Щодо права здійснювати державний нагляд (контроль) за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов провадження певних видів господарської діяльності

 

 Статтею 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон про контроль) визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Дія цього Закону, зокрема, не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів, зокрема, оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про міліцію" (далі - Закон N 565) міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. Вона складається, зокрема, з підрозділів кримінальної міліції.

Статтею 5 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" встановлено, що оперативно-розшукова діяльність здійснюється, зокрема, оперативними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України - кримінальною, транспортною та спеціальною міліцією, спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю, судовою міліцією.

Підстави для проведення оперативно-розшукової діяльності передбачені в статті 6 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність".

Такими підставами, зокрема, є наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про злочини, що готуються або вчинені невстановленими особами; осіб, які готують або вчинили злочин; осіб, які переховуються від органів розслідування.

Крім того, статтею 6 вищезгаданого Закону забороняється приймати рішення про проведення оперативно-розшукових заходів при відсутності підстав, передбачених у цій статті.

Разом з тим у пункті 3 статті 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" зазначається, що оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності за наявності передбачених статтею 6 цього Закону підстав надається право порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні.

В той же час відповідно до статті 9 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", без заведення оперативно-розшукової справи проведення оперативно-розшукових заходів, крім випадку, передбаченого частиною четвертої цієї статті (при перевірці осіб у зв'язку з допуском їх до державної таємниці, а також до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках оперативно-розшукова справа не заводиться), забороняється.

При наявності достатніх підстав дозвіл на проведення оперативно-розшукової діяльності дає керівник відповідного оперативного підрозділу, який несе відповідальність за законність здійснюваних заходів відповідно до чинного законодавства.

Разом з тим статтею 982 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК України) встановлено, що у разі порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані вручити копію відповідної постанови особі, щодо якої порушено справу, та потерпілому негайно.

Також слід зазначити, що статтею 101 КПК України визначено, що органами дізнання є, зокрема, міліція.

Згідно зі статтею 103 КПК України на органи дізнання покладається вжиття необхідних оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили.

Водночас пунктом 24 статті 11 Закону N 565 визначено, що міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право, зокрема, вимагати від керівників підприємств, установ і організацій пояснення по фактах порушення законодавства, перевірка дотримання якого віднесена до компетенції міліції, а також у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, проводити перевірки по фактах порушення законодавства, контроль за додержанням якого віднесено до компетенції міліції, вимагати проведення інвентаризацій і ревізій відповідних сфер фінансово-господарської діяльності.

Органи міліції вправі приступити до проведення перевірки суб'єктів господарської діяльності за умови наявності направлення на перевірку, яке складається за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України. У направленні на перевірку зазначаються дата його видачі, назва підрозділу міліції, мета, вид, підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб підрозділу міліції, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника підрозділу міліції, скріпленого печаткою органу міліції.

В той же час порядок проведення перевірок суб'єктів господарювання органами міліції на даний час Кабінетом Міністрів України не встановлений, проте Законом про контроль визначені правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Таким чином, при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності підрозділами Міністерства внутрішніх справ України, крім проведення оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового слідства і правосуддя, повинні бути враховані вимоги Закону про контроль, зокрема процедура проведення такого контролю (оформлення документів на проведення перевірок тощо)

Слід також зазначити, що відповідно до статті 20 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов здійснює орган ліцензування в межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 р. N 1698 "Про затвердження переліку органів ліцензування" Міністерство внутрішніх справ України є органом ліцензування таких видів господарської діяльності, як:

- виробництво та ремонт вогнепальної зброї невійськового призначення і боєприпасів до неї, холодної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів у секунду, торгівля вогнепальною зброєю невійськового призначення та боєприпасами до неї, холодною зброєю, пневматичною зброєю калібром понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду;

- виробництво спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуальної захисту, активної оборони та їх продаж;

- надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян;

- діяльність, пов'язана з виробництвом, торгівлею піротехнічними засобами;

- діяльність, пов'язана з відкриттям та функціонуванням стрілецьких тирів, стрільбищ невійськового призначення, мисливських стендів.

Отже, МВС має право здійснювати державний нагляд (контроль) за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов провадження вищезгаданих видів господарської діяльності з дотриманням, зокрема, процедури, передбаченої Законом про контроль та Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

Одночасно повідомляємо, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 р. N 1698 "Про затвердження переліку органів ліцензування" Міністерство праці та соціальної політики України визначено як орган ліцензування з посередництва у працевлаштуванні за кордоном.

Тобто проведення перевірок додержання ліцензіатами Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном закріплено винятково за Мінпраці.

Лист від 09.10.2009 р. N 12266

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва

По матеріалах «НОРМАТИВ PRO»

 




 

 

 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали