних ресурсів України
N __

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
____ за N ___

 

Нормативно-правові акти, затверджені наказом, додаються у послідовності, у якій вони затверджені у розпорядчому документі.

Текст нормативно-правового акта повинен відповідати нормативам державної мови, не повинні вживатися звороти розмовної мови та її експресивних форм, нечіткі словосполучення, загальні міркування, гасла, заклики.

Положення нормативно-правового акта мають бути викладені однозначно і не допускати різного тлумачення.

Одне й те саме слово не може вживатися для виразу різних понять. Різні слова не можуть вживатися для виразу одного й того самого поняття. Уживання синонімів для виразу одного й того самого поняття слід уникати. Не повинні вживатися іноземні слова і терміни за наявності рівнозначних слів і термінів в українській мові. Абревіатури (крім загальновживаних) та позначення допускаються тільки після наведення повних назв чи відповідних пояснень.

У тексті нормативно-правових актів наводяться повні найменування державних органів або їх офіційні скорочення, зазначені в законодавчих актах, положеннях.

Дати в тексті нормативно-правового акта оформляються цифровим або словесно-цифровим способом відповідно до вимог Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.97 N 1153 (із змінами) (далі - Примірна інструкція).

Мовні конструкції в тексті нормативно-правового акта викладаються, як правило, в активній формі, яка є необхідною для покладення обов'язку або надання повноваження.

Нормативно-правовий акт викладається в теперішньому часі. Майбутній та минулий часи застосовуються лише тоді, коли необхідно зробити часове співвідношення між двома подіями.

Відсильні приписи

Відсилання у нормативно-правовому акті до його окремих положень, а також до інших нормативно-правових актів, їх окремих положень застосовуються у разі, якщо необхідно підкреслити взаємний зв'язок нормативних приписів або уникнути дублювань.

Відсилання можуть бути до нормативно-правового акта в цілому або до його структурних одиниць. Не допускається відсилання до нормативного припису, який, у свою чергу, відсилає до іншого нормативного припису.

Вказівка на нормативно-правовий акт або його окремі положення в цьому самому акті застосовується з використанням указівного займенника "цей" та виду нормативно-правового акта з великої літери.

Приклад

це Положення, ця Інструкція, пункт 2 глави 1 цих Правил.

Відсилання до "попередньої" чи "наступної" структурної одиниці нормативно-правового акта не допускаються.

У разі відсилання до іншого нормативно-правового акта зазначаються вид акта, найменування суб'єкта нормотворення, дата і номер прийняття (крім законів), заголовок, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дата і номер його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При посиланні на закон зазначається тільки його заголовок (крім законів про внесення змін).

У разі викладення нормативно-правового акта в новій редакції, посилання робиться на його першу редакцію із зазначенням у дужках нової редакції, а заголовок нормативно-правового акта наводиться в новій редакції.

Посилання в нормативно-правовому акті, що подається на державну реєстрацію, на нормативно-правовий акт Міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, іншого органу, акти якого підлягають державній реєстрації відповідно до чинного законодавства, що не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, не допускається.

Примітки

Бажано уникати включення до нормативно-правових актів приміток.

Примітки допускаються, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акта.

Примітки не повинні містити нормативних приписів.

Додаток

До нормативно-правового акта, затвердженого наказом, можуть бути додані додатки, що пояснюють або доповнюють його зміст і позначаються грифом "Додаток". Про наявність додатків зазначається у відповідних структурних одиницях нормативно-правового акта, наприклад, за такою формою: "згідно з додатком", "межі заказників (додатки 1 - 4)", "зразок розрахунку наводиться у додатку 2".

Назва додатка в тексті нормативно-правового акта повинна дослівно відповідати назві самого додатка.

Додатки до нормативно-правового акта, затвердженого наказом, оформляються на стандартних аркушах. Відмітка до додатка уключає номер додатка та заголовок нормативно-правового акта і розміщується на верхньому правому полі першого аркуша додатка за такою формою:

Приклад

Додаток 7
до Положення про рекреаційну діяльність у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України

У разі наведення в додатку таблиці, що розміщується на декількох аркушах, на кожному аркуші, крім першого, у правому верхньому куті повинні розміщуватись напис "Продовження таблиці" та її номер. Знак "N" при цьому не ставиться.

За наявності кількох додатків, що позначаються словом "Додаток", на них вказуються порядкові номери. Знак "N" перед цифровим позначенням не ставиться.

Приклад

Додаток 1, Додаток 2 тощо.

Якщо обсяг додатка перевищує одну сторінку, то на кожній наступній сторінці додатка (угорі праворуч) слід зазначати слова "Продовження додатка 1 (або 2, 3...)".

Додатки до нормативно-правового акта, затвердженого наказом, не підписуються.

Підпис

Нормативно-правовий акт, затверджений наказом, підписується керівником структурного підрозділу Міністерства на лицьовому боці останнього аркуша. Підпис складається з найменування посади особи, яка підписує документ, особистого підпису, ініціалів та прізвища. Ініціали та прізвище керівника друкуються на рівні останнього рядка найменування посади.

Вимоги до нормативно-правового акта про внесення змін

Унесення змін до нормативно-правового акта або визнання його таким, що втратив чинність, здійснюється Міністерством або його правонаступником шляхом прийняття нормативно-правового акта того самого виду й однакової юридичної сили або в іншому порядку, передбаченому законодавством.

Нормативно-правовий акт, що не набрав чинності, може бути скасований самим Міністерством. Нормативно-правовий акт, що набрав чинності, може бути скасований в установленому законодавством порядку.

Змінами, що вносяться до нормативно-правового акта, може бути передбачено:

заміну слів, цифр, доповнення словами, цифрами та їх виключення;

нову редакцію розділів, глав, пунктів, підпунктів, абзаців, речень;

доповнення розділами, главами, пунктами, підпунктами, абзацами, реченнями або їх виключення.

Зміни вносяться до основного нормативно-правового акта, а не до акта про внесення змін до нього.

Унесення зміни до нормативно-правового акта про внесення змін є можливим у виняткових випадках. У такому разі зміни вносяться тільки до пункту наказу, який стосується порядку набрання ним чинності, зокрема якщо необхідно змінити термін набрання актом чинності.

Зміни до нормативно-правового акта, затвердженого наказом, оформлюються також наказом.

У разі внесення змін до заголовка нормативно-правового акта, затвердженого наказом, відповідні зміни повинні бути внесені також до заголовка та тексту наказу.

У разі внесення змін до кількох структурних одиниць нормативно-правового акта вони об'єднуються в один пункт з таким формулюванням: "Унести до (заголовок нормативно-правового акта, вид розпорядчого документа, яким він затверджений, найменування суб'єкта нормотворення, дата і номер прийняття та державної реєстрації у Міністерстві юстиції України) такі зміни".

При внесенні змін до кількох нормативно-правових актів вони наводяться в хронологічному порядку.

У разі внесення до нормативно-правового акта значних за обсягом змін (більше двох сторінок) до наказу окремо додається текст змін. При цьому на окремому аркуші у верхньому правому куті зазначається гриф "ЗАТВЕРДЖЕНО", під яким залишається місце для напису про державну реєстрацію нормативно-правового акта, а нижче розміщується заголовок та текст змін, а в наказі дається таке формулювання: "Затвердити Зміни до (заголовок нормативно-правового акта, вид розпорядчого документа, яким він затверджений, найменування суб'єкта нормотворення, дата і номер прийняття, дата та номер державної реєстрації у Міністерстві юстиції України), що додаються".

Приклад

Наказ
Міністерства екології та природних ресурсів України
N ___

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
за N ____

ЗМІНИ
до Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі

(текст змін)

У разі внесення до нормативно-правового акта (структурної одиниці) змін, що за обсягом становлять більше половини тексту або істотно впливають на зміст, акт (структурну одиницю) доцільно викласти в новій редакції.

При викладенні нормативно-правового акта в новій редакції в розпорядчому документі дається таке формулювання: "Унести зміни до (заголовок нормативно-правового акта, вид розпорядчого документа, яким він затверджений, найменування суб'єкта нормотворення, дата і номер прийняття, дата та номер державної реєстрації у Міністерстві юстиції України), виклавши його в новій редакції, що додається".

У грифі "ЗАТВЕРДЖЕНО" дається посилання на дату і номер наказу, яким було затверджено первинний акт, та зазначається, що акт наведено в редакції наказу, яким вона затверджується, за такою формою:

Приклад

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства екології та природних ресурсів України
N ___
(у редакції наказу Міністерства екології та природних ресурсів України
N ___)

 

 

Якщо додаток до наказу, який вводиться ним у дію, викладено в новій редакції, відмітка до нього оформлюється за такою формою:

Приклад

Додаток
до наказу Міністерства екології та природних ресурсів України
N ___
(у редакції наказу Міністерства екології та природних ресурсів України
N ___)

Якщо в новій редакції викладається додаток до нормативно-правового акта, затвердженого наказом (правила, положення, інструкції тощо), то відмітка до нього оформляється за формою, наведеною в пункті 2.19 цього розділу.

У разі коли зміни вносяться до нормативно-правового акта, який викладено в новій редакції, зміни вносяться до тексту його оновленої редакції з посиланням на наказ, яким затверджено першу редакцію, із зазначенням дати та номера державної реєстрації в Міністерстві юстиції України, а в дужках вказується наказ, яким затверджено нову редакцію, без реквізитів державної реєстрації. Посилання на попередні редакції оновленого нормативно-правового акта не робляться.

Нумерація змін

У разі доповнення нормативно-правового акта новими структурними одиницями або виключення з нормативно-правового акта структурних одиниць поточна нумерація його структурних одиниць відповідно змінюється.

Приклад

"у пункті 5 абзац другий виключити. У зв'язку з цим абзаци третій - п'ятий уважати відповідно абзацами другим - четвертим;

доповнити пункт 6 після абзацу першого новим абзацом такого змісту: "...".

У зв'язку з цим абзаци другий і третій уважати відповідно абзацами третім і четвертим".

При цьому наступні структурні одиниці нормативно-правового акта позначаються з урахуванням доповнення або виключення.

Не допускається визнання такими, що втратили чинність, структурних одиниць нормативно-правового акта, затвердженого наказом, та додатків до нього.

У разі доповнення нормативно-правового акта новою структурною одиницею з посиланням на новий додаток або виключення з тексту нормативно-правового акта структурної одиниці, яка містить посилання на відповідний додаток, нумерація додатків та відповідні посилання на них у тексті нормативно-правового акта змінюються.

Приклад

"Доповнити Положення новим додатком 19 (додається). У зв'язку з цим додатки 19 - 34 уважати відповідно додатками 20 - 35. У тексті Положення посилання на додатки 19 - 34 замінити посиланнями відповідно на додатки 20 - 35".

При внесенні змін до пункту (підпункту), який налічує декілька абзаців (речень), слід обов'язково вказувати місце розташування цих змін.

Приклад

"пункт 5 після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту".

Якщо абзац, яким доповнюється пункт, є останнім, його номер не зазначається.

Приклад

"пункт 7 доповнити новим абзацом такого змісту".

У разі необхідності внесення доповнення або уточнення нормативного припису можлива заміна однієї структурної одиниці кількома.

Приклад

"підпункт "б" пункту 4 замінити двома новими підпунктами такого змісту"; "підпункт 1.2 пункту 7 замінити двома новими підпунктами такого змісту".

Одноманітні зміни в усьому тексті нормативно-правового акта слід об'єднувати і розташовувати наприкінці нормативно-правового акта.

Приклад

"У тексті Інструкції слова "земельних ділянок лісового фонду" замінити словами "земельних лісових ділянок".

Втрата чинності нормативно-правового акта в зв'язку з прийняттям нового або визнанням його таким, що втратив чинність

У зв'язку з прийняттям суб'єктом нормотворення нормативно-правового акта підлягають визнанню такими, що втратили чинність, усі раніше прийняті ним нормативно-правові акти, якщо вони суперечать уключеним до нового акта нормативним приписам, виявилися такими, що поглинуті ним або фактично втратили своє значення.

Перелік таких нормативно-правових актів повинен міститися в окремому пункті наказу, яким затверджено новий нормативно-правовий акт, або оформлятися додатком до такого наказу.

Нормативно-правові акти тимчасового характеру, строк дії яких минув, до переліку не включаються. Якщо віднесення нормативно-правового акта до такої категорії викликає сумнів, він уключається до переліку актів, що втратили чинність.

Разом з нормативно-правовим актом, який визнається таким, що втратив чинність, визнаються такими, що втратили чинність, усі нормативно-правові акти, якими до нього внесено зміни.

У переліках нормативно-правових актів, які підлягають визнанню такими, що втратили чинність, акти розміщуються в хронологічному порядку.

Визнання нормативно-правового акта таким, що втратив чинність, не поновлює дію актів, які в свою чергу визнані ним такими, що втратили чинність.

У разі необхідності визнання таким, що втратив чинність, нормативно-правового акта, затвердженого наказом, та за відсутності у такому наказі інших необхідних нормативних приписів, визнається таким, що втратив чинність, весь наказ. Якщо наказ містить інші нормативні приписи, що продовжують застосовуватись, визнається такою, що втратила чинність, структурна одиниця наказу про затвердження нормативно-правового акта, що втрачає чинність.

III. ПІДГОТОВКА ПРОЕКТІВ АКТІВ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Питання підготовки актів Кабінету Міністрів регулюються такими нормативно-правовими актами:

Регламент Кабінету Міністрів, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 18.07.2007 N 950 (із змінами);

Правила підготовки актів Кабінету Міністрів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 N 870.

Відповідно до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 N 950 (далі - Регламент Кабінету Міністрів України), акти Кабінету Міністрів України видаються у формі постанов та розпоряджень.

Акти Кабінету Міністрів нормативного характеру видаються у формі постанов.

Акти Кабінету Міністрів з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень.

Проекти постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України готуються, зокрема, відповідно до Правил підготовки актів Кабінету Міністрів України (далі - Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 N 870 (із змінами).

Проекти актів Кабінету Міністрів, що стосуються укладення, виконання та припинення дії міжнародних договорів України, готуються відповідно до Закону України "Про міжнародні договори України".

Проекти регуляторних актів Кабінету Міністрів готуються з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", та відповідно до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 р. N 308.

Зокрема, вищезазначені Правила визначають загальні підходи до підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), їх форму, структуру та технікочюридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки.

Відповідно до зазначених Правил, під час підготовки тексту проекту акта Кабінету Міністрів України (далі - проект акта) слід дотримуватися таких принципів:

1) логічна послідовність (зв'язок усіх компонентів проекту акта, чітко виявлені причинно-наслідкові зв'язки між повідомлюваними діями (фактами) - як у межах одного речення, так і в межах усього акта);

2) належна ясність викладу, точність опису (правильний та професійно грамотний добір слів і термінів, точність, лаконічність і водночас доступність мови актів);

3) свобода від суперечностей (неприпустимість в актах суперечностей смислового плану, неузгодженості наведених в тексті норм одна з однією або їх взаємовиключення, використання розмовної лексики, русизмів, вузькогалузевих професіоналізмів);

4) лаконічність (попереднє обдумування змісту проекту акта, складення плану, оптимальна заміна складних речень простими, уникання дієприкметникових і дієприслівникових зворотів в значній кількості);

5) правильність компонування проекту акта (зайняття кожним аспектом порушеного питання певного місця в логічній структурі проекту акта, запобігання розтягнутості, великого вступу, складних мотивувань, повторів);

6) нормативність мовних засобів офіційно-ділового стилю (дотримання сучасних правописних норм, вживання слів (термінів) у значеннях, закріплених за ними словником).

Не допускається у проектах актів повтор нормативних положень, визначених раніше прийнятими актами Кабінету Міністрів України.

Проект акта повинен відповідати таким вимогам:

1. Логічна послідовність викладу.

2. Взаємозв'язок нормативних положень.

3. Відсутність суперечностей у тексті проекту акта, узгодженість його положень з актами законодавства.

4. Оптимальна стислість викладу нормативних положень.

5. Доступність для розуміння.

6. Точність та уніфікованість термінології, дотримання мовних норм.

7. Зменшення до мінімуму кількості актів з одного питання.

Загальна процедура розробки

Підготовка проектів актів Кабінету Міністрів здійснюється відповідно до своєї компетенції Міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями.

Якщо питання, що потребує врегулювання, належить до компетенції кількох органів виконавчої влади, головним розробником проекту акта Кабінету Міністрів є орган, компетенція якого у відповідній сфері правового регулювання є домінуючою. Інші органи виконавчої влади, що відповідно до компетенції беруть участь у розробленні проекту акта або його погодженні, є заінтересованими органами.

Міністерство екології та природних ресурсів (далі - Міністерство) як головний розробник зобов'язане погодити проект акта Кабінету Міністрів з усіма заінтересованими органами, а також з Мінфіном та Мінекономіки (за винятком проекту розпорядження з кадрових питань). Проект акта Кабінету Міністрів щодо використання бюджетних коштів, інших фінансових ресурсів держави та державного майна погоджується з Державною фінансовою інспекцією.

Міністерство організовує, спрямовує і координує роботу заінтересованих органів з підготовки проекту акта Кабінету Міністрів, вживає вичерпних заходів для врегулювання розбіжностей та проводить узгоджувальні процедури (консультації, наради, робочі зустрічі тощо).

Міністерство під час підготовки проекту акта Кабінету Міністрів з питань, що стосуються соціально-трудової сфери, в обов'язковому порядку надсилає його уповноваженому представнику від всеукраїнських профспілок, їх об'єднань та уповноваженому представнику від всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців.

Для здійснення підготовки проекту акта Кабінету Міністрів Міністерство може утворити робочу групу.

З особливо важливих та складних питань загальнодержавного значення за пропозицією Міністерства робочу групу може утворити Кабінет Міністрів.

У разі утворення робочої групи визначається відповідальний орган виконавчої влади, який забезпечує підготовку та внесення проекту акта до Кабінету Міністрів з дотриманням вимог, встановлених Регламентом Кабінету Міністрів для головного розробника.

Під час розроблення проекту акта Кабінету Міністрів аналізується стан справ у відповідній сфері правового регулювання, причини, які зумовлюють необхідність підготовки проекту, визначається предмет правового регулювання, механізм вирішення питання, що потребує врегулювання, передбачаються правила і процедури, які, зокрема, унеможливлювали б вчинення корупційних правопорушень, а також робиться прогноз результатів реалізації акта та визначаються критерії (показники), за якими оцінюватиметься ефективність його впровадження.

Якщо реалізація акта потребує фінансування з державного чи місцевого бюджетів або може призвести до втрати доходів, Міністерство проводить необхідні фінансово-економічні розрахунки за Методикою проведення фінансово-економічних розрахунків при підготовці проекту акта Кабінету Міністрів України та законопроекту, що вноситься у порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів України на розгляд Верховної Ради України, затвердженою наказом Міністерства фінансів від 21.03.2008 N 428.

Підготовка проектів постанов Кабінету Міністрів України

Проект постанови Кабінету Міністрів України (далі - проект постанови) готується у разі:

затвердження положення, статуту, порядку, регламенту, правил, методики та в інших випадках, коли суспільні відносини потребують нормативно-правового врегулювання;

затвердження, прийняття або приєднання до міжнародних договорів;

внесення змін до тексту постанов Кабінету Міністрів України, затверджених ними положень або інших нормативно-правових актів;

визнання такими, що втратили чинність, постанов Кабінету Міністрів України, або їх скасування.

Перед початком підготовки проекту постанови засовується, чи належить питання, яке передбачається врегулювати, до компетенції Кабінету Міністрів України.

У процесі роботи над проектом постанови проводиться аналіз положень Конституції і законів України, актів Президента України, які стосуються предмета його врегулювання, вивчаються акти Кабінету Міністрів України, що регулюють певні питання у відповідній сфері суспільних відносин, і практика їх застосування, наукова література, матеріали друкованих засобів масової інформації, а також результати соціологічних та інших досліджень (у разі їх проведення).

Проект постанови складається з:

1. Назви.

2. Вступної частини.

3. Постановляючої частини.

4. Додатків (у разі потреби).

Назва

Назва проекту постанови повинна бути лаконічна та відображати основний зміст акта.

Вступна частина:

стисло визначається мета прийняття та/або зазначається акт законодавства, відповідно до якого чи на виконання якого постанова приймається;

зазначається: "Кабінет Міністрів України постановляє:".

Приклад:

"З метою виконання вимог статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" Кабінет Міністрів України постановляє: ..."

Постановляюча частина повинна містити:

1) нормативні положення;

2) конкретні доручення суб'єктам суспільних відносин у відповідній сфері;

3) умови та порядок дії інших постанов (окремих норм);

4) посилання на додатки (у разі їх наявності);

5) норми, пов'язані з набранням чинності постановою (окремими нормами). У разі потреби визначаються орган (органи) виконавчої влади або посадова особа (особи), що здійснюють контроль за виконанням постанови.

Структурно постановляюча частина постанови викладається у такій послідовності:

1) пункти, що містять нормативні положення;

2) пункти, що стосуються внесення змін до постанов (розпоряджень) або визнання їх (окремих норм) такими, що втратили чинність;

3) пункти, що містять окремі доручення;

4) пункт, що стосується визначення дати набрання чинності постановою.

Якщо постанови або розпорядження (окремі норми) визнаються такими, що втратили чинність, наводиться їх перелік, що оформляється, як правило, на окремому аркуші у хронологічному порядку прийняття актів з посиланням на джерело їх опублікування за таким зразком:

Завдання, план (комплекс) заходів (дій) оформляються в основному додатком до проекту постанови. За кожним завданням (заходом) визначаються строк та відповідальний за виконання орган (органи) виконавчої влади.

Пункти і підпункти постанови нумеруються арабськими цифрами (підпункти - з дужкою).

Проект постанови не повинен за змістом виходити за межі предмета його правового регулювання і містити значну кількість винятків із загальних правил.

Підготовка проектів розпоряджень Кабінету Міністрів України

Проект розпорядження Кабінету Міністрів України (далі - проект розпорядження) готується з таких оперативних питань:

схвалення програми, плану заходів, концепції реалізації державної політики у відповідній сфері, концепції державної цільової програми та концепції закону, директив, урядової заяви, листа, звернення, декларації, меморандуму тощо;

утворення та затвердження складу консультативних, дорадчих, інших допоміжних органів і робочих груп;

виділення коштів резервного фонду державного бюджету;

делегування повноважень Кабінету Міністрів центральним та місцевим органам виконавчої влади;

передачі майна;

кадрових та інших питань організаційно-розпорядчого характеру.

Проект розпорядження складається з:

1. Назви;

2. Змісту;

3. Додатка (у разі потреби).

Проект розпорядження має містити вимогу щодо виконання конкретних завдань чи вирішення питань оперативного характеру (з посиланням у разі потреби на додаток) та розробляється з дотриманням правил, установлених для підготовки проекту постанови.

Вимоги до проектів положень та інших нормативно-правових актів, що затверджуються постановою Кабінету Міністрів

Назва і термінологія

назва проекту документа повинна бути стисла та відповідати його змісту;

визначення термінів обов'язкове, якщо вони часто вживаються. В термінах не повинні міститися нормативні положення. У разі коли термін визначено у законі або акті Президента України, в проекті документа з метою усунення дублювання можливе посилання на відповідний закон або акт Президента України.

Приклад:

У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному у Законі України "Про природно-заповідний фонд".

Терміни визначаються за нормами ділового мовлення.

Пункт, у якому визначаються терміни, розміщується після пункту, в якому визначається коло питань, що є предметом правового регулювання. Терміни наводяться в алфавітному порядку та в іменниковій формі.

Структура проекту

Великий за обсягом документ поділяється на розділи (підрозділи) лише тоді, коли є можливість згрупувати пункти у цілісний блок питань, що становлять предмет правового регулювання документа;

назва розділів повинна бути конкретна і стисла. Розділи можуть нумеруватися за наявності в них підрозділів, які не нумеруються;

пункт є базовим елементом проекту документа. Пункти повинні бути настільки стислими, наскільки це не може зашкодити чіткості і зрозумілості викладу. У разі внесення змін до документа для нумерації пунктів використовуються цифри з надрядковим значком;

спочатку викладаються норми загального характеру, що встановлюють принципи правового регулювання, а далі норми, згруповані з окремих питань, що стосуються того чи іншого аспекту правового регулювання, і додаткові положення, що стосуються всіх або деяких питань предмета регулювання. Нормативні положення загального характеру об'єднуються в розділ "Загальна частина". В окремі розділи об'єднуються нормативні положення, що стосуються одного цілісного блоку питань, що становлять предмет правового регулювання проекту документа;

нормативні положення повинні бути доступні для розуміння та застосування і не повинні містити зайву деталізацію. Кожне нормативне положення формулюється таким чином, щоб не виникало сумніву стосовно строку його дії. Якщо проект документа (окремі норми) приймаються з обмеженим строком дії, це обов'язково зазначається у тексті проекту постанови, якою затверджується документ;

у разі посилання на інші акти Кабінету Міністрів України зазначаються дата їх прийняття, номер, назва та джерела офіційного опублікування;

в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень.

Стиль і виклад

Текст проекту документа викладається з дотриманням норм сучасної української мови, з використанням дієслів у теперішньому часі. Майбутній та минулий час застосовується лише тоді, коли необхідно наголосити на часовому співвідношенні двох подій;

різні слова не можуть вживатися для визначення одного поняття. Одне і те ж слово не може вживатися для визначення різних понять. Вживання синонімів не допускається;

слова, що вживаються в однині, стосуються множини, і слова, вжиті в множині, стосуються однини;

якщо в тексті проекту документа є посилання на статті, частини, пункти, підпункти та абзаци статей законів або указів Президента України, номери статей, пунктів, підпунктів (коли вони зазначені цифрами) пишуться цифрами, а частин статей, абзаців - словами.

Приклад:

У другому реченні абзацу третього пункту 3;

У частині першій статті 4 Закону України "Про екологічну експертизу".

У тексті проектів вживаються повні офіційні найменування органів державної влади, підприємств, установ та організацій, а в тексті документів, що затверджуються постановами і розпорядженнями, та додатків - скорочені. Слово "України" у найменуваннях центральних органів виконавчої влади не зазначається;

застосовуються лише широковживані слова іноземного походження. Перевага повинна надаватися українським відповідникам певного поняття;

текст проекту документа не повинен бути перевантажений умовними скороченнями (зокрема абревіатурами). Допускається вживання усталених (узаконених) скорочень;

слід уникати вживання недоречних словосполучень.

Посилання

посилання на попередній чи наступний пункт документа застосовується лише у виняткових випадках. У разі посилання на акт Кабінету Міністрів України необхідно зазначати джерело його опублікування. Посилання на норми документа, затвердженого актом Кабінету Міністрів України, який визнано таким, що втратив чинність, а також на норми документа, яке містить інше посилання, слід уникати;

посилання на норми документа, затвердженого актом Кабінету Міністрів України, робиться із зазначенням його повної назви, без зазначення "цього Положення" або "цього пункту", за винятком випадків, коли таке уточнення необхідне для того, щоб не допустити плутанини у разі посилання на інший нормативно-правовий акт.

Заголовки до розділів (підрозділів)

Назва заголовка розділу (підрозділу) повинна бути стисла та описова, без деталізації змісту, але з використанням ключових слів.

Додатки

Додатки до проекту документа повинні містити перелік елементів, включення яких до тексту ускладнило б його сприйняття. Додатки позначаються цифрами. На кожній наступній сторінці зазначається "Продовження додатка" і проставляється відповідна цифра. Сторінки кожного додатка мають свою нумерацію. У кінці під текстом додатка проставляється риска, що свідчить про його закінчення.

Вимоги до проектів актів про внесення змін до актів Кабінету Міністрів України та визнання їх такими що втратили чинність, або скасування

Метою підготовки проекту акта про внесення змін до актів Кабінету Міністрів України є їх приведення у відповідність з прийнятими законами, актами Президента України, а також забезпечення взаємоузгодження норм окремих актів Кабінету Міністрів України.

Норми, що стосуються внесення змін або визнання такими, що втратили чинність, раніше прийнятих актів Кабінету Міністрів України (окремих норм), включаються до тексту проекту постанови або розпорядження залежно від того, чи є проект актом нормативного або розпорядчого характеру.

У разі коли до акта, який пропонується визнати таким, що втратив чинність, вносилися зміни кількома актами, до відповідного переліку для визнання такими, що втратили чинність, включаються у хронологічному порядку окремими пунктами назви актів (їх окремі норми), якими вносилися до нього зміни.

Внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України або визнання її такою, що втратила чинність, оформляється постановою, а до розпорядження - розпорядженням, а також постановою, якщо одночасно вносяться зміни до постанов і розпоряджень.

У разі коли постанова, до якої вносяться зміни, має гриф "Не для друку", "Для службового користування" або "Таємно", відповідний гриф у постанові про внесення змін зберігається.

Змінами, що вносяться до акта Кабінету Міністрів України, може бути передбачено:

нову редакцію його розділів (підрозділів), пунктів, підпунктів абзаців, речень;

заміну слів або доповнення словами, цифрами, реченнями та їх виключення;

доповнення акта розділами (підрозділами), пунктами, підпунктами;

доповнення пунктів, підпунктів словами, цифрами, реченнями, абзацами.

У разі внесення змін до пункту, який складається з кількох абзаців, слід обов'язково зазначати його місце у тексті цих змін.

Заміна слів і цифр оформляється таким чином: "В абзаці першому пункту 5 слова і цифри "протягом 2011 року" замінити словами "протягом поточного року".

Перевага надається викладенню у новій редакції речень, підпунктів, пунктів, розділів (підрозділів), а не численній заміні слів, речень, абзаців.

В акті Кабінету Міністрів України, до якого вносяться зміни, обов'язково зазначається джерело опублікування змін, що вносилися до нього раніше. Якщо акт Кабінету Міністрів України або зміни до нього не опубліковані у Зібранні постанов Уряду України чи в Офіційному віснику України, зазначаються дата прийняття та номер основного акта, а також тих актів, до яких вносилися зміни.

Приклад:

(Офіційний вісник України, 1997 р., число 5, с. 28; 2000 р., N 7, ст. 293, N 28, ст. 1381).

Посилання на опублікування в газеті "Урядовий кур'єр" або інших друкованих засобах масової інформації не наводиться.

У разі викладення акта Кабінету Міністрів України в новій редакції зазначається джерело опублікування тільки основного акта.

Якщо акт доповнюється новим пунктом, наводиться джерело опублікування всіх змін, що вносилися до нього раніше, якщо зміни вносяться до тексту документа - джерело опублікування всіх змін до цього тексту. В інших випадках зазначається джерело опублікування тільки тих змін, що стосуються пунктів (абзаців), до яких вносяться зміни.

Якщо зміни, що вносяться до акта Кабінету Міністрів України (окремих норм), за обсягом займають більшу частину тексту або істотно впливають на його зміст, доцільно викласти акт (окремі норми) в новій редакції.

Якщо зміни вносяться до нової редакції акта Кабінету Міністрів України, зазначається джерело його опублікування. Посилання на попередню редакцію цього акта не робиться.

Зміни вносяться до основного акта Кабінету Міністрів України, а не до акта про внесення змін до нього. В окремих випадках можливе внесення зміни до акта про внесення змін, але це може стосуватися лише норми щодо набрання ним чинності.

У разі внесення змін до кількох актів Кабінету Міністрів України текст змін розміщується в хронологічному порядку прийняття актів.

Якщо йдеться про уточнення термінології або зміну найменування органу (органів) в усьому тексті акта Кабінету Міністрів України, зміни об'єднуються в один пункт і розміщуються в кінці проекту акта.

У тексті змін враховуються розділові знаки як ті, що є в тексті акта, так і ті, що повинні бути поставлені за вимогами пунктуації.

Визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом.

Дія акта Кабінету Міністрів України поновлюється шляхом прийняття відповідного акта або із зазначенням в тексті акта про визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України, чи про його скасування.

У разі коли текст змін до акта Кабінету Міністрів України за обсягом перевищує одну сторінку, зміни викладаються на окремому аркуші.

Якщо вносяться зміни до акта Кабінету Міністрів України чи його додатка, назва проекту викладається, наприклад, у такій редакції: "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України", "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 1997 р. N 1141", а у разі внесення змін до затвердженого актом Кабінету Міністрів України документа у назві зазначається лише назва документа, до якого вносяться зміни.

Приклад

Про внесення змін до Порядку використання коштів державного бюджету на здешевлення кредитів для здійснення природоохоронних заходів.

Проект акта про внесення змін до акта Кабінету Міністрів України оформляється таким чином:

1) якщо назва постанови збігається з назвою документа, повна назва постанови не наводиться;

2) якщо зміни вносяться до назви і тексту, це зазначається у тексті проекту акта.

Приклад

"У назві і тексті постанови слова "земель лісового фонду" замінити словами "земельних лісових ділянок".

3) якщо у зв'язку із заміною слів необхідно змінити їх відмінки (форму числа), робиться посилання на таку зміну.

Приклад

"У тексті документа слова "Державна геологічна служба" в усіх відмінках замінити словами "Державна служба геології та надр" у відповідному відмінку".

4) доповнення пункту абзацом провадиться із зазначенням місця відповідного абзацу у тексті.

Текст проекту акта доповнюється новим абзацом, якщо абзац розміщується на початку або всередині пункту.

Приклад

"Доповнити пункт 4 після абзацу сьомого новим абзацом такого змісту:

"...".

У зв'язку з цим абзац восьмий вважати абзацом дев'ятим".

5) якщо акт Кабінету Міністрів України доповнюється новим пунктом (підпунктом), загальна нумерація пунктів не змінюється, а пункт (підпункт) нумерується цифрою з надрядковим знаком.

Приклад

"Порядок використання коштів державного бюджету на здешевлення кредитів для здійснення природоохоронних заходів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2005 р. N 773 (Офіційний вісник України, 2005 р., ст. 34, N 2050), доповнити пунктом 2-1 такого змісту: ..."

6) визнання такими, що втратили чинність, або виключення абзаців, пунктів, розділів (підрозділів) не потребує зміни нумерації інших абзаців, пунктів, розділів (підрозділів);

7) у разі викладення у новій редакції абзацу першого будь-якого пункту у тексті змін зазначається номер пункту;

8) у разі внесення змін до одного або двох актів Кабінету Міністрів України у назві проекту зазначаються дата їх прийняття та номер. Якщо зміни вносяться до трьох і більше актів, назва акта викладається у такій редакції: "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України". У тексті ж проекту слово "деяких" не вживається;

9) у разі внесення змін до переліків (списків), які затверджені актом Кабінету Міністрів України або які до нього додаються, для посилання на певні елементи вживається слово "позиція", якщо у переліку (списку) відсутній порядковий номер, або слово "пункт", якщо порядковий номер зазначено;

10) у разі внесення змін до пункту (підпункту) або абзацу, який складається з двох і більше речень, обов'язково зазначається словом порядковий номер речення, до якого вноситься зміна.

Приклад

"у другому реченні пункту 4 постанови слово "обов'язкового" виключити".

11) зміни складу робочих органів, утворених Кабінетом Міністрів України, оформляються проектом розпорядження незалежно від того, зазначений склад затверджений постановою чи розпорядженням.

Проект акта, який має на меті врегулювання певних суспільних відносин, повинен містити норму стосовно визнання такими, що втратили чинність, попередніх актів Кабінету Міністрів України (окремих норм), що регулювали такі відносини, у разі їх неузгодження з проектом акта.

Проект акта про скасування акта Кабінету Міністрів України готується:

у разі його невідповідності Конституції та законам України, актам Президента України;

у разі прийняття його з перевищенням повноважень Кабінету Міністрів України;

на виконання доручення Президента України про скасування акта Кабінету Міністрів України, що містяться у відповідному указі або розпорядженні.

Погодження та консультації

Під час процедури погодження проекту акта Кабінету Міністрів України Міністерство як головний розробник надсилає його заінтересованому органу.

Проект акта має бути завізований Міністром екології та природних ресурсів (далі - Міністр) або виконуючим його обов'язки заступником Міністра.

На погодження до заінтересованого органу виконавчої влади разом з проектом акта надсилається:

супровідний лист;

пояснювальна записка;

порівняльна таблиця (якщо проектом вносяться зміни до інших актів Кабінету Міністрів України).

Відповідно, аналогічно інші головні розробники надсилають Міністерству як заінтересованому органу на погодження розроблені ними проекти актів Кабінету Міністрів. Міністерство як заінтересований орган зобов'язане за зверненням головного розробника у визначений ним строк взяти участь в опрацюванні та погодженні проекту акта Кабінету Міністрів у частині, що стосується його компетенції.

Свою позицію щодо проекту акта Кабінету Міністрів Міністр або виконуючий його обов'язки заступник Міністра доводить до відома головного розробника шляхом надсилання листа, до якого у разі відсутності зауважень додається також завізований ним проект акта.

Міністерство зобов'язане чітко обґрунтувати свою позицію щодо проекту акта Кабінету Міністрів, а у разі необхідності також викласти окремі положення проекту у відповідній редакції.

Зокрема, якщо заінтересованим органом є центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Міністром, позиція такого органу щодо проекту акта Кабінету Міністрів повинна бути також погоджена Міністром.

Міністерство як головний розробник визначає строк погодження проекту акта Кабінету Міністрів заінтересованими органами виходячи із складності та обсягу проекту з урахуванням строків виконання завдань, установлених актами законодавства, протокольними рішеннями Кабінету Міністрів.

Важливо: проект акта з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу погоджується заінтересованими органами невідкладно, але не довше двох днів.

Якщо заінтересований орган не висловив своєї позиції щодо проекту акта Кабінету Міністрів у визначений Міністерством строк з дотриманням вищезазначеної процедури, відповідно до Регламенту Кабінету Міністрів проект вважається погодженим без зауважень.

Якщо в результаті врахування Міністерством зауважень заінтересованих органів проект акта Кабінету Міністрів або окремі його положення, погоджені іншими заінтересованими органами, зазнали змін, проект у відповідній частині підлягає повторному погодженню такими органами.

У разі зміни керівника органу, який брав участь у підготовці поданого Кабінетові Міністрів проекту акта, Секретаріат Кабінету Міністрів повертає такий проект Міністерству для погодження (внесення) новопризначеним керівником.

Проекти актів Кабінету Міністрів з питань розвитку адміністративно-територіальних одиниць Міністерство погоджує з відповідними місцевими держадміністраціями, які у визначений Міністерством строк повідомляють йому свою позицію.

Проекти актів Кабінету Міністрів з питань, що стосуються функціонування місцевого самоврядування чи інтересів територіальних громад, Міністерство надсилає відповідним органам місцевого самоврядування для ознайомлення та у разі надходження пропозицій від зазначених органів розглядає їх під час опрацювання таких проектів.

Міністерство організовує громадське обговорення проектів актів Кабінету Міністрів, що мають важливе суспільне значення і стосуються прав та обов'язків громадян, а також проектів, які передбачають надання пільг, переваг окремим суб'єктам господарювання, делегування функцій, повноважень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, у тому числі організаціям недержавної форми власності.

У разі проведення громадської антикорупційної експертизи Міністерство надає громадянам або об'єднанням громадян за їх зверненням проект акта з необхідними матеріалами, повідомляє про строки завершення його підготовки. Пропозиції, що надійшли в результаті проведення громадської антикорупційної експертизи, Міністерство розглядає під час опрацювання проекту.

Матеріали погодження проекту акта Кабінету Міністрів (листи із зауваженнями і пропозиціями, копії проекту акта з візами тощо) зберігаються протягом п'яти років в архіві Міністерства.

При погодженні із заінтересованими органами Міністерство як головний розробник надсилає заінтересованому органу проект акта Кабінету Міністрів, завізований Міністром або виконуючим його обов'язки заступником Міністра.

Разом з проектом надсилається:

1. Пояснювальна записка.

В записці вказується: підстава та мета розроблення проекту, результати аналізу проблеми, наводиться обґрунтування необхідності прийняття акта, зазначаються позиція заінтересованих органів та заходи, здійснені для врегулювання розбіжностей (якщо проект подано з розбіжностями), відомості про наявність або відсутність у проекті акта правил і процедур, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень, відображаються фінансово-економічні розрахунки та пропозиції щодо визначення джерел покриття витрат, а також очікувані соціально-економічні результати реалізації акта. Якщо реалізація акта не потребує фінансування з державного чи місцевого бюджетів, про це окремо зазначається в записці.

Пояснювальна записка має містити наступні десять пунктів:

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта.

2. Мета і шляхи її досягнення.

3. Правові аспекти.

4. Фінансово-економічне обґрунтування.

5. Позиція заінтересованих органів.

6. Регіональний аспект.

7. Запобігання корупції.

8. Громадське обговорення.

9. Позиція соціальних партнерів.

10. Прогноз результатів.

До пояснювальної записки додаються пропозиції за результатами громадської антикорупційної експертизи проекту акта (у разі її проведення), а також можуть додаватися довідкові та інші інформаційно-аналітичні матеріали, що обґрунтовують необхідність прийняття акта.

Крім пояснювальної записки, разом з проектом надсилається:

2. Порівняльна таблиця (якщо проектом акта передбачено внесення змін до інших актів Кабінету Міністрів).

Зазначена таблиця готується згідно з нижченаведеним додатком 7 до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 N 950 (із змінами):

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проекту ___
                                                                             (назва проекту акта)

Зміст положення (норми)
чинного законодавства

Зміст відповідного положення
(норми) проекту акта

__
(посада керівника структурного підрозділу органу виконавчої влади)

____
(підпис)

___
(ім'я та прізвище)

___ 20__ р.

Подання проекту для проведення правової експертизи Міністерству юстиції

Проект акта Кабінету Міністрів (за винятком проекту розпорядження з кадрових питань або про затвердження складу консультативних, дорадчих, інших допоміжних органів і робочих груп) Міністерство подає Мін'юсту для проведення правової експертизи разом з:

1. Пояснювальною запискою.

2. Порівняльною таблицею (якщо проект передбачає внесення змін до інших актів Кабінету Міністрів України).

3. Матеріалами погодження (листами із зауваженнями і пропозиціями, а також примірниками проекту акта, завізованими керівниками заінтересованих органів).

4. Довідкою про відповідність законодавству Європейського Союзу.

5. Довідкою про відповідність положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Проект акта Кабінету Міністрів, який Міністерство подає Мін'юсту для проведення правової експертизи, повинен бути обов'язково погоджений з керівником юридичної служби Міністерства.

За результатами правової експертизи проекту акта Кабінету Міністрів Мін'юст готує висновок за встановленою в Регламенті Кабінету Міністрів формою, який підписує Міністр юстиції або один з його заступників відповідно до розподілу обов'язків.

Довідка на відповідність законодавству Європейського Союзу

Проект постанови Кабінету Міністрів, проект розпорядження Кабінету Міністрів про схвалення концепції реалізації державної політики у відповідній сфері, концепції державної цільової програми та концепції закону, що за предметом правового регулювання належить до сфери, правовідносини в якій регулюються правом Європейського Союзу, підлягає опрацюванню з урахуванням acquis communautaire - це правова система Європейського Союзу, яка включає акти законодавства Європейського Союзу (але не обмежується ними), прийняті в рамках Європейського Співтовариства, Спільної зовнішньої політики та політики безпеки і Співпраці у сфері юстиції та внутрішніх справ.

Під час опрацювання проекту Міністерство:

1) визначає:

сферу правового регулювання, до якої належить проект;

джерела acquis communautaire, що регулюють правовідносини у зазначеній сфері;

положення джерел acquis communautaire, що повинні бути враховані в проекті;

2) обґрунтовує у разі необхідності недоцільність урахування положень джерел acquis communautaire та передбачає в проекті акта строк його дії.

Результати опрацювання проекту акта Кабінету Міністрів з урахуванням acquis communautaire відображаються Міністерством у довідці.

Довідка на відповідність європейським стандартам у сфері дотримання прав людини

Проект постанови Кабінету Міністрів, а також проект розпорядження Кабінету Міністрів про схвалення концепції реалізації державної політики у відповідній сфері, концепції державної цільової програми та концепції закону, що зачіпає права та свободи, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, підлягає опрацюванню з урахуванням положень зазначеної Конвенції та практики Європейського суду з прав людини.

При цьому Міністерство визначає:

1) чи містяться у проекті акта положення, що зачіпають права та свободи, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод;

2) яких положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосується проект акта.

Міністерство забезпечує врахування у проекті акта Кабінету Міністрів положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Результати опрацювання проекту відображаються Міністерством у довідці.

Направлення проектів актів на розгляд Уряду

Проекти актів Кабінету Міністрів вносять на розгляд Кабінету Міністрів міністри - у разі, коли головними розробниками є міністерства або центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується міністрами, голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови обласних. Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Проект акта Кабінету Міністрів візує Міністр або виконуючий його обов'язки заступник Міністра, а в разі, коли головним розробником є центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Міністром, - також Міністр, та вноситься до Кабінету Міністрів разом із супровідним листом.

У разі коли проект акта Кабінету Міністрів містить інформацію, яка становить державну таємницю або конфіденційну інформацію, що є власністю держави, Міністерство проставляє на проекті, супровідному листі та інших документах, що додаються до нього, відповідний гриф обмеження доступу.

До проекту акта обов'язково додається:

1) пояснювальна записка. До пояснювальної записки додаються пропозиції за результатами громадської антикорупційної експертизи проекту акта (у разі її проведення), а також можуть додаватися довідкові та інші інформаційно-аналітичні матеріали, що обґрунтовують необхідність прийняття акта;

2) довідка про погодження проекту акта;

3) висновок Мін'юсту (крім випадків, коли вноситься проект розпорядження Кабінету Міністрів з кадрових питань або про затвердження складу консультативних, дорадчих, інших допоміжних органів і робочих груп), до якого у разі проведення експертизи на відповідність проекту акта acquis communautaire додається офіційний переклад відповідних актів acquis communautaire на українську мову;

4) проект акта та матеріали до нього разом з їх електронними копіями, що готуються у Microsoft Word (формат RTF, шрифт Times New Roman чотирнадцятого розміру). При цьому таблиці та діаграми готуються у Microsoft Excel.

У разі необхідності додатково додаються:

5) порівняльна таблиця (якщо проектом акта передбачено внесення змін до інших актів Кабінету Міністрів);

6) протокол узгодження позицій (у разі необхідності).

До проекту розпорядження Кабінету Міністрів про схвалення концепції реалізації державної політики у відповідній сфері та концепції закону пояснювальна записка не додається, а замість неї вноситься політична пропозиція.

Супровідний лист, пояснювальну записку і довідку про погодження проекту акта Кабінету Міністрів підписує Міністр або виконуючий його обов'язки заступник Міністра.

Якщо головним розробником є центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Міністром, супровідний лист підписує також Міністр.

Факсимільне відтворення підпису Міністра за допомогою засобів механічного або іншого копіювання на документах, що подаються Кабінетові Міністрів, не допускається.

Відповідно до Регламенту Кабінету Міністрів, Міністр несе відповідальність за достовірність відомостей, які містяться у довідці про погодження проекту акта.

IV. ПІДГОТОВКА ПРОЕКТІВ АКТІВ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Проекти актів Президента України готуються Міністерством відповідно до Положення про порядок підготовки та внесення проектів актів Президента України, затвердженого Указом Президента України від 15 листопада 2006 р. N 970, що визначає вимоги щодо порядку підготовки та внесення на розгляд Глави Держави проектів актів Президента України:

указів;

розпоряджень.

При цьому підготовка проектів указів та розпоряджень здійснюється Міністерством з дотриманням вимог Регламенту Кабінету Міністрів України, передбачених і для проектів актів Кабінету Міністрів.

Проекти актів Президента України вносяться Міністерством через Кабінет Міністрів України, крім випадків, передбачених законами України, актами і дорученнями Президента України.

Проекти актів Президента України, які вносяться, мають відповідати Конституції і законам України, узгоджуватися з раніше прийнятими актами Президента України, відповідати міжнародним зобов'язанням України та acquis communautaire.

Проект акта Президента України вноситься Міністерством на паперовому носії разом із:

1) його електронною копією;

2) супровідним листом;

3) пояснювальною запискою;

4) довідковими та аналітичними матеріалами;

5) порівняльною таблицею (у разі подання проекту акта про внесення змін до чинного акта);

6) довідкою про погодження проекту.

Підготовка проектів указів

Відповідно до Указу Президента України від 15 листопада 2006 р. N 970 "Про Положення про порядок підготовки та внесення проектів актів Президента України", указами Президента України оформляються прийняті Президентом України на основі та на виконання Конституції і законів України рішення, зокрема, про наступне:

(витяг з пункту 3 Указу Президента України від 15 листопада 2006 р. N 970 "Про Положення про порядок підготовки та внесення проектів актів Президента України"):

8) зупинення дії актів Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

9) скасування актів Ради міністрів Автономної Республіки Крим, рішень голів місцевих державних адміністрацій;

20) створення консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і служб, їх ліквідацію, реорганізацію;

27) надання доручень Кабінету Міністрів України;

29) внесення змін до указів Президента України, визнання такими, що втратили чинність, указів Президента України, офіційне тлумачення актів Президента України.

Указами Президента України оформляються також інші рішення, видані на основі та на виконання Конституції і законів України, якщо хоча б одне з положень рішення розраховано на постійну або багаторазову дію (має нормативний характер) або належить до таких, що оформляються указами Президента України згідно з вищезазначеним Положенням про порядок підготовки та внесення проектів актів Президента України, а також рішення, прийняття яких у формі указу передбачено законами України та указами Президента України.

Підготовка розпоряджень

Розпорядженнями Президента України оформляються прийняті Президентом України на основі та на виконання Конституції і законів України рішення про:

1) надання доручень, рекомендацій щодо здійснення заходів, розгляду, вирішення питань рішення про підтримку Президентом України культурно-мистецьких та інших заходів (крім рішень, які згідно з пунктом 3 цього Положення оформляються указами);

2) проведення переговорів, підписання міжнародних договорів України, надання повноважень на ведення переговорів, на підписання міжнародних договорів України, відповідних директив делегації чи представникові України;

3) оперативні, організаційні і кадрові питання (крім рішень, які згідно з пунктом 3 цього Положення оформляються указами);

4) призначення на посади та звільнення з посад помічників, референтів Президента України;

5) внесення змін до розпоряджень Президента України, визнання такими, що втратили чинність, розпоряджень Президента України;

6) винесення на обговорення громадськості проектів законів, які передбачаються для внесення Президентом України на розгляд Верховної Ради України, проектів актів Президента України.

Розпорядженнями Президента України оформляються також інші рішення, прийняття яких у формі розпорядження передбачено законами України, актами Президента України.

Пояснювальна записка до проекту акта Президента

Пояснювальна записка до проекту акта Президента України має містити обгрунтування необхідності видання акта, посилання на норми Конституції, законів України, на основі і на виконання яких пропонується видання відповідного акта Президента України, характеристику його основних положень, інформацію про нормативно-правове регулювання відповідного питання, прогноз очікуваних політичних, соціально-економічних, правових наслідків його виконання, а також інформацію про вплив видання акта Президента України на видаткову, доходну частину державного бюджету.

У разі внесення проекту акта Президента України, виконання якого впливає на видаткову, доходну частину державного бюджету, разом із проектом такого акта має бути подано фінансово-економічне обґрунтування можливих витрат із зазначенням джерел їх покриття.

Якщо виконання акта Президента України, проект якого вноситься, не впливатиме на видаткову, доходну частину державного бюджету, про це зазначається у пояснювальній записці до проекту.

Пояснювальна записка має містити наступні п'ять пунктів:

1. Обґрунтування необхідності видання акта.

2. Характеристика основних положень акта.

3. Нормативно-правове регулювання в сфері дії відповідного акта.

4. Прогноз очікуваних політичних, соціально-економічних, правових наслідків виконання акта.

5. Інформація про вплив акта на видаткову та доходну частини державного бюджету.

Довідка про погодження проекту акта Президента

Проекти актів Президента України, що вносяться Міністерством, мають обов'язково бути:

погоджені з Міністерством юстиції України - якщо вони мають нормативний характер;

погоджені з Міністерством фінансів України - якщо їх видання впливає на видаткову, доходну частину державного бюджету.

Зазначені погодження відображаються у довідці про погодження, яка додається до супровідного листа до проекту акта Президента України, що надсилається до Кабінету Міністрів України.

V. ПІДГОТОВКА ЗАКОНОПРОЕКТІВ

Вимоги щодо підготовки проектів законів України містяться в Методичних рекомендаціях щодо розроблення проектів законів та дотримання вимог нормопроектної техніки, схвалених постановою колегії Міністерства юстиції України від 21.11.2000 року N 41.

Загальні положення

Згідно вищезазначених Методичних рекомендацій закон - це нормативно-правовий акт, що регулює найбільш значущі, найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил (норм). Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Питання, що визначаються та встановлюються виключно законами, перелічені у статті 92 Конституції України.

У процесі роботи над законопроектом повинні бути вивчені:

законодавство, що стосується теми законопроекту;

практика застосування відповідних нормативних актів;

наукова література.

Під час розроблення законопроекту слід враховувати:

норми чинних міжнародних договорів України, які стосуються теми законопроекту (згідно зі статтею 9 Конституції України);

положення Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами;

основні положення законодавства ЄС, якщо предмет правового регулювання законопроекту віднесено до пріоритетних сфер адаптації законодавства до законодавства Європейського Союзу.

У галузевий закон не включаються норми, які не є предметом цього закону або такі, що кодифіковані і вміщені в кодексах. У даному разі використовується відсильна (бланкетна) норма, зокрема, такі питання виникають досить часто, коли треба встановити юридичну відповідальність:

Приклад

"Стаття 68. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища

Порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність".

Відсильні норми можуть міститися всередині закону чи статті. Номери статей, частин статей, пунктів, абзаців тощо, до яких дається відсилання, викладаються в описовій формі або в дужках.

Якщо при відсиланні до статті дається її назва (таке буває в кодексах), номер такої статті зазначається в дужках.

Приклад:

Стаття 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення (80732-10):

"У справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати:

1) уповноважені на те посадові особи:

...

органів Міністерства екології та природних ресурсів (статті 85, 85-1, 88, 88-1, 88-2, 90, 91)".

Досить часто відсильні норми відображаються, наприклад, у такий спосіб: "згідно із статтею 5 цього Закону", "відповідно до частини першої цієї статті".

Структура законопроекту

Нормативний матеріал у законопроекті викладається у логічній послідовності.

Кожен законопроект має назву, у якій в кількох словах викладається його зміст і яка є складовою частиною офіційного тексту закону.

Приклад

Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища".

У випадках, коли є потреба розчепити необхідність і мету видання закону, в законопроекті дається вступна частина преамбула. Правові норми до преамбули не включаються.

Приклад

"Цей Закон визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь".

У законопроекті спочатку вміщуються:

1. Норми загального характеру.

2. Норми, згруповані з окремих питань правового регулювання.

3. Додаткові положення, які стосуються сфери регулювання цього закону.

Приклад

Відповідальність за порушення закону; Розгляд спорів.

4. Прикінцеві положення. Вони повинні містити:

а) строк набрання чинності законом;

б) доручення, пов'язані з прийняттям закону та приведенням нормативних актів у відповідність із прийнятим законом.

в) норми тимчасового та локального характеру, якщо вони є.

Приклад

У Законі України "Про тваринний світ" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, N 14, ст. 97):

"Розділ IX

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про тваринний світ" (3041-12) (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 18, ст. 191; 1996 р., N 15, ст. 70).

2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:

підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів у відповідність із цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

..."

Внутрішній поділ законопроекту та нумерація:

1. Розділи (глави). Містять нормативні положення, які стосуються одного правового інституту або питання. Розділи і глави мають назву і нумеруються: розділи - римськими, глави - арабськими цифрами.

Приклад

"Розділ V ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ".

2. Статті.

Нумерація статей здійснюється арабськими цифрами.

3. Частини і пункти.

Частини статті пунктом не стають і нумеруються для зручності, коли стаття містить кілька частин.

Пункти нумеруються цифрами або літерами в дужках.

4. Абзаци і підпункти.

Нумерація розділів, глав, статей здійснюється за порядковими номерами) і не змінюється при внесенні змін до закону.

Примітки до статей допускаються лише у виняткових випадках.

Мова і термінологія законопроекту

Текст проекту викладається:

стисло;

простою літературною мовою;

короткими фразами (по можливості).

Необхідно уникати:

неточностей;

складної конструкції фраз;

зайвого перевантаження підрядними реченнями і займенниками;

прислівникових і дієприслівникових зворотів.

Визначення термінів

Визначення термінів має бути уніфікованим по всьому тексту. Якщо термінологія обмежується лише даним законом - дається відповідне застереження.

Приклад

"Для цілей цього Закону вживаються такі терміни і поняття".

Назви органів державної влади і організацій даються відповідно до їх офіційної назви на час прийняття закону.

При наведенні назви центральних органів виконавчої влади прийнятним є застосування терміна "уповноважений центральний орган виконавчої влади".

У разі посилання на інший закон зазначається його назва.

Приклад

Пункт 3 статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 N 3038-17 (Закон N 3038-VI):

"3. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів".

Викладення нормативних положень

Нормативні положення повинні включати всі необхідні аспекти правових норм без зайвої деталізації.

Кожне нормативне положення має бути чітко викладено і сформульовано так, щоб не виникало сумніву стосовно строку дії в часі. Якщо дія закону або його окремих норм обмежена певним строком, це обов'язково зазначається.

Приклад

Закон України "Про тваринний світ" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, N 14, ст. 97):

"Розділ IX

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

... ".

При написання норми про набрання чинності законом:

керуватися статтею 94 Конституції України, згідно з якою закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Внесення змін до законів

До закону можуть вноситися такі зміни:

нова редакція закону, його розділів, глав, статей, частин статей, пунктів, підпунктів, абзаців, речень;

заміна слів та їх виключення;

доповнення закону розділами, главами, статтями, частинами статей, пунктами, підпунктами тощо.

При внесення до закону (статті) змін, що за обсягом охоплюють більшу частину тексту або істотно впливають на зміст, закон (статтю) доцільно викласти в новій редакції.

При внесенні змін до закону, який викладено в новій редакції, зміни вносяться до його оновленої редакції з посиланням на джерело її опублікування. Посилання на всі попередні редакції не робляться.

Якщо в законопроекті зазначається строк введення закону в дію, законопроект складається з двох розділів:

внесення змін до закону;

строк набрання чинності законом та доручення, що зумовлені прийняттям закону.

Приклад

Лісовий кодекс України (134/98-ВР) (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 8, ст. 29):

"1. Цей Кодекс набирає чинності з дня його опублікування.

6. Внести до Земельного кодексу України (2768-14) (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 3 - 4, ст. 27; 2004 р., N 7, ст. 57) такі зміни:

1. _________.

2. _________."

Це правило не застосовується, якщо закон викладається в новій редакції. Його структура має бути такою, як і структура закону, викладеного в новій редакції.

Зміни вносяться до закону, а не до закону про внесення змін до нього.

Якщо доцільно внести зміни до закону про внесення змін, ці зміни вносяться тільки до його другого розділу, який стосується набрання чинності або порядку введення в дію закону.

Приклад

Закон України "Про внесення зміни до пункту 1 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості ґрунтів" (132/98-ВР) (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 26, ст. 161):

"1. Пункт 1 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості ґрунтів" (1443-17) (Відомості Верховної Ради України, 2009 р., N 47 - 48, ст. 719) доповнити словами "крім пункту 1 розділу I цього Закону, який набирає чинності з 1 січня 2012 року".

При внесення змін до статті, що має кілька частин, пунктів, абзаців, слід обов'язково вказувати їх місце розташування.

Доповнення норми чи речення словами здійснюється за такими ж правилами.

Якщо зміни вносяться до кількох законів, вони подаються в хронологічному порядку.

При цьому важливо, що:

якщо в переліку актів, до яких вносяться зміни, є кодекси, вони ставляться на першому місці.

При зміні термінології або назви органів в усьому тексті:

ці зміни слід об'єднати та розташувати наприкінці законопроекту.

Приклад

"У тексті Закону слова "органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі екології та природних ресурсів України" в усіх відмінках замінити словами "центральний орган виконавчої влади із здійснення нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів" у відповідному відмінку".

Важливо:

Слід враховувати розділові знаки, що є в тексті статті,

У проекті закону обов'язково зазначається джерело опублікування - Офіційний вісник України, Відомості Верховної Ради України, газета "Урядовий кур'єр".

Також вказується джерело опублікування законів, якими до закону вносилися зміни. Якщо закон ще не опублікований у Відомостях Верховної Ради, слід навести його номер і дату прийняття.

При розбіжностях між оригіналом закону та опублікованим текстом:

користуватися редакцією, що міститься в офіційному джерелі опублікування, на яке робиться посилання.

Підготовка переліку законів та інших нормативно-правових актів, що втратили чинність

Перелік законів та інших нормативно-правових актів, які підлягають визнанню такими, що втратили чинність, повинен бути:

юридичне обґрунтованим;

вичерпно повним.

Підготовка проекту проводиться після аналізу всього законодавства, яке стосується теми проекту.

До переліку включаються:

всі закони та інші нормативно-правові акти, що суперечать новоприйнятому закону;

акти з теми проекту, які фактично втратили значення.

До переліку включаються всі акти або їх окремі норми, якими вносилися зміни до актів, що скасовуються. Якщо вони були опубліковані у Відомостях Верховної Ради України, то зазначається рік опублікування, номер та стаття Відомостей.

Закони тимчасової дії, строк дії яких минув, до переліку не включаються.

Якщо віднесення акта до тимчасових викликає сумнів, такий акт включається до переліку.

Якщо закон (стаття), що підлягає скасуванню, містить вказівку на додаток, додаток окремо не згадується - він скасовується разом з нормою, що його затверджує.

Важливо:

Якщо потрібно скасувати або змінити саме додаток до закону чи до його окремої частини, додаток до переліку включається.

Приклад

"Визнати таким, що втратив чинність, пункт 1 додатка 2, затвердженого Законом України..." (дається назва закону та джерело його опублікування).

У переліку закони та інші нормативно-правові акти розташовуються в хронологічному порядку за датою їх видання та номерами статей Відомостей Верховної Ради України, де вони опубліковані.

Переліки законів та інших нормативно-правових актів, що підлягають визнанню такими, що втратили чинність, готуються як цілісний закон.

При цьому (важливо):

в додатку обов'язково зазначається, яким законом він затверджується.

Приклад

ДОДАТОК
до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"
від 17.02.2011 N 3038-17

ПЕРЕЛІК
законодавчих актів України, що втратили чинність

1. ...

2....".

Супровідні матеріали, що подаються Міністерством із законопроектами до Кабінету Міністрів України

Центральний орган виконавчої влади, яким розроблено законопроект, подає його до Верховної Ради України через Кабінет Міністрів України відповідно до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 18.07.2007 N 950 (зі змінами).

Отже, відповідно до Регламенту Кабінету Міністрів України законопроекти подаються разом із:

1) пояснювальною запискою. До пояснювальної записки додаються пропозиції за результатами громадської антикорупційної експертизи законопроекту (у разі її проведення), а також можуть додаватися довідкові та інші інформаційно-аналітичні матеріали, що обґрунтовують необхідність прийняття акта;

2) довідка про погодження законопроекту;

3) висновок Мін'юсту, до якого у разі проведення експертизи на відповідність законопроекту acquis communautaire додається офіційний переклад відповідних актів acquis communautaire на українську мову;

4) законопроект та матеріали до нього разом з їх електронними копіями, що готуються у Microsoft Word (формат RTF, шрифт Times New Roman чотирнадцятого розміру). При цьому таблиці та діаграми готуються у Microsoft Excel.

У разі необхідності додатково додаються:

5) порівняльна таблиця (якщо законопроектом передбачено внесення змін до законів);

6) протокол узгодження позицій (у разі необхідності);

7) фінансово-економічні розрахунки, проведені за Методикою проведення фінансово-економічних розрахунків при підготовці проекту акта Кабінету Міністрів України та законопроекту, що вноситься у порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів України на розгляд Верховної Ради України, затвердженою наказом Міністерства фінансів від 21.03.2008 N 428 (якщо реалізація акта потребує фінансування з державного чи місцевого бюджетів або може призвести до втрати доходів).

VI. ПІДГОТОВКА АНАЛІЗУ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ

Відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності" від 11.09.2003 N 1160, регуляторний акт - це:

прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання;

прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу.

Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.

Порядок підготовки аналізу регуляторного впливу регуляторного акта передбачено Методикою проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308.

Аналіз регуляторного впливу повинен в себе включати:

1. Визначення та аналіз проблеми, яку буде розв'язано шляхом державного регулювання.

В даному пункті необхідно:

визначити та проаналізувати проблему, яку пропонується розв'язати шляхом державного регулювання господарських відносин;

визначити причини та умови виникнення проблеми;

оцінити важливість проблеми;

зазначити суб'єкти, на яких проблема справляє негативний вплив.

2. Обґрунтування необхідності прийняття регуляторного акта.

В даному пункті необхідно обґрунтувати, чому визначена проблема не може бути розв'язана за допомогою ринкових механізмів та діючих регуляторних актів.

3. Очікувані результати прийняття регуляторного акта.

В даному пункті необхідно:

визначити очікувані результати прийняття запропонованого регуляторного акта;

здійснити розрахунок очікуваних витрат та вигод суб'єктів господарювання, громадян та держави внаслідок дії регуляторного акта.

Визначення очікуваних результатів провадиться із застосуванням методу аналізу вигод та витрат у простій (перелік очікуваних позитивних та негативних факторів) або складній (із застосуванням різноманітних економічних моделей) формі.

Для проведення аналізу вигод та витрат установлюється певний період. Розмір кожної вигоди та витрати обчислюється з використанням статистичних даних, даних наукових досліджень та опитувань, а також даних, одержаних з інших джерел. На підставі обчисленого розміру кожної вигоди та витрати підсумовується загальний розмір).

Також необхідно:

обґрунтовано довести, що досягнення запропонованим регуляторним актом встановлених цілей є можливим з найменшими витратами для суб'єктів господарювання, громадян та держави;

обґрунтовано довести, що вигоди, які виникатимуть внаслідок дії запропонованого регуляторного акта, виправдовують відповідні витрати у випадку, якщо витрати та/або вигоди не можуть бути кількісно визначені;

оцінити можливість впровадження та виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні впроваджувати або виконувати ці вимоги;

4. Визначення цілей державного регулювання.

В даному пункті необхідно визначити цілі державного регулювання.

5. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення встановлених цілей.

В даному пункті необхідно:

визначити та оцінити усі прийнятні альтернативні способи досягнення встановлених цілей, у тому числі ті з них, які не передбачають безпосереднього державного регулювання господарських відносин. При цьому наводяться не менше ніж два можливих способи;

оцінити кожен із способів;

визначити причини відмови від застосування альтернативних способів розв'язання проблеми.

6. Аргументування переваги обраного способу досягнення встановлених цілей.

В даному пункті необхідно аргументувати переваги обраного способу досягнення встановлених цілей.

7. Описання механізму і заходів, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми шляхом прийняття регуляторного акта.

В даному пункті необхідно:

описати механізми і заходи, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта;

навести основні принципи і способи досягнення цілей державного регулювання та визначається ступінь їх ефективності.

8. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття регуляторного акта.

В даному пункті необхідно:

обґрунтувати можливість досягнення встановлених цілей у разі прийняття запропонованого регуляторного акта;

навести оцінку впливу зовнішніх факторів на дію акта з визначенням та порівнянням позитивних і негативних обставин, які можуть впливати на виконання вимог акта;

навести оцінку можливості впровадження та виконання вимог акта органами державної влади і органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами;

навести характеристику механізму повної або часткової компенсації можливої шкоди у разі настання очікуваних наслідків дії акта;

визначити періодичність здійснення державного контролю та нагляду за додержанням вимог акта.

9. Оцінка ризику впливу зовнішніх чинників на дію регуляторного акта.

В даному пункті необхідно оцінити ризик впливу зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта.

10. Обґрунтування строку чинності регуляторного акта.

В даному пункті необхідно обґрунтувати запропонований строк чинності регуляторного акта (з урахуванням достатності цього строку для розв'язання проблеми та досягнення цілей державного регулювання).

11. Визначення показників результативності регуляторного акта.

В даному пункті необхідно:

визначити прогнозні значення показників результативності регуляторного акта, що встановлюються протягом різних періодів після набрання чинності актом, обов'язковими з яких повинні бути:

1) розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта;

2) кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта;

3) розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта;

4) рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта.

Прогнозні значення показників результативності регуляторного акта можуть бути виражені у кількісній формі. У разі неможливості обчислення розмірів тієї чи іншої вигоди або витрати наводиться текстовий опис результативності акта.

12. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності регуляторного акта.

В даному пункті необхідно визначити:

строки проведення базового та повторного відстеження результативності акта;

вид даних (статистичних, наукових досліджень або опитувань), які використовуватимуться для такого відстеження;

групи осіб, що відбиратимуться для участі у відповідному опитуванні;

наукові установи, що залучатимуться для відстеження.

Якщо проект регуляторного акта одночасно містить норми, що регулюють господарські відносини або адміністративні відносини між Міністерством та суб'єктами господарювання, та норми, що регулюють інші суспільні відносини, а також індивідуально-конкретні приписи, то аналіз регуляторного впливу готується лише щодо норм, які регулюють господарські відносини або адміністративні відносини між Міністерством та суб'єктами господарювання.

Аналіз регуляторного впливу підписується Міністром або виконуючим його обов'язки заступником Міністра.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали