ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

31.03.2010 р.

N К-26105/09


Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого - судді Сіроша М. В., суддів - Бим М. Є. (доповідач), Матолича С. В., Харченка В. В., Чалого С. Я., при секретарі - Сірик Ю. В. (за участю представника прокуратури України - прокурора відділу Ґудзь О. М.), розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за касаційною скаргою заступника прокурора Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2008 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2009 року у справі N 2-а-226/08 за позовом Громадської правозахисної організації "МІАР", ОСОБА_4 до начальника відділу прокуратури Одеської області Байрактара Дмитра Дмитровича, прокуратури Одеської області про зобов'язання прийняти рішення, встановила:

У серпні 2007 року Громадська правозахисна організація "МІАР" та ОСОБА_4 звернулись до суду з адміністративним позовом до начальника відділу прокуратури Одеської області Байрактара Дмитра Дмитровича, Прокуратури Одеської області про зобов'язання прийняти рішення в порядку ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2008 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2009 року, позов задоволено.

В касаційній скарзі заступник прокурора Одеської області просить скасувати зазначені вище судові рішення, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суди всіх інстанцій виходили з того, що вирішуваний спір належить до адміністративної юрисдикції. Проте, із цим висновком погодитися не можна з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

В Рішенні Конституційного Суду України N 6-рп/2001 від 23.05.2001 р. зазначено, що кримінальне судочинство це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.

Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб прокуратури має свої особливості і не належить до управлінської сфери.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі звернулися до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо неприйняття ними рішення в порядку ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 97 КПК України по заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень:

1) порушити кримінальну справу;

2) відмовити в порушенні кримінальної справи;

3) направити заяву або повідомлення за належністю.

Отже, повноваження прокурора при отримані заяви про злочин регламентовані нормами Кримінально-процесуального кодексу України, що виключає можливість розгляду поданого позивачами позову в порядку адміністративного судочинства.

Частиною 1 статті 157 КАС України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження в адміністративній справі, з роз'ясненням позивачам про їх право на звернення до суду в порядку кримінального судочинства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2008 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2009 року скасувати, а провадження в адміністративній справі N 2-а-226/08 - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

 

Судді:

 





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали