ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 23.03.2018 р. N 1201/Т/ІПК/15-32-13-01-10

Щодо нарахування єдиного внеску не за основним місцем роботи

Головне управління ДФС в Одеській області розглянуло запит про надання індивідуальної податкової консультації відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 p. N 2755-VI (зі змінами і доповненнями) (далі - Кодекс) щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства, а саме абзацу 3 частини 5 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року N 2464-VI, зі змінами та доповненнями (далі - Закон N 2464), та повідомляє наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої ст. 4 Закону N 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці" (далі - Закон N 108), та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону N 2464 нараховується єдиний внесок (частина друга статті 9 Закону N 2464).

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону N 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Основне місце роботи - місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу (п. 12 частини першої ст. 1 Закону N 2464).

Отже, за неосновним місцем роботи вимоги абзацу 2 частини 5 статті 8 Закону N 2464 щодо нарахування єдиного внеску на дохід (винагороду), отриманий за сумісництвом або за договором цивільно-правового характеру, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, не застосовується. У даному випадку єдиний внесок нараховується виходячи зі ставки 22 відсотки на фактично нарахований дохід (винагороду) незалежно від його розміру, без застосування мінімального страхового внеску, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.

Згідно із статтею 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали