ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У М. КИЄВІ

ЛИСТ

від 17.02.2017 р. N 3559/10/26-15-14-05-04-22

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист про надання податкової консультації щодо переліку нормативних актів, згідно яких здійснюється оцінка, переоцінка та списання товарів, та в порядку статті 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-VI, із змінами і доповненнями, повідомляє про наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України від 02.12.2010 N 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - Кодекс), регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон N 996-XIV)).

Згідно із п. 1.2 розділу I Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2013 N 635 (Методичні рекомендації N 635) (далі - Наказ N 635), підприємство самостійно на основі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, а також зміни до неї.

Облікова політика підприємства - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності (ст. 1 Закону N 996-XIV).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 N 246 (далі - П(С)БО 9).

Згідно із п. 2.2 розділу II Наказу N 635 (Методичні рекомендації N 635), підприємством обирається один із методів оцінки запасів при їх вибутті (відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продажу та іншому вибутті), наведених у П(С)БО 9.

Відповідно до п. 24 П(С)БО 9 запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду. Отже, якщо первісна вартість запасів перевищила чисту вартість їх реалізації, то треба провести уцінку цих запасів.

Чиста вартість реалізації визначається за кожною одиницею запасів вирахуванням з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва і збут, що визначено в п. 26 П(С)БО 9.

Зауважимо, що при застосуванні норм списання товарів, в тому числі у зв'язку із боєм, браком, слід користуватись діючими галузевими нормативними актами.

Слід зазначити, що у зв'язку із змінами з 01.01.2015 норм розділу III Кодексу "Податок на прибуток підприємств", для визначення об'єкта оподаткування платник податку на прибуток повинен керуватися даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності в частині обрахованих доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відносно оподаткування ПДВ операцій по списанню зіпсованих запасів (в тому числі із закінченим терміном використання), в податковому обліку вибуття товарів понаднормативної нестачі (бою) не пов'язане з його використанням у господарській діяльності підприємства. Тому такі операції підпадають під дію п. 198.5 ст. 198 Кодексу - на суму таких втрат нараховуються податкові зобов'язання з ПДВ. В такому випадку у платника податків такі товари згідно п. 189.1 ст. 189 Кодексу вважаються проданими за ціною не нижче ціни придбання. Оскільки нестачі ТМЦ в межах норм природного убутку включаються до складу витрат, тобто використовуються у господарській діяльності, то визначати умовний продаж таких ТМЦ слід тільки в сумі понаднормативних втрат. В такому випадку платник податку сам собі виписує податкову накладну та відображає податкове зобов'язання з ПДВ.

При цьому, слід зазначити, що кожен конкретний випадок потребує аналізу документів та матеріалів, що дозволяють ідентифікувати предмет запиту більш детально.

Відповідно до пп. 191.1.28 п. 191.1 ст. 191 Кодексу до функцій контролюючих органів, зокрема, належить надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень (пункт 52.5 статті 52 Кодексу).

Згідно пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

В. о. заступника начальника

І. В. Якушко




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали