АДМІНІСТРАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

17.04.2012

м. Київ

N 255


Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
11 травня 2012 р. за N 741/21054

Про затвердження Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу Державної прикордонної служби України

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 22 червня 1999 року N 1109 "Про затвердження Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні", пункту 9 Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року N 399 (Указ N 399/2011), та з метою подальшого вдосконалення діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби Державної прикордонної служби України

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу Державної прикордонної служби України, що додається.

2. Управлінню охорони здоров'я Департаменту забезпечення спільно з управлінням правового забезпечення Міжнародно-правового департаменту в установленому порядку подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 19 вересня 2003 року N 97 "Про затвердження Положення про Державну санітарно-епідеміологічну службу Державної прикордонної служби України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2003 року за N 957/8278, визнати таким, що втратив чинність.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

Голова Державної
прикордонної служби України
генерал армії України

М. М. Литвин

ПОГОДЖЕНО:

 

Віце-прем'єр-міністр України -
Міністр охорони здоров'я України

Р. В. Богатирьова

Голова Державної
санітарно-епідеміологічної
служби України

А. М. Пономаренко


 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України
17.04.2012 N 255

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
11 травня 2012 р. за N 741/21054


ПОЛОЖЕННЯ
про державну санітарно-епідеміологічну службу Державної прикордонної служби України

1. Основним завданням державної санітарно-епідеміологічної служби Державної прикордонної служби України (далі - держсанепідслужба Держприкордонслужби) є участь у реалізації державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення серед особового складу Державної прикордонної служби України. Держсанепідслужба Держприкордонслужби є системою органів забезпечення Держприкордонслужби.

2. Діяльність держсанепідслужби Держприкордонслужби спрямовується на профілактику інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень військовослужбовців та працівників Держприкордонслужби, запобігання шкідливому впливу на стан їх здоров'я і життя факторів середовища життєдіяльності. Держсанепідслужба Держприкордонслужби входить у систему державної санітарно-епідеміологічної служби України.

3. Держсанепідслужба Держприкордонслужби у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Положенням про державний санітарно-епідеміологічний нагляд, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 1999 року N 1109 (зі змінами), та іншими актами Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства охорони здоров'я України (далі - МОЗ) та наказами Державної санітарно-епідеміологічної служби України (далі - Держсанепідслужба України), наказами та розпорядженнями Адміністрації Держприкордонслужби, а також цим Положенням.

4. Держсанепідслужба Держприкордонслужби відповідно до покладених на неї завдань:

здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд та контроль за дотриманням вимог санітарного законодавства в Адміністрації Держприкордонслужби, регіональних управліннях, розвідувальному органі, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони, підрозділах спеціального призначення, органах забезпечення, науково-дослідних установах, навчальних закладах Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби);

проводить, у межах компетенції, державну санітарно-епідеміологічну експертизу і видає висновки щодо відповідності об'єктів експертизи вимогам санітарного законодавства та обґрунтовує медичні вимоги щодо безпеки об'єкта для здоров'я та життя людини;

проводить відбір зразків, вимірювання, випробування і дослідження з метою визначення впливу на стан здоров'я і життя особового складу повітря, води, ґрунту, продуктів харчування тощо;

уносить у встановленому порядку до органів Держприкордонслужби пропозиції щодо проведення заходів з метою забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя особового складу Держприкордонслужби, за необхідності - введення карантину;

взаємодіє з МОЗ та Держсанепідслужбою України з питань проведення санітарних заходів щодо охорони території України від занесення та поширення особливо небезпечних (у тому числі карантинних) і небезпечних інфекційних хвороб;

видає обов'язкові для виконання постанови, подання, приписи і висновки з питань усунення або обмеження шкідливого впливу на стан здоров'я і життя особового складу факторів середовища життєдіяльності та контролює їх виконання;

здійснює аналіз причин і умов погіршення санітарно-епідемічної ситуації, підготовку пропозицій щодо санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів і контроль за їх проведенням;

реалізовує першочергові заходи щодо профілактики інфекційних хвороб та масових неінфекційних захворювань (отруєнь), запобігання шкідливому впливу на стан здоров'я і життя військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України факторів середовища життєдіяльності;

видає дозволи, висновки, гігієнічні сертифікати, інші документи дозвільного характеру, передбачені законодавством;

проводить аналіз та оцінки ризику для здоров'я і життя людини, обстеження, розслідування, лабораторні та інструментальні дослідження і випробування, а також санітарну, гігієнічну, епідеміологічну та інші види оцінки середовища життєдіяльності людини, об'єктів, нехарчової продукції, робіт, послуг, проектної та нормативної документації і видає висновки щодо їх відповідності вимогам санітарних норм;

бере участь в атестації робочих місць за умовами праці в органах Держприкордонслужби;

координує роботу з проведення гігієнічного навчання та виховання особового складу органів Держприкордонслужби.

5. Держсанепідслужба Держприкордонслужби з метою організації своєї діяльності:

забезпечує, у межах компетенції, виконання заходів режиму секретності під час виконання усіх видів робіт, пов'язаних з державною таємницею;

бере участь у заходах правового режиму воєнного часу та заходах територіальної оборони.

6. Держсанепідслужбу Держприкордонслужби очолює головний державний санітарний лікар, який призначається на посаду і звільняється з посади наказом Адміністрації Держприкордонслужби за погодженням з головним державним санітарним лікарем України.

7. Головний державний санітарний лікар Держприкордонслужби має права, що передбачені пунктом 10 Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 1999 року N 1109.

8. Головний державний санітарний лікар Держприкордонслужби:

а) організовує виконання законів, актів та доручень Президента України, Кабінету Міністрів України, головного державного санітарного лікаря України з питань державного санітарно-епідеміологічного нагляду;

б) подає на розгляд Голові Державної прикордонної служби України або його заступникам пропозиції щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя особового складу, безпосередньо інформує Голову Державної прикордонної служби України, його заступників та директорів департаментів Адміністрації Держприкордонслужби про санітарну та епідемічну ситуацію в органах Держприкордонслужби, про загрозу виникнення і випадки інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень військовослужбовців та працівників, а також з інших питань, що належать до його компетенції;

в) організовує вивчення та узагальнення досвіду в цій сфері, бере в установленому порядку участь у підготовці та реалізації державних проектів, програм, договорів з відповідними підприємствами, установами, організаціями з питань, що належать до його компетенції;

г) уносить пропозиції до проектів нормативно-правових актів з питань забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;

ґ) готує проекти наказів організаційно-розпорядчого характеру з питань діяльності держсанепідслужби Держприкордонслужби;

д) подає в установленому порядку пропозиції щодо призначення на посади та звільнення з посад начальників санітарно-епідеміологічних загонів - головних державних санітарних лікарів зон відповідальності;

е) уносить органам Держприкордонслужби пропозиції щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя військовослужбовців та працівників;

є) уживає заходів щодо припинення порушення санітарного законодавства;

ж) працює з матеріальними носіями секретної інформації, що містять відомості, які підпадають під дію статей 1.1.3, 1.1.5, 1.1.12, 1.4.6, 1.4.8 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Служби безпеки України від 12 серпня 2005 року N 440, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17 серпня 2005 року за N 902/11182 (далі - ЗВДТ), та повинен мати допуск до державної таємниці за формою 2, доступ до державної таємниці та її матеріальних носіїв.

9. Систему держсанепідслужби Держприкордонслужби становлять:

санітарно-епідеміологічний загін з місцем дислокації в м. Києві;

санітарно-епідеміологічний загін з місцем дислокації в м. Львові;

санітарно-епідеміологічний загін з місцем дислокації в м. Одесі.

10. Санітарно-епідеміологічні загони (далі - СЕЗ) Держприкордонслужби призначені для здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду, визначення пріоритетних заходів у профілактиці захворювань, а також в охороні здоров'я особового складу від шкідливого впливу на нього факторів навколишнього середовища на підпорядкованих Держприкордонслужбі територіях та об'єктах, а також в органах і підрозділах Держприкордонслужби відповідних зон відповідальності.

11. СЕЗ виконують такі основні завдання на об'єктах санітарного нагляду зони відповідальності:

здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду за дотриманням вимог санітарного законодавства;

проведення аналізу небезпечних для здоров'я людини факторів середовища життєдіяльності людини, виробничого середовища та організація здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду на усіх етапах виробництва та реалізації нехарчової продукції;

реалізація першочергових заходів щодо профілактики інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень людей, запобігання шкідливому впливу на стан здоров'я і життя людини факторів середовища життєдіяльності;

проведення відбору зразків, інструментальних вимірювань, лабораторних досліджень з метою визначення впливу на стан здоров'я і життя особового складу повітря, води, ґрунту, харчових продуктів, що виробляються чи реалізуються, тощо;

аналіз санітарної та епідемічної ситуації, здійснення контролю за усуненням причин і умов її погіршення;

відпрацювання та внесення в установленому порядку пропозицій щодо проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів;

участь у виконанні заходів із санітарної охорони території України від занесення та поширення особливо небезпечних (у тому числі карантинних) і небезпечних інфекційних хвороб;

застосування передбачених законодавством заходів для припинення порушень санітарного законодавства шляхом видання обов'язкових для виконання постанов, подань, висновків, приписів з питань усунення або обмеження шкідливого впливу на стан здоров'я і життя особового складу факторів середовища життєдіяльності та здійснення контролю за їх виконанням;

взаємодія з установами, закладами та організаціями, що належать до сфери управління Держсанепідслужби України, санітарно-епідеміологічними закладами інших центральних органів виконавчої влади та громадськими організаціями, а також координація діяльності органів Держприкордонслужби з питань забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя особового складу та санітарної охорони території України;

проведення аналізу та оцінки ризику для здоров'я і життя особового складу, обстежень, розслідувань, лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань;

організація обліку інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень особового складу та подання зазначеної інформації за підпорядкуванням;

здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду за застосуванням дезінфекційних засобів і проведенням дезінфекційних заходів на об'єктах санітарного нагляду та в осередках інфекційних хвороб;

надання методичної та практичної допомоги з питань проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів посадовим особам органів Держприкордонслужби;

участь у підготовці проектів методичних рекомендацій з питань проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів;

участь у заходах правового режиму воєнного часу та заходах територіальної оборони;

забезпечення, у межах компетенції, виконання заходів режиму секретності під час виконання усіх видів робіт, пов'язаних з державною таємницею;

здійснення контролю за організацією та проведенням заходів із гігієнічного навчання та виховання особового складу, пропаганда здорового способу життя;

здійснення контролю за організацією та проведенням обов'язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, та медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року;

ведення обліку даних про результати обов'язкових медичних оглядів цих працівників;

здійснення інших повноважень, покладених на держсанепідслужбу Держприкордонслужби.

12. Керівництво СЕЗ на засадах єдиноначальності здійснюють їх начальники, які є головними державними санітарними лікарями зон відповідальності і безпосередньо підпорядковуються Голові Держприкордонслужби, а з питань державного санітарно-епідеміологічного нагляду - головному державному санітарному лікарю Держприкордонслужби.

13. СЕЗ перебувають на всіх видах забезпечення в органах забезпечення Держприкордонслужби.

14. Начальники СЕЗ працюють з матеріальними носіями секретної інформації, що містять відомості, які підпадають під дію статей 1.1.12, 1.4.6, 1.4.8 ЗВДТ згідно із законодавством про державну таємницю.

15. Ведення обліку працівників за трудовим договором та підготовка проектів наказів з питань, що регламентують трудові відносини працівників СЕЗ, покладаються на кадровий підрозділ або посадову особу, яка здійснює кадрове забезпечення того органу Держприкордонслужби, в якому СЕЗ перебуває на забезпеченні.

16. СЕЗ забезпечуються приміщеннями відповідно до вимог з протиепідемічного режиму і техніки безпеки, засобами зв'язку, а також транспортом, спеціальним обладнанням та апаратурою, автоматизованими робочими місцями і необхідними автоматизованими інформаційними системами.

17. Посадовими особами держсанепідслужби Держприкордонслужби є головні державні санітарні лікарі, їх заступники, лікарі-гігієністи, лікарі-епідеміологи та помічники лікарів, які уповноважені здійснювати державний санітарно-епідеміологічний нагляд згідно із законодавством на об'єктах у місцях дислокації і виконання завдань органами Держприкордонслужби.

18. Посадові особи держсанепідслужби Держприкордонслужби повинні відповідати кваліфікаційним вимогам, визначеним чинним законодавством.

На посади головних державних санітарних лікарів зон відповідальності призначаються особи, які мають повну вищу медичну освіту за напрямком підготовки "Медицина", сертифікат лікаря-спеціаліста за однією зі спеціальностей медико-профілактичного профілю та практичний досвід роботи в установах державної санітарно-епідеміологічної служби не менше 5 років.

19. Посадові особи та спеціалісти держсанепідслужби Держприкордонслужби підлягають атестації в порядку, визначеному чинним законодавством.

20. Посадові особи держсанепідслужби Держприкордонслужби користуються правами і повноваженнями, визначеними для відповідних посад статтями 41, 42 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" та статтями 236, 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

21. Головні державні санітарні лікарі та їх заступники у межах зон відповідальності мають повноваження щодо:

а) державного санітарно-епідеміологічного нагляду за дотриманням органами та особовим складом Держприкордонслужби санітарного законодавства;

б) систематичного аналізу санітарної та епідемічної ситуації, показників здоров'я особового складу, окремих його груп (категорій);

в) визначення факторів, що можуть шкідливо впливати на здоров'я особового складу, ступеня створюваного ними ризику для здоров'я особового складу регіону, території, об'єкта, окремих професійних груп (категорій) тощо;

г) контролю за проведенням санітарних і протиепідемічних заходів, виконанням програм профілактики захворювань, охорони здоров'я особового складу;

ґ) погодження відведення земельних ділянок під місця водозаборів і скидання стічних вод, розташування виробничих об'єктів тощо;

д) винесення рішень про необхідність проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, визначення складу комісій для її здійснення і затвердження висновків;

е) безперешкодного входу на територію і в приміщення всіх об'єктів нагляду за службовим посвідченням і надання обов'язкових для виконання вказівок щодо усунення виявлених порушень санітарних норм, а також проведення необхідних лабораторних досліджень;

є) отримання від посадових осіб матеріалів і відомостей, статистичних та інших даних, що характеризують санітарний та епідемічний стан об'єктів і здоров'я особового складу;

ж) відбору зразків сировини, продукції, матеріалів для державної санітарно-епідеміологічної експертизи;

з) визначення необхідності профілактичних щеплень та інших заходів профілактики у разі загрози виникнення епідемій, масових отруєнь та радіаційних уражень;

и) розслідування причин і умов виникнення професійних чи групових інфекційних захворювань, отруєнь, радіаційних аварій і подання матеріалів з цих питань компетентним органам для прийняття рішення згідно з чинним законодавством України;

і) застосовування передбачених Законом України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" заходів для припинення порушення санітарного законодавства.

Іншим посадовим особам держсанепідслужби Держприкордонслужби (лікарі-гігієністи, лікарі-епідеміологи, помічники лікарів) надаються повноваження, передбачені підпунктами "а", "б", "в", "г", "е", "є", "ж", "и" (у частині розслідування групових інфекційних захворювань, отруєнь, радіаційних аварій) та "і" цього пункту.

22. Для припинення порушення санітарного законодавства головний державний санітарний лікар Держприкордонслужби, головні державні санітарні лікарі зон відповідальності та їх заступники застосовують такі заходи:

а) обмеження, тимчасова заборона чи припинення діяльності підрозділів та об'єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин і механізмів, виконання окремих технологічних операцій, користування плаваючими засобами, рухомим складом і літаками у разі невідповідності їх вимогам санітарних норм;

б) обмеження, тимчасова заборона або припинення будівництва, реконструкції та розширення об'єктів у разі відступу від затвердженого проекту;

в) заборона використання хімічних речовин, технологічного устаткування, будівельних матеріалів, біологічних засобів, товарів народного споживання, джерел іонізуючих випромінювань у разі відсутності їх гігієнічної регламентації та державної реєстрації, а також якщо їх визнано шкідливими для здоров'я людей;

г) обмеження, зупинення або заборона викидів (скидів) забруднювальних речовин за умови порушення санітарних норм;

ґ) внесення керівникам органів Держприкордонслужби подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності осіб, які є носіями збудників інфекційних захворювань, хворих на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, або осіб, які були в контакті з такими хворими, а також осіб, які ухиляються від обов'язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я;

д) вилучення з обігу небезпечних для здоров'я хімічних та радіоактивних речовин, біологічних матеріалів у порядку, що встановлюється законодавством;

е) заборона виробництва або обігу, а також вилучення з обігу харчових продуктів, харчових добавок, ароматизаторів, дієтичних добавок, допоміжних матеріалів для переробки харчових продуктів, а також допоміжних засобів та матеріалів для виробництва та обігу харчових продуктів на підставах та у порядку, що встановлені Законами України "Про безпечність та якість харчових продуктів" та "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції".

Іншим посадовим особам СЕЗ Держприкордонслужби надаються повноваження застосовувати заходи для припинення порушення санітарних норм, передбачені підпунктом "а" (у частині обмеження, тимчасової заборони діяльності підрозділів, об'єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин і механізмів, виконання окремих технологічних операцій, користування плаваючими засобами, рухомим складом і літаками у разі невідповідності їх вимогам санітарних норм), підпунктами "в", "г", "ґ" та "д" цього пункту.

23. Посадовими особами держсанепідслужби Держприкордонслужби, які зазначені у пункті 17 цього Положення (крім помічників лікарів), за порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм (на підставі протоколу про порушення санітарних норм, складеного в установленому порядку) можуть виноситися постанови про накладення штрафу та застосування фінансової санкції.

Такі постанови видають:

1) головний державний санітарний лікар Держприкордонслужби - за порушення, передбачені статтею 46 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення";

2) головні державні санітарні лікарі зон відповідальності держсанепідслужби Держприкордонслужби та їх заступники - за порушення, передбачені частиною першою статті 46 та пунктами "б", "в", "г", "д", "е" частини другої статті 46 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення";

3) інші посадові особи держсанепідслужби Держприкордонслужби - за порушення, передбачені частиною першою статті 46 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".

24. Посадові особи держсанепідслужби Держприкордонслужби самостійно приймають рішення у межах своїх повноважень. За невиконання або неналежне виконання посадовими особами держсанепідслужби Держприкордонслужби своїх обов'язків вони притягаються до юридичної відповідальності згідно із законом.

25. Приписи, постанови, висновки, подання, що видаються головним державним санітарним лікарем Держприкордонслужби, головними державними санітарними лікарями зон відповідальності, обов'язкові для виконання керівниками органів Держприкордонслужби.

26. Організаційно-штатна структура СЕЗ Держприкордонслужби затверджується Головою Державної прикордонної служби України за погодженням з головним державним санітарним лікарем України.

До складу СЕЗ входять такі структурні підрозділи: епідеміологічне відділення (група), санітарно-гігієнічна лабораторія, бактеріологічна лабораторія, лабораторія полімеразної ланцюгової реакції та лабораторія імунодіагностики інфекційних і паразитарних захворювань.

27. Епідеміологічне відділення (група) є підрозділом СЕЗ, який призначений для:

проведення аналізу санітарної та епідемічної ситуації;

організації та проведення епідеміологічного нагляду за інфекційною захворюваністю, виявлення факторів та умов, що впливають на виникнення і поширення інфекційних хвороб, розроблення санітарних та протиепідемічних заходів;

проведення оперативного і ретроспективного епідеміологічного аналізу інфекційної захворюваності з метою здійснення своєчасного та повного комплексу заходів, спрямованих на зниження її рівня;

проведення епідеміологічного розслідування причин виникнення спалахів інфекційних і паразитарних захворювань та гострих професійних отруєнь;

проведення державного санітарно-епідеміологічного нагляду, у тому числі контролю за організацією санітарних та протиепідемічних заходів у лікувально-профілактичних закладах і медичних пунктах внутрішньолікарняної інфекції, організацією та проведенням диспансеризації, якості проведення профілактичних та лікувально-оздоровчих заходів особового складу;

взаємодії з установами, закладами та організаціями, що належать до сфери управління Держсанепідслужби України, і санітарно-епідеміологічними закладами інших центральних органів виконавчої влади з питань санітарної охорони території України й захисту особового складу від занесення і поширення карантинних та інших інфекційних захворювань;

організації обліку інфекційних хвороб особового складу та подання зазначеної інформації за підпорядкованістю;

здійснення контролю за організацією та проведенням дезінфекційних заходів, у тому числі в осередках інфекційних хвороб;

організації проведення заключних дезінфекційних заходів в осередках інфекційних захворювань;

організації заходів з виконання державних програм щодо профілактики інфекційних хвороб;

організації профілактичних щеплень особового складу;

участі у підготовці методичних рекомендацій з питань проведення санітарних і протиепідемічних (профілактичних) заходів.

Особовий склад епідеміологічного відділення (групи) СЕЗ працює з матеріальними носіями секретної інформації, що містять відомості, які підпадають під дію статей 1.1.5, 1.1.6, 1.4.8, 2.1.12, 4.6.1 ЗВДТ згідно з законодавством про державну таємницю.

28. Санітарно-гігієнічна лабораторія є підрозділом СЕЗ, який призначений для:

проведення лабораторних досліджень та інструментальних вимірів стану факторів навколишнього (у тому числі виробничого) середовища в порядку державного санітарно-епідеміологічного нагляду;

вивчення умов праці, професійної захворюваності окремих категорій особового складу і розроблення на цій основі пропозицій щодо проведення профілактичних та санітарно-оздоровчих заходів;

проведення поточного санітарного нагляду за умовами життєдіяльності та побуту особового складу і запобіжного санітарного нагляду за будівництвом, реконструкцією та ремонтом об'єктів;

проведення оцінки та аналізу санітарно-гігієнічного стану;

проведення розслідування групових та поодиноких випадків харчових отруєнь, установлення їх взаємозв'язку з порушенням санітарно-гігієнічних норм і вимог керівних документів;

проведення вибіркового контролю за якістю води, продовольчої сировини, харчових продуктів під час їх приготування, транспортування та зберігання відповідно до санітарних норм і правил;

проведення статистичної обробки результатів санітарно-гігієнічних досліджень, зберігання облікової та звітної документації;

проведення лабораторного контролю за об'єктами довкілля під час здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду;

проведення роботи з гігієнічного навчання та виховання військовослужбовців і працівників відповідних професійних груп;

організації обліку професійних захворювань особового складу.

Лабораторія повинна мати відповідну матеріально-технічну базу (необхідні приміщення, засоби вимірювальної техніки, випробувальне обладнання, нормативні й методичні документи), висококваліфікований персонал для виконання лабораторних досліджень та вимірювальних робіт відповідно до свідоцтва про атестацію.

29. Бактеріологічна лабораторія є підрозділом СЕЗ, який призначений для:

проведення бактеріологічних, діагностичних мікробіологічних та санітарно-бактеріологічних досліджень в обсязі та за номенклатурою, встановленими нормативно-правовими актами МОЗ, згідно із затвердженим планом роботи СЕЗ та в порядку державного санітарно-епідеміологічного нагляду;

проведення дослідження біологічного матеріалу від пацієнтів із застосуванням бактеріоскопічних та бактеріологічних методів;

проведення відбору проб та санітарно-бактеріологічних досліджень з метою поточного контролю протиепідемічного режиму;

освоєння і впровадження в практику новітніх методів лабораторної діагностики та санітарно-мікробіологічного контролю;

проведення організаційно-методичної роботи і надання консультативної допомоги з питань бактеріологічної діагностики та лабораторного контролю;

проведення мікробіологічного моніторингу забруднення середовища в оточенні хворого і здійснення контролю за стерильністю лікарських засобів та виробів медичного призначення тощо;

участі в розробленні рекомендацій з протиепідемічних заходів і поліпшення протиепідемічного режиму в лікувально-профілактичних закладах на підставі аналізу результатів діагностичних досліджень та даних мікробіологічного моніторингу;

організації та проведення бактеріологічного контролю за дотриманням правил протиепідемічного режиму і профілактикою внутрішньогоспітальної інфекції;

надання консультативної допомоги фахівцям лікувально-профілактичних закладів у виборі найбільш інформативних лабораторних тестів і трактування даних лабораторних досліджень, розроблення та запровадження в практику схем раціональної антибіотикотерапії;

участі у підготовці методичних рекомендацій щодо правил забору, проведення первинного посіву, зберігання і транспортування проб матеріалу, що забезпечують їх стабільність і надійність результатів досліджень;

проведення статистичної обробки результатів бактеріологічних аналізів та здійснення заходів щодо зберігання облікової та звітної документації.

Лабораторія повинна мати відповідну матеріально-технічну базу (необхідні приміщення, засоби вимірювальної техніки, випробувальне обладнання, нормативні та методичні документи), дозвіл на право роботи зі збудниками інфекційних хвороб III - IV груп небезпеки, висококваліфікований персонал для виконання вимірювальних робіт відповідно до свідоцтва про атестацію.

30. Лабораторія полімеразної ланцюгової реакції є підрозділом СЕЗ, який призначений для:

проведення діагностичних досліджень в обсязі та за номенклатурою, встановленими нормативно-правовими актами МОЗ, згідно із затвердженим планом роботи СЕЗ;

надання консультативної допомоги спеціалістами лікувально-профілактичних закладів у виборі найбільш інформативних лабораторних тестів і трактування даних лабораторних досліджень;

розроблення та забезпечення персоналу лікувально-профілактичних закладів детальними інструкціями щодо правил забору, проведення первинного посіву, зберігання і транспортування проб матеріалу, що забезпечують їх стабільність і надійність результатів досліджень;

проведення статистичної обробки результатів аналізів, зберігання облікової та звітної документації.

Лабораторія повинна мати відповідну матеріально-технічну базу (необхідні приміщення, засоби вимірювальної техніки, випробувальне обладнання, нормативні та методичні документи), дозвіл на право роботи зі збудниками інфекційних хвороб III - IV груп небезпеки, висококваліфікований персонал для виконання вимірювальних робіт відповідно до свідоцтва про атестацію.

31. Лабораторія імунодіагностики інфекційних та паразитарних захворювань є підрозділом СЕЗ, який призначений для:

проведення досліджень біологічного матеріалу (сироватки крові та інших біологічних рідин організму людини) від пацієнтів із застосуванням імунологічних методів;

проведення серологічних досліджень сироваток крові осіб, які можуть належати до груп ризику, осіб за клінічними показаннями, а також інших категорій, які можуть бути обстежені за епідеміологічними показаннями;

здійснення обліку ВІЛ-інфікованого особового складу та хворих на інфекції, що передаються статевим шляхом, з дотриманням принципів конфіденційності;

визначення впливу несприятливих екологічних факторів на імунну систему людини;

проведення статистичної обробки результатів імунологічних досліджень, зберігання облікової та звітної документації;

проведення санітарно-освітньої роботи серед різних категорій особового складу, пропаганди гігієнічних знань та гігієнічного виховання щодо захворювань, які спричиняються вірусом імунодефіциту людини та передаються статевим шляхом.

Персонал лабораторії під час проведення досліджень діє згідно з вимогами чинного законодавства України.

Робота в лабораторії здійснюється відповідно до правил протиепідемічного режиму роботи зі збудниками особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Лабораторія повинна мати відповідну матеріально-технічну базу (необхідні приміщення, засоби вимірювальної техніки, випробувальне обладнання, нормативні та методичні документи), дозвіл на право роботи зі збудниками інфекційних хвороб III - IV груп небезпеки, висококваліфікований персонал для виконання вимірювальних робіт відповідно до свідоцтва про атестацію.

32. Утворення, реорганізація і ліквідація СЕЗ Держприкордонслужби здійснюються Головою Державної прикордонної служби України за погодженням з головним державним санітарним лікарем України.

33. Перелік територій, об'єктів, органів та підрозділів Держприкордонслужби щодо зони відповідальності для кожного СЕЗ визначається наказом Адміністрації Держприкордонслужби.

34. Фінансування СЕЗ Держприкордонслужби здійснюється за рахунок асигнувань, що виділяються Державній прикордонній службі України з державного бюджету.

35. Приписи, постанови, висновки, подання тощо, які видаються головним державним санітарним лікарем Держприкордонслужби, засвідчуються печаткою Адміністрації Держприкордонслужби із зображенням Державного Герба України.

36. СЕЗ Держприкордонслужби мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

 

Начальник управління
охорони здоров'я
Департаменту забезпечення
генерал-майор медичної служби

В. П. Мегедь





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали