КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА
IX сесія VI скликання

РІШЕННЯ

від 24 травня 2012 року N 578/7915

Про затвердження міської цільової програми "Київ: державно-церковні відносини на 2012 - 2015 роки"

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", законів України "Про свободу совісті та релігійні організації", "Про столицю України - місто-герой Київ", Указу Президента України від 21.03.2002 N 279/2002 "Про невідкладні заходи щодо остаточного подолання негативних наслідків тоталітарної політики колишнього Союзу РСР стосовно релігії та відновлення порушених прав церков і релігійних організацій", рішення Київської міської ради від 29.10.2009 N 520/2589 "Про Порядок розроблення, затвердження та виконання міських цільових програм у місті Києві", з метою створення умов для забезпечення конституційного права мешканців столиці на свободу світогляду і віросповідання Київська міська рада вирішила:

1. Затвердити міську цільову програму "Київ: державно-церковні відносини на 2012 - 2015 роки" згідно з додатком.

2. Визначити Управління у справах національностей та релігій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідальним за реалізацію міської цільової програми "Київ: державно-церковні відносини на 2012 - 2015 роки".

3. Управлінню у справах національностей та релігій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації):

3.1. Передбачити видатки на реалізацію міської цільової програми "Київ: державно-церковні відносини на 2012 - 2015 роки" в межах загального обсягу видатків, передбачених у бюджеті міста Києва на відповідні роки.

3.2. Забезпечувати виконання міської цільової програми "Київ: державно-церковні відносини на 2012 - 2015 роки" в межах загального обсягу видатків, передбачених у бюджеті міста Києва на відповідні роки.

4. Забезпечувати раз на півроку надання Головному управлінню економіки та інвестицій, Головному фінансовому управлінню виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та постійній комісії Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку інформації про хід виконання міської цільової програми "Київ: державно-церковні відносини на 2012 - 2015 роки" за I півріччя та рік до 25 вересня та 25 березня відповідно.

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань місцевого самоврядування, регіональних, міжнародних зв'язків та інформаційної політики, постійну комісію Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку та постійну комісію Київської міської ради з питань культури та туризму.

 

Київський міський голова

Л. Черновецький


 

Додаток
до рішення Київської міської ради
24.05.2012 N 578/7915


МІСЬКА ЦІЛЬОВА ПРОГРАМА
"Київ: державно-церковні відносини на 2012 - 2015 роки"

ВСТУП

Київ - столиця України є культурним та духовним центром України. У м. Києві територіально розміщені майже 20 % центрів та управлінь усіх релігійних організацій України.

Партнерські взаємовідносини Київської міської влади і релігійних організацій ґрунтуються на визнанні того, що будучи відокремленими один від одного в питаннях, що належать до їх виняткової компетенції, діють вони в інтересах киян.

Спільною метою Київської міської влади і релігійних організацій є забезпечення права людини на свободу совісті, консолідація українського суспільства, збереження та примноження його традиційної релігійної культури, формування його ціннісних орієнтацій, розв'язання загальносуспільних проблем.

Для досягнення цієї мети державні органи влади і церква:

- докладають максимум зусиль для досягнення взаєморозуміння та взаємної толерантності між ними, забезпечення міжконфесійної стабільності, запобігання виникненню та загостренню конфліктів на релігійній основі, протистоянню релігійних організацій, у т. ч. в питаннях повернення їм колишнього церковного майна;

- здійснюють спільні програми у галузях: формування здорового способу життя; зміцнення інституту сім'ї, захисту дитинства; громадських робіт; соціальної інтеграції осіб з особливими потребами; ліквідації наслідків стихійних лих, екологічних та техногенних катастроф; соціальної реабілітації осіб, які її потребують; культурно-просвітницької діяльності, пов'язаної із захистом суспільної моралі; освітньої діяльності, пов'язаної із забезпеченням можливості здобуття якісної освіти громадянами з бідних і нужденних прошарків населення столиці.

Співробітництво Київської міської влади і релігійних організацій виступає дієвим засобом подолання упередженості, проявів релігійної нетолерантності, міжконфесійних незгод, недовіри між конфесіями, державними органами влади і церквою.

СУЧАСНИЙ СТАН ДЕРЖАВНО-ЦЕРКОВНИХ ВІДНОСИН У М. КИЄВІ

У м. Києві станом на 01.01.2012 діють 1166 релігійних організацій, у т. ч. 1095 зареєстрованих і 71 діє поза реєстрацією.

Найбільші за чисельністю є релігійні організації: Української православної церкви - 277, Української православної церкви - Київський патріархат - 140, інших окремих, незалежних релігійних організацій - 85, релігійних організацій євангельських християн - 79, Всеукраїнського союзу об'єднань євангельських християн-баптистів - 67, Повного Євангелія - 56.

Кількість служителів культу становить 1309. У духовних навчальних закладах навчаються на стаціонарі 2467 та на заочній формі навчання 3039 слухачів та вихованців. Для висвітлення своєї статутної діяльності релігійні організації столиці використовують 47 періодичних видань.

Релігійні організації м. Києва для своєї богослужбової діяльності користуються 158 культовими будівлями та пристосованими для богослужінь приміщеннями. Серед функціонуючих культових споруд - 49 пам'яток архітектури. Кількість орендованих приміщень становить 452.

У м. Києві фактично завершується передача віруючим культових будівель, що використовуються не за призначенням.

Однак, з огляду на щорічний приріст кількості релігійних громад у м. Києві, рівень забезпеченості релігійних громад культовими спорудами становить лише 19,8 %, зокрема: релігійні громади Української православної церкви забезпечені культовими та пристосованими під молитовні приміщеннями на 30,4 %, Українська православна церква Київського патріархату - 25,9 %, Українська автокефальна церква - 12,5 %, Римо-католицька церква - 50 %, Українська греко-католицька церква - 35,7 %, Всеукраїнський союз об'єднань євангельських християн-баптистів - 23,3 %, Українська Уніонна конференція адвентистів сьомого дня - 15 %, Всеукраїнський союз церков християн віри євангельської-п'ятидесятників - 18,2 %.

Водночас слід зазначити, що хоча більшість колишніх культових споруд, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, вже передано релігійним організаціям у користування на умовах оренди чи безоплатного користування, або повернено у власність, залишається ряд питань, пов'язаних з передачею культових будівель та іншого церковного майна, які використовуються не за призначенням і на які претендують релігійні громади столиці.

Розгляд та вирішення питання про передачу таких будівель у користування тих чи інших релігійних організацій можливий лише за умови надання інших приміщень тим установам і організаціям, які на сьогодні в них розмішуються, що відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2002 року N 137 "Про умови передачі культових будівель - визначних пам'яток архітектури релігійним організаціям". Зазначеною постановою визначено, що питання передачі культових будівель - визначних пам'яток архітектури у користування релігійним організаціям може розглядатись після вирішення питань, пов'язаних з переміщенням навчальних закладів, архівних установ і закладів культури, що займають ці культові будівлі, до інших приміщень.

Водночас варто наголосити на тому, що Київська міська влада зробила перший крок у вирішенні питання передачі будівлі костьолу Святого Миколая на вул. Червоноармійській, 75, літ. Г, на яку претендує римо-католицька громада Святого Миколая і яка використовується Національним будинком органної та камерної музики України.

На виконання доручення Президента України від 09.12.2005 N 1-1/1381 та з метою забезпечення духовних потреб віруючих, умов подальшого функціонування Національного будинку органної та камерної музики України Київська міська рада рішенням від 23 квітня 2009 року N 333/1389 надала згоду на безоплатну передачу будівлі на вул. Червоноармійській, 75, літ. Г у державну власність до сфери управління Міністерства культури і туризму України.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2009 року N 1458-р будівлю на вул. Червоноармійській, 75, літ. Г у м. Києві передано в державну власність з віднесенням до сфери управління Міністерства культури і туризму України.

З метою забезпечення подальшого позитивного розвитку державно-церковних відносин у м. Києві, створення належних умов для захисту прав і законних інтересів релігійних організацій міста утворена і діє Київська міська Рада церков і релігійних організацій при Київському міському голові, діяльність якої високо оцінено керівниками релігійних центрів України.

На засіданнях Ради церков розглядаються питання щодо сприяння у вирішенні питань подальшого розвитку духовної та культурно-історичної спадщини, координації міжцерковного діалогу, участі у розробці поточних та довгострокових прогнозів з питань державно-церковних відносин, проведення спільної роботи Київської міської влади та релігійних організацій, направленої на профілактику захворювань, медичної просвіти населення; співпраці місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та релігійних організацій щодо соціально-правового захисту безпритульних і бездоглядних дітей, їх соціалізації, реабілітації та адаптації у суспільстві; розробку та втілення в життя спільної стратегії міської влади та релігійних організацій столиці у сфері надання допомоги малозабезпеченим верствам населення, проведення благодійних заходів серед нужденних та захисту суспільної моралі тощо.

На засіданнях Київської міської ради церков і релігійних організацій при Київському міському голові прийнято рішення щодо необхідності вивчення можливості більш раціонального розміщення культових споруд у м. Києві. З урахуванням розташування існуючих транспортних розв'язок та пропозицій релігійних організацій підготовлено та подано в установленому порядку проект рішення Київради "Про затвердження схеми розміщення культових споруд у м. Києві". У зв'язку з тим, що схема розміщення культових споруд у м. Києві розроблялась з 2006 року і земельно-кадастрова інформація суттєво змінилась, доопрацювання зазначеної схеми триває.

З метою забезпечення умов духовного розвитку молоді на традиціях української культури та християнських цінностей в загальноосвітніх навчальних закладах міста викладається курс з християнської етики, що дозволить сформувати свідомість молоді у толерантному ставленні до різних релігійних конфесій та напрямків.

Для висвітлення діяльності релігійних організацій у місті Києві, їх участі у процесі формування суспільної моралі киян та гостей міста створені умови виступу їх представників у засобах масової інформації, у тому числі на телебаченні та радіостанціях.

Київська міська влада надає сприяння релігійним організаціям різних конфесій столиці у проведенні благодійних заходів, соціального служіння серед незахищених верств населення, роботі щодо захисту суспільної моралі тощо.

Одним із пріоритетних напрямків діяльності Київської міської влади є діяльність, спрямована на допомогу малозахищеним верствам населення, соціальна робота серед нужденних мешканців міста.

Завдяки співпраці Київської міської влади з релігійними організаціями проводяться спільні заходи щодо надання різних видів допомоги малозабезпеченим одиноким непрацездатним громадянам.

Зокрема, заслуговують на увагу окремі приклади такої діяльності.

Територіальний центр Дарницького району підтримує зв'язки з християнською релігійною організацією "Церква Преображення", яка надає допомогу у вигляді продуктів харчування для малозабезпечених одиноких непрацездатних громадян.

Така ж допомога надається у Голосїївському районі католицьким товариством "Місіонерки Божественної любові в Україні" та церквою християн віри євангельської "Філадельфія".

У Дніпровському районі Благодійний фонд Римо-католицької церкви "Карітас-Київ" надає гуманітарну допомогу нужденним.

Територіальні центри Святошинського та Солом'янського районів плідно співпрацюють із Християнською благодійною місією "Табея", яка забезпечує пенсіонерів та інвалідів продуктами харчування, одягом, взуттям тощо.

Завдяки релігійній місії кришнаїтів "Їжа для життя" малозабезпечені одинокі непрацездатні громадяни, пенсіонери Подільського району мають змогу отримати гаряче харчування. У цьому районі таку ж допомогу надає релігійна організація "Армія Спасіння".

У Шевченківському районі християнська церква "Царство Боже" надає нужденним ліки та продукти харчування.

Майже в усіх будинках-інтернатах м. Києва релігійними організаціями міста проводяться богослужіння. Також, уже стало доброю традицією відкривати церкви при лікарнях, шпиталях, будинках ветеранів.

Завдяки виваженій політиці Київської міської влади щодо церков і релігійних організацій у столиці відсутні міжконфесійні протистояння, що дає змогу планувати подальший розвиток духовності та культури у м. Києві.

Постійно контролюється ситуація щодо дотримання законодавства про свободу совісті та релігійні організації. Основні зусилля Київської міської влади були направлені на здійснення заходів, спрямованих на реалізацію державної політики стосовно релігії та церкви, сприянню релігійним організаціям у забезпеченні їхньої статутної діяльності відповідно до вимог чинного законодавства про свободу совісті та релігійні організації, інших законодавчих та нормативних актів держави.

Профілактично-правова робота по дотриманню чинного законодавства проводиться у всіх районах м. Києва шляхом вивчення діяльності релігійних організацій у районах, індивідуальної роботи з керівниками релігійних організацій, проведення зустрічей керівників релігійних організацій із головами чи заступниками голів райдержадміністрацій, на яких висвітлюються соціально-економічні питання розвитку районів, їхнього позитивного вирішення, а також розглядаються проблеми релігійних громад (надання приміщень для проведення богослужінь, виділення земельних ділянок для будівництва культових будівель, проведення у районах міста благочинної роботи за участю релігійних організацій та інше).

ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ, НА РОЗВ'ЯЗАННЯ ЯКОЇ СПРЯМОВАНА ПРОГРАМА

Соціально-політична стабільність України багато в чому зумовлюється змістом та спрямованістю державно-церковних і міжконфесійних відносин та соціальною активністю релігійних інституцій. Сучасна стратегія співробітництва центральних і місцевих державних органів влади і церкви як цілеспрямований і системний процес, утверджує духовну культуру, формує поле толерантності та взаємоповаги, спрямована на пошук взаємоприйнятних форм і методів розв'язання соціальних і релігійних проблем.

Сучасному розвиткові державно-церковних відносин в Україні притаманні такі риси: помітне зростання релігійного чинника в суспільному житті; посилення релігійності населення; швидке збільшення кількості релігійних громад; поліконфесійність, розширення спектра конфесій, напрямів і течій; територіальна нерівномірність поширення релігійних організацій; відродження та активізація діяльності церков національних меншин; поява в релігійному спектрі значної кількості нетрадиційних культів.

Система державно-церковних відносин, що склалася у столиці Україні, відповідає демократичним принципам, базується на основоположних міжнародних угодах з прав людини і свободи віросповідань та національному законодавстві, здатних забезпечувати подальший динамічний розвиток релігійного життя. Київська міська влада розуміє важливість релігійної сфери та її урегульованості для громадського життя та динамічного розвитку громади столиці. Це розуміння реалізується у прийнятих законах та інших правових актах, що тим чи іншим чином окреслюють права громадян у контексті їхнього ставлення до релігії, регулюють діяльність релігійних організацій.

Важливою для центральних та місцевих державних органів влади при побудові та практичному здійсненні своїх відносин з релігійними організаціями є необхідність врахування фактору поліконфесійності, неухильного дотримання принципу рівності всіх конфесій та релігійних напрямів перед законом і, що найголовніше, засад справедливості. Зазначені принципи активно реалізовуються Київською міською владою.

Осмислюючи сутність стану державно-церковних відносин та механізм їх вияву, маємо брати до уваги, що вони є одним із видів суспільних відносин, практичною матеріалізацією основних засад політики держави в цілому щодо релігії і церкви та суспільнозначущою складовою внутрішньої і зовнішньої політики держави.

З метою реалізації такої державної політики на території м. Києва слід вживати комплекс заходів щодо подальшого вдосконалення взаємовідносин між місцевими органами влади та релігійними організаціями, сприяння міжконфесійній злагоді й міжцерковному співробітництву, підвищення релігієзнавчої підготовки працівників органів державної влади та місцевого самоврядування тощо.

Зважаючи на ситуацію, що склалася, нині перед виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) стоїть завдання збереження подальшого позитивного розвитку та динаміки державно-церковних відносин. Для досягнення поставлених завдань розроблена міська цільова програма "Київ: державно-церковні відносини на 2012 - 2015 роки".

ЗАКОНОДАВЧА БАЗА

Питання державно-церковних відносин в Україні регламентуються відповідною нормативно-правовою базою. По-перше, це міжнародні нормативно-правові акти, по-друге, Конституція України та закони України, а по-третє, підзаконні акти органів державної влади та місцевого самоврядування. До міжнародних актів, присвячених цим питанням, можна віднести три групи нормативно-правових актів: по-перше, декларації, пакти та інші акти, прийняті ООН та її структурними одиницями (Загальна декларація прав людини, прийнята і проголошена резолюцією 217 А (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року; Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН у Нью-Йорку 16 грудня 1966 року; Декларація про ліквідацію всіх форм нетерпимості та дискримінації на підставі релігії чи переконань, проголошена резолюцією 36/55 Генеральної Асамблеї ООН від 25 листопада 1981 року; Декларація принципів толерантності, прийнята в Парижі на двадцять восьмій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО 25 жовтня - 16 листопада 1995 року тощо); по-друге, регіональні документи з прав і свобод людини, прийняті Радою Європи, ОБСЄ та СНД (Конвенція про захист прав людини і основних свобод, підписана державами - членами Ради Європи у Римі 4 листопада 1950 року; Паризька хартія для нової Європи, підписана керівниками 32 держав Європи, США і Канади 21 листопада 1990 року тощо), двосторонні міжнародні договори України, в яких є норми, присвячені свободі віросповідань. Проте міжнародне законодавство стосується, перш за все, проблеми свободи совісті, а не конкретних моделей державно-церковних відносин. Останнє є прерогативою національних законодавств, тому далі досліджуватимуться конкретні положення українського законодавства.

Конституція України є головним національним нормативно-правовим актом, що регламентує модель державно-церковних відносин в Україні. Окрема стаття, де прописані право на свободу совісті та стосунки держави та релігійних організацій, - стаття 35. Перший її пункт проголошує право кожного на свободу світогляду і віросповідання, а також розкриває це поняття як "свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність". Другий пункт статті 35 упорядковує можливість обмеження цього права, четвертий унеможливлює звільнення від обов'язків перед державою за мотивами релігійних переконань. Власне, про взаємини держави та релігійних організацій йдеться у пункті 3: "Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова". Також проблеми державно-церковних відносин торкаються статей 11 (де проголошується державне сприяння "розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України"), 23 (рівність конституційних прав і свобод незалежно від релігійних переконань), 37 (заборона створювати політичні партії з метою пропаганди релігійної ворожнечі).

Серед законів України таким, що найповніше відображає державно-церковні відносини в період незалежності, є Закон N 987-XII "Про свободу совісті та релігійні організації" від 23.04.91. В цілому можна говорити, що цей Закон розвиває положення Конституції України щодо відокремлення церкви від держави, а школи від церкви, хоча дає дещо інше визначення свободи совісті, поширює право на неї лише на громадян України. Цей нормативно-правовий акт є основним джерелом, на яке орієнтуються учасники державно-церковних відносин. Окрім нього, такі стосунки згадані в законах України N 1975-XII "Про альтернативну (невійськову) службу" від 12.12.91, N 3929-XII "Про правовий статус іноземців" від 04.02.94 тощо.

Також варто наголосити, що в конкретних випадках той чи інший закон часто потребує уточнення, тому є значна низка підзаконних актів, які регулюють окремі конкретні питання з площини відповідного дискурсу. Наприклад, щодо питання передання релігійним організаціям культового майна та приміщень існує Указ Президента України N 125/92 "Про заходи щодо повернення релігійним організаціям культового майна" від 04.03.92, постанова КМУ N 137-2002-п "Про умови передачі культових будівель - визначних пам'яток архітектури релігійним організаціям" від 14.02.2002 тощо. Подібні документи існують по багатьох питаннях конкретної взаємодії органів державної влади та місцевого самоврядування з релігійними організаціями.

Таким чином, можна стверджувати, що нині в Україні немає єдиного нормативно-правового акта, що регламентував би концепцію державно-церковних відносин, хоча вже розглядається відповідний законопроект. Водночас існує цілий комплекс документів, що стосуються проблеми державно-церковних відносин та пов'язаної з ними проблеми свободи совісті.

МЕТА ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ПРОГРАМИ

Мета Програми полягає у створенні умов для забезпечення конституційного права мешканців столиці на свободу світогляду і віросповідання, остаточного подолання негативних наслідків тоталітарної політики колишнього Союзу РСР щодо релігії, забезпечення відновлення порушеної справедливості, захисту прав і законних інтересів релігійних організацій, подальшого процесу їх морально-політичної реабілітації, поліпшення відносин взаємної релігійної і світоглядної терпимості.

Завданнями Програми є створення сприятливих умов для утвердження принципів свободи совісті та віросповідної рівності, розвитку можливостей киян сповідувати будь-яку або не сповідувати жодної релігії, духовно розвиватися відповідно до вимог суспільства, виконання положень та вимог чинного законодавства у сфері державно-церковних відносин.

ШЛЯХИ І ЗАСОБИ, СТРОКИ ТА ЕТАПИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ

Втілення в життя міської цільової програми "Київ: державно-церковні відносини на 2012 - 2015 роки" планується шляхом виконання відповідних заходів щодо сприяння діяльності релігійних організацій у м. Києві, забезпечення відповідно до норм чинного законодавства виконання їх статутних завдань.

Зокрема, забезпечення організації та проведення на належному рівні загальноміських заходів із відзначення релігійно-громадських свят, у тому числі за участю вищих посадових осіб; організація відповідної науково-просвітницької роботи та інформаційного забезпечення киян і гостей столиці: проведення семінарів, круглих столів з питань діяльності новітніх релігійних течій, міжконфесійних відносин за участю представників релігійних організацій, органів виконавчої влади, органів внутрішніх справ, науковців з метою нейтралізації проявів дискримінації на релігійному ґрунті, тематичних семінарів для державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування з питань державно-церковних відносин та політики України у сфері релігійно-церковного життя тощо.

Окрім цього, одним із засобів виконання Програми є заплановані заходи з метою забезпечення висвітлення у засобах масової інформації та телеефірі питань у сфері державно-церковних відносин, у тому числі за участю релігійних організацій м. Києва.

Також, з метою забезпечення інформування мешканців столиці про розвиток державно-церковних відносин у м. Києві планується перевидання інформаційно-аналітичних довідників: "Храми Києва", "Київ: релігійні організації", підготовка до видання та друк довідника "Зруйновані святині Києва".

Виконання заходів міської цільової програми "Київ: державно-церковні відносини на 2012 - 2015 роки" планується здійснювати упродовж 2012 - 2015 років.

У разі необхідності заходи Програми підлягають уточненню та затвердженню.

ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Фінансове забезпечення Програми здійснюється за рахунок коштів бюджету м. Києва у межах наявного фінансового ресурсу, а також інших джерел, не заборонених чинним законодавством України. Орієнтовний обсяг фінансових витрат, необхідних для виконання міської цільової програми "Київ: державно-церковні відносини на 2012 - 2015 роки", наведено у додатку 1.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Виконання заходів Програми надасть змогу об'єднати потужний потенціал столиці у забезпеченні прав громадян на свободу совісті, сприянні релігійним громадам м. Києва в духовному розвитку киян, соціальній та гуманітарній допомозі мешканцям столичного мегаполісу, доступної духовної освіти молоді та усіх бажаючих, реалізації релігійних потреб кожного киянина, збереження та зростання суспільної моралі громадян. Очікувані кінцеві результати наведені у додатку 3.

КООРДИНАЦІЯ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ХОДОМ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ

Координацію та контроль за виконанням заходів Програми здійснює відповідальний виконавець - Управління у справах національностей та релігій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідальний виконавець Програми щороку подає Головному управлінню економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), Головному фінансовому управлінню виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), постійній комісії Київраді з питань місцевого самоврядування, регіональних, міжнародних зв'язків та інформаційної політики, постійній комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку, постійній комісії Київради з питань культури та туризму узагальнену інформацію про стан виконання Програми за перше півріччя до 25 вересня та за рік до 25 березня.

 

Заступник міського голови -
секретар Київради

Г. Герега


 

Додаток 1


ПАСПОРТ МІСЬКОЇ ЦІЛЬОВОЇ ПРОГРАМИ "КИЇВ: ДЕРЖАВНО-ЦЕРКОВНІ ВІДНОСИНИ НА 2012 - 2015 РОКИ"

1.

Ініціатор розроблення Програми

Управління у справах національностей та релігій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

2.

Дата, номер і назва розпорядчого документа органу виконавчої влади про розроблення Програми

Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29.09.2004 N 1807 "Про питання подальшого розвитку державно-церковних відносин у м. Києві", протокол доручень від 01.11.2010 N 004/1444, напрацьованих під час наради з запровадження програмно-цільового методу складання та виконання місцевих бюджетів у місті Києві 28.10.2010 (п. 9 протоколу доручень)

3.

Розробник Програми

Управління у справах національностей та релігій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

4.

Співрозробники Програми

-

5.

Замовник (відповідальний виконавець) Програми

Управління у справах національностей та релігій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

6.

Учасники (співвиконавці) Програми

Управління у справах національностей та релігій, Головне управління комунальної власності м. Києва, Головне управління охорони культурної спадщини, Головне управління земельних ресурсів, Головне управління праці та соціального захисту населення, Головне управління освіти і науки, Головне управління у справах сім'ї, молоді та спорту, Головне управління з питань реклами, Головне управління охорони здоров'я та медичного забезпечення, Головне управління освіти та науки, районні в м. Києві державні адміністрації

7.

Термін реалізації Програми

2012 - 2015 роки

7.1.

Етапи виконання Програми (для довгострокових програм)

2012, 2013, 2014, 2015

8.

Перелік місцевих бюджетів, які беруть участь у виконанні Програми (для комплексних програм)

Бюджет м. Києва

9.

Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації Програми, всього, у тому числі:

4759,3 тис. грн.

9.1.

коштів бюджету м. Києва

4759,3 тис. грн.


 

Додаток 2


РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІСЬКОЇ ЦІЛЬОВОЇ ПРОГРАМИ "КИЇВ: ДЕРЖАВНО-ЦЕРКОВНІ ВІДНОСИНИ НА 2012 - 2015 РОКИ"

тис. грн.

Орієнтовний обсяг коштів, які пропонується залучити на виконання Програми

2012 рік

2013 рік

2014 рік

2015 рік

Усього витрат на виконання Програми

Обсяг ресурсів, усього, у тому числі:

1137,6

1275,9

1098,6

1247,2

4759,30

Бюджет м. Києва

1137,6

1275,9

1098,6

1247,2

4759,30

Інші джерела

-

-

-

-

-


 

Додаток 3


ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ТА ПЛАН ЗАХОДІВ
виконання міської цільової програми "Київ: державно-церковні відносини на 2012 - 2015 роки"

N
з/п

Назва напряму діяльності (пріоритетні завдання)

Перелік заходів Програми

Строк виконання заходу

Виконавці

Джерела фінансування

Орієнтовні обсяги фінансування, тис. грн., у тому числі:

Очікуваний результат

2012 рік

2013 рік

2014 рік

2015 рік

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

1.

Сприяння діяльності релігійних організацій м. Києва

1.1. Забезпечити сприяння релігійним організаціям м. Києва у здійсненні статутної діяльності, проведенні заходів, підготовці відповідних документів до реєстрації Статутів або внесення змін до Статутів тощо

Постійно

Управління у справах національностей та релігій

 

-

-

-

-

Забезпечення діяльності релігійних організацій столиці у межах чинного законодавства

1.2. Забезпечити оновлення електронної облікової бази релігійних організацій у м. Києві з наступним розміщенням на офіційному сайті Київської міської державної адміністрації

2014

Управління у справах національностей та релігій

Кошти бюджету м. Києва

10,0

10,6

11,3

11,9

Забезпечення достовірності інформації електронної облікової бази релігійних організацій у м. Києві

2.

Загальноміські заходи із відзначення релігійно-суспільних свят українського народу

2.1. Забезпечити організацію та проведення на належному рівні загальноміських заходів із відзначення релігійно-громадських свят, у т. ч. за участю вищих посадових осіб:

Постійно

Управління у справах національностей та релігій

Кошти бюджету м. Києва

440,2

467,4

496,5

527,3

Організація змістовного дозвілля киян та гостей міста

Різдва Христового

 

 

 

106,8

113,4

120,5

127,9

 

Свята Водохреща

 

 

 

91,7

97,4

103,4

109,9

 

Свята Великодня

 

 

 

106,8

113,4

120,5

127,9

 

Дня хрещення Київської Русі - України

 

 

 

591,7

597,4

603,4

609,9

 

Покров Пресвятої Богородиці

 

 

 

43,2

45,8

48,7

51,7

 

2.2. Проведення подячного молебню за прожитий рік біля пам'ятника князю Володимиру

Постійно

Управління у справах національностей та релігій

Кошти бюджету м. Києва

10,8

11,5

12,2

12,9

Гармонізація державно-церковних відносин

2.3. Надавати сприяння проведенню державних протокольних заходів за участю представників релігійних організацій

Постійно

Управління у справах національностей та релігій

Кошти бюджету м. Києва

15,8

16,7

17,8

18,9

Гармонізація державно-церковних відносин

3.

Науково-просвітницька робота та інформаційне забезпечення

3.1. Проводити семінари, круглі столи з питань діяльності новітніх релігійних течій, міжконфесійних відносин за участю представників релігійних організацій, органів виконавчої влади, органів внутрішніх справ, науковців з метою нейтралізації проявів дискримінації на релігійному ґрунті

Постійно

Управління у справах національностей та релігій

Кошти бюджету м. Києва

21,6

22,9

24,3

25,8

Недопущення проявів дискримінації на релігійному ґрунті в столиці

3.2. Проводити тематичний короткотерміновий семінар для державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування на тему: "Державна політика України у сфері релігійно-церковного життя"

Постійно

Управління у справах національностей та релігій

Кошти бюджету м. Києва

21,6

22,9

24,3

25,8

Забезпечення у м. Києві здійснення єдиної політики у сфері державно-церковних відносин

3.3. Забезпечити висвітлення у засобах масової інформації та телеефірі питань у сфері державно-церковних відносин, у тому числі за участю релігійних організацій

Постійно

Управління у справах національностей та релігій, Управління преси та інформації

Кошти бюджету м. Києва

10,8

11,5

12,2

12,9

Забезпечення прозорості державно-церковних відносин та доступності

3.4. Перевидання інформаційно-аналітичних довідників:

2013,
2015

Управління у справах національностей та релігій

Кошти бюджету м. Києва

-

212,4

-

111,7

Перевидання інформаційно-аналітичних довідників:

"Храми Києва"

 

 

 

-

99,0

-

111,7

"Храми Києва"

"Київ: релігійні організації"

 

 

 

-

113,4

-

-

"Київ: релігійні організації"

3.4. Підготовка до видання та друк довідника "Зруйновані святині Києва"

2012

Управління у справах національностей та релігій

 

106,8

-

-

-

Виконання першого етапу підготовки до видання довідника "Зруйновані святині Києва"

Всього по роках:

1137,6

1275,9

1098,6

1247,2

 

 

Всього:

4759,3





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали