ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20.11.2014 р.

N К/800/43518/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючий, суддя - Голяшкін О. В. (доповідач), судді: Заяць В. С., Чалий С. Я., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Одеської обласної державної адміністрації, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, треті особи: Державна судова адміністрація України, Одеський апеляційний адміністративний суд, Міністерство фінансів України, Державна казначейська служба України, про визнання бездіяльності протиправною щодо незабезпечення благоустроєним житлом, зобов'язання позачергово надати благоустроєне безоплатне житло у вигляді 3-ох кімнатної квартири у м. Одеса, встановив:

19 лютого 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Одеської обласної державної адміністрації, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державна судова адміністрація України, Одеський апеляційний адміністративний суд, Міністерство фінансів України, Державна казначейська служба України, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Одеської обласної державної адміністрації, виконавчого комітету Одеської міської ради, Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради щодо незабезпечення його благоустроєним житлом відповідно до ст. 44 Закону України "Про статус суддів", зобов'язати виконавчий комітет Одеської міської ради у відповідності до ст. 44 Закону України "Про статус суддів" та ст. ст. 46, 50, 51 Житлового кодексу УРСР позачергово надати йому на склад сім'ї з 4-х осіб, протягом 2-х місяців з моменту набрання даним судовим рішенням законної сили, благоустроєне безоплатне житло у вигляді окремої 3-ох кімнатної квартири у місті Одеса жилою площею, передбаченою ст. ст. 47, 48, 49 ЖК УРСР та видати на неї ордер.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2014 року задоволено частково апеляційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради; скасовано постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року; адміністративний позов ОСОБА_2 залишено без розгляду на підставі ст. ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОСОБА_2 вказана ухвала суду апеляційної інстанції оскаржена в касаційному порядку, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, позивач просить її скасувати та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року.

У касаційній скарзі скаржник зазначає про порушення та неправомірність обмеження його прав на отримання житла.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи без розгляду позов ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції виходив із того, що норми ст. 44 Закону України "Про статус суддів", яким закріплено право позивача як судді на отримання благоустроєного житла у вигляді окремої квартири чи будинку, втратили чинність з 01 січня 2011 року відповідно до ч. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а норми Закону N 2453-VI не містять чітких норм, які б регулювали отримання суддями житла. Таким чином, за висновками апеляційного суду, право позивача на отримання житла та зобов'язання відповідачів вчинити з цього приводу певні дії було передбачено до 01 січня 2011 року, а оскільки позивач звернувся до суду 19 лютого 2014 року, ним пропущений строк звернення до адміністративного суду, встановлений ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, а належних і достатніх підстав поважності причин пропуску цього строку позивачем не наведено.

Зазначений висновок суду апеляційної інстанції є передчасним та невірним, не відповідає фактичним обставинам та суті спірних правовідносин.

Як встановлено ст. 126 Конституції України, незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України.

Однією із гарантій незалежності суддів, відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про статус суддів", ч. 7 ст. 14 Закону України "Про судоустрій", як і ч. 4 ст. 47 чинного на даний час Закону України "Про судоустрій і статус суддів", є належне матеріальне та соціальне забезпечення суддів.

Відповідно до ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.

Відповідно до ч. 7 ст. 44 Закону України "Про статус суддів" не пізніш як через шість місяців після обрання суддя Конституційного Суду, Верховного Суду, вищого спеціалізованого суду, апеляційного та місцевого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири чи будинку або службовим житлом за місцем знаходження суду. Судді військових судів забезпечуються таким же житлом і в ті ж строки за рахунок Міністерства оборони України. У разі незабезпечення судді благоустроєним житлом у зазначені строки суд за рахунок державного бюджету може придбати квартиру або будинок за ринковими цінами і передати їх у користування судді. Порядок фінансування судів для цієї мети, а також порядок розрахунків з державним бюджетом органу державної виконавчої влади, який своєчасно не надав судді житло, визначається Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач обраний безстроково на посаду судді Одеського апеляційного адміністративного суду Постановою Верховної Ради України від 19 листопада 2009 року N 1736-VI, працює на посаді судді цього суду з 25 грудня 2009 року, на реалізацію свого права щодо забезпечення житлом став на квартирний облік в Суворівській районній адміністрації Одеської міської ради у квітні 2010 року, звертався з відповідними клопотаннями до Одеської міської ради, її виконавчого комітету, Одеського апеляційного адміністративного суду, ТУ ДСА України в Одеській області щодо забезпечення його житлом; відповідачі права позивача на забезпечення житлом не заперечують, зазначаючи про відсутність технічної та фінансової можливості виділити квартиру позивачу.

Втрата чинності Законом України "Про статус суддів" не є підставою для припинення права позивача на отримання житла або звільнення відповідного органу влади або органу місцевого самоврядування від обов'язку щодо забезпечення судді благоустроєним житлом у встановленому законом порядку.

Отже, порушення прав позивача щодо незабезпечення його житлом є триваючим, у зв'язку з чим його право на звернення до суду за захистом не може бути обмежене певним строком.

Судом апеляційної інстанції вказані обставини не враховані та належної оцінки їм не надано, рішення про залишення адміністративного позову прийнято з порушенням норм процесуального права, що відповідно до положень ч. ч. 1, 4 ст. 227 КАС України є підставою для скасування судового рішення та направлення справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2014 року скасувати.

Справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Судді:

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали