ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 11.07.2017 р. N 1113/ІПК/20-40-12-01-11

Стосовно використання окремих норм податкового законодавства та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами і доповненнями (далі - ПКУ), повідомляє наступне.

Правові основи господарської діяльності комунальних підприємств зазначені в Господарському кодексі України від 16.01.2003 N 436-IV, із змінами та доповненнями (далі - Господарський кодекс).

Комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління (п. 1 ст. 78 Господарського кодексу).

Статутний капітал комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу комунального унітарного підприємства визначається відповідною місцевою радою (п. 4 ст. 78 Господарського кодексу).

Згідно ст. 2 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 N 2456-VI субвенції - міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції; розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення витрат з бюджету.

Відповідно до п. 1.6 розділу 1 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 N 333 (Наказ N 333), який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.03.2012 за N 456/20769, зі змінами і доповненнями (далі - Інструкція N 333), до платежів за кодом економічної класифікації видатків бюджету 3210 належать невідплатні односторонні платежі органів управління, які не ведуть до виникнення або погашення фінансових вимог. Вони передбачені на придбання капітальних активів, компенсацію втрат, пов'язаних з пошкодженням основного капіталу, або збільшення капіталу одержувачів бюджетних коштів. Капітальними трансфертами вважаються невідплатні, безповоротні платежі, які мають одноразовий і нерегулярний характер як для надавача (донора), так і для їх отримувача (бенефіціара). Кошти, що виділяються з бюджету як капітальні трансферти, мають цільове призначення.

Під кодом класифікації видатків бюджету 3210 "Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)" органи управління перераховують не лише власне капітальні трансферти, а й внески до статутних фондів (пп. 3.2.1 п. 3.2 гл. 3 Інструкції N 333 (Наказ N 333)).

Внесок до статутного фонду (капіталу) органів управління не має характеру невідплатних, безповоротних платежів, оскільки в обмін на внесок до статутного фонду одержуються корпоративні права.

Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією (пункт 1 статті 167 Господарського кодексу, підпункт 14.1.90 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Тобто сутність корпоративних прав (участь в управлінні тощо) - те, що засновнику (міськраді) належить саме майно комунального підприємства. Тому хоча внесок до статутного фонду (капіталу) і перераховується за кодом 3210 "Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)", фактично він є цілком відособленим платежем і назвати його капітальним трансфертом можна лише умовно.

Законом України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності з 01.01.2015, роз. III "Податок на прибуток підприємств" ПКУ викладено у новій редакції.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

П. 44.2 ст. 44 ПКУ передбачено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності викладені у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку N 15 "Дохід", затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 N 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.99 за N 860/4153 (далі - П(С)БО N 15).

Пунктом 5 П(С)БО N 15 зазначено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Отже, зростання власного капіталу за рахунок отримання бюджетних коштів, що надійшли як капітальні трансферти на придбання основних засобів, від засновника (міськради) не визнається доходом згідно П(С)БО N 15.

Щодо питання 1, 2 звернення:

Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

База оподаткування операції з постачання товарів/послуг визначається відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ. При цьому до складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Враховуючи викладене, якщо отримання платником ПДВ коштів, які виділяються з бюджету у вигляді капітальних трансфертів за кодом бюджетної класифікації 3210, не передбачає постачання товарів/послуг чи компенсації втрат, пов'язаних з пошкодженням основного капіталу, то об'єкта оподаткування ПДВ при отриманні таких коштів не виникає.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 1.5 розд. 1 Інструкції N 333 (Наказ N 333) поточні видатки одержувачів бюджетних коштів здійснюються, зокрема, за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2610 "Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)".

Пунктом 1.6 розд. 1 Інструкції N 333 (Наказ N 333) визначено, що: субсидії - усі невідплатні поточні виплати підприємствам, які не передбачають компенсації у вигляді спеціально обумовлених виплат або товарів і послуг в обмін на проведені платежі, а також видатки, пов'язані з відшкодуванням збитків державних підприємств; трансфертні платежі - невідплатні і безповоротні платежі, які не є придбанням товарів чи послуг, наданням кредиту або виплатою непогашеного боргу.

Тобто, товари/послуги, основні фонди, придбані за рахунок бюджетних коштів, що надійшли платнику податку у вигляді субсидій та поточних трансфертів, вважаються придбаними безпосередньо платником (за умови, що такі кошти включені до доходів платника податку) і суми ПДВ, сплачені при їх придбанні, можуть бути віднесені до податкового кредиту.

Водночас повідомляємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали