ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 6 лютого 2012 року

Верховний Суд України у складі: головуючого - Ємця А. А., суддів - Балюка М. І., Берднік І. С., Вус С. М., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Григор'євої Л. І., Гриціва М. І., Гуменюка В.І., Жайворонок Т. Є., Заголдного В. В., Канигіної Г. В., Кліменко М. Р., Ковтюк Є. І., Коротких О. А., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кривенка В. В., Кузьменко О. Т., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Онопенка В. В., Охрімчук Л. І., Панталієнка П. В., Патрюка М. В., Пивовара В. Ф., Потильчака О. І., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Редьки А. І., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Таран Т. С., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., Школярова В. Ф., Яреми А. Г., розглянувши заяву підприємства із 100 % іноземним капіталом "Дія-97" (далі - ПІК "Дія-97") про перегляд Верховним Судом України постанови Верховного Суду України від 21 грудня 2004 року у справі N 2-17/12088-02 за скаргою ПІК "Дія-97" на дії відділу Державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим (далі - ВДВС), треті особи - концерн "Ювента", товариство з обмеженою відповідальністю "Мелена", встановив:

У вересні 2002 року ПІК "Дія-97" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим зі скаргою на дії ВДВС у зв'язку з порушенням останнім порядку проведення торгів щодо реалізації майна.

Свої вимоги скаржник мотивував тим, що ВДВС неправомірно призначив проведення торгів на вихідний день, не провів переоцінку арештованого майна та зняв його з реалізації, а також передав нереалізоване майно ТОВ "Мелена".

Зважаючи на викладене та керуючись положеннями Закону України "Про виконавче провадження", скаржник просив суд про задоволення своїх вимог.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 3 грудня 2002 року скаргу ПІК "Дія-97" залишено без задоволення з тих підстав, що ця скарга підлягає розгляду в суді загальної юрисдикції. Крім того, вона подана поза межами строку, встановленого для оскарження дій державної виконавчої служби.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 січня 2004 року ухвалу суду першої інстанції скасовано. Дії ВДВС щодо проведення торгів у вихідний день, непроведення переоцінки арештованого майна та зняття його з реалізації визнано неправомірними. Постанову державного виконавця від 12 вересня 2002 року про передачу нереалізованого майна, а саме 98/100 домоволодіння готелю "Україна" ТОВ "Мелена" визнано недійсною. Зобов'язано ВДВС провести уцінку до 30 % арештованого майна, а саме 98/100 частки готелю "Україна", що знаходиться за адресою: пр-т Леніна, 42/19, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим, і передати майно для подальшої реалізації шляхом проведення публічних торгів з реалізації арештованого майна за зниженою ціною. Зазначені в постанові Вищого господарського суду України від 19 травня 2003 року заходи щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 21 квітня 2004 року вказану постанову господарського суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеною постановою суду касаційної інстанції, у жовтні 2004 року ОСОБА_1, який не є стороною чи третьою особою в даній справі, подав до Верховного Суду України касаційну скаргу на постанову Вищого господарського суду України від 21 квітня 2004 року.

Постановою Верховного Суду України від 21 грудня 2004 року постанову Вищого господарського суду України від 21 квітня 2004 року, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 січня 2004 року та ухвалу місцевого господарського суду від 3 грудня 2002 року скасовано, а провадження у даній справі припинено.

Приймаючи вказане рішення, Верховний Суд України виходив з того, що зазначений спір не підвідомчий господарському суду та підлягає розгляду в суді загальної юрисдикції, оскільки предметом розгляду господарських судів у даній справі була скарга на дії державного виконавця щодо виконання виконавчого напису нотаріуса, до якого було приєднано також виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим між тими ж сторонами. Крім того, на момент розгляду справи Вищим господарським судом України майно, щодо якого було прийнято рішення про його уцінку на 30 % та подальшу реалізацію з прилюдних торгів, перебувало у власності фізичної особи.

Таким чином, розглядаючи скаргу на дії державного виконавця, господарський суд фактично вирішив спір про право власності на майно, яке належить фізичній особі.

Не погоджуючись із зазначеною постановою Верховного Суду України, у березні 2004 року ПІК "Дія-97" на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод звернулося до Європейського суду з прав людини із заявою, в якій скаржник послався на те, що під час розгляду справи N 2-17/12088-02 Верховним Судом України було порушено право ПІК "Дія-97" на справедливий суд.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 21 жовтня 2010 року у справі "ПІК "Дія-97" проти України" встановлено порушення Україною статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у зв'язку з порушенням принципу юридичної визначеності та права компанії-заявника на справедливий суд.

У жовтні 2011 року ПІК "Дія-97" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України в порядку пункту 2 частини першої статті 111-16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) постанови Верховного Суду України від 21 грудня 2004 року у зв'язку з встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалою від 19 грудня 2011 року Вищий господарський суд України поновив строк для подання ПІК "Дія-97" заяви про перегляд Верховним Судом України постанови від 21 грудня 2004 року та допустив справу N 2-17/12088-02 до провадження Верховного Суду України.

10 січня 2012 року вказану ухвалу разом із заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї документами, а також справу N 2-17/12088-02 передано судді-доповідачу; ухвалою від 11 січня 2012 року Верховний Суд України відкрив провадження у даній справі.

Згідно з розпорядженням в.о. керівника апарату Верховного Суду України від 24 січня 2012 року N 7/0/19-12 було проведено повторний автоматизований розподіл справи N 2-17/12088-02 з метою не допустити повторної участі в її розгляді суддів Судової палати у господарських справах Верховного Суду України Барбари В. П., Гуля В. С., Колесника П. І., Шицького І. Б. справу було передано судді Ємцю А. А.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши викладені в заяві доводи, Верховний Суд України вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною першою статті 11125 ГПК України встановлено, що суд задовольняє заяву у випадку наявності однієї з підстав, передбачених статтею 11116 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини першої статті 11116 ГПК України встановлено, що заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана з підстав встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Відповідно до частини третьої статті 11125 ГПК України у разі, якщо судове рішення у справі переглядається з підстави, визначеної пунктом 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу, суд скасовує оскаржуване рішення повністю або частково і направляє справу на новий розгляд до суду, який виніс оскаржуване рішення.

Заява про перегляд судового рішення підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню, якщо таку заяву подано з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Враховуючи, що ПІК "Дія-97" у порядку пункту 2 частини першої статті 11119 ГПК України подало заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Верховного Суду України з підстав, визначених пунктом 2 частини першої статті 11116 ГПК України, у зв'язку із встановленням Європейським судом з прав людини порушення Україною положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при вирішенні даної справи судом, постанова Верховного Суду України від 21 грудня 2004 року у справі N 2-17/12088-02 підлягає скасуванню з підстав, визначених частиною третьою статті 11125 ГПК України, а справа направленню на новий розгляд до Вищого господарського суду України.

Керуючись статтями 11114 - 11126 ГПК України, Верховний Суд України постановив:

Заяву підприємства із 100 % іноземним капіталом "Дія-97" задовольнити.

Постанову Верховного Суду України від 21 грудня 2004 року у справі N 2-17/12088-02 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Вищого господарського суду України.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 11116 ГПК України.

 

Головуючий

А .А. Ємець

Судді:

М. І. Балюк

 

І. С. Берднік

 

С. М. Вус

 

Л. Ф. Глос

 

Т. В. Гошовська

 

Л. І. Григор'єва

 

М. І. Гриців

 

В. І. Гуменюк

 

Т. Є. Жайворонок

 

В. В. Заголдний

 

Г. В. Канигіна

 

М. Р. Кліменко

 

Є. І. Ковтюк

 

О. А. Коротких

 

В. І. Косарєв

 

О. В. Кривенда

 

В. В. Кривенко

 

О. Т. Кузьменко

 

Н. П. Лященко

 

В. Л. Маринченко

 

В. В. Онопенко

 

Л. І. Охрімчук

 

П. В. Панталієнко

 

М. В. Патрюк

 

В. Ф. Пивовар

 

О. І. Потильчак

 

Б. М. Пошва

 

О. Б. Прокопенко

 

А. І. Редька

 

Я. М. Романюк

 

Ю. Л. Сенін

 

А. М. Скотарь

 

Т. С. Таран

 

О. О. Терлецький

 

Ю. Г. Тітов

 

В. Ф. Школяров

 

А. Г. Ярема





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали