Про затвердження Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області та проведення їх державної реєстрації

Наказ Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області
від 08 липня 2016 року N 207/7

Зареєстровано в Головному територіальному управлінні юстиції у Вінницькій області
08 липня 2016 р. за N 25/1277

Відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року N 731 (із змінами) та Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року N 34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції від 15 травня 2013 року N 883/5 (Наказ N 883/5)), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2005 року за N 381/10661, наказую:

1. Затвердити Порядок подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області та проведення їх державної реєстрації, що додається.

2. Відділу реєстрації нормативно-правових актів Управління реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи та правової освіти забезпечити державну реєстрацію цього наказу в установленому законодавством порядку.

3. Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування у друкованих засобах масової інформації.

4. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Головного управління юстиції у Вінницькій області від 23 листопада 2007 року N 229 "Про затвердження Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Головного управління юстиції у Вінницькій області та проведення їх державної реєстрації" (у редакції наказу Головного управління юстиції у Вінницькій області від 26 червня 2013 року N 106/7 (Наказ N 106/7)), зареєстрований в Головному управлінні юстиції у Вінницькій області 23 листопада 2007 року за N 63/733.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника начальника головного територіального управління юстиції Вінницьку Т. О.

 

Начальник

Ю. В. Круголь

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області
08 липня 2016 року N 207/7

Зареєстровано
в Головному територіальному управлінні юстиції у Вінницькій області
08 липня 2016 р. за N 25/1277

ПОРЯДОК
подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області та проведення їх державної реєстрації

I. Загальні положення

1. Цей Порядок розроблено відповідно до вимог Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року N 493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" (із змінами), Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року N 731 (із змінами) (далі - Положення про державну реєстрацію), Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року N 1242 (Постанова N 1242) (із змінами) (далі - Типова інструкція з діловодства), Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року N 34/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2005 року за N 381/10661 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 15 травня 2013 року N 883/5 (Наказ N 883/5)).

2. Цей Порядок визначає процедуру підготовки та подання до Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (далі - Головне територіальне управління юстиції) нормативно-правових актів Вінницької обласної державної адміністрації, районних державних адміністрацій Вінницької області, їх структурних підрозділів, територіальних органів центральних органів виконавчої влади, а також інших органів, акти яких відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації, та єдиний механізм їх розгляду та державної реєстрації в головному територіальному управлінні юстиції.

3. Державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї (далі - Конвенція), міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, антикорупційної експертизи, а також з урахуванням зобов'язань України у сфері європейської інтеграції та прав Європейського Союзу (acquis ЄС), практики Європейського суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до бази даних "Регіональний реєстр".

4. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в актах чинного законодавства.

II. Порядок підготовки нормативно-правових актів, які підлягають державній реєстрації в головному територіальному управлінні юстиції

1. Відповідно до вимог нормопроектувальної техніки нормативно-правовий акт:

повинен розроблятися з урахуванням його галузевої належності, відповідати за обсягом регламентації визначеному в ньому предмету правового регулювання;

не повинен містити повторів норм права, які містяться в інших нормативно-правових актах;

не повинен дублювати однакові за змістом положення, які містяться в тексті цього нормативно-правового акта;

повинен бути ясним, чітким, зрозумілим, стислим і послідовним;

не повинен містити суперечливих норм права;

не повинен включати положень, що належать до одного й того самого предмета правового регулювання;

повинен бути внутрішньо узгодженим, мати логічно побудовану структуру.

2. При розробці нормативно-правового акта слід виходити з необхідності правового регулювання управлінської діяльності суб'єкта нормотворення, однією з форм реалізації якої є видання розпорядчих документів, вид яких (наказ, постанова, розпорядження, рішення) визначається законами та положеннями.

3. Розпорядчий документ повинен містити реквізити та заголовок, а також такі структурні складові:

констатуючу частину (преамбулу);

розпорядчу частину:

нормативний корпус (положення щодо сфери правового регулювання (за потреби); загальні та спеціальні норми права; способи реалізації норм права);

корелятивні зміни (за потреби);

форму оприлюднення (за потреби);

положення про набрання чинності;

додатки (за потреби).

4. Розпорядчий документ виготовляється на бланку та повинен містити обов'язкові для певного його виду реквізити, що розміщуються в установленому порядку, а саме: найменування суб'єкта нормотворення, назву виду документа, дату, реєстраційний індекс документа, місце видання, заголовок до тексту, текст, підпис.

Датою документа є відповідно дата його підписання, затвердження, прийняття, реєстрації або видання. Дата зазначається арабськими цифрами в один рядок у такій послідовності: число, місяць, рік. Дата оформляється цифровим або словесно-цифровим способом. У разі оформлення дати цифровим способом число і місяць проставляються двома парами цифр, розділеними крапкою; рік - чотирма цифрами, крапка наприкінці не ставиться. Наприклад: "02.07.2016".

На першій сторінці нормативно-правового акта для проставлення відмітки про державну реєстрацію повинно бути вільне місце (60 х 100 міліметрів) у верхньому правому куті після номера акта.

Розпорядчий документ підписується керівником суб'єкта нормотворення. У разі відсутності керівника суб'єкта нормотворення розпорядчий документ підписується у порядку, встановленому пунктом 57 розділу II Типової інструкції з діловодства (Постанова N 1242). При цьому суб'єкт нормотворення надає Головному територіальному управлінню юстиції інформацію з цього питання, підтверджену відповідним структурним підрозділом суб'єкта нормотворення.

Особливості оформлення спільних розпорядчих документів встановлено пунктом 37 цього розділу.

5. Заголовок розпорядчого документа повинен бути лаконічним, вказувати на предмет правового регулювання, відповідати на питання "про що?" та розміщуватися у лівій частині бланка під датою документа. Якщо в документі йдеться про кілька питань, його заголовок може бути узагальнений.

Заголовок, обсяг якого перевищує 150 знаків (5 рядків), дозволяється продовжувати до межі правого поля. Крапка в кінці заголовка не ставиться.

Розпорядчий документ не може мати заголовок, тотожний заголовку іншого чинного нормативно-правового акта, крім актів про внесення змін або втрату чинності (скасування).

6. Розпорядчий документ повинен мати преамбулу - вступну частину, яка має посилання на відповідну структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, дає стислу інформацію про необхідність та мету прийняття цього акта і підлягає врахуванню при роз'ясненні та застосуванні нормативно-правового акта. Преамбула не може містити нормативних приписів і не повинна дублювати інших структурних одиниць нормативно-правового акта.

Внесення змін до преамбули не допускається.

7. Розпорядчий документ може містити такі структурні одиниці: пункти, підпункти, абзаци.

Структурні одиниці розпорядчого документа починаються з абзацу і повинні мати:

пункти - наскрізну порядкову нумерацію, яка позначається арабськими цифрами з крапками;

підпункти - наскрізну в межах пункту порядкову нумерацію, яка позначається арабськими цифрами з дужкою.

Абзаци пунктів і підпунктів починаються без будь-якої позначки (дефіс, крапка тощо).

Кожна структурна одиниця розпорядчого документа (крім абзацу) відокремлюється від попередньої пропуском рядка.

8. Не допускається включення до одного розпорядчого документа структурних одиниць, якими затверджуються, змінюються або визнаються такими, що втратили чинність, нормативно-правові акти, які підлягають державній реєстрації в головному територіальному управлінні юстиції, та акти, які не підлягають державній реєстрації в головному територіальному управлінні юстиції, крім затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення. Наприклад, типовий договір, типове положення тощо (підлягає державній реєстрації) та примірний договір, примірне положення тощо (не підлягає державній реєстрації) мають бути затверджені різними розпорядчими документами.

9. Нормативно-правовий акт, затверджений розпорядчим документом, повинен містити гриф затвердження, заголовок і такі структурні складові:

визначення термінів (за потреби);

нормативний корпус: положення щодо сфери правового регулювання; загальні та спеціальні норми права; способи реалізації норм права;

додатки (за потреби).

10. Заголовок нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, повинен бути максимально стислим, вказувати на предмет правового регулювання і відповідати заголовку, сформульованому у відповідній структурній одиниці розпорядчого документа, що його затверджує.

Нормативно-правовий акт не може мати заголовок, тотожний заголовку іншого нормативно-правового акта.

11. Нормативно-правовий акт повинен включати визначення термінів лише в разі, коли вони необхідні. Визначення термінів не можуть містити норм права.

Структурна складова нормативно-правового акта, яка містить у собі визначення термінів, розміщується після заголовка. Визначення термінів наводяться в алфавітному порядку і в називному відмінку. Зміни до такої структурної складової у вигляді доповнень новими термінами вносяться із збереженням алфавітного порядку.

Терміни мають відповідати вимогам до ділового стилю і не повинні суперечити загальновживаним значенням.

Спеціальні терміни, необхідні для врегулювання конкретного виду суспільних відносин, використовуються у нормативно-правовому акті тільки в тому значенні, у якому вони вживаються в даній спеціальній сфері.

Зміст термінів, які використовуються у нормативно-правовому акті, не повинен відрізнятися від їх змісту, визначеного в Конституції та законах України, актах Президента України, Кабінету Міністрів України та інших актах законодавства, що регулюють відповідну сферу суспільних відносин.

Можливе посилання на пояснення термінів, визначених в інших нормативно-правових актах, наприклад: "У цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, наведених в Бюджетному кодексі України".

12. Нормативно-правовий акт, затверджений розпорядчим документом, може містити такі структурні одиниці: розділи, підрозділи, пункти, підпункти, абзаци. В окремих випадках розділи можуть поділятися на глави.

Основною, первинною структурною одиницею нормативно-правового акта є пункт. Пункт може містити підпункти, які за своїм змістом уточнюють, конкретизують і розвивають пункт. Пункти нормативно-правового акта можуть об'єднуватися в підрозділи (глави) - самостійні відокремлені частини предмета правового регулювання нормативно-правового акта. Підрозділи (глави), пов'язані за змістом і предметом правового регулювання об'єднуються в розділи.

Структурні одиниці нормативно-правового акта повинні мати:

розділи і підрозділи (глави) - короткий, чітко сформульований заголовок;

розділи - наскрізну порядкову нумерацію, яка позначається римськими цифрами з крапками;

підрозділи (глави) - наскрізну в межах розділу порядкову нумерацію, яка позначається арабськими цифрами з крапками;

пункти - наскрізну в межах глави (розділу, підрозділу) порядкову нумерацію, яка позначається арабськими цифрами з крапками, і починаються з абзацу;

підпункти - наскрізну в межах пункту порядкову нумерацію, яка позначається арабськими цифрами з дужкою.

Абзаци пунктів та підпунктів починаються без будь-якої позначки (дефіс, крапка тощо).

У тексті нормативно-правового акта посилання на номери розділів, підрозділів (глав), статей, пунктів та підпунктів нормативно-правового акта зазначаються цифрами, номери частин статей і абзаців - словами. Наприклад: "згідно з розділом II", "відповідно до підрозділу 3 розділу V", "у статті 15", "відповідно до пункту 7", "частина перша статті 5", "в абзаці третьому підпункту 5 пункту 10", "у підпункті 6 пункту 3 підрозділу 5 розділу IV", "підпункт 12 пункту 8 глави 2 розділу X".

Кожна структурна одиниця нормативно-правового акта (крім абзацу) відокремлюється від попередньої пропуском рядка.

Не допускається розміщення у розділі одного (однієї) підрозділу (глави), у підрозділі (главі) - одного пункту, у пункті - одного підпункту.

Не дозволяється в межах однієї структурної одиниці нормативно-правового акта групувати нормативні приписи під проміжними назвами.

Структурні одиниці, які дублюються або не мають змістового навантаження, у нормативно-правовому акті не допускаються.

13. Текст нормативно-правового акта повинен відповідати вимогам законодавства про мови. Під час складання нормативно-правового акта вживається діловий стиль, для якого характерний нейтральний тон викладення, позбавлений образності, емоційності та індивідуальних авторських рис.

Положення нормативно-правового акта мають бути викладені однозначно і не допускати різного тлумачення.

Одне й те саме слово не може вживатися для вираження різних понять. Різні слова не можуть вживатися для вираження одного й того самого поняття. Вживання синонімів для вираження одного й того самого поняття необхідно уникати. Не повинні вживатися слова й терміни іншомовного походження за наявності рівнозначних слів і термінів у державній мові. Абревіатури (крім загальновживаних) та позначення допускаються тільки після наведення повних назв (найменувань) чи відповідних пояснень.

У тексті нормативно-правових актів наводяться повні найменування державних органів або їх офіційні скорочення, зазначені в законах, положеннях.

У текстах нормативно-правових актів та посиланнях на них застосовується словесно-цифровий спосіб зазначення дат з проставлянням нуля в позначенні дня місяця, якщо він містить одну цифру, наприклад: "02 березня 2016 року". Дозволяється вживати слово "рік" у скороченому варіанті "р.", наприклад: "03 червня 2016 р." - відповідно до вимог Типової інструкції з діловодства (Постанова N 1242).

14. Мовні конструкції в тексті нормативно-правового акта викладаються, як правило, в активній формі, яка є необхідною для покладення обов'язку або надання повноваження.

Нормативно-правовий акт викладається в теперішньому часі. Майбутній або минулий час застосовується лише тоді, коли необхідно зробити часове співвідношення між двома подіями.

15. Одним із прийомів нормотворчої техніки є застосування відсильних приписів. Розвантаження нормативно-правового акта відбувається через відсилання до інших нормативних приписів однакової або вищої юридичної сили, внаслідок чого поширюється дія інших нормативно-правових актів на цей предмет правового регулювання. Відсилання у нормативно-правовому акті до його окремих положень, а також до інших нормативно-правових актів, їх окремих положень застосовуються, якщо необхідно підкреслити взаємний зв'язок нормативних приписів або уникнути дублювань.

Відсилання можуть бути до нормативно-правового акта в цілому або до його структурних одиниць. Не допускається відсилання до норми права, яка, у свою чергу, відсилає до іншої норми права.

Вказівка на нормативно-правовий акт або його окремі положення в цьому самому акті застосовуються з використанням вказівного займенника "цей" та виду нормативно-правового акта з великої літери (наприклад, "це Положення", "ця Інструкція", "пункт 2 розділу I цих Правил"). Відсилання до попередньої чи наступної структурної одиниці нормативно-правового акта не допускаються.

У разі відсилання до іншого нормативно-правового акта зазначаються вид акта, найменування суб'єкта нормотворення, дата прийняття та його реєстраційний індекс (крім законів), заголовок, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дата і номер його державної реєстрації в головному територіальному управлінні юстиції або в інших органах юстиції. При відсиланні до закону зазначається тільки його заголовок (крім законів про внесення змін).

У разі якщо нормативно-правовий акт викладено в новій редакції, посилання робиться на його першу редакцію із зазначенням у дужках нової редакції, а заголовок нормативно-правового акта наводиться в новій редакції.

Посилання в нормативно-правовому акті, що подається на державну реєстрацію, на не зареєстрований в органах юстиції нормативно-правовий акт суб'єкта нормотворення, акти якого підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства, не допускається.

16. Включення до нормативно-правових актів приміток не допускається, за винятком випадків, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акта.

Примітки не повинні містити норм права.

17. До розпорядчого документа можуть бути додані:

додатки, що затверджуються розпорядчим документом із проставлянням грифа затвердження, - це нормативно-правові акти (положення, інструкції, правила, порядки, зміни до нормативно-правових актів, переліки актів, що визнаються такими, що втратили чинність, тощо, які становлять невід'ємну частину розпорядчих документів, якими затверджені, і мають однакову з ними юридичну силу);

додатки, що доповнюють та/або пояснюють зміст розпорядчого документа, нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, із проставлянням відмітки у верхньому правому куті першого аркуша додатка.

18. Затверджений розпорядчим документом нормативно-правовий акт розміщується на стандартних аркушах без оформлення титульного аркуша та змісту. У правому верхньому куті першого аркуша нормативно-правового акта розміщується гриф затвердження за такою формою:

"ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Управління фізичної культури та спорту Вінницької обласної державної адміністрації
12 травня 2016 року N 521".

У відповідних структурних одиницях розпорядчої частини документа, яким затверджено додаток, робиться посилання "що додається" або "(додається)".

Після грифа затвердження необхідно залишити вільне місце для проставлення відмітки про державну реєстрацію нормативно-правового акта (60 х 100 міліметрів).

Нормативно-правовий акт, затверджений розпорядчим документом, підписується керівником структурного підрозділу суб'єкта нормотворення на лицьовому боці останнього аркуша. Підпис складається з найменування посади особи, яка підписує документ, особистого підпису, ініціалів (ініціала імені) та прізвища. Ініціали та прізвище керівника друкуються на рівні останнього рядка найменування посади.

У разі відсутності керівника структурного підрозділу, найменування посади, прізвище, ініціали (ініціал імені) якого зазначено на проекті зазначеного нормативно-правового акта, цей акт підписується у порядку, встановленому пунктом 57 розділу II Типової інструкції з діловодства (Постанова N 1242).

Нормативно-правові акти, затверджені розпорядчим документом, додаються у послідовності, у якій вони затверджені в розпорядчому документі.

19. У тексті основного документа робиться відмітка про наявність додатків до нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, що доповнюють та/або пояснюють зміст основного документа (форми, таблиці, графіки, схеми тощо), наприклад: "(додаток 1)", "що додається", "згідно з додатком", "відповідно до додатка 2", "межі заказників (додатки 1 - 4)", "зразок розрахунку наводиться у додатку 2" або "(див. додаток 3)".

Назва додатка в тексті нормативно-правового акта повинна дослівно відповідати назві самого додатка.

На додатках до нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, які оформляються на стандартних аркушах, робиться відмітка у верхньому правому куті першого аркуша додатка, яка включає номер додатка, заголовок нормативно-правового акта та посилання на відповідну структурну одиницю, наприклад:

"Додаток
до Правил виробництва (виготовлення) та контролю якості лікарських засобів в аптеках (пункт 7.3)"

За наявності кількох додатків на них зазначаються порядкові номери. Знак "N" перед цифровим позначенням не ставиться. Наприклад: "Додаток 1", "Додаток 2" тощо. Якщо обсяг додатка перевищує один аркуш, то на кожному наступному аркуші додатка у верхньому правому куті робиться відмітка "Продовження додатка", "Продовження додатка 1 (або 2, 3...)".

Додатки до нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, візуються у порядку, встановленому пунктом 50 розділу II Типової інструкції з діловодства (Постанова N 1242).

20. Додатки довідкового або аналітичного характеру (графіки, схеми, таблиці, списки тощо) до розпорядчого документа розміщуються на стандартних аркушах та повинні мати відмітку з посиланням на цей документ, його дату та реєстраційний індекс. Відмітка до додатка розміщується у верхньому правому куті першого аркуша додатка за такою формою:

"Додаток
до розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації
20 березня 2016 року N 15".

Додаток до розпорядчого документа підписується керівником структурного підрозділу суб'єкта нормотворення на лицьовому боці останнього аркуша. Підпис складається з найменування посади особи, яка підписує документ, особистого підпису, ініціалів (ініціала імені) та прізвища. Ініціали та прізвище керівника друкуються на рівні останнього рядка найменування посади.

У разі відсутності керівника структурного підрозділу найменування посади, прізвище, ініціали (ініціал імені) якого зазначено на проекті зазначеного додатка, цей додаток підписується у порядку, встановленому пунктом 57 розділу II Типової інструкції з діловодства (Постанова N 1242).

21. У разі наведення в додатку таблиці заголовки граф таблиці пишуться з великої літери, підзаголовки - з малої літери, якщо вони становлять одне ціле із заголовком, і з великої - якщо підзаголовок має самостійне значення. Крапки в кінці заголовків і підзаголовків граф не ставляться. Заголовки і підзаголовки граф та рядків таблиці повинні бути іменниками в називному відмінку однини. У заголовках і підзаголовках рядків і граф таблиці вживаються лише загальноприйняті умовні позначення і скорочення. Графи таблиці, які розміщуються на кількох сторінках, нумеруються. На другій та наступних сторінках таблиці зазначаються номери граф, а також у верхньому правому куті - слова "Продовження таблиці".

22. Розпорядчий документ, нормативно-правові акти, затверджені розпорядчим документом, та додатки до них повинні мати окрему нумерацію сторінок арабськими цифрами, яка розміщується посередині верхнього поля без слова "сторінка" та розділових знаків. Перша сторінка не нумерується.

23. Внесення змін до нормативно-правового акта або визнання його таким, що втратив чинність, здійснюється самим суб'єктом нормотворення або його правонаступником шляхом прийняття нормативно-правового акта того самого виду й однакової юридичної сили або в іншому порядку, передбаченому законом.

Нормативно-правовий акт, що не набрав чинності, може бути скасований самим суб'єктом нормотворення повністю або в частині окремої структурної одиниці розпорядчого документа. Нормативно-правовий акт, що набрав чинності, може бути скасований в установленому законом порядку.

У разі припинення нормотворчих повноважень відповідного суб'єкта нормотворення питання про внесення змін, визнання таким, що втратив чинність, чи скасування нормативно-правового акта такого суб'єкта нормотворення вирішуються уповноваженим відповідно до Конституції чи законів України органом.

24. Змінами, що вносяться до нормативно-правового акта, може бути передбачено:

заміну слів, цифр, доповнення словами, цифрами та їх виключення;

нову редакцію розділів, підрозділів (глав), пунктів, підпунктів, абзаців, речень;

доповнення розділами, підрозділами (главами), пунктами, підпунктами, абзацами, реченнями або їх виключення.

25. Зміни вносяться до основного нормативно-правового акта, а не до акта про внесення змін до нього.

Внесення змін до нормативно-правового акта про внесення змін є можливим у виняткових випадках та виключно до набрання чинності розпорядчим документом про внесення змін.

26. Зміни до нормативно-правового акта оформлюються розпорядчим документом того самого виду, що й основний документ, за винятком випадку, коли вид розпорядчого документа суб'єкта нормотворення змінився.

Зміни до розпорядчого документа формулюються виключно у розпорядчому документі. У відповідному пункті розпорядчого документа зазначаються вид розпорядчого документа, до якого вносяться зміни, найменування суб'єкта нормотворення, дата та реєстраційний індекс, заголовок, дата і номер державної реєстрації в головному територіальному управлінні юстиції і після двокрапки в лапках викладається текст змін. Наприклад: "Унести до розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації від 18 червня 2015 року N 232 "Про затвердження Порядку прийому громадян керівництвом Вінницької обласної державної адміністрації", зареєстрованого в Головному територіальному управлінні юстиції у Вінницькій області 24 червня 2015 року за N 24/1002, такі зміни:".

У разі внесення змін до заголовка нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, відповідні зміни повинні бути внесені також до заголовка та тексту розпорядчого документа.

Якщо зміни до нормативно-правового акта мають незначний обсяг (як правило, до двох сторінок), їх викладають у розпорядчому документі. При цьому, якщо зміни вносяться лише до однієї структурної одиниці нормативно-правового акта, у відповідному пункті розпорядчого документа зазначаються ця структурна одиниця, заголовок нормативно-правового акта, вид розпорядчого документа, яким він затверджений, найменування суб'єкта нормотворення, дата та реєстраційний індекс, дата і номер його державної реєстрації в головному територіальному управлінні юстиції і після двокрапки в лапках викладається текст зміни. Наприклад: "внести зміни до пункту 1 розпорядження голови облдержадміністрації від 07 червня 2005 року N 217 "Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і багажу автомобільним транспортом (який працює у звичайному режимі руху) у міжміському внутрішньообласному і приміському сполученні у межах Вінницької області", зареєстрованого в Головному управлінні юстиції у Вінницькій області 10 червня 2015 року за N 12/607, виклавши його в такій редакції:".

У разі внесення змін до кількох структурних одиниць нормативно-правового акта вони об'єднуються в один пункт з таким формулюванням: "Внести до (заголовок нормативно-правового акта, вид розпорядчого документа, яким він затверджений, найменування суб'єкта нормотворення, дата та реєстраційний індекс, дата і номер його державної реєстрації в Головному територіальному управлінні юстиції у Вінницькій області) такі зміни:".

У нормативно-правовому акті не має бути норм права із зазначенням того, що вони приймаються "на зміну", "на часткову зміну", "у додаток до" відповідної структурної одиниці чинного нормативно-правового акта.

При внесенні змін до кількох нормативно-правових актів вони наводяться в хронологічному порядку.

27. У разі внесення до нормативно-правового акта значних за обсягом змін (більше двох сторінок), до розпорядчого документа окремо додається текст змін під грифом затвердження, а в розпорядчому документі дається таке формулювання: "Затвердити Зміни до (заголовок нормативно-правового акта, вид розпорядчого документа, яким він затверджений, найменування суб'єкта нормотворення, дата та реєстраційний індекс, дата і номер його державної реєстрації в головному територіальному управлінні юстиції), що додаються".

На окремому аркуші у верхньому правому куті зазначається гриф затвердження, що складається зі слова "ЗАТВЕРДЖЕНО", назви виду документа, яким затверджується створений документ, у називному відмінку із зазначенням його дати і номера, під грифом залишається місце для напису про державну реєстрацію нормативно-правового акта, а нижче розміщуються заголовок та текст змін. Наприклад:

"ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Департаменту фінансів Вінницької обласної державної адміністрації
03 грудня 2015 року N 584"

Місце для проставлення відмітки
про державну реєстрацію
(60 х 100 міліметрів)

Зміни до Порядку складання і виконання розпису обласного бюджету

(текст змін)".

28. У разі внесення до нормативно-правового акта (структурної одиниці) змін, що за обсягом становлять більше половини тексту або істотно впливають на зміст, акт (структурну одиницю) доцільно викласти в новій редакції.

1) При викладенні нормативно-правового акта в новій редакції в розпорядчому документі дається таке формулювання: "Внести зміни до (заголовок нормативно-правового акта, вид розпорядчого документа, яким він затверджений, найменування суб'єкта нормотворення, дата та реєстраційний індекс, дата і номер його державної реєстрації в головному територіальному управлінні юстиції), виклавши його в новій редакції, що додається". Наприклад: "Унести зміни до Положення про обласний конкурс "Молода людина року", затвердженого розпорядженням Вінницької обласної державної адміністрації від 20 травня 2009 року N 184, зареєстрованого у Головному управлінні юстиції у Вінницькій області 26 травня 2009 року за N 30/879, виклавши його у новій редакції, що додається.".

2) У грифі затвердження дається посилання на дату і номер розпорядчого документа, яким було затверджено первинний акт, та зазначається, що акт наведено в редакції розпорядчого документа, яким вона затверджується, за такою формою:

"ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації
20 березня 2014 року N 239
(у редакції розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації
від 10 лютого 2015 року N 78)".

3) Якщо додаток до розпорядчого документа, який вводиться ним у дію, викладено в новій редакції, відмітка до нього оформлюється за такою формою:

"Додаток
до наказу Департаменту фінансів Вінницької обласної державної адміністрації
20 березня 2015 року N 88
(у редакції наказу Департаменту фінансів Вінницької обласної державної адміністрації
від 10 лютого 2016 року N 117)".

4) Якщо в новій редакції викладається додаток до нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом (правила, положення, інструкції, порядки тощо), то відмітка до нього оформляється за формою, наведеною в пункті 19 цього розділу.

29. У разі, коли зміни вносяться до нормативно-правового акта, який викладено в новій редакції, зміни вносяться до тексту його оновленої редакції з посиланням на розпорядчий документ, яким затверджено першу редакцію, із зазначенням дати та номера державної реєстрації в головному територіальному управлінні юстиції, а в дужках вказується розпорядчий документ, яким затверджено нову редакцію, без реквізитів державної реєстрації. Посилання на попередні редакції оновленого нормативно-правового акта не робляться. Наприклад: "Унести зміни до Порядку особистого прийому громадян керівництвом Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Вінницької облдержадміністрації, затвердженого наказом Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Вінницької облдержадміністрації від 28 листопада 2012 року N 115 (у редакції наказу Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Вінницької облдержадміністрації від 14 лютого 2013 року N 22), зареєстрованого в Головному управлінні юстиції у Вінницькій області 08 грудня 2012 року за N 32/998, такі зміни:".

30. У разі доповнення розпорядчого документа новою структурною одиницею про затвердження додатка цього розпорядчого документа у грифі затвердження дається посилання на дату і номер розпорядчого документа, яким вносяться зміни до первинного розпорядчого документа.

31. У разі доповнення нормативно-правового акта новими структурними одиницями або виключення з нормативно-правового акта структурних одиниць поточна нумерація його структурних одиниць відповідно змінюється. Наприклад:

"абзац другий пункту 5 виключити.

У зв'язку з цим абзаци третій - п'ятий вважати, відповідно, абзацами другим - четвертим;

доповнити пункт 6 після абзацу першого новим абзацом другим такого змісту: "...".

У зв'язку з цим абзаци другий і третій вважати, відповідно, абзацами третім і четвертим.".

При цьому наступні структурні одиниці нормативно-правового акта позначаються з урахуванням доповнення або виключення.

32. Не допускається визнання такими, що втратили чинність, структурних одиниць нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, та додатків до нього.

33. У разі доповнення нормативно-правового акта новою структурною одиницею з посиланням на новий додаток або виключення з тексту нормативно-правового акта структурної одиниці, яка містить посилання на відповідний додаток, нумерація додатків та відповідні посилання на них у тексті нормативно-правового акта змінюються. Наприклад: "Доповнити Положення новим додатком 19 (додається).

У зв'язку з цим додатки 19 - 34 вважати, відповідно, додатками 20 - 35. У тексті Положення посилання на додатки 19 - 34 замінити посиланнями, відповідно, на додатки 20 - 35.".

34. При внесенні змін до пункту (підпункту), який налічує декілька абзаців (речень), слід обов'язково вказувати місце розташування цих змін. Наприклад: "пункт 5 після абзацу другого доповнити новим абзацом третім такого змісту:".

Якщо абзац, яким доповнюється пункт, є останнім, його номер не зазначається. Наприклад: "пункт 7 доповнити новим абзацом такого змісту:".

У разі необхідності внесення доповнення або уточнення норми права можлива заміна однієї структурної одиниці кількома. Наприклад: "абзац шостий пункту 4 замінити двома новими абзацами такого змісту: "...". У зв'язку з цим абзаци сьомий - десятий вважати, відповідно, абзацами восьмим - одинадцятим"; "підпункт 2 пункту 7 замінити двома новими підпунктами такого змісту: "...". У зв'язку з цим підпункти 3, 4 вважати, відповідно, підпунктами 4, 5.".

35. Одноманітні зміни в усьому тексті нормативно-правового акта слід об'єднувати і розміщувати наприкінці нормативно-правового акта. Наприклад: "У тексті Правил слова "розрахунковий документ в електронному вигляді" і "банківський документ в електронному вигляді" у всіх відмінках замінити, відповідно, словами "електронний розрахунковий документ" та "банківський електронний документ" у відповідних відмінках."; "У тексті Інструкції слова "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері охорони здоров'я" у всіх відмінках замінити словами "центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я" у відповідних відмінках.".

36. У зв'язку з прийняттям суб'єктом нормотворення нормативно-правового акта підлягають визнанню такими, що втратили чинність, усі раніше прийняті ним нормативно-правові акти, якщо вони суперечать включеним до нового акта нормативним приписам, виявилися такими, що поглинуті ним або втратили свою актуальність.

Перелік таких нормативно-правових актів повинен міститися в окремому пункті розпорядчого документа, яким затверджено новий нормативно-правовий акт, або оформлятися додатком до розпорядчого документа.

Не потребують визнання такими, що втратили чинність, нормативно-правові акти тимчасового характеру, строк дії яких минув.

Разом з нормативно-правовим актом, який визнається таким, що втратив чинність, визнаються такими, що втратили чинність, усі нормативно-правові акти, якими до цього акта внесено зміни.

У переліках нормативно-правових актів, які підлягають визнанню такими, що втратили чинність, акти розміщуються в хронологічному порядку.

Визнання нормативно-правового акта таким, що втратив чинність, не поновлює дію актів, які, в свою чергу, визнані ним такими, що втратили чинність.

Дія окремих структурних одиниць нормативно-правового акта, виключених нормативно-правовим актом тимчасового характеру, відновлюється після втрати чинності цього акта.

У разі необхідності визнання таким, що втратив чинність, нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, та за відсутності у такому розпорядчому документі інших необхідних положень, таким, що втратив чинність, визнається розпорядчий документ. Якщо розпорядчий документ містить інші положення, що продовжують застосовуватись, визнається такою, що втратила чинність, структурна одиниця розпорядчого документа про затвердження нормативно-правового акта, що втрачає чинність.

37. Нормативно-правовий акт може бути прийнятий спільно декількома суб'єктами нормотворення або одним із них за узгодженням з іншими.

Нормативно-правовий акт вважається прийнятим спільно, якщо він підписаний керівниками декількох суб'єктів нормотворення.

Спільний розпорядчий документ установ одного рівня оформляється на чистих аркушах паперу формату А4 (210 х 297 міліметрів). Державний Герб України під час оформлення таких розпорядчих документів не відтворюється. Найменування установ розміщуються на одному рівні, а назва виду документа - посередині. Дата спільного розпорядчого документа повинна бути єдиною, відповідати даті останнього підпису, а реєстраційний індекс документа - складатися з реєстраційних індексів, які проставляються через правобічну похилу риску в послідовності підписання розпорядчого документа керівниками установ. Підписи керівників установ розташовуються нижче тексту на одному рівні і скріплюються гербовими печатками цих установ.

Кількість примірників спільних розпорядчих документів повинна відповідати кількості установ, що їх видають.

У разі якщо спільний нормативно-правовий акт приймається суб'єктами нормотворення, які мають різні види розпорядчих документів, кількість розпорядчих документів має відповідати кількості суб'єктів нормотворення, при цьому такі розпорядчі документи повинні мати одну дату, однаковий заголовок та однакову структурну одиницю про затвердження спільного нормативно-правового акта, про внесення до нього змін чи визнання такого акта таким, що втратив чинність.

38. У випадках, передбачених законодавством, або в разі наявності в нормативно-правовому акті положень та доручень, що поширюються на інші органи, проект такого акта повинен бути погоджений з відповідними заінтересованими органами.

Зовнішнє погодження нормативно-правового акта оформляється грифом погодження, який ставиться нижче підпису на лицьовому боці останнього аркуша розпорядчого документа, і включає в себе слово "ПОГОДЖЕНО", найменування посади особи та орган, з яким погоджується проект нормативно-правового акта, особистий підпис, ініціали (ініціал імені), прізвище і дату або назву документа, що підтверджує погодження, його дату і номер (індекс), а також засвідчення печаткою.

Зовнішнє погодження може оформлюватися шляхом складання "Аркуша погодження", про що робиться відмітка в самому документі на місці грифа погодження, наприклад: "Аркуш погодження додається".

У разі коли зміст проекту нормативно-правового акта стосується більше ніж трьох установ, складається "Аркуш погодження".

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" проекти регуляторних актів, які розробляються місцевими органами виконавчої влади, територіальними органами центральних органів виконавчої влади, підлягають погодженню із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику у встановленому цим Законом порядку.

Органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані погоджувати з Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями проекти нормативно-правових актів та інших рішень, які можуть вплинути на конкуренцію, зокрема щодо створення суб'єктів господарювання, встановлення і зміни правил їх поведінки на ринку, або такі, що можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції на відповідних ринках, а також одержувати дозвіл Антимонопольного комітету України на концентрацію у випадках, передбачених законом (частина четверта статті 20 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Випадки необхідності погодження нормативно-правових актів з територіальним відділенням Антимонопольного комітету України передбачено пунктом 2 Положення про порядок погодження з органами Антимонопольного комітету України рішень органів влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, органів місцевого самоврядування щодо демонополізації економіки, розвитку конкуренції та антимонопольного регулювання, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 01 квітня 1994 року N 4-р, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 квітня 1994 року за N 78/287 (із змінами).

Проекти нормативно-правових актів, які стосуються регулювання трудових, соціальних, економічних відносин, розглядаються органами виконавчої влади з урахуванням позиції сторін соціального діалогу (стаття 8 Закону України "Про соціальний діалог в Україні").

Нормативно-правові акти, які стосуються матеріального, соціально-побутового і медичного забезпечення інвалідів, розробляються за участю громадських організацій інвалідів відповідно до частини третьої статті 7 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

III. Порядок подання нормативно-правових актів до головного територіального управління юстиції на державну реєстрацію

1. Державній реєстрації в головному територіальному управлінні юстиції підлягають нормативно-правові акти Вінницької обласної державної адміністрації, районних державних адміністрацій Вінницької області, їх структурних підрозділів, територіальних органів центральних органів виконавчої влади, а також інших органів, акти яких відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації.

2. Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами обмеження доступу до документа ("Для службового користування", "Таємно", "Цілком таємно", "Особливої важливості"), а також прийняті в порядку експерименту, якщо в них є одна або більше норм (правил поведінки), що:

зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, Конвенцією, міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, а також з урахуванням зобов'язань України у сфері європейської інтеграції та прав Європейського Союзу (acquis ЄС) практики Європейського суду з прав людини, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують існуючий організаційно-правовий механізм їх реалізації;

мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

При цьому на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, які мають як одну із вказаних ознак, так і декілька.

3. Зміни до зареєстрованих нормативно-правових актів незалежно від того, містять вони правові норми чи ні, а також акти про втрату чинності зареєстрованих нормативно-правових актів підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.

При необхідності внесення змін до нормативно-правового акта, прийнятого до запровадження державної реєстрації, якщо він має ознаки, наведені в пункті 2 цього розділу, розробляється і подається на державну реєстрацію новий нормативно-правовий акт, а основний документ визнається таким, що втратив чинність.

4. На державну реєстрацію не подаються акти:

1) персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо);

2) дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших актів, що містять правові норми, а також тимчасові, строк дії яких вичерпано;

3) оперативного, організаційно-розпорядчого характеру (разові доручення) та інші, які не мають нормативного характеру, зокрема ті, які містять лише індивідуально-конкретні приписи;

4) якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення органів вищого рівня;

5) спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм;

6) рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз'яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).

5. Нормативно-правові акти подаються на державну реєстрацію суб'єктами нормотворення протягом п'яти робочих днів після їх прийняття.

У разі виникнення сумніву щодо відповідності актів ознакам, зазначеним у пункті 2 цього розділу, такі акти також підлягають поданню на державну реєстрацію до головного територіального управління юстиції. Остаточне рішення щодо необхідності державної реєстрації таких актів приймає головне територіальне управління юстиції після проведення їх правової експертизи.

6. Нормативно-правовий акт, що подається на державну реєстрацію, має відповідати Конституції та законодавству України, Конвенції, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, антикорупційному законодавству, а також з урахуванням зобов'язань України у сфері європейської інтеграції та прав Європейського Союзу (acquis ЄС) практики Європейського суду з прав людини, правилам нормопроектувальної техніки, узгоджуватися з раніше прийнятими нормативно-правовими актами, викладатися згідно з правилами правопису та вимогами Типової інструкції з діловодства (Постанова N 1242).

7. Разом з нормативно-правовим актом до головного територіального управління юстиції подаються відомості про внутрішнє погодження нормативно-правового акта, у тому числі позицію юридичної служби щодо подання цього акта до головного територіального управління юстиції для державної реєстрації.

Внутрішнє погодження оформляється візуванням проекту документа посадовими особами суб'єкта нормотворення, які відповідно до їх компетенції займаються питаннями, порушеними в нормативно-правовому акті. Віза включає: особистий підпис, ініціали (ініціал імені) і прізвище особи, яка візує документ, дату візування із зазначенням у разі потреби найменування посади цієї особи. Віза проставляється як на лицьовому, так і на зворотному боці останнього аркуша нормативно-правового акта, якщо місця для візування на лицьовому боці останнього аркуша документа недостатньо.

У разі відсутності посадової особи, найменування посади, прізвище, ініціали (ініціал імені) якої зазначено у відомостях про внутрішнє погодження, проект документа візується у порядку, встановленому пунктом 57 розділу II Типової інструкції з діловодства (Постанова N 1242).

8. Нормативно-правові акти подаються на державну реєстрацію у трьох примірниках: оригінал та дві завірені в установленому законодавством порядку копії розпорядчого документа (наказу, розпорядження, рішення, постанови), а також затверджені ним правила, положення, інструкції, порядки тощо і додатки до них.

Копії розпорядчого документа, нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, додатків до розпорядчого документа та до нормативно-правового акта, затверджених розпорядчим документом, повинні бути чіткими для прочитання, завіреними в порядку, установленому Типовою інструкцією з діловодства (Постанова N 1242), текст має бути розміщений через півтора міжрядкових інтервали на аркушах формату А4 без звороту з використанням гарнітури Times New Roman та шрифту розміром 14 друкарських пунктів.

9. Спільно прийнятий нормативно-правовий акт подається на державну реєстрацію суб'єктом нормотворення, який є головним розробником. При цьому оригінал нормативно-правового акта подається в кількості примірників, що дорівнює кількості органів, які прийняли цей акт.

Нормативно-правові акти, прийняті спільно або за погодженням з іншими органами, змінюються або визнаються такими, що втратили чинність, спільно або за погодженням з відповідними органами, враховуючи при цьому правонаступництво ліквідованих або реорганізованих органів, а також відповідні зміни в законодавстві, пов'язані з необхідністю такого узгодження.

10. Нормативно-правові акти подаються на державну реєстрацію разом із супровідним листом, у якому вказуються прізвище уповноваженого працівника суб'єкта нормотворення та номер його телефону.

У разі, якщо нормативно-правовий акт подається на державну реєстрацію повторно, а також якщо він прийнятий замість акта, у державній реєстрації якого відмовлено, у супровідному листі необхідно вказати дату і номер листа головного територіального управління юстиції про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання або відмову в державній реєстрації.

11. Разом з нормативно-правовим актом та супровідним листом до нього до головного територіального управління юстиції подаються:

1) пояснювальна записка, за формою, наведеною у додатку 4 до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року N 950 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09 листопада 2011 року N 1156 (Постанова N 1156)).

До неї долучається завірена в установленому законодавством порядку копія висновку юридичної служби суб'єкта нормотворення, складеного за результатами проведеної юридичної експертизи проекту нормативно-правового акта, за формою, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 06 липня 2011 року N 1805/5 "Про затвердження форми висновку юридичної служби міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади та його територіальних органів, місцевих державних адміністрацій за результатами проведення юридичної експертизи проекту нормативно-правового акта" (Форма N 1805/5), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07 липня 2011 року за N 826/19564;

2) відомості про чинні нормативно-правові акти з питання, що належить до сфери правового регулювання прийнятого нормативно-правового акта, інформація про строки приведення їх у відповідність до нормативно-правового акта, поданого на державну реєстрацію, а також про нормативно-правові акти, що втрачають чинність у зв'язку з прийняттям цього акта;

3) копія нормативно-правового акта, до якого вносяться зміни або який визнається таким, що втратив чинність, у контрольному стані та порівняльна таблиця;

4) відомості про офіційне погодження нормативно-правового акта із заінтересованими органами незалежно від того, чи є таке погодження обов'язковим згідно із законодавством (оригінал, який після прийняття рішення щодо державної реєстрації повертається суб'єкту нормотворення, та дві копії).

У разі коли обласна державна адміністрація, районні державні адміністрації, їх структурні підрозділи, територіальні органи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади подають на державну реєстрацію нормативно-правовий акт з питань, що стосуються соціально-трудової сфери, вони також повідомляють за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку, із доданням відповідних підтвердних документів (листів, аркушів зовнішнього погодження тощо) про позицію уповноваженого представника від первинних, місцевих, обласних профспілок, їх об'єднань та уповноваженого представника від місцевих, обласних об'єднань організацій роботодавців щодо цього акта та про проведену роботу з врахування їх зауважень і пропозицій. При цьому необхідність врахування зазначених зауважень і пропозицій визначають обласна державна адміністрація, районні державні адміністрації, їх структурні підрозділи, територіальні органи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, які приймають цей акт. У разі подання на державну реєстрацію нормативно-правових актів, що стосуються прав інвалідів, застосовується такий самий порядок підтвердження позиції відповідних громадських об'єднань інвалідів;

5) оригінал та дві копії рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику про погодження проекту нормативно-правового акта (для регуляторних нормативно-правових актів);

6) висновок головного територіального управління юстиції щодо відповідності нормативно-правового акта положенням Конвенції та практиці Європейського суду з прав людини;

7) висновок про проведення антидискримінаційної експертизи за формою, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року N 61 "Питання проведення антидискримінаційної експертизи та громадської антидискримінаційної експертизи проектів нормативно-правових актів" (Постанова N 61), та завірена в установленому законодавством порядку його копія;

8) інформаційно-аналітичні матеріали з публічного обговорення проектів нормативно-правових актів (у разі необхідності).

12. Супровідний лист, пояснювальна записка, інформаційно-аналітичні матеріали з публічного обговорення проектів нормативно-правових актів підписуються керівником суб'єкта нормотворення або його заступником.

13. Нормативно-правовий акт із супровідним листом та матеріалами, визначеними в пункті 11 цього розділу, подаються уповноваженим працівником суб'єкта нормотворення до відділу реєстрації нормативно-правових актів управління реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи та правової освіти головного територіального управління юстиції (далі - відділ реєстрації) для попереднього розгляду.

Начальник відділу реєстрації перевіряє комплектність документів та правильність їх оформлення (наявність підписів, печаток, погоджень тощо). Якщо документи відповідають установленим вимогам, начальник відділу реєстрації робить на супровідному листі відмітку про передачу документів до відділу організаційної роботи, документування та контролю головного територіального управління юстиції і ставить свій підпис і дату. В іншому разі документи повертаються уповноваженому працівнику суб'єкта нормотворення для виправлення.

14. Відділ організаційної роботи, документування та контролю головного, територіального управління юстиції проводить реєстрацію документів, що надійшли на державну реєстрацію до головного територіального управління юстиції, відповідно до вимог Типової інструкції з діловодства (Постанова N 1242) і передає їх на розгляд керівництву Головного територіального управління юстиції.

Повернуті керівництвом головного територіального управління юстиції нормативно-правові акти в той самий день передаються до відділу реєстрації.

IV. Проведення державної реєстрації нормативно-правових актів

1. Нормативно-правові акти, що надійшли до відділу реєстрації, заносяться до журналу обліку нормативно-правових актів, що надійшли на державну реєстрацію до головного територіального управління юстиції, який ведеться у відділі реєстрації.

2. Спеціалісти відділу реєстрації проводять правову експертизу нормативно-правових актів, а саме перевіряють їх відповідність Конституції та чинному законодавству України, правилам нормопроектувальної техніки.

Експертиза нормативно-правового акта провадиться з метою встановлення повноважень суб'єкта нормотворення на прийняття цього нормативно-правового акта, забезпечення його відповідності законодавству, якості й обґрунтованості, своєчасності прийняття, виявлення можливих позитивних і негативних наслідків його дії.

3. Строк проведення державної реєстрації нормативно-правового акта в головному територіальному управлінні юстиції становить 15 робочих днів з дня, наступного після надходження його до головного територіального управління юстиції.

У разі потреби (необхідність проведення аналізу нормативно-правового акта із залученням експертів, вивчення значної кількості актів законодавства тощо) строки можуть бути продовжені начальником головного територіального управління юстиції, але не більш як на 10 робочих днів. У цьому випадку працівник Відділу реєстрації, який проводить правову експертизу нормативно-правового акта (далі - виконавець), готує доповідну записку за підписом начальника відділу реєстрації, яка подається на погодження начальнику головного територіального управління юстиції.

У разі продовження строку проведення державної реєстрації нормативно-правового акта про це повідомляється суб'єкт нормотворення.

4. Виконавець, у разі виявлення за результатами правової експертизи нормативно-правового акта порушень правил правопису та нормопроектувальної техніки, може провести робочу зустріч із уповноваженим працівником суб'єкта нормотворення, під час якої має висловити зазначені зауваження до нормативно-правового акта.

Суб'єкт нормотворення може протягом строку, встановленого для проведення державної реєстрації нормативно-правового акта, врахувати зазначені зауваження та направити до головного територіального управління юстиції супровідним листом оригінал та дві завірені в установленому законодавством порядку копії відповідних сторінок опрацьованого нормативно-правового акта із зазначенням на зворотному боці цих сторінок прізвища, ініціалів, підпису уповноваженого працівника суб'єкта нормотворення та дати візування (спільний нормативно-правовий акт візується уповноваженими працівниками цих суб'єктів нормотворення), а також лист центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, про відсутність (наявність) обставин, визначених у частині першій статті 25 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", щодо опрацьованого регуляторного нормативно-правового акта з урахуванням зазначених зауважень.

У разі ненадання листа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, про відсутність обставин, визначених у частині першій статті 25 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", головним територіальним управлінням юстиції приймається рішення відповідно до підпункту 2 пункту 5 цього розділу.

У разі надання листа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, про наявність будь-якої з обставин, визначених у частині першій статті 25 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Головним територіальним управлінням юстиції приймається рішення відповідно до підпункту 3 пункту 5 цього розділу.

5. За результатами правової експертизи головне територіальне управління юстиції в межах установленого строку приймає одне з таких рішень:

1) про державну реєстрацію нормативно-правового акта. Таке рішення приймається, якщо нормативно-правовий акт відповідає Конституції, законодавству України, Конвенції, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, антикорупційному законодавству, а також з урахуванням зобов'язань України у сфері європейської інтеграції та прав Європейського Союзу (acquis ЄС) практики Європейського суду з прав людини, правилам нормопроектувальної техніки та правопису і оформлюється наказом головного територіального управління юстиції. У преамбулі наказу зазначається стаття 1 Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року N 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" (із змінами), у розпорядчій частині наказу викладається рішення головного територіального управління юстиції.

Наказ про державну реєстрацію нормативно-правового акта може бути оформлений окремо щодо кожного зареєстрованого нормативно-правового акта або включати список нормативно-правових актів, щодо яких прийнято рішення про державну реєстрацію.

До наказу додається висновок про державну реєстрацію нормативно-правового акта (додаток 2), який підписується виконавцем, погоджується начальником управління реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи та правової освіти і затверджується першим заступником начальника головного територіального управління юстиції;

2) про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання. Таке рішення може бути прийнято на прохання суб'єкта нормотворення або з власної ініціативи головного територіального управління юстиції, якщо суб'єктом нормотворення порушено вимоги Положення про державну реєстрацію або цього Порядку, і оформлюється наказом головного територіального управління юстиції. У преамбулі наказу зазначається пункт 111 Положення про державну реєстрацію, у розпорядчій частині наказу викладаються рішення головного територіального управління юстиції та строк доопрацювання. Наказ про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання готується щодо кожного нормативно-правового акта окремо.

Для повернення нормативно-правового акта для доопрацювання на прохання суб'єкта нормотворення такий суб'єкт направляє до головного територіального управління юстиції відповідного листа із зазначенням підстав для доопрацювання, підписаного керівником (особою, яка виконує його обов'язки) або заступником керівника.

У разі повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання до наказу про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання додається висновок про доопрацювання нормативно-правового акта (додаток 3), який підписується виконавцем, погоджується начальником управління реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи та правової освіти і затверджується першим заступником начальника головного територіального управління юстиції.

Копія наказу про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання надається суб'єкту нормотворення із супровідним листом головного територіального управління юстиції за підписом начальника головного територіального управління юстиції.

Уповноважений працівник суб'єкта нормотворення особисто забирає лист головного територіального управління юстиції про повернення нормативно-правового акта на доопрацювання, при цьому зазначає свою посаду, прізвище, дату та ставить підпис у відповідній графі журналу обліку нормативно-правових актів, що надійшли на державну реєстрацію до Головного територіального управління юстиції. Із зазначеним листом йому повертається оригінал нормативно-правового акта. Одна копія нормативно-правового акта залишається у відділі реєстрації, друга - направляється до Міністерства юстиції України.

Якщо протягом доби після підписання листа про повернення нормативно-правового акта на доопрацювання його не буде отримано уповноваженим працівником суб'єкта нормотворення, головне територіальне управління юстиції може відправити листа поштою.

Під час доопрацювання суб'єкт нормотворення повинен врахувати всі висловлені головним територіальним управлінням юстиції зауваження, усунути виявлені порушення, переузгодити нормативно-правовий акт із заінтересованими органами (у тому числі із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику (для регуляторних актів)) та протягом місяця повторно подати цей нормативно-правовий акт на державну реєстрацію або надати головному територіальному управлінню юстиції копію розпорядчого документа про його скасування. Такий розпорядчий документ не повинен містити правових норм. У супровідному листі, з яким він направляється, необхідно вказувати дату і номер листа головного територіального управління юстиції про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання та термін закінчення доопрацювання;

3) про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта. Таке рішення приймається у випадках, встановлених пунктом 13 Положення про державну реєстрацію, і оформлюється наказом головного територіального управління юстиції. У преамбулі наказу вказується підпункт пункту 13 Положення про державну реєстрацію, який є підставою відмови в державній реєстрації, у розпорядчій частині наказу викладається рішення головного територіального управління юстиції. Наказ про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта готується щодо кожного нормативно-правового акта окремо.

До наказу додається висновок про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта (додаток 4) з викладенням підстав відмови, який підписується виконавцем, погоджується начальником управління реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи та правової освіти і затверджується першим заступником начальника головного територіального управління юстиції.

Копія наказу про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта надається суб'єкту нормотворення із супровідним листом головного територіального управління юстиції. Із зазначеним листом йому також повертається оригінал нормативно-правового акта. Одна копія нормативно-правового акта залишається у відділі реєстрації, друга - направляється до Міністерства юстиції України.

Уповноважений працівник суб'єкта нормотворення особисто забирає лист головного територіального управління юстиції про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта, при цьому зазначає свою посаду, прізвище, дату та ставить підпис у відповідній графі журналу обліку нормативно-правових актів, що надійшли на державну реєстрацію до головного територіального управління юстиції.

Якщо протягом доби після підписання листа про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта його не буде отримано уповноваженим працівником суб'єкта нормотворення, головне територіальне управління юстиції може відправити листа поштою.

Нормативно-правові акти, у державній реєстрації яких відмовлено, заносяться до спеціального журналу обліку таких актів, що ведеться у відділі реєстрації.

Суб'єкт нормотворення, якому відмовлено в державній реєстрації нормативно-правового акта, має право протягом десяти днів після отримання листа про відмову звернутися до начальника головного територіального управління юстиції із заявою про перегляд прийнятого рішення щодо поданого на державну реєстрацію нормативно-правового акта з поданням додаткових матеріалів, що обґрунтовують потребу в такому перегляді. Зазначена заява розглядається протягом десяти робочих днів.

Крім того, рішення про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта може бути оскаржене до Міністерства юстиції України або до суду.

Нормативно-правовий акт, у державній реєстрації якого відмовлено, підлягає скасуванню суб'єктом нормотворення у 5-денний строк з дня отримання листа головного територіального управління юстиції про відмову в його державній реєстрації чи відповідного рішення начальника головного територіального управління юстиції або Міністерства юстиції України. Копія розпорядчого документа про скасування нормативно-правового акта в цей самий строк направляється до головного територіального управління юстиції. Такий розпорядчий документ не повинен містити правових норм. У супровідному листі, з яким він направляється, необхідно вказувати дату і номер листа головного територіального управління юстиції про відмову в державній реєстрації;

4) про визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації. Таке рішення приймається протягом п'яти робочих днів, якщо поданий на державну реєстрацію акт не містить ознак, за наявності яких нормативно-правовий акт підлягає державній реєстрації згідно з Положенням про державну реєстрацію та цим Порядком, і оформлюється наказом головного територіального управління юстиції. У преамбулі наказу вказується структурна одиниця Положення про державну реєстрацію, яка є підставою визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації, у розпорядчій частині наказу викладається рішення головного територіального управління юстиції. Наказ про визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації, готується щодо кожного нормативно-правового акта окремо.

До наказу додається висновок про визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації (додаток 5), з відповідним обґрунтуванням, який підписується виконавцем, погоджується начальником Управління реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи та правової освіти і затверджується першим заступником начальника головного територіального управління юстиції.

Копія наказу про визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації, надається суб'єкту нормотворення із супровідним листом головного територіального управління юстиції за підписом начальника головного територіального управління юстиції.

Із зазначеним листом йому також повертається оригінал нормативно-правового акта. Одна копія нормативно-правового акта залишається у відділі реєстрації, друга - направляється до Міністерства юстиції України.

Уповноважений працівник суб'єкта нормотворення особисто забирає лист головного територіального управління юстиції про повернення акта без державної реєстрації як такого, що їй не підлягає, при цьому зазначає свою посаду, прізвище, дату та ставить підпис у відповідній графі журналу обліку нормативно-правових актів, що надійшли на державну реєстрацію до головного територіального управління юстиції.

Якщо протягом доби після підписання листа про повернення акта без державної реєстрації як такого, що їй не підлягає, його не буде отримано уповноваженим працівником суб'єкта нормотворення, головне територіальне управління юстиції може відправити листа поштою.

Акти, визнані головним територіальним управлінням юстиції такими, що не підлягають державній реєстрації, заносяться до спеціального журналу обліку таких актів, що ведеться у відділі реєстрації.

Акт, визнаний головним територіальним управлінням юстиції таким, що не підлягає державній реєстрації, набирає чинності та оприлюднюється в порядку, визначеному органом, що його прийняв.

V. Занесення нормативно-правових актів до Державного реєстру нормативно-правових актів та набрання ними чинності

1. Після підписання начальником головного територіального управління юстиції наказу про державну реєстрацію нормативно-правового акта, виконавець заносить його до Державного реєстру нормативно-правових актів (далі - Державний реєстр) (додаток 2 до Положення про державну реєстрацію).

Нормативно-правовий акт заноситься до Державного реєстру за датою підписання наказу про його державну реєстрацію, відповідно до якого йому присвоюється реєстраційний номер, що складається з двох частин: число перед правобічною похилою рискою - це порядковий номер, що починається з 01 січня кожного року, після правобічної похилої риски - це число, що означає загальну кількість нормативно-правових актів, зареєстрованих в головному територіальному управлінні юстиції з дня запровадження державної реєстрації нормативно-правових актів. Застосування у Державному реєстрі поряд з цифровою літерної нумерації не допускається.

У разі, якщо одним розпорядчим документом затверджуються декілька нормативно-правових актів, нормативно-правовому акту, що затверджується першим, присвоюється реєстраційний номер розпорядчого документа, а іншим нормативно-правовим актам - наступні реєстраційні номери в такому порядку, як вони зазначені в розпорядчому документі.

2. Після занесення нормативно-правового акта до Державного реєстру на оригіналі цього акта та копії (першій сторінці розпорядчого документа та затвердженого ним нормативно-правового акта) проставляється штамп з написом, зразок якого наведений у додатку 1 до Положення про державну реєстрацію.

3. Після занесення до Державного реєстру оригінал нормативно-правового акта разом із супровідним листом головного територіального управління юстиції за підписом начальника головного територіального управління юстиції повертається суб'єкту нормотворення.

Уповноважений працівник суб'єкта нормотворення особисто забирає лист головного територіального управління юстиції про повернення зареєстрованого нормативно-правового акта, при цьому зазначає свою посаду, прізвище, дату та ставить підпис у відповідній графі Державного реєстру.

Якщо протягом доби після занесення нормативно-правового акта до Державного реєстру оригінал акта не буде отриманий уповноваженим працівником суб'єкта нормотворення, головне територіальне управління юстиції може відправити його поштою.

4. Нормативно-правові акти, які занесені до Державного реєстру, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не встановлено самими актами, але не раніше дня їх офіційного опублікування.

5. У випадках, коли є необхідність надання певного строку для проведення підготовчої роботи для застосування нового нормативно-правового акта, у відповідному пункті розпорядчого документа можуть застосовуватися такі формулювання: "набирає чинності через (кількість днів) після опублікування", "набирає чинності з (число, місяць, рік)". У разі неодночасного набрання чинності окремими положеннями нормативно-правового акта про це зазначається в розпорядчому документі. При цьому вказуються пункти розпорядчого документа або структурні одиниці затвердженого ним нормативно-правового акта та момент набрання ними чинності. Наприклад: "Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування в друкованих засобах масової інформації, крім пункту 7, який набирає чинності з 01 вересня 2015 року".

Окремі структурні одиниці нормативно-правового акта не можуть набирати чинності раніше набрання чинності розпорядчим документом, яким він затверджений.

У разі прийняття тимчасового нормативно-правового акта в ньому зазначається положення щодо обмеження дії, наприклад: "діє до (зазначається дата)"; "на період проведення експерименту".

Для документів, що містять інформацію з обмеженим доступом, застосовується таке формулювання: "набирає чинності через 10 днів після його державної реєстрації".

6. Суб'єкти нормотворення направляють нормативно-правові акти для виконання лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування.

У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, не тягнуть за собою правових наслідків і не можуть бути підставою для регулювання відповідних правовідносин, застосування санкцій до фізичних та юридичних осіб за невиконання приписів, що в них містяться.

Посилання на дату і номер державної реєстрації зареєстрованого нормативно-правового акта є обов'язковим.

VI. Включення зареєстрованих нормативно-правових актів до бази даних "Регіональний реєстр"

1. Не пізніше наступного дня після занесення нормативно-правового акта до Державного реєстру, уповноважена посадова особа суб'єкта нормотворення подає до відділу реєстрації копію нормативно-правового акта на електронному носії, текст якої має бути ідентичним оригіналу зареєстрованого нормативно-правового акта. Електронні копії мають бути підготовлені у Microsoft Word, формат RTF, з використанням гарнітури Times New Roman та шрифту розміром 14 друкарських пунктів, таблиці, діаграми тощо - у Microsoft Excel із обов'язковим зазначенням усіх реквізитів акта: найменування суб'єкта нормотворення, назви виду розпорядчого документа, дати підписання і номера, заголовок, місця видання, дати і номера державної реєстрації в головному територіальному управлінні юстиції.

2. Спеціаліст відділу реєстрації, відповідальний відповідно до розподілу обов'язків за включення зареєстрованих нормативно-правових актів до бази даних "Регіональний реєстр", перевіряє відповідність електронної копії тексту зареєстрованого нормативно-правового акта паперовій копії, зокрема якість виготовлення, повноту тексту та правильність структури, наявність додатків та посилань на них у тексті акта.

3. За якість інформації на паперових та електронних носіях відповідає суб'єкт нормотворення.

4. У разі виявлення розбіжностей та помилок при переданні нормативно-правового акта для включення до бази даних "Регіональний реєстр" уповноважена особа суб'єкта нормотворення за погодженням з виконавцем у той самий день уносить тотожні зміни в усі паперові примірники, а також в електронну копію акта.

5. Включення нормативно-правового акта до бази даних "Регіональний реєстр" приводиться протягом 5 робочих днів з дня їх занесення до Державного реєстру.

 

Начальник Управління реєстрації
нормативно-правових актів, правової
роботи та правової освіти Головного
територіального управління
юстиції у Вінницькій області

В. О. Драчинська

 

Додаток 1
до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області та проведення їх державної реєстрації
(підпункт 4 пункту 11 розділу III)

ДОВІДКА
про погодження нормативно-правового акта із уповноваженим представником від обласних профспілок, їх об'єднань та уповноваженим представником від обласних об'єднань організацій роботодавців

_
                                                                           (назва нормативно-правового акта)

Нормативно-правовий акт розроблено ____
                                                                                                                  (найменування органу суб'єкта нормотворення)

1. Нормативно-правовий акт погоджено без зауважень.

________
                       (прізвище та ініціали)

__________
(посада)

2. До нормативно-правового акта висловлено зауваження (пропозиції), які враховано в повному обсязі.

________
                        (прізвище та ініціали)

__________
(посада)

3. До нормативно-правового акта висловлено зауваження (пропозиції), які враховано частково.

________
                         (прізвище та ініціали)

__________
(посада)

4. До нормативно-правового акта висловлено зауваження (пропозиції), які не враховано.

________
                       (прізвище та ініціали)

__________
(посада)

5. Таблиці узгодження позиції:

Неврегульовані розбіжності

Таблиця 1

N
з/п

Редакція спірної частини акта

Найменування органу, що подав зауваження (пропозиції), та зміст зауважень (пропозицій)

Мотиви неврахування зауважень (пропозицій) суб'єктом нормотворення

Враховані зауваження (пропозиції)

Таблиця 2

N
з/п

Редакція частини акта, до якої висловлено зауваження (пропозиції)

Найменування органу, що подав зауваження (пропозиції), та зміст зауважень (пропозицій)

Спосіб врахування зауважень
(пропозицій)

__
          (посада керівника суб'єкта нормотворення)

__
(підпис)


(прізвище та ініціали)

___ 20_ року

Примітка. Пункти 2 - 5 включаються до довідки у разі потреби.

 

Додаток 2
до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області та проведення їх державної реєстрації
(підпункт 1 пункту 5 розділу IV)

ГОЛОВНЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ
У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

ПОГОДЖУЮ
Начальник Управління реєстрації
нормативно-правових актів,
правової роботи та правової
освіти
____
            (підпис, ініціали, прізвище)
"___" 20__ року

ЗАТВЕРДЖУЮ
Перший заступник начальника
Головного територіального
управління юстиції
 
____
             (підпис, ініціали, прізвище)
"___" 20__ року

ВИСНОВОК
про державну реєстрацію нормативно-правового акта

_
                                   (найменування суб'єкта нормотворення, який прийняв нормативно-правовий акт)

_
                                                          (вид, дата, номер та заголовок нормативно-правового акта)

_
                                               (дата надходження до Головного територіального управління юстиції)

Стислий зміст нормативно-правового акта:
_
_

Зворотний бік

Висновок:
_
                  (рекомендоване рішення Головного територіального управління юстиції про державну реєстрацію
                                                  нормативно-правового акта та правові підстави його прийняття)

Головний (провідний) спеціаліст відділу реєстрації нормативно-правових актів Управління реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи та правової освіти

 
 
 
 
___________
(підпис, ініціали, прізвище)

 

Додаток 3
до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області та проведення їх державної реєстрації
(підпункт 2 пункту 5 розділу IV)

ГОЛОВНЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ
У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ПОГОДЖУЮ
Начальник Управління реєстрації
нормативно-правових актів,
правової роботи та правової
освіти
____
            (підпис, ініціали, прізвище)
"___" 20__ року

ЗАТВЕРДЖУЮ
Перший заступник начальника
Головного територіального
управління юстиції
 
___
           (підпис, ініціали, прізвище)
"___" 20__ року

ВИСНОВОК
про доопрацювання нормативно-правового акта

_
                                   (найменування суб'єкта нормотворення, який прийняв нормативно-правовий акт)

_
                                                        (вид, дата, номер та заголовок нормативно-правового акта)

_
                                             (дата надходження до Головного територіального управління юстиції)

Стислий зміст нормативно-правового акта:
_
_

Зворотний бік

Висновок:
_
                         (рекомендоване рішення Головного територіального управління юстиції про доопрацювання
                                                     нормативно-правового акта та правові підстави його прийняття)

Головний (провідний) спеціаліст відділу реєстрації нормативно-правових актів Управління реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи та правової освіти

 
 
 
 
_________
(підпис, ініціали, прізвище)

 

Додаток 4
до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області та проведення їх державної реєстрації
(підпункт 3 пункту 5 розділу IV)

ГОЛОВНЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ
У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

ПОГОДЖУЮ
Начальник Управління реєстрації
нормативно-правових актів,
правової роботи та правової
освіти
____
          (підпис, ініціали, прізвище)
"___" 20__ року

ЗАТВЕРДЖУЮ
Перший заступник начальника
Головного територіального
управління юстиції
 
___
           (підпис, ініціали, прізвище)
"___" 20__ року

ВИСНОВОК
про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта

_
                                         (найменування суб'єкта нормотворення, який прийняв нормативно-правовий акт)

_
                                                               (вид, дата, номер та заголовок нормативно-правового акта)

_
                                                   (дата надходження до Головного територіального управління юстиції)

Стислий зміст нормативно-правового акта:
_
_

Зворотний бік

Висновок:
_
             (рекомендоване рішення Головного територіального управління юстиції про відмову в державній реєстрації
                                                           нормативно-правового акта та правові підстави його прийняття)

Головний (провідний) спеціаліст відділу реєстрації нормативно-правових актів Управління реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи та правової освіти

 
 
 
 
__________
(підпис, ініціали, прізвище)

 

Додаток 5
до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області та проведення їх державної реєстрації
(підпункт 4 пункту 5 розділу IV)

ГОЛОВНЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ
У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

ПОГОДЖУЮ
Начальник Управління реєстрації
нормативно-правових актів,
правової роботи та правової
освіти
____
            (підпис, ініціали, прізвище)
"___" 20__ року

ЗАТВЕРДЖУЮ
Перший заступник начальника
Головного територіального
управління юстиції
 
__
          (підпис, ініціали, прізвище)
"___" 20__ року

ВИСНОВОК
про визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації

_
                                       (найменування суб'єкта нормотворення, який прийняв нормативно-правовий акт)

_
                                                          (вид, дата, номер та заголовок нормативно-правового акта)

_
                                                (дата надходження до Головного територіального управління юстиції)

Стислий зміст нормативно-правового акта:
_
_

Зворотний бік

Висновок:
_
                 (рекомендоване рішення Головного територіального управління юстиції про визнання акта таким, що не
                                                        підлягає державній реєстрації та правові підстави його прийняття)

Головний (провідний) спеціаліст відділу реєстрації нормативно-правових актів Управління реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи та правової освіти

 
 
 
 
_________
(підпис, ініціали, прізвище)




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали