ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14.12.2010 р.

N К-34017/06

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого - Співака В. І., суддів - Білуги С. В., Гаманка О. І., Загороднього А. Ф., Заїки М. М., при секретарі - Козаченку О. М., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим на постанову Залізничного районного суду міста Сімферополя від 3 квітня 2006 року та постанову апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 2 жовтня 2006 року та касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду АР Крим від 2 жовтня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим про визнання протиправним та скасування наказу, зміну формулювання звільнення, перерахунок і виплату грошової допомоги, встановила:

У грудні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної податкової адміністрації в АР Крим в якому, після уточнення позовних вимог в ході розгляду справи в суді першої інстанції, просив суд визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової адміністрації в АР Крим N 131-л від 25 лютого 2005 року, змінити причину його звільнення з п. 64 "б" на п. 65 "а" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ; стягнути з відповідача грошову допомогу в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби з урахуванням надбавки за безперервну службу 70 % з розрахунку 23 років вислуги у розмірі 28345,58 грн.; включити в грошовий атестат доплату до пенсії в розмірі 25 % суми пенсії, яка б могла бути нарахована, що складає 640,10 грн.

Постановою Залізничного районного суду міста Сімферополя від 3 квітня 2006 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової адміністрації в АР Крим N 131-л від 25 лютого 2005 року про звільнення ОСОБА_1. в запас Збройних Сил України по пункту 64 "б" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через хворобу) у частині підстави звільнення. Зобов'язано Державну податкову адміністрацію в АР Крим змінити причину звільнення ОСОБА_1. на пункт 65 "а" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України -у відставку за віком зі зняттям з військового обліку. Стягнуто з Державної податкової адміністрації в АР Крим на користь ОСОБА_1. грошову допомогу у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби з урахуванням 70 % надбавки за безперервну службу від грошового забезпечення у розмірі 28345,58 грн. Зобов'язано Державну податкову адміністрацію в АР Крим включити в грошовий атестат ОСОБА_1 пенсійну доплату у розмірі 25 % від суми пенсії згідно Указу Президента України від 4 жовтня 1996 року N 926/96, що складає 640,10 грн. і виплатити різницю розрахунку пенсії з дня звільнення на день винесення постанови суду.

Постановою апеляційного суду АР Крим від 2 жовтня 2006 року постанову Залізничного районного суду міста Сімферополя від 3 квітня 2006 року в частині перерахування і стягнення грошової допомоги при звільненні та зобов'язання включити в грошовий атестат пенсійну доплату у розмірі 25 % від суми пенсії і виплати різниці розрахунку пенсії скасовано. Ухвалено нову постанову про відмову у задоволенні позову в цій частині. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів в частині визнання протиправним та скасування наказу від 25 лютого 2005 року N 131-л та зобов'язання змінити причину звільнення.

Позивач у своїй касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позову, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та перевіривши судові рішення у справі, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають, оскільки рішення постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 30.09.83 року по 10.06.97 року проходив службу в органах внутрішніх справ. При звільненні йому було виплачено грошову допомогу у відповідності до п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року N 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей".

З 10.06.97 року ОСОБА_1 проходив службу в органах податкової міліції.

Наказом Державної податкової адміністрації в АР Крим N 131-л від 25 лютого 2005 року його звільнено зі служби в запас Збройних Сил України відповідно до п. 64 "б" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР. Вислуга років в календарному обчисленні складала 23 роки 06 місяців 11 днів, в пільговому -28 років 02 місяці 04 дні.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу податкової міліції, їх права і обов'язки регулюється спеціальним законодавством, зокрема, Законом України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року, постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 1998 року N 1716 "Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги", Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. N 114 (далі - Положення).

Відповідно до пункту 62 Положення звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби провадиться:

а) у запас Збройних Сил СРСР (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом СРСР "Про загальну військову повинність"для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я придатні до військової служби;

б) у відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку, встановленого Законом СРСР "Про загальну військову повинність" для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби (із зняттям з військового обліку).

За правилами пункту 64 Положення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби виключно в запас (з постановкою на військовий облік), тобто можливості звільнення з підстав, передбачених зазначеним пунктом, у тому числі і через хворобу, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ і податкової міліції, які мають відповідні військові звання і які досягли граничного віку для перебування в запасі, не передбачено.

Відповідно до положеньчастини 2 статті 28 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовозобов'язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком: 1) перший розряд - до 35 років; 2) другий розряд: рядовий склад - до 40 років;

Оскільки позивачу, як встановлено судами, на час звільнення виповнилось 40 років і він був знятий з військового обліку, то він не міг бути звільнений з підстав, встановлених пунктом 64 Положення, в запас (з постановкою на військовий облік), а лише - у відставку (із зняттям з військового обліку).

Підстави звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку) визначені пунктом 65 Положення, відповідно до якого особи рядового і начальницького складу звільняються зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку): а) за віком - при досягненні граничного віку, встановленого Законом СРСР "Про загальну військову повинність" для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання; б) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби за рішенням військово-лікарської комісії.

Враховуючи викладене, позивач підлягав звільненню зі служби в органах внутрішніх справ на підставі пункту 65 Положення у відставку за віком.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової адміністрації в АР Крим N 131-л від 25 лютого 2005 року та зобов'язавши відповідача змінити причину звільнення ОСОБА_1 на пункт 65 "а" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР (у відставку за віком зі зняттям з військового обліку).

Судами також встановлено, що при звільненні ОСОБА_1 було виплачену грошову допомогу відповідно до п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року N 393 за кожен календарний рік служби в органах податкової міліції за період з 1997 року по 2005 рік, тобто за 7 повних календарних років служби в розмірі 6732,25 грн.

Звернувшись до відповідача з заявою про виплату грошової допомоги, передбаченої п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року N 393, з розрахунку за 23 роки вислуги, позивач отримав відмову.

Так, відповідно до п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року N 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" (в редакції на час звільнення позивача з органів податкової міліції) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби), особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при звільненні з військової служби або з органів внутрішніх справ за вислугою строку служби, за віком, за станом здоров'я, у зв'язку із скороченням штатів або з проведенням організаційних заходів у разі неможливості використання на службі (в органах) виплачується грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині перерахування і стягнення грошової допомоги при звільненні в розмірі 28345,58 грн., оскільки відповідачем при виплаті такої допомоги позивачу правомірно проведено її розрахунок, виходячи зі строку повних календарних років служби позивача в органах податкової міліції та з урахуванням отримання ним грошової допомоги при звільненні з органів внутрішніх справ за період з 1983 року по 1997 рік. Тобто, виплата грошової допомоги проведена у відповідності до діючої на момент звільнення ОСОБА_1. з Державної податкової адміністрації в АР Крим редакції п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року N 393.

Суд апеляційної інстанції також дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову в частині зобов'язання включити в грошовий атестат доплату до пенсії в розмірі 25 %, оскільки, передбачена Указом Президента України від 4 жовтня 1996 року N 926/96 щомісячна доплата в розмірі від 25 % до 50 % суми пенсії, яка б могла бути нарахована, не відноситься до додаткових видів грошового забезпечення, що включаються при обчисленні пенсії, так як є фактично виплатою частини пенсії, яка виплачується працівникові у зв'язку з набуттям права на пенсію за вислугу років і який продовжує працювати. Крім цього, судами встановлено, що таку доплату позивач на час звільнення зі служби не отримував.

За таких обставин, оскаржувані відповідачем судові рішення в частині задоволення позовних вимог та оскаржуване позивачем рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог є законними та обґрунтованими, підстав для їх скасування немає.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим та касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 2 жовтня 2006 року та постанову Залізничного районного суду міста Сімферополя від 3 квітня 2006 року, змінену постановою суду апеляційної інстанції, у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим про визнання протиправним та скасування наказу, зміну формулювання звільнення, перерахунок і виплату грошової допомоги - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий

В. І. Співак

Судді:

С. В. Білуга

 

О. І. Гаманко

 

А. Ф. Загородній

 

М. М. Заїка

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали