МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

НАКАЗ

04.07.2017

м. Київ

N 2166/5

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
06 липня 2017 р. за N 822/30690

Про затвердження Положення про органи досудового розслідування Державної кримінально-виконавчої служби України

Відповідно до частини шостої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України ( N 4651-VI), пунктів 4 (Постанова N 228), 10 Положення про Міністерство юстиції України (Постанова N 228), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року N 228, та з метою забезпечення здійснення досудового розслідування злочинів, вчинених на території або в приміщеннях Державної кримінально-виконавчої служби України,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про органи досудового розслідування Державної кримінально-виконавчої служби України, що додається.

2. Департаменту публічного права (Кравченко Л. М.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року N 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Чернишова Д. В.

 

Міністр

П. Петренко

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства юстиції України
04 липня 2017 року N 2166/5

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
06 липня 2017 р. за N 822/30690

ПОЛОЖЕННЯ
про органи досудового розслідування Державної кримінально-виконавчої служби України

I. Загальні положення

1. Органи досудового розслідування Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - органи досудового розслідування) є структурними підрозділами Міністерства юстиції України та його міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, які згідно з Кримінальним процесуальним кодексом України ( N 4651-VI) (далі - КПК) забезпечують досудове розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до їх підслідності.

2. Органами досудового розслідування є:

1) слідчі підрозділи Міністерства юстиції України;

2) слідчі підрозділи міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

3. Правову основу діяльності органів досудового розслідування становлять Конституція України, Кримінальний кодекс України, КПК ( N 4651-VI) та інші нормативно-правові акти з питань досудового розслідування.

4. Діяльність органів досудового розслідування здійснюється відповідно до принципів верховенства права, законності, рівності перед законом і судом, поваги до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, недоторканності житла чи іншого володіння особи, таємниці спілкування, невтручання в приватне життя, недоторканності права власності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, свободи від самовикриття та права не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї, заборони двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення, забезпечення права на захист, змагальності сторін кримінального провадження та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередності дослідження показань, речей і документів, забезпеченні права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, публічності, диспозитивності, розумності строків досудового розслідування.

5. Діяльність слідчих залежно від оперативної обстановки в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах здійснюється за територіально-зональним принципом.

6. Слідчий здійснює процесуальну діяльність відповідно до вимог КПК ( N 4651-VI). Усі рішення про спрямування досудового розслідування і проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій слідчий приймає самостійно, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання згоди прокурора, слідчого судді, суду, та є відповідальним за їх виконання.

7. Особам, що не мають на те законних повноважень забороняється в будь-який спосіб втручатися в процесуальну діяльність слідчих, у тому числі витребовувати та перевіряти матеріали кримінальних проваджень, давати вказівки або оцінку прийнятим слідчим процесуальним рішенням.

8. Забороняється залучати слідчих до виконання функцій, не пов'язаних з розслідуванням кримінальних правопорушень.

9. Органи досудового розслідування очолюють керівники слідчих підрозділів.

10. Структура органів досудового розслідування затверджується Міністром юстиції України, штатний розпис - Державним секретарем Міністерства юстиції України.

11. Органи досудового розслідування при здійсненні своїх повноважень взаємодіють з міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, державними установами, громадськими об'єднаннями, а також відповідно до КПК ( N 4651-VI) та чинних міжнародних договорів з іноземними компетентними та судовими органами.

12. Трудові відносини слідчих та працівників органів досудового розслідування регламентуються Кодексом законів про працю України, Законами України "Про державну службу", "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" та укладеними трудовими договорами (контрактами).

II. Завдання органів досудового розслідування

1. На органи досудового розслідування покладаються такі завдання:

1) захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень;

2) охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження;

3) забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень, що підслідні слідчим органів Державної кримінально-виконавчої служби України (злочинів - у формі досудового слідства, кримінальних проступків - у формі дізнання);

4) забезпечення відшкодування фізичним і юридичним особам шкоди, заподіяної кримінальними правопорушеннями;

5) виявлення причин і умов, які сприяють учиненню кримінальних правопорушень, і вжиття через відповідні органи заходів щодо їх усунення.

2. На органи досудового розслідування можуть бути покладені й інші завдання, встановлені законодавством України.

3. Органи досудового розслідування зобов'язані застосовувати всі передбачені діючим законодавством заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

III. Основні функції органів досудового розслідування

Відповідно до покладених завдань на органи досудового розслідування виконують такі функції:

всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження, виявлення як тих обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставин, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надання їм належної правової оцінки та забезпечення прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень;

аналіз слідчої практики, організації і результатів діяльності слідчих, внесення на основі цього в установленому порядку пропозицій щодо підвищення ефективності функціонування органів досудового розслідування, забезпечення правопорядку, посилення боротьби зі злочинністю, інформування населення із зазначених питань через засоби масової інформації;

розроблення та реалізація заходів щодо дотримання законодавства, зміцнення службової дисципліни, підвищення якості досудового розслідування і скорочення його строків;

вивчення, узагальнення позитивного досвіду досудового розслідування, впровадження його на практиці та розроблення сучасних методик розслідування окремих видів кримінальних правопорушень;

організація взаємодії слідчих підрозділів з органами та підрозділами, що здійснюють оперативно-розшукову й експертну діяльність, прокурорський нагляд у кримінальних провадженнях;

вивчення практики застосування слідчими норм права і розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства України;

організація відповідно до КПК ( N 4651-VI) розгляду і вирішення скарг і заяв громадян, які надходять у зв'язку з провадженням досудового розслідування кримінальних правопорушень.

2. На органи досудового розслідування можуть бути покладені й інші завдання, встановлені діючим законодавством України.

IV. Порядок призначення слідчих на посаду, їх переміщення і звільнення з посади

1. Слідчий є службова особа відповідного структурного підрозділу апарату Міністерства юстиції України та межрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, уповноваженою проводити досудове розслідування кримінальних правопорушень, яка перебуває на посадах керівника органу досудового розслідування, керівника структурних підрозділів органу досудового розслідування та слідчого в особливо важливих справах, старшого слідчого, слідчого.

2. На слідчих поширюються вимоги та обмеження, встановлені Законом України "Про запобігання корупції" (Закон N 1700-VII).

V. Права і обов'язки слідчих, гарантії їх процесуальної незалежності

1. Слідчий має статус службової особи, яка займає відповідальне становище в системі правоохоронних органів і наділена спеціальними, лише їй притаманними повноваженнями в кримінальному провадженні.

2. Під час досудового розслідування слідчий самостійно приймає процесуальні рішення, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання вмотивованого рішення слідчого судді, суду або згоди прокурора, і є відповідальним за законне і своєчасне виконання цих рішень.

3. При виконанні своїх службових обов'язків слідчий зобов'язаний:

1) дотримуватися вимог Конституції України, КПК ( N 4651-VI) та законів України під час досудового розслідування;

2) забезпечувати повне, усебічне та неупереджене розслідування кримінальних правопорушень у межах установлених КПК ( N 4651-VI) строків;

3) виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі;

4) забезпечувати реалізацію в повному обсязі прав і законних інтересів усіх учасників кримінального провадження;

5) не розголошувати відомості, що становлять державну чи іншу охоронювану законом таємницю, інформацію про приватне (особисте і сімейне) життя особи та інші відомості, здобуті при розслідуванні кримінальних правопорушень;

6) не вчиняти будь-яких дій, що ганьблять звання слідчого і можуть викликати сумнів у його об'єктивності та неупередженості;

7) у разі наявності підстав, передбачених статтею 77 КПК ( N 4651-VI), заявляти самовідвід від участі в кримінальному провадженні в порядку, визначеному статтею 80 КПК ( N 4651-VI).

4. Службові особи органу Державної кримінально-виконавчої служби України, крім безпосередніх керівників органів досудового розслідування, вищих керівників органів досудового розслідування, працівників відділу організації досудового розслідування, які діють у межах повноважень, визначених КПК ( N 4651-VI), не можуть мати доступу до матеріалів кримінальних проваджень, витребувати їх у слідчого для перевірки стану розслідування кримінального правопорушення, вивчення і надання вказівок, визначення кваліфікації кримінального правопорушення чи будь-яким іншим способом втручатися в процесуальну діяльність слідчого.

5. Рішення слідчого судді, суду, письмові доручення і вказівки прокурора та вказівки керівника органу досудового розслідування, які не суперечать рішенням та вказівкам прокурора, надані в межах їх компетенції і в установленій чинним законодавством формі, є обов'язковими для виконання слідчим.

6. При незгоді з рішенням, дією чи бездіяльністю прокурора у відповідному досудовому провадженні слідчий в установленому КПК ( N 4651-VI) порядку подає скаргу до прокуратури вищого рівня щодо прокуратури, в якій обіймає посаду прокурор, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржується.

7. Слідчий має право в порядку, передбаченому КПК ( N 4651-VI), доручати відповідним оперативним підрозділам органів установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій. Доручення слідчого щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій є обов'язковими для виконання.

8. Розголошення даних досудового розслідування, вчинене слідчим, працівником оперативно-розшукового органу незалежно від того, чи приймала ця особа безпосередньо участь у досудовому розслідуванні, якщо розголошені дані ганьблять людину, принижують її честь і гідність, тягне за собою відповідальність, встановлену законодавством.

VI. Працівник організаційного підрозділу

1. Головним завданням слідчого підрозділу організації досудового розслідування є надання практичної і методичної допомоги в організації роботи органів досудового розслідування, здійснення контролю за організацією роботи слідчих підрозділів і проведення ними досудового розслідування.

2. До повноважень слідчого підрозділу організації досудового розслідування належать:

1) здійснення контролю за організацією роботи слідчих підрозділів і проведення ними досудового розслідування, підготовка письмових рекомендацій щодо вдосконалення форм і методів керівництва підрозділами та з інших питань;

2) надання допомоги і перевірка роботи слідчих підрозділів, здійснення заходів щодо усунення недоліків і підвищення рівня слідчої роботи на місцях, контроль за їх виконанням;

3) вивчення передового досвіду і наукових методів розслідування кримінальних правопорушень, внесення пропозицій керівництву органів досудового розслідування про необхідність їх узагальнення, розповсюдження, впровадження в практичну діяльність;

4) вивчення слідчої практики, організації і результатів слідчої роботи, внесення керівництву органів досудового розслідування пропозицій щодо вдосконалення організації діяльності слідчих підрозділів, підвищення ролі слідчих у виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень;

5) внесення пропозицій про заслуховування на нарадах звітів керівників органів досудового розслідування та слідчих про організацію і стан слідчої роботи, розслідування конкретних кримінальних правопорушень;

6) надання в межах своєї компетенції рекомендацій (з питань слідчої роботи) працівникам слідчих підрозділів;

7) здійснення контролю за своєчасним внесенням слідчими відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повнотою та достовірністю внесених даних, правильністю попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення;

8) вивчення матеріалів закритих слідчими кримінальних проваджень про тяжкі та особливо тяжкі злочини, складає щодо них висновки;

9) ведення обліку кримінальних проваджень, які закриті слідчим за відсутністю події або складу кримінального правопорушення або у зв'язку з набранням чинності законом, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, учинене особою. При виявленні фактів незаконного чи необґрунтованого закриття кримінальних проваджень упродовж двадцяти діб від часу отримання прокурором копії постанови про закриття кримінального провадження вносить керівництву органу досудового розслідування пропозиції про направлення матеріалів кримінального провадження прокурору для скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження у зв'язку з незаконністю або необґрунтованістю;

10) здійснення контролю за станом досудового розслідування тяжких і особливо тяжких злочинів, у тому числі вчинених проти життя та здоров'я особи; кримінальних правопорушень, вчинених у сфері господарської та службової діяльності; усіх інших кримінальних правопорушень, які викликали значний суспільний резонанс або стан розслідування яких знаходиться на контролі у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах. З цією метою веде обліки кримінальних правопорушень, які перебувають на контролі, за кожним з них заводить контрольно-наглядову справу і не рідше одного разу на місяць витребує інформацію про стан досудового розслідування цих кримінальних правопорушень. За необхідності особисто вивчає матеріали кримінальних проваджень за такими кримінальними правопорушеннями, виявляє недоліки в розслідуванні, вживає заходів щодо їх усунення, активізації роботи з розкриття кримінальних правопорушень, які перебувають на контролі. Щомісяця доповідає керівництву органу досудового розслідування про результати розслідування вказаних кримінальних правопорушень, готує відповідні інформаційні довідки та проекти письмових вказівок;

11) здійснення постійного контролю за дотриманням строків кримінального провадження;

12) здійснення організації підготовки необхідних матеріалів для продовження процесуальних строків у кримінальних провадженнях на строк понад три місяці. Забезпечує ретельне вивчення матеріалів вказаних кримінальних проваджень. Безпосередньо готує необхідні документи для продовження процесуальних строків, організовує заслуховування результатів розслідування цих кримінальних проваджень у керівника органу досудового розслідування, вносить пропозиції щодо заходів реагування до винних осіб;

13) здійснення контролю за додержанням строків затримання осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, тримання підозрюваних під вартою;

14) вживання заходів щодо підвищення якості досудового розслідування. З цією метою з'ясовує причини допущених слідчими недоліків та порушень законодавства, вжиття заходів щодо їх усунення. Ведення обліків кримінальних проваджень, у яких прокурорами скасовано постанову слідчого про закриття кримінального провадження; слідчим суддею постановлено ухвалу про скасування рішення слідчого або якою зобов'язано його припинити дію чи вчинити певну дію; судом під час судового провадження постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження за відсутності в діянні складу кримінального правопорушення; судом ухвалено виправдувальний вирок;

15) здійснення належного розгляду звернень громадян, депутатських запитів і звернень, рішень судів, проведення перевірок, підготовка мотивованих висновки. Внесення пропозицій керівництву органу досудового розслідування щодо притягнення винних службових осіб до відповідальності, вжиття заходів щодо усунення недоліків. За необхідності здійснюється перевірка з виїздом до підпорядкованих органів досудового розслідування;

16) здійснення контролю за встановленням слідчими осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, у тому числі в минулих роках. Внесення пропозицій керівництву органу досудового розслідування щодо покращення цієї роботи;

17) здійснення контролю за правильністю та повнотою введення слідчими до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про рух кримінальних проваджень та своєчасність введення таких відомостей за прийнятими слідчими рішеннями. Забезпечує достовірність звітності, яка надходить з підпорядкованих органів досудового розслідування;

18) здійснення перевірки планування роботи в слідчих підрозділах органу досудового розслідування, стан виконання планових заходів, наявність індивідуальних планів роботи слідчих, планів розслідування кримінальних проваджень, планів-графіків закінчення досудового розслідування кримінальних правопорушень і стан виконання цих планів;

19) проведення в установленому порядку перевірок за інформацією прокуратури, рішеннями слідчого судді, суду, скаргами, заявами громадян та повідомленнями, що надійшли з органів досудового розслідування, про порушення слідчими вимог кримінального процесуального законодавства;

20) здійснює організацію проведення щорічних інвентаризацій кримінальних проваджень.

VII. Повноваження слідчого підрозділу Міністерства юстиції України

До повноважень слідчого підрозділу Міністерства юстиції України належать:

здійснення досудового розслідування кримінальних проваджень про найбільш складні, резонансні злочини, вчинені службовими, посадовими особами, персоналом Державної кримінально-виконавчої служби України та іншими, зокрема у сфері господарської та службової діяльності;

дотримання повного, всебічного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень у межах установлених КПК ( N 4651-VI) строків;

забезпечення реалізації в повному обсязі прав і законних інтересів всіх учасників кримінального провадження;

надання практичної допомоги слідчим підрозділам міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції шляхом призначення керівниками слідчих груп у кримінальних провадженнях працівників слідчих підрозділів Міністерства юстиції України;

участь у проведенні комплексних перевірок стану службової діяльності слідчих підрозділів;

забезпечення ефективної роботи в службових відрядженнях з надання практичної і методичної допомоги слідчим підрозділам;

нерозголошення відомостей, що становлять державну чи іншу охоронювану законом таємницю, інформацію про приватне (особисте і сімейне) життя особи та інші відомості, здобуті при розслідуванні кримінальних правопорушень;

запобігання розголошенню секретної інформації, випадків втрат матеріальних носіїв цієї інформації, заволодінню секретною інформацією іноземними державами, іноземними юридичними особами, іноземцями, особами без громадянства та громадянами України, яким не надано допуску та доступ до неї.

VIII. Службова особа, відповідальна за перебування затриманих

1. Службова особа органу досудового розслідування відповідальна за перебування затриманих здійснює контроль за дотриманням іншими службовими особами прав затриманого, а також безпосереднє забезпечення цих прав.

2. Кількість службових осіб, відповідальних за перебування затриманих, підрозділу органу досудового розслідування визначається керівниками органу Державної кримінально-виконавчої служби України з урахуванням вимог законодавства.

3. Службова особа, відповідальна за перебування затриманих, у своїй діяльності безпосередньо підпорядковується та підзвітна начальнику органу досудового розслідування.

4. Службова особа, відповідальна за перебування затриманих, крім обов'язків, передбачених статтями 212 ( N 4651-VI), 213 КПК ( N 4651-VI), повинна:

1) вести обліки затриманих слідчими осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, а також підозрюваних, яким обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою;

2) щодня письмово доповідати керівнику органу досудового розслідування про стан дотримання прав осіб, затриманих за підозрою у вчиненні злочину;

3) при реєстрації затриманого перевіряти наявність видимих тілесних ушкоджень на його тілі. За наявності підстав забезпечити невідкладне надання належної медичної допомоги та фіксацію тілесних ушкоджень медичним працівником;

4) у разі звернення до неї затриманого про застосування насильства під час затримання зафіксувати його заяву та прийняти її в письмовому вигляді;

5) завчасно, але не пізніше трьох годин до завершення:

24-годинного строку з моменту затримання інформувати керівника органу досудового розслідування про необхідність звільнення затриманого в разі невручення йому повідомлення про підозру;

60-годинного строку з моменту затримання інформувати керівника органу досудового розслідування про необхідність звільнення затриманого в разі недоставляння його до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно нього запобіжного заходу;

6) не допускати до затриманих осіб працівників оперативних підрозділів, інших службових осіб органу Державної кримінально-виконавчої служби України без письмового дозволу слідчого, який розслідує кримінальне провадження, або прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням.

IX. Слідчий-криміналіст

1. Головним завданням слідчого-криміналіста апарату Міністерства юстиції України та межрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (далі - слідчий-криміналіст) є надання на основі наукової, технічної або інших спеціальних знань практичної і методичної допомоги слідчим у розслідуванні злочинів.

2. До повноважень слідчих-криміналістів належать:

1) запровадження в слідчу практику наукових рекомендацій щодо організації роботи і тактики проведення окремих слідчих дій, застосування техніко-криміналістичних засобів і розповсюдження позитивного досвіду при розслідуванні кримінальних правопорушень;

2) підвищення професійного рівня слідчих щодо розслідування кримінальних правопорушень, у тому числі тих, у яких осіб, що їх учинили, не встановлено.

3. Слідчий-криміналіст має право:

1) брати участь в огляді місця події кримінального правопорушення, надавати кваліфіковану допомогу в пошуку слідів кримінального правопорушення, належній їх фіксації та вилучення з метою правильного процесуального оформлення, виключення надалі їх утрати або приведення в непридатний для подальших досліджень стан;

2) з урахуванням зібраних доказів та обставин, виявлених під час досудового розслідування, надавати допомогу слідчому в складенні погодженого плану слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій. Надалі при необхідності розробляє додаткові плани;

3) за результатами кожного огляду місця події, у якому брав участь, здійснювати супроводження стану розслідування кримінального правопорушення аж до прийняття в ньому остаточного рішення, передбаченого КПК ( N 4651-VI), для чого не рідше одного разу на місяць витребовує інформацію про результати досудового розслідування та вносить пропозиції щодо його вдосконалення;

4) надавати допомогу слідчим в організації досудового розслідування, у тому числі в проведенні окремих слідчих дій, застосуванні техніко-криміналістичних засобів та залученні спеціалістів. Для надання практичної допомоги в проведенні окремих слідчих дій слідчих-криміналістів уключати до складу слідчих груп;

5) вивчати кримінальні провадження з точки зору належного експертно-криміналістичного супроводження досудового розслідування;

6) опрацьовувати та запроваджувати в слідчу практику наукові методи (у тому числі з урахуванням досвіду інших держав) розслідування кримінальних правопорушень та засоби криміналістичної техніки;

7) надавати допомогу при підготовці та призначенні судових експертиз, визначенні кола питань, що підлягають вирішенню, супроводжувати проведення зазначених експертиз в експертних установах;

8) вивчати слідчу практику, розробляти заходи щодо її вдосконалення, узагальнювати можливості криміналістики і судової експертизи в процесі досудового розслідування, запроваджувати на підставі цього позитивний досвід, надавати підтверджені практикою рекомендації щодо методики і тактики досудового розслідування;

9) здійснювати контроль за цілеспрямованим використанням техніко-криміналістичних засобів, які закріплені за органом досудового розслідування;

10) визначати і обґрунтовувати кількість необхідних техніко-криміналістичних засобів, матеріалів, навчально-методичної літератури, вносить пропозиції щодо їх придбання і розподілу.

4. Слідчий-криміналіст у своїй діяльності безпосередньо підпорядковується та підзвітний начальникові органу досудового розслідування.

5. Працівники органу Державної кримінально-виконавчої служби України у межах компетенції зобов'язані надавати слідчому-криміналісту всебічну допомогу у виконанні його обов'язків.

6. Слідчий-криміналіст зобов'язаний виконувати усні та письмові доручення начальника відповідного органу досудового розслідування та його заступників у встановлені строки та у визначеному законодавством порядку.

X. Помічник слідчого

1. Помічник слідчого є працівником органу досудового розслідування, завданням якого є надання допомоги слідчому і виконання його доручень, пов'язаних з розслідуванням кримінальних правопорушень. Посада помічника слідчого належить до посад державного службовця.

2. Працівники органу Державної кримінально-виконавчої служби України у межах компетенції зобов'язані надавати помічнику слідчого всебічну допомогу у виконанні його обов'язків.

3. Помічник слідчого зобов'язаний виконувати усні та письмові доручення начальника відповідного органу досудового розслідування, його заступників, слідчих у встановлені строки та у визначеному законодавством порядку.

4. Помічник слідчого має право:

1) брати участь в проведенні слідчих дій (огляд місцевості, приміщення, речей та документів, огляд трупа, слідчий експеримент, отримання зразків для експертизи, тимчасове вилучення майна, обшук, пред'явлення речей, трупів та осіб для впізнання, проведення допиту, впізнання в режимі відеоконференції);

2) забезпечувати виконання виклику для проведення слідчих дій свідків, потерпілих, підозрюваних, спеціалістів, експертів, цивільних позивачів, цивільних відповідачів та інших учасників кримінального провадження;

3) залучати понятих до участі в проведенні процесуальних дій;

4) у встановленому законодавством порядку доставляти запити слідчих в установи, організації, підприємства на документи та предмети, необхідні для проведення всебічного й неупередженого розслідування у кримінальному провадженні, та доставляти витребувані документи та предмети за місцем призначення;

5) бути присутнім при ознайомленні в установленому статтею 290 КПК ( N 4651-VI) порядку з матеріалами досудового розслідування підозрюваним, його захисником, законним представником та захисником особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру;

6) вносити керівництву слідчого підрозділу пропозиції щодо покращення організації та підвищення ефективності роботи помічників слідчих і слідчого підрозділу в цілому.

 

Директор Департаменту
публічного права

Л. М. Кравченко




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали