ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ В СУМСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ЛИСТ

від 05.01.2012 р. N 223/10/31-027

ДПА в Сумській області розглянула запит щодо процесу комплексного випробування виробництва нових видів продукції на новій фабриці, яка введена в експлуатацію, і повідомляє таке.

Склад витрат та порядок їх визначення передбачено статтями 138 - 143 ПКУ (далі - Кодекс).

Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за своїм складом поділяються на дві групи: витрати операційної діяльності та інші витрати.

До складу витрат операційної діяльності відносяться собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг і витрати банківських установ.

Під собівартістю реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг згідно з пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 Кодексу розуміють витрати, прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням розділу III Кодексу.

Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу (п. 138.6 ст. 138 Кодексу).

Складові собівартості наведено в п. 138.8 ст. 138 Кодексу. До них, зокрема, належать:

• прямі матеріальні витрати, до складу яких включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних на півфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (пп. 138.8.1 цього пункту);

• прямі витрати на оплату праці, до яких включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві товарів (виконанні робіт, наданні послуг), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (пп. 138.8.2);

• амортизація виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

• вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

• інші прямі витрати, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені на конкретний об'єкт витрат, у тому числі внески на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв (п. 138.9 ст. 138 Кодексу).

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 Кодексу витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. N 318 (далі - Положення), витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами (п. 8 Положення).

Відповідно до норм Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом МФУ від 30.11.99 р. N 291, зареєстрованої в Мін'юсті України 21.12.99 р. за N 893/4186, для узагальнення інформації щодо здійснених витрат у звітному періоді, які піддягають віднесенню на витрати в майбутніх звітних періодах, призначено рахунок 39 "Витрати майбутніх періодів". До таких витрат відносяться витрати, пов'язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості; з освоєнням нових виробництв та агрегатів; сплачені авансом орендні платежі; оплата страхового поліса, оплата торгового патенту; передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання тощо.

Згідно з п. 14 Положення до складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку.

З урахуванням вищезазначеного та викладеної у листі позиції товариства, ДПА в Сумській області повідомляє, що понесені товариством витрати на виготовлення тестової продукції слід відображати на рахунку бухгалтерського обліку 39 "Витрати майбутніх періодів" з поступовим включенням таких витрат до собівартості продукції (не більше дворічного строку) з моменту початку її серійного випуску.

У податковому обліку зазначені витрати будуть поступово включатися до собівартості даної продукції при її серійному випуску у відповідності до вимог п. 138.8 ст. 138 Кодексу у складі загальновиробничих витрат.

Тобто при розрахунку об'єкта оподаткування платник податку має право врахувати витрати, включені до собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг), одночасно з визнанням доходів від реалізації таких товарів (робіт, послуг).

 

В. о. голови комісії з проведення
реорганізації ДПА в Сумській області,
перший заступник Голови
ДПА в Сумській області

О. Ткаченко





 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали