ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 8 листопада 2017 року

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі: головуючого - Волкова О. Ф., суддів: Гриціва М. І., Кривенди О. В., Прокопенка О. Б., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Дельта Банк" К. В. В. (далі - Уповноважена особа Фонду, Фонд відповідно), Фонду про зобов'язання вчинити дії, встановила:

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду включити ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та передати цю інформацію до Фонду для включення його до Загального реєстру вкладників.

- зобов'язати Фонд включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що дії відповідачів суперечать нормам законодавства та порушують його права і законні інтереси як вкладника.

Суди встановили, що 13 лютого 2014 року між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір банківського вкладу "Найкращий від Миколая" N 008-18513-130215 (далі - Договір) на суму 170000 гривень з терміном дії по 12 серпня 2014 року включно зі сплатою 13 % річних.

Сторони 13 лютого 2015 року уклали Додаткову угоду N 1 до Договору, відповідно до якої пункт 1.8 Договору викладений у такій редакції "1.8. Зарахування Вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи-резидента, або готівкою через касу банку в день укладення Сторонами цього Договору. Виключно для цілей цього Договору Сторони домовились, що умови п. 5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі до цього Договору, не застосовуються. У разі, якщо, в день укладення Сторонами цього Договору, Вкладник не здійснить перерахування коштів, що становлять суму Вкладу на Рахунок, цей Договір вважається таким, що не був укладений". Вказана Додаткова угода є невід'ємною частиною Договору і набирає чинності з дати її підписання.

Того самого дня на депозитний рахунок позивача з поточного рахунку N 26200700006405 ОСОБА_2 були перераховані кошти в розмірі 170000 гривень, що підтверджується платіжним дорученням від 13 лютого 2015 року N 4544976.

Правління Національного банку України 2 березня 2015 року прийняло постанову N 150 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних".

Виконавча дирекція Фонду 2 березня 2015 року прийняла рішення N 51 про запровадження з 3 березня 2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію. Призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків К. В. В. Тимчасову адміністрацію в ПАТ "Дельта Банк" запроваджено строком на 3 місяці з 3 березня 2015 року по 2 червня 2015 року.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 2 жовтня 2015 року N 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", виконавчою дирекцією 2 жовтня 2015 прийнято рішення N 181 "Про початок здійснення процедури ліквідації публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації банку та призначено уповноважену особу Фонду К. В. В. строком на 2 роки з 5 жовтня 2015 року по 4 жовтня 2017 року включно. Банком-агентом Фонду, що здійснює виплати вкладникам ПАТ "Дельта Банк" у Сумській області, визначено ПАТ "Укргазбанк".

Дізнавшись про процедуру ліквідації ОСОБА_1 23 жовтня 2015 року звернувся до відділення N 303/18 Сумської обласної дирекції ПАТ "Укргазбанк" та отримав 1371 грн. 7 коп. від Фонду на відшкодування коштів за Договором, що підтверджується заявою на виплату переказу (контрольний номер грошового переказу N 4873124939).

Разом з тим листом від 23 вересня 2015 року N 8821/503 ПАТ "Дельта Банк" повідомило позивача про нікчемність Договору згідно з пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року N 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон N 4452-VI) (далі - Закон N 4452-VI).

Сумський окружний адміністративний суд постановою від 4 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2016 року, задовольнив позовні вимоги частково:

3 визнав протиправним та скасував наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Дельта Банк" К. В. В. від 16 вересня 2015 року N 813 "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями" в частині Договору;

4 визнав протиправним та скасував наказ Уповноваженої особи Фонду від 5 жовтня 2015 року N 15 "Про обмеження здійснення на час ліквідації АТ "Дельта Банк" операцій щодо виплат коштів вкладникам-фізичним особам за відповідними рахунками" в частині Договору;

5 зобов'язав Уповноважену особу Фонду включити ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за Договором банківського вкладу;

6 зобов'язав Уповноважену особу Фонду подати до Фонду додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 7 грудня 2016 року залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій.

6 січня 2017 року представник Уповноваженої особи Фонду звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 7 грудня 2016 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

На обґрунтування заяви додано копії судових рішень Вищого адміністративного суду України від 28 січня 2016 року (справа N 826/20764/14, К/800/40534/15) (Ухвала N 826/20764/14, К/800/40534/15), 7 квітня 2016 року (справа N 826/12389/15, К/800/288/16) (Ухвала N 826/12389/15, К/800/288/16), 14 квітня 2016 року (справа N 815/5455/15, К/800/693/16) (Ухвала N 815/5455/15, К/800/693/16), 2 червня 2016 року (справи NN 826/9530/15, К/800/51714/15 (Ухвала N 826/9530/15, К/800/51714/15); 826/8691/15, К/800/45816/15 (Постанова N 826/8691/15, К/800/45816/15)), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування норм матеріального права судом касаційної інстанції, зокрема, положень Закону N 4452-VI (Закон N 4452-VI). У заяві просить скасувати рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій та відмовити в позові.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС однією із підстав перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

У справі, яка розглядається, Вищий адміністративний суд України погодився із висновком судів попередніх інстанції про те, що ОСОБА_1 є тією особою, яка набула право на гарантоване відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому він протиправно не був включений до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів. Отже, бездіяльність Уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду є протиправною, оскільки немає доказів щодо нікчемності Договору, а відповідач не довів наявність правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Натомість у справі, рішення від 7 квітня 2016 року (Ухвала N 826/12389/15, К/800/288/16) в якій надано на обґрунтування наведених у заяві доводів, Вищий адміністративний суд України, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, погодився з їхнім висновком про те, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" Д. В. І. правомірно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та, як наслідок, Фонд правомірно не включив позивача до Загального реєстру вкладників, оскільки суди встановили, що укладення між ОСОБА_4 та ПАТ "Банк Камбіо" договору строкового банківського вкладу (депозиту) "Classic" від 25 вересня 2014 року N 461дф/14 та додаткової угоди від 25 вересня 2014 року N 1 надавало можливість власнику вкладу, розмір якого значно перевищує суму 200000 грн., отримати цю суму повністю, без будь яких обмежень, що є наданням переваг цьому вкладнику перед іншими кредиторами.

У справі, ухвалу від 14 квітня 2016 року (Ухвала N 815/5455/15, К/800/693/16) в якій також додано на порівняння, Вищий адміністративний суд України, залишаючи в силі рішення суду першої інстанції погодився з його висновком про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на те, що 20 січня 2015 року клієнтом банку ОСОБА_5 із його вкладу було проведено кілька банківських операцій по перерахуванню коштів на рахунки інших фізичних осіб, клієнтів банку, в тому числі і позивачу, що фактично привело до створення штучних обставин для збільшення відшкодування коштів за рахунок Фонду, тобто за рахунок держави, що вказує на фіктивність спірного правочину.

У справі, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2016 року (Ухвала N 826/9530/15, К/800/51714/15) в якій надано на обґрунтування наведених у заяві доводів, цей суд, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, погодився з їхнім висновком про те, що позивача правомірно не включено до реєстру осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду у зв'язку з визнанням нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) з підстав укладення цього правочину з порушенням публічного порядку, з наданням умовами договору переваг (пільг), прямо не встановлених законодавством чи внутрішніми документами банку, а також з метою штучного створення обов'язку Фонду відшкодувати суму вкладу внаслідок дроблення суми з рахунку іншого клієнта.

У справі, постанову від 2 червня 2016 року (Постанова N 826/8691/15, К/800/45816/15) в якій також додано до заяви, Вищий адміністративний суд України, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що уповноважена особа Фонду на ліквідацію в ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" В. І. Г. дійшов до обґрунтованих висновків про нікчемність укладеного позивачем правочину з огляду на положення статей 203, 215 Цивільного кодексу України, пункту 7 частини третьої статті 38 Закону N 4452-VI (Закон N 4452-VI), а також правомірним є невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" за рахунок Фонду, оскільки суди встановили, що ОСОБА_6 перерахував грошові кошти в сумі 200000 грн. на поточний рахунок позивача 12 вересня 2014 року, тоді як з 11 вересня 2014 року банк був визнаний проблемним та на нього поширювалася дія постанови НБУ від 11 вересня 2014 року N 567/БТ, якою були встановлені обмеження в діяльності банку, зокрема, зупинені операції щодо відкриття поточних рахунків фізичним особам та зарахування на рахунки фізичних осіб коштів, що переказуються з рахунків, відкритих у ПАТ "Комерційний банк "Експобанк". При цьому, кошти на рахунок позивача були зараховані після отримання посадовими особами ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" постанови НБУ від 11 вересня 2014 року N 567/БТ.

У справі, ухвалу від 28 січня 2016 року (Ухвала N 826/20764/14, К/800/40534/15) в якій також надано для порівняння, Вищий адміністративний суд України, залишаючи в силі рішення суду першої інстанції, погодився з його висновком про те, що при визнанні нікчемним укладеного з позивачем договору банківського вкладу від 16 липня 2014 року N 46547, який укладений не з метою зберігання власних коштів, а з метою подальшого отримання коштів за рахунок держави, з урахуванням наявності заборони залучати вклади (депозити) від фізичних осіб, уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Г. С. І. діяв в межах наданих повноважень.

Оскільки обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердились, то в задоволенні заяви слід відмовити.

Ураховуючи наведене, керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року N 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (Закон N 1402-VIII), частиною першою статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України постановила:

У задоволенні заяви представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" К. В. В. відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий

О. Ф. Волков

Судді:

М. І. Гриців

 

О. Б. Прокопенко

 

О. В. Кривенда




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали