ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

26.04.2012 р.

N К/9991/9130/11


Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого - судді-доповідача Бим М. Є., суддів: Харченка В. В., Чалого С. Я., при секретарі: Лук'яненко О. О., за участю представників: Київської регіональної митниці - Маньковської К. Е., Компанії "Джарбо Компані Лімітед" та ТОВ "Саттелеком" - Яремчук О. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Київської регіональної митниці на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 квітня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року у справі N 2а-14556/09/2670 за позовом Компанії "Джарбо Компані Лімітед", товариства з обмеженою відповідальністю "Саттелеком" до Головного управління економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації, Київської регіональної митниці, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про зобов'язання провести реєстрацію іноземної інвестиції та повернення надмірно сплачених митних платежів, встановила:

Компанія "Джарбо Компані Лімітед" та ТОВ "Саттелеком" звернулись до суду з позовом до Головного управління економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації, Київської регіональної митниці, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про визнання протиправними та скасування відмов Головного управління економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації від 19.08.2009 N 049-14/4154, від 27.08.2009 N 049-14/4267 та від 03.09.2009 N 49-14/4366 у проведенні державної реєстрації іноземної інвестиції компанії "Джарбо Компані Лімітед" у вигляді рухомого майна загальною вартістю 154300,00 євро, зобов'язання провести державну реєстрацію іноземної інвестиції компанії "Джарбо Компані Лімітед", зобов'язання Київської регіональної митниці скасувати прийняті рішення про нарахування митних платежів в сумі 219348,28 грн., зобов'язання Головного управління Державного казначейства України в м. Києві повернути безпідставно та надмірно сплачені митні платежі.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 квітня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року, позов задоволено. Визнано протиправними та нечинними з моменту їх прийняття відмови Головного управління економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації від 19 серпня 2009 року N 049-14/4154, від 27 серпня 2009 року N 049-14/4267 та від 3 вересня 2009 року N 49-14/4366 у проведенні державної реєстрації іноземної інвестиції компанії "Джарбо Компані Лімітед" у вигляді рухомого майна загальною вартістю 154300,00 євро, згідно з інформаційними повідомленнями з відмітками податкової інспекції N 9 від 14 серпня 2009 року, N 10 від 20 серпня 2009 року, N 11 від 31 серпня 2009 року. Зобов'язано Головне управління економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації провести державну реєстрацію іноземної інвестиції компанії "Джарбо Компані Лімітед" у вигляді рухомого майна, загальною вартістю 154300,00 євро, на підставі поданих раніше компанії "Джарбо Компані Лімітед" документів та видати зареєстроване інформаційне повідомлення про внесення іноземної інвестиції "Джарбо Компані Лімітед" у вигляді рухомого майна, загальною вартістю 154300,00 євро. Зобов'язано Київську регіональну митницю скасувати прийняті нею рішення про нарахування ТОВ "Саттелеком" митних платежів у сумі 219348,28 грн., аркуш коригування від 21 вересня 2009 року до вантажної митної декларації N 100000012/9/370066 від 3 вересня 2009 року. Зобов'язано Головне управління Державного казначейства України у м. Києві повернути у встановленому законом порядку на рахунок ТОВ "Саттелеком" безпідставно та надмірно сплачені митні платежі, а саме: суму ввізного мита - 179671,33 гривень, суму пені - 3742,68 гривень та донарахованого податку на додану вартість у сумі 35934,27 гривень, а всього 219348,28 грн.

В касаційній скарзі Київська регіональна митниця просить скасувати зазначені вище судові рішення як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В поясненнях на касаційну скаргу Головне управління Державного казначейства України у м. Києві просить задовольнити касаційну скаргу митниці та скасувати ухвалені у справі судові рішення з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на касаційну скаргу представник позивачів просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалені у справі судові рішення, як законні та обґрунтовані, залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи позов суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивував своє рішення тим, що позивачами виконані всі необхідні та можливі дії на виконання встановлених законодавством вимог для звільнення від сплати ввізного мита, однак, через неодноразові, незаконні відмови Головного управління економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації у державній реєстрації іноземної інвестиції, на векселі не було зроблено відмітки податкового органу про фактичне внесення іноземної інвестиції компанії "Джарбо Компані Лімітед" до статутного капіталу ТОВ "Саттелеком", в зв'язку з чим він не міг бути поданий для погашення митним органом у відповідності з нормами чинного законодавства, що свідчить про незаконне позбавлення наданого статтею 18 Закону України "Про режим іноземного інвестування" права на звільнення від сплати ввізного мита з майна, що ввезене іноземним інвестором на територію України як внесок до статутного капіталу.

Однак, з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна з огляду на нижченаведене.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.07.2009 майно, що ввозиться на територію України як внесок компанії "Джарбо Компані Лімітед" до статутного капіталу ТОВ "Саттелеком", прибуло на кордон з Україною.

ТОВ "Саттелеком" перерахувало на депозитний рахунок Київської регіональної митниці 37400,00 грн. в якості передплати митних платежів, а саме: ввізне мито та податок на додану вартість.

05.08.2009 Київською регіональною митницею було завершено оформлення вантажної митної декларації N 100000012/9/370066 на рухоме майно загальною вартістю 54300,00 євро, що було ввезено на територію України як внесок іноземного інвестора - компанії "Джарбо Компані Лімітед" до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Саттелеком".

03.08.2009 ТОВ "Саттелеком" було оформлено простий вексель серії АА 1632451, який було взято на облік Київською регіональною митницею (векселедержатель), у відповідності до якого ТОВ "Саттелеком" зобов'язалося заплатити векселедержателю ввізне мито у розмірі 15430,00 євро 01.09.2009 у разі, якщо до цієї дати не буде погашено зазначений простий вексель.

ТОВ "Саттелеком" 1 серпня 2009 року звернулося до ДПІ у Деснянському районі м. Києва для підтвердження інформаційного повідомлення про фактичне внесення інвестиції, в зв'язку з чим 14.08.2009 отримало відповідну відмітку на інформаційному повідомленні про внесення іноземної інвестиції за N 9.

19.08.2009 Компанія "Джарбо Компані Лімітед" звернулась до Головного управління економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації з проханням зареєструвати іноземну інвестицію до статутного капіталу ТОВ "Саттелеком" у вигляді рухомого майна.

Однак, після закінчення строку розгляду документів заявник отримав відмову, в якій зазначено, що подані документи не відповідають вимогам Положення 928, а саме відомості у графі 2 інформаційного повідомлення не відповідають опису майна, зазначеного в митній декларації N 100000012/9/370066 від 03.08.2009.

Після цього компанія "Джарбо Компані Лімітед" двічі зверталася до Головного управління з документами для реєстрації іноземної інвестиції, однак отримала відмови.

Згідно ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі. Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.

Статтею 11 Уніфікованого закону про переказний та простий векселі встановлено, що будь-який переказний вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту. Якщо трасант помістив у переказному векселі слова "не за наказом" або будь-який інший рівнозначний вислів, то документ може бути переданий тільки з дотриманням форми і з наслідками звичайної цесії. Індосамент може бути вчинений навіть на користь трасата, незалежно від того, акцептував він вексель чи ні, або на користь трасанта, або на користь будь-якої іншої особи, зобов'язаної за векселем. Ці особи можуть реіндосувати вексель.

Частинами 1, 2 ст. 18 Закону України "Про режим іноземного інвестування" встановлено, що майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від обкладення митом. При цьому митні органи здійснюють пропуск такого майна на територію України на підставі виданого підприємством простого векселя на суму мита з відстроченням платежу не більш як на 30 календарних днів з дня оформлення ввізної вантажної митної декларації.

Згідно ч. 4 ст. 24 цього Закону майно (крім товарів для реалізації або власного споживання), що ввозиться в Україну іноземними інвесторами на строк не менше трьох років з метою інвестування на підставі зареєстрованих договорів (контрактів), звільняється від обкладення митом в порядку, передбаченому частинами другою і третьою статті 18 цього Закону. При відчуженні такого майна раніше трьох років з часу зарахування його на баланс мито сплачується у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 18 цього Закону.

Відповідно до статей 18 і 24 Закону України "Про режим іноземного інвестування" постановою КМ України від 07.08.96 N 937 затверджено Порядок видачі, обліку і погашення векселів, виданих під час ввезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна.

Пунктом 5 цього Порядку встановлено, що з оформленого векселя векселедержатель виготовляє дві копії, одну - для державної податкової адміністрації (інспекції), іншу - для власного обліку. У день митного оформлення майна векселедавець подає вексель та його копії векселедержателю для обліку.

Згідно п. 10 Порядку погашення векселя здійснюється векселедержателем шляхом проставлення на лицьовому боці векселя напису "Погашено" і дати, які скріплюються підписом начальника (заступника начальника) та печаткою митного органу.

Пунктами 11 - 14 Порядку передбачено, що якщо вексель не погашено протягом 30 календарних днів з дня оформлення ввізної митної декларації відповідно до пунктів 7 - 9 цього Порядку, векселедавець зобов'язаний внести плату за векселем протягом п'яти календарних днів. Плата за векселем провадиться у валюті України за її офіційним курсом, визначеним Національним банком, що діє на день внесення плати за векселем. Якщо протягом п'яти календарних днів після настання терміну внесення плати за векселем векселедавець не звернувся до векселедержателя із заявою про його погашення, останній подає до відповідного банку вексель та розпорядження про безспірне стягнення з векселедавця непогашених вексельних сум. У разі несвоєчасного внесення плати за векселем митний орган стягує за весь час заборгованості пеню у розмірах, передбачених законодавством, включаючи день сплати.

Згідно ст. 72 Уніфікованого закону про переказний та простий векселі якщо строк платежу за переказним векселем настає у встановлений законом неробочий день, то платіж не можна вимагати раніше наступного робочого дня. Так само всі інші дії, які стосуються переказного векселя, зокрема пред'явлення для акцепту і протест, можуть бути здійснені лише у робочий день. Якщо будь-яка з цих дій повинна бути здійснена протягом визначеного строку, останній день якого настає у встановлений законом неробочий день, то такий строк продовжується до першого робочого дня, який настає після закінчення зазначеного строку. Проміжні неробочі дні зараховуються при обчисленні строків.

Статтею 77 цього Закону передбачено, що до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів.

Разом з цим, позивачем до Київської регіональної митниці надано лист від 09.09.2009 N 09/09/09-1 про погашення векселю N АА 1632451 від 03.08.2009, оформлений згідно ВМД N 100000012/9/370066.

Отже, позивач звернувся з заявою про погашення векселю після спливу 30-денного строку з дня оформлення ввізної митної декларації, що є підставою для звернення векселедержателя про безспірне стягнення з векселедавця непогашених вексельних сум.

Щодо позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача сум надмірно сплачених митних платежів, то такі вимоги є передчасними з огляду на нижченаведене.

Відповідно до статей 45 та 78 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень державного та місцевих бюджетів України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (погоджених з відповідними місцевими фінансовими органами у разі повернення коштів з місцевих бюджетів), здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Так, процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України визначає Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року N 618, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року.

Відповідно до Порядку для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювало оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Окрім того, Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджено наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 р. N 226 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.12.2002 р. за N 1000/7288.

Пунктом 5 цього Порядку встановлено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання надається до органу Державного казначейства України за формою, передбаченою відповідними спільними нормативно-правовими актами Державного казначейства України та органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи, за підписом керівника установи або його заступників відповідно до їх компетенції з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування (П. І. Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ або реєстраційного номера облікової картки платника податків з ДРФО, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), суми платежу, що підлягає поверненню, дати та номера розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Таким чином, повернення надмірно сплачених платежів, можливо при наявності наступних чинників: наявність факту надмірної сплати коштів та звернення платника до відповідно органу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Оскільки судами попередніх інстанцій обставини справи встановлені, але неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, то зазначена обставина відповідно до ст. 229 КАС України є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів постановила:

Касаційну скаргу Київської регіональної митниці - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 квітня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року - скасувати, та ухвалити у справі N 2а-14556/09/2670 нове рішення, яким відмовити Компанії "Джарбо Компані Лімітед" та товариству з обмеженою відповідальністю "Саттелеком" в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Судді:

  





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали