ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19.05.2011 р.

N К/9991/4717/11


Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: суддів - Ситникова О. Ф., Мироненка О. В., Мороз Л. Л., Смоковича М. І., Чумаченко Т. А., розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 січня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 13 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому про зобов'язання провести перерахунок пенсії та стягнення недоплаченої пенсії, встановила:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому про зобов'язання провести перерахунок пенсії та стягнення недоплаченої пенсії.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 18 січня 2010 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 13 квітня 2010 року, позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому щодо застосування під час перерахунку з 01.07.2009 пенсії ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до закону враховує ї обчислення пенсії за календарний 2007 рік. Зобов'язано відповідача з 01.07.2009 провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до закону враховується для обчислення пенсії за календарний 2008 рік.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач відмовився здійснити перерахунок пенсії позивачеві з 01.07.2009 року призначеної із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на оту застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний 2008 рік. Стягнення недоплаченої у зв'язку з цим пенсії за період з липня по жовтень 2009 року в сумі 987,88 грн.

Рішення судів попередніх інстанцій, про задоволення позовних вимог, мотивовані тим, що дії відповідача щодо застосування при перерахунку пенсії ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до закону враховується для обчислення пенсії за календарний 2007 рік є неправомірними.

З такими висновками судів погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом 3 ч. 1 ст. 40 цього Закону.

Підпунктом 3 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України N 530 від 28 травня 2008 року "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" положеннями якого передбачено, що у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.

Зважаючи на викладене, дії відповідача щодо застосування при перерахунку пенсії позивачеві показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний 2007 рік є неправомірними.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст. ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:

Касаційну Управління Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому відхилити, постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 січня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 13 квітня 2010 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

 

Суддя:

Л. Л. Мороз





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали