ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У М. КИЄВІ

ЛИСТ

від 16.03.2017 р. N 5501/10/26-15-13-01-12

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, визначено Законом України від 02 вересня 2014 року N 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (Закон N 1669-VII) із змінами та доповненнями (далі - Закон N 1669).

Згідно із статтею 1 Закону N 1669 (Закон N 1669-VII) територія проведення АТО - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася АТО, яка розпочата відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року N 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" (Указ N 405/2014).

Статтею 4 Закону N 1669 (Закон N 1669-VII) визначено, що для осіб, які зареєстровані та переселилися з території проведення антитерористичної операції в період її проведення, реєстрація фізичної особи - підприємця здійснюється державними реєстраторами за адресою тимчасового проживання без вимоги державних реєстраторів реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції України в областях та місті Києві наявності реєстрації місця проживання за місцем проведення реєстраційних дій.

Установлено, що проведення реєстраційних дій щодо зміни місцезнаходження юридичних осіб та місця проживання фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням/місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції, здійснюється щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців державними реєстраторами реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції України в областях та місті Києві.

Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (Перелік N 1085-р), та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Водночас, необхідно зазначити, що перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 N 1085-р (Перелік N 1085-р) із змінами та доповненнями.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, регулюються Закону України від 15 травня 2003 року N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон N 755).

Згідно з ст. 9 Закон N 755 зазначено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) міститься інформація щодо місцезнаходження (місця проживання або іншої адреси, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем) на підставі відомостей, які надаються фізичною особою - підприємцем державному реєстратору.

Слід також зазначити, що пунктом 45.1 ст. 45 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - Кодекс), визначено, що платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Водночас, ст. 93 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV із змінами та доповненнями передбачено, що місце проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Статтею 3 Закону України від 11 грудня 2003 року N 1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", із змінами і доповненнями, встановлено, місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Відповідно до абз. 9 ст. 3 Закону України від 11 грудня 2003 року N 1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", із змінами і доповненнями, документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

Пунктом 65.1 ст. 65 Кодексу встановлено, що взяття на облік фізичних осіб - підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з ЄДР, наданих державним реєстратором згідно із Законом N 755, тобто органи ДФС при постановці на облік, моніторингу і адмініструванні податків і зборів платника податків використовують інформацію щодо місцезнаходження (місця проживання) фізичної особи - підприємця згідно даних з ЄДР.

Водночас, Законом України від 21.12.2016 року за N 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" (Закон N 1797-VIII) (далі - Закон N 1797), що набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до Кодексу.

Так, зокрема, пп. 5 п. 135 розд. I Закону N 1797 (Закон N 1797-VIII), (Закон N 1797-VIII) підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділ XX "Перехідні положення" Кодексу доповнено пунктом п. 38, яким визначено особливості справляння податків і зборів, а саме, установлено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" (Постанова N 254-VIII), або населені пункти на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об'єкти оподаткування, з яких сплачуються місцеві податки, збори, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. Дія цього пункту не поширюється на територію України, визнану тимчасово окупованою відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (Закон N 1207-VII).

Відповідно до пп. 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу XX Кодексу встановлено, що під час нарахування (виплати) фізичним особам - підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов'язані утримати податок на доходи у джерела виплати. При цьому на таких осіб не поширюється дія пункту 177.8 статті 177 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. XX Кодексу об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 цього Кодексу, зокрема які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування (пп. 1.3 п. 161 підрозд. 10 розд. XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу для податку на доходи фізичних осіб, за ставкою, визначеною пп. 1.3 п. 161 підрозд. 10 розд. XX Кодексу (пп. 1.4 п. 161 підрозд. 10 розд. XX Кодексу).

Враховуючи викладене, якщо фізична особа - підприємець, місцезнаходженням або місцем проживання якого є тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення (незалежно від системи оподаткування), отримує дохід від здійснення ним підприємницької діяльності то суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов'язані утримати податок на доходи фізичних осіб за ставкою, визначену в ст. 167 Кодексу та військовий збір у розмірі 1,5 відсотка.

Визначення правового статусу та забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованої території здійснюються у порядку, встановленому Законом України від 20 жовтня 2014 року N 1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (Закон N 1706-VII) (далі - Закон N 1706).

Пунктом 1 статті 1 Закону N 1706 (Закон N 1706-VII) визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з п. 1 ст. 4 Закону N 1706 (Закон N 1706-VII) факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону (Закон N 1706-VII).

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону (Закон N 1706-VII), на момент їх виникнення (п. 2 ст. 4 Закону N 1706 (Закон N 1706-VII)).

Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (п. 3 ст. 4 Закону N 1706 (Закон N 1706-VII)).

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону N 1706 (Закон N 1706-VII) довідка засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст. 1 цього Закону (Закон N 1706-VII).

Одночасно, слід зазначити, що у разі, якщо фізична особа - платник податку має податкову адресу на території України і за правовим статусом є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, то пп. 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу XX Кодексу до такого платника податку не застосовується.

Відповідно до пп. 14.1.1721 п. 14.1 ст. 14 Кодексу індивідуальна податкова консультація - роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Згідно із п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.

 

В. о. заступника начальника

І. М. Мірвелова




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали