ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

06.04.2011 р.

N 29/280-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого Мирошниченка С. В., суддів: Барицької Т. Л., Губенко Н. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2011 р. у справі N 29/280-10 господарського суду Харківської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк" правонаступник АКБ УБТС "Харківенергоремонт" до Закритого акціонерного товариства "Харківенергоремонт", третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоенергоремурс", про звернення стягнення на предмет іпотеки (за участю представників сторін: позивача - не з'явилися, відповідача - Ельянова О. В., третьої особи - не з'явилися), встановив:

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.11.2010 р. (суддя - Тихий П. В.) в позові відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2011 р. (судді: Л. М. Здоровко, Л. М. Бабакова, І. А. Шутенко) вказане рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням та постановою у даній справі, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм права та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги та правильність застосування господарським судом норм права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Відкритим акціонерним товариством "Інноваційно-промисловий банк" правонаступником якого є позивач - Публічне акціонерне товариство "Інноваційно-промисловий банк" та третьою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю "Біонергоресурс" 12.03.2009 р. був укладений кредитний договір N 09-2008 та договори про зміну кредитного договору від 30.04.2008 р., від 07.07.2008 р., від 31.10.2008 р., від 06.03.2009 р., відповідно до яких позивач відкрив кредитну лінію і надав Товариству з обмеженою відповідальністю "Біоенергоресурс" кредит на суму 1250000,00 грн., строком користування з 12.03.2008 р. до 07.09.2009 р.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, що підтверджується випискою з особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергоресурс".

Згідно із договором від 06.03.2009 р. про зміну кредитного договору N 09-2008 від 12.03.2008 р. встановлено обов'язок позичальника забезпечити остаточне повернення одержаного кредиту не пізніше 07.09.2009 р., однак позичальник в порушення домовленості сторін кредит не повернув, проценти за користування ним не сплатив.

В забезпечення виконання кредитного договору позивач та відповідач 12.03.2008 р. уклали іпотечний договір N 565. Відповідно до п. 2.2 зазначеного договору предметом іпотеки є нежитлова будівля літ. "Б-2", загальною площею 5612,0 кв. м, розташована за адресою місто Харків, вулиця Сериківська, 1, оціночною вартістю 7429000,00 грн. (п. 2.6 договору іпотеки).

Пунктом 1.2 іпотечного договору сторони передбачили, що іпотекодавець забезпечує наступні вимоги іпотекодержателя: вимоги із сплати фактично наданої суми кредиту, вимоги із сплати суми процентів, вимоги із сплати пені, вимоги із відшкодування збитків.

Постановою господарського суду Сумської області від 21.01.2010 р. по справі N 7/198-09 боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергоресурс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Куштима О. М.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Харківенергоремонт" 14.09.2010 р., а 13.09.2010 р. відбулася державна реєстрація припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергоресурс" у зв'язку з визнанням його банкрутом.

Частиною 1 статті 593 ЦК України передбачено, що право застави припиняється у разі припинення основного зобов'язання.

У ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" зазначено, що: іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів про те, що основне зобов'язання за кредитним договором N 09-2008 від 12.03.2008 р. є припиненим. Зважаючи на те, що позивачем під час процедури банкрутства були заявлені грошові вимоги (заборгованість за кредитним договором від 12.03.2008 р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергоресурс", які були включені у встановленому законом порядку до реєстру вимог кредиторів, однак, у зв'язку з тим, що майна боржника для повного погашення грошових вимог було недостатньо, то на підставі ч. 6 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вони вважаються погашеними.

Враховуючи вищенаведені норми права та беручи до уваги той факт, що основне зобов'язання за кредитним договором від N 09-2008 від 12.03.2008 р. є припиненим, господарські суди вірно зробили висновок, що з моменту припинення основного зобов'язання є припиненою і іпотека, якою забезпечено це зобов'язання.

Відтак суди попередніх інстанцій правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог.

Матеріали справи свідчать про те, що місцевий та апеляційний господарські суди в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно дослідили матеріали справи в їх сукупності та прийняли рішення та постанову, які відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанції норм права при прийнятті рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 ГПК України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 08.11.2010 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.12.2009 р. у справі N 29/280-10 залишити без змін.

 

Головуючий

С. Мирошниченко

Судді:

Т. Барицька

 

Н. Губенко

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали