Шановні партнери! Вимушені повідомити, що в зв'язку зі зміною собівартості, з 1 березня будуть підвищені ціни на ДСТУ та ДБН


Додаткова копія: Про затвердження типової освітньої програми профільної середньої освіти закладів освіти, що здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 1 червня 2018 року N 570

Про затвердження типової освітньої програми профільної середньої освіти закладів освіти, що здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти

Відповідно до абзацу двадцять другого частини першої статті 64 Закону України "Про освіту" (Закон N 2145-VIII), частини 3 статті 12 Закону України "Про загальну середню освіту", з метою впровадження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 23 листопада 2011 року N 1392 (Постанова N 1392), та з урахуванням наказу Міністерства освіти і науки України від 20 квітня 2018 року N 408 "Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти III ступеня" (Програма N 408), наказую:

1. Затвердити типову освітню програму профільної середньої освіти закладів освіти, що здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти (далі - Типова освітня програма), що додається.

2. Визначити термін здобуття повної загальної середньої освіти здобувачами освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, які вступили на навчання на основі базової загальної середньої освіти, у два роки.

3. Керівникам закладів освіти, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти, незалежно від форми власності та сфери управління:

розробити та впровадити освітні програми профільної середньої освіти для підготовки молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти та відповідні навчальні плани на основі Типової освітньої програми для студентів, які розпочинають навчання в 2018/2019 навчальному році на основі базової загальної середньої освіти;

забезпечити перехід на навчальні плани на основі Типової освітньої програми не пізніше 2019/2020 навчального року для здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, які розпочинають навчання в 2018/2019 навчальному році на основі базової загальної середньої освіти, якщо педагогічною радою закладу освіти буде ухвалене рішення про використання раніше розроблених навчальних планів для студентів першого курсу в 2018/2019 навчальному році.

4. Завершення вивчення предметів загальноосвітньої підготовки та складання державної підсумкової атестації проводити не пізніше другого курсу, вивчення предметів, з яких проводиться державна підсумкова атестація у формі зовнішнього незалежного оцінювання, - у четвертому семестрі другого курсу навчання.

5. Директорату вищої освіти і освіти дорослих (Шаров О. І.) забезпечити проведення необхідної роз'яснювальної та консультативної роботи з керівниками закладів освіти, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти.

6. Інституту модернізації змісту освіти (Спірін О. М.) організувати роботу щодо забезпечення закладів освіти, які здійснюють підготовку здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста на основі базової загальної середньої освіти, підручниками і навчальними посібниками із загальноосвітніх предметів за новими програмами старшої школи.

7. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства освіти і науки України від 17 червня 2010 року N 587 "Про затвердження предметів загальноосвітньої підготовки у вищих навчальних закладах I - II рівнів акредитації, які здійснюють підготовку кадрів на основі базової загальної середньої освіти".

8. Управлінню адміністративно-господарського та організаційного забезпечення (Єрко І. А.) зробити відповідну відмітку у справах архіву.

9. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Рашкевича Ю. М.

 

Міністр

Л. М. Гриневич

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти і науки України
01 червня 2018 року N 570

Типова освітня програма профільної середньої освіти закладів освіти, що здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти

Типова освітня програма профільної середньої освіти закладів освіти, що здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти, розроблена на виконання Закону України "Про освіту" (Закон N 2145-VIII), Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 23 листопада 2011 року N 1392 (Постанова N 1392) (далі - Державний стандарт), та з урахуванням наказу Міністерства освіти і науки України від 20 квітня 2018 року N 408 "Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти III ступеня" (Програма N 408).

Типова освітня програма профільної середньої освіти закладів освіти, що здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти (далі - Типова освітня програма), забезпечує виконання Державного стандарту (Постанова N 1392), а також визначає засади розроблення та впровадження закладами освіти освітніх програм профільної середньої освіти для підготовки молодших спеціалістів на її основі.

Типова освітня програма визначає:

загальний обсяг та структуру навчального навантаження (Додатки 1 - 3);

очікувані результати навчання здобувачів подані в рамках навчальних програм, затверджених наказами МОН від 23.10.2017 N 1407 "Про надання грифу МОН навчальним програмам для учнів 10 - 11 класів закладів загальної середньої освіти" (Перелік N 1407) та від 24.11.2017 N 1539 "Про надання грифу МОН навчальним програмам з фізики і астрономії для учнів 10 - 11 класів та польської мови для учнів 5 - 9 та 10 - 11 класів закладів загальної середньої освіти" (Перелік N 1539);

пропонований зміст окремих предметів, які мають гриф "Затверджено Міністерством освіти і науки України" і розміщені на офіційному веб-сайті МОН;

рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

Загальний обсяг та структура навчального навантаження.

Загальний обсяг навчального навантаження для студентів I - II курсів у частині профільної середньої освіти, яке фінансується, складає 2660 годин. Гранично допустиме тижневе навантаження на студента I - II курсів у частині профільної середньої освіти складає 30 годин. Для медичних та мистецьких спеціальностей, термін навчання за якими на основі базової загальної середньої освіти не перевищує 3,5 роки, граничне тижневе навантаження студента може бути збільшено до 36 год. у межах санітарно-гігієнічних норм. Частина навчальних годин з предмету "Фізична культура" (2 години на тиждень) не враховуються при визначенні гранично допустимого тижневого навантаження студентів.

Освітня програма закладу освіти на основі Типової освітньої програми та відповідний навчальний план профільної середньої освіти розробляються відповідно до статті 15 Закону України "Про загальну середню освіту" та Державного стандарту (Постанова N 1392). Вони повинні передбачати години на вивчення базових предметів, вибірково-обов'язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів. При складанні навчального плану перелік предметів з блоку вибірково-обов'язкових, профільних та спеціальних курсів формується закладом освіти самостійно з урахуванням галузі знань та спеціальності, з яких здійснюється підготовка за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста.

Закладам освіти пропонуються два варіанти переліку базових предметів:

перший варіант (Додаток 1) містить перелік базових предметів з експериментальними інтегрованими курсами ("Історія: Україна і світ", "Природничі науки");

другий варіант (Додаток 2) містить перелік базових предметів, який включає окремі предмети суспільно-гуманітарного та математично-природничого циклів.

При складанні освітніх програм та навчальних планів переліки окремих предметів з обох запропонованих варіантів можуть комбінуватися. Заклади освіти можуть ухвалювати рішення про утворення та використання інтегрованих курсів залежно від профілю навчання, кадрового потенціалу та матеріальної бази.

В обох варіантах запропонованих таблиць (Додаток 1 та Додаток 2) зазначено мінімальну кількість годин на вивчення базових предметів. Це має забезпечити досягнення рівня очікуваних результатів навчання студентів згідно з вимогами Державного стандарту (Постанова N 1392). Кількість годин для вивчення базових предметів може бути збільшена за рахунок додаткових годин.

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом (Постанова N 1392), також забезпечується вибірково-обов'язковими предметами ("Інформатика", "Технології", "Мистецтво"). Заклад освіти самостійно обирає два предмети з переліку та визначає розподіл годин між ними.

Частину навчальних годин в обох запропонованих варіантах призначено для забезпечення профільного навчання, яке є невід'ємною частиною професійної підготовки молодшого спеціаліста. Профіль навчання формується відповідно до спеціальності, за якою здійснюється підготовка здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста. Перелік профільних предметів визначається закладами освіти, якщо інше не передбачено стандартами освіти.

Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

базові та вибірково-обов'язкові предмети;

профільні предмети (орієнтовна кількість годин для базових та вибірково-обов'язкових предметів, якщо вони є профільними, наведена в Таблиці 3);

спеціальні курси, у т. ч. курси за вибором.

Якщо для певної спеціальності профільними є базові або вибірково-обов'язкові предмети, то освітніми програмами може бути передбачене їх поглиблене або додаткове вивчення за рахунок годин профільних предметів та спеціальних курсів. За наявності належних умов заклад освіти може збільшувати кількість годин на вивчення іноземної мови, використовуючи додаткові години.

Спеціальні курси разом із профільними предметами відображають специфіку конкретного профілю навчання і визначають його сутність. Вони призначені для доповнення, поглиблення змісту окремих розділів профільних (а за потреби і непрофільних) предметів, можуть містити додаткові споріднені розділи, що не включені до навчальних програм, або надавати здобувачам освіти знання з сфери майбутньої професійної діяльності тощо. Тематика і зміст таких курсів можуть розроблятися і затверджуватися закладом освіти. Спеціальні курси реалізуються за рахунок годин, передбачених планом для профільних предметів і спеціальних курсів (у першому варіанті плану, таблиця 1), або за рахунок додаткових годин (у другому варіанті плану, таблиця 2).

Рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю навчання приймає заклад освіти, враховуючи особливості окремої галузі та спеціальності. У разі залишку навчальних годин, передбачених на вивчення профільних предметів, заклад освіти може використовувати їх для збільшення кількості годин на вивчення базових предметів, для вивчення спеціальних і факультативних курсів.

Результати навчання, які виходять за рамки Державного стандарту (Постанова N 1392), можуть бути зараховані закладом освіти в результатах навчання за освітньо-професійною програмою молодшого спеціаліста, обсяги яких визначаються у кредитах ЄКТС та зараховуються в дисциплінах навчального плану підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста.

При складанні навчальних планів кількість годин на вивчення базових або профільних предметів може бути збільшена за рахунок додаткових годин.

Деякі предмети можуть викладатися за модульним принципом (наприклад, "Фізика і астрономія", "Біологія і екологія") або розділяючи їх, якщо один або обидва предмети є профільними для певної освітньої програми. У такому разі розподіл годин між модулями здійснюється відповідно до навчальних програм.

Заняття з курсу "Захист Вітчизни" можуть проводитись наприкінці навчального року з використанням навчально-методичної бази військових частин, відповідних кафедр закладів вищої освіти, військових комісаріатів, оборонно-спортивних, військово-патріотичних оздоровчих таборів тощо.

Якщо тижневе навантаження на студента при вивченні певного предмета або курсу становить до двох годин на тиждень, припустимим є його вивчення блоком за обмежений період часу з урахуванням необхідності забезпечення рівномірності розкладу занять впродовж семестру.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті (Постанова N 1392), визначено завдання, які має реалізувати викладач у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста.

N
з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною - у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.
Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.
Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.
Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою.
Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об'єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв'язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.
Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.
Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов'язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.
Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій, усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях
Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: структуру вати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв'язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.
Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв'язування математичних задач.
Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.
Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.
Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв'язання життєвого завдання.
Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди - це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.
Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.
Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.
Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).
Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.
Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.
Ставлення: усвідомлення взаємозв'язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природних ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.
Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися засобами як окремих предметів, так і їх угрупувань.

Ключові та загальнопредметні компетентності, окремі предмети та предметні цикли можуть інтегруватися, формуючи наскрізні лінії.

Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як "Екологічна безпека й сталий розвиток", "Громадянська відповідальність", "Здоров'я і безпека", "Підприємливість і фінансова грамотність" спрямоване на формування у студентів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування у здобувачів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.
Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. При цьому є можливим проведення занять на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.
Викладач повинен сприяти формуванню у студентів толерантного ставлення до товаришів, порядності, чесності.

Здоров'я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.
Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров'я (текстові завдання, пов'язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов'язані із ризиками для життя і здоров'я. Вирішення проблем, знайдених з "ага (wow) - ефектом", пошук оптимальних методів вирішення і розв'язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).
Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Вимоги та форми здобуття профільної середньої освіти. Профільна середня освіта здобувається після здобуття базової середньої освіти.

Форми організації освітнього процесу визначаються закладом освіти самостійно відповідно до Положення про організацію освітнього процесу, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Внутрішня система забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

якість проведення навчальних занять;

моніторинг досягнення студентами результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок студентів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

У випадку, коли освітня програма підготовки здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста на основі базової загальної середньої освіти, сформована на підставі Типової освітньої програми, вона не потребує окремого затвердження центральним органом виконавчої влади у сфері забезпечення якості освіти. її схвалює педагогічна рада закладу освіти та затверджує його керівник.

Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти.

На підставі затвердженої освітньої програми профільної середньої освіти для підготовки молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти розробляється навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу.

 

Генеральний директор директорату
вищої освіти і освіти дорослих

О. І. Шаров

 

Додаток 1
до Типової освітньої програми

Перелік предметів профільної середньої освіти для підготовки здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста на основі базової загальної середньої освіти

(з експериментальними інтегрованими курсами)

N з/п

Навчальні предмети

Кількість годин

 

Базові предмети

1575

1

Українська мова

140

2

Українська література

140

3

Зарубіжна література

70

4

Іноземна мова

140

5

Історія: Україна і світ (експериментальний інтегрований курс)

210

6

Громадянська освіта

70

7

Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)

210

8

Природничі науки (експериментальний інтегрований курс)

280

9

Фізична культура

210

10

Захист Вітчизни

105

 

Профільні предмети і спеціальні курси

700

 

Вибірково-обов'язкові предмети
(Інформатика, Технології, Мистецтво)

210

 

Додаткові години на окремі базові предмети, факультативні курси, індивідуальні заняття

175

 

Усього фінансується

2660

 

Генеральний директор директорату
вищої освіти і освіти дорослих

О. І. Шаров

 

Додаток 2
до Типової освітньої програми

Перелік предметів профільної середньої освіти у закладах вищої освіти, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти (варіант 2)

N з/п

Навчальні предмети

Кількість годин

 

Базові предмети

1855

1

Українська мова

140

2

Українська література

140

3

Зарубіжна література

70

4

Іноземна мова

140

5

Історія України

105

6

Всесвітня історія

70

7

Громадянська освіта

70

8

Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)

210

9

Біологія і екологія

140

10

Географія

88

11

Фізика і астрономія

245

12

Хімія

122

13

Фізична культура

210

14

Захист Вітчизни

105

 

Вибірково-обов'язкові предмети
(Інформатика, Технології, Мистецтво)

210

 

Додаткові години на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття

595

 

Всього фінансується

2660

 

Генеральний директор директорату
вищої освіти і освіти дорослих

О. І. Шаров

 

Додаток 3
до Типової освітньої програми

Орієнтовна кількість навчальних годин для профільних предметів

N з/п

Профільний предмет

Кількість годин

1

Українська мова

280

2

Українська література

280

3

Зарубіжна література

210

4

Іноземна мова

350

5

Друга іноземна мова

210

6

Історія України

350

7

Всесвітня історія

350

8

Правознавство

350

9

Економіка

350

10

Алгебра

420

11

Геометрія

350

12

Фізика і астрономія

420

13

Біологія і екологія

350

14

Хімія

350

15

Географія

350

16

Інформатика

350

17

Технології

420

18

Мистецтво

350

19

Фізична культура

420

20

Захист Вітчизни

350

 

Генеральний директор директорату
вищої освіти і освіти дорослих

О. І. Шаров




 
 
Copyright © 2003-2019 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали