Шановні партнери! Всі ціни, інформація про наявність та терміни доставки документів актуальні.


Додаткова копія: Про затвердження типових освітніх програм елементарного підрівня початкової мистецької освіти

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 24 квітня 2019 року N 352

Про затвердження типових освітніх програм елементарного підрівня початкової мистецької освіти

Із змінами і доповненнями, внесениминаказом Міністерства культури України від 4 липня 2019 року N 506 (Наказ N 506)

Відповідно до частини сьомої статті 21 (Закон N 2145-VIII), частини третьої статті 33 Закону України "Про освіту" (Закон N 2145-VIII), статті 16 Закону України "Про позашкільну освіту", розділу V Положення про мистецьку школу, затвердженого наказом Міністерства культури України від 09 серпня 2018 року N 686 (Положення N 686), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 вересня 2018 року за N 1004/32456, на виконання середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2017 N 275 (План N 275-р), та Плану роботи Міністерства культури України на 2019 рік, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11 січня 2019 року N 15, в межах повноважень, визначених Положенням про Міністерство культури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2014 року N 495 (Постанова N 495), наказую:

1. Затвердити такі, що додаються:

Типову освітню програму елементарного підрівня початкової мистецької освіти з образотворчого мистецтва (станкове та декоративне), клас образотворчого (станкового та декоративного) мистецтва;

Типову освітню програму елементарного підрівня початкової мистецької освіти з хореографічного мистецтва, клас танцю;

Типову освітню програму елементарного підрівня початкової мистецької освіти з музичного мистецтва, інструментальні класи (фортепіано, скрипка, віолончель, арфа, флейта, кларнет, саксофон, ксилофон, труба, бандура, цимбали, гітара, домбра, баян, акордеон, електронні клавішні (синтезатор), електрогітара, бас-гітара, ударні, барабани, інші);

Типову освітню програму елементарного підрівня початкової мистецької освіти з музичного мистецтва, клас хорового співу;

Типову освітню програму елементарного підрівня початкової мистецької освіти з музичного мистецтва, клас музичного фольклору;

Типову освітню програму елементарного підрівня початкової мистецької освіти з циркового мистецтва (далі - типові освітні програми).

2. Пункт 2 виключено (Наказ N 506)

(згідно з наказом Міністерства культури України від 04.07.2019 р. N 506) (Наказ N 506)

3. Пункт 3 виключено (Наказ N 506)

(згідно з наказом Міністерства культури України від 04.07.2019 р. N 506) (Наказ N 506)

4. Державному науково-методичному центру змісту культурно-мистецької освіти (Бриль М. М.) до кінця 2019 року забезпечити розроблення та оприлюднення типових навчальних програм з навчальних дисциплін, які визначені освітніми компонентами в типових освітніх програмах.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на державного секретаря Карандєєва Р. В.

 

Міністр

Є. Нищук

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства культури України
24 квітня 2019 року N 352

ТИПОВА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ЕЛЕМЕНТАРНОГО ПІДРІВНЯ ПОЧАТКОВОЇ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ З ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА (СТАНКОВЕ ТА ДЕКОРАТИВНЕ), КЛАС ОБРАЗОТВОРЧОГО (СТАНКОВОГО ТА ДЕКОРАТИВНОГО) МИСТЕЦТВА

I. Загальні положення

Типова освітня програма елементарного підрівня початкової мистецької освіти з образотворчого мистецтва (станкове та декоративне), клас образотворчого (станкового та декоративного) мистецтва (далі - типова освітня програма) розроблена для елементарного підрівня початкової художньої освіти, основною метою здобуття якого є введення учнів у світ мистецтва, виявлення та розвиток їх художніх здібностей і талантів з раннього віку, формування компетентностей (знань, умінь, навичок, розуміння, ставлення), необхідних для творчої самореалізації та можливого вибору професії, пов'язаної з образотворчим мистецтвом - як станковим, так і декоративним.

Типова освітня програма - це основний документ мистецької школи, який визначає загальний нормативний зміст та основні засади й підходи до організації навчання на елементарному підрівні початкової музичної освіти. Програма визначає мету навчання, перелік освітніх компонентів (навчальних дисциплін та контрольних заходів), їх логічну послідовність та обсяг, що забезпечує набуття учнями обов'язкових результатів навчання.

Опанування програми дає можливість розкрити художній потенціал учнів, розвинути їх уяву, фантазію, образне мислення та реалізувати їх у своїх мистецьких творах, сформувати власне позитивне ставлення до мистецтва та його можливостей, креативний (творчий) підхід до розв'язання будь-яких питань як в художній діяльності, так і в повсякденному житті, в навчанні та роботі, незалежно від майбутньої або наявної професії, а також підготувати до застосування набутих у процесі навчання компетентностей впродовж життя та заохотити до продовження здобуття початкової мистецької освіти на базовому (середньому) підрівні початкової художньої освіти початкового професійного або загальномистецького спрямування. Ключовою особливістю навчання за типовою освітньою програмою є поєднання в освітньому процесі двох рівнозначних складових образотворчого мистецтва - станкового та декоративного, які сприятимуть набуттю більш широких художніх компетентностей та точнішому орієнтуванню учня/учениці на подальший творчий розвиток.

Типова освітня програма розроблена на виконання статті 21 Закону України "Про освіту" (Закон N 2145-VIII), статті 16 Закону України "Про позашкільну освіту", Концепції сучасної мистецької школи, затвердженої наказом Міністерства культури України від 20.12.2017 N 1433, та наказу від 16.07.2018 N 633 "Про затвердження Методичних рекомендацій з розроблення освітніх програм мистецьких шкіл" (Методичні рекомендації N 633) для забезпечення освітнього процесу мистецьких шкіл. Типова освітня програма може бути використана іншими закладами освіти або суб'єктами освітньої діяльності, які мають на меті надання здобувачам початкової мистецької освіти для досягнення ними визначених цією програмою нормативних результатів навчання.

Нормативний зміст початкової художньої освіти, визначений цією типовою освітньою програмою, є мінімально необхідним для набуття компетентностей початкової освіти елементарного підрівня художнього спрямування і не може бути скорочений або зменшений. Нормативний обсяг навчального навантаження на одного/одну учня/ученицю, як загальний, так і за освітніми компонентами, є мінімально необхідним для набуття компетентностей початкової освіти з образотворчого мистецтва (станкового та декоративного) елементарного підрівня і не може бути скорочений або зменшений, окрім таких випадків:

зарахування на навчання за типовою освітньою програмою учня/учениці старшого від 6 (7) років (перший клас початкової загальноосвітньої школи), коли його початкові здібності, продемонстровані при вступі, дозволяють опанувати зміст освітньої програми в швидшому темпі;

зарахування на навчання за типовою освітньою програмою учня/учениці старшого/-ої від 6 (7) років (перший клас початкової загальноосвітньої школи), коли його/її початкові здібності, продемонстровані при вступі, дозволяють опанувати зміст освітньої програми в швидшому темпі.

Рішення про скорочення нормативного терміну здобуття початкової мистецької освіти та обсягу опанування освітньої програми на початковому етапі приймається узгоджено викладачем, батьками, іншими законними представниками учня/учениці (для учнів шкільного віку) або самим учнем/ученицею (для дорослих) та педагогічною радою мистецької школи. Скорочення строку опанування освітньої програми та обсягу годин на вивчення окремих дисциплін для учнів, які потребують звичайного темпу навчання, не допускається.

Мистецька школа в межах своєї автономії здійснює освітній процес за власною освітньою програмою, розробленою з урахуванням або без урахування цієї типової освітньої програми. Власні освітні програми, розроблені мистецькими школами на основі цієї типової освітньої програми, повинні містити передбачені нею нормативний зміст (освітні компоненти), обсяг, компетентності та результати навчання.

Власні освітні програми, розроблені мистецькими школами на основі (з урахуванням) типової освітньої програми з образотворчого мистецтва, можуть відрізнятися від неї послідовністю викладення навчального матеріалу, обсягом його вивчення в бік збільшення, наявністю додаткових компонентів змісту або використанням оригінальних форм, методів і засобів навчання та художніх технік.

Типова освітня програма може бути частиною наскрізної освітньої програми школи, яка може поєднувати кілька підрівнів початкової мистецької освіти.

Типова освітня програма визначає види навчальних занять, форми та засоби поточного і підсумкового контролю та рекомендації щодо їх проведення, а також загальні підходи до оцінювання рівня досягнення учнями обов'язкових результатів навчання. Власна освітня програма мистецької школи з образотворчого мистецтва конкретизує зазначені позиції з урахуванням регіональних особливостей та потреб і можливостей учнів. Складником освітньої програми мистецької школи є навчальний план, який складається на весь строк навчання за програмою та містить усі передбачені нею освітні компоненти з можливістю реалізувати варіативність змісту освіти.

Мета типової освітньої програми - узагальнення та систематизація нормативного змісту навчання в логічній послідовності для досягнення учнями визначених нормативних результатів навчання шляхом застосування комплексу художньо-педагогічних методів, підходів та інструментів.

Типова освітня програма побудована із врахуванням таких принципів:

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів;

- доступності та практичної спрямованості змісту навчання;

- наступності і перспективності навчання;

- логічної послідовності опанування змісту і достатності обсягу навчання та освітніх компонентів для набуття учнями нормативних мистецьких компетентностей (результатів навчання);

- надання можливості для адаптації до індивідуальних особливостей, потреб та інтересів учнів.

Мета опанування нормативного змісту програми - формування художньо-естетичного сприйняття для виявлення та розвитку творчих здібностей здобувача через опанування теоретичних, практичних, у тому числі виконавських компетентностей початкового рівня з станкового та декоративного образотворчого мистецтва, набуття естетичного досвіду і ціннісних орієнтацій через долучення до кращих зразків українського та світового мистецтва, то забезпечується шляхом опанування освітніх компонентів - навчальних дисциплін, передбачених типовою освітньою програмою.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

формування:

- художнього пізнання світу, здатності осягнути, оцінити й емоційно пережити те, що сприймається (зоровий образ, чуттєвий образ тощо);

- здатності розуміти форму, переносити оцінки і художні судження на сприйняття явищ дійсності та інших видів мистецтва;

- початкових практичних навичок побудови композиції та формоутворення із застосуванням різноманітних художніх матеріалів і технік;

- мотивації до самостійного продуктивного навчання, творчого розвитку здобувача шляхом залучення до кращих мистецьких зразків;

- позитивного ставлення до художнього твору, що поглиблює особистісний досвід;

- здатності гармонійної взаємодії у творчому колективі під час спільного (колективного) створення художнього образу в процесі втілення мистецького проекту;

- необхідних компетентностей (знань, умінь, навичок, розуміння, ставлення), що забезпечують можливість продовжувати навчання за фахом за освітньою програмою з образотворчого мистецтва (станкового та/або декоративного) базового (середнього) підрівня початкової мистецької освіти загальномистецького або початкового професійного спрямування, або за спорідненими видами мистецтв (театральне мистецтво, театрально-декораційне мистецтво, дизайн (за видами), мультимедіа тощо);

розвиток

- чуттєво-емоційної сфери;

- універсальних художньо-творчих якостей учнів (уваги, спостережливості, уяви, фантазії, оригінального образного та об'ємно-просторового мислення, художнього смаку);

- сенсорних здібностей (сприйняття кольору, форми, маси, ритму, фактури);

- набутих елементарних знань та навичок у самостійній художньо-творчій роботі (з натури, з пам'яті, за уявою, на підставі вражень від почутого і побаченого);

засвоєння учнями елементарних знань про:

- види образотворчого мистецтва станкове та декоративне як специфічні засоби пізнання і відображення навколишнього світу; історію їх розвитку; роль у культурному середовищі та житті суспільства загалом;

- основні поняття образотворчого станкового та декоративного мистецтва;

- основи художньої мови різних видів образотворчого мистецтва, а також виражальні можливості художніх матеріалів і технік.

Зміст навчання за типовою освітньою програмою базується на запровадженні більш сучасної та ефективної системи навчання з образотворчого станкового та декоративного мистецтв, дитиноцентризмі (людиноцентризмі), що виявляється в можливості врахування та задоволення індивідуальних потреб кожного/-ої учня/учениці в загальному процесі навчання, на набутті теоретичних, теоретико-практичних та практичних художніх компетентностей, створенні умов для професійної художньо-творчої самореалізації особистості учня/учениці, модернізації змісту початкової художньої освіти і розширення функцій мистецьких шкіл, а також академічних свобод учасників освітнього процесу.

Нормативний строк навчання за типовою освітньою програмою становить 4 роки для учнів, які розпочали навчання у 6 або 7 років (перший клас початкової загальноосвітньої школи). Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочати здобуття початкової мистецької освіти цього ж навчального року за бажанням батьків (інших законних представників). Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти елементарного підрівня за цією типовою освітньою програмою з будь-якого віку.

Тривалість опанування типової освітньої програми учнями з числа осіб з особливими освітніми потребами визначається індивідуальним темпом набуття відповідних компетентностей та може бути збільшеною.

Основною формою здобуття початкової мистецької освіти за цією типовою освітньою програмою є очна форма. Враховуючи можливості та потреби учнів, у тому числі з числа осіб з особливими освітніми потребами, допускається організація навчання за іншими формами навчання - домашньою, дистанційною або екстернатною.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за типовою освітньою програмою. Розпочати навчання за типовою освітньою програмою початкової художньої освіти на елементарному підрівні може особа будь-якого віку, яка при вступі демонструє невеличкий альбом власних творчих робіт, а також на прохання екзаменатора описує їх, визначаючи сюжет, основні кольори та інструменти, за допомогою яких вони були виконані. Власною освітньою програмою мистецької школи можуть конкретизуватися ці або визначатися інші вимоги до вступників.

Загальний мінімальний нормативний обсяг навчального навантаження на одного/одну учня/ученицю на весь строк навчання на елементарному підрівні (4 роки) в класах інструментальної музики становить 770 годин з розрахунку 35 навчальних тижнів на рік:

Роки навчання

Середня кількість навчальних годин на тиждень

Кількість годин протягом навчального року (в середньому 35 тижнів)

на 1 та 2-му роках навчання

5

350

на 3 та 4-му роках навчання

6

420

Загальний обсяг навчального навантаження на одного/одну учня/ученицю на весь строк навчання за типовою освітньою програмою (4 роки)

 

770

Основною формою організації освітнього процесу за типовою освітньою програмою є груповий урок.

У межах уроку або в позаурочний час рекомендовано використовувати інтерактивні форми організації освітнього процесу - мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, екскурсії, віртуальні подорожі, квести, слухання музики, перегляд (наживо чи в записі) виставок, вистав, відвідування інших мистецьких заходів.

Форми організації освітнього процесу можуть бути уточнені та розширені у змісті окремих навчальних дисциплін та не повинні бути перешкодою до виконання вимог типової освітньої програми. Вибір форм і методів навчання викладач визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас набуття учнями компетентностей, визначених навчальними програмами з окремих навчальних дисциплін.

Наповнюваність груп учнів елементарного підрівня освіти для проведення групових занять з навчальних дисциплін та для досягнення очікуваного результату складає з навчальних дисциплін:

"Образотворче мистецтво: станкове та декоративне" - 8 учнів;

"Ліплення" - 6 - 8 учнів;

"Бесіди про мистецтво" - 12 - 15 учнів.

У разі неможливості сформувати групу у зв'язку з недостатністю або перевищенням відносно зазначених нормативів контингенту учнів, допускається відхилення по наповнюваності груп у той чи інший бік не більше як на 20 %. У разі значного перевищення контингенту (понад 20 %) поділ на групи загальної кількості учнів відповідного року навчання здійснюється відповідно до менших значень.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються на основі систематичного відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. Мета контролю полягає у пошуку ефективних шляхів досягнення навчальних результатів кожного здобувача. При оцінюванні особистих досягнень учнів шкільного віку заборонено порівнювати їх з досягненнями інших учнів. Виставлення оцінок здобувачам шкільного віку на першому або другому роках навчання не передбачено.

Упродовж навчання на елементарному підрівні початкової художньої освіти учні шкільного віку за сприяння викладачів опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Завдання оцінювання на елементарному підрівні початкової художньої освіти - розкрити потенціал кожної дитини, підтримувати та надихати її навчатися на наступному підрівні початкової мистецької освіти. Вимоги до очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів використовуються для організації постійного спостереження за навчальним поступом. Оцінювання навчальних досягнень здійснюється не за одиничні завдання, а за прогрес у вивченні предметів в цілому. Досягнення учня/учениці оцінюються відносно його/її поступу в набутті динамічних знань, а не за результатами порівняння його/її досягнень, складності роботи іншого/-ої учня/учениці.

Для оцінювання рівня навчальних досягнень (нормативних результатів навчання) учнів застосовуються форми поточного та підсумкового контролю.

Поточний контроль відбувається протягом навчального року за підсумками роботи під час навчальних занять у формі переглядів (модульних та семестрових) робіт, їх обговорення або опитувань (згідно зі специфікою навчальної дисципліни). Поточний контроль здійснюється з метою оперативного моніторингу результативності навчання учнів та корегування педагогічних прийомів і методів, що застосовує до них викладач.

Підсумковий контроль здійснюється по завершенню кожного року навчання у формі річних переглядів творчих робіт за кожним компонентом освітньої програми в межах визначених навчальними програмами дисциплін обов'язкових результатів навчання.

Наприкінці четвертого року навчання проводиться підсумковий контроль за освітніми компонентами:

1. "Образотворче мистецтво: станкове та декоративне" та "Бесіди про мистецтво" - перегляд творчих робіт учнів з презентацією, обговоренням та опитуванням.

2. Ліплення - перегляд творчих робіт.

За результатами підсумкового контролю на четвертому році навчання у разі демонстрування учнем/ученицею результатів навчання, передбачених власною освітньою програмою мистецької школи, йому/їй видається свідоцтво про початкову мистецьку освіту елементарного підрівня. Якщо власною освітньою програмою мистецької школи встановлені вищі, ніж нормативні, результати навчання (у разі збільшення кількості годин на вивчення окремих дисциплін), випускний отримує свідоцтво за результатами виконання всіх вимог цієї освітньої програми.

Для оцінювання міри досягнення учнями результатів навчання елементарного підрівня початкової мистецької освіти застосовується:

вербальне (формувальне) оцінювання, яке передбачає діагностику досягнутих результатів та надання вербальної (усної та письмової) характеристики;

бальне оцінювання, яке передбачає виставлення балів (оцінок) у цифровому (числовому) виразі.

Бальне оцінювання для учнів шкільного віку на першому і другому роках навчання не застосовується.

Бальне оцінювання передбачає поділ досягнутих результатів на 4 рівні:

1. Початковий (1 - 3 бали)

2. Середній (4 - 6 бали)

3. Достатній (7 - 9 балів)

4. Високий (10 - 12 балів)

Форми, види, зміст та строки проведення поточного та підсумкового контролю навчальних досягнень учнів конкретизуються в типових та робочих навчальних програмах дисциплін.

Оцінювання на четвертому році навчання передбачає зіставлення навчальних досягнень учнів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними власною освітньою програмою мистецької школи та навчальними програмами дисциплін.

Учні, які в повному обсязі виконали вимоги до результатів навчання, визначених власною освітньою програмою мистецької школи, можуть бути рекомендованими до навчання на наступному підрівні за загальномистецьким або початковим професійним спрямуванням.

Для забезпечення навчальних результатів учнів за освітньою програмою мистецькі школи комплектуються необхідними обов'язковими засобами, навчальним обладнанням та іншими ресурсами відповідно до профілю та напряму роботи за нормативами згідно з Нормативами матеріально-технічного забезпечення мистецьких шкіл, затверджених наказом Міністерства культури України від 19.06.2014 N 475 (Нормативи N 475) (зі змінами). Цей перелік може бути доповнений залежно від потреб мистецької школи.

II. Нормативні результати та зміст (цілі) навчання

Опанування нормативного змісту навчання за типовою освітньою програмою передбачає досягнення таких обов'язкових результатів навчання:

Вид компетентності

Зміст (цілі) навчання

Очікувані результати навчання

1. Загальна інтегрована компетентність

Самостійне опанування нескладного навчального матеріалу. Об'єктивне самооцінювання та самостійний пошук інформації.
Здатність до подальшого навчання мистецтву та мистецьких практик.

Самостійно виконує навчальні завдання.
Об'єктивно оцінює результати своєї навчальної діяльності. З розумінням ставиться до зауважень стосовно свого навчання.
Використовує для вирішення творчих завдань різні джерела інформації.
Готовий до продовження навчання за фахом за освітньою програмою з образотворчого мистецтва (станкового або декоративного) базового (середнього) підрівня початкової мистецької освіти загальномистецького або початкового професійного спрямування або за освітніми програмами споріднених мистецтв.

2. Мистецько-теоретична компетентність

Знання та розуміння поняття "мистецтво", видів та жанрів мистецтв, основних естетичних категорій, різновидів творів мистецтва.
Знання і здатність до розуміння проявів культурного розмаїття.
Здатність до спілкування на теми мистецтва державною мовою.

Демонструє розуміння, поняття "мистецтво", основних і естетичних категорій. Висловлює особисте ставлення до творів мистецтва та пояснює його. Називає види мистецтв та жанри мистецьких творів у межах навчальних програм. Виявляє розуміння культурного розмаїття та розпізнає в межах навчальної програми. Знає, розрізняє твори народного мистецтва. Проявляє любов до українського мистецтва. Ставиться з інтересом до мистецтва різних народів. Спілкується в групі, колективі, з викладачем державною мовою.

3. Художньо-теоретична компетентність

Теоретичні основи станкового та декоративного образотворчих мистецтв, фахові поняття.

Називає види та жанри образотворчого станкового та народного декоративного мистецтва. Демонструє знання та розуміння термінології з образотворчого (станкового та декоративного) мистецтва, визначених навчальними програмами.
Демонструє знання та розуміння понять "ліплення", "форма", "об'єм", "рельєф", "простір"; називає засоби виразності художніх творів у межах, передбачених вимогами навчальних дисциплін.

4. Художньо-виконавська компетентність

Відтворення образів за завданнями викладача з використанням уяви, фантазії у матеріалах і техніках.

Демонструє наявність власного задуму шляхом створення на його основі та за допомогою викладача композиційно цілісного образу засобами станкового та/або декоративного образотворчого мистецтва та ліплення.
Виконує творчі завдання та створює творчі роботи із застосуванням технік образотворчого станкового та декоративного мистецтва, скульптурних технік, матеріалів та інструментів в обсягах, передбачених програмами відповідних навчальних дисциплін.
Застосовує засоби виразності в художніх творах у межах, передбачених вимогами навчальних дисциплін. Застосовує традиційні варіанти оформлення та презентації власних творчих робіт.

5. Компетентність колективної взаємодії в мистецтві

Створення та оформлення спільного колективного художнього твору.

Створює у складі творчої групи колективний художній твір за допомогою викладача.
Демонструє розуміння своєї ролі в спільній мистецькій роботі та відповідальності за її якість.
Демонструє гарну взаємодію з іншими учасниками у колективному створенні художніх творів.
Бере участь у оформленні колективного твору.

6. Компетентність з публічного мистецького виступу

Здатність та психологічна готовність до публічного демонстрування своїх навчальних та мистецьких досягнень.

Представляє власний або колективний художній твір державною мовою.
Пояснює свій задум, втілений в його художньому творі, та веде нескладний діалог з викладачем під час презентації художнього твору.
Належним чином оформлює свою творчу роботу та правильно (за допомогою викладача) розміщує її на колективній виставці. Демонструє прагнення до творчої комунікації та виставкової діяльності, а також до участі у художніх фестивалях і конкурсах.
Демонструє культуру зовнішнього вигляду та поведінки під час публічного мистецького виступу

Конкретні очікувані результати навчання учнів, які відображають набуття ними компетентностей, визначаються навчальними програмами дисциплін.

III. Перелік освітніх компонентів: нормативний зміст освіти.

Нормативний зміст типової освітньої програми елементарного підрівня з образотворчого мистецтва складається з інваріантної та варіативної частин, які є однаково обов'язковими для включення до програми навчання учня/учениці і становлять єдиний комплекс освітніх компонентів, опанування яких забезпечує досягнення нормативних результатів навчання. Освітня програма, у якій вилучено будь-який з визначених нижче освітніх компонентів або скорочено обсяг навчального навантаження, передбаченого для їх опанування, визнається такою, що не відповідає типовій освітній програмі (стандарту).

Інваріантний складник змісту початкової освіти елементарного підрівня - це мінімальний нормативний складник, який не може бути меншим встановленого обсягу і повинен охоплювати весь спектр освітніх компонентів, визначених типовою освітньою програмою.

Варіативний складник спрямований на забезпечення індивідуального підходу, в т. ч. індивідуального темпу здобуття освіти, поглиблення фахових компетентностей, забезпечення права вибору відповідно до інтересів та потреб учня/учениці та використовується для:

- запровадження факультативів, навчальних дисциплін за вибором, що розширюють компетентності за обраним учнем/ученицею фахом, або з інших видів мистецтва тощо. У такому випадку зміст варіативного складника формується з навчальних дисциплін предметів, факультативів, видів діяльності за вибором учня/учениці, враховуючи можливості відповідної мистецької школи;

- підсилення навчальних дисциплін інваріантного складника. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої навчальної дисципліни здійснюється педагогічною радою мистецької школи і відображається в робочому навчальному плані;

- проведення пленерів, підготовки виставок, конкурсів, інших публічних виступів тощо.

Розподіл годин варіативного складника здійснюється щороку педагогічною радою мистецької школи і відображається в робочому навчальному плані. Рішення про такий розподіл приймається з урахуванням профільного спрямування, кадрового забезпечення, матеріально-технічної бази школи, а також бажання учнів.

Варіативність змісту початкової художньої освіти елементарного підрівня реалізується також через запровадження в навчальних програмах дисциплін резервного часу, що створює простір для забезпечення умов щодо здобуття сучасної, доступної та якісної освіти відповідно до вимог суспільства, запитів особистості з урахуванням психофізичного розвитку учня/учениці та допустимого навантаження для різних вікових категорій.

Для елементарного підрівня початкової музичної освіти є обов'язковими такі освітні компоненти:

Назва освітнього компонента

Мінімальний обсяг навчального навантаження на одного/одну учня/ученицю на весь строк навчання, годин*

Інваріантний складник:

 

Образотворче мистецтво: станкове та декоративне

280

Ліплення

280

Бесіди про мистецтво (3 та 4 роки навчання)

70

Варіативний складник

140

Загальний обсяг навчального навантаження на одного/одну учня/ученицю на весь строк навчання за освітньою програмою (4 роки) за стандартом, усього (та середня кількість годин тижневого навантаження)

770

на 1 та 2-му роках навчання

350 (5)

на 3 та 4-му роках навчання

420 (6)


* Установлена кількість навчальних годин розрахована на кожного учня/ученицю, який/яка навчається за освітньою програмою і становить мінімальний обсяг, необхідний для опанування змісту освіти, визначеного типовою освітньою програмою, зменшення якого не допускається.

Планування та організація освітнього процесу.

Нормативний зміст типової освітньої програми конкретизується у власній освітній програмі мистецької школи та розміщеному в ній навчальному плані, який деталізує зміст і структуру освітнього процесу.

У разі обрання учнем/ученицею в рамках варіативної частини навчальної дисципліни з програм музичного мистецтва або хореографії, у навчальному плані зазначаються дисципліни, викладання яких потребує супроводу концертмейстера.

У навчальному плані також зазначаються особливості розрахунку навчального навантаження.

На основі навчального плану мистецькі школи складають на кожен навчальний рік робочий навчальний план, який є підставою для розрахунку кількості педагогічних (викладацьких та, за необхідності, концертмейстерських) годин і ставок, необхідних для виконання власної освітньої програми мистецької школи. Логічна послідовність вивчення та конкретний зміст освітніх компонентів розкривається у навчальних програмах відповідних навчальних дисциплін.

Повноцінність початкової художньої освіти елементарного підрівня забезпечується реалізацією нормативного змісту та обсягу навчального навантаження, передбаченого цією типовою освітньою програмою.

Планування та організація освітнього процесу за навчальним планом має працювати на створення максимально сприятливого середовища для учнів з урахуванням їх віку, рівня психофізіологічного розвитку та з дотриманням санітарних норм.

При складенні розкладу занять (уроків) для учнів з числа дітей 6 - 7 років або осіб з особливими потребами рекомендується рівномірно розподіляти навчальне навантаження кожного учня протягом тижня з розрахунку не більше 2 - 3 заняття (уроки) на день.

Навчальна дисципліна "Бесіди про мистецтво" є загальною інтегрованою дисципліною і поділ на групи для її вивчення може відбуватися без урахування фаху учня/учениці.

Рекомендації щодо планування вивчення навчальних дисциплін в межах варіативного складника.

Розподіл годин, передбачених для реалізації варіативного складника типової освітньої програми, здійснюється залежно від поставлених викладачем педагогічних цілей та підходів мистецької школи до організації освітнього процесу в наступний спосіб:

1) Запровадження факультативів, навчальних дисциплін за вибором, що розширюють компетентності за обраним учнем/ученицею фахом, або з інших інструментів або видів мистецтва тощо. Зокрема, рекомендованими факультативами, навчальними дисциплінами, видами діяльності за вибором, враховуючи можливості відповідної мистецької школи, є: не передбачені навчальною програмою навчальної дисципліни "Образотворче мистецтво: станкове та декоративне" види і техніки декоративного мистецтва, дизайн (за видами), театрально-декораційне мистецтво, виготовлення ляльок, музичний інструмент, спів (хоровий), ритміка, танець, інтегровані дисципліни з музичного мистецтва, театрального мистецтва тощо. Вивчення окремих, не передбачених нормативним змістом, технік, матеріалів у створенні художніх творів, інших видів мистецтва може розподілятися з розрахунку півроку, рік або два на одну техніку, дисципліну з іншого виду мистецтва (залежно від бажання учня/учениці або логічного завершення вивчення навчальної дисципліни).

2) Використання години варіативного складника для підсилення навчальних дисциплін інваріантного складника здійснюється у разі:

- значного відставання учня/учениці від планових показників навчальних досягнень з цієї дисципліни (критично низького темпу засвоєння навчального матеріалу), виявлених за результатами поточного контролю;

- виявлення в учня/учениці протягом першого півріччя навчання особливих художніх здібностей, що передбачає необхідність опанування ним/нею більш складних художніх технік і матеріалів.

3) Планування сукупно раз на півроку чи на рік годин на проведення пленерної практики, підготовки виставок, підготовки до конкурсів, інших публічних виступів тощо.

При розподілі обсягу навчального навантаження на цілі, зазначені в цьому пункті, необхідно враховувати, що загальний відведений обсяг може бути теж поділений на частини за видами діяльності.

Увесь перерозподіл годин фіксується в робочому навчальному плані, який щорічно затверджується директором мистецької школи. Для цього всі навчальні дисципліни варіативного складника конкретизуються в лівому стовпці "Навчальні дисципліни" з визначенням відповідної кількості годин на їх вивчення. Якщо години варіативного складника розподіляються для підсилення навчальної дисципліни інваріантного складника, то ці години додаються до нормативної кількості годин, передбачених навчальним планом для відповідної дисципліни. Якщо певний обсяг навчального навантаження спрямовується на пленерну практику, підготовку до конкурсів, виставок тощо і планується сукупно (раз на півроку, раз на рік), то цей обсяг вказується в крайньому правому стовпці навчального плану "Усього годин".

Роз'яснення щодо планування концертмейстерських годин.

У разі обрання учнем/ученицею з варіативного складника навчальних дисциплін, пов'язаних з музичним або хореографічним мистецтвом, для забезпечення навчальних занять (уроків) такого здобувача передбачаються концертмейстерські години, плануються згідно з потребами освітнього процесу, для уроків з навчальної дисципліни "Музичний інструмент" (окрім музичних інструментів: фортепіано, арфа, синтезатор, бандура, баян, акордеон, гітара), "Танець", "Ритміка" тощо з розрахунку 100 % годин, передбачених для проведення аудиторних індивідуальних занять (уроків), передбачених робочим навчальним планом (на кожного здобувача) відповідно до навчальної програми.

IV. Інструменти системи внутрішнього забезпечення якості елементарного підрівня початкової мистецької освіти.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти початкової мистецької освіти елементарного підрівня передбачають у мистецьких школах здійснення таких процедур і заходів:

- удосконалення освітньої діяльності, що сприяє зростанню позитивного іміджу школи;

- оновлення методичної бази освітньої діяльності шляхом здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм, у тому числі наскрізних, навчальних програм дисциплін, критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, засобів оцінювання та методів демонстрування результатів навчання, навчально-методичних матеріалів, бібліотечних фондів мистецької школи;

- контроль за виконанням навчальних планів власної освітньої програми мистецької школи, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх удосконалення;

- щорічне оцінювання освітнього процесу за кожною навчальною дисципліною учнями, їхніми батьками або іншими законними представниками за результатами добровільного опитування;

- збереження, а при можливості, збільшення контингенту учнів;

- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників;

- забезпечення наявності необхідних ресурсів та інформаційних систем для ефективного управління та організації освітнього процесу за освітньою програмою;

- забезпечення публічного висвітлення інформації про освітню діяльність мистецької школи;

- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища мистецької школи (контроль та поточне коригування взаємодії викладача й учня в організації і забезпеченні освітнього процесу);

- створення ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату у навчально-методичних, наукових працях працівників мистецьких шкіл та учнів;

- інших процедур і заходів.

Вимоги до системи внутрішнього забезпечення якості початкової мистецької освіти складаються з наступних компонентів:

Кадрове забезпечення освітньої діяльності. В основу формування системи підбору педагогічних кадрів у мистецьких школах покладено наступні критерії: професіоналізм, відповідна фахова освіта, наявність педагогічних та творчих здібностей, внутрішня потреба до вдосконалення своєї фахової компетентності, високі моральні якості та професійна етика.

Посаду викладача, концертмейстера може обіймати особа, яка має фахову передвищу (середню спеціальну) художню освіту або вищу художню освіту, належний рівень професійної підготовки, відповідну педагогічну кваліфікацію, яка здатна забезпечити результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров'я якої дозволяє виконувати професійні обов'язки в закладі.

Навчально-методичне забезпечення. Наявність комплексу методичних матеріалів, необхідних для провадження освітнього процесу: освітньої (освітніх) програми (програм), навчального плану, робочих навчальних планів, навчальних програм, робочих навчальних програм викладачів, підручників, навчальних, навчально-методичних посібників, авторських методичних розробок, методичних рекомендацій, індивідуальних завдань, збірників ситуаційних завдань (кейсів), комп'ютерних презентацій, ілюстративних матеріалів, фоно- та відеохрестоматій, довідкової та іншої навчальної літератури відповідно до змісту навчальних програм, комплексів для проведення контрольних заходів (для теоретичних дисциплін) та методик і критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.

Матеріально-технічне забезпечення. Наявність відповідних приміщень (навчального корпусу) для провадження освітнього процесу з необхідним набором основних технічних засобів, музичних інструментів (за необхідності), обладнаних класів (аудиторій), приміщень для педагогічних працівників, службових та допоміжних приміщень, які забезпечені навчальними та офісними меблями, комп'ютерною технікою, обладнанням та програмним забезпеченням, використання яких передбачають навчальні дисципліни, а також підсобні (санітарно-побутові) приміщення та засоби.

Якість проведення навчальних занять. Здійснення моніторингу навчально-методичного рівня проведення викладачем навчальних занять, аналіз ефективності використання існуючих та впровадження в освітній процес різноманітних сучасних художньо-педагогічних методів, підходів та інструментів.

Виконання норм законодавства щодо ведення освітнього процесу державною мовою. Упровадження в межах своїх повноважень виконання актів законодавства щодо всебічного розвитку та функціонування української мови як державної під час освітнього процесу, забезпечення ведення документації, оформлення наочності, організації та проведення творчих заходів, урочистостей, оформлення класів написами державною мовою у мистецьких школах.

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) - безперервне відстеження результатів навчання учнів, їх прогнозування та коригування на їх основі педагогічних методів і прийомів для засвоєння учнями компетентностей, необхідних для досягнення навчальної мети.

Моніторингові дослідження навчальних досягнень учнів на шкільному рівні проводяться шляхом поточного та підсумкового контролю якості засвоєння знань, рекомендаціями щодо їх проведення та передбачають збирання первинних даних, аналіз і оцінку досягнень учнями результатів навчання (компетентностей), формування і ведення бази даних, завдань, тестів, виступів, іншого інструментарію для оцінки якості освітньої діяльності мистецьких шкіл та (або) якості початкової мистецької освіти та визначення якості та ефективності роботи педагогічних працівників.

Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової мистецької освіти елементарного підрівня, вчасно приймати необхідні педагогічні рішення стосовно опанування нормативного змісту та підвищення якості надання освітніх послуг мистецькою школою.

Моніторинг відвідування учнями навчальних занять, передбачених навчальним планом та завершення повного курсу навчання - система заходів контролю за відвідуванням учнями навчальних занять, виконанням навчальних планів та освітньої програми початкової мистецької освіти елементарного підрівня із застосуванням різноманітних методів і форм підвищення мотивації учнів до навчання, що проводиться з метою забезпечення конституційного права громадян на здобуття та завершення повного курсу навчання в мистецькій школі.

Мистецькі школи оприлюднюють свою освітню програму та навчальний план на власному веб-сайті (у разі його відсутності - на веб-сайті їх засновників або органів управління).

 

Генеральний директор
Директорату мистецької освіти

Т. Колос

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства культури України
24 квітня 2019 року N 352

ТИПОВА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ЕЛЕМЕНТАРНОГО ПІДРІВНЯ ПОЧАТКОВОЇ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ З ХОРЕОГРАФІЧНОГО МИСТЕЦТВА, КЛАС ТАНЦЮ

I. Загальні положення

Типова освітня програма елементарного підрівня початкової мистецької освіти з хореографічного мистецтва, клас танцю (далі - типова освітня програма) розроблена для елементарного підрівня початкової хореографічної освіти, основною метою здобуття якого є введення учнів у світ мистецтва, виявлення та розвиток їх хореографічних здібностей і талантів, у тому числі, з раннього віку, формування компетентностей (знань, умінь, навичок, розуміння, ставлення), необхідних для творчої самореалізації та можливого вибору професії у сфері хореографічного мистецтва.

Типова освітня програма - це основний документ, який визначає загальний нормативний зміст та основні засади й підходи до організації навчання на елементарному підрівні початкової хореографічної освіти. Програма визначає мету навчання, перелік освітніх компонентів (навчальних дисциплін та контрольних заходів), їх логічну послідовність та обсяг, що забезпечує набуття учнями обов'язкових результатів навчання.

Опанування програми дає можливість застосовувати набуті в процесі навчання компетентності в своєму повсякденному житті, а також продовжити здобуття початкової хореографічної освіти на базовому (середньому) підрівні початкової мистецької освіти загальномистецького або початкового професійного спрямування.

Типова освітня програма розроблена на виконання статті 21 Закону України "Про освіту" (Закон N 2145-VIII), статті 16 Закону України "Про позашкільну освіту", Концепції сучасної мистецької школи, затвердженої наказом Міністерства культури України від 20.12.2017 N 1433, та наказу від 16.07.2018 N 633 "Про затвердження Методичних рекомендацій з розроблення освітніх програм мистецьких шкіл" (Методичні рекомендації N 633) для забезпечення освітнього процесу мистецьких шкіл. Типова освітня програма може бути використана іншими закладами освіти або суб'єктами освітньої діяльності, які мають на меті надання учням початкової хореографічної освіти для досягнення ними визначених цією програмою нормативних результатів навчання.

Нормативний зміст початкової мистецької освіти, визначений цією типовою освітньою програмою, є мінімально необхідним для набуття компетентностей початкової хореографічної освіти елементарного підрівня і не може бути скорочений або зменшений. Нормативний обсяг навчального навантаження на одного/одну учня/ученицю, як загальний, так і за освітніми компонентами, є мінімально необхідним для набуття компетентностей початкової хореографічної освіти елементарного підрівня і не може бути скорочений або зменшений, окрім таких випадків:

зарахування на навчання за типовою освітньою програмою учня/учениці старшого/-ої від 6 (7) років (перший клас початкової загальноосвітньої школи), коли його/її початкові здібності, продемонстровані на вступному прослуховуванні, дозволяють опанувати зміст освітньої програми в швидшому темпі (навчання за скороченою програмою - скорочення року (років) опанування освітньої програми елементарного підрівня). У такому разі частина передбачених стандартною освітньою програмою годин з вивільненого року навчання може бути спрямована на ліквідування "розриву" в знаннях учня/учениці з учнями його/її віку, які опановують стандартну освітню програму, зокрема, з навчальної дисципліни "Слухання музики та музична грамота" (з урахуванням психофізичної готовності учня/учениці до опанування програми в інтенсивному режимі);

зарахування на навчання за типовою освітньою програмою учня/учениці з числа дорослих, коли його/її початкові здібності, продемонстровані на вступному прослуховуванні дозволяють опанувати зміст освітньої програми в швидшому темпі.

Рішення про скорочення нормативного строку здобуття початкової мистецької освіти та обсягу опанування освітньої програми на початковому етапі приймається узгоджено викладачем з фаху, батьками, іншими законними представниками учня/учениці (для учнів шкільного віку) або з самим/самою учнем/ученицею (для дорослих) та педагогічною радою мистецької школи. Скорочення строку опанування освітньої програми та зменшення обсягу годин на вивчення окремих дисциплін для учнів, які потребують звичайного темпу навчання, не допускається.

Мистецька школа в межах своєї автономії здійснює освітній процес за власною освітньою програмою, розробленою з урахуванням або без урахування цієї типової освітньої програми. Власні освітні програми, розроблені мистецькими школами на основі цієї типової освітньої програми, повинні містити передбачені нею нормативний зміст (освітні компоненти), обсяг, компетентності та результати навчання.

Власні освітні програми, розроблені мистецькими школами на основі (з урахуванням) типової освітньої програми з танцю, можуть відрізнятися від неї послідовністю викладення навчального матеріалу, обсягом його вивчення в бік збільшення, наявністю додаткових компонентів змісту або використанням оригінальних форм, методів і засобів навчання.

Типова освітня програма може бути частиною наскрізної освітньої програми школи, яка може поєднувати кілька підрівнів початкової хореографічної освіти.

Типова освітня програма визначає види навчальних занять, форми та засоби поточного і підсумкового контролю та рекомендації щодо їх проведення, а також загальні підходи до оцінювання рівня досягнення учнями обов'язкових результатів навчання. Власна освітня програма мистецької школи з танцю конкретизує зазначені позиції з урахуванням регіональних особливостей та потреб і можливостей учнів. Складником освітньої програми мистецької школи є навчальний план, який складається на весь строк навчання за програмою та містить усі передбачені нею освітні компоненти з можливістю реалізувати варіативність змісту освіти.

Мета типової освітньої програми - узагальнення та систематизація нормативного змісту навчання в логічній послідовності для досягнення учнями визначених нормативних результатів навчання шляхом застосування комплексу музично-педагогічних методів, підходів та інструментів.

Типова освітня програма побудована із врахуванням таких принципів:

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів;

- доступності та практичної спрямованості змісту навчання;

- наступності і перспективності навчання;

- логічної послідовності опанування змісту і достатності обсягу навчання та освітніх компонентів для набуття учнями нормативних результатів навчання;

- надання можливості для адаптації до індивідуальних особливостей, потреб та інтересів учнів.

Мета опанування нормативного змісту програми - формування в учнів початкових теоретичних, теоретико-практичних, практичних, виконавських компетентностей з танцю, виховання естетичного ставлення до хореографічного мистецтва, опанування учнем/ученицею основ хореографічної культури і виконання ним/нею танцювальних елементів та їх образно-комбінованих форм відповідно до віку з належним ступенем емоційної. художньої та пластичної виразності, набуття естетичного досвіду і ціннісних орієнтацій через долучення до кращих зразків національної та світової хореографії та інших видів мистецтва, традицій українського танцювального виконавства, що забезпечується шляхом опанування освітніх компонентів, передбачених типовою освітньою програмою.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- формування знань, розуміння основ хореографії, виховання здатності реагувати та чути викладача, застосовувати напрацьовані професійні фізичні навички у танцювальних комбінаціях і завершених хореографічних творах, вміння працювати в колективі;

- формування творчих здібностей учнів у процесі оволодіння основами мистецтва танцю, сприяння розвитку здатності до творчого самовираження за допомогою здобутих танцювальних навичок і вмінь, заохочення прагнення учня/учениці до навчання і самореалізації засобами хореографічного мистецтва;

- розвиток естетичних почуттів, смаків, емоційно-чуттєвої сфери, виховання емоційно-вольових засад особистості, позитивних якостей характеру, сприяння розвитку творчої особистості та індивідуальних здібностей на основі зразків національної та світової хореографії;

- формування здатності учня/учениці до концентрації уваги, виконання завдання за допомогою початкових практичних навичок, створення цілісних хореографічних образів із застосуванням уяви і фантазії, у яких поєднуються сприйняття музики, казкові або літературні герої.

Зміст навчання за типовою освітньою програмою базується на запровадженні більш сучасної та ефективної системи навчання мистецтву танцю, дитиноцентризмі (людиноцентризмі), що виявляється в можливості врахування та задоволення індивідуальних потреб кожного учня/учениці в загальному процесі навчання, в набутті теоретичних, теоретико-практичних та виконавських компетентностей в хореографічному мистецтві, створенні умов для професійної художньо-творчої самореалізації, модернізації змісту початкової мистецької освіти і розширення функцій мистецьких шкіл, а також академічних свобод учасників освітнього процесу.

Нормативний строк навчання за типовою освітньою програмою становить 4 роки для учнів, які розпочали навчання у 6 - 7 років (перший клас початкової загальноосвітньої школи). Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочати здобуття початкової мистецької освіти цього ж навчального року за бажанням батьків (інших законних представників).

Основною формою здобуття початкової мистецької освіти за цією типовою освітньою програмою є очна форма.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за типовою освітньою програмою. Розпочати навчання за типовою освітньою програмою початкової мистецької освіти на елементарному підрівні з танцю може особа будь-якого віку, яка при вступі демонструє виконання маршу по колу, повторює за екзаменатором нескладний ритм, демонструє фізичні дані. Власною освітньою програмою мистецької школи з танцю можуть конкретизуватися ці або визначатися інші вимоги до вступників.

Загальний мінімальний нормативний обсяг навчального навантаження на одного/одну учня/ученицю на весь строк навчання на елементарному підрівні (4 роки) в класах інструментальної музики становить 980 годин з розрахунку 35 навчальних тижнів на рік:

Роки навчання

Середня кількість навчальних годин на тиждень

Кількість годин протягом навчального року (з розрахунку на 35 годин на тиждень)

на 1 та 2-му роках навчання

6

420

на 3 та 4-му роках навчання

8

560

Загальний обсяг навчального навантаження на одного/-у учня/ученицю на весь строк навчання за освітньою програмою (4 роки) за стандартом

 

980

Основною формою організації освітнього процесу за типовою освітньою програмою є урок - індивідуальний або груповий.

У межах уроку або в позаурочний час рекомендовано використовувати інтерактивні форми і методи навчання - мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, екскурсії, віртуальні подорожі, квести, перегляд (наживо чи в запису) вистав, хореографічних постановок, концертів тощо.

Форми організації освітнього процесу можуть бути уточнені та розширені у змісті окремих навчальних дисциплін та не повинні бути перешкодою до виконання вимог типової освітньої програми. Форми і методи навчання викладач обирає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас набуття учнями компетентностей, визначених навчальними програмами з окремих навчальних дисциплін.

Наповнюваність груп для проведення групових занять з навчальних дисциплін становить:

"Танець" - 12 - 15 учнів;

"Слухання музики та музична грамота" - 8 - 10 учнів;

"Бесіди про мистецтво" - 12 - 15 учнів;

Дисципліни варіативного складника:

"Грим" - 12 - 15 учнів

"Постановка танців", "Постановка концертних номерів", "Хореографічні ансамблі малих форм" - відповідно до складу від 2 осіб до 12 учнів.

У разі неможливості сформувати групу у зв'язку з недостатністю або перевищенням відносно зазначених нормативів контингенту учнів, допускається відхилення кількості учнів у групах у той чи інший бік не більше як на 20 %. У разі значного перевищення контингенту (понад 20 %) поділ на групи загальної кількості учнів відповідного року навчання здійснюється відповідно до менших значень.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються на основі систематичного відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. Мета контролю полягає у пошуку ефективних шляхів досягнення навчальних результатів кожного/кожної учня/учениці. При оцінюванні особистих досягнень учнів шкільного віку заборонено порівнювати їх з досягненнями інших учнів. Виставлення оцінок у балах учням шкільного віку на першому або другому роках навчання не передбачено.

Упродовж навчання на елементарному підрівні початкової мистецької освіти учні шкільного віку за сприяння викладачів опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках, розумінні, ставленні та їх корекції.

Завдання оцінювання на елементарному підрівні початкової мистецької освіти - розкрити потенціал кожного/кожної учня/учениці, підтримувати та надихати його/її до подальшого навчання хореографії. Вимоги до очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів використовуються для організації постійного спостереження за навчальним поступом. Оцінювання навчальних досягнень здійснюється не за одиничні завдання, а за прогрес у опануванні дисципліни в цілому. Досягнення учня/учениці оцінюються відносно його/її навчального прогресу, а не за результатами порівняння його/її досягнень, складності опанованого репертуару тощо з досягненнями іншого/іншої учня/учениці.

Для оцінювання рівня навчальних досягнень учнів (нормативних результатів навчання) застосовуються форми поточного та підсумкового контролю.

Поточний контроль відбувається протягом навчального року за підсумками роботи під час навчальних занять у формі опитувань або прослуховувань (модульних та семестрових). Поточний контроль здійснюється з метою оперативного моніторингу результативності навчання учня/учениці та коригування педагогічних прийомів і методів, що застосовує до нього/неї викладач.

Підсумковий контроль здійснюється по завершенню кожного року навчання у формі річного комплексного контрольного заходу, який включає результати навчання за всіма компонентами, передбаченими освітньою програмою, в межах визначених навчальними програмами дисциплін обов'язкових результатів навчання.

Наприкінці четвертого року навчання проводиться підсумковий контроль за освітніми компонентами:

1. "Танець" - у формі концертного виступу-іспиту.

2. "Слухання музики та музична грамота" і "Бесіди про мистецтво" - у формі комплексного іспиту-співбесіди з виконанням творчого завдання.

За результатами підсумкового контролю на четвертому році навчання у разі демонстрування учнем/ученицею результатів навчання, передбачених власною освітньою програмою мистецької школи, йому/їй видається свідоцтво про початкову мистецьку освіту елементарного підрівня. Якщо власною освітньою програмою мистецької школи з танцю встановлені вищі, ніж нормативні, результати навчання (у разі збільшення кількості годин на вивчення окремих дисциплін), випускний отримує свідоцтво за результатами виконання всіх вимог цієї освітньої програми.

Для оцінювання міри досягнення учнями результатів навчання елементарного підрівня початкової мистецької освіти застосовується:

вербальне (формувальне) оцінювання, яке передбачає діагностику досягнутих результатів та надання вербальної (усної та письмової) характеристики;

бальне оцінювання, яке передбачає виставлення балів (оцінок) у цифровому (числовому) виразі.

Бальне оцінювання для учнів шкільного віку на першому і другому роках навчання не застосовується.

Бальне оцінювання передбачає поділ досягнутих результатів на 4 рівні:

1. Початковий (1 - 3 бали)

2. Середній (4 - 6 бали)

3. Достатній (7 - 9 балів)

4. Високий (10 - 12 балів).

Форми, види, зміст та строки проведення поточного та підсумковою контролю навчальних досягнень учнів конкретизуються в типових та робочих навчальних програмах дисциплін.

Оцінювання на четвертому році навчання передбачає зіставлення навчальних досягнень учнів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними власною освітньою програмою мистецької школи та навчальними програмами дисциплін.

Учні, які в повному обсязі виконали вимоги до результатів навчання, визначених власною освітньою програмою мистецької школи, можуть бути рекомендованими до навчання на наступному підрівні за загальномистецьким або початковим професійним спрямуванням.

Для забезпечення навчальних результатів учнів за освітньою програмою мистецькі школи комплектуються необхідними обов'язковими засобами, навчальним обладнанням та іншими ресурсами відповідно до профілю та напряму роботи за нормативами згідно з Нормативами матеріально-технічного забезпечення мистецьких шкіл, затверджених наказом Міністерства культури України від 19.06.2014 N 475 (Нормативи N 475) (зі змінами). Цей перелік може бути доповнений залежно від потреб мистецької школи.

II. Нормативні результати та зміст (цілі) навчання

Опанування нормативного змісту навчання за типовою освітньою програмою передбачає досягнення таких обов'язкових результатів навчання:

Вид компетентності

Зміст (цілі) навчання

Очікувані результати навчання

1. Загальна інтегрована компетентність

Самостійне опанування нескладних танцювальних рухів. Об'єктивне самооцінювання. Здатність до подальшого навчання хореографії та танцювальних практик.

Здатний самостійно опанувати нескладні танцювальні рухи. Об'єктивно оцінює результати своєї навчальної діяльності. З розумінням ставиться до зауважень стосовно його/її навчання.
Використовує для самоосвіти різні джерела інформації (наприклад, самостійно переглядає балетні вистави і концертні номери відомих національних і світових хореографічних колективів).
Готовий до продовження навчання за фахом за освітньою програмою з хореографічного мистецтва базового (середнього) підрівня початкової мистецької освіти загальномистецького або початкового професійного спрямування.

2. Мистецько-теоретична компетентність

Знання та розуміння поняття "мистецтво", видів та жанрів мистецтв, основних естетичних категорій, різновидів творів мистецтва.
Знання і здатність до розуміння проявів культурного розмаїття.
Здатність до спілкування на теми мистецтва державною мовою.

Демонструє розуміння, поняття "мистецтво", основних естетичних категорій. Висловлює особисте ставлення до творів мистецтва та пояснює його. Називає види мистецтв та жанри мистецьких творів у межах навчальної програми. Виявляє розуміння культурного розмаїття та розпізнає в межах навчальної програми твори мистецтва різних народів. Проявляє любов до українського мистецтва Спілкується в групі, колективі, з викладачем державною мовою.

3. Теоретико-практична компетентність у сфері музичного та хореографічного мистецтв

Основи музичної грамоти, елементи побудови музичних творів, засоби музичної виразності, основні метроритмічні формули. Музичні жанри та стилі. Загальні закономірності музичної мови. Види танців, їх характерні риси. Базові танцювальні терміни та елементи танцю. Назви та ролі частин людського тіла в танці.

Демонструє знання музичної грамоти, основних елементів музичної мови (мотив, фраза, речення, період). Визначає загальний характер і лад твору.
Називає та розпізнає музичні інструменти та їх тембри.
Орієнтується в основних музичних жанрах і засобах музичної виразності, аналізує музичний твір, призначений для супроводу танцю.
Підбирає по слуху знайомі мелодії українських народних пісень. Грає на шумових інструментах, "читати" по партитурах шумового оркестру.
Називає та розрізняє види танців (класичний танець, народно-сценічний, бальний танець). Знає та розуміє елементи партерного уроку, екзерсису класичного та народно-сценічного танцю. Називає засоби виразності хореографії (рухи, жести, міміка, музика, костюм), музичної виразності (темп, динаміка, метр).
Розуміє та використовує в навчанні професійну музичну та хореографічну термінологію державною мовою відповідно до програми. 

4. Виконавські компетентності

Елементами класичного та народно-сценічного танцю.
Базові елементи техніки танцю. Танцювальні рухи.
Ритмопластика.
Втілення хореографічного образу із застосуванням уяви та фантазії. Поєднання танцю та музики.

Виконує основні елементи класичного танцю (позиції ніг і рук, екзерсис біля станка і на середині зали, стрибки). Виконує поставлені викладачем етюди. Відтворює програмні танцювальні рухи, демонструє ритмічність, емоційність та точність.
Демонструє володіння базовими елементами техніки танцю та орієнтується у сценічному просторі в межах, передбачених навчальною програмою. Грамотно, з дотриманням безпеки для здоров'я, відтворює програмні танцювальні рухи.
Відчуває та відтворює характер музики під час виконання танцювальних рухів та етюдів.

5. Компетентність колективної взаємодії в мистецтві танцю

Колективне виконання танцювальних рухів (в ансамблі/групі).
Роль танцівника в завершеності колективного хореографічного номера.
Взаємодія з іншими учасниками хореографічного колективу під час виконання хореографічної колективної постановки. Створення колективного художнього образу.

Розуміє свою роль в завершеності колективного хореографічного номера, узгоджує свої дії в колективі при виконанні танцювальних елементів.
Демонструє вміння координувати власні виконавські дії з іншими учасниками колективу під час виконання хореографічного твору в групі, сприяє створенню колективного художнього образу.
Демонструє розуміння ансамблевого виконавства та ролі кожного учасника колективу в досягненні спільного результату.

6. Компетентність з публічного мистецького виступу

Культура публічного танцювального виступу.
Готовність до виступу перед аудиторією.
Охайний зовнішній вигляд.

Під час публічного виступу має гарний (охайний) зовнішній і сценічний вигляд.
Вміє налаштуватись, проявляє сміливість, акторську майстерність та готовність виступати перед аудиторією, використовуючи свою підготовку. Виступає з настроєм і задоволенням.

Конкретні очікувані результати навчання учнів, які відображають набуття ними компетентностей, визначаються навчальними програмами дисциплін.

III. Перелік освітніх компонентів: нормативний зміст освіти.

Нормативний зміст типової освітньої програми елементарного підрівня з танцю складається з інваріантного та варіативного складників, які є однаково обов'язковими для включення до програми навчання учня/учениці і становлять єдиний комплекс освітніх компонентів, опанування яких забезпечує досягнення нормативних результатів навчання. Власна освітня програма мистецької школи з танцю, у якій вилучено будь-який з визначених нижче освітніх компонентів або скорочено обсяг навчального навантаження, передбаченого для їх опанування, визнається такою, що не відповідає типовій освітній програмі (стандарту).

Інваріантний складник змісту початкової освіти елементарного підрівня - це мінімальний нормативний складник, який не може бути меншим встановленого обсягу і повинен охоплювати весь спектр освітніх компонентів, визначених типовою освітньою програмою.

Варіативний складник спрямований на забезпечення індивідуального підходу, в т. ч. індивідуального темпу здобуття освіти, поглиблення фахових компетентностей, забезпечення права вибору освітніх компонентів відповідно до інтересів та потреб учня/учениці та використовується для:

- запровадження факультативів, навчальних дисциплін за вибором, що розширюють компетентності за обраним учнем/ученицею фахом, або з інших видів мистецтва. У такому випадку зміст варіативного складника формується з навчальних дисциплін, факультативів, видів діяльності за вибором учня/учениці та викладача, враховуючи можливості відповідної мистецької школи;

- підсилення навчальних дисциплін інваріантного складника;

- репетицій, підготовки до конкурсів, інших публічних виступів, створення концертних програм тощо.

Розподіл годин варіативного складника здійснюється щороку педагогічною радою мистецької школи і відображається в робочому навчальному плані. Рішення про такий розподіл приймається з урахуванням профільного спрямування, кадрового забезпечення, матеріально-технічної бази школи, а також бажання учнів.

Варіативність змісту початкової хореографічної освіти елементарного підрівня реалізується також через запровадження в навчальних програмах дисциплін резервного часу, що створює простір для забезпечення умов щодо здобуття сучасної, доступної та якісної освіти відповідно до вимог суспільства, запитів особистості з урахуванням психофізичного розвитку учня/учениці та допустимого навантаження для різних вікових категорій.

Для елементарного підрівня початкової хореографічної освіти є обов'язковими такі освітні компоненти:

Назва освітнього компонента

Мінімальний обсяг навчального навантаження на одного учня/учениця, годин (кількість годин на тиждень)

Інваріантний складник

 

Танець (ритмопластика, класичний танець, народно-сценічний танець), усього

630

Бесіди про мистецтво (на 3 та 4-му роках навчання), усього

70

Слухання музики та музична грамота, усього

140

Варіативний складник, усього

140

Загальний обсяг навчального навантаження на одного учня/учениці на весь строк навчання за освітньою програмою (4 роки) за стандартом, усього

980

на 1 та 2-му роках навчання

420 (6)

на 3 та 4-му роках навчання

560 (8)


* Установлена кількість навчальних годин розрахована на кожного учня/ученицю, який/яка навчається за освітньою програмою і становить мінімальний обсяг, необхідний для опанування змісту освіти, визначеного типовою освітньою програмою, зменшення якого не допускається.

Кількість годин навчального навантаження, визначених власною освітньою програмою мистецької школи з танцю, є основою для розрахунку концертмейстерських годин, які плануються згідно з потребами освітнього процесу для уроків з навчальних дисциплін "Танець" інших навчальних дисциплін та форм роботи, передбачених варіативним складником.

Кількість концертмейстерських годин для забезпечення освітнього процесу визначається з розрахунку:

не більше 100 % годин аудиторних індивідуальних занять (уроків), передбачених робочим навчальним планом (на кожного/кожну учня/ученицю) та у випадках, передбачених навчальною програмою;

не більше 100 % годин аудиторних групових занять (уроків), передбачених робочим навчальним планом (на кожну групу учнів);

не більше 100 % годин, передбачених для зведених репетицій;

не більше 100 % годин, передбачених для вивчення навчальних дисциплін варіативного складника: музичний інструмент (окрім фортепіано, арфа, синтезатор, бандура, баян, акордеон, гітара), ритміка, постановка хореографічних номерів, хореографічний ансамбль тощо.

Планування та організація освітнього процесу.

Нормативний зміст типової освітньої програми з танцю конкретизується в навчальному плані, який деталізує зміст і структуру освітнього процесу.

У навчальному плані зазначаються дисципліни, викладання яких потребує супроводу концертмейстера та зазначаються особливості розрахунку навчального навантаження.

На основі навчального плану мистецькі школи складають на кожен навчальний рік робочий навчальний план, який є підставою для розрахунку кількості педагогічних (викладацьких та концертмейстерських) годин і ставок, необхідних для виконання типової освітньої програми. Логічна послідовність вивчення та конкретний зміст освітніх компонентів розкривається у навчальних програмах відповідних навчальних дисциплін.

Повноцінність початкової хореографічної освіти елементарного підрівня забезпечується реалізацією нормативного змісту та обсягу навчального навантаження, передбаченого цією типовою освітньою програмою.

Планування та організація освітнього процесу за навчальним планом має працювати на створення максимально сприятливого середовища для учнів з урахуванням їх віку, рівня психофізіологічного розвитку та з дотриманням санітарних норм.

При складенні розкладу занять (уроків) для учнів з числа дітей 6 - 7 років або осіб з особливими освітніми потребами рекомендується рівномірно розподіляти навчальне навантаження кожного учня протягом тижня.

Навчальна дисципліна "Бесіди про мистецтво" є загальною інтегрованою дисципліною і поділ на групи для її вивчення може відбуватися без урахування фаху учня/учениці.

Рекомендації щодо планування вивчення навчальних дисциплін в межах варіативного складника.

Розподіл годин, передбачених для реалізації варіативного складника типової освітньої програми на першому та другому роках навчання, здійснюється залежно від поставлених викладачем педагогічних цілей та підходів мистецької школи щодо організації освітнього процесу в наступний спосіб:

1) Запровадження факультативів, навчальних дисциплін за вибором, що розширюють компетентності за обраним учнем/ученицею фахом, або з інших видів мистецтва. Зокрема, рекомендованими факультативами, навчальними дисциплінами за вибором, враховуючи можливості відповідної мистецької школи, є: постановка танців, грим, інші види танцю, гімнастика, акробатика, постановка концертних номерів, хореографічні ансамблі малих форм, образотворче (станкове та декоративне) мистецтво, дизайн (за видами), театрально-декораційне мистецтво, виготовлення ляльок, музичний інструмент, спів (хоровий), інтегровані дисципліни з музичного мистецтва, театрального мистецтва тощо.

2) Планування годин (щотижнево або сукупно раз на місяць чи на півроку) на проведення репетицій, підготовки до конкурсів, інших публічних виступів, створення концертних програм, танцювальних номерів тощо.

При розподілі обсягу навчального навантаження на цілі, зазначені в цьому пункті, необхідно враховувати, що загальний відведений обсяг може бути теж поділений на частини за видами діяльності.

Увесь перерозподіл годин фіксується в робочому навчальному плані, який щорічно затверджується директором мистецької школи. Для цього всі навчальні дисципліни варіативного складника конкретизуються в лівому стовпці "Навчальні дисципліни" з визначенням відповідної кількості годин на їх вивчення. Якщо певний обсяг навчального навантаження спрямовується на репетиції, підготовку до виступів, конкурсів, постановку танців тощо і планується сукупно (раз на місяць чи на півроку), то цей обсяг вказується в крайньому правому стовпці навчального плану "Усього годин".

IV. Інструменти системи внутрішнього забезпечення якості елементарного підрівня початкової мистецької освіти.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти початкової мистецької освіти елементарного підрівня передбачають у мистецьких школах здійснення таких процедур і заходів:

- удосконалення освітньої діяльності, що сприяє зростанню позитивного іміджу школи;

- оновлення методичної бази освітньої діяльності шляхом здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм, у тому числі наскрізних, навчальних програм дисциплін, критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, засобів оцінювання та методів демонстрування результатів навчання, навчально-методичних матеріалів, бібліотечних фондів мистецької школи;

- контроль за виконанням навчальних планів власної освітньої програми мистецької школи, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх удосконалення;

- щорічне оцінювання освітнього процесу за кожною навчальною дисципліною учнями, їхніми батьками або іншими законними представниками за результатами добровільного опитування;

- збереження, а при можливості, збільшення контингенту учнів;

- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників;

- забезпечення наявності необхідних ресурсів та інформаційних систем для ефективного управління та організації освітнього процесу за освітньою програмою;

- забезпечення публічного висвітлення інформації про освітню діяльність мистецької школи;

- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища мистецької школи (контроль та поточне коригування взаємодії викладача й учня в організації і забезпеченні освітнього процесу);

- створення ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату у навчально-методичних, наукових працях працівників мистецьких шкіл та учнів;

- інших процедур і заходів.

Вимоги до системи внутрішнього забезпечення якості початкової мистецької освіти складаються з наступних компонентів:

Кадрове забезпечення освітньої діяльності. В основу формування системи підбору педагогічних кадрів у мистецьких школах покладено наступні критерії: професіоналізм, відповідна фахова освіта, наявність педагогічних та творчих здібностей, внутрішня потреба до вдосконалення своєї фахової компетентності, високі моральні якості та професійна етика.

Посаду викладача, концертмейстера може обіймати особа, яка має фахову передвищу (середню спеціальну) музичну освіту або вищу музичну освіту, належний рівень професійної підготовки, відповідну педагогічну кваліфікацію, яка здатна забезпечити результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров'я якої дозволяє виконувати професійні обов'язки в закладі.

Навчально-методичне забезпечення. Наявність комплексу методичних матеріалів, необхідних для провадження освітнього процесу: освітньої (освітніх) програми (програм), навчального плану, робочих навчальних планів, навчальних програм, робочих навчальних програм викладачів, репертуарних списків, тощо, які відповідають змісту освітньої програми, підручників, навчальних, навчально-методичних посібників, авторських методичних розробок, методичних рекомендацій, індивідуальних завдань, збірників ситуаційних завдань (кейсів), комп'ютерних презентацій, ілюстративних матеріалів, фоно- та відеохрестоматій, довідкової та іншої навчальної літератури відповідно до змісту навчальних програм, комплексів для проведення контрольних заходів (для теоретичних дисциплін) та методик і критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.

Матеріально-технічне забезпечення. Наявність відповідних приміщень (навчального корпусу) для провадження освітнього процесу з необхідним набором основних технічних засобів, музичних інструментів, обладнаних класів (аудиторій) для колективного музикування, приміщень для педагогічних працівників, службових та допоміжних приміщень, які забезпечені навчальними та офісними меблями, комп'ютерною технікою, музичними інструментами, обладнанням та програмним забезпеченням, використання яких передбачають навчальні дисципліни, а також підсобні (санітарно-побутові) приміщення та засоби.

Якість проведення навчальних занять. Здійснення моніторингу навчально-методичного рівня проведення викладачем навчальних занять, аналіз ефективності використання існуючих та впровадження в освітній процес різноманітних сучасних художньо-педагогічних методів, підходів та інструментів.

Виконання норм законодавства щодо ведення освітнього процесу державною мовою. Упровадження в межах своїх повноважень виконання актів законодавства щодо всебічного розвитку та функціонування української мови як державної під час освітнього процесу, забезпечення ведення документації, оформлення наочності, організації та проведення творчих заходів, урочистостей, оформлення класів написами державною мовою у мистецьких школах.

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) - безперервне відстеження результатів навчання учнів, їх прогнозування та коригування на їх основі педагогічних методів і прийомів для засвоєння учнями компетентностей, необхідних для досягнення навчальної мети.

Моніторингові дослідження навчальних досягнень учнів на шкільному рівні проводяться шляхом поточного та підсумкового контролю якості засвоєння знань, рекомендаціями щодо їх проведення та передбачають збирання первинних даних, аналіз і оцінку досягнень учнями результатів навчання (компетентностей), формування і ведення бази даних, завдань, тестів, виступів, іншого інструментарію для оцінки якості освітньої діяльності мистецьких шкіл та (або) якості початкової мистецької освіти та визначення якості та ефективності роботи педагогічних працівників.

Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової мистецької освіти елементарного підрівня, вчасно приймати необхідні педагогічні рішення стосовно опанування нормативного змісту та підвищення якості надання освітніх послуг мистецькою школою.

Моніторинг відвідування учнями навчальних занять, передбачених навчальним планом та завершення повного курсу навчання - система заходів контролю за відвідуванням учнями навчальних занять, виконанням навчальних планів та освітньої програми початкової мистецької освіти елементарного підрівня із застосуванням різноманітних методів і форм підвищення мотивації учнів до навчання, що проводиться з метою забезпечення конституційного права громадян на здобуття та завершення повного курсу навчання в мистецькій школі.

Мистецькі школи оприлюднюють свою освітню програму та навчальний план на власному веб-сайті (у разі його відсутності - на веб-сайті їх засновників або органів управління).

 

Генеральний директор
Директорату мистецької освіти

Т. Колос

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства культури України
24 квітня 2019 року N 352

ТИПОВА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ЕЛЕМЕНТАРНОГО ПІДРІВНЯ ПОЧАТКОВОЇ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ З МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА, ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ КЛАСИ (ФОРТЕПІАНО, СКРИПКА, ВІОЛОНЧЕЛЬ, АРФА, ФЛЕЙТА, КЛАРНЕТ, САКСОФОН, КСИЛОФОН, ТРУБА, БАНДУРА, ЦИМБАЛИ, ГІТАРА, ДОМРА, БАЯН, АКОРДЕОН, ЕЛЕКТРОННІ КЛАВІШНІ (СИНТЕЗАТОР), ЕЛЕКТРОГІТАРА, БАС-ГІТАРА, УДАРНІ, БАРАБАНИ, ІНШІ)

I. Загальні положення

Типова освітня програма елементарного підрівня початкової мистецької освіти з музичного мистецтва, інструментальні класи (фортепіано, скрипка, віолончель, арфа, флейта, кларнет, саксофон, ксилофон, труба, бандура, цимбали, гітара, домбра, баян, акордеон, електронні клавішні (синтезатор), електрогітара, бас-гітара, ударні, барабани, інші) (далі - типова освітня програма) розроблена для елементарного підрівня початкової музичної освіти, основною метою здобуття якої є введення учнів у світ мистецтва, виявлення та розвиток їх музичних здібностей і талантів, у тому числі, з раннього віку, формування компетентностей (знань, умінь, навичок, розуміння, ставлення), необхідних для творчої самореалізації та можливого вибору професії у сфері музичного мистецтва.

Типова освітня програма - це основний документ мистецької школи, який визначає загальний нормативний зміст та основні засади й підходи до організації навчання на елементарному підрівні початкової музичної освіти. Програма визначає мету навчання, перелік освітніх компонентів (навчальних дисциплін та контрольних заходів), їх логічну послідовність та обсяг, що забезпечує набуття учнями обов'язкових результатів навчання.

Опанування програми дає можливість застосовувати набуті в процесі навчання компетентності в своєму повсякденному житті, а також продовжити здобуття початкової мистецької освіти на базовому (середньому) підрівні початкової мистецької освіти загальномистецького або початкового професійного спрямування.

Типова освітня програма розроблена на виконання статті 21 Закону України "Про освіту" (Закон N 2145-VIII), статті 16 Закону України "Про позашкільну освіту", Концепції сучасної мистецької школи, затвердженої наказом Міністерства культури України від 20.12.2017 N 1433, та наказу від 16.07.2018 N 633 "Про затвердження Методичних рекомендацій з розроблення освітніх програм мистецьких шкіл" (Методичні рекомендації N 633) для забезпечення освітнього процесу мистецьких шкіл. Типова освітня програма може бути використана іншими закладами освіти або суб'єктами освітньої діяльності, які мають на меті надання учням початкової мистецької освіти для досягнення ними визначених цією програмою нормативних результатів навчання.

Нормативний обсяг навчального навантаження на одного/одну учня/ученицю, як загальний, так і за освітніми компонентами, є мінімально необхідним для набуття компетентостей початкової музичної освіти елементарного підрівня і не може бути скорочений або зменшений, окрім таких випадків:

зарахування на навчання за типовою освітньою програмою учня/учениці старшого/-ої від 6 (7) років (перший клас початкової загальноосвітньої школи), коли його/її початкові здібності, продемонстровані на вступному прослуховуванні, дозволяють опанувати зміст освітньої програми в швидшому темпі (навчання за скороченою програмою - скорочення року (років) опанування освітньої програми елементарного підрівня). У такому разі частина передбачених стандартною освітньою програмою годин з вивільненого року навчання може бути спрямована на ліквідування "розриву" в знаннях учня/учениці з учнями його/її віку, які опановують стандартну освітню програму, зокрема, з навчальної дисципліни "Музична грамота та практичне музикування" (з урахуванням психофізичної готовності учня/учениці до опанування програми в інтенсивному режимі);

зарахування на навчання за типовою освітньою програмою учня/учениці з числа дорослих, коли його/її початкові здібності, продемонстровані на вступному прослуховуванні, дозволяють опанувати зміст освітньої програми в швидшому темпі.

Рішення про скорочення нормативного строку здобуття початкової мистецької освіти та обсягу опанування освітньої програми на початковому етапі приймається узгоджено викладачем з фаху, батьками, іншими законними представниками учня/учениці (для учнів шкільного віку) або з самим/самою учнем/ученицею (для дорослих) та педагогічною радою мистецької школи. Скорочення строку опанування освітньої програми та зменшення обсягу годин на вивчення окремих дисциплін для учнів, які потребують звичайного темпу навчання, не допускається.

Мистецька школа в межах своєї автономії здійснює освітній процес за власною освітньою програмою, розробленою з урахуванням або без урахування цієї типової освітньої програми. Власні освітні програми, розроблені мистецькими школами на основі цієї типової освітньої програми, повинні містити передбачені нею нормативний зміст (освітні компоненти), обсяг. компетентності та результати навчання.

Власні освітні програми, розроблені мистецькими школами на основі (з урахуванням) типової освітньої програми з інструментальних класів, можуть відрізнятися від неї послідовністю викладення навчального матеріалу, обсягом його вивчення в бік збільшення, наявністю додаткових компонентів змісту або використанням оригінальних форм, методів і засобів навчання.

Типова освітня програма може бути частиною наскрізної освітньої програми школи, яка може поєднувати кілька підрівнів початкової мистецької освіти.

Типова освітня програма визначає види навчальних занять, форми та засоби поточного і підсумкового контролю та рекомендації щодо їх проведення, а також загальні підходи до оцінювання рівня досягнення учнями обов'язкових результатів навчання. Власна освітня програма мистецької школи з інструментальних класів конкретизує зазначені позиції з урахуванням регіональних особливостей та потреб і можливостей учнів. Складником освітньої програми мистецької школи є навчальний план, який складається на весь строк навчання за програмою та містить усі передбачені нею освітні компоненти з можливістю реалізувати варіативність змісту освіти.

Мета типової освітньої програми - узагальнення та систематизація нормативного змісту навчання в логічній послідовності для досягнення учнями визначених нормативних результатів навчання шляхом застосування комплексу музично-педагогічних методів, підходів та інструментів.

Типова освітня програма побудована із врахуванням таких принципів:

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів;

- доступності та практичної спрямованості змісту навчання;

- наступності і перспективності навчання;

- логічної послідовності опанування змісту і достатності обсягу навчання та освітніх компонентів для набуття учнями нормативних результатів навчання;

- надання можливості для адаптації до індивідуальних особливостей, потреб та інтересів учнів.

Мета опанування нормативного змісту програми - формування в учнів початкових теоретичних, теоретико-практичних, практичних, виконавських компетентностей з музично-інструментального мистецтва, розвиток музикальності, естетичного сприйняття та позитивного ставлення до різних видів мистецтва через долучення до кращих зразків національної та світової мистецької, зокрема музичної, спадщини, виявлення та створення умов для розвитку творчих здібностей учнів з раннього віку, мотивування до продовження здобуття музичної освіти.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- формування та розвиток музично-образного мислення, естетичного смаку, навичок сприйняття музики, здатності міркувати про неї у взаємозв'язку з іншими видами мистецтв;

- опанування техніки виконання (відтворення) музичних творів шляхом гри на музичному інструменті, практичне засвоєння засобів музичної виразності для їх усвідомленого застосування під час виконання музичних творів відповідної складності;

- формування навичок емоційного та художньо-образного виконання музичних творів;

- формування здатності до гармонійної взаємодії у творчому колективі під час спільного (колективного) музикування;

- вироблення мотивації до самостійного навчання, творчого розвитку учня/учениці шляхом залучення до вивчення, прослуховування, виконання творів музичного мистецтва;

- формування необхідних компетентностей (знань, умінь, навичок, розуміння, ставлення), що забезпечують можливість продовжувати навчання за освітньою програмою в інструментальних класах базового (середнього) підрівня загальномистецького або початкового професійного спрямування, або за спорідненим видом мистецтва (театральне мистецтво, сольний спів, музичний театр тощо).

Зміст навчання за типовою освітньою програмою базується на запровадженні сучасної та ефективної системи навчання музичному мистецтву, дитиноцентризмі (людиноцентризмі), що виявляється в можливості врахування та задоволення індивідуальних потреб кожного/-ої учня/учениці в загальному процесі навчання, створенні умов для професійної художньо-творчої самореалізації особистості учня/учениці, модернізації змісту початкової мистецької освіти і розширення функцій мистецьких шкіл, а також академічних свобод учасників освітнього процесу.

Нормативний строк навчання за типовою освітньою програмою становить 4 роки для учнів, які розпочали навчання у 6 - 7 років (перший клас початкової загальноосвітньої школи). Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочати здобуття початкової мистецької освіти цього ж навчального року за заявою батьків (інших законних представників). Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової музично-інструментальної освіти елементарного підрівня за цією типовою освітньою програмою з будь-якого віку.

Тривалість опанування типової освітньої програми учнями з числа осіб з особливими освітніми потребами визначається індивідуальним темпом набуття відповідних компетентностей та може бути збільшеною.

Основною формою здобуття початкової мистецької освіти за цією типовою освітньою програмою є очна форма. Враховуючи можливості та потреби учнів, у тому числі з числа осіб з особливими освітніми потребами. допускається організація навчання за іншими формами навчання домашньою, дистанційною або екстернатною.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за типовою освітньою програмою. Розпочати навчання за освітньою програмою початкової мистецької освіти з музично-інструментального мистецтва на елементарному підрівні може особа будь-якого віку, яка при вступі демонструє виконання (спів) пісні за власним вибором, повторює за екзаменатором нескладний ритм та мелодію. Власною освітньою програмою мистецької школи можуть конкретизуватися ці або визначатися інші вимоги до вступників.

Загальний мінімальний нормативний обсяг навчального навантаження на одного/одну учня/ученицю на весь строк навчання на елементарному підрівні (4 роки) в класах інструментальної музики становить 840 годин з розрахунку 35 навчальних тижнів на рік:

Роки навчання

Середня кількість навчальних годин на тиждень

Кількість годин протягом навчального року (в середньому 35 тижнів)

на 1 та 2-му роках навчання

5

350

на 3 та 4-му роках навчання

7

490

Загальний обсяг навчального навантаження на одного/одну учня/ученицю на весь строк навчання за типовою освітньою програмою (4 роки)

 

840

Основною формою організації освітнього процесу є урок індивідуальний або груповий.

У межах уроку або в позаурочний час рекомендовано використовувати різні форми і методи навчання - мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, уроки-семінари, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, екскурсії, віртуальні подорожі, квести, перегляд (наживо чи в запису) вистав, виставок, відвідування концертів тощо.

Форми організації освітнього процесу можуть бути уточнені та розширені у змісті окремих навчальних дисциплін та не повинні бути перешкодою до виконання вимог до навчальних результатів, визначених типовою освітньою програмою (стандартом). Форми і методи навчання викладач обирає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи і забезпечуючи водночас набуття учнями компетентностей, визначених навчальними програмами з окремих навчальних дисциплін.

Наповнюваність груп для проведення групових занять з навчальних дисциплін становить:

"Музична грамота та практичне музикування" - 8 - 10 учнів

"Бесіди про мистецтво" - 12 - 15 учнів;

"Інструментальний ансамбль" - залежно від складу від 2 до 12 учнів;

"Оркестр" (групи оркестру) - відповідно до складу в середньому 6 учнів;

"Хор" (групи хору) - 12 - 15 учнів.

У разі неможливості сформувати групу у зв'язку з недостатністю або перевищенням відносно зазначених нормативів контингенту учнів, допускається відхилення по наповнюваності груп у той чи інший бік не більше як на 20 % (окрім груп з вивчення навчальної дисципліни "Музична грамота та практичне музикування"). У разі значного перевищення контингенту (понад 20 %) поділ на групи загальної кількості учнів відповідного року навчання здійснюється відповідно до менших значень.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються на основі систематичного відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. Мета контролю полягає у пошуку ефективних шляхів досягнення навчальних результатів кожного/кожної учня/учениці. При оцінюванні особистих досягнень учнів шкільного віку заборонено порівнювати їх з досягненнями інших учнів. Виставлення оцінок у балах учням шкільного віку на першому або другому роках навчання не передбачено.

Упродовж навчання на елементарному підрівні початкової мистецької освіти учні шкільного віку за сприяння викладачів опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках, розумінні, ставленні та їх корекції.

Завдання оцінювання на елементарному підрівні початкової мистецької освіти - розкрити потенціал кожного/кожної учня/учениці, підтримувати та надихати його/її до подальшого навчання та музикування. Вимоги до очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів використовуються для організації постійного спостереження за навчальним поступом. Оцінювання навчальних досягнень здійснюється не за одиничні завдання, а за прогрес у опануванні дисципліни в цілому. Досягнення учня/учениці оцінюються відносно його/її навчального прогресу, а не за результатами порівняння його/її досягнень, складності опанованого репертуару тощо з досягненнями іншого/іншої учня/учениці.

Для оцінювання рівня навчальних досягнень учнів (нормативних результатів навчання) застосовуються форми поточного та підсумкового контролю.

Поточний контроль відбувається протягом навчального року за підсумками роботи під час навчальних занять у формі опитувань або прослуховувань (модульних та семестрових). Поточний контроль здійснюється з метою оперативного моніторингу результативності навчання учня/учениці та коригування педагогічних прийомів і метолів, що застосовує до нього/неї викладач.

Підсумковий контроль здійснюється по завершенню кожного року навчання у формі річного комплексного контрольного заходу, який включає результати навчання за всіма компонентами, передбаченими освітньою програмою, в межах визначених навчальними програмами дисциплін обов'язкових результатів навчання.

Наприкінці четвертого року навчання проводиться підсумковий контроль за освітніми компонентами:

1. "Музичний інструмент" - у формі іспиту.

2. "Музична грамота та практичне музикування" і "Бесіди про мистецтво" - у формі комплексного іспиту-співбесіди з виконанням творчого завдання;

3. "Хор" / "Оркестр" / "Ансамбль" - у формі публічного колективного виступу.

За результатами підсумкового контролю на четвертому році навчання у разі демонстрування учнем/ученицею результатів навчання, передбачених власною освітньою програмою мистецької школи, йому/їй видається свідоцтво про початкову мистецьку освіту елементарного підрівня. Якщо власною освітньою програмою мистецької школи встановлені вищі, ніж нормативні, результати навчання (у разі збільшення кількості годин на вивчення окремих дисциплін), випускний отримує свідоцтво за результатами виконання всіх вимог цієї освітньої програми.

Для оцінювання міри досягнення учнями результатів навчання елементарного підрівня початкової мистецької освіти застосовується:

вербальне (формувальне) оцінювання, яке передбачає діагностику досягнутих результатів та надання вербальної (усної та письмової) характеристики;

бальне оцінювання, яке передбачає виставлення балів (оцінок) у цифровому (числовому) виразі.

Бальне оцінювання для учнів шкільного віку на першому і другому роках навчання не застосовується.

Бальне оцінювання передбачає поділ досягнутих результатів на 4 рівні:

1. Початковий (1 - 3 бали)

2. Середній (4 - 6 бали)

3. Достатній (7 - 9 балів)

4. Високий (10 - 12 балів).

Форми, види, зміст та строки проведення поточного та підсумкового контролю навчальних досягнень учнів конкретизуються в типових та робочих навчальних програмах дисциплін.

Оцінювання на четвертому році навчання передбачає зіставлення навчальних досягнень учнів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними власною освітньою програмою мистецької школи та навчальними програмами дисциплін.

Учні, які в повному обсязі виконали вимоги до результатів навчання, визначених власною освітньою програмою мистецької школи, можуть бути рекомендованими до навчання на наступному підрівні за загальномистецьким або початковим професійним спрямуванням.

Для забезпечення навчальних результатів учнів за освітньою програмою мистецькі школи комплектуються необхідними обов'язковими засобами, навчальним обладнанням та іншими ресурсами відповідно до профілю та напряму роботи за нормативами згідно з Нормативами матеріально-технічного забезпечення мистецьких шкіл, затверджених наказом Міністерства культури України від 19.06.2014 N 475 (Нормативи N 475) (зі змінами). Цей перелік може бути доповнений залежно від потреб мистецької школи.

II. Нормативні результати та зміст (цілі) навчання

Опанування нормативного змісту навчання за типовою освітньою програмою передбачає досягнення таких обов'язкових результатів навчання:

Вид компетентності

Зміст (цілі) навчання

Очікувані результати навчання

1. Загальна інтегрована компетентність

Самостійне опанування нескладного навчального матеріалу.
Об'єктивне самооцінювання та самостійний пошук інформації.
Здатність до подальшого навчання мистецтву та мистецьких практик.

Самостійно виконує навчальні завдання, у тому числі самостійно розбирає та вчить програмні музичні твори.
Об'єктивно оцінює результати своєї навчальної діяльності. З розумінням ставиться до зауважень стосовно свого навчання.
Використовує для самоосвіти різні джерела інформації (наприклад, самостійно вибирає для вивчення твір).
Готовий до продовження навчання за фахом за освітньою програмою з музичного мистецтва базового (середнього) підрівня початкової мистецької освіти загальномистецького або початкового професійного спрямування або за освітніми програмами споріднених мистецтв.

2. Мистецько-теоретична компетентність

Знання та розуміння поняття "мистецтво", видів та жанрів мистецтв, основних естетичних категорій, різновидів творів мистецтва.
Знання і здатність до розуміння проявів культурного розмаїття.
Здатність до спілкування на теми мистецтва державною мовою.

Демонструє розуміння, поняття "мистецтво", основних естетичних категорій. Висловлює особисте ставлення до творів мистецтва та пояснює його. Називає види мистецтв та жанри мистецьких творів. Виявляє розуміння культурного розмаїття та розпізнає в межах навчальної програми зразки творів народного мистецтва. Проявляє любов до українського (музичного) мистецтва. Спілкується в групі, колективі, з викладачем (концертмейстером) державною мовою.

3. Теоретично-практична компетентність в музичному мистецтві

Види та жанри музичного мистецтва / народного музичного мистецтва, різновиди, форми музичних творів, засоби музичної виразності, їх характерні риси, відмінності.
Музична грамота (усно та письмово):
- графічна фіксація елементів музичної мови;
- музично-ігрова та рухова діяльність;
- виховання метроритмічного відчуття;
- настроювання інтонаційно-мелодичного слуху;
- аналіз музичних творів;
- практичне музикування;
- імпровізаційно-творча діяльність.
Інтонування голосом. Написання одноголосного музичного диктанту, читання нот з листа, підбір на слух.

Називає види та жанри музичного мистецтва / народного музичного мистецтва. Демонструє знання нотної грамоти, називає та застосовує в практичній роботі октави, знаки альтерації, скрипковий та басовий ключі, розміри, основні лади, ритм, метр, тональності.
Розрізняє основні градації динаміки, назви та позначення динамічних відтінків.
Чисто інтонує голосом.
Розрізняє темпи, їх назви та позначення.
Демонструє знання основних елементів музичної мови (мотив, фраза, речення, період), знає форми побудови музичних творів (двочастинної, простої тричастинної, варіації) каданс.
Знає основні гармонічні функції тональності.
Читає ноти з листа (спираючись на аналіз музичного тексту) нескладні твори (2 - 3 року навчання).
Підбирає по слуху знайомі мелодії українських народних пісень.
Записує одноголосний музичний диктант на 4 такти.
Розуміє та використовує в навчанні професійну музичну термінологію державною мовою.

4. Музично-виконавська компетентність

Формування ігрового апарату, знання основних засобів звуковидобування.
Гра на інструменті в межах, передбачених навчальною програмою з фаху (основні аплікатурні формули, поняття про динамічну шкалу та її відтворення на інструменті, розвиток музичного слуху, інтонування на інструменті тощо). Відтворення програмних мистецьких творів з відповідним ступенем емоційності та музикальності.

Під час гри на інструменті демонструє добре організований та відповідно розвинений ігровий апарат.
Володіє культурою звуковидобування/звукоутворення на основі постійного слухового контролю.
Відтворює характер та художній образ музичного твору із застосуванням визначених засобів музичної виразовості (динаміка, темп тощо), як елементів музичної мови. Демонструє володіння належним рівнем виконавської техніки.
Виконує програмні твори відповідно до своїх здібностей.

5. Компетентність колективної взаємодії в мистецтві

Виконання програмних творів в ансамблі, хорі (оркестрі).
Усвідомлення ролі та відповідальності кожного учасника колективу в досягненні спільного результату.

Грає в інструментальному ансамблі з учнями свого або інших фахів та/або хорі. Узгоджує та координує власні виконавські дії з іншими учасниками ансамблю.
Виконує твори у хоровому колективі та/або оркестрі (ансамблі).
Демонструє розуміння своєї ролі в виконавському колективі та відповідальності за спільний результат виконання.

6. Компетентність з публічного музичного виступу

Культура публічного мистецького виступу, охайний зовнішній вигляд, настрій. Сміливість та готовність виступати перед аудиторією.

Грає з настроєм. Не боїться виступати перед аудиторією
Не втрачає сценічної витримки, не зупиняється, не забуває нотний текст. У випадку помилки не губиться, продовжує виступ, не втрачає контролю над ситуацією. Має гарний зовнішній сценічний вигляд.

Конкретні очікувані результати навчання учнів за окремими освітніми компонентами визначаються навчальними програмами дисциплін.

III. Перелік освітніх компонентів: нормативний зміст освіти.

Нормативний зміст типової освітньої програми елементарного підрівня з музичного мистецтва, інструментальні класи складається з інваріантного та варіативного складників, які є однаково обов'язковими для включення до програми навчання учня/учениці і становлять єдиний комплекс освітніх компонентів, опанування яких забезпечує досягнення нормативних результатів навчання. Власна освітня програма мистецької школи, у якій вилучено будь-який з визначених нижче освітніх компонентів або скорочено обсяг навчального навантаження, передбаченого для їх опанування, визнається такою, що не відповідає типовій освітній програмі (стандарту).

Інваріантний складник змісту початкової освіти елементарного підрівня - це мінімальний нормативний складник, який не може бути меншим встановленого обсягу і повинен охоплювати весь спектр освітніх компонентів, визначених типовою освітньою програмою.

Варіативний складник спрямований на забезпечення індивідуального підходу, в т. ч. індивідуального темпу здобуття освіти, поглиблення фахових компетентностей, забезпечення права вибору освітніх компонентів відповідно до інтересів та потреб учня/учениці та використовується для:

- запровадження факультативів, навчальних дисциплін за вибором, що розширюють компетентності за обраним учнем/ученицею фахом, або з інших інструментів, видів мистецтва тощо. У такому випадку зміст варіативного складника формується з навчальних дисциплін, факультативів, видів діяльності за вибором учня/учениці та викладача, враховуючи можливості відповідної мистецької школи;

- підсилення навчальних дисциплін інваріантного складника;

- репетицій, підготовки до конкурсів, інших публічних виступів, створення концертних програм тощо.

Розподіл годин варіативного складника здійснюється щороку педагогічною радою мистецької школи і відображається в робочому навчальному плані. Рішення про такий розподіл приймається з урахуванням профільного спрямування, кадрового забезпечення, матеріально-технічної бази школи, а також бажання учнів.

Варіативність змісту початкової музичної освіти елементарного підрівня реалізується також через запровадження в навчальних програмах дисциплін резервного часу, що створює простір для забезпечення умов щодо здобуття сучасної, доступної та якісної освіти відповідно до вимог суспільства, запитів особистості з урахуванням психофізичного розвитку учня/учениці та допустимого навантаження для різних вікових категорій.

Для елементарного підрівня початкової музичної освіти, інструментальні класи є обов'язковими такі освітні компоненти:

Назва освітнього компонента

Мінімальний обсяг навчального навантаження на одного/одну учня/ученицю на весь строк навчання, годин*

Інваріантний складник

 

Музичний інструмент, усього

210

Музична грамота та практичне музикування, усього

140

Бесіди про мистецтво, усього (на 3 та 4-му роках навчання)

70

Хор / інструментальний ансамбль (колективне музикування), усього

210

Варіативний складник, усього

210

Загальний обсяг навчального навантаження на одного/одну учня/ученицю на весь строк навчання за освітньою програмою (4 роки) за стандартом, усього (та середня кількість годин тижневого навантаження)

840

на 1 та 2-му роках навчання

350 (5)

на 3 та 4-му роках навчання

490 (7)


* Установлена кількість навчальних годин розрахована на кожного учня/ученицю, який/яка навчається за освітньою програмою і становить мінімальний обсяг, необхідний для опанування змісту освіти, визначеною типовою освітньою програмою, зменшення якого не допускається.

Кількість годин навчального навантаження, визначених власною освітньою програмою мистецької школи, є основою для розрахунку концертмейстерських годин, які плануються згідно з потребами освітнього процесу для уроків з навчальних дисциплін "Музичний інструмент" (окрім музичних інструментів: фортепіано, арфа, синтезатор, бандура, баян, акордеон, гітара), "Хор", "Інструментальний ансамбль (оркестр)" (для кожної групи), відповідних дисциплін та форм роботи, передбачених варіативним складником.

Кількість концертмейстерських годин для забезпечення освітнього процесу визначається з розрахунку:

не більше 100 % годин аудиторних індивідуальних занять (уроків), передбачених робочим навчальним планом (на кожного/кожну учня/ученицю) та у випадках, передбачених навчальною програмою;

не більше 100 % годин аудиторних групових занять (уроків), передбачених робочим навчальним планом (на кожну групу учнів);

не більше 100 % годин, передбачених для зведених репетицій хору/оркестру;

не більше 100 % годин, передбачених для вивчення навчальних дисциплін варіативного складника: другий музичний інструмент, ритміка, інструментальний ансамбль (для учнів класу фортепіано, а також тих, хто як форму колективного музикування обрав "Хор"), постановка концертних номерів, сольний спів, танець.

Планування та організація освітнього процесу.

Нормативний зміст типової освітньої програми конкретизується у власній освітній програмі мистецької школи та розміщеному в ній навчальному плані, який деталізує зміст і структуру освітнього пронесу.

У навчальному плані зазначаються дисципліни, викладання яких потребує супроводу концертмейстера та зазначаються особливості розрахунку навчального навантаження.

На основі навчального плану мистецькі школи складають на кожен навчальний рік робочий навчальний план, який є підставою для розрахунку кількості педагогічних (викладацьких та концертмейстерських) годин і ставок. необхідних для виконання власної освітньої програми мистецької школи. Логічна послідовність вивчення та конкретний зміст освітніх компонентів розкривається у навчальних програмах відповідних навчальних дисциплін.

Повноцінність початкової музичної освіти елементарного підрівня забезпечується реалізацією нормативного змісту та обсягу навчального навантаження, передбаченого цією типовою освітньою програмою.

Планування та організація освітнього процесу за робочим навчальним планом має працювати на створення максимально сприятливого середовища для учнів з урахуванням їх віку, рівня психофізіологічного розвитку та з дотриманням санітарних норм.

При складенні розкладу занять (уроків) для учнів з числа дітей 6 - 7 років або осіб з особливими потребами рекомендується рівномірно розподіляти навчальне навантаження кожного/кожної учня/учениці протягом тижня з розрахунку не більше 2 - 3 заняття (уроки) на день.

Для більш ефективного опанування навчальних дисциплін інваріантного складника проведення індивідуальних занять (уроків) мас плануватися двічі на тиждень по 0,5 академічної години, якщо навчальне навантаження дисципліни планується обсягом 1 година на тиждень або 0,75 години, якщо навчальне навантаження з дисципліни планується обсягом 1,5 години на тиждень.

Навчальна дисципліна "Бесіди про мистецтво" є загальною інтегрованою дисципліною і поділ на групи для її вивчення може відбуватися без урахування фаху учня/учениці.

Усі учні початкової музичної освіти елементарного підрівня повинні набути передбачені освітньою програмою компетентності колективного музикування в межах однієї з навчальних дисциплін:

"Інструментальний ансамбль (оркестр)" - для учнів, фахом яких є один з оркестрових інструментів, або

"Хор".

У межах вивчення навчальної дисципліни "Інструментальний ансамбль (оркестр)" планування освітнього процесу для учнів, фахом яких є оркестрові інструменти, може відбуватися у формі гри в сталому ансамблі / гри в ансамблях, різних за складом / гри в оркестрі (за наявності). Вибір форми колективного музикування здійснюється за бажанням учня/учениці та/або за рекомендацією викладача.

При обранні форми "гра в ансамблях, різних за складом" та/або "гра в оркестрі" розподіл годин, передбачених для вивчення навчальної дисципліни "Інструментальний ансамбль (оркестр)", здійснюється шляхом поділу навчальної дисципліни на модулі, які реалізуються протягом усього строку навчання. Навчання з використанням таких форм може тривати різні періоди: півроку, рік, півтора року, два роки (залежно від поставлених навчальних завдань). При цьому кожен модуль може відповідати одному складу ансамблю.

Учні, фахом яких є фортепіано, а також інші учні першого року навчання вивчають навчальну дисципліну "Хор (вокальний ансамбль)". Інші учні за бажанням можуть продовжувати вивчення навчальної дисципліни "Хор" на другому - четвертому роках навчання за умови вивчення ними навчальної дисципліни "Інструментальний ансамбль" в рамках варіативного складника.

Рішення про розподіл учнів на групи колективного музикування приймається колегіально викладачами дисциплін з фаху, "Інструментального ансамблю (оркестру)" та "Хору" з урахуванням бажання, інтересів учнів та можливостей мистецької школи.

Рекомендації щодо планування вивчення навчальних дисциплін в межах варіативного складника.

Розподіл годин, передбачених для реалізації варіативного складника типової освітньої програми на першому та другому роках навчання здійснюється залежно від поставлених викладачем педагогічних цілей та підходів мистецької школи до організації освітнього процесу в наступний спосіб:

1) Запровадження факультативів, навчальних дисциплін за вибором, що розширюють компетентності за обраним учнем/ученицею фахом, або з інших інструментів або видів мистецтва тощо.

Зокрема, рекомендованими факультативами, навчальними дисциплінами за вибором є: другий музичний інструмент, читання нот з листа, ритміка, основи імпровізації, інструментальний ансамбль (для учнів класу фортепіано, а також тих, хто як форму колективного музикування обрав "Хор"), практикум з календарних обрядів українського народу та народів України і світу, постановка концертних номерів, сольний спів (для класу бандури - особливо рекомендовано), образотворча композиція, ліплення, сценічна мова, танець тощо.

У разі застосування цього способу розподілу варіативного складника педагогічна рада може передбачати таку ж саму кількість годин, яка передбачається для фаху, на вивчення іншого музичного інструменту, утворюючи інститут партнерства між викладачами з різних інструментів, що позитивно впливатиме на обсяг їх педагогічного навантаження та створення додаткових учнівських виконавських колективів.

2) Планування 0,5 або 1 години варіативного складника для підсилення навчальних дисциплін інваріантного складника, наприклад "Музичний інструмент" здійснюється у разі:

- значного відставання учня/учениці від планових показників навчальних досягнень з цієї дисципліни (критично низького темпу засвоєння навчального матеріалу), виявлених за результатами поточного контролю;

- виявлення у учня/учениці особливих музичних здібностей, що передбачає необхідність опанування ним/нею більш складного навчального матеріалу та формування ширших компетентностей, ніж передбачені типовою навчальною програмою.

3) Планування не більше 1 години (щотижнево або сукупно раз на місяць чи на півроку) на проведення репетицій (у тому числі зведених), підготовки до конкурсів, інших публічних виступів, створення концертних програм тощо.

При розподілі обсягу навчального навантаження на цілі, зазначені в цьому пункті, необхідно враховувати, що загальний відведений обсяг може бути теж поділений на частини за видами діяльності.

Розподіл годин варіативного складника на третьому - четвертому роках навчання може здійснюватися у вище вказаному порядку.

Увесь перерозподіл годин фіксується в робочому навчальному плані, який щорічно затверджується директором мистецької школи. Для цього всі навчальні дисципліни варіативного складника конкретизуються в лівому стовпці "Навчальні дисципліни" з визначенням відповідної кількості годин на їх вивчення. Якщо години варіативного складника розподіляються для підсилення навчальної дисципліни інваріантного складника, то ці години додаються до нормативної кількості годин, передбачених навчальним планом для відповідної дисципліни. Якщо певний обсяг навчального навантаження спрямовується на репетиції, підготовку до конкурсів тощо і планується сукупно (раз на місяць чи на півроку), то цей обсяг вказується в крайньому правому стовпці навчального плану "Усього годин".

IV. Інструменти системи внутрішнього забезпечення якості елементарного підрівня початкової мистецької освіти.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти початкової мистецької освіти елементарного підрівня передбачають у мистецьких школах здійснення таких процедур і заходів:

- удосконалення освітньої діяльності, що сприяє зростанню позитивного іміджу школи;

- оновлення методичної бази освітньої діяльності шляхом здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм, у тому числі наскрізних, навчальних програм дисциплін, критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, засобів оцінювання та методів демонстрування результатів навчання, навчально-методичних матеріалів, бібліотечних фондів мистецької школи;

- контроль за виконанням навчальних планів власної освітньої програми мистецької школи, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх удосконалення;

- щорічне оцінювання освітнього процесу за кожною навчальною дисципліною учнями, їхніми батьками або іншими законними представниками за результатами добровільного опитування;

- збереження, а при можливості, збільшення контингенту учнів;

- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників;

- забезпечення наявності необхідних ресурсів та інформаційних систем для ефективного управління та організації освітнього процесу за освітньою програмою;

- забезпечення публічного висвітлення інформації про освітню діяльність мистецької школи;

- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища мистецької школи (контроль та поточне коригування взаємодії викладача й учня в організації і забезпеченні освітнього процесу);

- створення ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату у навчально-методичних, наукових працях працівників мистецьких шкіл та учнів;

- інших процедур і заходів.

Вимоги до системи внутрішнього забезпечення якості початкової мистецької освіти складаються з наступних компонентів:

Кадрове забезпечення освітньої діяльності. В основу формування системи підбору педагогічних кадрів у мистецьких школах покладено наступні критерії: професіоналізм, відповідна фахова освіта, наявність педагогічних та творчих здібностей, внутрішня потреба до вдосконалення своєї фахової компетентності, високі моральні якості та професійна етика.

Посаду викладача, концертмейстера може обіймати особа, яка має фахову передвищу (середню спеціальну) музичну освіту або вищу музичну освіту, належний рівень професійної підготовки, відповідну педагогічну кваліфікацію, яка здатна забезпечити результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров'я якої дозволяє виконувати професійні обов'язки в закладі.

Навчально-методичне забезпечення. Наявність комплексу методичних матеріалів, необхідних для провадження освітнього процесу: освітньої (освітніх) програми (програм), навчального плану, робочих навчальних планів, навчальних програм, робочих навчальних програм викладачів, репертуарних списків, тощо, які відповідають змісту освітньої програми, підручників, навчальних, навчально-методичних посібників, авторських методичних розробок, методичних рекомендацій, індивідуальних завдань, збірників ситуаційних завдань (кейсів), комп'ютерних презентацій, ілюстративних матеріалів, фоно- та відеохрестоматій, довідкової та іншої навчальної літератури відповідно до змісту навчальних програм, комплексів для проведення контрольних заходів (для теоретичних дисциплін) та методик і критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.

Матеріально-технічне забезпечення. Наявність відповідних приміщень (навчального корпусу) для провадження освітнього процесу з необхідним набором основних технічних засобів, музичних інструментів, обладнаних класів (аудиторій) для колективного музикування, приміщень для педагогічних працівників, службових та допоміжних приміщень, які забезпечені навчальними та офісними меблями, комп'ютерною технікою, музичними інструментами, обладнанням та програмним забезпеченням, використання яких передбачають навчальні дисципліни, а також підсобні (санітарно-побутові) приміщення та засоби.

Якість проведення навчальних занять. Здійснення моніторингу навчально-методичного рівня проведення викладачем навчальних занять, аналіз ефективності використання існуючих та впровадження в освітній процес різноманітних сучасних художньо-педагогічних методів, підходів та інструментів.

Виконання норм законодавства щодо ведення освітнього процесу державною мовою. Упровадження в межах своїх повноважень виконання актів законодавства щодо всебічного розвитку та функціонування української мови як державної під час освітнього процесу, забезпечення ведення документації, оформлення наочності, організації та проведення творчих заходів, урочистостей, оформлення класів написами державною мовою у мистецьких школах.

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) - безперервне відстеження результатів навчання учнів, їх прогнозування та коригування на їх основі педагогічних методів і прийомів для засвоєння учнями компетентностей, необхідних для досягнення навчальної мети.

Моніторингові дослідження навчальних досягнень учнів на шкільному рівні проводяться шляхом поточного та підсумкового контролю якості засвоєння знань, рекомендаціями щодо їх проведення та передбачають збирання первинних даних, аналіз і оцінку досягнень учнями результатів навчання (компетентностей), формування і ведення бази даних, завдань, тестів, виступів, іншого інструментарію для оцінки якості освітньої діяльності мистецьких шкіл та (або) якості початкової мистецької освіти та визначення якості та ефективності роботи педагогічних працівників.

Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової мистецької освіти елементарного підрівня, вчасно приймати необхідні педагогічні рішення стосовно опанування нормативного змісту та підвищення якості надання освітніх послуг мистецькою школою.

Моніторинг відвідування учнями навчальних занять, передбачених навчальним планом та завершення повного курсу навчання - система заходів контролю за відвідуванням учнями навчальних занять, виконанням навчальних планів та освітньої програми початкової мистецької освіти елементарного підрівня із застосуванням різноманітних методів і форм підвищення мотивації учнів до навчання, що проводиться з метою забезпечення конституційного права громадян на здобуття та завершення повного курсу навчання в мистецькій школі.

Мистецькі школи оприлюднюють свою освітню програму та навчальний план на власному веб-сайті (у разі його відсутності - на веб-сайті їх засновників або органів управління).

 

Генеральний директор
Директорату мистецької освіти

Т. Колос

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства культури України
24 квітня 2019 року N 352

ТИПОВА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ЕЛЕМЕНТАРНОГО ПІДРІВНЯ ПОЧАТКОВОЇ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ З МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА, КЛАС ХОРОВОГО СПІВУ

I. Загальні положення

Типова освітня програма елементарного підрівня початкової мистецької освіти з музичного мистецтва, клас хорового співу (далі - типова освітня програма) розроблена для елементарного підрівня початкової музичної освіти, основною метою здобуття якої є введення учнів у світ мистецтва, виявлення та розвиток їх музичних здібностей і талантів у оволодінні основами вокально-хорового співу, у тому числі з раннього віку, формування компетентностей (знань, умінь, навичок, розуміння, ставлення), необхідних для творчої самореалізації та можливого вибору професії у сфері хорового виконавства.

Типова освітня програма - це основний документ мистецької школи, який визначає загальний нормативний зміст та основні засади й підходи до організації навчання на елементарному підрівні початкової музичної освіти. Програма визначає мету навчання, перелік освітніх компонентів (навчальних дисциплін та контрольних заходів), їх логічну послідовність та обсяг, що забезпечує набуття здобувачами обов'язкових результатів навчання.

Опанування програми дає можливість застосовувати набуті в процесі навчання компетентності в своєму повсякденному житті, а також продовжити здобуття початкової мистецької освіти на базовому (середньому) підрівні початкової мистецької освіти загальномистецького або початкового професійного спрямування.

Типова освітня програма розроблена на виконання статті 21 Закону України "Про освіту" (Закон N 2145-VIII), статті 16 Закону України "Про позашкільну освіту", Концепції сучасної мистецької школи, затвердженої наказом Міністерства культури України від 20.12.2017 N 1433, та наказу від 16.07.2018 N 633 "Про затвердження Методичних рекомендацій з розроблення освітніх програм мистецьких шкіл" (Методичні рекомендації N 633) для забезпечення освітнього процесу мистецьких шкіл. Типова освітня програма може бути використана іншими закладами освіти або суб'єктами освітньої діяльності, які мають на меті надання здобувачам початкової мистецької освіти для досягнення ними визначених цією програмою нормативних результатів навчання.

Нормативний зміст початкової мистецької освіти, визначений цією типовою освітньою програмою, є мінімально необхідним для набуття компетентностей початкової музичної освіти елементарного підрівня з хорового мистецтва і не може бути скорочений або зменшений. Нормативний обсяг навчального навантаження на одного учня/ученицю, як загальний, так і за освітніми компонентами, є мінімально необхідним для набуття компетентностей початкової хорової освіти елементарного підрівня і не може бути скорочений або зменшений, окрім таких випадків:

зарахування на навчання за типовою освітньою програмою учня/учениці старшого/-ої від 6 (7) років (перший клас початкової загальноосвітньої школи), коли його початкові здібності, продемонстровані на вступному прослуховуванні, дозволяють опанувати зміст освітньої програми в швидшому темпі (навчання за скороченою програмою - скорочення року (років) опанування освітньої програми елементарного підрівня). У такому разі частина передбачених стандартною освітньою програмою годин з вивільненого року навчання може бути спрямована на ліквідування "розриву" в знаннях учня/учениці з учнями його/її віку, які опановують стандартну освітню програму, зокрема, з навчальної дисципліни "Музична грамота та практичне музикування" (з урахуванням психофізичної готовності учня/учениці до опанування програми в інтенсивному режимі);

зарахування на навчання за типовою освітньою програмою учня/учениці з числа дорослих, коли його/її початкові здібності, продемонстровані на вступному прослуховуванні, дозволяють опанувати зміст освітньої програми в швидшому темпі.

Рішення про скорочення нормативного терміну здобуття початкової мистецької освіти та обсягу опанування освітньої програми на початковому етапі приймається узгоджено викладачем з фаху, батьками, іншими законними представниками учня/учениці (для учнів шкільного віку) або з самим учнем/ученицею (для дорослих) та педагогічною радою мистецької школи. Скорочення строку опанування освітньої програми та зменшення обсягу годин на вивчення окремих дисциплін для учнів, які потребують звичайного темпу навчання, не допускається.

Мистецька школа в межах своєї автономії здійснює освітній процес за власною освітньою програмою, розробленою з урахуванням або без урахування цієї типової освітньої програми. Власні освітні програми, розроблені мистецькими школами на основі цієї типової освітньої програми, повинні містити передбачені нею нормативний зміст (освітні компоненти), обсяг, компетентності та результати навчання.

Власні освітні програми, розроблені мистецькими школами на основі (з урахуванням) типової освітньої програми з хорового співу, можуть відрізнятися від неї послідовністю викладення навчального матеріалу, обсягом його вивчення в бік збільшення, наявністю додаткових компонентів змісту або використанням оригінальних форм, методів і засобів навчання.

Типова освітня програма може бути частиною наскрізної освітньої програми школи, яка може поєднувати кілька підрівнів початкової мистецької освіти.

Типова освітня програма визначає види навчальних занять, форми та засоби поточного і підсумкового контролю та рекомендації щодо їх проведення, а також загальні підходи до оцінювання рівня досягнення учнями обов'язкових результатів навчання. Власна освітня програма мистецької школи з хорового співу конкретизує зазначені позиції з урахуванням регіональних особливостей та потреб і можливостей учнів. Складником освітньої програми мистецької школи є навчальний план, який складається на весь строк навчання за програмою та містить усі передбачені нею освітні компоненти з можливістю реалізувати варіативність змісту освіти.

Мета типової освітньої програми - узагальнення та систематизація нормативного змісту навчання в логічній послідовності для досягнення учнями визначених нормативних результатів навчання шляхом застосування комплексу музично-педагогічних методів, підходів та інструментів.

Типова освітня програма побудована із врахуванням таких принципів:

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів;

- доступності та практичної спрямованості змісту навчання;

- наступності і перспективності навчання;

- логічної послідовності опанування змісту і достатності обсягу навчання та освітніх компонентів для набуття учнями нормативних мистецьких компетентностей (результатів навчання);

- надання можливості для адаптації до індивідуальних особливостей, потреб та інтересів учнів.

Мета опанування нормативного змісту програми - формування в учнів початкових теоретичних, теоретико-практичних, практичних, виконавських компетентностей з вокально-хорового мистецтва, розвиток музикальності, естетичного сприйняття та позитивного ставлення до різних видів мистецтва через долучення до кращих зразків національної та світової мистецької та хорової спадщини, виявлення та створення умов для розвитку творчих здібностей учнів раннього віку, мотивування до продовження здобуття хорової освіти.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- формування та розвиток музично-образного мислення, естетичного смаку, навичок сприйняття музики, здатності міркувати про неї у взаємозв'язку з іншими видами мистецтв;

- оволодіння навичками хорового співу, розкриття вокально-хорових можливостей дитячого голосу, практичне засвоєння засобів музичної виразності у вокально-хоровому виконавстві та їх усвідомлене застосування під час виконання музичних творів відповідної складності;

- формування навичок емоційного та художньо-образного виконання музичних хорових та інструментальних творів;

- формування здатності до гармонійної взаємодії у хоровому колективі;

- вироблення мотивації до самостійного навчання, творчого розвитку учня/учениці шляхом залучення до вивчення, прослуховування, виконання музичних, зокрема хорових і вокальних, творів;

- формування необхідних компетентностей (знань, умінь, навичок, розуміння, ставлення), що забезпечують можливість продовжувати навчання за освітньою програмою з хорового класу базового (середнього) підрівня загальномистецького або початкового професійного спрямування, або за спорідненим видом мистецтва (музично-інструментальне мистецтво, театральне мистецтво, сольний спів, музичний театр тощо).

Зміст навчання за типовою освітньою програмою базується на запровадженні сучасної та ефективної системи навчання хоровому мистецтву, дитиноцентризмі (людиноцентризмі), що виявляється в можливості врахування та задоволення індивідуальних потреб кожного/кожної учня/учениці в загальному процесі навчання, створенні умов для професійної художньо-творчої самореалізації особистості учня/учениці, модернізації змісту початкової мистецької освіти і розширення функцій мистецьких шкіл, а також академічних свобод учасників освітнього процесу.

Нормативний строк навчання за Типовою освітньою програмою становить 4 роки для учнів, які розпочали навчання у 6 - 7 років (перший клас початкової загальноосвітньої школи). Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочати здобуття початкової мистецької освіти цього ж навчального року за заявою батьків (інших законних представників). Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової хорової освіти елементарного підрівня за цією типовою освітньою програмою з будь-якого віку. Тривалість опанування Типової освітньої програми учнями з числа осіб з особливими освітніми потребами визначається індивідуальним темпом набуття відповідних компетентностей та може бути збільшеною.

Основною формою здобуття початкової хорової освіти за цією типовою освітньою програмою є очна форма. Враховуючи можливості та погреби учнів з числа осіб з особливими освітніми потребами, допускається організація навчання за окремими освітніми компонентами, які реалізуються як індивідуальні уроки (наприклад, з дисципліни "Музичний інструмент") за домашньою формою навчання.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за Типовою освітньою програмою. Розпочати навчання за освітньою програмою з музичного мистецтва у класі музичного фольклору на елементарному підрівні може особа будь-якого віку, яка при вступі демонструє виконання (спів) пісні за власним вибором, повторює за екзаменатором нескладний ритм, нескладну мелодію. Власною освітньою програмою мистецької школи можуть конкретизуватися ці або визначатися інші вимоги до вступників.

Загальний мінімальний нормативний обсяг навчального навантаження на одного/одну учня/ученицю на весь строк навчання на елементарному підрівні (4 роки) в класі хорового співу становить 840 годин на одного учня/ученицю з розрахунку 35 навчальних тижнів на рік:

Роки навчання

Середня кількість навчальних годин на тиждень

Кількість годин протягом навчального року (в середньому 35 тижнів)

на 1 та 2-му роках навчання

5

350

на 3 та 4-му роках навчання

7

490

Загальний обсяг навчального навантаження на одного/одну учня/ученицю на весь строк навчання за типовою освітньою програмою (4 роки)

 

840

Основною формою організації освітнього процесу є урок - індивідуальний або груповий.

У межах уроку або в позаурочний час рекомендовано використовувати річні форми і методи навчання - мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, уроки-семінари, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, екскурсії, віртуальні подорожі, квести, перегляд (наживо чи в запису) вистав, виставок, відвідування концертів тощо.

Форми організації освітнього процесу можуть бути уточнені та розширені у змісті окремих навчальних дисциплін та не повинні бути перешкодою до виконання вимог до навчальних результатів, визначених типовою освітньою програмою (стандартом). Форми і методи навчання викладач обирає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи і забезпечуючи водночас набуття учнями компетентностей, визначених навчальними програмами з окремих навчальних дисциплін.

Наповнюваність груп для проведення групових занять з навчальних дисциплін становить:

"Хор" (групи хору) - 12 - 15 учнів.

"Музична грамота та практичне музикування" - 8 - 10 учнів;

"Бесіди про мистецтво" - 12 - 15 учнів.

У разі неможливості сформувати групу у зв'язку з недостатністю або перевищенням відносно зазначених нормативів контингенту учнів, допускається відхилення по наповнюваності груп у той чи інший бік не більше як на 20 % (окрім груп з вивчення навчальної дисципліни "Музична грамота та практичне музикування"). У разі значного перевищення контингенту (понад 20 %) поділ на групи загальної кількості учнів відповідного року навчання здійснюється відповідно до менших значень.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються па основі систематичного відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. Мета контролю полягає у пошуку ефективних шляхів досягнення навчальних результатів кожного/кожної учня/учениці. При оцінюванні особистих досягнень учнів шкільного віку заборонено порівнювати їх досягнення з досягненнями інших учнів. Виставлення оцінок у балах учням шкільного віку на першому або другому роках навчання не передбачено.

Упродовж навчання на елементарному підрівні початкової мистецької освіти учні шкільного віку за сприяння викладачів опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках, розумінні, ставлення та їх корекції.

Завдання оцінювання на елементарному підрівні початкової мистецької освіти - розкрити потенціал кожного/кожної учня/учениці, підтримувати та надихати його/її до подальшого навчання та музикування. Вимоги до очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів використовуються для організації постійного спостереження за навчальним поступом. Оцінювання навчальних досягнень здійснюється не за одиничні завдання, а за прогрес в опанування дисципліни в цілому. Досягнення учня/учениці оцінюються відносно його/її навчального прогресу, а не за результатами порівняння його/її досягнень, складності опанованого репертуару тощо з досягненнями іншого/іншої учня/учениці.

Для оцінювання рівня навчальних досягнень учнів (нормативних результатів навчання) застосовуються форми поточного та підсумкового контролю.

Поточний контроль відбувається протягом навчального року за підсумками роботи під час навчальних занять у формі опитувань або прослуховувань (модульних та семестрових). Поточний контроль здійснюється з метою оперативного моніторингу результативності навчання учня/учениці та корегування педагогічних прийомів і методів, що застосовує до нього/неї викладач.

Підсумковий контроль здійснюється по завершенню кожного року навчання у формі річного комплексного контрольного заходу, який включає результати навчання за всіма компонентами, передбаченими освітньою програмою, в межах визначених навчальними програмами дисциплін обов'язкових результатів навчання.

Наприкінці четвертого року навчання проводиться підсумковий контроль за освітніми компонентами:

1. "Хор" - у формі концертного виступу.

2. "Музична грамота та практичне музикування" і "Бесіди про мистецтво" - у формі комплексного іспиту.

3. "Музичний інструмент" - у формі комплексного іспиту-співбесіди з виконанням творчого завдання.

За результатами підсумкового контролю на четвертому році навчання у разі демонстрування учнем/ученицею результатів навчання, передбачених типовою освітньою програмою мистецької школи, йому/їй видається свідоцтво про початкову мистецьку освіту елементарного підрівня. Якщо власною освітньою програмою мистецької школи встановлені вищі, ніж нормативні, результати навчання (у разі збільшення кількості годин на вивчення окремих дисциплін), випускний отримує свідоцтво за результатами виконання всіх вимог цієї освітньої програми.

Вербальне (формувальне) оцінювання, яке передбачає діагностику досягнутих результатів та надання вербальної (усної та письмової) характеристики.

Бальне оцінювання, яке передбачає виставлення балів (оцінок) у цифровому (числовому) виразі.

Бальне оцінювання для здобувачів шкільного віку на першому і другому роках навчання не застосовується.

Бальне оцінювання передбачає поділ досягнутих результатів на 4 рівні:

1. Початковий (1 - 3 бали)

2. Середній (4 - 6 бали)

3. Достатній (7 - 9 балів)

4. Високий (10 - 12 балів).

Форми, види, зміст та строки проведення поточного та підсумкового контролю навчальних досягнень учнів конкретизуються в типових та робочих навчальних програмах дисциплін.

Оцінювання на четвертому році навчання передбачає зіставлення навчальних досягнень учнів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними власною освітньою програмою мистецької школи та навчальними програмами дисциплін.

Учні, які в повному обсязі виконали вимоги до результатів навчання, визначених власною освітньою програмою мистецької школи, можуть бути рекомендованими до навчання на наступному підрівні за загальномистецьким або початковим професійним спрямуванням.

Для забезпечення навчальних результатів учнів за освітньою програмою мистецькі школи комплектуються необхідними обов'язковими засобами, навчальним обладнанням та іншими ресурсами відповідно до профілю та напряму роботи за нормативами згідно з Нормативами матеріально-технічного забезпечення мистецьких шкіл, затверджених наказом Міністерства культури України від 19.06.2014 N 475 (Нормативи N 475) (зі змінами). Цей перелік може бути доповнений залежно від потреб мистецької школи.

II. Нормативні результати та зміст (цілі) навчання

Опанування нормативного змісту навчання за типовою освітньою програмою передбачає досягнення таких обов'язкових результатів навчання:

Вид компетентності

Зміст (цілі) навчання

Очікувані результати навчання

1. Загальна інтегрована компетентність

Самостійне опановування музичних текстів.
Об'єктивне самооцінювання та самостійний пошук інформації.
Здатність до подальшого навчання хоровому мистецтву та мистецьких практик.

Самостійно виконує навчальні завдання, у тому числі самостійно розбирає та вчить програмні музичні твори, хорові партії.
Об'єктивно оцінює результати своєї навчальної діяльності. З розумінням ставиться до зауважень стосовно свого навчання.
Використовує для самоосвіти різні джерела інформації (наприклад, самостійно вибирає для вивчення твір).
Готовий до продовження навчання за фахом за освітньою програмою з музичного мистецтва базового (середнього) підрівня початкової мистецької освіти загальномистецького або початкового професійного спрямування або за освітніми програмами споріднених мистецтв.

2. Мистецько-теоретична компетентність

Знання та розуміння поняття "мистецтво", видів та жанрів мистецтв, основних естетичних категорій, різновидів творів мистецтва.
Знання і здатність до розуміння проявів культурного розмаїття.
Здатність до спілкування на теми мистецтва державною мовою.

Демонструє розуміння, поняття "мистецтво", основних естетичних категорій. Висловлює особисте ставлення до творів мистецтва та пояснює його. Називає види мистецтв та жанри мистецьких творів. Виявляє розуміння культурного розмаїття та розпізнає в межах навчальної програми зразки творів народного мистецтва. Проявляє любов до українського (музичного, хорового) мистецтва. Спілкується в групі, колективі, з викладачем (концертмейстером) державною мовою.

3. Теоретично-практична компетентність в музичному мистецтві

Види та жанри музичного мистецтва / народного музичного мистецтва, різновиди, форми музичних творів, засоби музичної виразності, їх характерні риси, відмінності.
Музична грамота (усно та письмово):
- графічна фіксація елементів музичної мови;
- музично-ігрова та рухова діяльність;
- виховання метроритмічного відчуття;
- настроювання інтонаційно-мелодичного слуху;
- аналіз музичних творів;
- практичне музикування;
- імпровізаційно-творча діяльність.
Інтонування голосом. Написання одноголосного музичного диктанту, читання нот з листа, підбір на слух. Будова голосового апарату. Типи хорів, хорових голосів, розташування хорових груп в хорі. Особливості хорового звучання.

Називає види та жанри музичного мистецтва, народного музичного мистецтва, хорового мистецтва.
Демонструє знання нотної грамоти, називає та застосовує в практичній роботі октави, знаки альтерації, скрипковий та басовий ключі, розміри, основні лади, ритм, метр, тональності.
Розрізняє основні градації динаміки, назви та позначення динамічних відтінків.
Чисто інтонує голосом.
Розрізняє темпи, їх назви та позначення. Демонструє знання основних елементів музичної мови (мотив, фраза, речення, період), знає форми побудови музичних творів (двочастинної, простої тричастинної, варіації), каданс.
Знає основні гармонічні функції тональності. Читає ноти з листа (спираючись на аналіз музичного тексту), нескладні твори (2 - 3 року навчання). Підбирає по слуху знайомі мелодії українських народних пісень.
Записує одноголосний музичний диктант на 4 такти.
Розуміє та використовує в навчанні професійну музичну термінологію державною мовою.
Розрізняє типи хорів, розпізнає хорові голоси, знає розташування хорових груп в хорі.
Має уявлення щодо складу хорових партій, розуміє елементи хорового звучання (ансамбль, стрій, тощо).

4. Музично-виконавська компетентність

Правильна співоча постава.
Правила дихання під час хорового співу, правила гігієни та збереження голосу.
Дикція та артикуляція, інтонування, штрихове розмаїття в хоровому співі.
Практичне застосування засобів музичної виразності.
Розуміння диригентських жестів

Володіє основними навичками хорового співу, демонструє правильну співочу поставу, хорове дихання, чисто інтонує, вміє вести звук. Виконує програмні музичні та хорові твори. Знає та дотримується правил гігієни та збереження голосу.
Знає свою хорову партію.
Грамотно будує музичні фрази, демонструє вміння слухати та вести мелодичну лінію. Відтворює музичні твори з точним застосуванням передбачених засобів музичної виразності (динаміка, темп), як елементів музичної мови, що необхідні для відтворення характеру та музичного образу засобами хорового виконавства. Проявляє любов до українського хорового мистецтва.
Читає з листа голосом нескладні хорові партитури a'cappella та в супроводі фортепіано.
Виконує в хорі програмні твори в унісон із супроводом та без нього.
Розуміє диригентські жести, виконує поставлені керівником і диригентом завдання під час виконання хорового твору.

5. Компетентність колективної взаємодії в мистецтві

Усвідомлення ролі та відповідальності кожного учасника колективу в досягненні спільного результату. Основні вимоги до учасників концертного складу хору.

Цілісно сприймає хоровий колектив як один музичний інструмент.
Демонструє розуміння своєї ролі в хоровому колективі та відповідальність за спільний результат виконання.
Узгоджує та координує власні виконавські дії з іншими учасниками хору.

6. Компетентність з публічного виступу

Культура публічного мистецького виступу, охайний зовнішній вигляд, настрій. Сміливість та готовність виступати перед аудиторією (публікою).

Виконує хорові та інші музичні твори з відповідним настроєм.
Не боїться виступати перед аудиторією (публікою).
Не втрачає сценічної витримки, не зупиняється, не забуває слова та мелодії творів, які виконує.
У випадку помилки не губиться, продовжує виступ, не втрачає контролю над ситуацією.
Має бажання виступати на сцені, відповідальний за виступ.
Має гарний зовнішній сценічний вигляд.

Конкретні очікувані результати навчання учнів за окремими освітніми компонентами визначаються навчальними програмами дисциплін.

III. Перелік освітніх компонентів: нормативний зміст освіти

Нормативний зміст типової освітньої програми в класі хорового співу складається з інваріантного та варіативного складників, які є однаково обов'язковими для включення до програми навчання учня/учениці та становлять єдиний комплекс освітніх компонентів, опанування яких забезпечує досягнення нормативних результатів навчання. Власна освітня програма мистецької школи, у якій вилучено будь-який з визначених нижче освітніх компонентів або скорочено обсяг навчального навантаження, передбаченого для їх опанування, визнається такою, що не відповідає типовій освітній програмі (стандарту).

Інваріантний складник змісту початкової освіти елементарного підрівня - це мінімальний нормативний складник, який не може бути меншим встановленого обсягу і повинен охоплювати весь спектр освітніх компонентів, визначених типовою освітньою програмою.

Варіативний складник спрямований на забезпечення індивідуального підходу поглиблення фахових компетентностей, забезпечення права вибору освітніх компонентів відповідно до інтересів та потреб учня/учениці та використовується для:

- запровадження факультативів, навчальних дисциплін за вибором, що розширюють компетентності за обраним учнем/ученицею фахом, або з інших видів мистецтва. У такому випадку зміст варіативного складника формується з навчальних дисциплін, факультативів, видів діяльності за вибором учня/учениці та викладача, враховуючи можливості відповідної мистецької школи;

- підсилення навчальних дисциплін інваріантного складника;

- репетицій, підготовки до конкурсів, інших публічних виступів, створення концертних програм тощо.

Розподіл годин варіативного складника здійснюється щороку педагогічною радою мистецької школи і відображається в робочому навчальному плані.

Рішення про такий розподіл годин приймається з урахуванням профільного спрямування, кадрового забезпечення, матеріально-технічної бази школи, а також бажання учнів.

Варіативність змісту реалізується також через запровадження в навчальних програмах дисциплін резервного часу, що створює простір для забезпечення умов щодо здобуття сучасної, доступної та якісної освіти відповідно до вимог суспільства, запитів особистості з урахуванням психофізичного розвитку учня/учениці та допустимого навантаження для різних вікових категорій.

Для елементарного підрівня початкової музичної освіти класів хорового співу є обов'язковими такі освітні компоненти:

Назва освітнього компонента

Мінімальний обсяг навчального навантаження на одного/одну учня/ученицю, годин (кількість годин на тиждень)

Інваріантний складник

 

Хор, усього

350

Музична грамота та практичне музикування, усього

140

Бесіди про мистецтво (на 3 та 4-му роках навчання), усього

70

Музичний інструмент, усього

140

Варіативний складник, усього

140

Загальний обсяг навчального навантаження на одного учня/ученицю на весь строк навчання за освітньою програмою (4 роки) за стандартом, усього

840

на 1 та 2-му роках навчання

350 (5)

на 3 та 4-му роках навчання

490 (7)


* Установлена кількість навчальних годин розрахована на кожного учня/ученицю, який/яка навчається за освітньою програмою і становить мінімальний обсяг, необхідний для опанування змісту освіти, визначеного типовою освітньою програмою, зменшення якого не допускається.

Кількість годин навчального навантаження, визначених власною освітньою програмою мистецької школи, є основою для розрахунку концертмейстерських годин, які плануються згідно з потребами освітнього процесу для уроків з навчальних дисциплін "Хор" (для кожної групи та зведених репетицій), "Музичний інструмент" (окрім музичних інструментів: фортепіано, арфа, синтезатор, бандура, баян, акордеон, гітара), відповідних дисциплін та форм роботи, передбачених варіативним складником.

Кількість концертмейстерських годин для забезпечення освітнього процесу визначається з розрахунку:

не більше 100 % годин аудиторних групових занять (уроків), передбачених робочим навчальним планом (на кожну групу учнів або колектив);

не більше 100 % годин аудиторних індивідуальних занять (уроків), передбачених робочим навчальним планом (на кожного/кожну учня/ученицю) та у випадках, передбачених навчальною програмою;

не більше 100 % годин, передбачених для зведених репетицій хору;

не більше 100 % годин, передбачених для вивчення навчальних дисциплін варіативного складника: ритміка, інструментальний ансамбль, постановка концертних номерів, сольний спів, танець.

Планування та організація освітнього процесу.

Нормативний зміст типової освітньої програми конкретизується у власній освітній програмі мистецької школи та розміщеному в ній навчальному плані, який деталізує зміст і структуру освітнього процесу.

У навчальному плані зазначаються дисципліни, викладання яких потребує супроводу концертмейстера та зазначаються особливості розрахунку навчального навантаження.

На основі навчального плану мистецькі школи складають на кожен навчальний рік робочий навчальний план, який є підставою для розрахунку кількості педагогічних (викладацьких та концертмейстерських) годин і ставок, необхідних для виконання власної освітньої програми мистецької школи. Логічна послідовність вивчення та конкретний зміст освітніх компонентів розкривається у навчальних програмах відповідних навчальних дисциплін.

Повноцінність початкової хорової освіти елементарного підрівня забезпечується реалізацією нормативного змісту та обсягу навчального навантаження, передбаченого цією типовою освітньою програмою.

Планування та організація освітнього процесу за робочим навчальним планом має працювати на створення максимально сприятливого середовища для учнів з урахуванням їх віку, рівня психофізіологічного розвитку та з дотриманням санітарних норм.

При складенні розкладу занять (уроків) для учнів з числа дітей 6 - 7 років або осіб з особливими потребами рекомендується рівномірно розподіляти навчальне навантаження кожного/кожної учня/учениці протягом тижня з розрахунку не більше 2 - 3 заняття (уроки) на день.

Для більш ефективного опанування навчальних дисциплін інваріантного складника проведення індивідуальних занять (уроків) має плануватися двічі на тиждень по 0,5 академічної години, якщо навчальне навантаження дисципліни планується обсягом 1 година на тиждень або 0,75 години, якщо навчальне навантаження з дисципліни планується обсягом 1,5 години на тиждень.

Навчальна дисципліна "Бесіди про мистецтво" є загальною інтегрованою дисципліною і поділ на групи для її вивчення може відбуватися без урахування фаху учня/учениці.

Рекомендації щодо планування вивчення навчальних дисциплін в межах варіативного складника.

Розподіл годин, передбачених для реалізації варіативного складника типової освітньої програми, здійснюється залежно від поставлених викладачем педагогічних цілей та підходів мистецької школи щодо організації освітнього процесу в наступний спосіб:

1) Запровадження факультативів, навчальних дисциплін за вибором, що розширюють компетентності за обраним учнем/ученицею фахом, або з інших інструментів або видів мистецтва тощо.

Зокрема, рекомендованими факультативами, навчальними дисциплінами за вибором є: другий музичний інструмент, читання нот з листа, ритміка, основи імпровізації, інструментальний ансамбль, практикум з календарних обрядів українського народу та народів України і світу, постановка концертних номерів, сольний спів, образотворча композиція, ліплення, сценічна мова, танець тощо.

2) Планування 0,5 або 1 години варіативного складника для підсилення навчальних дисциплін інваріантного складника, наприклад "Музичний інструмент", здійснюється у разі:

- значного відставання учня/учениці від планових показників навчальних досягнень з цієї дисципліни (критично низького темпу засвоєння навчального матеріалу), виявлених за результатами поточного контролю;

- виявлення в учня/учениці особливих музичних здібностей, що передбачає необхідність опанування ним/нею більш складного навчального матеріалу з музичного інструменту та формування ширших компетентностей, ніж передбачені типовою навчальною програмою.

3) Планування не більше 1 години (щотижнево або сукупно раз на місяць чи на півроку) на проведення репетицій (у тому числі зведених), підготовки до конкурсів, інших публічних виступів, створення концертних програм тощо.

При розподілі обсягу навчального навантаження на цілі, зазначені в цьому пункті, необхідно враховувати, що загальний відведений обсяг може бути теж поділений на частини за видами діяльності.

Увесь перерозподіл годин фіксується в робочому навчальному плані, який щорічно затверджується директором мистецької школи. Для цього всі навчальні дисципліни варіативного складника конкретизуються в лівому стовпці "Навчальні дисципліни" з визначенням відповідної кількості годин на їх вивчення. Якщо години варіативного складника розподіляються для підсилення навчальної дисципліни інваріантного складника, то ці години додаються до нормативної кількості годин, передбачених навчальним планом для відповідної дисципліни. Якщо певний обсяг навчального навантаження спрямовується на репетиції, підготовку до конкурсів тощо і планується сукупно (раз на місяць чи на півроку), то цей обсяг вказується в крайньому правому стовпці навчального плану "Усього годин".

IV. Інструменти системи внутрішнього забезпечення якості елементарного підрівня початкової мистецької освіти

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти початкової мистецької освіти елементарного підрівня передбачають у мистецьких школах здійснення таких процедур і заходів:

- удосконалення освітньої діяльності, що сприяє зростанню позитивного іміджу школи;

- оновлення методичної бази освітньої діяльності шляхом здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм, у тому числі наскрізних, навчальних програм дисциплін, критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, засобів оцінювання та методів демонстрування результатів навчання, навчально-методичних матеріалів, бібліотечних фондів мистецької школи;

- контроль за виконанням власної освітньої програми мистецької школи та робочих навчальних планів, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх удосконалення;

- щорічне оцінювання освітнього процесу за кожною навчальною дисципліною учнями, їхніми батьками або іншими законними представниками за результатами добровільного опитування;

- збереження, а при можливості, збільшення контингенту учнів;

- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників;

- забезпечення наявності необхідних ресурсів та інформаційних систем для ефективного управління та організації освітнього процесу за освітньою програмою;

- забезпечення публічного висвітлення інформації про освітню діяльність мистецької школи;

- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища мистецької школи (контроль та поточне коригування взаємодії викладача й учня/учениці в організації і забезпеченні освітнього процесу);

- створення ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату у навчально-методичних, наукових працях працівників мистецьких шкіл та учнів;

- інших процедур і заходів.

Вимоги до системи внутрішнього забезпечення якості початкової мистецької освіти складаються з наступних компонентів:

Кадрове забезпечення освітньої діяльності. В основу формування системи підбору педагогічних кадрів у мистецьких школах покладено наступні критерії: професіоналізм, відповідна фахова освіта, наявність педагогічних та творчих здібностей, внутрішня потреба до вдосконалення своєї фахової компетентності, високі моральні якості та професійна етика.

Посаду викладача, концертмейстера може обіймати особа, яка має фахову передвищу (середню спеціальну) музичну освіту або вищу музичну освіту, належний рівень професійної підготовки, відповідну педагогічну кваліфікацію, яка здатна забезпечити результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров'я якої дозволяє виконувати професійні обов'язки в закладі.

Навчально-методичне забезпечення. Наявність комплексу методичних матеріалів, необхідних для провадження освітнього процесу: освітньої (освітніх) програми (програм), навчального плану, робочих навчальних планів, навчальних програм, робочих навчальних програм викладачів, репертуарних списків, тощо, які відповідають змісту освітньої програми, підручників, навчальних, навчально-методичних посібників, авторських методичних розробок, методичних рекомендацій, індивідуальних завдань, збірників ситуаційних завдань (кейсів), комп'ютерних презентацій, ілюстративних матеріалів, фоно- та відеохрестоматій, довідкової та іншої навчальної літератури відповідно до змісту навчальних програм, комплексів для проведення контрольних заходів (для теоретичних дисциплін) та методик і критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.

Матеріально-технічне забезпечення. Наявність відповідних приміщень (навчального корпусу) для провадження освітнього процесу з необхідним набором основних технічних засобів, музичних інструментів, обладнаних класів (аудиторій) для колективного музикування, приміщень для педагогічних працівників, службових та допоміжних приміщень, які забезпечені навчальними та офісними меблями, комп'ютерною технікою, музичними інструментами, обладнанням та програмним забезпеченням, використання яких передбачають навчальні дисципліни, а також підсобні (санітарно-побутові) приміщення та засоби.

Якість проведення навчальних занять. Здійснення моніторингу навчально-методичного рівня проведення викладачем навчальних занять, аналізів ефективності використання існуючих та впровадження в освітній процес різноманітних сучасних художньо-педагогічних методів, підходів та інструментів.

Виконання норм законодавства щодо ведення освітнього процесу державною мовою. Упровадження в межах своїх повноважень виконання актів законодавства щодо всебічного розвитку та функціонування української мови як державної під час освітнього процесу, забезпечення ведення документації, оформлення наочності, організації та проведення творчих заходів, урочистостей, оформлення класів написами державною мовою у мистецьких школах.

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) - безперервне відстеження результатів навчання учнів, їх прогнозування та коригування на їх основі педагогічних методів і прийомів для засвоєння учнями компетентностей, необхідних для досягнення навчальної мети.

Моніторингові дослідження навчальних досягнень учнів на шкільному рівні проводяться шляхом поточного та підсумкового контролю якості засвоєння знань, рекомендаціями щодо їх проведення та передбачають збирання первинних даних, аналіз і оцінку досягнень учнями результатів навчання (компетентностей), формування і ведення бази даних, завдань, тестів, виступів, іншого інструментарію для оцінки якості освітньої діяльності мистецьких шкіл та (або) якості початкової мистецької освіти та визначення якості та ефективності роботи педагогічних працівників.

Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової мистецької освіти елементарного підрівня, вчасно приймати необхідні педагогічні рішення стосовно опанування нормативного змісту та підвищення якості надання освітніх послуг мистецькою школою.

Моніторинг відвідування учнями навчальних занять, передбачених навчальним планом та завершення повного курсу навчання - система заходів контролю за відвідуванням учнями навчальних занять, виконанням навчальних планів та освітньої програми початкової мистецької освіти елементарного підрівня із застосуванням різноманітних методів і форм підвищення мотивації учнів до навчання, що проводиться з метою забезпечення конституційного права громадян на здобуття та завершення повного курсу навчання в мистецькій школі.

Мистецькі школи оприлюднюють свою освітню програму та навчальний план на власному веб-сайті (у разі його відсутності - на веб-сайті їх засновників або органів управління).

 

Генеральний директор
Директорату мистецької освіти

Т. Колос

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства культури України
24 квітня 2019 року N 352

ТИПОВА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ЕЛЕМЕНТАРНОГО ПІДРІВНЯ ПОЧАТКОВОЇ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ З МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА, КЛАС МУЗИЧНОГО ФОЛЬКЛОРУ

I. Загальні положення

Типова освітня програма елементарного підрівня початкової мистецької освіти з музичного мистецтва, клас музичного фольклору (далі - типова освітня програма) розроблена для елементарного підрівня початкової музичної освіти, основною метою здобуття якої є введення учнів у світ народного мистецтва, українського музичного фольклору, виявлення та розвиток їх музичних здібностей і талантів, у тому числі, з раннього віку, формування компетентностей (знань, умінь, навичок, розуміння, ставлення), необхідних для творчої самореалізації та можливого вибору професії у сфері музичного мистецтва.

Типова освітня програма - це основний документ мистецької школи, який визначає загальний нормативний зміст та основні засади й підходи до організації навчання на елементарному підрівні початкової музичної освіти з музичного фольклору. Програма визначає мету навчання, перелік освітніх компонентів (навчальних дисциплін та контрольних заходів), їх логічну послідовність та обсяг, що забезпечує набуття учнями обов'язкових результатів навчання.

Опанування програми дає можливість застосовувати набуті в процесі навчання компетентності в своєму повсякденному житті, а також продовжити здобуття початкової мистецької освіти на базовому (середньому) підрівні початкової мистецької освіти.

Типова освітня програма розроблена на виконання статті 21 Закону України "Про освіту" (Закон N 2145-VIII), статті 16 Закону України "Про позашкільну освіту", Концепції сучасної мистецької школи, затвердженої наказом Міністерства культури України від 20.12.2017 N 1433, та наказу від 16.07.2018 N 633 "Про затвердження Методичних рекомендацій з розроблення освітніх програм мистецьких шкіл" (Методичні рекомендації N 633) для забезпечення освітнього процесу мистецьких шкіл. Типова освітня програма може бути використана іншими закладами освіти або суб'єктами освітньої діяльності, які мають на меті надання учням початкової мистецької освіти для досягнення ними визначених цією програмою нормативних результатів навчання.

Нормативний зміст початкової мистецької освіти, визначений цією типовою освітньою програмою, є мінімально необхідним для набуття компетентностей початкової музичної освіти елементарного підрівня і не може бути скорочений або зменшений. Нормативний обсяг навчального навантаження на одного/одну учня/ученицю, як загальний, так і за освітніми компонентами, є мінімально необхідним для набуття компетентостей початкової музичної освіти елементарного підрівня і не може бути скорочений або зменшений, окрім таких випадків:

зарахування на навчання за типовою освітньою програмою учня/учениці старшого/-ої від 6 (7) років (перший клас початкової загальноосвітньої школи), коли його/її початкові здібності, продемонстровані на вступному прослуховуванні, дозволяють опанувати зміст освітньої програми в швидшому темпі (навчання за скороченою програмою скорочення року (років) опанування освітньої програми елементарного підрівня). У такому разі частина передбачених стандартною освітньою програмою годин з вивільненого року навчання може бути спрямована на ліквідування "розриву" в знаннях учня/учениці з учнями його/її віку, які опановують стандартну освітню програму, зокрема, з навчальної дисципліни "Музична грамота та практичне музикування" (з урахуванням психофізичної готовності учня/учениці до опанування програми в інтенсивному режимі);

зарахування на навчання за типовою освітньою програмою учня/учениці з числа дорослих, коли його/її початкові здібності, продемонстровані на вступному прослуховуванні, дозволяють опанувати зміст освітньої програми в швидшому темпі.

Рішення про скорочення нормативного строку здобуття початкової мистецької освіти та обсягу опанування освітньої програми на початковому етапі приймається узгоджено викладачем з фаху, батьками, іншими законними представниками учня/учениці (для учнів шкільного віку) або з самим/самою учнем/ученицею (для дорослих) та педагогічною радою мистецької школи. Скорочення строку опанування освітньої програми та зменшення обсягу годин на вивчення окремих дисциплін для учнів, які потребують звичайного темпу навчання, не допускається.

Мистецька школа в межах своєї автономії здійснює освітній процес за власною освітньою програмою, розробленою з урахуванням або без урахування цієї типової освітньої програми. Власні освітні програми, розроблені мистецькими школами на основі цієї типової освітньої програми, повинні містити передбачені нею нормативний зміст (освітні компоненти), обсяг, компетентності та результати навчання.

Власні освітні програми, розроблені мистецькими школами на основі (з урахуванням) типової освітньої програми з музичного фольклору, можуть відрізнятися від неї послідовністю викладення навчального матеріалу, обсягом його вивчення в бік збільшення, наявністю додаткових компонентів змісту або використанням оригінальних форм, методів і засобів навчання.

Типова освітня програма може бути частиною наскрізної освітньої програми школи, яка може поєднувати кілька підрівнів початкової мистецької освіти.

Типова освітня програма визначає види навчальних занять, форми та засоби поточного і підсумкового контролю та рекомендації щодо їх проведення, а також загальні підходи до оцінювання рівня досягнення учнями обов'язкових результатів навчання. Власна освітня програма мистецької школи з музичного фольклору конкретизує зазначені позиції з урахуванням регіональних особливостей та потреб і можливостей учнів. Складником освітньої програми мистецької школи є навчальний план, який складається на весь строк навчання за програмою та містить усі передбачені нею освітні компоненти з можливістю реалізувати варіативність змісту освіти.

Мета типової освітньої програми - узагальнення та систематизація нормативного змісту навчання в логічній послідовності для досягнення учнями визначених нормативних результатів навчання шляхом застосування комплексу музично-педагогічних методів, підходів та інструментів.

Типова освітня програма побудована із врахуванням таких принципів:

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів;

- доступності та практичної спрямованості змісту навчання;

- наступності і перспективності навчання;

- логічної послідовності опанування змісту і достатності обсягу навчання та освітніх компонентів для набуття учнями нормативних результатів навчання;

- надання можливості для адаптації до індивідуальних особливостей, потреб та інтересів учнів.

Мета опанування нормативного змісту програми - формування в учнів початкових теоретичних, теоретико-практичних, практичних, виконавських компетентностей з музичного фольклору, розвиток музикальності, естетичного сприйняття та позитивного ставлення до різних видів мистецтва через долучення до кращих зразків національної та світової мистецької, зокрема музичної, спадщини, виявлення та створення умов для розвитку творчих здібностей учнів з раннього віку, мотивування до продовження здобуття музичної освіти.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- формування та розвиток музично-образного мислення, естетичного смаку, навичок сприйняття музики, здатності міркувати про неї у взаємозв'язку з іншими видами мистецтв;

- опанування техніки виконання (відтворення) музичних творів шляхом участі в фольклорному ансамблі, розвиток навичок гри на народних інструментах та/або народного співу, практичне засвоєння засобів музичної виразності для їх усвідомленого застосування під час виконання фольклорних композицій;

- формування навичок емоційного та художньо-образного виконання народних обрядів та їх музичного супроводу;

- формування здатності до гармонійної взаємодії у творчому колективі під час спільного (колективного) музикування;

- вироблення мотивації до самостійного навчання, творчого розвитку учня/учениці шляхом залучення до вивчення, прослуховування, виконання творів народного музично-інструментального, хорового та вокального мистецтва;

- формування необхідних компетентностей (знань, умінь, навичок, розуміння, ставлення), що забезпечують можливість продовжувати навчання за освітньою програмою в класі музичного фольклору базового (середнього) підрівня або за спорідненим видом мистецтва (музичний інструмент, сольний спів, театральне мистецтво, музичний (фольклорний) театр тощо).

Зміст навчання за типовою освітньою програмою базується на запровадженні сучасної та ефективної системи навчання фольклору та музичному мистецтву, дитиноцентризмі (людиноцентризмі), що виявляється в можливості врахування та задоволення індивідуальних потреб кожного/-ої учня/учениці в загальному процесі навчання, створенні умов для професійної художньо-творчої самореалізації особистості учня/учениці, модернізації змісту початкової мистецької освіти і розширення функцій мистецьких шкіл, а також академічних свобод учасників освітнього процесу.

Нормативний строк навчання за типовою освітньою програмою становить 4 роки для учнів, які розпочали навчання у 6 - 7 років (перший клас початкової загальноосвітньої школи). Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочати здобуття початкової мистецької освіти в класі музичного фольклору цього ж навчального року за заявою батьків (інших законних представників). Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової музичної освіти елементарного підрівня за цією типовою освітньою програмою з будь-якого віку.

Тривалість опанування типової освітньої програми учнями з числа осіб з особливими освітніми потребами визначається індивідуальним темпом набуття відповідних компетентностей та може бути збільшеною.

Основною формою здобуття початкової хорової освіти за цією типовою освітньою програмою є очна форма. Враховуючи можливості та потреби учнів з числа осіб з особливими освітніми потребами, допускається організація навчання за окремими освітніми компонентами, які реалізуються як індивідуальні уроки (наприклад, з дисципліни "Музичний інструмент" або "Сольний спів") за домашньою формою навчання.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за типовою освітньою програмою. Розпочати навчання за освітньою програмою початкової мистецької освіти з музично-інструментального мистецтва на елементарному підрівні може особа будь-якого віку, яка при вступі демонструє виконання (спів) пісні за власним вибором, повторює за екзаменатором нескладний ритм та мелодію. Власною освітньою програмою мистецької школи можуть конкретизуватися ці або визначатися інші вимоги до вступників.

Загальний мінімальний нормативний обсяг навчального навантаження на одного/одну учня/ученицю на весь строк навчання на елементарному підрівні (4 роки) в класах інструментальної музики становить 840 годин з розрахунку 35 навчальних тижнів на рік:

Роки навчання

Середня кількість навчальних годин на тиждень

Кількість годин протягом навчального року (в середньому 35 тижнів)

на 1 та 2-му роках навчання

5

350

на 3 та 4-му роках навчання

7

490

Загальний обсяг навчального навантаження на одного/одну учня/учениці на весь строк навчання за освітньою програмою (4 роки) за стандартом

 

840

Основною формою організації освітнього процесу за типовою освітньою програмою є груповий урок, для освітніх компонентів "спів (сольний)" або "музичний інструмент" - індивідуальний урок.

У межах уроку або в позаурочний час рекомендовано використовувати різні форми і методи навчання - мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, уроки-семінари, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, екскурсії, віртуальні подорожі, квести, перегляд (наживо чи в запису) вистав, виставок, відвідування концертів.

Форми організації освітнього процесу можуть бути уточнені та розширені у змісті окремих навчальних дисциплін та не повинні бути перешкодою до виконання вимог типової освітньої програми. Форми і методи навчання викладач обирає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас набуття учнем/ученицею компетентностей, визначених навчальними програмами з окремих навчальних дисциплін.

Наповнюваність груп кожної групи учнів для проведення групових занять з навчальних дисциплін становить:

"Фольклорний ансамбль" - залежно від складу від 4 до 12 учнів;

"Музична грамота та практичне музикування" - 8 - 10 учнів;

"Бесіди про мистецтво" - 12 - 15 учнів;

"Основи сценічного руху та фольклорний танець" - залежно від складу групи від 2 до 12 учнів.

У разі неможливості сформувати групу у зв'язку з недостатністю або перевищенням відносно зазначених нормативів контингенту учнів, допускається відхилення по наповнюваності груп у той чи інший бік не більше як на 20 % (окрім груп з вивчення навчальної дисципліни "Музична грамота та практичне музикування"). У разі значного перевищення контингенту (понад 20 %) поділ на групи загальної кількості учнів відповідного року навчання здійснюється відповідно до менших значень.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються на основі систематичного відстеження їхнього індивідуальною розвитку у процесі навчання. Мета контролю полягає у пошуку ефективних шляхів досягнення кожним/кожною учнем/ученицею нормативних та визначених освітньою програмою мистецької школи навчальних результатів. При оцінюванні особистих досягнень учнів шкільного віку заборонено порівнювати їх з досягненнями інших учнів. Виставлення оцінок у числовому значенні учням шкільного віку на першому або другому роках навчання не передбачено.

Упродовж навчання на елементарному підрівні початкової мистецької освіти учні шкільного віку за сприяння викладачів опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках, розумінні, ставленні та їх корекції.

Завдання оцінювання на елементарному підрівні початкової мистецької освіти - розкрити потенціал кожного/кожної учня/учениці, підтримувати та надихати його/її до подальшого навчання та музикування. Вимоги до очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів використовуються для організації постійного спостереження за навчальним поступом. Оцінювання навчальних досягнень здійснюється не за одиничні завдання, а за прогрес у опануванні дисципліни в цілому. Досягнення учня/учениці оцінюються відносно його/її навчального прогресу, а не за результатами порівняння його/її досягнень, складності опанованого репертуару тощо з досягненнями іншого/іншої учня/учениці.

Для оцінювання рівня навчальних досягнень (нормативних результатів навчання) учнів застосовуються форми поточного та підсумкового контролю.

Поточний контроль відбувається протягом навчального року за підсумками роботи під час навчальних занять у формі опитувань або прослуховувань (модульних та семестрових). Поточний контроль, здійснюється з метою оперативного моніторингу результативності навчання учня/учениці та корегування педагогічних прийомів і методів, що застосовує до нього/неї викладач.

Підсумковий контроль здійснюється по завершенню кожного року навчання у формі річного комплексного іспиту (заліку, прослуховування), який включає результати навчання за всіма компонентами, передбаченими освітньою програмою, в межах визначених навчальними програмами дисциплін обов'язкових результатів навчання.

Наприкінці четвертого року навчання проводиться підсумковий контроль за освітніми компонентами:

1. "Фольклорний ансамбль" та "Основи сценічного руху та фольклорний танець" - у формі публічного колективного концертного виступу.

2. "Спів (сольний)" або "Музичний інструмент" - у формі підсумкового заліку (прослуховування).

3. "Музична грамота та практичне музикування" і "Бесіди про мистецтво" - у формі комплексного іспиту-співбесіди з виконанням творчого завдання.

За результатами підсумкового контролю на четвертому році навчання у разі демонстрування учнем/ученицею результатів навчання, передбачених типовою освітньою програмою, йому видається свідоцтво про початкову мистецьку освіту елементарного підрівня. Якщо власною освітньою програмою мистецької школи встановлені вищі, ніж нормативні, результати навчання (у разі збільшення кількості годин на вивчення окремих дисциплін), випускник отримує свідоцтво у разі виконання всіх вимог такої освітньої програми.

Для оцінювання міри досягнення учнями результатів навчання елементарного підрівня початкової мистецької освіти застосовується:

вербальне (формувальне) оцінювання, яке передбачає діагностику досягнутих результатів та надання вербальної (усної та письмової) характеристики;

бальне оцінювання, яке передбачає виставлення балів (оцінок) у цифровому (числовому) виразі.

Бальне оцінювання для учнів шкільного віку на першому і другому роках навчання не застосовується.

Бальне оцінювання передбачає поділ досягнутих результатів на 4 рівні:

1. Початковий (1 - 3 бали)

2. Середній (4 - 6 бали)

3. Достатній (7 - 9 балів)

4. Високий (10 - 12 балів).

Форми, види, зміст та строки проведення поточного та підсумкового контролю навчальних досягнень учнів конкретизуються в типових і а робочих навчальних програмах навчальних дисциплін.

Оцінювання на четвертому році навчання передбачає зіставлення навчальних досягнень учнів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними типовою освітньою програмою та навчальними програмами дисциплін.

Учні, які в повному обсязі виконали вимоги до результатів навчання, визначених типовою освітньою програмою, можуть бути рекомендованими до навчання на наступному, базовому (середньому) підрівні початкової мистецької освіти з музичного фольклору або за спорідненими напрямками.

Для забезпечення навчальних результатів учнів за освітньою програмою мистецькі школи комплектуються необхідними обов'язковими засобами, навчальним обладнанням та іншими ресурсами відповідно до профілю та напряму роботи за нормативами згідно з Нормативами матеріально-технічного забезпечення мистецьких шкіл, затверджених наказом Міністерства культури України від 19.06.2014 N 475 (Нормативи N 475) (зі змінами). Цей перелік може бути доповнений залежно від потреб мистецької школи.

II. Нормативні результати та зміст (цілі) навчання

Опанування нормативного змісту навчання за типовою освітньою програмою передбачає досягнення таких обов'язкових результатів навчання:

Вид компетентності

Зміст (цілі) навчання

Очікувані результати навчання

1. Загальна інтегрована компетентність

Самостійне опанування нескладного навчального матеріалу.
Об'єктивне самооцінювання та самостійний пошук інформації.
Здатність до подальшого навчання мистецтву та мистецьких практик.

Самостійно виконує навчальні завдання, у тому числі самостійно розбирає та вчить програмні музичні твори.
Об'єктивно оцінює результати своєї навчальної діяльності. З розумінням ставиться до зауважень стосовно свого навчання.
Використовує для самоосвіти різні джерела інформації (наприклад, самостійно вибирає для вивчення твір).
Готовий до продовження навчання за фахом за освітньою програмою з музичного мистецтва базового (середнього) підрівня початкової мистецької освіти або за освітніми програмами споріднених мистецтв.

2. Мистецько-теоретична компетентність

Знання та розуміння поняття "мистецтво", видів та жанрів мистецтв, основних естетичних категорій, різновидів творів мистецтва.
Знання і здатність до розуміння проявів культурного розмаїття.
Здатність до спілкування на теми мистецтва державною мовою.

Демонструє розуміння, поняття "мистецтво", основних естетичних категорій. Висловлює особисте ставлення до творів мистецтва та пояснює його. Називає види мистецтв та жанри мистецьких творів. Виявляє розуміння культурного розмаїття та розпізнає в межах навчальної програми зразки творів народного мистецтва. Проявляє любов до українського (музичного) мистецтва, українського фольклору. Спілкується в групі, колективі, з викладачем (концертмейстером) державною мовою.

3. Теоретично-практична компетентність в музичному мистецтві

Види та жанри музичного мистецтва / народного музичного мистецтва, різновиди, форми музичних творів, засоби музичної виразності, їх характерні риси, відмінності.
Музична грамота (усно та письмово):
- графічна фіксація елементів музичної мови;
- музично-ігрова та рухова діяльність;
- виховання метроритмічного відчуття;
- настроювання інтонаційно-мелодичного слуху;
- аналіз музичних творів;
- практичне музикування;
- імпровізаційно-творча діяльність.
Інтонування голосом.
Написання одноголосного музичного диктанту, читання нот з листа, підбір на слух.
Знання та розуміння фольклорного жанру, народнопісенної творчості українського народу; народної манери виконання.
Вивчення й збереження народнопісенної творчості, сценічного мистецтва, обрядів і звичаїв, музичного фольклору.

Називає види та жанри музичного мистецтва / народного музичного мистецтва. Демонструє знання нотної грамоти, називає та застосовує в практичній робочі октави, знаки альтерації, скрипковий та басовий ключі, розміри, основні лади, ритм, метр, тональності.
Розрізняє основні градації динаміки, назви та позначення динамічних відтінків.
Чисто інтонує голосом.
Розрізняє темпи, їх назви та позначення.
Демонструє знання основних елементів музичної мови (мотив, фраза, речення, період), знає форми побудови музичних творів (двочастинної, простої тричастинної, варіації) каданс.
Знає основні гармонічні функції тональності.
Читає ноти з листа (спираючись на аналіз музичного тексту) нескладні твори (2 - 3 року навчання).
Підбирає по слуху знайомі мелодії українських народних пісень.
Записує одноголосний музичний диктат на 4 такти.
Розуміє та використовує в навчанні професійну музичну термінологію державною мовою.
Розуміє значення термінів "фольклор", традиції", "звичаї", "обряди", походження і жанри українського фольклору, основні народні свята та обряди та розуміє необхідність їх збереження.

4. Музично-виконавська компетентність

Особливості та основні засоби звуковидобування.
Формування звуку при співі в народній манері.
Гра на народному музичному інструменті в межах, передбачених навчальною програмою.
Відтворення програмних мистецьких творів з відповідним ступенем емоційності та музикальності.
Виконання різних видів народних обрядів з музичним та вокальним супроводом

Володіє культурою звуковидобування та звукотворення голосом (в народній манері) або на народному музичному інструменті. Під час співу демонструє володіння артикуляцією й дикцією. Знає та дотримується правил гігієни та збереження голосу (для співаків).
Відтворює фольклорні твори з точним застосуванням передбачених засобів музичної виразності (динаміка, темп), як елементів музичної мови, що необхідні для відтворення характеру та музичного образу. Проявляє любов до українського музичного фольклору.
Виконує елементи сценічного руху та фольклорних танців під час виконання фольклорних композицій, створює художній образ шляхом поєднання руху та співу або гри на інструменті, зберігаючи темпоритм твору та якість звучання.
Під час гри на музичному інструменті демонструє добре організований та розвинений ігровий апарат.
Грамотно будує музичну фразу при виконанні творів, прагне до виразності фразування. Демонструє застосування постійного слухового контролю.
Демонструє володіння відповідним рівнем техніки народного (обрядового) танцю та співу або гри на музичному інструменті.

5. Компетентність колективної взаємодії в мистецтві

Виконання програмних творів та обрядів у складі фольклорного ансамблю. Усвідомлення ролі та відповідальності кожного учасника колективу в досягненні спільного результату.

Виконує програмні твори у фольклорному ансамблі. Узгоджує та координує власні виконавські дії з іншими учасниками фольклорного ансамблю. Демонструє розуміння своєї ролі у обрядовому дійстві, а також у виконавському колективі та відповідальності за спільний результат виконання.

6. Компетентність з публічного музичного виступу

Культура публічного мистецького виступу, охайний зовнішній вигляд, настрій.
Сміливість та готовність виступати перед аудиторією.

Виступає з настроєм. Не боїться виступати перед аудиторією. Спільно з учасниками фольклорного ансамблю створює цілісний художній образ фольклорного виступу.
Не втрачає сценічної витримки, не зупиняється, не забуває текст. У випадку помилки не губиться, продовжує виступ, не втрачає контролю над ситуацією. Дотримується сценічної культури та виконавської майстерності. Має гарний зовнішній сценічний вигляд, виступає у відповідному національному костюмі.

Конкретні очікувані результати навчання учнів за окремими освітніми компонентами визначаються навчальними програмами дисциплін.

III. Перелік освітніх компонентів: нормативний зміст освіти.

Нормативний зміст типової освітньої програми елементарного підрівня з музичного фольклору складається з інваріантного та варіативного складників, які є однаково обов'язковими для включення до програми навчання учнів і становлять єдиний комплекс освітніх компонентів, опанування яких забезпечує досягнення нормативних результатів навчання. Власна освітня програма мистецької школи, у якій вилучено будь-який з визначених нижче освітніх компонентів або скорочено обсяг навчального навантаження, передбаченого для їх опанування, визнається такою, то не відповідає типовій освітній програмі (стандарту).

Інваріантний складник змісту початкової освіти елементарного підрівня - це мінімальний нормативний складник, який не може бути меншим встановленого обсягу і повинен охоплювати весь спектр освітніх компонентів, визначених Типовою освітньою програмою.

Варіативний складник спрямований на забезпечення індивідуального підходу, в т. ч. індивідуального темпу здобуття освіти, поглиблення фахових компетентностей, забезпечення права вибору відповідно до інтересів та потреб учня/учениці та використовується для:

- підсилення навчальних дисциплін інваріантного складника. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої навчальної дисципліни здійснюється педагогічною радою мистецької школи і відображається н робочому навчальному плані;

- запровадження факультативів, навчальних дисциплін за вибором, що розширюють компетентності за обраним учнем/ученицею фахом, або з інших видів мистецтва, інструментів тощо. У такому випадку зміст варіативного складника формується з навчальних дисциплін предметів, факультативів, видів діяльності за вибором учня/учениці, враховуючи можливості відповідної мистецької школи;

- репетицій, підготовки до конкурсів, інших публічних виступів, створення концертних програм тощо.

Розподіл годин варіативного складника здійснюється щороку педагогічною радою мистецької школи і відображається в робочому навчальному плані. Рішення про такий розподіл приймається з урахуванням профільного спрямування, кадрового забезпечення, матеріально-технічної бази школи, а також бажання учнів.

Варіативність змісту початкової мистецької освіти елементарного підрівня з музичного фольклору реалізується також через запровадження в навчальних програмах дисциплін резервного часу, що створює простір для забезпечення умов щодо здобуття сучасної, доступної та якісної освіти відповідно до вимог суспільства, запитів особистості з урахуванням психофізичного розвитку учня/учениці та допустимого навантаження для різних вікових категорій.

Для елементарного підрівня з музичного фольклору є обов'язковими такі освітні компоненти:

Назва освітнього компонента

Нормативний обсяг навчального навантаження на одного учня/ученицю, годин (кількість годин на тиждень)

Інваріантний складник

 

Фольклорний ансамбль, усього

210

Музична грамота та практичне музикування, усього

140

Бесіди про мистецтво, усього (на 3 та 4-му роках навчання)

70

Спів (сольний) або музичний інструмент, усього

140

Основи сценічного руху та фольклорний танець, усього

140

Варіативний складник, усього

140

Загальний обсяг навчального навантаження на одного учня/ученицю на весь строк навчання за освітньою програмою (4 роки), що фінансується з бюджету, усього

840

на 1 та 2-му роках навчання

350 (5)

на 3 та 4-му роках навчання

490 (7)


* Установлена кількість навчальних годин розрахована на кожного учня/ученицю, який/яка навчається за освітньою програмою і становить мінімальний обсяг, необхідний для опанування змісту освіти, визначеного типовою освітньою програмою, зменшення якого не допускається.

Кількість годин навчального навантаження, визначених власною освітньою програмою мистецької школи, є основою для розрахунку концертмейстерських годин, які плануються згідно з потребами освітньою процесу для уроків з навчальних дисциплін "Музичний інструмент" (окрім музичних інструментів: фортепіано, арфа, синтезатор, бандура, баян, акордеон, гітара), "Фольклорний ансамбль" (для кожної групи), відповідних дисциплін та форм роботи, передбачених варіативним складником.

Кількість концертмейстерських годин для забезпечення освітнього процесу визначається з розрахунку:

не більше 100 % годин аудиторних індивідуальних занять (уроків). передбачених робочим навчальним планом (на кожного/кожну учня/ученицю) та у випадках, передбачених навчальною програмою;

не більше 100 % годин аудиторних групових занять (уроків), передбачених робочим навчальним планом (на кожну групу учнів);

не більше 100 % годин, передбачених для вивчення навчальних дисциплін варіативного складника: другий музичний інструмент, ритміка, інструментальний ансамбль, постановка обрядів, сольний спів, танець тощо.

Планування та організація освітнього процесу.

Нормативний зміст типової освітньої програми з музичною фольклору конкретизується в навчальному плані, який деталізує зміст і структуру освітнього процесу.

У навчальному плані зазначаються дисципліни, викладання яких потребує супроводу концертмейстера та зазначаються особливості розрахунку навчального навантаження.

На основі навчального плану мистецькі школи складають на кожен навчальний рік робочий навчальний план, який є підставою для розрахунку кількості педагогічних (викладацьких та концертмейстерських) годин і ставок, необхідних для виконання власної освітньої програми мистецької школи. Логічна послідовність вивчення та конкретний зміст освітніх компонентів розкривається у навчальних програмах відповідних навчальних дисциплін.

Повноцінність початкової музичної освіти елементарного підрівня забезпечується реалізацією нормативного змісту та обсягу навчального навантаження, передбаченого цією типовою освітньою програмою.

Планування та організація освітнього процесу за робочим навчальним планом має працювати на створення максимально сприятливого середовища для учнів з урахуванням їх віку, рівня психофізіологічного розвитку та з дотриманням санітарних норм.

При складенні розкладу занять (уроків) для учнів з числа дітей 6 - 7 років або осіб з особливими потребами рекомендується рівномірно розподіляти навчальне навантаження кожного/кожної учня/учениці протягом тижня з розрахунку не більше 2 - 3 заняття (уроки) на день.

Для більш ефективного опанування навчальних дисциплін інваріантного складника проведення індивідуальних занять (уроків) має плануватися двічі на тиждень по 0,5 академічної години, якщо навчальне навантаження дисципліни планується обсягом 1 година на тиждень або 0,75 години, якщо навчальне навантаження з дисципліни планується обсягом 1,5 години на тиждень.

Навчальна дисципліна "Бесіди про мистецтво" є загальною інтегрованою дисципліною і поділ на групи для її вивчення може відбуватися без урахування фаху учня/учениці.

У межах вивчення навчальної дисципліни "Фольклорний ансамбль" планування освітнього процесу може відбуватися у формі гри в сталому ансамблі / гри в ансамблях, різних за складом.

При обранні форми "гра в ансамблях, різних за складом" розподіл годин, передбачених для вивчення навчальної дисципліни "Фольклорний ансамбль", може здійснюватися шляхом поділу навчальної дисципліни на модулі, які реалізуються протягом усього строку навчання. Навчання з використанням таких форм може тривати різні періоди: півроку, рік, півтора року, два роки (залежно від поставлених навчальних завдань). При цьому кожен модуль може відповідати одному складу ансамблю.

Рішення про розподіл учнів на групи колективного музикування приймається колегіально викладачами дисципліни "Фольклорний ансамбль" з урахуванням бажання, інтересів учнів та можливостей мистецької школи.

Рекомендації щодо планування вивчення навчальних дисциплін в межах варіативного складника.

Розподіл годин, передбачених для реалізації варіативного складника типової освітньої програми, здійснюється залежно від поставлених викладачем педагогічних цілей та підходів мистецької школи щодо організації освітнього процесу в наступний спосіб:

1) Запровадження факультативів, навчальних дисциплін за вибором, що розширюють компетентності за обраним учнем/ученицею фахом, або з інших інструментів або видів мистецтва тощо.

Зокрема, рекомендованими факультативами, навчальними дисциплінами за вибором є: другий музичний інструмент, читання нот з листа, ритміка, основи імпровізації, інструментальний ансамбль, практикум з календарних обрядів українського народу та народів України і світу, постановка концертних номерів, сольний спів, образотворча композиція, ліплення, сценічна мова, танець, національний костюм тощо.

2) Планування 0,5 або 1 години варіативного складника для підсилення навчальних дисциплін інваріантного складника, наприклад "Музичний інструмент" або "Сольний спів" здійснюється у разі:

- значного відставання учня/учениці від планових показників навчальних досягнень з цієї дисципліни (критично низького темпу засвоєння навчального матеріалу), виявлених за результатами поточного контролю:

- виявлення у учня/учениці особливих музичних здібностей, що передбачає необхідність опанування ним/нею більш складного навчального матеріалу та формування ширших компетентностей, ніж передбачені типовою навчальною програмою.

3) Планування не більше 1 години (щотижнево або сукупно раз на місяць чи на півроку) на проведення репетицій (у тому числі зведених), підготовки до конкурсів, інших публічних виступів, створення концертних програм тощо.

При розподілі обсягу навчального навантаження на цілі, зазначені в цьому пункті, необхідно враховувати, що загальний відведений обсяг може бути теж поділений на частини за видами діяльності.

Увесь перерозподіл годин фіксується в робочому навчальному плані, який щорічно затверджується директором мистецької школи. Для цього всі навчальні дисципліни варіативного складника конкретизуються в лівому стовпці "Навчальні дисципліни" з визначенням відповідної кількості годин на їх вивчення. Якщо години варіативного складника розподіляються для підсилення навчальної дисципліни інваріантного складника, то ці години додаються до нормативної кількості годин, передбачених навчальним планом для відповідної дисципліни. Якщо певний обсяг навчального навантаження спрямовується на репетиції, підготовку до конкурсів тощо і планується сукупно (раз на місяць чи на півроку), то цей обсяг вказується в крайньому правому стовпці навчального плану "Усього годин".

IV. Інструменти системи внутрішнього забезпечення якості елементарного підрівня початкової мистецької освіти.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти початкової мистецької освіти елементарного підрівня передбачають у мистецьких школах здійснення таких процедур і заходів:

- удосконалення освітньої діяльності, що сприяє зростанню позитивного іміджу школи;

- оновлення методичної бази освітньої діяльності шляхом здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм, у тому числі наскрізних, навчальних програм дисциплін, критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, засобів оцінювання та методів демонстрування результати навчання, навчально-методичних матеріалів, бібліотечних фондів мистецької школи;

- контроль за виконанням навчальних планів власної освітньої програми мистецької школи, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх удосконалення;

- щорічне оцінювання освітнього процесу за кожною навчальною дисципліною учнями, їхніми батьками або іншими законними представниками за результатами добровільного опитування;

- збереження, а при можливості, збільшення контингенту учнів;

- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників;

- забезпечення наявності необхідних ресурсів та інформаційних систем для ефективного управління та організації освітнього процесу за освітньою програмою;

- забезпечення публічного висвітлення інформації про освітню діяльність мистецької школи;

- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища мистецької школи (контроль та поточне коригування взаємодії викладача й учня в організації і забезпеченні освітнього процесу);

- створення ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату у навчально-методичних, наукових працях працівників мистецьких шкіл та учнів;

- інших процедур і заходів.

Вимоги до системи внутрішнього забезпечення якості початкової мистецької освіти складаються з наступних компонентів:

Кадрове забезпечення освітньої діяльності. В основу формування системи підбору педагогічних кадрів у мистецьких школах покладено наступні критерії: професіоналізм, відповідна фахова освіта, наявність педагогічних та творчих здібностей, внутрішня потреба до вдосконалення своєї фахової компетентності, високі моральні якості та професійна етика.

Посаду викладача, концертмейстера може обіймати особа, яка має фахову передвищу (середню спеціальну) музичну освіту або вищу музичну освіту, належний рівень професійної підготовки, відповідну педагогічну кваліфікацію, яка здатна забезпечити результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров'я якої дозволяє виконувати професійні обов'язки в закладі.

Навчально-методичне забезпечення. Наявність комплексу методичних матеріалів, необхідних для провадження освітнього процесу: освітньої (освітніх) програми (програм), навчального плану, робочих навчальних планів, навчальних програм, робочих навчальних програм викладачів, репертуарних списків, тощо, які відповідають змісту освітньої програми, підручників, навчальних, навчально-методичних посібників, авторських методичних розробок, методичних рекомендацій, індивідуальних завдань, збірників ситуаційних завдань (кейсів), комп'ютерних презентацій, ілюстративних матеріалів, фоно- та відеохрестоматій, довідкової та іншої навчальної літератури відповідно до змісту навчальних програм, комплексів для проведення контрольних заходів (для теоретичних дисциплін) та методик і критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.

Матеріально-технічне забезпечення. Наявність відповідних приміщень (навчального корпусу) для провадження освітнього процесу з необхідним набором основних технічних засобів, музичних інструментів, обладнаних класів (аудиторій) для колективного музикування, приміщень для педагогічних працівників, службових та допоміжних приміщень, які забезпечені навчальними та офісними меблями, комп'ютерною технікою, музичними інструментами, обладнанням та програмним забезпеченням, використання яких передбачають навчальні дисципліни, а також підсобні (санітарно-побутові) приміщення та засоби.

Якість проведення навчальних занять. Здійснення моніторингу навчально-методичного рівня проведення викладачем навчальних занять, аналіз ефективності використання існуючих та впровадження в освітній процес різноманітних сучасних художньо-педагогічних метолів, підходів та інструментів.

Виконання норм законодавства щодо ведення освітнього процесу державною мовою. Упровадження в межах своїх повноважень виконання актів законодавства щодо всебічного розвитку та функціонування української мови як державної під час освітнього процесу, забезпечення ведення документації, оформлення наочності, організації та проведення творчих заходів, урочистостей, оформлення класів написами державною мовою у мистецьких школах.

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) - безперервне відстеження результатів навчання учнів, їх прогнозування та коригування на їх основі педагогічних методів і прийомів для засвоєння учнями компетентностей, необхідних для досягнення навчальної мети.

Моніторингові дослідження навчальних досягнень учнів на шкільному рівні проводяться шляхом поточного та підсумкового контролю якості засвоєння знань, рекомендаціями щодо їх проведення та передбачають збирання первинних даних, аналіз і оцінку досягнень учнями результатів навчання (компетентностей), формування і ведення бази даних, завдань, тестів, виступів, іншого інструментарію для оцінки якості освітньої діяльності мистецьких шкіл та (або) якості початкової мистецької освіти та визначення якості та ефективності роботи педагогічних працівників.

Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової мистецької освіти елементарного підрівня, вчасно приймати необхідні педагогічні рішення стосовно опанування нормативного змісту та підвищення якості надання освітніх послуг мистецькою школою.

Моніторинг відвідування учнями навчальних занять, передбачених навчальним планом та завершення повного курсу навчання - система заходів контролю за відвідуванням учнями навчальних занять, виконанням навчальних планів та освітньої програми початкової мистецької освіти елементарного підрівня із застосуванням різноманітних методів і форм підвищення мотивації учнів до навчання, що проводиться з метою забезпечення конституційного права громадян на здобуття та завершення повного курсу навчання в мистецькій школі.

Мистецькі школи оприлюднюють свою освітню програму та навчальний план на власному веб-сайті (у разі його відсутності - на веб-сайті їх засновників або органів управління).

 

Генеральний директор
Директорату мистецької освіти

Т. Колос

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства культури України
24 квітня 2019 року N 352

ТИПОВА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ЕЛЕМЕНТАРНОГО ПІДРІВНЯ ПОЧАТКОВОЇ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ З ЦИРКОВОГО МИСТЕЦТВА

I. Загальні положення

Типова освітня програма елементарного підрівня початкової мистецької освіти з циркового мистецтва (далі - типова освітня програма) розроблена для елементарного підрівня початкової освіти з циркового мистецтва, основною метою здобуття якого є розвиток творчих здібностей і талантів у оволодінні цирковими жанрами, у тому числі в учнів з раннього віку, а також формування компетентностей (знань, умінь, навичок, розуміння, ставлення), необхідних для творчої самореалізації та можливого вибору професії у цирковій галузі.

Типова освітня програма - це основний документ мистецької школи, який визначає загальний нормативний зміст та основні засади й підходи до організації навчання на елементарному підрівні початкової мистецької освіти з циркового мистецтва. Програма визначає мету навчання, перелік освітніх компонентів (навчальних дисциплін та контрольних заходів), їх логічну послідовність та обсяг, що забезпечує набуття учнями обов'язкових результатів навчання.

Опанування програми дає можливість застосовувати набуті в процесі навчання компетентності в своєму повсякденному житті, а також продовжити здобуття початкової мистецької освіти на базовому (середньому) підрівні початкової мистецької освіти з циркового мистецтва.

Типова освітня програма розроблена на виконання статті 21 Закону України "Про освіту" (Закон N 2145-VIII), статті 16 Закону України "Про позашкільну освіту", Концепції сучасної мистецької школи, затвердженої наказом Міністерства культури України від 20.12.2017 N 1433, та наказу від 16.07.2018 N 633 "Про затвердження Методичних рекомендацій з розроблення освітніх програм мистецьких шкіл" (Методичні рекомендації N 633) для забезпечення освітнього процесу мистецьких шкіл. Типова освітня програма може бути використана іншими закладами освіти або суб'єктами освітньої діяльності, які мають на меті надання учням початкової мистецької освіти для досягнення ними визначених цією програмою нормативних результатів навчання.

Нормативний обсяг навчального навантаження на одного учня/ученицю, як загальний, так і за освітніми компонентами, є мінімально необхідним для набуття компетентностей початкової мистецької освіти елементарного підрівня з циркового мистецтва і не може бути скорочений або зменшений, окрім таких випадків:

зарахування на навчання за типовою освітньою програмою учня/учениці старшого віку від 6 (7) років (перший клас початкової загальноосвітньої школи), коли його початкові здібності, продемонстровані на вступних випробуваннях, дозволяють опанувати зміст освітньої програми в швидшому темпі (за менш тривалий час). У такому разі учню/учениці може надаватися більша кількість годин на початковому етапі навчання для ліквідування "розриву" в знаннях з учнями його/її віку з навчальних дисциплін (з урахуванням психофізичної готовності учня/учениці до опанування програми в інтенсивному режимі);

зарахування на навчання за типовою освітньою програмою учня/учениці з числа дорослих, коли його/її початкові здібності, продемонстровані на вступному прослуховуванні, дозволяють опанувати зміст освітньої програми в швидшому темпі.

Рішення про скорочення нормативного строку здобуття початкової мистецької освіти та обсягу опанування освітньої програми на початковому етапі приймається узгоджено викладачем з фаху, батьками, іншими законними представниками учня/учениці (для учнів, шкільного віку) або з самим учнем/ученицею (для повнолітніх) та педагогічною радою мистецької школи. Скорочення строку опанування освітньої програми та обсягу годин на вивчення окремих дисциплін для учнів, які потребують звичайного темпу навчання, не допускається.

Мистецька школа в межах своєї автономії здійснює освітній процес за власною освітньою програмою, розробленою з урахуванням або без урахування цієї типової освітньої програми. Власні освітні програми, розроблені мистецькими школами на основі цієї типової освітньої програми, повинні містити передбачені нею нормативний зміст (освітні компоненти), обсяг, компетентності та результати навчання.

Власні освітні програми, розроблені мистецькими школами на основі (з урахуванням) типової освітньої програми з інструментальних класів, можуть відрізнятися від неї послідовністю викладення навчального матеріалу, обсягом його вивчення в бік збільшення, наявністю додаткових компонентів змісту або використанням оригінальних форм, методів і засобів навчання.

Типова освітня програма елементарного підрівня може бути частиною наскрізної освітньої програми мистецької школи з циркового мистецтва, яка охоплює інші підрівні початкової мистецької освіти.

Типова освітня програма визначає види навчальних занять, форми та засоби поточного і підсумкового контролю та рекомендації щодо їх проведення, а також загальні підходи до оцінювання рівня досягнення учнями обов'язкових результатів навчання. Власна освітня програма мистецької школи з циркового мистецтва конкретизує зазначені позиції з урахуванням регіональних особливостей та потреб і можливостей учнів. Складником освітньої програми мистецької школи є навчальний план, який складається на весь строк навчання за програмою та містить усі передбачені нею освітні компоненти з можливістю реалізувати варіативність змісту освіти.

Мета типової освітньої програми - узагальнення та систематизація нормативного змісту навчання в логічній послідовності для досягнення учнями визначених нормативних результатів навчання шляхом застосування комплексу художньо-педагогічних методів, підходів та інструментів.

Типова освітня програма побудована із врахуванням таких принципів:

- узгодження цілей, змісту й очікуваних результатів;

- доступності та практичної спрямованості змісту навчання;

- наступності і перспективності навчання;

- логічної послідовності опанування змісту і достатності обсягу навчання та освітніх компонентів для набуття учнями нормативних мистецьких компетентностей (результатів навчання);

- надання можливості для адаптації до індивідуальних особливостей, потреб та інтересів учнів.

Мета опанування нормативного змісту програми - виявлення та розвиток здібностей у цирковому мистецтві, створення умов для самовираження в жанрах циркового мистецтва шляхом опанування його основ, елементів різних циркових жанрів та засобів пластичної виразності, набуття естетичного досвіду і ціннісних орієнтацій через долучення до вивчення кращих зразків і традицій українського та світового циркового виконавства, що забезпечується шляхом опанування навчальних дисциплін, передбачених типовою освітньою програмою.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- розвиток здатності до творчого самовираження у цирковому мистецтві;

- формування початкових навичок з циркового виконавства, застосування засобів пластичної виразності;

- розвиток спеціалізованих фізичних навичок, зокрема, основних початкових акробатичних, гімнастичних елементів у циркових комбінаціях;

- формування знань та відповідального ставлення до техніки власної безпеки та безпеки оточуючих під час підготовки та виконання циркових рухів, елементів тощо;

- вироблення мотивації та заохочення прагнення учня/учениці до подальшого навчання і самореалізації в цирковому мистецтві, набуття необхідних компетентностей (знань, умінь, навичок, розуміння, ставлення), що забезпечують можливість продовжувати навчання за освітньою програмою з циркового мистецтва базового (середнього) підрівня початкової мистецької освіти.

Зміст навчання за типовою освітньою програмою базується на запровадженні сучасної та ефективної системи навчання цирковому мистецтву, дитиноцентризмі (людиноцентризмі), що виявляється в можливості врахування та задоволення індивідуальних потреб кожного учня/учениці в загальному процесі навчання, створенні умов для професійної художньо-творчої самореалізації особистості, модернізації змісту початкової мистецької освіти і розширення функцій мистецьких шкіл, а також академічних свобод учасників освітнього процесу.

Нормативний строк навчання за типовою освітньою програмою початкової мистецької освіти з циркового мистецтва на елементарному підрівні становить 4 роки для учнів, які розпочали навчання у 6 - 7 років (перший клас початкової загальноосвітньої школи). Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочати здобуття початкової мистецької освіти цього ж навчального року за бажанням батьків (інших законних представників).

Основною формою здобуття початкової мистецької освіти за цією типовою освітньою програмою є очна форма.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за типовою освітньою програмою.

Розпочати навчання за типовою освітньою програмою початкової мистецької освіти з циркового мистецтва на елементарному підрівні може особа будь-якого віку, яка при вступі демонструє відповідні зовнішні фізичні дані, зокрема, зовнішня привабливість, мімічна, пластична виразність, здоров'я, повторює за екзаменатором нескладний ритм, пластичні імпровізації під музику (уміння рухатися в різних ритмах), не має протипоказань для зайняття цирковим мистецтвом. Власна освітня програма мистецької школи може конкретизувати ці або визначати інші вимоги до вступників.

Загальний мінімальний нормативний обсяг навчального навантаження на одного/одну учня/ученицю на весь строк навчання на елементарному підрівні (4 роки) з циркового мистецтва становить 840 годин з розрахунку 35 навчальних тижнів на рік:

Роки навчання

Середня кількість навчальних годин на тиждень

Кількість годин протягом навчального року (в середньому 35 тижнів)

на 1 та 2-му роках навчання

5

350

на 3 та 4-му роках навчання

7

490

Загальний обсяг навчального навантаження на одного/одну учня/ученицю на весь строк навчання за освітньою програмою (4 роки) за типовою освітньою програмою

 

840

Основною формою організації освітнього процесу є урок - індивідуальний або груповий.

У межах уроку або в позаурочний час рекомендовано відповідно до специфіки навчальних дисциплін використовувати різні форми і методи навчання - мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, уроки-семінари, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, екскурсії, віртуальні подорожі, квести, перегляд (наживо чи в записі) циркових вистав, шоу-вистав, відвідування концертів.

Форми організації освітнього процесу конкретизуються та розширюються у навчальних програмах окремих навчальних дисциплін та не повинні бути перешкодою до виконання вимог типової освітньої програми. Вибір форм і методів навчання викладач визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас набуття учнями компетентностей, визначених навчальною програмою з окремої навчальної дисципліни.

Наповнюваність груп для досягнення очікуваного результату на групових уроках складає:

"Бесіди про мистецтво" - 12 - 15 учнів;

"Ритмопластика" - 6 - 8 учнів;

"Постановка концертного номера" - залежно від складу групи, від 2 учнів.

У разі неможливості сформувати групу у зв'язку з недостатністю або перевищенням відносно зазначених нормативів контингенту учнів, допускається відхилення по наповнюваності груп у той чи інший бік не більше як на 20 %. У разі значного перевищення контингенту (понад 20 %) поділ на групи загальної кількості учнів відповідного року навчання здійснюється відповідно до менших значень. Дисципліна "Основи циркового мистецтва" вивчається у формі індивідуальних занять (індивідуальний урок).

Контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються на основі систематичного відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. Мета контролю полягає у пошуку ефективних шляхів досягнення навчальних результатів кожним учнем/ученицею нормативних та визначених освітньою програмою мистецької школи. При оцінюванні особистих досягнень учнів шкільного віку заборонено порівнювати їх з досягненнями інших учнів. Виставлення оцінок у числовому значенні учням шкільного віку на першому або другому роках навчання не передбачено.

Упродовж навчання на елементарному підрівні початкової мистецької освіти учні шкільного віку за сприяння викладачів опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках, розумінні, ставленні та їх корекції.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються на основі систематичного відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. Мета контролю полягає у пошуку ефективних шляхів досягнення навчальних результатів кожного/кожної учня/учениці. При оцінюванні особистих досягнень учнів шкільного віку заборонено порівнювати їх з досягненнями інших учнів. Виставлення оцінок у балах учням шкільного віку на першому або другому роках навчання не передбачено.

Упродовж навчання на елементарному підрівні початкової мистецької освіти учні шкільного віку за сприяння викладачів опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках, розумінні, ставленні та їх корекції.

Завдання оцінювання на елементарному підрівні початкової мистецької освіти - розкрити потенціал кожного/кожної учня/учениці, підтримувати та надихати його/її до подальшого навчання та музикування. Вимоги до очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів використовуються для організації постійного спостереження за навчальним поступом. Оцінювання навчальних досягнень здійснюється не за одиничні завдання, а за прогрес у опануванні дисципліни в цілому. Досягнення учня/учениці оцінюються відносно його/її навчального прогресу, а не за результатами порівняння його/її досягнень, складності опанованих технік, елементів тощо з досягненнями іншого/іншої учня/учениці.

Для оцінювання рівня навчальних досягнень учнів (нормативних результатів навчання) застосовуються форми поточного та підсумкового контролю.

Поточний контроль відбувається протягом навчального року за підсумками роботи під час навчальних занять у формі опитувань або прослуховувань (модульних та семестрових). Поточний контроль здійснюється з метою оперативного моніторингу результативності навчання учня/учениці та коригування педагогічних прийомів і методів, що застосовує до нього/неї викладач.

Підсумковий контроль здійснюється по завершенню кожного року навчання у формі річного комплексного контрольного заходу, який включає результати навчання за всіма компонентами, передбаченими освітньою програмою, в межах визначених навчальними програмами дисциплін обов'язкових результатів навчання.

Наприкінці четвертого року навчання проводиться підсумковий контроль за освітніми компонентами:

1. "Основи циркового мистецтва", "Ритмопластика", "Постановка циркового номера" - у формі комплексного іспиту - концертного виступу.

2. "Бесіди про мистецтво" - у формі співбесіди.

За результатами підсумкового контролю на четвертому році навчання у разі демонстрування учнем/ученицею результатів навчання, передбачених типовою освітньою програмою, йому видається свідоцтво про початкову мистецьку освіту елементарного підрівня. Якщо власною освітньою програмою мистецькою школою встановлені вищі, ніж нормативні, результати навчання (у разі збільшення кількості годин на вивчення окремих дисциплін), випускник отримує свідоцтво в разі виконання всіх вимог такої освітньої програми.

Метою оцінювання на елементарному підрівні початкової мистецької освіти є розкрити потенціал кожного учня, підтримувати та надихати її/його до подальшого навчання та циркового виконавства. Вимоги очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів використовуються для організації постійного спостереження за навчальним поступом. Оцінювання навчальних досягнень здійснюється не за одиничні завдання, а за прогрес у вивченні дисциплін у цілому. Досягнення учня оцінюються відносно його навчального поступу в набутті динамічних знань, а не за результатами порівняння його досягнень, складності опанованих технік та елементів, циркового номера тощо іншого/-ої учня/учениці.

Для оцінювання міри досягнення учнями результатів навчання елементарного підрівня початкової мистецької освіти застосовується:

вербальне (формувальне) оцінювання, яке передбачає діагностику досягнутих результатів та надання вербальної (усної та письмової) характеристики;

бальне оцінювання, яке передбачає виставлення балів (оцінок) у цифровому (числовому) виразі.

Бальне оцінювання для учнів шкільного віку на першому і другому роках навчання не застосовується.

Бальне оцінювання передбачає поділ досягнутих результатів на 4 рівні:

1. Початковий (1 - 3 бали).

2. Середній (4 - 6 бали).

3. Достатній (7 - 9 балів).

4. Високий (10 - 12 балів).

Навчальні досягнення учнів першого та другого років навчання підлягають вербальному оцінюванню (вербальна характеристика навчальних досягнень учня), на третьому - четвертому роках навчання - як вербальному, так і бальному оцінюванню.

Форми, види, зміст та строки проведення поточного та підсумкового контролю навчальних досягнень учнів конкретизуються в типових та робочих навчальних програмах кожної з навчальних дисциплін.

Оцінювання на четвертому році навчання передбачає зіставлення навчальних досягнень учнів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними типовою освітньою програмою та навчальними програмами дисциплін.

Учні, які в повному обсязі виконали вимоги до результатів навчання, визначені типовою або власною освітньою програмою, можуть бути рекомендованими до навчання цирковому мистецтву або спорідненим видам мистецтв на наступному підрівні початкової мистецької освіти.

Для забезпечення навчальних результатів учнів за освітньою програмою мистецькі школи комплектуються необхідними обов'язковими засобами, навчальним обладнанням та іншими ресурсами відповідно до профілю та напряму роботи за нормативами згідно з Нормативами матеріально-технічного забезпечення мистецьких шкіл, затверджених наказом Міністерства культури України від 19.06.2014 N 475 (Нормативи N 475) (зі змінами). Цей перелік може бути доповнений залежно від потреб закладу мистецької освіти.

II. Нормативні результати та зміст (цілі) навчання

Опанування нормативного змісту навчання за типовою освітньою програмою передбачає досягнення таких обов'язкових результатів навчання:

Вид компетентності

Зміст (цілі) навчання

Очікувані результати навчання

1. Загальна інтегрована компетентність

Здатність самостійно опановувати нескладний навчальний матеріал.
Об'єктивне самооцінювання та самостійний пошук інформації.
Здатність до подальшого навчання мистецтву та мистецьких практик.

Виконує самостійно нескладні циркові елементи.
Об'єктивно оцінює результати своєї навчальної діяльності.
З розумінням ставиться до зауважень викладача щодо своєї навчальної діяльності.
Виявляє зацікавленість в цирковому мистецтві та інших видах мистецтва.
Готовий до продовження навчання за фахом за освітньою програмою з циркового мистецтва базового (середнього) підрівня початкової мистецької освіти або споріднених видів мистецтв.

2. Мистецько-теоретична компетентність

Знання та розуміння поняття "мистецтво", видів та жанрів мистецтв, основних естетичних категорій, різновидів творів мистецтва, жанрів українського народного мистецтва та мистецтва етносів України.
Знання і здатність до розуміння проявів культурного розмаїття.
Здатність до спілкування на теми мистецтва в межах навчальних програм державною мовою.

Демонструє розуміння поняття "мистецтво", основних естетичних категорій. Висловлює особисте ставлення до творів мистецтва та пояснює його.
Називає види мистецтв та жанри мистецьких творів. Виявляє розуміння культурного розмаїття та розпізнає в межах навчальної програми зразки творів народного мистецтва.
Проявляє любов до українського мистецтва.
Дотримується рекомендацій і вказівок викладача.
Спілкується на мистецьку тематику державною мовою.

3. Теоретична компетентність у сфері циркового мистецтва

Ознайомлення з жанрами, засобами пластичної та музичної виразності циркового мистецтва, їх характерні риси, відмінності. Знання та розуміння змісту базових циркових термінів, елементів та техніки виконання циркового номера. Формування знань про основи техніки безпеки у залі (спортивному, манежі), розуміння необхідності дотримання гігієнічних норм.

Розрізняє жанри циркового мистецтва, розпізнає та називає їх характерні риси. Знає специфіку жанру, в якому працює. Знає елементарні засоби пластичної та музичної виразності циркового мистецтва та прийоми їх застосування.
Розуміє базові циркові терміни, знає основні елементи та основи техніки виконання циркового номера. Розуміє необхідність дотримання загальної дисципліни, виконання правил техніки безпеки, гігієнічних норм

4. Циркові практичні та виконавські компетентності

Практичні вміння і навички у відповідному жанрі циркового мистецтва. Підготовка до виконання циркових вправ, рухів, елементів.
Техніка виконання базових акробатичних і гімнастичних елементів, вправ та рухів, простих трюків та їх комбінацій.
Здатність вчасно знаходити та виправляти помилки технічного характеру.
Основи композиції циркового номера.
Прості акторські образи в цирковому номері.

Виконує програмні циркові елементи, демонструє при цьому концентрацію уваги. Володіє основами техніки виконання базових акробатичних і гімнастичних елементів, вправ та рухів, простих трюків та їх комбінацій.
Відтворює програмні циркові елементи за допомогою засобів пластичної та музичної виразності.
Демонструє збереження рівноваги тіла. Правильно застосовує засоби страхування при виконанні акробатичних і гімнастичних елементів.
Показує початковий рівень пластики та рухомості кінцівок, демонструє ритмічність, емоційність та точність рухів.
Демонструє розуміння композиційної побудови циркового номера.
Застосовує уяву та фантазію під час створення сценічного образу, відчуває музику супроводу.

5. Компетентність колективної взаємодії в мистецькій діяльності

Виконання циркового номера в групі.
Усвідомлення своєї ролі та відповідальності в завершеності колективного циркового номера.
Взаємодія з іншими учасниками циркового колективу під час виконання циркового номера.

Виконує циркові елементи в колективному цирковому номері, демонструє розуміння своєї ролі в його завершеності та особистої відповідальності в досягненні спільного результату. Гармонійно взаємодіє з іншими учасниками циркового колективу під час демонстрування циркової колективної постановки, сприяє створенню в номері загального циркового образу.

6. Компетентність з публічного мистецького виступу

Культура публічного мистецького виступу своїх навчальних та циркових досягнень, охайний зовнішній вигляд, проявлення сміливості та готовності виступати із задоволенням перед аудиторією.

Проявляє сміливість та готовність виступати перед аудиторією. Виступає з настроєм. Перевтілюється на сцені в необхідний художній образ. Не втрачає сценічної витримки. У випадку помилки не губиться, продовжує виступ, не втрачає контролю над ситуацією. Демонструє сценічну культуру. Має гарний зовнішній сценічний вигляд.
З розумінням ставиться до рекомендацій викладача щодо корегування недоліків виступу (за наявності).

Конкретні очікувані результати навчання учнів, які відображають набуття ними компетентностей, визначаються навчальними програмами дисциплін (предметів).

III. Перелік освітніх компонентів: нормативний зміст освіти

Нормативний зміст типової освітньої програми елементарного підрівня з циркового мистецтва складається з інваріантної та варіативної складників, які є однаково обов'язковими для включення до програми навчання учня/учениці і становлять єдиний комплекс освітніх компонентів, опанування яких забезпечує досягнення нормативних результатів навчання. Власна освітня програма мистецької школи, у якій вилучено будь-який з визначених нижче освітніх компонентів або скорочено обсяг навчального навантаження, передбаченого для їх опанування, визнається такою, що не відповідає типовій освітній програмі (стандарту).

Інваріантний складник змісту початкової мистецької освіти елементарного підрівня - це мінімальний нормативний складник, який не може бути меншим встановленого обсягу і повинен охоплювати весь спектр освітніх компонентів, визначених Типовою освітньою програмою.

Варіативний складник спрямований на забезпечення індивідуального підходу, в т. ч. індивідуального темпу здобуття освіти, поглиблення фахових компетентностей, забезпечення права вибору освітніх компонентів відповідно до інтересів та потреб учня/учениці та використовується для:

- запровадження факультативів, навчальних дисциплін за вибором, що розширюють компетентності за обраним учнем/ученицею фахом або з інших інструментів, видів мистецтва тощо. У такому випадку зміст варіативного складника формується з навчальних дисциплін предметів, факультативів, видів діяльності за вибором учня/учениці, враховуючи можливості відповідної мистецької школи;

- підсилення навчальних дисциплін інваріантного складника, у тому числі з фаху. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої навчальної дисципліни здійснюється педагогічною радою мистецької школи і відображається в робочому навчальному плані;

- репетицій, підготовки до конкурсів, інших публічних виступів, створення концертних програм тощо.

Розподіл годин варіативного складника відображається щорічно в робочих навчальних планах.

Рішення про розподіл годин варіативної складової приймає педагогічна рада мистецької школи, враховуючи профільне спрямування, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу та бажання учнів, що відображається в навчальному плані, який затверджується директором.

Варіативність змісту початкової освіти елементарного підрівня реалізується також через запровадження в навчальних програмах дисциплін резервного часу, що створює простір для забезпечення умов щодо здобуття сучасної, доступної та якісної освіти відповідно до вимог суспільства, запитів особистості з урахуванням психофізичного розвитку учня/учениці та допустимого навантаження для різних вікових категорій.

Для елементарного підрівня початкової мистецької освіти з циркового класу є обов'язковими такі освітні компоненти:

Назва освітнього компонента

Мінімальний обсяг навчального навантаження на одного учня/ученицю, годин (кількість годин на тиждень)

Інваріантний складник

 

Основи циркового мистецтва, усього

350

Ритмопластика

140

Постановка циркового номера, усього

140

Бесіди про мистецтво на 3 та 4-му роках навчання

70

Варіативний складник

140

Загальний обсяг навчального навантаження на одного учня/учениці на весь строк навчання за освітньою програмою (4 роки) за стандартом, усього

840

на 1 та 2-му роках навчання

350 (5)

на 3 та 4-му роках навчання

490 (7)


* Установлена кількість навчальних годин на тиждень розрахована на кожного учня/ученицю, який/яка навчається за освітньою програмою і становить мінімальний обсяг, необхідний для опанування змісту освіти, визначеного типовою освітньою програмою.

Планування та організація освітнього процесу.

Нормативний зміст типової освітньої програми конкретизується у власній освітній програмі мистецької школи та розміщеному в ній навчальному плані, який деталізує зміст і структуру освітнього процесу.

У навчальному плані зазначаються дисципліни, викладання яких потребує супроводу концертмейстера та зазначаються особливості розрахунку навчального навантаження.

На основі навчального плану мистецькі школи складають на кожен навчальний рік робочий навчальний план, який є підставою для розрахунку кількості педагогічних (викладацьких та концертмейстерських) годин і ставок, необхідних для виконання власної освітньої програми мистецької школи. Логічна послідовність вивчення та конкретний зміст освітніх компонентів розкривається у навчальних програмах відповідних навчальних дисциплін.

Повноцінність початкової мистецької освіти елементарного підрівня з циркового мистецтва забезпечується реалізацією нормативного змісту та обсягу навчального навантаження, передбаченого цією типовою освітньою програмою.

Планування та організація освітнього процесу за робочим навчальним планом має працювати на створення максимально сприятливого середовища для учнів з урахуванням їх віку, рівня психофізіологічного розвитку та з дотриманням санітарних норм.

При складенні розкладу занять (уроків) для учнів з числа дітей 6 - 7 років або осіб з особливими потребами рекомендується рівномірно розподіляти навчальне навантаження кожного/кожної учня/учениці протягом тижня з розрахунку не більше 2 - 3 заняття (уроки) на день.

Навчальна дисципліна "Бесіди про мистецтво" є загальною інтегрованою дисципліною і поділ на групи для її вивчення може відбуватися без урахування фаху учня/учениці.

Рекомендації щодо планування вивчення навчальних дисциплін в межах варіативного складника.

Розподіл годин, передбачених для реалізації варіативного складника типової освітньої програми, здійснюється залежно від поставлених викладачем педагогічних цілей та підходів мистецької школи до організації освітнього процесу в наступний спосіб:

1) Запровадження факультативів, навчальних дисциплін за вибором, що розширюють компетентності за обраним учнем/ученицею фахом, або з інших інструментів або видів мистецтва тощо.

Зокрема, рекомендованими факультативами, навчальними дисциплінами за вибором є: слухання музики (особливо рекомендовано на 1 та 2 роках навчання), основи гриму (не раніше третього року навчання), танець (за видами), хореографічні ансамблі малих форм, образотворче мистецтво: станкове та декоративне (за видами і техніками), дизайн (за видами), театрально-декораційне мистецтво, виготовлення ляльок, музичний інструмент, спів (хоровий), інтегровані дисципліни з музичного мистецтва, театрального мистецтва тощо.

2) Підсилення навчальних дисциплін інваріантного складника - здійснюється у разі значного відставання учня/учениці від планових показників навчальних досягнень з цієї дисципліни (критично низького темпу засвоєння навчального матеріалу), виявлених за результатами поточного контролю.

3) Планування щотижнево або сукупно раз на місяць чи на півроку на проведення репетицій (у тому числі зведених), підготовки до конкурсів, інших публічних виступів. При розподілі обсягу навчального навантаження на цілі, зазначені в цьому пункті, необхідно враховувати, що загальний відведений обсяг може бути теж поділений на частини за видами діяльності.

Увесь перерозподіл годин фіксується в робочому навчальному плані, який щорічно затверджується директором мистецької школи. Для цього всі навчальні дисципліни варіативного складника конкретизуються в лівому стовпці "Навчальні дисципліни" з визначенням відповідної кількості годин на їх вивчення. Якщо години варіативного складника розподіляються для підсилення навчальної дисципліни інваріантного складника, то ці години додаються до нормативної кількості годин, передбачених навчальним планом для відповідної дисципліни. Якщо певний обсяг навчального навантаження спрямовується на репетиції, підготовку до конкурсів тощо і планується сукупно (раз на місяць чи на півроку), то цей обсяг вказується в крайньому правому стовпці навчального плану "Усього годин".

IV. Інструменти системи внутрішнього забезпечення якості елементарного підрівня початкової мистецької освіти

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти початкової мистецької освіти елементарного підрівня передбачають у мистецьких школах здійснення таких процедур і заходів:

- удосконалення освітньої діяльності, що сприяє зростанню позитивного іміджу школи;

- оновлення методичної бази освітньої діяльності шляхом здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм, у тому числі наскрізних, навчальних програм дисциплін, критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, засобів оцінювання та методів демонстрування результатів навчання, навчально-методичних матеріалів, бібліотечних фондів мистецької школи;

- контроль за виконанням навчальних планів власної освітньої програми мистецької школи, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх удосконалення;

- щорічне оцінювання освітнього процесу за кожною навчальною дисципліною учнями, їхніми батьками або іншими законними представниками за результатами добровільного опитування;

- збереження, а при можливості, збільшення контингенту учнів;

- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників;

- забезпечення наявності необхідних ресурсів та інформаційних систем для ефективного управління та організації освітнього процесу за освітньою програмою;

- забезпечення публічного висвітлення інформації про освітню діяльність мистецької школи;

- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища мистецької школи (контроль та поточне коригування взаємодії викладача и учня в організації і забезпеченні освітнього процесу);

- створення ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату у навчально-методичних, наукових працях працівників мистецьких шкіл та учнів;

- інших процедур і заходів.

Вимоги до системи внутрішнього забезпечення якості початкової мистецької освіти складаються з наступних компонентів:

Кадрове забезпечення освітньої діяльності. В основу формування системи підбору педагогічних кадрів у мистецьких школах покладено наступні критерії: професіоналізм, відповідна фахова освіта, наявність педагогічних та творчих здібностей, внутрішня потреба до вдосконалення своєї фахової компетентності, високі моральні якості та професійна етика.

Посаду викладача, концертмейстера може обіймати особа, яка має фахову передвищу (середню спеціальну) або вищу освіту з циркового (сценічного) мистецтва, належний рівень професійної підготовки, відповідну педагогічну кваліфікацію або артистичний/режисерський досвід у цирковому професійному мистецтві, яка здатна забезпечити результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров'я якої дозволяє виконувати професійні обов'язки в закладі.

Навчально-методичне забезпечення. Наявність комплексу методичних матеріалів, необхідних для провадження освітнього процесу: освітньої (освітніх) програми (програм), навчального плану, робочих навчальних планів, навчальних програм, робочих навчальних програм викладачів, репертуарних списків, тощо, які відповідають змісту освітньої програми, підручників, навчальних, навчально-методичних посібників, авторських методичних розробок, методичних рекомендацій, індивідуальних завдань, збірників ситуаційних завдань (кейсів), комп'ютерних презентацій, ілюстративних матеріалів, фоно- та відеохрестоматій, довідкової та іншої навчальної літератури відповідно до змісту навчальних програм, комплексів для проведення контрольних заходів (для теоретичних дисциплін) та методик і критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.

Матеріально-технічне забезпечення. Наявність відповідних приміщень (навчального корпусу) для провадження освітнього процесу з необхідним набором основних технічних та навчальних засобів, реквізиту, музичних інструментів, обладнаних класів (аудиторій) для колективного музикування, приміщень для педагогічних працівників, службових та допоміжних приміщень, які забезпечені навчальними та офісними меблями, комп'ютерною технікою, обладнанням та програмним забезпеченням, використання яких передбачають навчальні дисципліни, а також підсобні (санітарно-побутові) приміщення та засоби.

Якість проведення навчальних занять. Здійснення моніторингу навчально-методичного рівня проведення викладачем навчальних занять, аналіз ефективності використання існуючих та впровадження в освітній процес різноманітних сучасних художньо-педагогічних методів, підходів та інструментів.

Виконання норм законодавства щодо ведення освітнього процесу державною мовою. Упровадження в межах своїх повноважень виконання актів законодавства щодо всебічного розвитку та функціонування української мови як державної під час освітнього процесу, забезпечення ведення документації, оформлення наочності, організації та проведення творчих заходів, урочистостей, оформлення класів написами державною мовою у мистецьких школах.

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) - безперервне відстеження результатів навчання учнів, їх прогнозування та коригування на їх основі педагогічних методів і прийомів для засвоєння учнями компетентностей, необхідних для досягнення навчальної мети.

Моніторингові дослідження навчальних досягнень учнів на шкільному рівні проводяться шляхом поточного та підсумкового контролю якості засвоєння знань, рекомендаціями щодо їх проведення та передбачають збирання первинних даних, аналіз і оцінку досягнень учнями результатів навчання (компетентностей), формування і ведення бази даних, завдань, тестів, виступів, іншого інструментарію для оцінки якості освітньої діяльності мистецьких шкіл та (або) якості початкової мистецької освіти та визначення якості та ефективності роботи педагогічних працівників.

Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової мистецької освіти елементарного підрівня, вчасно приймати необхідні педагогічні рішення стосовно опанування нормативного змісту та підвищення якості надання освітніх послуг мистецькою школою.

Моніторинг відвідування учнями навчальних занять, передбачених навчальним планом та завершення повного курсу навчання - система заходів контролю за відвідуванням учнями навчальних занять, виконанням навчальних планів та освітньої програми початкової мистецької освіти елементарного підрівня із застосуванням різноманітних методів і форм підвищення мотивації учнів до навчання, що проводиться з метою забезпечення конституційного права громадян на здобуття та завершення повного курсу навчання в мистецькій школі.

Мистецькі школи оприлюднюють свою освітню програму та навчальний план на власному веб-сайті (у разі його відсутності - на веб-сайті їх засновників або органів управління).

 

Генеральний директор
Директорату мистецької освіти

Т. Колос




 
 
Copyright © 2003-2019 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали