ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 3 жовтня 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого - Потильчака О. І., суддів - Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Глоса Л. Ф., Григор'євої Л. І., Гриціва М. І., Гуменюка В. І., Гусака М. Б., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Кліменко М. Р., Ковтюк Є. І., Короткевича М. Є., Коротких О. А., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кривенка В. В., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Онопенка В. В., Панталієнка П. В., Патрюка М. В., Пилипчука П. П., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Редьки А. І., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., Шицького І. Б., Школярова В. Ф., Яреми А. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву акціонерного товариства "Лізингова компанія "Сприяння" (далі - АТ "Лізингова компанія "Сприяння") про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 12 квітня 2011 року в справі N 27/291-10 за позовом АТ "Лізингова компанія "Сприяння" до публічного акціонерного товариства "Земельний банк" (далі - ПАТ "Земельний банк"), третя особа - Національний банк України, про зміну господарських правовідносин, встановив:

У травні 2011 року до Верховного Суду України звернулося АТ "Лізингова компанія "Сприяння" з заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 12 квітня 2011 року в справі N 27/291-10.

Заява мотивована тим, що суд касаційної інстанції в цій справі, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову, застосувавши до спірних правовідносин положення Закону України "Про банки і банківську діяльність", дійшов висновку про безпідставність позовних вимог.

Разом із тим у справі N 62/260-10 (Постанова N 62/260-10) суд касаційної інстанції, застосувавши до подібних правовідносин ті самі норми матеріального права, висловив правову позицію про те, що питання створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків регулюється Законом України "Про банки і банківську діяльність", який не містить заборони щодо проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, в тому числі при ліквідації банку і встановленні черговості задоволення вимог до банку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наведені заявником обставини, Верховний Суд України вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами, постановою Правління Національного банку України N 375 від 30 липня 2010 року відкликано банківську ліцензію та запроваджено процедуру ліквідації ПАТ "Земельний банк".

Згідно з частиною 4 статті 110 Цивільного кодексу України особливості ліквідації банків встановлюються законом про банки і банківську діяльність.

Статтею 93 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено порядок здійснення ліквідатором заходів щодо підготовки задоволення вимог кредиторів, якою передбачено, зокрема складання переліку акцептованих банком вимог кредиторів для затвердження Національним банком України.

Після затвердження переліку вимог кредиторів їх задоволення здійснюється в порядку, встановленому статтею 96 вищевказаного Закону.

З огляду на викладене, Вищий господарський суд України, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про неможливість зарахування зустрічних вимог у процедурі ліквідації банку з посиланням на статтю 602 Цивільного кодексу України, оскільки це призвело б до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого Законом України "Про банки і банківську діяльність".

За таких обставин відсутні підстави для скасування законної постанови Вищого господарського суду України від 12 квітня 2011 року в справі N 27/291-10 та направлення її на новий розгляд до суду касаційної інстанції, у зв'язку з чим у задоволенні заяви АТ "Лізингова компанія "Сприяння" слід відмовити.

Керуючись статтями 11123, 11124, 11126 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд України постановив:

У задоволенні заяви акціонерного товариства "Лізингова компанія "Сприяння" відмовити.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини 1 статті 11116 ГПК України.

 

Головуючий

О. І. Потильчак

Судді:

М. І. Балюк

 

В. П. Барбара

 

І. С. Берднік

 

Л. Ф. Глос

 

Л. І. Григор'єва

 

М. І. Гриців

 

В. І. Гуменюк

 

М. Б. Гусак

 

А. А. Ємець

 

Т. Є. Жайворонок

 

В. В. Заголдний

 

М. Р. Кліменко

 

Є. І. Ковтюк

 

М. Є. Короткевич

 

О. А. Коротких

 

В. І. Косарєв

 

О. В. Кривенда

 

В. В. Кривенко

 

Н. П. Лященко

 

В. Л. Маринченко

 

В. В. Онопенко

 

П. В. Панталієнко

 

М. В. Патрюк

 

П. П. Пилипчук

 

Б. М. Пошва

 

О. Б. Прокопенко

 

А. І. Редька

 

Ю. Л. Сенін

 

А. М. Скотарь

 

Т. С. Таран

 

О. О. Терлецький

 

Ю. Г. Тітов

 

І. Б. Шицький

 

В. Ф. Школяров

 

А. Г. Ярема

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали