ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

24.05.2012 р.

Справа N 25/052-11


Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого - судді Могила С. К., суддів - Вовка І. В., Кондратової І. Д. (за участю представників сторін: від позивача - ОСОБА_4, пред. за дов., від відповідача-1 - ОСОБА_5, пред. за дов., від відповідача-2 - ОСОБА_6, ОСОБА_7, пред. за дов., від відповідача-3 - ОСОБА_8, пред. за дов., від відповідача-4 - не з'явився; від третьої особи - не з'явився), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Компанії "Періммон Інвестменз Лімітед" на рішення господарського суду Київської області від 20.10.2011 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2012 р. у справі N 25/052-11 господарського суду Київської області за позовом Компанії "Періммон Інвестменз Лімітед" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Еврінома"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич-2000"; 3) Приватного акціонерного товариства "Дніпрожилбуд"; 4) Виконавчого комітету Вишгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промисловий фондовий регістр", про звернення стягнення на заставлене майно, зобов'язання передати майно у власність, визнання незаконним та скасування рішення та визнання недійсними договорів купівлі-продажу, встановив:

У березні 2011 р. Компанія "Періммон Інвестменз Лімітед" звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еврінома" (далі - ТОВ "Еврінома"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич-2000" (далі - ТОВ "Славутич-2000"), Закритого акціонерного товариства "Дніпрожилбуд", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Дніпрожилбуд" (далі - ПАТ "Дніпрожилбуд"), Виконавчого комітету Вишгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-Промисловий Фондовий Регістр" (далі - ТОВ "Торгово-Промисловий Фондовий Регістр") про:

визнання недійсними укладені між ТОВ "Славутич-2000" та ТОВ "Еврінома" договори купівлі-продажу N б/н від 18.09.2010 р. квартир за номерами 196, 203, 206, 216, 226, 236, 254, 255, 356, 264, 265, 274, 275, 284, 285, 294, 295, 305, 315, 326, 336, 366, 375, 376, 385, 386, 395, 396, 397, 404, 405, 406, 407, 411, 412, 414, що знаходяться в багатоповерховому житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 посвідчені нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9;

визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради про оформлення права власності на квартири від 22.07.2010 р. N 202 в частині оформлення права власності на квартири у багатоповерховому житловому будинку по проспекту АДРЕСА_1 за ТОВ "Славутич-2000", а саме: на наступні квартири: однокімнатні квартири NN 196, 203, 206, 216, 226, 236, 326, 336, 356, 366, 376, 386, 396, 397, 406, 407, 411, 412; двокімнатні квартири NN 254, 264, 274, 284, 294, 404, 414 та трикімнатні квартири NN 255, 265, 275, 285, 295, 305, 315, 375, 385, 395, 405;

звернення стягнення на заставлене майно на суму 24049056,62 грн., а саме на майнові права, що полягають у праві вимагати від ПАТ "Дніпрожилбуд" конкретну квартиру в будинку зазначеному в проспекті емісії облігацій, який зареєстровано Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 08.10.2007 р. та опубліковано в газеті "Бюлетень. Цінні папери України" N 229 - 230 (2159 - 2160) від 10.10.2007 р., що випливають з наступних іменних цінних паперів:

- 1 облігація серії D N 1 номінальною вартістю 188328,00 грн., код випуску цінних паперів UA4000022909;

- 8 облігацій серії E, NN 1, 6 - 10, 20, 21 номінальною вартістю 300580,00 грн. кожна, код випуску цінних паперів UA4000022925;

- 12 облігацій серії F, NN 5 - 12, 17 - 20 номінальною вартістю 330980,00 грн. кожна, код випуску цінних паперів UA4000022933;

- 18 облігацій серії B, NN 1 - 5, 13, 14, 16 - 21, 38, 41, 42, 62, 83 номінальною вартістю 149302,00 грн. кожна, код випуску цінних паперів UA4000022859, емітентом яких є ЗАТ "Дніпрожилбуд", шляхом переведення таких майнових прав на компанію "Періммон Інвестменз Лімітед", юридичну особу, яка створена та діє відповідно до законодавства Кіпру;

зобов'язання ПАТ "Дніпрожилбуд" передати у власність компанії "Періммон Інвестменз Лімітед" однокімнатні квартири NN 196, 203, 206, 216, 226, 236, 326, 336, 356, 366, 376, 386, 396, 397, 406, 407, 411, 412; двокімнатні квартири NN 254, 264, 274, 284, 294, 404, 414 та трикімнатні квартири NN 255, 265, 275, 285, 295, 305, 315, 375, 385, 395, 405 у багатоповерховому житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.05.2011 р. на підставі статей 16, 17 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України позовну заяву передано за підсудністю господарському суду Київської області.

Рішенням господарського суду Київської області від 20.10.2011 р. у справі N 25/052-11 (суддя - Саванчук С. О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2012 р. (головуючий - суддя Чорна Л. В., судді - Смірнова Л. Г., Тищенко О. В.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, Компанія "Періммон Інвестменз Лімітед" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 20.10.2011 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2012 р. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

ТОВ "Славутич-2000", ТОВ "Еврінома" та ПАТ "Дніпрожилбуд" надали відзиви на касаційну скаргу, в яких з нею не погоджуються та просять касаційну скаргу Компанії "Періммон Інвестменз Лімітед" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 20.10.2011 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2012 р. у справі за N 25/052-11 - без змін.

Розпорядженням в. о. секретаря четвертої судової палати Львова Б. Ю. N 03.10-05/152 від 16.05.2012 р. у зв'язку з службовим відрядженням судді Могила С. К. внесено зміни до складу суду, для розгляду касаційної скарги у справі N 25/052-11 та призначено колегію суддів у складі: головуючий - суддя Вовк І. В., судді - Кондратова І. Д., Харченко В. М.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.05.2012 р. за клопотанням сторін продовжено строк розгляду касаційної скарги на п'ятнадцять днів та її розгляд відкладено на 24.05.2012 р.

У зв'язку з поверненням зі службового відрядження судді Могила С. К., справа згідно розпорядження секретаря четвертої судової палати N 03.10-05/188 від 23.05.2012 р. розглядається по суті колегією суддів у постійному складі: головуючий - суддя Могил С. К., судді - Вовк І. В., Кондратова І. Д., утвореною розпорядженням Голови Вищого господарського суду України від 14.05.2012 р. N 26-р.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши згідно ч. 2 ст. 1115, ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанції, 14 січня 2008 р. між Компанією "Періммон Інвестменз Лімітед" (продавець), ТОВ "Славутич-2000" (покупець) та Акціонерним банком "Київська Русь" (брокер покупця) укладено договір купівлі-продажу N Б/01-1 облігацій, за умовами якого продавець в порядку та на умовах, передбачених цим договором, зобов'язується передати у власність покупцеві облігації підприємства згідно додатку 1 до цього договору, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах даного договору прийняти облігації у власність і сплатити за них суму грошових коштів, визначену п. 2.1 цього договору, у порядку згідно п. 2.2 цього договору.

26 січня 2009 р. сторони підписали додаткову угоду до договору купівлі-продажу облігацій, згідно якої продавець зобов'язався передати у власність покупця облігації в кількості 57 штук, покупець зобов'язувався прийняти їх у власність та сплатити за них 5373014,78 доларів США до 30.04.2009 р. (пункти 1.1, 2.1, 2.2 договору купівлі-продажу в редакції пунктів 1, 3, 4 додаткової угоди).

11.03.2009 р. між Компанією "Періммон Інвестменз Лімітед" (заставодержателем) та ТОВ "Славутич-2000" (заставодавцем) укладено договір застави цінних паперів, яким забезпечується виконання заставодавцем своїх обов'язків перед заставодержателем, які визначені Договором купівлі-продажу та Додатковою угодою до нього і полягають у купівлі в заставодержателя в термін до 30.04.2009 р. цільових облігацій, емітованих ЗАТ "Дніпрожилбуд".

Згідно пункту 1.3 договору застави заставодавець передає в заставу заставодержателю належні йому на праві власності цільові облігації згідно з додатком N 1 до даного договору, емітовані ЗАТ "Дніпрожилбуд" в кількості 39 штук, загальною номінальною вартістю 9252164,00 грн.

За умовами пунктів 2.1, 2.1.1 договору застави заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у випадку невиконання або неналежного виконання боржником (ТОВ "Славутич-2000") своїх зобов'язань за основним зобов'язанням і задовольнити свої вимоги в сумі, вказаній у пункті 1.2 договору застави, за рахунок заставленого майна.

Згідно з пунктом 4.2 договору застави цей договір припиняється з припиненням основного зобов'язання.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що по акту приймання-передачі від 11 березня 2009 р., заставодавець передав, а заставодержатель прийняв сертифікати облігацій відповідно до додатку N 1 до договору застави.

Судами обох інстанцій з'ясовано, що сторонами не виконано зобов'язання за договором купівлі-продажу N Б/01-1 облігацій від 14 січня 2008 р., зокрема: покупець не сплатив вартість облігацій в сумі 5373014,78 доларів США, в свою чергу продавець не передав облігації у власність покупцю, а 25.06.2010 р. пред'явив їх до погашення та отримав за ними квартири, що підтверджується актами пред'явлення облігацій до погашення від 25.06.2010 р. та приймання-передачі квартир від 25.06.2010 р.

Крім того, судами встановлено, що ТОВ "Славутич-2000" пред'явив ПАТ "Дніпрожилбуд" до погашення заставлені облігації у кількості 39 штук та отримав за ними квартири за адресою: АДРЕСА_1 що є предметом спору у справі.

Підставою звернення позивача до суду з позовом про звернення стягнення на заставлене майно та зобов'язання ПАТ "Дніпрожилбуд" передати у власність компанії "Періммон Інвестменз Лімітед" квартири стало неналежне виконання ТОВ "Славутич-2000" умов договору купівлі-продажу облігацій N Б/01-1 щодо перерахування грошових коштів в строк до 30.04.2009 р., в зв'язку з чим позивачем нараховані штраф, 3 % річних та збитки в розмірі 24049056,62 грн., які підлягають стягненню шляхом звернення на заставлене майно (облігації).

Підставами звернення до суду з позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартир та визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради про оформлення права власності на квартири позивач визначає незаконність пред'явлення облігацій до погашення за відсутності оригіналів сертифікатів та згоди заставодержателя, неправомірність дій ТОВ "Славутич-2000" щодо відчуження квартир, на які він не набув право власності у спосіб передбачений законом, а також неправомірність дій Вишгородської міської ради щодо оформлення права власності на квартири за відсутності належних документів.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що в межах провадження у справі N 10/141-10-45/315 за позовом Компанії "Періммон Інвестменз Лімітед" (Республіка Кіпр) до ТОВ "Славутич-2000", ЗАТ "Дніпрожилбуд" та ТОВ "Торгово-Промисловий Фондовий Регістр" про звернення стягнення на заставлене майно за договором застави цінних паперів від 11.03.2009 р., зобов'язання ТОВ "Торгово-Промисловий Фондовий Регістр" зареєструвати право власності на іменні цінні папери в реєстрі власників облігацій ЗАТ "Дніпрожилбуд" за Компанією "Періммон Інвестменз Лімітед" та зобов'язання ЗАТ "Дніпрожилбуд" погасити іменні цінні папери Компанії "Періммон Інвестменз Лімітед" шляхом передачі позивачеві однокімнатної квартири N 203 площею 49,56 кв. м, двокімнатних квартир NN 204, 254, 264, 274, 284, 294, 404, 414 площею 79,1 кв. м кожна, трикімнатних квартир NN 245, 255, 265, 275, 285, 295, 305, 315, 375, 385, 395, 405 площею 87,1 кв. м кожна та однокімнатних квартир NN 196, 206, 216, 226, 236, 326, 336, 356, 366, 376, 386, 396, 406, 367, 397, 407, 412, 411 площею 39,29 кв. м кожна, в будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, господарськими судами було встановлено, що договір застави в силу ст. 593 Цивільного кодексу (надалі - ЦК) України є припиненим, оскільки припинено основне зобов'язання Компанії "Періммон Інвестменз Лімітед" перед ТОВ "Славутич-2000" по передачі облігацій за договором купівлі-продажу облігацій N Б/01-1 в силу ст. 607 Цивільного кодексу (надалі - ЦК) України з огляду на те, що позивачем облігації вже пред'явлені до погашення та позивач отримав за ними квартири, що унеможливлює їх передачу за договором купівлі-продажу облігацій N Б/01-1 та виконання зустрічного обов'язку щодо оплати вартості облігацій.

В силу ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Враховуючи те, що позивачем у відповідності до ст. 58 ГПК в одній позовній заяві об'єднано кілька вимог, а також приймаючи до уваги склад сторін у даній справі в частині вимог до ПАТ "Дніпрожилбуд" та ТОВ "Славутич-2000" про звернення стягнення на заставлене майно на суму 24049056,62 грн., а саме: на майнові права, що полягають у праві вимагати від ПАТ "Дніпрожилбуд" конкретну квартиру в будинку, зазначеному в проспекті емісії облігацій, який зареєстровано Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 08.10.2007 р. та опубліковано в газеті "Бюлетень. Цінні папери України" N 229 - 230 (2159 - 2160) від 10.10.2007 р., що випливають з іменних цінних паперів, та зобов'язання ПАТ "Дніпрожилбуд" передати у власність компанії "Періммон Інвестменз Лімітед" квартири у багатоповерховому житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, факти, встановлені судовими актами у справі N 10/141-10-45/315, є преюдиційними для даної справи при вирішенні спору в частині зазначених вимог, що вірно визначено судами першої та апеляційної інстанцій.

Посилання скаржника на порушення ч. 2 ст. 35 ГПК України не заслуговують на увагу, оскільки, як вже зазначалось судом касаційної інстанції, позивачем в одній позовній заяві об'єднано кілька вимог до різних відповідачів, в частині вимог про звернення стягнення на заставлене майно та зобов'язання вчинити дії Виконавчий комітет Вишгородської міської ради та ТОВ "Еврінома" не є відповідачами та учасниками спору у справі, а тому їх залучення позивачем до участі у справі з метою "штучного" зміну складу сторін жодним чином не змінює та не впливає на преюдиціальне значення факту щодо припинення права застави на облігації, що встановлено рішенням суду у справі N 10/141-10-45/315, при вирішенні спору у даній справі в частині вимог до ПАТ "Дніпрожилбуд" та ТОВ "Славутич-2000".

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Суду у справах Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та60, від 22.11.2007).

З огляду на фактичні обставини спірних правовідносин, предмети спорів у даній справі та в справі N 10/141-10-45/315, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано прийняли до уваги встановлений іншим судом факт припинення права застави за договором, а відповідно правомірно відмовили у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на заставлене майно на суму 24049056,62 грн., а саме: на майнові права, що полягають у праві вимагати від ПАТ "Дніпрожилбуд" конкретну квартиру в будинку зазначеному в проспекті емісії облігацій, який зареєстровано Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 08.10.2007 р. та опубліковано в газеті "Бюлетень. Цінні папери України" N 229 - 230 (2159 - 2160) від 10.10.2007 р., що випливають з іменних цінних паперів, що є предметом договору застави від 11.03.2009 р., а також про зобов'язання ПАТ "Дніпрожилбуд" передати у власність компанії "Періммон Інвестменз Лімітед" однокімнатні квартири NN 196, 203, 206, 216, 226, 236, 326, 336, 356, 366, 376, 386, 396, 397, 406, 407, 411, 412; двокімнатні квартири NN 254, 264, 274, 284, 294, 404, 414 та трикімнатні квартири NN 255, 265, 275, 285, 295, 305, 315, 375, 385, 395, 405 у багатоповерховому житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Позовні вимоги про визнання недійсними укладені між ТОВ "Славутич-2000" та ТОВ "Еврінома" договори купівлі-продажу N б/н від 18.09.2010 р. квартир за номерами 196, 203, 206, 216, 226, 236, 254, 255, 356, 264, 265, 274, 275, 284, 285, 294, 295, 305, 315, 326, 336, 366, 375, 376, 385, 386, 395, 396, 397, 404, 405, 406, 407, 411, 412, 414, що знаходяться в багатоповерховому житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 посвідчені нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9, правомірно не задоволені, оскільки позивачем не доведено наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість визнання правочинів недійсними.

Крім того, судом касаційної інстанції також враховано, що у даній справі позов про визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартир заявлено особою, яка не є стороною оспорюваного договору, а отже у відповідності до ст. ст. 1, 33 ГПК України, ст. 215 ЦК України позивач зобов'язаний довести обставини порушення цивільних прав спірним договором. В даному випадку судами попередніх інстанцій встановлено факт припинення права застави облігацій, а отже у позивача відсутні будь-які права на квартири, що є предметом оспорюваних договорів купівлі-продажу, що свідчить про відсутність порушених прав позивача та безумовною підставою для відмови в позові.

Щодо заявлених позовних вимог в частині позовних вимог до Виконавчого комітету Вишгородської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення про оформлення права власності на квартири від 22.07.2010 р. N 202 в частині оформлення права власності на квартири у багатоповерховому житловому будинку по проспекту АДРЕСА_1 за ТОВ "Славутич-2000", а саме: на наступні квартири: однокімнатні квартири NN 196, 203, 206, 216, 226, 236, 326, 336, 356, 366, 376, 386, 396, 397, 406, 407, 411, 412; двокімнатні квартири NN 254, 264, 274, 284, 294, 404, 414 та трикімнатні квартири NN 255, 265, 275, 285, 295, 305, 315, 375, 385, 395, 405, колегія суддів відзначає наступне.

Згідно статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси

У разі прийняття органом державної влади або органом місцевого самоврядування акта, що не відповідає законодавству, і порушує права чи законні інтереси суб'єкта господарювання, останній відповідно до статті 20 цього Кодексу має право звернутися до суду із заявою про визнання такого акта недійсним (ч. 2 ст. 249 ГК України).

Отже, підставою для визнання недійсним акта індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, а також порушення в зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Враховуючи те, що в даному випадку позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення про оформлення права власності на квартири є похідними вимогами від безпідставних та таких, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, позовних вимог про звернення стягнення на заставлене майно, зобов'язання передати у власність квартири та визнання недійсними договорів купівлі-продажу, а також те, що позивачем не доведено порушення в зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи та правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог в цій частині.

За таких обставин, оскільки твердження скаржника про порушення та неправильне застосування господарськими судами норм законодавства при прийнятті оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування прийнятих у справі судових рішень.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу Компанії "Періммон Інвестменз Лімітед" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 20.10.2011 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2012 р. у справі за N 25/052-11 - без змін.

 

Головуючий, суддя

С. К. Могил

Суддя

І. В. Вовк

Суддя

І. Д. Кондратова





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали