ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 9 квітня 2012 року

Верховний Суд України у складі: головуючого Тітова Ю. Г., суддів: Балюка М. І., Барбари В. П., Берднік І. С., Вус С. М., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Григор'євої Л. І., Гриціва М. І., Гуменюка В. І., Гусака М. Б., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Канигіної Г. В., Кліменко М. Р., Ковтюк Є. І., Колесника П. І., Короткевича М. Є., Коротких О. А., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кривенка В. В., Кузьменко О. Т., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Охрімчук Л. І., Панталієнка П. В., Патрюка М. В., Пивовара В. Ф., Пилипчука П. П., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Редьки А. І., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Терлецького О. О., Шицького І. Б., Школярова В. Ф., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради (далі - Управління) про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок щорічної разової допомоги та забезпечити її виплату, встановив:

У квітні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просив визнати протиправними дії Управління щодо нарахування та виплати у 2007 році йому як інваліду II групи передбаченої частиною п'ятою статті 13 Закону України від 22 жовтня 1993 року N 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон N 3551-XII) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, встановленому Законом України від 19 грудня 2006 року N 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (далі - Закон N 489-V), а не у розмірі, встановленому Законом N 3551-XII. Позивач також просив стягнути з Управління недоотриману суму зазначеної вище допомоги у розмірі 2920 грн. 48 коп.

Зарічний районний суд м. Сум постановою від 26 серпня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2008 року, позов задовольнив.

Не погоджуючись із цими рішеннями, Управління подало касаційну скаргу.

Суддя Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України ухвалою від 11 травня 2010 року відмовив у відкритті касаційного провадження на підставі частини третьої статті 328 Цивільного процесуального кодексу України.

У скарзі про перегляд судових рішень за винятковими обставинами, яка надійшла до Верховного Суду України 16 липня 2010 року, Управління, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції статті 13 Закону N 3551-XII та статті 71 Закону N 489-V, просить скасувати ухвалу судді Верховного Суду України від 11 травня 2010 року та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову.

На обґрунтування заяви додано постанови Вищого адміністративного суду України від 5 серпня 2009 року N К-21269/08 (Постанова N К-21269/08), N К-14211/08 (Постанова N К-14211/08), N К-13423/08 (Постанова N К-13423/08) та постанову Верховного Суду України від 24 листопада 2009 року N 21-1577во09.

Перевіривши наведені у скарзі доводи, Верховний Суд України дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на таке.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій, з якими погодився і касаційний суд, дійшли висновку про протиправність дій Управління щодо виплати позивачу у 2007 році передбаченої частиною п'ятою статті 13 Закону N 3551-XII разової грошової допомоги у розмірі, встановленому Законом N 489-V.

З такими висновками погодитися не можна, оскільки суди дійшли їх без урахування положень статті 19 Конституції України, згідно з частиною другою якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, пунктом 13 статті 71 Закону N 489-V дію частини п'ятої статті 13 Закону N 3551-XII, яка передбачала виплату вищезгаданої грошової допомоги у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, зупинено на 2007 рік, статтею 29 Закону N 489-V встановлено виплату цієї допомоги в розмірі 360 грн.

Положення Закону N 489-V, якими на 2007 рік було зупинено дію статей 12 - 15 Закону N 3551-XII, визнані неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007.

Таким чином, оскільки на момент виникнення спірних відносин, а саме на час нарахування і виплати позивачеві у квітні 2007 року передбаченої Законом N 3551-XII щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, положення Закону N 489-V були чинними, то оскаржувані дії Управління щодо її нарахування і виплати були правомірними та узгоджувалися з положеннями частини другої статті 19 Конституції України.

З урахуванням наведеного та керуючись статтями 241 - 243 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України постановив:

Заяву управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради задовольнити частково.

Ухвалу судді Верховного Суду України від 11 травня 2010 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий

Ю. Г. Тітов

Судді:

М. І. Балюк

 

В. П. Барбара

 

І. С. Берднік

 

С. М. Вус

 

Л. Ф. Глос

 

Т. В. Гошовська

 

Л. І. Григор'єва

 

М. І. Гриців

 

В. І. Гуменюк

 

М. Б. Гусак

 

А. А. Ємець

 

Т. Є. Жайворонок

 

В. В. Заголдний

 

Г. В. Канигіна

 

М. Р. Кліменко

 

Є. І. Ковтюк

 

П. І. Колесник

 

М. Є. Короткевич

 

О. А. Коротких

 

В. І. Косарєв

 

О. В. Кривенда

 

В. В. Кривенко

 

О. Т. Кузьменко

 

Н. П. Лященко

 

В. Л. Маринченко

 

Л. І. Охрімчук

 

П. В. Панталієнко

 

М. В. Патрюк

 

В. Ф. Пивовар

 

П. П. Пилипчук

 

О. І. Потильчак

 

Б. М. Пошва

 

О. Б. Прокопенко

 

А. І. Редька

 

Я. М. Романюк

 

Ю. Л. Сенін

 

А. М. Скотарь

 

Т. С. Таран

 

О. О. Терлецький

 

І. Б. Шицький

 

В. Ф. Школяров


 

ОКРЕМА ДУМКА

судді Верховного Суду України Тітова Юрія Георгійовича стосовно рішення Верховного Суду України від 9 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок щорічної разової допомоги та забезпечити її виплату

Вважаю, що перегляд Верховним Судом України судового рішення у цій справі за правилами Глави 3 Розділу IV (статті 235 - 2442) Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) здійснено з перевищенням наданих повноважень, а ухвалену постанову - помилковою, з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 235 КАС та частини першої статті 353 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних (цивільних) справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цими Кодексами.

Згідно із частиною першою статті 236 КАС та частиною першою статті 354 ЦПК сторони та інші особи, які брали участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень в адміністративних (цивільних) справах після їх перегляду в касаційному порядку.

Статтями 237 КАС та 355 ЦПК встановлено, що заява про перегляд судових рішень в адміністративних (цивільних) справах може бути подана виключно з підстав:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Виходячи зі змісту пункту 1 частини першої статті 237 КАС та пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК, судові рішення у справі можуть бути переглянуті Верховним Судом України тільки після їх перегляду в касаційному порядку, за умови ухвалення касаційним судом двох або більше судових рішень, у яких він неоднаково застосував одні і ті самі норми матеріального права у подібних правовідносинах.

Дана справа судом касаційної інстанції не переглядалася і рішення за наслідками касаційного перегляду, відповідно до статті 344 ЦПК, не ухвалювалося, оскільки суддя суду касаційної інстанції відмовив у відкритті касаційного провадження, посилаючись на пункт 5 частини третьої статті 328 ЦПК.

Відповідно до цієї процесуальної норми суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Частиною четвертою статті 328 встановлено, що неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права є підставою для відкриття касаційного провадження незалежно від обґрунтованості касаційної скарги.

Аналіз наведеної норми процесуального права дає підстави вважати, що суддя-доповідач суду касаційної інстанції при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження перевіряє наявність чи відсутність підстав, які перешкоджають касаційному розгляду справи. До переліку таких підстав віднесено необґрунтованість касаційної скарги але при цьому зазначено, що з цієї підстави не може бути відмовлено у відкритті касаційного провадження, якщо суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, чи порушили норми процесуального права.

Якщо суддя-доповідач, незважаючи на неправильне застосування норм матеріального права, чи порушення норм процесуального права при ухваленні рішень судами попередніх інстанцій, відмовляє в порушенні касаційного провадження, посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, він допускає порушення вимоги частини четвертої статті 328 ЦПК.

Суддя-доповідач не розглядає на цій стадії процесу справу, його рішення не є рішеннями по суті справи, він вчиняє виключно процесуальні дії, спрямовані на відкриття провадження у справі та її підготовку до касаційного розгляду.

Законність такої ухвали в даний час перевірити неможливо, оскільки за правилами чинних КАС України та ЦПК України Верховний Суд України позбавлений можливості усунути розбіжності у застосуванні норм процесуального права.

Виходячи з наведеного вважаю, що у цій справі Верховний Суд України повинен був закрити провадження про перегляд судових рішень, як помилково відкрите, і повернути справу до Вищого адміністративного суду України для повторного вирішення питання про допуск справи до провадження.

 

Суддя
Верховного Суду України

Ю. Г. Тітов





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали