Щодо обмеження проведення позапланових перевірок суб'єктів господарювання

 

 Пунктом 1 Постанови N 502 передбачено, органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, до 31 грудня 2010 року, зокрема:

тимчасово припинити проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, та планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного і податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів);

установити обмеження щодо проведення позапланових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок, що проводяться за зверненнями фізичних і юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства або за поданням суб'єктом господарювання до відповідного органу письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням.

Норма щодо розподілу суб'єктів господарювання за ступенями ризику передбачена Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон про контроль). Так, статтею 5 Закону про контроль зазначено, що орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності.

З урахуванням значення прийнятного для життєдіяльності ризику всі суб'єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), відносяться до одного з трьох ступенів ризику: з високим, середнім та незначним.

На даний час, Кабінетом Міністрів України, за поданням органів державного нагляду (контролю) у віднесеній до їх відання сфері, прийнято 42 постанови про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.

Стосовно розповсюдження сфери дії Постанови N 502 на відносини, що виникають під час здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов повідомляємо, що відповідно до пункту 1 цієї постанови, її дія поширюється на органи і посадових осіб, уповноважених законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності.

В той же час, являючись базовим, Закон про контроль визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Статтею 2 Закону про контроль встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, контролю за дотриманням бюджетного законодавства та використанням державного та комунального майна, банківського і страхового нагляду, інших видів спеціального державного контролю за діяльністю суб'єктів господарювання на ринку фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, а також оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя, державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (редакція Закону з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008).

Відносини, що виникають під час здійснення державного контролю за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов в зазначеному переліку відсутні.

Таким чином, нагляд (контроль) за дотриманням законодавства в сфері ліцензування господарської діяльності підпадає під сферу дії цього Закону.

Слід зазначити, що, враховуючи розпорядчий зміст Постанови N 502, вважаємо, що положення зазначеної постанови поширюється на всі відносини, що виникають під час здійснення державного нагляду (контролю), на які поширюється сфера дії Закону про контроль.

Одночасно повідомляємо, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.11.2007 N 1324 "Про затвердження Порядку розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для безпеки життя і здоров'я населення, навколишнього природного середовища щодо пожежної безпеки", до суб'єктів господарювання з високим ступенем прийнятного ризику належать, зокрема, суб'єкти, що надають послуги і виконують роботи протипожежного призначення. Під час проведення планової перевірки зазначених суб'єктів органи державного пожежного нагляду вибірково перевіряють якість наданих ними послуг (виконаних робіт) на об'єктах.

Планові перевірки суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику проводяться щороку.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" проектування, монтаж, технічне обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінка протипожежного стану об'єктів; проведення випробувань на пожежну небезпеку речовин, матеріалів, будівельних конструкцій, виробів і обладнання, а також пожежної техніки, пожежно-технічного озброєння, продукції протипожежного призначення на відповідність встановленим вимогам є видами господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Лист від 17.12.2009 р. N 15619

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва

По матеріалах «НОРМАТИВ PRO»

 




 

 

 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали