МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 22.05.2017 р. N 2402-05/16905-02

Щодо надання роз'яснень

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України опрацювало в межах компетенції лист <...> щодо Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 року та повідомляє.

Згідної частиною першою статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Конвенцію про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 року (далі - Конвенція) було ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 14.07.93 р. N 3382-XII.

Відповідно до статті 3 Конвенції вона застосовується лише в тих випадках, коли комерційні підприємства сторін договору міжнародної купівлі-продажу товарів у момент його укладення перебувають у Договірних державах. Також Конвенція застосовується незалежно від права, яке могло б підлягати застосуванню на підставі норм міжнародного приватного права. Ця Конвенція не застосовується в тих випадках, коли сторони договору купівлі-продажу в ясній формі виключили її застосування.

Статтями 5, 10 і 43 Закону України "Про міжнародне приватне право" встановлено, що сторони договору можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК). Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (частина перша статті 258 ЦК).

Також статтею 259 ЦК передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін, але не може бути скорочена за домовленістю сторін.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Враховуючи викладене, сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) можуть обрати право, що застосовується до зазначеного договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України, а Конвенція не застосовується в тих випадках, коли сторони договору купівлі-продажу в ясній формі виключили її застосування.

Принагідно зазначаємо, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади мають роз'яснювальний, інформаційний характер і не встановлюють правових норм.

 

Державний секретар
Міністерства економічного
розвитку і торгівлі України

О. Перевезенцев




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали