Щодо питання приватизації гуртожитку

 

 Відповідно до статті 1 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" (далі - Закон) сфера дії цього Закону поширюється на гуртожитки, які є об'єктами права державної чи комунальної власності, та гуртожитки, які перебувають у повному господарському віданні чи в оперативному управлінні підприємств, установ, організацій з управління житловим фондом незалежно від форми власності, крім гуртожитків, що знаходяться на балансі військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил України та Міністерства внутрішніх справ України.

Цей Закон не поширюється на гуртожитки, що на законних підставах знаходяться у приватній власності, у тому числі ті, що передані територіальним громадам у постійне чи тимчасове користування.

Згідно із пунктом 4 статті 14 цього Закону передбачено затвердження Порядку компенсації за передачу гуртожитків, які не віднесені до державного житлового фонду, у тому числі тих, що перебувають у власності господарюючих суб'єктів, утворених у результаті корпоратизації чи приватизації колишніх державних та комунальних підприємств, а також тих, що перебувають у повному господарському віданні або оперативному управлінні державних, комунальних підприємств, установ, організацій (крім тих, що створено органами державної влади, органами місцевого самоврядування для утримання житлового фонду), у власність відповідних територіальних громад.

Органи місцевого самоврядування при вирішенні питання стосовно прийняття у власність територіальної громади гуртожитків, що не є об'єктами права державної власності, можуть користуватися нормою пункту 4 частини першої статті 3 цього Закону, відповідно до якої гуртожитки, які не є об'єктами права державної власності і на законних підставах включені до статутних фондів підприємств, утворених у процесі приватизації чи корпоратизації, можуть передаватися у власність територіальних громад на договірній основі згідно з чинним законодавством виходячи з юридичних повноважень та фінансових можливостей органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статей 319 та 321 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Принагідно повідомляємо, що на виконання пункту 5 Указу Президента України В. А. Ющенка від 24.11.2008 N 1073/2008 "Про заходи щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків" Одеською обласною державною адміністрацією утворено регіональну комісію із розв'язання проблемних питань забезпечення прав мешканців гуртожитків на житло (м. Одеса, пр. Шевченка, 4; тел. 718-92-85), до якої рекомендуємо Вам звернутися для вирішення порушених питань.

Лист від 27.12.2010 N 12/20-7-1919

Міністерство з питань житлово-комунального господарства України

По матеріалах «НОРМАТИВ PRO»

 




 

 

 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали