МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 21.08.2010 р. N 1/9-580

Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій,
Інститутам післядипломної педагогічної освіти 


Міністерство освіти і науки надсилає для практичного використання інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення у загальноосвітніх навчальних закладах предметів інваріантної складової навчального плану у 2010/2011 навчальному році.

Просимо довести їх до відома вчителів загальноосвітніх навчальних закладів.

 

Т. в. о. Міністра 

Б. М. Жебровський 


 

Додаток 


Інструктивно-методичні рекомендації
щодо вивчення у загальноосвітніх навчальних закладах предметів інваріантної складової навчального плану у 2010/2011 навчальному році

УКРАЇНСЬКА МОВА

Предметні цілі сучасного курсу української мови максимально наближені до життєвих потреб учнів, відображають їхні життєві орієнтири, спрямовують курс на інтенсивний мовленнєвомислительний, інтелектуальний і духовний розвиток школярів. При цьому розвиток мовленнєвої діяльності учня розглядається як інтегрований показник його особистісного зростання.

У 2010/2011 навчальному році вивчення української мови у 5 - 9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України (лист N 1/11-6611 від 23.12.2004 року): Українська мова. /Автори Г. Т. Шелехова, В. І. Тихоша, А. М. Корольчук, В. І. Новосьолова, Я. І. Остаф. За редакцією Л. В. Скуратівського. - К.: Ірпінь: Перун, 2005. - 176 с.

Вивчення української мови у 10 класі загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України (наказ МОН від 22.02.2008 N 122), відповідно до стратегії поступового переходу старшої школи на профільне навчання. Вивчення мови як профільного предмета і визначення ступеня її представленості як окремого навчального предмета в профілях інших спеціалізацій урегульовано за рахунок наявності програм різних рівнів (стандарту, академічного, профільного) для загальноосвітніх навчальних закладів, а саме:

Українська мова. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Технологічний, природничо-математичний, спортивний напрями, суспільно-гуманітарний напрям (економічний профіль). Рівень стандарту / Укладачі: М. І. Пентилюк, О. М. Горошкіна, А. В. Нікітіна. - К.: Грамота, 2009. - 60 с.

Українська мова. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Суспільно-гуманітарний напрям (історичний, правовий, філософський профілі); філологічний напрям (профілі - іноземна філологія, історико-філологічний); художньо-естетичний напрям. Академічний рівень / Укладачі: Л. В. Скуратівський, Г. Т. Шелехова, В. І. Тихоша, А. М. Корольчук, В. І. Новосьолова, Я. І. Остаф. - К.: Грамота, 2009. - 72 с.

Українська мова. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Філологічний напрям, профіль - українська філологія. Профільний рівень / Укладачі: Л. І. Мацько, О. М. Семеног - К.: Грамота, 2009. - 136 с.

Типові навчальні плани старшої школи реалізують зміст освіти залежно від обраного профілю навчання. Кожен з профілів передбачає вивчення предметів на одному із трьох рівнів:

- рівні стандарту - навчальні предмети не є профільними чи базовими (наприклад, українська мова у фізико-математичному профілі);

- академічному рівні - навчальні предмети не є профільними, але є базовими (наприклад, українська мова в історичному профілі);

- профільному рівні, який передбачає поглиблене вивчення відповідних предметів, орієнтацію їх змісту на майбутню професію (наприклад, українська мова у філологічному профілі).

Однією із передумов якісної роботи вчителя і ефективності навчання учнів української мови є наявність підручників і навчально-методичних комплектів. Так, вивчення української мови у 10 класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2010/2011 навчальному році здійснюватиметься за підручниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки України:

Заболотний О. В., Заболотний В. В. Українська мова. Рівень стандарту. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: Генеза, 2010.

Глазова О. П., Кузнецов Ю. Б. Українська мова. Академічний рівень. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. - К: Зодіак-Еко, 2010.

Плющ М. Я., Тихоша В. І., Караман С. О., Караман О. В. Українська мова. Профільний рівень. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: Освіта, 2010.

Вивчення української мови в 11 класах здійснюватиметься за однією з двох програм, затверджених Міністерством освіти і науки України:

Рідна мова. 5 - 11 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / Автори: Л. В. Скуратівський, Г. Т. Шелехова, В. І. Новосьолова. - К.: Шкільний світ, 2001.

Рідна мова: 5 - 11 клас. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / Автор: І. П. Ющук. - К.: Освіта. 2003.

Учителеві, який працюватиме в 11 класі за програмами 11-річної школи, доцільно ознайомитися зі змістом і структурою нової програми для старшої школи в умовах профільного навчання, оскільки її розроблено з урахуванням змін, які відбулися в освітній галузі. При цьому слід більше використовувати ресурс варіативної частини навчального плану й можливість поділу класів на групи, за умови кадрового і фінансового забезпечення.

У вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладах українська мова вивчатиметься за програмами:

У 5 - 9 класах: Українська мова. Автори Г. Т. Шелехова, В. І. Тихоша, А. М. Корольчук, В. І. Новосьолова, Я. І. Остаф. За редакцією Л. В. Скуратівського. - К.: Ірпінь: Перун. 2005. - 176 с.

У 10 - 11 класах: Українська мова. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Технологічний, природничо-математичний, спортивний напрями, суспільно-гуманітарний напрям (економічний профіль). Рівень стандарту / Укладачі: М. І. Пентилюк, О. М. Горошкіна, А. В. Нікітіна. - К.: Грамота, 2009. - 60 с.

Згідно з наказом МОН від 18.02.2008 N 99 "Про Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів" розроблено навчальну програму з української мови:

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням української мови. 8 - 9 класи. / Програму підготували С. О. Караман, О. В. Караман, М. Я. Плюш, В. І. Тихоша; за редакцією С. О. Карамана - К.: Грамота, 2009. - 100 с.

Для досягнення основної освітньої мети в загальноосвітніх навчальних закладах (класах) з поглибленим вивченням української мови у 8 - 9 класах найбільш відповідними підходами до навчання української мови є комунікативно-функціональний, особистісно зорієнтований, соціокультурний і компетентнісний. Кожен із курсів для певного класу складається з чотирьох змістових ліній (мовленнєвої, мовної, соціокультурної і діяльнісної, або стратегічної).

Завданнями поглибленого вивчення української мови є:

- вироблення в учнів компетенцій комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях;

- ознайомлення з мовною системою як основою для формування мовних умінь і навичок - орфоепічних, граматичних, лексичних, правописних, стилістичних;

- формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдських орієнтирів, тобто прилучення через мову до культурних надбань українського народу і людства загалом.

Вивчення програмового матеріалу організовується з урахуванням міжпредметних зв'язків, що забезпечить поглиблене розуміння мовних явищ, розширення кругозору учнів, формування в них умінь використовувати знання з інших предметів на уроках української мови.

Поглиблене вивчення української мови у 8 - 9 класах може здійснюватися за підручниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки України:

Рідна мова: Підручник для 9 кл. гімназій, ліцеїв та шк. з поглиб. вивч. укр. мови / М. Я. Плющ, В. І. Тихоша, С. О. Караман, О. В. Караман. - 2-ге вид. - К.: Освіта, 2006. - 288 с.

Українська мова. Підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням української мови / С. О. Караман, О. В. Караман, М. Я. Плющ, В. І. Тихоша. - К.: Освіта, 2010.

Українська мова. Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням української мови / С. О. Караман, О. В. Караман, М. Я. Плющ, В. І. Тихоша. - К.: Освіта, 2010.

У старшій школі дуже важливо врахувати нахили, здібності учнів і створювати умови для навчання за обраним профілем. Здійснюється така підготовка у формі реалізації курсів за вибором і факультативів, поглибленого вивчення окремих предметів, зокрема української мови, на диференційованій основі, що дає змогу максимально врахувати індивідуальні розумові особливості учнів, виявляти їхні інтереси й нахили до певних предметів з метою профорієнтації. Поступова активізація різних видів диференційованого навчання (внутрішньокласна, курси за вибором, факультативи, класи з поглибленим вивченням предметів) забезпечує реалізацію особистісно зорієнтованого навчання, усвідомлення учнями своїх інтересів і пізнавальних потреб, а також спробу виявиш себе в різних видах діяльності. 

Курси за вибором дають змогу учням не тільки оволодіти технологією вибору, а й апробувати різний зміст з метою самовизначення. Важливо доповнити курси за вибором системою заходів, спрямованих на самопізнання (педагогічна й психологічна діагностики), розвивати вміння висловлювати й аргументувати власні думки, твердження, приймати рішення, планувати власну діяльність (тренінги, проектна діяльність), розвивати вміння учнів орієнтуватися в навколишній освітній і трудовій інфраструктурі.

Програми курсів за вибором і факультативів для старшої школи, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, уміщено у збірниках:

Програми спецкурсів та факультативів з української мови / Упоряд. В. Федоренко, Г. Федяй. - К.: Вид. дім "Шкільний світ", 2006. - 120 с.

Українська мова і література. Програми факультативних і спеціальних курсів: 7 - 11 класи. Вип. 1. - К..: Ред. журн. "Дивослово", 2007.

Українська мова і література. Програми факультативних та спеціальних курсів: 8 - 11 класи. Вип. 2. - К.: Дивослово, 2008.

Збірник курсів за вибором і факультативів з української мови / За загальною редакцією Таранік-Ткачук К. В. - К.: Грамота, 2010.

Деякі програми курсів за вибором і факультативів мають методичне забезпечення і надруковані разом з розробками занять у одному навчальному посібнику. Наприклад:

Степанюк М. Лексикографія української мови. Навчально-методичний посібник для факультативних занять. 9 клас. - Тернопіль: Мандрівець, 2008. - 124 с.

Авраменко О. М., Чуріна В. Ф. Стилістика сучасної української мови. Програма факультативного курсу / 10 - 11 кл. - К.: Грамота, 2008. - 256 с.

Цимбалюк В. І. Мова як генетичний код народу: Навчальний посібник для факультативних занять. - Тернопіль: Мандрівець, 2009. - 176 с.

Марущак В. І. Школа журналіста: Навчальний посібник. - Тернопіль: Мандрівець. 2009. - 136 с.

Звертаємо особливу увагу, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 01.09.2009 р. N 806 "Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах" загальноосвітні навчальні заклади мають право використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, схвалення відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки.

Навчально-методична література, яка має гриф Міністерства освіти і науки України і схвалена до використання у загальноосвітніх навчальних закладах, щорічно зазначається в "Переліку програм, підручників і навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою" для основної і старшої школи й друкуються на початку навчального року в "Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України".

Оцінювання результатів навчальної діяльності учнів з української мови здійснюється на основі функціонального підходу до мовної освіти. Тобто робота над мовною теорією, формуванням знань про мову підпорядковується інтересам розвитку мовлення учнів.

При цьому оцінювання результатів мовленнєвої діяльності відбувається за такими показниками: аудіювання (слухання й розуміння прослуханого), говоріння й письмо (діалогічне і монологічне мовлення), читання вголос і мовчки, мовні знання і вміння, правописні (орфографічні і пунктуаційні) уміння учнів.

Матеріали для перевірки зазначених вище видів діяльності добираються відповідно до вимог програми для кожного класу, з урахуванням тематики соціокультурної змістової лінії, рівня підготовки, вікових особливостей і пізнавальних інтересів учнів. Про орієнтовні обсяги робіт і критерії оцінювання докладно було подано в "Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України" - N 19 - 20 - 21 за 2008 р., стор. 32 - 45.

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учнів щодо оволодіння змістом предмета, уміннями й навичками відповідно до вимог навчальної програми.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завданнями є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння й первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, установлення зв'язків між ними і засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок. Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове і фронтальне опитування; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо.

Для контрольної перевірки мовних знань і вмінь використовуються завдання тестового характеру, складені на матеріалі слова, сполучення слів, речення, груп пов'язаних між собою речень. Одиницею контролю є вибрані учнями правильні варіанти виконання завдань тестового характеру й самостійно дібрані приклади.

Оцінювання здійснюється таким чином, щоб за зазначену вище роботу учень міг одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка не дала задовільного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу).

Контрольна перевірка з української мови здійснюється фронтально та індивідуально.

Фронтально оцінюються: аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ і письмовий твір, мовні знання і вміння.

Індивідуально оцінюються: говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос (5 - 9 класи). Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку. У I семестрі пропонуємо провести оцінювання 2 видів мовленнєвої діяльності (усний твір, діалог), результати оцінювання виставити в колонку без дати і врахувати в найближчу тематичну. У II семестрі провести оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як усний переказ і читання вголос. Повторне оцінювання всіх видів мовленнєвої діяльності не проводять.

Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань тестового характеру (на їх виконання відводиться 15 - 20 хвилин уроку) залежно від характеру виучуваного матеріалу. Решту часу контрольного уроку може бути використано на виконання завдань з аудіювання, читання мовчки.

Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольної (тестової) роботи з мовної теми. Оцінку за семестр виставляють на основі тематичного оцінювання.

Оцінювання говоріння, читання вголос (5 - 9 класи) здійснюється індивідуально шляхом поступового накопичення оцінок для того, щоб кожний учень (учениця) одержав(ла) мінімум одну оцінку за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу й усного твору. Для цих видів робіт не відводять окремого уроку, а оцінки виводять один раз на рік і виставляють у колонки без дати.

Кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови в загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання скориговано у програмі з української мови для 5 - 12 класів (лист МОН від 18.05.2009 N 1/9-342).

Фронтальні види контрольних робіт:

Форми контролю 

 

10 

11 

II 

II 

II 

II 

II 

II 

II 

Перевірка мовної теми

Письмо: 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

переказ 

твір 

Правопис: 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

диктант** 

Аудіювання* 

Читання мовчки* 



* Основною формою перевірки мовної теми, аудіювання і читання мовчки є тестові завдання.

** Основною формою перевірки орфографічної і пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант.

У таблиці зазначено мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт, учитель на власний розсуд має право збільшувати цю кількість, залежно від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо.

Ведення зошитів оцінюється від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботи.

Подаємо зразок заповнення сторінки журналу за програмою академічного рівня (2 години на тиждень). Звертаємо особливу увагу, що додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться.

Зразок

Орієнтовна схема запису в журналі результатів оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови

N
п/п 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зо-
шит 

 

 

 

 

Діа-
лог
 

 

Усний
твір
 

 

 

 

Зо-
шит 

 

 

 

 

 

Зо-
шит 

 

 

Тема-
тична
 

Брик Ольга 

 

10 

 

 

10 

 

 

 

10 

 

10 

 

10 

 

10 

 

 

10 

10 

 

 

10 

10 

10 

10 

Вакула Інна 

 

 

 

 

 

8 

 

9 

 

9 

 

10 

9 

9 

9 

Вовк Іван 

 

 

 

 

 

 

 

6 

 

7 

 

 

 

 

7 

 

 

7 

7 

7 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


N
п/п 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зо-
шит 

 

 

Тема-
тична
 

I
се-
местр
 

Скори-
гована
 

 

 

 

 

 

 

 

Пере-
каз
усний
 

 

 

Зо-
шит 

 

 

Брик Ольга 

 

10 

 

11 

 

11 

11 

9 

10 

10 

10 

 

 

10 

 

10 

 

11 

10 

 

Вакула Інна 

 

 

 

8 

9 

8 

8 

9 

 

 

 

 

7 

 

 

Вовк Іван 

 

 

 

6 

6 

6 

6 

7 

 

 

 

 

5 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


N
п/п 

  

 

 

 

 

 

Зо-
шит 

 

Аудію-
вання
 

Тема-
тична
 

 

 

 

 

 

 

Чи-
тання
вголос
 

 

 

 

Зо-
шит 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зо-
шит 

 

 

Брик Ольга 

 

10 

 

10 

10 

10 

 

9 

10 

 

 

10 

10 

10 

 

10 

 

10 

11 

 

 

11 

 

 

Вакула Інна 

 

 

8 

8 

8 

 

7 

 

9 

 

9 

 

 

 

8 

 

Вовк Іван 

 

 

6 

7 

7 

 

 

6 

 

 

7 

 

7 

 

 

 

7 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


N
п/п 

  

 

 

 

 

Зошит 

 

 

Тематична 

II семестр 

Скоригована 

Річна 

ДПА 

Апеляційна 

Брик Ольга 

10 

 

 

10 

11 

10 

11 

10 

 

10 

11 

 

Вакула Інна 

 

9 

8 

9 

8 

 

9 

9 

 

Вовк Іван 

 

 

8 

7 

8 

7 

 

7 

7 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт, не відводячи на це окремого уроку. Тематичний бал не підлягає коригуванню (повторне тематичне оцінювання не проводиться і оцінка за повторне тематичне оцінювання не виставляється).

Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконував(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом "Тематична" виставляється н/а (не атестований(а)).

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок і має бути наближеним до середнього арифметичного від суми балів тематичного оцінювання. При цьому слід ураховувати динаміку особистих навчальних досягнень учнів з предмета, важливість теми (тривалість її вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу тощо), але завжди на користь учня.

Наприклад, за відсутності однієї тематичної оцінки (учень був не атестований (н/а) з поважної причини) семестровий бал має виставлятися на підставі наявних тематичних оцінок на користь дитини, з урахуванням самостійного засвоєння нею матеріалу попередньої теми, за яку виставлено "н/а".

Докорінний перегляд існуючих засобів навчання спричинила поява інформаційних технологій на електронних носіях, які підтримують мету інформатизації освіти: забезпечення доступності знань, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей учнів на основі індивідуалізації навчання, інтенсифікації навчального процесу тощо. Усе це переконує в необхідності розроблення ефективних методів і засобів комп'ютерного навчання української мови, яке сприятиме піднесенню рівня зацікавленості учнів у процесі навчання, розвиватиме їхній інтерес до предмета, привчатиме ефективно використовувати нові технології у процесі навчання.

Використання комп'ютерних технологій є істотним резервом підвищення грамотності учнів, зокрема систематичне написання комп'ютерних диктантів, де є така можливість, за допомогою яких індивідуалізується процес удосконалення правописних умінь і навичок і зростає його ефективність. Можна порадити електронні посібники, схвалені Міністерством освіти і науки України до використання в навчальному процесі:

Практикум з української мови: 10 - 11 класи (автори Л. Скуратівський, Г. Шелехова, В. Новосьолова, Л. Плетньова), розробник "Квазар-Мікро-Техно", 2006);

Педагогічний програмний засіб "Українська мова, 7 клас" (автори - Г. Шелехова, В. Новосьолова, Я. Остаф, Л. Скуратівський), розробник ЗАТ "Мальва", 2007);

Педагогічний програмний засіб "Українська мова, 8 клас" (автори - Г. Шелехова, В. Новосьолова, Я. Остаф), розробник ЗАТ "Мальва", 2008);

Українська мова. Збірник текстів для диктантів. 9 клас. Державна підсумкова атестація (аудіодиск). - К., 2010 та ін.

Використання електронного посібника на уроках української мови передбачає пошук шляхів уникнення одноманітності в роботі вчителя на уроці, наочне представлення мовних об'єктів і процесів, включення відеосюжетів, можливість виявлення рівня навчальних досягнень учнів, забезпечення диференціації, індивідуалізації навчання, мовленнєвого розвитку школярів, широке наведення зразків мовленнєвого етикету, формування мотивованого ставлення до вивчення мови, оперативний самоконтроль учнів у процесі виконання вправ і тестів тощо. Також електронний посібник має широкі можливості щодо роботи з додатковою інформацією (словниками, енциклопедіями, довідниками, бібліографією та ін.), проведення мовних ігор, тестів для самоконтролю й відпрацювання з метою закріплення мовних і мовленнєвих умінь і навичок школярів.

Для отримання ширшої інформації радимо звернутися до Інтернет-сайтів мовної тематики: vesna.sammit.kiev.ua; ingresua.tripod.com/domivka.htm.

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

У 2010/2011 навчальному році вивчення української літератури в 5 - 9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України: Українська література. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / Автори Р. В. Мовчан, Н. В. Левчик, О. А. Камінчук, М. П. Бондар, О. Б. Поліщук, М. М. Сулима, Л. П. Шабельникова, В. М. Садівська. Керівник проекту М. Г. Жулинський. За загальною редакцією Р. В. Мовчан. - К., Ірпінь: Перун, 2005. - 201 с.

З метою поліпшення якості шкільної літературної освіти, урахування громадської думки щодо виховної та естетичної вартості окремих програмових художніх творів та розвантаження змісту навчальної програми, відповідно до рішення колегії Міністерства освіти і науки від 11 лютого 2010 року, протокол N 1/4-2, затверджено зміни до навчальної програми з української літератури (5 - 9 класи), а саме:

5 клас: легенда "Лісова панна" - вилучено з програми; казка В. Короліва-Старого "Потерчата" - винесено на позакласне читання;

6 клас: усунуто дублювання вивчення кіноповісті О. Довженка "Зачарована Десна" (у 6 класі вивчаються фрагменти твору, а в 11 класі - вивчення твору "Зачарована Десна" знято); твір С. Руданського "Козак і король" - вилучено з програми (замінено на гуморески "Добре торгувались" і "Гуменний"); оповідання С. Васильченка "Басурмен" - вилучено з програми (замінено на твір "У темряві"); зменшено на початку навчального року вивчення поезій напам'ять (замість 5 пісень на величезне прохання вчителів вивчатиметься 2 на вибір);

7 клас: твір Б. Лепкого "Цвіт щастя" - винесено на позакласне читання: вірш А. Малишка "Приходять предки..." - вилучено з програми (замінено на поезію "В завійну ніч з незвіданих доріг..."); твір І. Франка "Іван Вишенський" - текстуальне вивчення замінено на оглядове (1 година); поезії В. Самійленка "Ельдорадо" і "Патріоти" вилучено з програми, замінено на твори "На печі", "Не вмре поезія...";

8 клас: вивчення творчості Є. Дударя (за програмою: "Слон і мухи", "Лісова казка", "Червона Шапочка") вилучено з програми - натомість вивчаються оповідання О. Чорногуза "Як вибирати ім'я", "Як поводитись у кіно" зі збірки оповідань "Веселі поради";

9 клас: притча І. Липи "Мати" - вилучено з програми; усунуто дублювання вивчення вірша Т. Шевченка "Садок вишневий коло хати..." (у 5 класі твір вивчається, у програмі для 9 класу - знято); зменшено на початку навчального року вивчення поезій напам'ять (замість 4 пісень вивчатиметься 2 на вибір).

Вивчення української літератури у 10 класі загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України, відповідно до стратегії поступового переходу старшої школи на профільне навчання (нова редакція Концепції профільного навчання у старшій школі; наказ МОН від 11.09.2009 N 854). Ефективність практичного втілення системи профільного вивчення української літератури та визначення ступеня її представленості як окремої навчальної дисципліни в профілях інших спеціалізацій забезпечується наявністю двох профільних програм.

Українська література. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний, спортивний, суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний напрями; філологічний напрям (профілі - іноземна філологія, історико-філологічний). Академічний рівень / Укладачі: М. Г. Жулинський, Г. Ф. Семенюк - керівники авторського колективу; Р. В. Мовчан, Н. В. Левчик, М. П. Бондар, О. А. Камінчук, В. І. Цимбалюк. - К.: Грамота. 2009. - 88 с.

Українська література. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Філологічний напрям (профіль української філології). Профільний рівень / Укладачі: М. Г. Жулинський, Г. Ф. Семенюк - керівники авторського колективу; Р. В. Мовчан, Н. В. Левчик, М. П. Бондар, О. А. Камінчук, В. І. Цимбалюк. - К.: Грамота. 2009. - 180 с.

Програма академічного рівня збігається за змістом і формою з програмою рівня стандарту (як за кількістю годин, так і за вимогами до рівня оцінювання навчальних досягнень учнів). Для вивчення української літератури за цими рівнями передбачено один підручник.

Уточнення потребує те, що кількість годин у 10 класі на вивчення художніх творів навчальної програми профільного рівня було розподілено із урахуванням 3 годин на тиждень. У 2010/2011 навчальному році учитель на власний розсуд має право розподілити матеріал програми профільного рівня, визначивши у календарно-тематичному плануванні розподіл годин у 10 класі на 4 години на тиждень.

Однією з передумов якісної роботи вчителя й ефективності навчання учнів української літератури є наявність підручників і навчально-методичних комплектів. Так, вивчення української літератури в 10 класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2010/2011 навчальному році здійснюватиметься за підручниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки:

- Авраменко О. М., Пахаренко В. І. Українська література. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту, акад. рівень. - К.: Грамота, 2010.

- Семенюк Г. Ф., Ткачук М. П., Слоньовська О. В., Гром'як Р. Т., Вашків Л. П., Плетенчук Н. С. Українська література. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту, академічний рівень. - К.: Освіта, 2010.

- Семенюк Г. Ф., Ткачук М. П., Слоньовська О. В., Гром'як Р. Т., Вашків Л. П., Плетенчук Н. С. Українська література. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Профільний рівень. - К.: Освіта, 2010.

Вивчення української літератури в 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання здійснюватиметься за однією з двох чинних програм, затверджених Міністерством освіти і науки України:

Українська література: 5 - 11 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською і російською мовами навчання / Укладачі Р. В. Мовчан, Н. В. Левчик, О. А. Камінчук, М. П. Бондар, М. М. Сулима, В. І. Сулима; керівник авторського колективу М. Г. Жулинський. - К.: Генеза, 2002. - 136 с;

Українська література: 5 - 11 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською і російською мовами навчання / Укладачі О. М. Бандура, Н. Й. Волошина. - К.: Шкільний світ, 2002. - 86 с.

У вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладах українська література вивчатиметься за програмами:

У 5 - 9 класах: Українська література. 5 клас. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / Автори Р. В. Мовчан, Н. В. Левчик, О. А. Камінчук, М. П. Бондар, О. Б. Поліщук, М. М. Сулима, Л. П. Шабельникова, В. М. Садівська. Керівник проекту М. Г. Жулинський. За загальною редакцією Р. В. Мовчан. - К., Ірпінь: Перун, 2005. - 201 с. (з урахуванням внесених змін до навчальної програми).

У 10 - 11 класах: Українська література. 10 клас. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний, спортивний, суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний напрями; філологічний напрям (профілі - іноземна філологія, історико-філологічний). Академічний рівень / Укладачі: М. Г. Жулинський, Г. Ф. Семенюк - керівники авторського колективу; Р. В. Мовчан, Н. В. Левчик, М. П. Бондар, О. А. Камінчук, В. І. Цимбалюк. - К.: Грамота, 2009. - 88 с.

Згідно з наказом МОН від 18.02.2008 N 99 "Про Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів" розроблено навчальну програму з української літератури:

- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням української літератури. 8 - 9 класи. // Керівники авторського колективу: М. Г. Жулинський, Г. Ф. Семенюк; за загальною редакцією Р. В. Мовчан; авторський колектив: Р. В. Мовчан, М. М. Сулима, В. І. Цимбалюк, Н. В. Левчик, М. П. Бондар. - К.: Грамота. 2009. - 88 с.

Основними завданнями поглибленого вивчення літератури є: вироблення в учнів стійкого інтересу до читання, до української книжки зокрема; формування самостійного, критичного, творчого мислення школярів у процесі аналізу художнього твору на основі засвоєння ними необхідної суми знань; розвиток творчих здібностей, загальнокультурного рівня учнів через ознайомлення їх із творами мистецтва слова, розвиток високих моральних цінностей людини, втілених у художніх творах; виховання сучасної естетично розвиненої особистості, творчою читача зі сформованим почуттям національної свідомості та власної людської гідності.

Одним з основних компонентів допрофільної та профільної підготовки є курси за вибором і факультативи. Зазначені курси сприяють одержанню старшокласниками чітких уявлень про свою майбутню професію, що так чи інакше має бути пов'язана з філологією (учитель-словесник, журналіст, редактор, коректор, перекладач, фольклорист, науковець філологічної спеціалізації тощо), а також дають змогу виробити особистісні риси та фахові навички.

Програми курсів за вибором і факультативів, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, вміщено у збірниках:

Українська мова й література. Програми факультативних та спеціальних курсів: 7 - 11 класи. Вип. 1. - К.: Журн. Дивослово, 2007.

Українська мова й література. Програми факультативних та спеціальних курсів: 8 - 11 класи. Вип. 2. - К.: Дивослово, 2008.

Збірник програм курсів за вибором та факультативів з української літератури / За загальною ред. Таранік-Ткачук К. В. - К.: Грамота, 2010.

З метою рівномірного розподілу навантаження учнів протягом навчального року, подаємо рекомендовану кількість видів контролю у процесі вивчення української літератури у кожному класі. Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов'язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контролю відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.

Обов'язкова кількість видів контролю

Класи 

5 

6 

7 

8 

9 

Семестри 

II 

II 

II 

II 

II 

Контрольні роботи
у формі:
 

контрольного класного твору; 

виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо) 

Уроки розвитку мовлення*
(РМ) 

2
(у + п) 

2
(у + п) 

2
(у + п) 

2
(у + п) 

2
(у + п) 

2
(у + п) 

2
(у + п) 

2
(у + п) 

2
(у + п) 

2
(у + п) 

Уроки позакласного читання
(ПЧ) 

Контрольний домашній твір 

 

Перевірка зошитів 


У 8 - 9 класах з поглибленим вивченням української літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд вчителя визначається кількість і види контрольних робіт).

10 - 11 класи

Класи 

10 

11 

 

10 

11 

Семестри 

II 

II 

II 

II 

 

РІВЕНЬ СТАНДАРТУ, АКАДЕМІЧНИЙ 

ПРОФІЛЬНИЙ РІВЕНЬ 

Контрольні роботи
у формі:
 

контрольного класного твору; 

виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо) 

Уроки розвитку мовлення* (РМ) 

2
(у + п) 

2
(у + п) 

2
(у + п) 

2
(у + п) 

2
(у + п) 

2
(у + п) 

2
(у + п) 

2
(у + п) 

Уроки позакласного читання (ПЧ) 

Контрольний домашній твір 

Перевірка зошитів 



* У кожному семестрі обов'язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого - писемного. Умовне позначення у таблиці - (у + п).

Можливі види контрольних робіт: тест; відповіді на запитання; контрольний літературний диктант; анкета головного героя; комбінована контрольна робота тощо; письмові контрольні твори.

Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення: складання оповідання (казки) за прислів'ям; добір прислів'їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору; введення власних описів в інтер'єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі; усний переказ оповідання, епізоду твору; твір-характеристика персонажа; написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом; написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо; твір-опис за картиною; складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника); підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) - індивідуального чи колективного - з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо; складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації; написання реферату; ідейно-художній аналіз поетичною чи прозового твору; написання листа авторові улюбленої книжки; інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо.

Уточнення потребують вимоги щодо структури і особливостей проведення уроків виразного читання*.


* Вимоги до уроків виразного читання є подібними для української і світової літератур.

Виразне читання - це мистецтво відтворення в живому слові думок і почуттів (якими насичений художній твір), а також наміру виконавця і його ставлення до виконуваного твору. Для визначення цього мистецтва користуються також термінами художнє читання, декламація (можна вживати ці терміни як синонімічні).

Виразне читання на уроках української літератури - це не лише мистецтво виконання художнього тексту, а й предмет навчання цього мистецтва, і метою такого навчання є формування естетично розвиненого читача, здатного відчувати художнє слово, вміти насолоджуватися прочитаним (О. О. Ісаєва).

Декламації, мелодекламації та художньому виконанню на уроках світової літератури приділяється багато уваги. Завдання вчителя - допомогти відчути велику силу слова, що впливатиме на почуття, думки, волю, характер і здатність отримувати морально-естетичне задоволення від художнього твору. Мистецтвом усного виконання будь-якого тексту є виразне читання (від імені оповідача), напам'ять - декламація (від ліричного героя), а майстерність володіння виконавським словом називають художнім читанням.

Художнє читання - публічне виконання творів літератури (віршів, прози, публіцистики) - особливий вид естрадного мистецтва. Процес навчання майстерного виконання творів складний, тому вчителеві бажано на кожному уроці з літератури вдосконалювати ті вміння, якими учні оволодівають на уроках виразного читання.

Процес підготовки вчителя до уроку виразного читання проходить у такій послідовності: 1. Сприйняття тексту. Відчуття краси і одержання естетичної насолоди від прочитаного через уяву і почуття. 2. Аналіз тексту. Розмірковування над твором, відтворення в уяві створених автором картин, перечитування окремих епізодів, знову переживаючи їхню красу, зіставлення своїх міркувань з висновками дослідників. 3. Визначення виконавських задач і шліфування своєї манери виконання. 4. Тренування в декламації. 5. Визначення і уточнення запитань, які треба пояснити.

Структура уроків виразного читання

Готуючи учнів до уроку виразного читання, треба пропонувати їм переписати текст твору (уривок) у робочий зошит (через рядок, залишаючи місце для позначок).

Хід уроку складається з таких етапів: 1. Вступна бесіда (слово). Створення атмосфери зацікавленості твором (історичний, соціальний, біографічний, лексичний коментар). 2. Зразкове читання (показ). Взірцеве читання вчителя або підготовленого завчасно учня, прослуховування звукового запису. 3. Читання учнями тексту про себе ("мовчазне", "німе" читання). Сприяє заглибленню в текст, відчуттю звучання, підготовки до бесіди. 4. Поділ тексту на ланки. Для загострення уваги на композиції твору чи окремої її частини і підготовки до наступного читання кожної частини зокрема. 5. Читання окремих частин тексту. Включає коментар до тексту, вправи у вимові важких слів, словосполучень, зворотів, розмітка найважчих частин тексту знаками партитури, обговорення інтонації, техніки мовлення, логіки читання та емоційно-образної виразності.

Прийоми навчання читати виразно

1. Урахування інтонаційного забарвлення кожного розділового знака.

2. Прийом показу як наочна ілюстрація для того, щоб викликати в уяві живі картини, бажання прочитати твір.

3. Прийом зіставлення спонукає до обговорення, оцінки і вибору потрібної інтонації, запобігає помилкам (зіставлення виконання учнів і вчителя, двох учнів, відтворення інтонації з відтінком шаржування тощо).

4. Усне малювання сприяє розвитку творчої уяви, допомагає наблизитися до розуміння образів.

5. Бесіда за продуманими запитаннями (мета - зрозуміти смисл, уявити картину, визначити почуття автора, ставлення учнів, знайти кращі інтонації).

6. Хорове читання (позбавити дискомфорту й знайти найоптимальніше звучання).

7. Читання в особах (пошук варіантів виконання, випробування здібностей у різних ролях).

8. Аналіз досягнень і недоліків у техніці мовлення, орфоепії, наголосах, логіці читання, емоційно-образній виразності (конкретні, суттєві зауваження, співчуття, щира доброзичливість).

9. Уважне слухання (використовуючи музичний запис як зразок, доцільно давати додаткові завдання:

1) вдумливо, уважно прочитати текст очима;

2) прочитати голосно, вслухаючись у власне виконання, або читати текст очима так, щоб відчути, як він звучить;

3) прослухати цей текст у виконанні артиста і зіставити його інтонаційну редакцію зі своєю).

Вимоги до виразного читання

1. Відтворення емоційної насиченості твору (внутрішнє "бачення", робота творчої уяви читця - особливо поетичного тексту).

2. Розуміння ідейно-художнього смислу, а не лише фактичного змісту тексту.

3. Вміння висловити своє особисте ставлення, передати зміст і настрій слухачам.

Процес підготовки до виразного читання може включати складання партитури, що є сукупністю умовних знаків, за допомогою яких роблять розмічування тексту, щоб запобігти можливим помилкам у процесі його читання.

Партитура художнього тексту - це графічне відтворення звучання художнього твору. Складаючи партитуру, позначають паузи, наголоси, підвищення й зниження тону, інтонаційні переломи тощо. Партитурні позначки допоможуть учителеві в процесі навчання учнів, особливо коли треба показати, як здійснити інтонаційну фігуру, що не визначена розділовим знаком. Скласти партитуру - означає розмітити текст умовними позначками, які допомагають уникнути логічних помилок у процесі повторних читань.

Складання партитури розпочинається із розчленування тексту на частини, періоди, ланки, мовні такти.

Учитель може запропонувати учням такі пам'ятки для вироблення навичок виразного читання віршових творів.

Реєстр основних партитурних знаків:

Знак 

Значення 

весна 

пряма лінія під словом - для позначення логічного наголосу 

коротка пауза 

// 

середня пауза 

/// 

довга пауза 

­ 

підвищення тону 

® 

рівний тон 

Ї 

зниження тону 

  

пунктир під словом (словами) - для позначення уповільнення вимови 

 

лігатура вгорі між словами - для зв'язки слів, вимовлених на одному диханні 

{ "Я твій!.." } 

фігурні дужки вказують на зміну адресата 


Пам'ятка "Як навчитися виразно читати віршові твори"

1. Вдумливо прочитай вірш; 2. З'ясуй лексичне значення незрозумілих тобі слів; 3. За змістом та ідеєю твору визнач настрій, з яким читатимеш твір; 4. У кожному рядку визнач (підкресли олівцем) стрижневе слово, тобто слово, на яке падає логічний наголос (слово, яке слід інтонаційно голосом виокремити, бо воно найвагоміше в рядку чи реченні); 5. Познач олівцем паузи: а) кома - ледь помітна пауза (позначка - /); б) двокрапка й тире - помітна пауза (позначка - //); в) крапка - явна пауза із інтонацією завершеності (позначка - ///); 6. Ліворуч від кожного рядка постав стрілку, що передає тон читання: а) підвищення тону - стрілка вгору (­); б) зниження тону - стрілка вниз (Ї); в) рівний тон - горизонтальна стрілка (®); 7. Прочитай кілька разів вірш з дотриманням вимог усіх позначок; 8. Читаючи вірш, уявляй картини, які виникають, і запам'ятовуй їх послідовність; 9. Вивчивши вірш напам'ять, виразно прочитай його своїм близьким і з'ясуй, що б вони побажали тобі для кращого прочитання твору. Врахуй їхні побажання.

Пам'ятка декламатора

1. До читання напам'ять повтори про себе текст вірша; 2. Перед тим як декламувати, займи зручну й правильну позу (стань рівно, розправ плечі, набери потрібну кількість повітря). Для впевненості на початку читання можеш дивитися періодично на двох-трьох учнів, з якими товаришуєш (щоб відразу не знітитися), а згодом, оволодівши ситуацією, слід розсіювати свою увагу по всьому класу; 3. Назви автора й твір, який читатимеш; 4. Читання вірша можеш супроводжувати жестами, проте рухи рук мають бути стриманими, не втомлювати й відволікати слухача; 5. Не поспішай під час читання, набирай повітря рівними частинами під час пауз; 6. Декламуючи, уявляй картини, які озвучуєш, і з відповідним темпом і настроєм передавай їх; 7. Не варто занадто голосно читати вірш, оскільки майстерність у читанні художнього твору визначається насамперед темпом, інтонацією, дотриманням пауз, настроєм, а також мімікою, жестами та ін.

Розмічання мовних тактів (скісні риски) і читання за ними потрібні для того, щоб змусити учня аналізувати фрази і вникати в їх суть. Уся робота з виразного читання в школі (порівняно з іншими видами робіт з художнім текстом) ґрунтується на високій майстерності вчителя-словесника і його педагогічному такті.

Рекомендуємо вчителям самим визначати уривки прозових творів (один раз на рік). Орієнтовна кількість слів для вивчення напам'ять уривків прозових текстів за класами

Клас 

10 

11 

Кількість слів 

50 - 60 

60 - 70 

70 - 80 

80 - 90 

90 - 100 

100 - 110 

110 - 120 


Для вивчення уривка прозового тексту напам'ять краще вибирати пейзажі, описи зовнішності (характеру) літературного героя чи описи інтер'єру (екстер'єру) будівлі.

Зазначаємо критерії оцінювання виразного читання напам'ять художніх творів (О. О. Ісаєва)

Рівні навчальних досягнень 

Критерії оцінювання 

Початковий 

Учень монотонно читає напам'ять лише окремі фрази художнього тексту 

Учень невиразно читає напам'ять невеличкий фрагмент рекомендованого для вивчення твору 

Учень читає напам'ять недостатній за обсягом уривок твору зі значною кількістю фактичних мовленнєвих помилок 

Середній 

При читанні напам'ять твору учень допускає значну кількість помилок різного характеру 

Учень читає вивчений напам'ять твір зі значними змістовими неточностями, порушенням правил техніки мовлення 

Учень читає напам'ять художній твір з окремими орфоепічними та змістовими огріхами 

Достатній 

При читанні напам'ять твору учень правильно, чітко передає зміст твору, але виконує його невиразно, монотонно 

Вивчений напам'ять твір учень читає з окремими декламаційними огріхами 

Учень виразно читає напам'ять вивчений твір, але час від часу допускає змістові неточності 

Високий 

Учень виразно, без помилок та неточностей, декламує твір напам'ять 

Вивчений напам'ять твір учень декламує, виявляючи індивідуальне розуміння тексту, своє ставлення до прочитаного 

Читання напам'ять твору учнем відзначається високим рівнем артистизму, мовленнєвої вправності. Учень виявляє особисте ставлення до прочитаного, може сформулювати і висловити своє "надзавдання" (мету) читання твору 


На сьогодні розроблено програму курсу за вибором для 10 класу "Виразне читання" (авт. Сипко Л. М.), яка увійде до "Збірника програм курсів за вибором та факультативів з української літератури"; за загальною ред. Таранік-Ткачук К. В. (видавництво "Грамота", 2010). У видавництві "Мандрівець" (Тернопіль) готується до друку посібник з методичними матеріалами до програми курсу за вибором.

Звертаємо особливу увагу, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 01.09.2009 р. N 806 "Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах" загальноосвітні навчальні заклади мають право використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України.

Щодо використання посібників, що містять календарно-тематичний план і конспекти (плани-конспекти) уроків нагадуємо, що вчитель-словесник може використовувати книжку для вчителя й не готувати окремий конспект для кожного уроку, якщо: посібник має гриф "Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах"; від дати надання грифу посібникові минуло не більше п'яти років.

Зауважимо, що вчитель, який має кваліфікаційну категорію "спеціаліст", повинен самостійно складати конспект (план-конспект) уроку із використанням матеріалів методичних посібників з метою вироблення й відпрацювання навичок моделювання уроків різного типу.

Навчально-методична література, яка має гриф Міністерства освіти і науки України і схвалена для використання у загальноосвітніх навчальних закладах друкується в "Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України".

Подаємо зразок заповнення сторінки журналу з української літератури. Звертаємо особливу увагу, що додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться.

Зразок

Орієнтовна схема запису в журналі результатів оцінювання навчальних досягнень учнів з української літератури*


* Цей зразок є подібним для української і світової літератур.

N п/п 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зо-
шит 

 

 

 

 

На-
пам'ять
 

 

Тема-
тична
 

 

 

 

Зо-
шит 

 

 

 

 

 

Зо-
шит 

 

 

Тема-
тична
 

Анікін Олег 

 

10 

 

 

10 

 

 

 

10 

 

10 

 

10 

 

10 

 

 

10 

10 

 

 

10 

10 

10 

10 

Борова Яна 

 

 

 

 

 

8 

 

9 

 

 

10 

9 

Вус Іван 

 

 

 

 

 

 

 

6 

 

7 

 

 

 

 

 

 

7 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


N
п/п 

 

 

 

 

 

 

 

До-
машній
твір
 

 

 

Зо-
шит 

 

 

Тема-
тична
 

I
се-
местр
 

Скори-
гована
 

 

 

 

 

 

 

 

На-
пам'ять
 

 

 

Зо-
шит 

 

 

Анікін Олег 

 

10 

 

11 

 

11 

11 

10 

10 

10 

 

 

10 

 

10 

 

11 

10 

 

Борова Яна 

 

 

 

8 

8 

9 

 

 

 

 

7 

 

 

Вус Іван 

 

 

 

6 

6 

7 

 

 

 

 

5 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


N п/п 

 

 

 

 

 

 

Зо-
шит 

 

До-
машній
твір
 

Тема-
тична
 

 

 

 

 

 

 

На-
пам'ять
 

 

 

 

Зо-
шит 

 

 

 

 

 

 

 

Зо-
шит 

Тема-
тична
 

 

 

Анікін Олег 

 

10 

 

10 

10 

10 

 

10 

 

 

10 

10 

10 

 

10 

 

10 

11 

 

 

11 

9 

 

 

Борова Яна 

 

 

8 

8 

 

 

9 

 

 

 

 

8 

 

Вус Іван 

 

 

7 

7 

 

 

 

 

7 

 

 

 

 

7 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


N п/п 

 

 

 

 

 

Зошит 

 

 

Тематична 

II семестр 

Скоригована 

Річна 

ДПА 

Апеляційна 

Анікін Олег 

10 

 

 

10 

11 

10 

11 

10 

 

10 

11 

 

Борова Яна 

 

9 

8 

 

9 

9 

 

Вус Іван 

 

 

8 

7 

 

7 

7 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Одним із важливих шляхів оновлення методичної системи вивчення української літератури та урізноманітнення форм навчання є використання сучасних інформаційних технологій. У процесі вивчення української літератури варто використовувати й сучасні можливості Інтернету, наприклад, такі сайти:

- pysar.tripod.com - класична українська література;

- www.poetrvclub.com.ua - сучасна поезія світу, критичні матеріали про літераторів;

- poetry.uazone.net - українська поезія та фольклор, тексти сучасних пісень, переклади світової поетичної класики;

- books.ms.km.ua - твори репресованих українських письменників;

- www.lib.proza.com.ua - твори сучасних українських і зарубіжних авторів;

- litopys.narod.net - бібліотека давньоукраїнського письменства, оригінали творів, переклади, коментарі, історичні відомості;

- www.nbuv.gov.ua/tb/ukr.html - зібрання творів українського письменства від найдавніших часів до початку XX століття та ін.

СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА

З метою посилення уваги молоді до надбань національної і світової культури, вивчення кращих творів світового письменства, формування у підростаючого покоління загальнолюдських і національних духовних цінностей, культурно-пізнавальних інтересів та естетичного смаку, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 05.07.2010 р. N 666 "Про зміну назви навчального предмета", назву шкільного предмета "Зарубіжна література" замінено на назву "Світова література".

Головною метою вивчення предмета "Світова література" в загальноосвітній школі є виховання в шкільної молоді високої читацької і загальної культури, естетичного смаку шляхом залучення її до найвищих досягнень світової літератури та культури, загальнолюдських і національних духовних цінностей.

У 2010/2011 навчальному році вивчення світової літератури у 5 - 9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України: Зарубіжна література. 5 - 9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / Автори Ю. І. Ковбасенко, Г. М. Гребницький, Н. О. Півнюк, К. Н. Баліна, Г. В. Бітківська. Керівник авторського колективу Ю. І. Ковбасенко. За загальною редакцією Д. С. Наливайка. - К., Ірпінь: Перун, 2005. - 112 с.

Вивчення світової літератури у 10 класі загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України (наказ МОН від 22.02.2008 N 122), відповідно до стратегії поступового переходу старшої школи на профільне навчання (нова редакція Концепції профільного навчання у старшій школі; наказ МОН від 11.09.2009 N 854). Ефективність практичного втілення системи профільного вивчення світової літератури та визначення ступеня її представленості як окремої навчальної дисципліни в профілях інших спеціалізацій забезпечується наявністю двох профільних програм із світової літератури.

Зарубіжна література. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний напрями. Рівень стандарту / Укладачі: Ю. І. Ковбасенко - керівник авторського колективу; Г. М. Гребницький, Т. Б. Недайнова, К. Н. Баліна, Г. В. Бітківська, І. А. Тригуб, О. О. Покатілова. - К.: Грамота, 2010. - 52 с.

Зарубіжна література. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний, філологічний та спортивний напрями. Академічний рівень / Укладачі: Ю. І. Ковбасенко - керівник авторського колективу; Г. М. Гребницький, Т. Б. Недайнова, К. Н. Баліна, Г. В. Бітківська, І. А. Тригуб, О. О. Покатілова. - К.: Грамота, 2010. - 56 с.

У зазначеній програмі для 10 класу профільний рівень збігається з академічним, відповідно навчальний матеріал програми розподілений на 2 навчальні години на тиждень. У 2010/2011 навчальному році учитель на власний розсуд має право розподілити матеріал програми академічного рівня, визначивши у календарно-тематичному плануванні розподіл годин на 3 години на тиждень.

Однією із передумов якісної роботи вчителя і ефективності навчання учнів є наявність підручників і навчально-методичних комплектів. Так, вивчення світової літератури у 10 класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2010/2011 навчальному році здійснюватиметься за підручниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки України:

Ковбасенко Ю. І. Світова література. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту. - К.: Грамота, 2010.

Звиняцьковський В. Я., Свербілова Т. Г., Чабанова О. Є. Світова література. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту. - К.: Освіта, 2010.

Ковбасенко Ю. І. Світова література. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Академічний (профільний) рівень. - К.: Грамота, 2010.

Наливайко Д., Шахова К., Волощук Є., Нагорна Н., Кисельова Л., Білик Н. Світова література. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Академічний (профільний) рівень. - К.: Генеза, 2010.

Вивчення світової літератури в 11 класах здійснюватиметься за однією з двох програм, затверджених Міністерством освіти і науки України:

Зарубіжна література. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. 5 - 11 кл. / За загальною редакцією Д. С. Наливайка, керівник авторського колективу Ю. І. Ковбасенко; 1998 (2003) р.

Зарубіжна література. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. 5 - 11 кл. / За редакцією Д. В. Затонського, К. О. Шахової, Є. В. Волощук, керівник авторського колективу Б. Б. Шалагінов; 2001 р.

Передбачений програмами резервний час учитель може використовувати на власний розсуд відповідно до завдань вивчення предмета в конкретних умовах: додати години на вивчення певної програмової теми з тим, щоб поглибити її опрацювання, увести до кола вивчення додатковий твір, більше часу спрямувати на розвиток мовлення школярів, виразне читання, опрацювання ними певних критичних матеріалів тощо.

Навчальний предмет "Світова література" викладається українською мовою. Водночас, за наявності необхідних умов (достатнє володіння учнями мовою оригіналу, якою написаний художній твір, якісна підготовка вчителя, у тому числі можливість дослідження образної системи, засобів виразності, поетики, стилістичних особливостей твору тощо - мовою оригіналу), бажаним є розгляд художніх текстів мовою оригіналу (скажімо, творів Л. М. Толстого - російською. Б. Шоу - англійською, В. Гюго - французькою і т. д.). У такому разі предмет "Світова література" виконує додаткову функцію вдосконалення володіння учнями україномовних шкіл іноземними мовами.

У вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладах світова література вивчатиметься за програмами:

У 5 - 9 класах: Зарубіжна література. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / Автори Ю. І. Ковбасенко, Г. М. Гребницький, Н. О. Півнюк, К. Н. Баліна, Г. В. Бітківська. Керівник авторського колективу Ю. І. Ковбасенко. За загальною редакцією Д. С. Наливайка. - К., Ірпінь: Перун, 2005. - 112 с.

У 10 - 11 класах: Зарубіжна література. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний напрями. Рівень стандарту / Укладачі: Ю. І. Ковбасенко - керівник авторського колективу; Г. М. Гребницький, Т. Б. Недайнова, К. Н. Баліна, Г. В. Бітківська, І. А. Тригуб, О. О. Покатілова. - К.: Грамота, 2010. - 52 с.

Згідно з наказом МОН від 18.02.2008 N 99 "Про Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів" розроблено навчальну програму з світової літератури:

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням зарубіжної літератури. 8 - 9 класи. / За загальною науковою редакцією Д. С. Наливайка, керівник авторського колективу Ю. І. Ковбасенко; програму підготували: Ю. І. Ковбасенко, Г. М. Гребницький, Н. О. Півнюк, Г. В. Бітківська, К. Н. Баліна.

Для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням світової літератури можливим є заохочення школярів до вибору в старших класах філологічного профілю навчання, а відтак - до майбутнього опанування у вищих навчальних закладах фахів, пов'язаних із потребою в поглибленому знанні світової літератури (філолог, викладач вищого навчального закладу, учитель-словесник, журналіст, диктор телебачення, літературний редактор і/або коректор, офіс-менеджер тощо).

Одним з основних компонентів допрофільної та профільної підготовки є курси за вибором і факультативи. Зазначені курси сприяють одержанню старшокласниками чітких уявлень про свою майбутню професію, що так чи інакше має бути пов'язана з філологією (учитель-словесник, журналіст, редактор, коректор, перекладач, фольклорист, науковець філологічної спеціалізації тощо), а також дають змогу виробити особистісні риси та фахові навички.

Програми курсів за вибором і факультативів, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, вміщено у збірниках:

Зарубіжна література: Програми спецкурсів та факультативів / Упоряд.: Ю. Ковбасенко та ін. - К.: Шкільний світ, 2007. - 128 с.

Зарубіжна література. Збірник програм факультативних курсів для 8 - 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів / Упоряд.: Ю. Ковбасенко, В. Федоренко, Н. Жданова // Зарубіжна література, 2008. - число N 1 - 3 (545 - 547).

Збірник програм курсів за вибором та факультативів із зарубіжної літератури / За загальною ред. Таранік-Ткачук К. В., Дворницької І. П. - Тернопіль: Мандрівець, 2010.

З метою систематизації та упорядкування навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю у процесі вивчення світової літератури у кожному класі. Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов'язковим для проведення в кожному семестрі. Вчитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контролю відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.

Обов'язкова кількість видів контролю
5 - 9 класи

Класи 

5 

6 

7 

8 

9 

Семестри 

II 

II 

II 

II 

II 

Контрольні роботи
у формі:
 

контрольного класного твору; 

виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо) 

Уроки розвитку мовлення* (РМ) 

2
(у + п) 

2
(у + п) 

2
(у + п) 

2
(у + п) 

2
(у + п) 

2
(у + п) 

2
(у + п) 

2
(у + п) 

2
(у + п) 

2
(у + п) 

Уроки позакласного читання (ПЧ) 

Контрольний домашній твір 

Перевірка зошитів 


У 8 - 9 класах з поглибленим вивченням світової літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд вчителя визначається кількість і види контрольних робіт)

10 - 11 класи

Класи 

10 

11 

 

10 

11 

 

10 

11 

Семестри 

II 

II 

II 

II 

II 

II 

Рівні 

Рівень стандарту 

Академічний рівень 

Профільний рівень 

Контрольні роботи
у формі:
 

контрольного класного твору; 

виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо) 

Уроки розвитку мовлення* (РМ) 

2
у + п 

2
у + п 

2
у + п 

2
у + п 

2
у + п 

2
у + п 

2
у + п 

2
у + п 

3
1у + 2п 

3
1у + 2п 

3
1у + 2п 

3
1у + 2п 

Уроки позакласного читання (ПЧ) 

Контрольний домашній твір 

Перевірка зошитів 



* У кожному семестрі обов'язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого - писемного. Умовне позначення у таблиці - (у + п).

Звертаємо особливу увагу, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 01.09.2009 р. N 806 "Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах" загальноосвітні навчальні заклади мають право використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки, схвалення відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки.

Щодо використання посібників, що містять календарно-тематичний план і конспекти (плани-конспекти) уроків нагадуємо, що вчитель-словесник може використовувати книжку для вчителя й не готувати окремий конспект для кожного уроку, якщо: посібник має гриф "Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах"; від дати надання грифу посібникові минуло не більше п'яти років.

Зауважимо, що вчитель, який має кваліфікаційну категорію "спеціаліст", повинен самостійно складати конспект (план-конспект) уроку із використанням матеріалів методичних посібників з метою вироблення й відпрацювання навичок моделювання уроків різного типу.

Навчально-методична література, яка має гриф Міністерства освіти і науки і схвалена для використання у загальноосвітніх навчальних закладах друкується в "Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України".

З метою надання вчителям постійної практичної допомоги створено Консультативно-тренінговий центр "Педагог" (e-mail: kon.tr.center@gmail.com: тел.: (04733) 2 07 01), організатори якого здійснюють науково-методичний супровід педагогічної діяльності вчителів. Центр надає консультації з питань формування професійного портфоліо вчителя, застосування інноваційних технологій у навчально-виховному процесі, використання та апробації мультимедійних засобів навчання тощо. З метою підвищення фахової майстерності вчителів Консультативно-тренінговий центр "Педагог" проводить авторські тренінгові заняття та семінари з питань практичного застосування новітніх технологій у роботі вчителя.

Інноваційним рішенням сьогодні з урахуванням поліінформаційності освітнього поля є дистанційні форми педагогічних комунікацій, що дозволяють знівелювати відстань між вчителями-практиками, методистами та науковцями, залучаючи їх до творчого діалогу. З цією метою на базі платформи дистанційної освіти "Moodle" (http://moodle.ippo.dn.ua) створено Всеукраїнське віртуальне методичне об'єднання вчителів світової літератури. Організатори пропонують його відвідувачам форуми: "Лірики і фізики" XXI сторіччя: комп'ютер на уроці світової літератури", "Художній текст: новий ракурс інтерпретації", "Як активізувати читацьку діяльність учнів на уроках літератури: пошуки варіантів".

Великим заохоченням до освоєння сучасними школярами літературних скарбів народів світу може стати використання в навчальному процесі можливостей Інтернету. Для цього доцільно активніше використовувати на уроках світової літератури та в позаурочній діяльності інформацію, розмішену на відповідних тематичних сайтах.

Бібліотека світової літератури (оригінали та переклади): http://ae.lib.narod.ru

Літературна інтернет-бібліотека школяра: http:/litbook.by.ru

Антична література: http:pergam.chat.ru

Електронна бібліотека "Джерело": http://ukrlib.com

Бібліотека Українського центру: http://ukrcenter.com

Національна бібліотека України для дітей з віртуальною бібліографічною довідкою: http://chl.kiev.ua*


* Повний варіант методичних рекомендацій з української мови, української і світової літератур буде надруковано у фахових виданнях.

ІНОЗЕМНІ МОВИ

Геополітичні, комунікаційні та технологічні зміни в суспільстві втягнули як в безпосереднє, так і в опосередковане спілкування доволі велику кількість людей різноманітного віку, професій, інтересів. Відповідно зросли і потреби у використанні іноземних мов. Пріоритетним напрямком у вивченні іноземних мов стало опанування ними, як засобом спілкування. Особливо актуальним на сьогодні є інтерактивний підхід до вивчення іноземних мов, у сфері розвитку культури мовлення, та розвиток таких компетенцій як: мовна, мовленнєва і соціокультурна. Для сучасної мовної освіти вкрай необхідні: міжпредметна інтеграція, багаторівневість, варіативність та орієнтація на міжкультурний аспект в оволодінні мовами.

Нові завдання вимагають змін до рівнів володіння іноземними мовами, визначення нових підходів до відбору змісту та організації матеріалів, використання адекватних форм та видів контролю.

Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів

У 2010/2011 н. р., як і в попередні роки, іноземні мови будуть вивчатися за чинними навчальними програмами.

Навчальні програми не встановлюють порядок (послідовність) вивчення предметної тематики у рамках навчального року, а лише вказують на зміст, вивчення котрого є об'єктом тематичного контролю та оцінювання у рамках семестрового і підсумкового контролю.

Програми з іноземних мов мають наскрізний характер та представлені в єдиній системі, в діяльнісній термінології з чітко вираженою кореляцією між класами.

У зв'язку із прийняттям Закону України N 2442-Vl від 06.07.2010 року "Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу", а саме зі зміною терміну навчання з 12 років на 11, планується внесення змін до навчальних програм. Зміни планується внести лише до програм 11 року навчання для усіх типів навчальних закладів. Учні 10 класів будуть навчатися за чинними навчальними програмами.

Інваріантна складова типового навчального плану основної школи (2 - 10 класи) забезпечує реалізацію змісту іншомовної освіти на рівні Державного стандарту.

Якість загальної середньої освіти забезпечується через реалізацію інваріантної та варіативної частин навчального плану, які обов'язково фінансуються з відповідних бюджетів.

Предмети та курси за вибором визначаються загальноосвітнім навчальним закладом у межах гранично допустимого навчального навантаження з урахуванням інтересів та потреб учнів, а також рівня навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу.

Зміст навчання іноземної мови в школі реалізується через основні цілі, направлені на розвиток в учнів культури спілкування в процесі формування всіх компонентів іншомовної комунікативної компетенції. Це передбачає формування як чисто лінгвістичних навиків (лексичних, фонетичних, граматичних), так і їхнє нормативне використання в усному та писемному мовленні. Зміст і структура предмета "Іноземна мова" визначається:

- комунікативними цілями і задачами;

- варіативністю змісту навчання іноземної мови в різних типах шкіл;

- кількістю годин, що відводиться на вивчення іноземних мов;

- віковими особливостями учнів;

- міжпредметними зв'язками.

У зв'язку із зміною терміну навчання, у старшій профільній школі планується збільшення годин на вивчення іноземних мов. Вивчення іноземних мов у старшій школі (10 клас) буде здійснюватися за трьома (моделями) рівнями: рівень стандарту - 3 години на тиждень; академічний рівень - 3 години на тиждень; профільний рівень - 5 годин на тиждень.

Перша модель - не загальноосвітній навчальний заклад, що забезпечує загальноосвітній рівень підготовки з іноземної мови (Рівень B1), і відповідає рівню, запропонованого Радою Європи для європейських шкіл. Цей рівень допускає досягнення функціональної грамотності у володінні іноземною мовою, формування іншомовної комунікативної компетенції як інтерактивної мети навчання, що включає мовну, соціокультурну, стратегічну і навчальну компетенції і передбачає виховання та розвиток школярів засобами іноземної мови. Цей рівень може бути досягнутий випускниками при ранньому початку вивчення іноземної мови, тобто з 2 класу початкової школи. Досягнення порогового рівня є необхідною передумовою для практичного використання іноземної мови в найпоширеніших ситуаціях міжособистісного та міжкультурного спілкування з носіями цієї мови. А також є обов'язковою умовою для продовження освіти у ВНЗ. Отже, дана модель, не будучи профільною, не виключає разом з тим переходу окремих школярів в інші типи шкіл / класів і не закриває для них можливості подальшої освіти у ВНЗ.

Друга модель - це загальноосвітній навчальний заклад, що забезпечує академічний рівень підготовки з іноземної мови (Рівень B1). Ця модель в основному буде реалізовуватися в класах гуманітарно-філологічного профілю (рідна мова та література, історія, суспільствознавство). Специфіка цілей і змісту навчання іноземної мови у цих класах спрямована на:

- можливе використання іноземної мови в рамках обраного профілю;

- розширення інформації у профільних освітніх областях / навчальних предметах за рахунок використання профільних текстів у навчанні іноземної мови, оволодіння певною кількістю відповідних профілю іншомовних термінів, активізацію рецептивного граматичного мінімуму (наприклад, складних форм пасивного стану);

- посилення діяльнісної складової за рахунок використання перекладу як професійно-орієнтованого вміння, широкого використання проектної діяльності, що дозволяє включити основні види іншомовної мовленнєвої діяльності в інші види діяльності (трудову, навчально-дослідну, естетичну та ін.),

- організацію професійно-орієнтованого іншомовного спілкування.

Навчально-методичне забезпечення для цього рівня побудоване з урахуванням особливостей іноземної мови як навчального предмета, до числа яких входять:

- міжпредметні (змістом промови іноземною мовою можуть бути відомості з різних областей знання, наприклад, літератури, мистецтва, історії, географії, та ін.);

- багаторівневість (з одного боку, необхідно оволодіння різними мовними засобами, що співвідносяться з аспектами мови: лексичним, граматичним, фонетичним, з іншого - вміннями в чотирьох видах мовленнєвої діяльності);

- поліфункціональність (іноземна мова може виступати як мета навчання і як засіб придбання відомостей в інших областях знання).

Третя модель - профільний рівень - передбачає поглиблене вивчення іноземної мови на старшій ступені школи. Поглиблене вивчення іноземної мови і, відповідно, країнознавства і літератури країни мови, що вивчається, може розглядатися як профільна мовна підготовка (при наявності 4 годин на тиждень). Навіть при такому короткостроковому поглибленому вивченні іноземної мови може бути досягнутий рівень навченості (рівень B2), що перевищує пороговий рівень (в термінах Ради Європи). Ця модель співвіднесена за цілями і до певної міри за змістом із так званими спеціалізованими школами з поглибленим вивченням іноземної мови. Цей рівень передбачає більш гнучке і більш вільне володіння іноземною мовою, використання його як засобу міжособистісного та міжкультурного спілкування в широкому спектрі ситуацій офіційної і неофіційної взаємодії з носіями мови. Досягнення цього рівня дозволяє випускникам, з одного боку, продовжити освіту в лінгвістичному чи іншому спеціалізованому ВНЗ, з іншого - здійснювати трудову діяльність відразу після закінчення школи в обраній професійній сфері, що передбачає професійно орієнтоване використання іноземної мови, наприклад, в якості спеціаліста середньої ланки: секретаря-референта (зі знанням іноземної мови), гіда-перекладача, працівника готельного, ресторанного бізнесу та ін. Введення спецкурсів, факультативів і курсів за вибором в класах цього рівня дозволяє не тільки краще готувати випускників до професійної діяльності, а й розширює діапазон підготовки випускників з іноземної мови.

Базові курси за вибором обов'язкові для всіх учнів. Вони входять до складу профілю навчання на старшій ступені школи. Учні відвідують ці курси за вибором, і їх кількість повинна бути достатньою, щоб задовольнити потреби учнів. Реалізуються ці курси за рахунок шкільного компоненту навчального плану і підтримують вивчення основних профільних предметів на заданому рівні. За призначенням можна виділити кілька типів курсів за вибором. Одні з них можуть бути наче "надбудовою" профільних предметів і забезпечити для найбільш здібних школярів підвищений рівень вивчення того чи іншого навчального предмета. Інші повинні забезпечити міжпредметні зв'язки і дати можливість вивчати суміжні предмети на профільному рівні (країнознавство, література). Решта курсів може бути орієнтована на придбання школярами освітніх результатів для успішного просування на ринку праці (діловодство або ділова іноземна мова, курси з підготовки до роботи у сфері обслуговування і т. д.). Вибираючи з переліку курси за вибором необхідно враховувати, що мова йде не тільки про їх програми і навчальні посібники, але й про всю методичну систему навчання цих курсів в цілому. Адже профільне навчання - це не тільки диференціювання змісту освіти, але, як правило, і по-іншому побудований навчальний процес. Саме тому в навчальних планах в рамках часу, що відводиться на курси за вибором, передбачені години на організацію навчальних практик, проектів, дослідницької діяльності. Ці форми навчання, поряд з розвитком самостійної навчальної діяльності учнів, застосуванням нових методів навчання (наприклад, дистанційного навчання, навчальних ділових ігор і т. д.), стануть важливим чинником успішного проведення занять з курсів за вибором. Передбачувана система не обмежує школу в організації того або іншого профілю навчання (чи кількох профілів одночасно), а учня - у виборі різних наборів курсів за вибором, які в сукупності і складуть його індивідуальну освітню траєкторію. У багатьох випадках це зажадає реалізації нетрадиційних форм навчання, створення нових моделей шкільної освіти.

Організація навчально-виховного процесу та навчально-методичне забезпечення.

У загальноосвітніх навчальних закладах може використовуватися лише те навчально-методичне забезпечення, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України. Перелік рекомендованої літератури затверджується наказом Міністерства освіти і науки України та оприлюднюється через "Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України". Із зазначеним переліком можна буде ознайомитись на сайті Міністерства освіти і науки України www.mon.gov.ua. Для учнів 10 класу підготовлені нові підручники та навчально-методичні комплекти. Оскільки у навчальні плани та програми внесені певні зміни у бік збільшення кількості годин на вивчення предмета, вважаємо за необхідне надати методичні рекомендації щодо використання наявного навчально-методичного забезпечення з іноземних мов.

Навчальний зміст підручників укладено відповідно до програми і представлено розділами, що відповідають тематиці ситуативного спілкування.

Структура кожного підручника є чіткою і послідовною, вона відображає специфіку предмета іноземна мова, яка полягає у тому, що провідним компонентом змісту навчання іноземної мови є не основи наук, а способи діяльності - навчання різних видів мовленнєвої діяльності: говоріння, аудіювання, читання, письма. Згідно з психологічною теорією діяльності навчання будь-якого виду діяльності відбувається у процесі її виконання, дій та операцій, пов'язаних з нею. Тому для навчання учнів різних видів мовленнєвої діяльності їм пропонується навчальний матеріал підручників, організований так, щоб надати учням практику в тому виді мовленнєвої діяльності, якою вони на даний відрізок часу оволодівають. У підручниках спостерігається деякий надлишок навчального матеріалу, який за задумом авторів мав би забезпечити можливість відбору завдань і вправ в залежності від інтересів, здібностей та рівня навченості учнів на розгляд учителя. Цей надлишок дозволяє вдало перерозподілити матеріал і забезпечити навчальним матеріалом вивчення іноземної мови при 3-х годинному тижневому навантаженні, приділяючи при цьому більше часу та уваги продуктивним видам мовленнєвої діяльності, які є особливо важливими з точки зору заключного етапу навчання мови у старшій школі, а саме - говоріння та письма.

Письмо як вид навчальної діяльності на старшому етапі навчання набуває нового статусу. Цей мовленнєвий вид діяльності стає не просто засобом навчання мови, але однією з його цілей, рівень досягнення якої перевіряється також під час випускних іспитів та незалежного тестування. Безумовно, навчання письма було завданням і попередніх років навчання, але у 10 класі важливо провести когнітивну систематизацію отриманих у попередні роки знань та навиків з письма, а також забезпечити системний підхід до розвитку умінь писемної комунікації. Грамотна писемна комунікація іноземною мовою стає вимогою часу при користуванні всесвітньою мережею Інтернет. Саме тому авторами розроблено окремі блоки з письма в рамках кожного розділу, які в сукупності дозволяють проводити системну і послідовну роботу з навчання цього виду діяльності. Оскільки формування писемної компетенції потребує кропіткої роботи і немалого обсягу часу, то для більш ефективного оволодіння цим видом діяльності у кожному розділі пропонується замість 1-го уроку виділити 2 уроки на писемну комунікацію. На першому уроці передбачити вивчення теоретичного матеріалу відповідно до європейських стандартів оформлення окремих видів письмових робіт із його закріпленням у вправах, на другому - практичне втілення отриманих знань та навиків під час виконання письмового творчого завдання.

Навчання усного мовлення (говоріння) відбувається як за допомогою вправ і завдань відповідного блоку, так і на матеріалі інших блоків, зокрема на основі текстів для читання та аудіювання, які пропонують досить різноманітний матеріал для обговорення, що дозволяє вчителю з легкістю збільшити кількість усних мовленнєвих завдань, якщо це буде необхідним. Учням корисно пропонувати участь в обговоренні дискусійних проблем, в драматизації не тільки запропонованих у підручнику діалогів, але й створених учнями власних діалогів, в проведенні рольових ігор на основі як запропонованих у підручниках ситуацій, так і запропонованих вчителем або учнями комунікативних ситуацій в межах теми, що вивчається. Особливо цікаво використовувати матеріали Інтернету під час роботи над тією чи іншою темою. Учитель може пошукати різноманітну, а деколи навіть суперечливу інформацію у мережі за проблемою, яка на даний період часу обговорюється або досліджується. Пропонуючи подібні матеріали учням у малих групах, учитель може поставити завдання - підібрати інформацію, яка підходить для проблеми, що обговорюється, погодитися з нею, прийняти до відома в роботі над темою, або, навпаки, заперечити її, наводячи аргументи та необхідні факти, що потребують також інформації. Кожній групі, яка працює над своєю проблемою, можна запропонувати відповідний матеріал з проблеми обговорення. Його може підібрати вчитель за допомогою окремих учнів, достатньо грамотних користувачів мережі, або взагалі передати в якості завдання цим учням, але, зрозуміло, визначивши сферу пошуку. Такий підхід дозволяє забезпечити навчальним матеріалом додаткову годину навчання в межах кожного розділу.

Для активізації мовного і мовленнєвого матеріалу розділу, з метою надання учням можливості практичного використання отриманих в межах теми навичок та умінь, рекомендуємо виділяти окремий урок (за необхідності - два) для проведення проектної навчальної діяльності учнів відповідно до тематики, що вивчається. Проектні роботи дають можливість вчителю розширити рамки теми, а учневі - проявити свої творчі здібності. Передбачається, що проектні завдання на уроці виконуються у невеликих групах (на відміну від індивідуальних проектів, які радимо задавати для виконання вдома). Учасники роботи над проектом переймаються роздумами, дослідженням, відповідно, пошуком, збором необхідної інформації, її обговоренням між собою і з партнерами. І що найголовніше - мова тут дійсно виконує свою пряму функцію засобу формулювання і обміну думками. Проблема, що досліджується спільно, може бути різноплановою: екологічною, творчою, історичною, країнознавчою, лінгвістичною і т. п. Головне, що вона досліджується, обговорюється учасниками проекту і вирішується засобами іноземної мови, яка виступає мовою спілкування у певній спільноті учасників. Важливо, щоб результати такої діяльності були представлені у письмовому або графічному вигляді для того, щоб учні могли порівнювати свої роботи і навчатись один від одного. Крім того, вчителям бажано знайти час для усної презентації практичних робіт учнями і для проведення на їх основі виставки, гри або вікторини. Головне - зробити так, щоб проектна робота не стала формальністю, а, навпаки, внесла в навчальний процес різноманітність і була корисною.

У старшій школі особливу увагу важливо приділяти формуванню учнівської автономії в процесі вивчення іноземної мови, що передбачає рефлексію власної навчальної діяльності. Рефлексія є центральним елементом педагогічної функції європейського мовного портфоліо, вона дозволяє зробити процес іншомовного навчання більш прозорим для учнів, допомагаючи їм розвивати їхню здатність до відображення та самооцінювання, до планування і контролю власної навчальної діяльності. Тому вчителям можна рекомендувати наприкінці роботи над матеріалом кожного розділу підручника виділяти окрему навчальну годину для організації учнівської роботи з мовним портфоліо, яке не тільки ознайомить старшокласників із загальноєвропейськими рівнями володіння мовою, але й націлить їх на проведення рефлексії навчальної діяльності в межах роботи над матеріалом того чи іншого розділу, на здійснення самоконтролю та самооцінювання власних досягнень відповідно до цих рівнів, що допоможе їм краще усвідомити не тільки успіхи, але й недоліки, на подолання яких треба спланувати свою роботу над мовою у майбутньому.

Англійська мова (9 рік навчання) 

1. 

Карпюк О. Д.
Рівень стандарту 

Астон 

Підручник входить до завершеної лінії підручників для учнів 2 - 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (рівень стандарту). Додаткові засоби навчання: робочий зошит, книжка для вчителя, книжка для читання, компакт-диск з аудіосупроводом 

2. 

Несвіт А. М.
Профільний рівень 

Ґенеза 

Підручник входить до завершеної лінії підручників для учнів 2 - 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (профільний рівень). Додаткові засоби навчання: робочий зошит 

3. 

Калініна Л. В.
Самойлюкевич І. В.
Академічний рівень 

Наш час 

Підручник входить до незавершеної лінії підручників для учнів 2 - 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (академічний рівень). Додаткові засоби навчання: робочий зошит 

Англійська мова як друга іноземна (6 рік навчання) 

1. 

Козловська Т. П.
Рівень стандарту та академічний 

Інститут сучасного підручника 

Підручник входить до незавершеної лінії підручників для учнів 5 - 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (друга іноземна мова) 

2. 

Сірик Т. Л.
Сірик С. В.
Профільний рівень 

СТЛ-Книга 

Підручник входить до завершеної лінії підручників для учнів 5 - 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (друга іноземна мова) 

Німецька мова (9 рік навчання) 

1. 

Савчук
Рівень стандарту 

Світ 

Перший підручник автора. Додаткові засоби навчання: немає 

2. 

Басай Н. П.
Академічний рівень 

Освіта 

Підручник входить до завершеної лінії підручників для учнів 2 - 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (як рівень стандарту). Додаткові засоби навчання: робочий зошит, методичні рекомендації, книжка для читання 

3. 

Кириленко Р. О.,
Орап В. І.
Профільний рівень 

Ґенеза 

Підручник входить до незавершеної лінії підручників для учнів 2 - 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (як рівень стандарту). Додаткові засоби навчання: робочий зошит. 

Німецька мова (6 рік навчання) 

1. 

Сотникова С. І.
Рівень стандарту та академічний 

Ранок 

Підручник входить до завершеної лінії підручників для учнів 5 - 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (друга іноземна мова). Додаткові засоби навчання: робочий зошит 

2. 

Сотникова С. І.
Профільний рівень 

Ранок 

Підручник входить до завершеної лінії підручників для учнів 5 - 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (друга іноземна мова). Додаткові засоби навчання: робочий зошит 

Французька мова (9 рік навчання) 

1. 

Клименко Ю. М.
Рівень стандарту 

Ґенеза 

Підручник входить до незавершеної лінії підручників для учнів 2 - 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (рівень стандарту). Додаткові засоби навчання: робочий зошит 

2. 

Чумак Н. П.
Академічний рівень 

Перун 

Підручник входить до завершеної лінії підручників для учнів 2 - 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (рівень стандарту). Додаткові засоби навчання: робочий зошит 

3. 

Клименко Ю. М.
Профільний рівень 

Ґенеза 

Підручник входить до незавершеної лінії підручників для учнів 2 - 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (рівень стандарту). Додаткові засоби навчання: робочий зошит 

Французька мова (6 рік навчання) 

1. 

Клименко Ю. М.
Рівень стандарту та академічний 

Ґенеза 

Підручник входить до завершеної лінії підручників для учнів 5 - 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (друга іноземна мова). Додаткові засоби навчання: робочий зошит 

2. 

Клименко Ю. М.
Профільний рівень 

Ґенеза 

Підручник входить до незавершеної лінії підручників для учнів 5 - 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (друга іноземна мова). Додаткові засоби навчання: робочий зошит 

Іспанська мова (9 рік навчання) 

1. 

Редько В. Г. 

Ґенеза 

Підручник входить до завершеної лінії підручників для учнів 2 - 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (рівень стандарту). Додаткові засоби навчання: робочий зошит 


З огляду на те, що майже всі стратегічні документи щодо вивчення іноземних мов зорієнтовані на загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, більш детально ознайомитись із основними положеннями цього документа можна на сайтах: http://www.coe.int; www.britishcouncil.org.ua; www.goethe.de/kiev.

ПРЕДМЕТИ СУСПІЛЬНО-ГУМАНІТАРНОГО СПРЯМУВАННЯ

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

У 2010/2011 навчальному році учні 6 - 10 класів навчатимуться за програмою "Історія України. Всесвітня історія. 5 - 11 класи", котра розміщена на сайті міністерства. Для учнів 11 класу чинною є програма Історія України. Всесвітня історія. 5 - 11 класи. - К.: Шкільний світ, 2001.

З метою врахування досягнень сучасної історичної науки, поліпшення якості шкільної історичної освіти, на реалізацію пропозицій громадських організацій, було доопрацьовано навчальну програму з історії України для 5 класу. При доопрацюванні програми було враховано побажання вчителів-практиків щодо розвантаження програми та врахування вікових особливостей учнів.

Програма розміщена на сайті МОН та надрукована у фахових виданнях.

Для 11 класів суспільно-гуманітарного профілю чинними є програми з історії України (журнал "Історія в школах України", N 4, 2003), всесвітньої історії (журнал "Історія в школах України", N 2, 2002), а також видані окремою брошурою у видавництві "Педагогічна преса", 2004 р.

Для 11 класів інших профілів чинними є програми, опубліковані в пресі та видрукувані окремими брошурами (К.: Шкільний світ, 2001; К.: Педагогічна преса, 2004).

Програма з історії України у 10 класі охоплює 1900 - 1938 роки, що були переломними як для вітчизняної, так і світової історії. Українські землі на початку XX ст. входили до складу Російської імперії та Австро-Угорської монархії, тому особливості економічних, політичних та соціокультурних процесів, що відбувалися, значною мірою були обумовлені розвитком цих держав. Зокрема відставання їх у модернізацінних процесах від провідних європейських країн на початку XX ст. призвело до прискореного, наздоганяючого характеру модернізації та певним диспропорціям в економічному й соціальному розвитку українських земель (відставання аграрної сфери від індустріальної, різке розшарування населення, соціальне напруження тощо).

Для академічного рівня та рівня стандарту чинними є програми з історії України (автори Пометун О. І., Гупан Н. М. Фрейман Г. О.). Дія рівня стандарту - 35 годин на рік (1 година на тиждень). Відповідно 52 години на рік (1,5 години на тиждень) для академічного рівня (універсальний профіль, художньо-естетичний напрям, спеціалізовані школи з поглибленим вивченням іноземних мов, загальноосвітні навчальні заклади з українською мовою навчання з вивченням двох іноземних мов, загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання з вивченням російської чи іншої мови національної меншини).

Для всесвітньої історії (автор Ладиченко Т. В. та ін.) програма включає зміст, що вивчається 35 годин на рік (1 година на тиждень) для рівня стандарту та академічного рівня. Вони розміщені на сайті МОН.

У зв'язку з переходом на 11-річний термін навчання та з метою розвантаження програми для 11 класу вивчення історії України та всесвітньої історії у 10 класі завершується 1938 роком. До програми для 10 класу з історії України додаються 3 теми: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921 - 1928). Закріплення Радянської влади в Україні (1929 - 1938). Західноукраїнські землі в 1921 - 1939 рр.

До програми зі всесвітньої історії додаються 2 теми: Світ у період економічної кризи 1929 - 1933 рр. та подолання її наслідків. Назрівання Другої світової війни.

При календаризуванні вчителю варто врахувати ці зміни. Доопрацьовані програми для 10 - 11 класів розміщені на сайті МОН.

Для названих класів міністерство рекомендує до використання 3 підручники.

Концепція підручника з історії України авторів Гупана Н. М., Пометун О. І. та Фреймана Г. О. базується на тому, що він може використовуватись як дія самостійної роботи учнів вдома, так і на уроці для самостійного засвоєння матеріалу. Тому його текст чітко побудований, ясно, послідовно, логічно, коротко викладений, розділений на невеличкі за обсягом смислові частини, які можуть бути засвоєні всіма учнями без допомоги вчителя. Оскільки учні розрізняються за рівнями пізнавальних можливостей, об'єктивна "середня" складність окремих частин змісту може бути підвищена шляхом самостійного опрацювання учнями поданих прямо в тексті кожного параграфа джерел: письмових документів, фотодокументів, картографічних, статистичних матеріалів тощо за завданнями, що їх супроводжують.

Текст підручника написаний політично нейтрально і є багатоаспектним (у тексті і документах подані різні точки зору на події, постаті тощо). Разом з тим, підручник, безумовно, орієнтований на виховання громадянина - патріота України, який співчуває трагічним сторінкам історії своєї Батьківщини і пишається героїчними.

Автори підручника Реєнт О. П. та Малій О. В. для успішного опанування змісту курсу історії України запропонували крім основної інформації додаткову: мапи, ілюстрації, хронологічну таблицю, словник історичних термінів і понять. Рубрика "Документи і матеріали" дозволяє конкретизувати, доповнювати, ілюструвати навчальний текст параграфа, знайомить з різними інтерпретаціями історичних процесів в українських землях на початку XX ст., сприяє розвитку умінь проблемно-пошукового та творчого характеру, надає можливості для організації самостійної навчальної роботи. Рубрика "Персоналії" містить біографічний матеріал, призначення якого - викликати інтерес до історичних діячів, життя та діяльність яких були пов'язані з Україною.

У підручнику авторів Кульчицького С. В. та Лебедєвої Ю. Г. значну увагу приділено розвиткові національної культури та історії повсякденності, що дозволяє олюднити й оживити сторінки минулого. Авторами запропоновано нестандартний методичний апарат, який сприятиме розвиткові в учнів критичного мислення, навичок самостійної роботи, допоможе сформувати і обґрунтувати власну точку зору. Для набуття предметних компетентностей вводяться рубрики: "Завдання для закріплення матеріалу", "Питання для обговорення в групі, класі", "Вислови власне судження", "Працюємо з документом".

Для класів історичного профілю чинною є програма з історії України, розрахована на 4 години на тиждень (140 годин на рік). Автори програми Кульчицький С. В., Лебедєва Ю. Г. та програма зі всесвітньої історії (автори Ладиченко Т. В., Черевко О. С., Камбалова Я. М.), котра розрахована на 3 години на тиждень (105 годин на рік).

Для класів історичного профілю міністерство рекомендує підручник автора Турченка Ф. Г. У ньому запропоновано методичний апарат із розгалуженою системою запитань і завдань, використана методика розвитку критичного мислення. Подано таблиці, схеми, графіки та діаграми, які допоможуть учням унаочнити свої уявлення про історію України 1900 - 1921 рр., використано ілюстрації, історичні карти та документи, які допоможуть уявити життя людей початку XX ст. та полегшать розуміння складних історичних процесів. Наприкінці кожного розділу подано хронологічну таблицю. Для швидкого пошуку потрібних фактів, матеріалів, рубрик учням допоможе апарат орієнтування: піктограми, колонтитули, шмуцтитули та інші.

Всесвітня історія

XX ст., яке називають "коротким століттям", починаючи з 1914 р. - дати початку Першої світової війни - це час імперіалізму, становлення націй, бурхливого технічного прогресу, який руйнував традиційне суспільство. Століття, особливо перша його половина, виявилося одним з найбільш драматичних і суперечливих в історії людства. Воно вмістило в собі як найвеличніші досягнення людства, так і найбільші трагедії. З одного боку підвищилася якість життя для мільйонів людей, але це також було століття занепаду в багатьох частинах земної кулі.

У той час, коли на початку XX століття наука, медицина, освіта, культура зробили величезні кроки вперед, розпочинали свою руйнівну кар'єру головні тирани: Сталін в Росії, Муссоліні - в Італії, Гітлер - в Німеччині.

Різко зросли темпи економічного росту, і при цьому змінилася його якість: відтепер визначальним складником економічного потенціалу країни ставала її індустріальна міць. Пара, що була головним робочим тілом в індустрії й на транспорті ще в середині XIX ст., поступово витіснялася новими видами енергії - електрикою й двигунами внутрішнього згоряння. Це не лише сприяло підвищенню ефективності промислового виробництва через набагато більш високий коефіцієнт корисної дії електричних і дизельних моторів, а й означало набагато більш широке застосування індустріальних метолів у тих галузях людського життя, які не були охоплені індустріалізацією в попередню епоху. Саме на початку XX ст. почалася широкомасштабна механізація сільського господарства (з'явилися трактори, комбайни, доїльні машини), в торгівлі з'явилися великі магазини, оснащені сучасним торговельним устаткуванням) і в побуті - перші предмети тривалого користування (холодильники, пральні машини, пилососи). На рубежі століть з'явилися радіо й телефон, міський електротранспорт, автомобілі і літаки.

По суті відбулася друга промислова революція, результатом якої стала заміна парового двигуна на електродвигун і двигун внутрішнього згоряння. Не тільки у виробництво, але й у побут мільйонів людей почали впроваджуватися водогін, парове опалення, каналізація, електричне освітлення, газопостачання, телефон, автомобілі, електроприлади. Найбільші міста провідних країн набрали того вигляду, що в цілому зберігається й понині: широкі проспекти, придатні для руху автотранспорту, з міським електротранспортом, з електричним освітленням, з багатоповерховими будинками з усіма зручностями.

У період між 1900 і 1914 рр. відбувалося стрімке зростання виробництва й матеріального добробуту населення. Слово "прогрес" стало одним з найбільш уживаних. В політичному житті найбільш успішних країн Європи й у США утвердилися ліберальні порядки, засновані на повазі до громадянських прав людини, до приватної власності та на засадах ринкової економіки. При цьому залишалася дискримінація в політичному житті жінок, а також афроамериканців у США.

За результатами конкурсу в загальноосвітніх навчальних закладах країни будуть використовуватися такі підручники зі всесвітньої історії для учнів 10 класу.

Для класів рівня стандарту (академічного) чинними є 2 підручники.

Зміст підручника "Всесвітня історія" автора Полянського П. Б. покликаний допомогти учням зрозуміти закономірності та механізм взаємовідносин між окремими людьми, націями і державами. У підручнику подано графіки, таблиці, діаграми, які виступають самостійним джерелом знань. Статистичний матеріал у них - не стільки для запам'ятовування, скільки для аналізу на уроці, підготовки до тематичного (семестрового чи річного) оцінювання тощо. Кожен параграф завершується запитаннями і завданнями, які узгоджені з державними вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів з історії. Запитання і завдання різного ступеню складності і спрямовані на закріплення знань, умінь і навичок.

У підручнику "Всесвітня історія" авторів Щупака І. Я. та Морозової Л. В. текст поданий невеликими за обсягом блоками - за пунктами та підпунктами, що полегшує сприйняття. Додаткова інформація подається у рубриках "Свідчать документи", "Свідчать історики", "Мовою цифр", "Роздуми з приводу", "Подробиці". Рубрика "Гіпотези" дає можливість учням обдумати та обговорити можливі шляхи розвитку історичних процесів, для чого треба застосувати власну уяву, творче мислення та, водночас, розуміння закономірностей історичного розвитку, причинно-наслідкового зв'язку між подіями та явищами історії. Особливістю підручника є широке використання тогочасних карикатур та плакатів, що "оживляє" історичний матеріал.

Для учнів 10 класів історичного профілю міністерство рекомендує підручник "Всесвітня історія" авторів Ладиченко Т. В. та Осмоловського С. О. Основна ідея цього підручника - виховання засобами історії патріота, сучасного громадянина України, який любить свою Батьківщину і в той же час поважає народи інших країн, розуміє, що ми живемо в полікультурному світі і нам необхідно толерантно ставитись до людей іншої раси, іншої мови, іншого віросповідання, їх думок, поглядів, точок зору. Чільне місце приділено питанням культури. Розвиток історичного мислення - одне з пріоритетних завдань, яке ставили перед собою автори названого підручника. З цією метою в текст підручника включено багато документальних джерел, що висвітлюють різні точки зору на історичні події, які вивчаються.

У 6 класі історія України і всесвітня історія вивчається як єдиний інтегрований курс. Тому в класному журналі для записів відводиться одна сторінка. Запис робиться таким чином: Історія України. Всесвітня історія. (Інтегрований курс). Відводити дві різні сторінки та виставляти окремо оцінки з історії України та всесвітньої історії недоцільно.

Адміністрація навчальних закладів може виділяти додаткові години на вивчення предметів суспільно-гуманітарного спрямування за рахунок годин варіативної складової.

Важливим є використання в навчанні школярів картографічних посібників - атласів, контурних карт, настінних карт. Вони допомагають продемонструвати динаміку історичних подій, встановити зв'язок між географічним середовищем та місцем тієї чи іншої історичної події.

Правознавство

Одним з найголовніших завдань системи освіти є формування правосвідомості учнівської молоді - поєднання знань з внутрішньою позицією особи, уміння діяти відповідно до вимог права, закону. Тому особливу увагу варто приділяти як засвоєнню системи знань учнями, так і розумінням ними обов'язковості правових норм для всіх членів суспільства.

У 2010/2011 навчальному році учні 9 класів навчатимуться за програмою "Правознавство. Практичний курс" (автори програми О. Пометун, Т. Ремех). На відміну від інших навчальних курсів, "Правознавство. Практичний курс" передбачає створення на уроці умов не тільки для засвоєння знань чи формування навчальних умінь і навичок учнів, а й для розвитку їхнього позитивного ставлення до права, правомірної поведінки, а також для практичного апробування ефективних поведінкових моделей та досвіду такої поведінки.

"Правознавство" як базовий курс у старшій школі має на меті формування в учнів системного уявлення про державу та право як основні засоби впорядкування суспільних відносин та вміння використовувати їх у практичному житті.

Для класів рівня стандарту (академічного) на вивчення правознавства відводиться 35 годин на рік (1 год. на тиждень). Чинною є програма авторів Котюка І. І. та Палійчук Н. Й.

За результатами конкурсу для вищезазначених профілів в загальноосвітніх навчальних закладах країни будуть використовуватися такі підручники з правознавства для учнів 10 класу:

Автори підручника Філіпенко Т. М., Сутковий В. Л., Гавриш С. Б. надають перевагу формуванню системного уявлення про державу та право як основні засоби впорядкування суспільних відносин та вміння використовувати їх у практичному житті. Авторами запропоновано ряд рубрик: "Наші очікування", "Проблемне питання", "Норма закону", "Для допитливих з історії поняття", "Буква закону", "Розв'яжіть ситуацію", які сприятимуть розвитку критичного мислення, рефлексії, уміння розмірковувати. Користуватися підручником допоможуть піктограми, що сприятиме орієнтуванню в структурі навчального матеріалу.

Структура підручника автора Наровлянського О. Д. передбачає крім основного тексту матеріал під рубрикою "Це цікаво", який не призначений для запам'ятовування, а має на меті підвищення зацікавленості учнів у вивченні правознавства; біографічні довідки про осіб, які зробили видатний внесок в розвиток української держави та права, що повинно сприяти формуванню в учнів почуття патріотизму та поваги до історії держави.

Метою курсу "Правознавство" в профільних класах є формування в учнів розуміння права як відкритої системи, що базується на невід'ємності суспільства від держави, законів від повсякденного життя. Право представлене в курсі елементом цілісного світу, що складається з понять, переживань і практичних дій. Курс спрямований на розвиток правової і громадянської компетентності, відповідних ціннісних орієнтирів, умінь, навичок школярів.

Для класів правового профілю чинною є програма авторів Ремех Т. О. та Ратушняка С. На її вивчення відводиться 105 годин на рік (3 години на тиждень) і вивчення правознавства охоплює 10 - 11 класи.

Для учнів 11 класів (груп) з поглибленим вивченням основ правознавства міністерство рекомендує у 2010/2011 навчальному році дві програми курсу "Правознавство" для учнів гімназій, ліцеїв і профільних класів (одна з них - автора І. Котюка, друга - авторів І. Усенка, О. Наровлянського).

Для учнів 10 класів правового профілю міністерство рекомендує для використання підручник автора Наровлянського О. Д. Враховуючи профільний характер навчання, кількість поданих в підручнику навчальних одиниць (параграфів) свідомо менша за кількість годин, передбачених на вивчення курсу - це дасть змогу вчителеві проводити не лише уроки вивчення нового матеріалу, але й семінари, практичні роботи, зокрема, уроки роботи з нормативними актами, розв'язання юридичних задач, ділові ігри тощо. Крім теоретичного матеріалу, у підручнику подано матеріал для проведення уроків - практичних занять з ряду тем. В них подаються рекомендації та зразки розв'язання юридичних задач, а також тексти задач для розв'язання учнями. Для якісного засвоєння матеріалу, впровадженням нових технологій на уроках вчитель може проводити спарені уроки у профільних класах.

З метою більш кваліфікованого викладання правознавства в загальноосвітніх навчальних закладах бажано, щоб цей предмет щорічно викладався в школі одним вчителем. До проведення уроків з правознавства, активізації правовиховної роботи варто залучати представників обласних (районних) управлінь юстиції. Їх знання і досвід практичної роботи не тільки сприятимуть поповненню учнями знань із правових дисциплін, а й сприятимуть підвищенню їх зацікавленості в самоосвіті.

Філософія

Філософія - це сфера людського знання, яка є не тільки атрибутом цивілізації і культури, а й тією духовною силою, до чого прагне кожна особистість. У своїй цілісності філософія уособлює мудрість і знання, віру і розум, дух і душу. Великою мірою хвилюють людину проблеми сенсу життя та його кінцевої мети, розуміння вічності людського існування. Перебуваючи в системі суспільних відносин, які постійно ускладнюються, людина має знайти відповідь на ряд морально-етичних питань: що таке совість, обов'язок, честь, відповідальність, справедливість, добро, зло, гідність.

Вивчення філософії учнями загальноосвітніх навчальних закладів (профільний рівень) розпочинається з історії філософії у 10 класі.

Необхідність викладання у старшій профільній школі системно-узагальнюючого, людинознавчого, світознавчого та світоглядно орієнтованого курсу зумовлена невпинним процесом гуманізації і демократизації освіти, поверненням її до визнання пріоритету загальнолюдських цінностей.

Теоретико-методологічною основою такої освіти є прогресивні надбання світової і національної світоглядної культури, визнання плюралізму думок та врахування інваріантності соціального вибору людини.

Ефективним засобом формування гуманістичної світоглядної культури учнів загальноосвітніх навчальних закладів є вивчення філософії, що розпочинається курсом "Історія філософи".

Курс "Історія філософії" хронологічно та логічно відтворює розвиток філософських учень. Відтак мова йде не про історію якоїсь однієї філософської школи, а показано усю різноманітність філософських шкіл та напрямів, що, насправді, є історією філософій. Специфіка історії філософії полягає в тому, що її зміст переважно складає виклад поглядів, що відображають світосприйняття відомих філософів. Такий підхід до побудови програми передбачає можливість заочного діалогу учасників навчального процесу з відомими особистостями.

Для класів філософського напряму чинною є програма з філософії та підручник "Історія філософії. 10 клас" (автори Огнев'юк В. О., Утюж І. Г.). Мета підручника - допомогти учням сформувати уявлення про предмет "історія філософії", про найважливіші філософські системи та видатних мислителів, які зробили значний внесок у вирішення "вічних" проблем людства. Автори прагнуть ознайомити учнів, які вивчають філософію, з її різними напрямами, течіями, школами, системами та основною філософською проблематикою в процесі її виникнення, становлення та розвитку.

Для 11 класів суспільно-гуманітарного профілю чинною є програма "Основи філософії" (журнал "Історія в школах України" N 6, 2004 р.)

КУРСИ МОРАЛЬНО-ДУХОВНОГО СПРЯМУВАННЯ

У 2010/2011 навчальному році у 5 - 6 класі продовжується вивчення предмета "Етика".

Актуальність вивчення цього предмета обумовлена не тільки істотними змінами в ціннісних орієнтирах українського суспільства, що спостерігаються нині, а й загальним зростанням ролі моралі в житті людства в інформаційному суспільстві часів глобалізації. Як показує досвід кількох років впровадження зазначеного курсу він сприяє не лише соціалізації особистості, але й її духовно-моральному зростанню, засвоєння його повертається до особистості, реалізуючись у ставленні людини до самої себе, інших людей, світу загалом.

З метою формування у дітей та учнівської молоді високоморальних цінностей та орієнтирів, патріотичної і громадянської свідомості, пошанування національних традицій та культур народів України, Європи та світу у 2010/2011 навчальному році продовжується впровадження програми курсу "Розмаїття релігій і культур світу" (автор Є. В. Більченко) для учнів 1 - 11 класів.

Міністерство також рекомендує програми курсів духовно-морального спрямування: "Християнська етика. 1 - 11 класи", "Християнська етика в українській культурі", "Етика: духовні засади" для учнів 5 - 11 класів.

Курс "Основи християнської етики" є дисципліною християнсько-світоглядного, культурного та освітньо-виховного спрямування, який вибудовується як фундамент буттєвих цінностей сучасної людини. Він не є вченням віри, не включає релігійних обрядів, не ставить за мету залучення до певної конфесії. Викладання предмета передбачає виховання в учнів поваги до свободи совісті, релігійних та світоглядних переконань інших людей, здатності до співжиття в полікультурному та поліконфесійному українському суспільстві.

Метою курсу "Основи християнської етики" є формування в учнів християнських моральних чеснот.

Викладання основ християнської етики та інших предметів духовно-морального спрямування в загальноосвітніх навчальних закладах можливе лише за умови письмової згоди батьків та за наявності підготовленого вчителя. Підготовка вчителів християнської етики здійснюється в навчальних закладах або на курсах підвищення кваліфікації педагогічних кадрів у Національному університеті "Острозька академія", Львівському католицькому університеті, при обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти.

Для належного підвищення кваліфікації вчителів етики та інших курсів духовно-морального спрямування, обміну досвідом, підвищення якості викладання можуть бути створені районні (міські) методичні об'єднання вчителів, творчі групи, кабінети тощо.

Зміст курсів духовно-морального спрямування не може нести катехізацію, неприпустимим є також нав'язування учителем дітям власних поглядів у ставленні до тих чи інших церков, примусу дітей до молитви під час уроків, відвідування церковних служб тощо.

Предмет "Основи християнської етики" слід викладати у тісній співпраці з батьками, інформувати батьківську громадськість про особливості християнської етики, давати їм можливість відвідувати уроки і позакласні заходи з предмета.

Для учнів 1 - 4, 7 - 11 класів діючою є рекомендована Міністерством освіти і науки програма "Основи християнської етики" (авторський колектив під керівництвом Жуковського В. М., гриф від 13.07.2010 N 1/11-6347).

Для учнів 5 - 6 класів загальноосвітніх навчальних закладав діючою є програма "Основи християнської етики" (газета "Історія України" N 36 (486), журнал "Історія в школах України" (N 7).

Комплект з християнської етики для учня 5 класу включає підручник, хрестоматію для читання та робочий зошит (видавництво "Літера ЛТД" 2008 рік).

У підручнику з основ християнської етики (автори Жуковський В. М., Ніколін М. М., Саннікова Т. В., Лахман Н. М., Филипчук С. В., Гаврилюк О. Я.) міститься методично організований матеріал, подано ключові вірші, словничок нових слів, біблійні історії, оповідання та вірші повчального характеру, завдання для перевірки отриманих знань та їх застосування на практиці для формування відповідної поведінки.

Хрестоматія з основ християнської етики для 5 класу (Жуковський В. М., Мазур І. Є.) включає матеріал для читання, укладений відповідно до тематики підручника. Зошит для учня (Жуковський В. М., Кучма Л. Є., Гаврилюк О. Я.) призначений для закріплення навчального матеріалу, отриманого на уроці.

У 6 класі предмет "Основи християнської етики" викладається за підручником "Основи християнської етики. 6 клас" (автори Жуковський В. М., Ніколін М. М., Филипчук С. В.).

Як основну літературу міністерство рекомендує для використання в загальноосвітніх навчальних закладах підручники Галини Сохань. "Основи християнської етики. 5 клас" та "Основи християнської етики. 6 клас" львівського видавництва "Світ", котрі вийшли друком у 2008 р., а також робочі зошити з основ християнської етики автора Галини Добош для 5 - 6 класів видавництва "Світ" (2010 р.).

Структура уроку з християнської етики ґрунтується на основних засадах психолого-педагогічної науки як і інші уроки в школі. Особливістю уроку християнської етики є його зміст, а також специфіка реалізації цілей, принципів, форм і методів навчально-виховної діяльності.

Процес викладання основ християнської етики в школі висуває відповідні вимоги до професійної підготовки вчителя і його кваліфікаційної характеристики.

Відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" викладати навчальний предмет "Етика" та факультативні курси морально-етичного спрямування можуть особи, які мають вищу педагогічну освіту та документ про проходження відповідної курсової підготовки на базі інститутів післядипломної педагогічної освіти.

Згідно Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах I - III ступенів (наказ Міносвіти і науки N 240 від 23.06.2000 р.) календарне планування навчального матеріалу здійснюється учителем безпосередньо у навчальних програмах. Можна користуватись також окремими брошурами, зробленими на основі навчальних програм. На основі календарних планів вчителі розробляють поурочні плани, структура і форма яких визначається ними самостійно. Поурочними планами для вчителів можуть слугувати також методичні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України. Під час розроблення календарних планів вчитель може на власний розсуд використовувати резервні години - планувати проведення лабораторних, практичних, контрольних робіт, семінарів, засідань "круглих столів" тощо.

Учнівські зошити з предметів суспільно-гуманітарного циклу переглядаються учителем один раз на семестр і бал за ведення зошита може (за бажанням вчителя) виставлятись в журнал. При виставленні тематичних оцінок вчитель на власний розсуд може враховувати або ні оцінку за ведення зошита.

Підручники, посібники, робочі зошити, атласи та контурні карти, зошити для контролю і корекції навчальних досягнень тощо, що використовуються на уроках, повинні мати гриф Міністерства освіти і науки України.

Всі вищезазначені програми з предметів суспільно-гуманітарного циклу розміщені на сайті Міністерства освіти і науки України.

Наводимо перелік цих курсів

N п/п 

Назва курсу за вибором 

Автор 

Кількість годин 

1. 

Міжнародні відносини у другій половині XX століття 

Ю. Василюк, М. Семкіяш, В. Островський 

17 

2. 

Видатні постаті України кінця XVI - XVIII ст. 

Н. Лівун, В. Островський 

35 

3. 

Видатні постаті України кінця XVIII - початку XX століть 

Н. Лівун, В. Космірак, В. Островський 

35 

4. 

Спеціальні (допоміжні) історичні дисципліни 

Ю. Василюк, В. Островський 

35 

5. 

Міфологія Стародавнього світу 

І. Нікітіна 

35 

6. 

Спецкурс "Трипільська протоцивілізація" 

М. Відейко 

17 

7. 

Історія українського кінематографа XX ст. 

А. Приходько 

35 

8. 

Досліджуємо історію України 

Ю. Малієнко 

35 

9. 

Українське відродження у XX ст. 

Т. Мацейків 

35 

10. 

Історія України першої половини XX ст. в особах 

Т. Чубукова 

35 

11. 

Історія української культури 

В. Власов 

35 

12. 

Видатні постаті України 

І. Гирич 

17 

13. 

Українська культура середини XVI - XIX століть 

С. Загребельна 

35 

14. 

Досліджуючи гуманітарне право 

Л. Г. Шинкаренко та ін. 

17 

15. 

Права людини 

О. Пометун, Т. Ремех 

35 

16. 

Еволюція влади 

проект газети "Голос України" 

35 

17. 

Конституційне право 

М. В. Галенко, О. І. Куцакова 

35 

18. 

Права людини в Україні 

Т. О. Ремех 

17 

19. 

Живи за правилами 

Т. О. Ремех 

35 

20. 

Основи демократії 

Т. В. Бакка, Т. В. Ладиченко, Л. В. Марголіна, С. Г. Рябов 

35 

21. 

Ми - громадяни України 

О. І. Пометун та ін. 

35 

22. 

Вчимося бути громадянами 

В. Мисан, П. Вербицька, О. Войтенко 

35 

23. 

Основи теорії та історії української суспільно-політичної думки 

Г. Дичковська, О. Пташник 

17 

24. 

Ми різні - ми рівні 

О. І. Семиколєнова та ін. 

35 

25. 

Історія української філософської думки XX століття 

В. М. Поздняков 

35 

26. 

Основи критичного мислення 

Пометун О. І. 

17 

27. 

"Розмаїття релігій і культур світу" (1 - 11 кл.) 

Є. В. Більченко 

35 

28. 

Громадянська освіта 

Бакка Т. В та ін. 

105 


Інтернет-ресурси для вчителів історії

www.history.org.ua - Інститут історії Національної Академії наук України; www.nbuv.gov.ua - Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського; www.memory.gov.ua - Український інститут національної пам'яті; www.livius.org - Сайт, присвячений історії Стародавнього світу (англомовний); www.ancient-china.net - Історія Стародавнього Китаю (англомовний сайт); www.7wonders.synnegoria.com - Сім чудес світу; www.historic.ru - "Познаємо людину через її історію" (енциклопедії, довідники, історичні мапи): www.vivl.ru - Всесвітня історія в особах; ancienthistory.spb.ru - Електронний підручник з історії стародавнього світу (Російська Федерація); www.ostu.ru/personal/nikolaev - Історичні мапи; www.history.rin.ru - Історична інформація, мапи, цікаві факти; www.pero-maat.ru - Історія Давнього Єгипту; www.ellada.spb.ru - Історія Давньої Греції; www.ancientrome.ru - Історія Давнього Риму; www.mythology.sgu.ru/mythology/ant - Антична міфологія; www.worldhist.ru/index.htm - Єдиний науково-освітній простір вчителів Російської Федерації; www.his.1september.ru/urok - Я йду на урок історії (методичні розробки та рекомендації з викладання суспільних дисциплін); www.tgorod.ru - Матеріали з історії середньовічного міста; www.bukvaa.narod.ru - Проект "Бібліотека хрестоносця"; www.britannica.com - Он-лайн енциклопедія "Британіка"; www.uk.wikipedia.org - Україномовна версія он-лайн енциклопедія "Вікіпедія"; history.vn.ua - Книги та підручники з історії України та всесвітньої історії; www.http://www.thehistorynet.com - Інформація з всесвітньої історії (англомовний сайт); www.nsta.org - NSTA (Британське наукове співтовариство вчителів); www.cossackdom.com - Історія українського козацтва; www.prostir.museum - Музейний простір України; www.louvre.historic.ru - Російськомовний переклад офіційного сайту музею Лувр (Франція, Париж); www.hermitagemuseum.org - Офіційний сайт музею "Державний Ермітаж" (Російська Федерація).

Інтернет-ресурси для вчителів правознавства

wvvw.president.gov.ua - Офіційне інтернет-представництво Президента України; www.rada.gov.ua - Верховна Рада України; www.kmu.gov.ua - Кабінет Міністрів України; www.ccu.gov.ua - Конституційний Суд України; www.scourt.gov.ua - Верховний Суд України; www.arbitr.gov.ua - Вищий Господарський Суд України; www.ombudsman.kiev.ua - Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; www.rauibow.gov.ua - Рада національної безпеки та оборони України; www.minjust.gov.ua - Міністерство юстиції України; www.mvs.gov.ua - Міністерство внутрішніх справ України; www.mon.gov.ua - Міністерство освіти і науки України; www.vru.gov.ua - Вища рада юстиції України; www.gp.gov.ua - Генеральна прокуратура України; www.cvk.gov.ua - Центральна виборча комісія України; www.nbuv.gov.ua - Національна парламентська бібліотека України ім. В. І. Вернадського; www.golos.com.ua - Газета Верховної Ради України "Голос України"; www.ukurier.gov.ua - Газета центральних органів виконавчої влади України "Урядовий кур'єр"; www.pravo.biz.ua - Електронна бібліотека з правознавства; www.pravo.org.ua - Центр політико-правових реформ; www.uapravo.org - Правовий Інтернет - журнал "UApravo"; www.nau.kiev.ua - Нормативні акти України - законодавство для практиків; www.legality.kiev.ua - Інститут проблем законодавства ім. Ярослава Мудрого; www.kphg.org - Харківська правозахисна група; www.pension.kiev.ua - Пенсійна реформа в Україні; www.helsinki.org.ua - Українська Гельсінська спілка з прав людини.

ПРЕДМЕТИ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОГО ЦИКЛУ

Одне з найважливіших завдань 2010/2011 навчального року - впровадження нового змісту освіти в 10 класі старшої школи. Предметом художньо-естетичного циклу, що вивчатиметься учнями 10 класу всіх профілів і напрямів, є художня культура.

Як зазначено, в Концепції профільного навчання в старшій загальноосвітній школі, нова редакція якої затверджена наказом МОН від 11.09.2009 N 854, старша школа має функціонувати як профільна. Це створюватиме сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності. Згідно з Концепцією, профільне навчання в 10 - 11 класах здійснюється за такими основними напрямами: суспільно-гуманітарний, філологічний, художньо-естетичний, природничо-математичний, технологічний, спортивний. Кожен профіль навчання охоплює таку сукупність предметів: базові, профільні та курси за вибором.

Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і є обов'язковими для всіх профілів. Ці предмети реалізують цілі й завдання загальної середньої освіти. Таким є предмет "Художня культура", що вивчатиметься учнями 10 - 11 класів 0,5 години на тиждень.

У Концепції профільного навчання зазначено: профільні загальноосвітні предмети - це предмети, що реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Профільні предмети вивчаються поглиблено і передбачають більш повне опанування понять, законів, теорій; використання інноваційних технологій навчання; організації дослідницької, проектної діяльності; профільної навчальної практики учнів тощо.

Профільні предмети забезпечують також прикладну спрямованість навчання за рахунок інтеграції знань і методів пізнання та застосування їх у різних сферах діяльності, в т. ч. й професійній, яка визначається специфікою профілю навчання. У 10 - 11 класах художньо-естетичного напряму художня культура є профільним предметом і вивчатиметься 4 години на тиждень. Учні 11 класів художньо-естетичного напряму також вивчатимуть естетику 1 годину на тиждень.

Згідно з Концепцією профільного навчання, у профільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачається опанування змісту предметів на різних рівнях:

1. Рівень стандарту - обов'язковий мінімум змісту навчальних предметів, який не передбачає подальшого їх вивчення (наприклад, художня культура в спортивному профілі; фізика - в художньо-естетичному профілі).

На рівні стандарту художню культуру вивчатимуть учні 10 - 11 класів природничо-математичного, технологічного, спортивного напрямів 0,5 години на тиждень. При цьому слід використовувати програму (укл. Л. Масол, Н. Миропольська), диференційовану за змістом на українську художню культуру (10 клас) та зарубіжну художню культуру (11 клас), що міститься в Збірнику програм з художньо-естетичного циклу для 5 - 11 класів (вид. "Перун", 2005 р.), а також у Збірнику програм для профільного навчання (вид. "Оберіг", 2009 р.).

2. Академічний рівень - обсяг змісту, достатній для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах, визначається для навчальних предметів, які є не профільними, але є базовими або близькими до профільних (наприклад, загальноосвітні курси художньої культури, естетики у філологічному профілі або загальноосвітній курс зарубіжної літератури в художньо-естетичному профілі).

На академічному рівні художню культуру вивчатимуть учні 10 - 11 класів суспільно-гуманітарного та філологічного напрямів (0,5 години на тиждень). При цьому слід використовувати програму, що міститься в Збірнику програм для профільного навчання (вид. "Оберіг", 2009 р.). Укладачі програми з художньої культури - Л. Масол, Н. Миропольська.

Слід зазначити, що програма з художньої культури академічного рівня так само, як і програма рівня стандарту, диференційована за змістом на українську художню культуру (10 клас) та зарубіжну художню культуру (11 клас). Оскільки в змісті програм зазначених рівнів з української художньої культури (10 клас) немає суттєвих відмінностей, та з огляду на зменшення кількості годин на вивчення курсу, рекомендуємо такий орієнтовний розподіл годин за розділами програми:

N 

Назва розділу 

Кількість годин 

 

10 клас 

 

1. 

Художня культура України від найдавніших часів до кінця XVI ст. 

2. 

Художня культура XVII - XVIII ст. 

3. 

Українська художня культура XIX ст. 

4. 

Українська художня культура XX ст. 

5. 

Узагальнення 

1,5 

6. 

Разом: 

17,5 


Програми із зарубіжної художньої культури (11 клас) побудовані по-різному. У програмі для 11 класу рівня стандарту зміст систематизовано за видами мистецтва, а зміст програми академічного рівня - за культурними регіонами світу на матеріалах взірців, що не вивчались у попередніх класах.

3. Рівень профільної підготовки передбачає поглиблений зміст навчальних предметів та орієнтацію на майбутню професію (наприклад, курси художньої культури та естетики в художньо-естетичному профілі).

Відповідні програми профільного рівня з художньої культури та естетики містяться в Збірнику програм для профільного навчання (вид. "Оберіг", 2009 р.) і, як вже зазначалося, призначені для вивчення у класах художньо-естетичного напряму. Укладачі програми профільного рівня з художньої культури - Л. Масол, Н. Миропольська; укладач програми з естетики - О. Оніщенко. Всі програми, подані в збірнику, ґрунтуються на принципах профільного навчання, визначених Концепцією: диференціації (розподіл учнів за рівнем освітньої підготовки, інтересами, потребами, здібностями і нахилами); варіативності, альтернативності й доступності (освітніх програм, технологій навчання і навчально-методичного забезпечення); наступності та неперервності (між допрофільною підготовкою і профільним навчанням, професійною підготовкою); гнучкості (змісту і форм організації профільного навчання, у тому числі дистанційного; забезпечення можливості зміни профілю); діагностико-прогностичної реалізованості (виявлення здібностей учнів з метою їх обгрунтованої орієнтації на профіль навчання).

Художня культура. 10 клас

Особливістю реалізації нового змісту художньо-естетичної освіти є впровадження з 2010/2011 навчального року вивчення художньої культури в 10 класі за програмами трьох рівнів: рівня стандарту, академічного чи профільного, в залежності від умов, спеціалізації школи та наявності в ній відповідних профілів навчання. Як зазначалося виїде, реалізація змісту предмета "Художня культура" в 10 класі ("Українська художня культура") буде здійснюватися за програмою "Художня культура. 9 - 11 класи" (укл. Л. Масол, Н. Миропольська), що наявна в Збірнику програм з художньо-естетичного циклу для 5 - 11 класів (вид. "Перун", 2005 р.) та в Збірнику програм для профільного навчання (вид. "Оберіг", 2009 р.).

Художня культура як форма образного втілення життя, засіб вираження національної ментальності народу вивчається в школі як культурологічний курс, забезпечуючи естетичні запити учнів та вчителів, і є важливим чинником формування духовного світу особистості, її художньо-естетичного розвитку. Головною метою курсу художньої культури в школі є особистісний художньо-естетичний розвиток учнів, формування в них світоглядних орієнтацій і компетенцій у царині художньої культури, виховання потреби в творчій реалізації і духовному самовдосконаленні в процесі опанування цінностями української та зарубіжної культури.

Основними завданнями курсу в школі є: збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів, формування культури почуттів, пробудження особистісно-позитивного ставлення до мистецьких цінностей; опанування учнями художньо-практичних умінь та навичок, формування комплексу художніх компетенцій, що забезпечують здатність керуватися набутими знаннями та вміннями у самостійній діяльності, у процесі самоосвіти; розуміння учнями зв'язків мистецтва з природним, соціальним і культурним середовищем життєдіяльності людини, усвідомлення власної причетності до художніх традицій свого народу з одночасним розумінням особливостей інших національних картин світу; виховання культури міжнаціонального спілкування через вивчення художніх традицій народів різних країн.

Програма орієнтує вчителя на виховання національно свідомої, духовно багатої, зорієнтованої на творчу діяльність особистості, здатної усвідомити себе в суспільстві, створює умови для індивідуального творчого саморозвитку, саморозкриття і самореалізації. Завдання вчителя художньої культури навчити кожного школяра уміння самостійно задовольняти власні естетичні потреби, цінувати прекрасне, використовувати його для формування себе як особистості, розвинути здатність учня розуміти задум митця, формувати свою думку й аргументувати її.

Методична система викладання художньої культури спрямована на розвиток таких якостей учнів як ініціативність, самостійність, креативність, критичність. Для цього пріоритет має надаватися особистісно-зорієнтованим технологіям, які допоможуть подолати суто інформативно-пізнавальні орієнтації курсу. Збагаченню методичного апарату вчителя сприятиме орієнтовна система художньо-творчих завдань, поданих у програмі наприкінці викладу змісту тем. Організовуючи навчально-виховний процес на уроках художньої культури, варто використовувати різні методи, що є актуальними в системі мистецької освіти, зокрема загальні: метод розповіді та бесіди; метод наочності; ігровий метод; метод порівняння і зіставлення; метод узагальнення та спеціальні: метод художньо-педагогічної драматургії; метод драматизації; метод "зруйнування"; метод "емоційного заряду"; метод забігання наперед і повернення до вивченого матеріалу.

Організаційно-методичні засади шкільного курсу художньої культури та інші аспекти й закономірності педагогічного процесу в галузі шкільної художньо-естетичної освіти викладено в підручнику для студентів педагогічних університетів "Методика викладання художньої культури" (авт. О. Щолокова, вид. НПУ ім. М. Драгоманова, Київ, 2007 р.).

Програма з художньої культури для 10 класу передбачає вивчення впродовж навчального року української художньої культури. В пояснювальній записці до програми зазначено: "виділення української художньої культури як окремої частини курсу зумовлено необхідністю збереження національних пріоритетів освіти. Водночас, для органічного поєднання вітчизняних і загальнолюдських цінностей варто робити акцент не на тому, що роз'єднує, а на тому, що об'єднує різні культури, адже через ціннісний вплив мистецтва ефективніше відбувається і національно-патріотичне, й полікультурне виховання". Враховуючи попередній досвід сприймання музичного та образотворчого мистецтва, учні мають усвідомити українську художню культуру як засіб самопізнання і творчої самореалізації особистості.

Програми рівня стандарту та академічного рівня структуровані за 4-ма розділами: I. Художня культура України від найдавніших часів до кінця XVI ст.; II. Художня культура XVII - XVIII ст. III. Українська художня культура XIX ст. (у програмі академічного рівня: Українська художня культура XIX - початку XX ст.); IV. Українська художня культура XX ст.

Вивченню мистецтва періоду від Трипільської культури до Київської держави присвячено I розділ "Художня культура України від найдавніших часів до кінця XVI ст." (3 години). Тематична будова розділу передбачає ознайомлення учнів із фактами і явищами української культури зазначеного періоду, аналіз творів основних видів мистецтва - образотворчого, музичного і театрального та особливостей їх художньо-образної мови. Пропонуємо такий орієнтовний розподіл годин на вивчення тем розділу:

Тема 1. Образотворче мистецтво - 1 година; Тема 2. Музична культура - 1 година; Тема 3. театральна культура - 1 година.

Практична діяльність учнів під час вивчення української художньої культури в 10 класі спрямована на формування потреби в спілкуванні з вітчизняними творами мистецтва, розвиток творчих здібностей учнів та розширення їхнього внутрішнього духовно-культурного досвіду на кращих зразках української художньої культури. Практичні завдання для учнів можуть бути різноманітними, проте відповідними до змісту певної навчальної теми. Так, засвоєння учнями теми "Образотворче мистецтво" може бути закріплене виготовленням фрагментів діорами "Київ - духовний центр України-Руси" (робота в групах). Зміст теми "Музична культура" спонукає, насамперед, до виконання українських народних пісень та порівняння їх за жанрами. Тема "Театральна культура" передбачає практичну діяльність у вигляді виконання народних ігор та обрядів за вибором учнів та вчителя.

Зміст II розділу "Художня культура XVII - XVIII ст." (3 години) має на меті сформувати в учнів загальне уявлення про українську культуру козацької доби та її роль у суспільстві, навчити порівнювати зразки народної і професійної художньої культури зазначеного періоду, ознайомити учнів із архітектурними шедеврами українського бароко та творчістю М. Березовського, А. Веделя, Д. Бортнянського, Г. Сковороди. Пропонуємо такий орієнтовний розподіл годин на вивчення тем розділу:

Тема 1. Образотворче мистецтво - 1 година; Тема 2. Музична культура - 1 година; Тема 3. Театральна культура - 1 година.

У процесі вивчення I теми цього розділу "Образотворче мистецтво" увагу учнів слід спрямувати на розвиток архітектури козацької доби (мм. Київ, Львів, Чернігів, Тернопільщина, Полтавщина), портретного живопису та гравюри. Замальовки архітектурних споруд - зразків українського бароко - можуть бути вдалим практичним закріпленням тематичного змісту. Також цікавими практичними завданнями для учнів, пропонованими програмою, є порівняння репродукцій народної картини "Козак Мамай" та колективне створення альбому "Пам'ятки України".

Основою змісту наступної теми цього розділу "Музична культура" є відображення емоцій і почуттів, думок і мрій українців у думах та історичних піснях, мистецтві кобзарів та лірників. Також у контексті теми творчість видатних представників музичного мистецтва XVII - XVIII століть. На практиці зміст цієї теми може бути реалізований шляхом створення учнями фонозапису староукраїнської музики "Хоровий літопис століть", а також виконання живописних чи графічних композицій за мотивами текстів відомих кантів Г. Сковороди.

Упродовж вивчення теми "Театральна культура" учні ознайомляться із "шкільним театром", народним театром - вертепом та театром на Запорізькій Січі. На практиці знання учнями різновидів театру XVII - XVIII століть можуть бути закріплені шляхом створення комічної або сатиричної інтермедії в стилі "шкільного театру" та написанням сценарію для вистави "живого вертепу". Таким чином, у результаті засвоєння змісту I і II розділів програми на рівні стандарту чи академічному рівні учні мають уміти описувати факти і явища художньої культури України відповідного періоду, характеризувати національні особливості українського мистецтва, наводити приклади та показувати на мапі місцезнаходження історико-культурних пам'яток України, аналізувати художній зміст творів українського мистецтва, використовуючи спеціальну термінологію (у межах програми). Одним із найважливіших результатів навчальної діяльності учнів є уміння вести дискусію з питань української художньої культури, самостійно знаходити джерела для збагачення знань з української культури.

У програмі профільного рівня зазначені вище періоди розвитку української художньої культури об'єднано в загальний розділ "Українська художня культура від найдавніших часів до кінця XVIII ст." (60 годин), що включає 8 тем. Зміст навчального матеріалу цієї програми орієнтує на більш глибоке й деталізоване вивчення джерел, явищ, досягнень української культури і творчості її видатних представників. Так, наприклад, вступ до цього розділу розглядає зокрема періодизацію української культури в контексті європейського та світового розвитку, архетипи української культури тощо, а 1 тема розділу розпочинається ознайомленням учнів із версіями щодо походження мистецтва: трудовою, ігровою, пізнавальною, комунікативною, магічною та ін.

Кожна тема профільної програми на відміну від програм рівня стандарту та академічного пропонує для ознайомлення орієнтовні твори для сприймання та інтерпретації. Практичні завдання, рекомендовані профільною програмою, мають більш прикладний і творчий характер: "реставрація" трипільської кераміки (ескізи стилізованих орнаментів); майстерні музикантів-реставраторів (розшифрування крюкового запису музики); "показ мод" (стиль бароко в сучасному костюмі); створення ескізу палацу в класичному стилі тощо.

Результатами засвоєння учнями змісту I розділу профільної програми є зокрема вміння оцінювати світоглядно-гуманістичний зміст староукраїнської культури, значущість українського мистецтва в розвитку національної культури, володіння базовими художньо-естетичними компетентностями, виявлення готовності до толерантного ведення дискусій щодо розвитку національної художньої культури, до переносу набутих мистецьких знань і вмінь в інші освітні галузі та інтегрування етнокультурного та художньо-естетичного досвіду з іншими міждисциплінарним досвідом (гуманітарним, екологічним, технологічним тощо).

II семестр програми рівня стандарту розпочинається вивченням розділу "Українська художня культура XIX ст." (4 години), який, як і попередні розділи, включає теми з образотворчого мистецтва, музичної та театральної культури цього періоду. У програмі академічного рівня цей розділ дещо розширено: "Українська художня культура XIX - початку XX ст.". Пропонуємо такий орієнтовний розподіл годин на вивчення тем розділу:

Тема 1. Образотворче мистецтво - 2 години; Тема 2. Музична культура - 1 година; Тема 3. Театральна культура - 1 година.

Тема "Образотворче мистецтво" ознайомить учнів із творчістю І. Мартоса, Л. Позена (архітектура і скульптура), Т. Шевченка, М. Пимоненка, О. Мурашка (живопис), із особливостями розвитку тиражної графіки, декоративно-прикладного мистецтва та народних художніх промислів України. Цікавою для учнів формою закріплення змісту теми може бути рекомендоване програмою виконання декоративної композиції в українському стилі.

Зміст теми "Музична культура" особливий концентруванням навчально-пізнавальної діяльності учнів на зразках творчості відомих їм з курсу музичного мистецтва композиторів С. Гулака-Артемовського, М. Колачевського, М. Вербицького та М. Лисенка, а також на кращих зразках народного музичного мистецтва. У процесі аналізу та інтерпретації змісту та художньо-мовних особливостей зокрема й знайомих музичних творів учні мають навчитися оцінювати роль українського народного і професійного музичного мистецтва в розвитку національної культури, обґрунтовувати власні оцінні судження щодо зразків українського мистецтва, аргументувати судження щодо значущості української художньої спадщини в житті суспільства та у власній життєдіяльності. Закріпити засвоєний матеріал теми пропонується практичною роботою в групах щодо добірки матеріалів - фотографій, репродукцій, календарів, марок тощо за темою "Видатні діячі української музичної культури".

Тема "Театральна культура" спрямована на усвідомлення учнями значення драматургії для розвитку українського театру. Під час вивчення теми учні ознайомляться з особливостями аматорського театру, театру в Галичині та на Буковині, театру корифеїв, першого українського стаціонарного театру в Києві, а також із творчістю М. Заньковецької. За результатами засвоєння матеріалу теми можна запропонувати учням створити фотоальбом "Театр корифеїв".

Завершує курс художньої культури в 10 класі IV розділ "Українська художня культура XX ст." (6 годин). Пропонуємо такий орієнтовний розподіл годин на вивчення тем розділу:

Тема 1. Образотворче мистецтво - 2 години; Тема 2. Музична культура - 1 година; Тема 3. Театральна культура - 1 година. Тема 4. Кіномистецтво - 1 година; Тема 5. Художня культура української діаспори - 1 година.

Зміст першої теми розділу "Образотворче мистецтво" висвітлює особливості розвитку архітектури і скульптури, живопису, графіки та народного образотворчого мистецтва в зазначений період, знайомить учнів із представниками українського авангарду. Програма орієнтує реалізувати засвоєні знання у такому виді практичної діяльності, як живописна абстрактна творча робота в стилі сучасного мистецтва за українськими мотивами, а також розробка дизайну сучасного інтер'єру шкільного приміщення з використанням українських традицій.

У процесі засвоєння змісту II теми розділу "Музична культура" учні на новому, вищому рівні порівняно з попередніми роками навчання аналізуватимуть хорову, вокально-симфонічну і симфонічну творчість композиторів XX століття, чия музика вже звучала на уроках музичного мистецтва: Л. Ревуцького, Б. Лятошинського, С. Людкевича, М. Скорика, Є. Станковича, а також вокальну й інструментальну музику В. Косенка, В. Барвінського та інших композиторів цього періоду. Ця тема зокрема представить учням напрями популярної музики XX століття й особливості розвитку музичного виконавства та освіти. З метою узагальнення засвоєного матеріалу цікавою формою практичної роботи може бути колективна творчість учнів - підготовка позакласного заходу "Пісенний вернісаж" із творів сучасних українських композиторів.

Зміст теми "Театральна культура", що представить учням різновиди театру XX століття - драматичного, музичного, театру ляльок, провідних акторів та режисерів українського театру, органічно може бути закріплений колективною підготовкою міні-вистави (наприклад, фрагменту твору українського письменника), її декорацій, костюмів та музичного оформлення.

Появу та розвиток у XX столітті на теренах України кінематографа, особливості розвитку цього виду мистецтва і його жанрів - ігрового, документального та науково-популярного - висвітлено в змісті теми "Кіномистецтво". Тема зокрема розглядає творчі портрети видатних представників українського кіно: О. Довженка, І. Миколайчука, Л. Викова та інших. У контексті теми виділено фольклор як основне джерело розвитку української анімації (наприклад, "козацький" комедійний серіал В. Дахна). Підсумовуючи зміст теми, можна запропонувати учням організувати дискусію після перегляду українського кінофільму, а також провести роботу в групах за інтересами щодо упорядкування відеокартотеки "Українське кіномистецтво".

В останній темі розділу "Художня культура української діаспори" представлено творчі досягнення представників різних видів українського мистецтва поза межами нашої країни - архітекторів і скульпторів, живописців і графіків, музикантів, а також діячів мистецької освіти. Акцентовано увагу на використанні українського фольклору і тем, пов'язаних з Україною, в творчості митців української діаспори. Тому на практиці засвоєння змісту цієї теми щонайкраще може бути реалізовано в колективному створенні учнями альбому "Імена славетних українців у світовому мистецтві".

У результаті опанування змісту української художньої культури учні мають класифікувати види і жанри українського мистецтва, називати найвидатніших його представників, розпізнавати твори мистецтва та інтерпретувати їх зміст, характеризувати особливості та пояснювати тенденції розвитку української художньої культури минулого й сучасності, формулювати власне ставлення до неї. Також учні мають навчитися обґрунтовувати власні оцінні судження щодо зразків українського мистецтва, аргументувати судження щодо значущості української художньої спадщини в житті суспільства та у власній життєдіяльності. Важливим результатом навчальної діяльності учнів має бути вміння вести дискусію з питань національних пріоритетів у галузі художньої культури, самостійно знаходити джерела та застосовувати художню інформацію для самоосвіти, пропагувати національну культурно-мистецьку спадщину й відстоювати національно-культурні пріоритети в суспільному житті.

У програмі профільного рівня 70 навчальних годин II семестру присвячено вивченню розділу "Українська художня культура XIX - початку XXI ст.". Розділ містить 5 тем із нерівнозначним розподілом навчальних годин. Так, перші три теми, що охоплюють найбагатші своєю мистецькою спадщиною періоди розвитку української культури: "Контрасти романтизму і реалізму"; "Українська художня культура I половини XX ст.", "Українська художня культура II половини XX ст.", вивчаються протягом 20-ти годин кожна. Зміст навчального матеріалу зазначених тем глибоко й детально висвітлює багатогранну та багатожанрову палітру національного мистецтва цих періодів, знайомить учнів із творчістю митців різних напрямів, зокрема й тих, чиї імена не звучали в попередні роки на уроках образотворчого та музичного мистецтва. Як і в I розділі програми, пропонуються орієнтовні твори для сприймання та інтерпретації. Тема "Художня культура української діаспори" передбачена для вивчення впродовж 6-ти годин.

На завершення розділу і всього профільного курсу пропонується організація і проведення Інтернет-конференції за змістом курсу української художньої культури, а також презентація колективних та індивідуальних проектів за такими орієнтовними темами: "Українське бароко і європейський контекст", "Класицизм і неокласицизм в українському мистецтві: історичні долі й мистецькі прогнози", "Тарас Шевченко - наш великий сучасник", "Синтез мистецтв у творчості романтиків (діалог поезії та музики)", "Розстріляне відродження": імена і твори", "Митці-шестидесятники", "Світові обрії українського кіно" тощо. На цей вид діяльності програмою відведено 4 години навчального часу.

На профільному рівні учні зокрема мають володіти базовими освітніми художньо-естетичними компетентностями, виявляти здатність до самостійної творчої діяльності, колективної співпраці з метою розв'язання мистецьких проблем та потребу використовувати здобутки української культури у власній творчій діяльності, пропагувати національну культурно-мистецьку спадщину, відстоювати національно-культурні пріоритети в особистісному та суспільному житті, демонструвати готовність до постійного художнього самовдосконалення, усвідомлення власної причетності до традицій і цінностей національної культури та вміння їх використовувати у культурно-творчій діяльності.

Отже, найактуальнішим результатом вивчення курсу художньої культури в 10 класі має бути сформоване вміння кожного учня реалізувати засвоєні знання у власній творчій діяльності та виявлення готовності до використання набутих предметних компетенцій у процесі творчої самореалізації. Пропоновані програмами пізнавальні й практичні способи самовираження й розкриття свого ставлення до життя через мистецтво покликані спрямовувати учнів на розвиток універсальних якостей творчої особистості з високими духовними потребами, тобто на формування загальнокультурної компетенції.

Однією з умов ефективного впровадження художньої культури є створення художньо-естетичного середовища в навчальному закладі (картинні галереї, мистецькі світлиці, художні майстерні) та активна взаємодія з навколишнім соціокультурним середовищем, закладами культури (музеями, філармоніями, театрами) з урахуванням індивідуальних здібностей, інтересів і потреб учнів. Передбачається організація зустрічей з митцями - народними і професійними, а також використання різноманітних форм позаурочних занять, пов'язаних зі специфікою класів різного профілю. На уроках повинна панувати атмосфера піднесеності, яка сприятиме створенню естетичної аури, передачі духовної енергії мистецьких шедеврів.

За результатами Всеукраїнського конкурсу підручників для 10 класу міністерством рекомендовано до використання у навчально-виховному процесі два підручники з художньої культури академічного рівня, що можуть використовуватися на рівні стандарту (1 - авт. Л. Масол та ін., вид. "Ранок"; 2 - авт. Л. Климової, вид. "Літера ЛТД"), а також підручник профільного рівня (авт. Л. Масол та ін.).

Зміст підручника академічного рівня (авт. Л. Масол та ін.) структуровано за такими розділами: I. Художня культура України від найдавніших часів до кінця XVI ст. II. Художня культура XVII - XVIII ст. III. Українська художня культура XIX ст. IV. Українська художня культура XX ст.

Згідно з програмою, зміст навчального матеріалу в підручнику викладено за хронологічним принципом: він знайомить учнів з художньою культурою України від найдавніших часів до сучасності. Окрема тема присвячена мистецькій діяльності представників української діаспори. Ілюстративний матеріал підручника несе дидактичне навантаження: частина завдань для учнів спонукають їх аналізувати твори українського мистецтва, вчать проводити аналогії, пояснювати явища мистецтва з культурологічної позиції. Для детального вивчення окремих творів мистецтва - визнаних світових шедеврів, а також творчості митців у кожному розділі підручника вміщено рубрики "З історії шедевру", "Портрет митця".

Чітка відповідність змісту навчальної програми простежується й у підручнику автора Л. Климової (вид. "Літера ЛТД"). Він також структурований за чотирма зазначеними вище розділами, багато ілюстрований і пропонує учням різноманітні творчі практичні завдання на закріплення змісту кожної теми. Завдання зосереджені в рубриці "Творча майстерня". Крім завдань індивідуального характеру в кінці параграфів підручника учням пропонуються завдання для колективної роботи і роботи в групах. Рубрики "Підготуйте повідомлення" спонукають до закріплення навчального матеріалу пошуковим методом. Додаткова інформація для допитливих розміщена в рубриці "Це цікаво".

Зміст підручника профільного рівня пропонує учням поглиблене вивчення розвитку української художньої культури від найдавніших часів до сучасності. Тематична структура підручника більш деталізована. Для глибшого усвідомлення учнями закономірностей мистецьких явищ у підручнику крім інформативного та ілюстративного матеріалу пропонуються різноманітні види художньої діяльності: мистецтвознавчий аналіз твору в контексті культурної епохи, вивчення особливостей індивідуального стилю митців різних епох, практичні завдання (зокрема, індивідуальні проекти, дизайнпроекти тощо з урахуванням професійних інтересів учнів).

Впровадження сучасних медіа-засобів, зокрема комп'ютерних технологій у процесі викладання художньої культури передбачає користування CD-інформацією з мистецтва, мережею Інтернет. В інформаційному просторі мережі Інтернет існує велика кількість Web-сайтів, на яких розміщено інформацію, присвячену українській художній культурі. Зокрема, на сторінках сайту http://www.artsmaidan.kiev.ua "ArtsMaidan" - галерея сучасного українського мистецтва" розміщено твори сучасних українських митців on-line у жанрах живопису, графіки, скульптури, кераміки, портрету і натюрморту, декоративно-прикладного мистецтва.

На сайті www.heritage.com.ua "Українська спадщина" можна знайти матеріали з архітектури (дослідження, реставрація, публіцистика, архітектори) та краєзнавства (заповідники). Сайт www.artofukraine.com "Art Of Ukraine - сучасне мистецтво українських художників" містить інформацію про сучасних українських художників (біографії, творчість, галерея творів). Цікаві матеріали про історичні архітектурні пам'ятки України (Софійський собор, Андріївську церкву, Золоті Ворота, Кирилівську церкву в Києві, Судацьку фортецю в Криму) розміщено на сайті www.sophia.org.ua "Софія Київська - національний заповідник". Про пам'ятки архітектури, історії та монументального мистецтва України (їх опис, ретроспективні та сучасні зображення, фотографії, класифікація пам'яток за стилем та статусом) розповідає сайт www.oko.kiev.ua "ОКО - архітектура і краєзнавство України". Київську віртуальну художню галерею розміщено на сайті http://art-gallery.kiev.ua, де подано інформацію про київські художні музеї та Михайлівський собор, а також розміщено біографії сучасних українських художників, галерею їхніх робіт. Сайт http://prostir.museum/museums/ua/ пропонує загальні відомості про музеї України, які систематизовані за регіонами та типами колекцій.

Сайти, присвячені українському музичному мистецтву: http://spiv.org.ua/.

Назва: Хоровий спів в Україні. На сайті - інформація про хоровий спів в Україні, видатних хорових композиторів, диригентів, хормейстерів, регентів, хори; новини хорового життя; хорові фотогалереї, аудіогалереї, відеогалереї; анонси хорових подій тощо. Сайт http://folk.org.ua/ Назва: Українська Автентична Музика. Присвячений темі збереження унікальної народної музичної спадщини України. Сайт http://www.classic-music.ru/ містить такі розділи: композитори (біографії і творчі портрети); виконавці (диригенти, співаки, піаністи, скрипалі, віолончелісти та ін.); факти (цікаві та маловідомі факти з життя видатних особистостей); афоризми (висловлювання видатних особистостей); інструменти (енциклопедія старовинних і сучасних інструментів); словник музичних термінів; наші проекти (кращі сайти про класичну музику).

Сайт http://kobzari.org.ua/ Назва: Національна спілка кобзарів України. Кобзарі сучасності. Це - офіційний сайт Національної спілки кобзарів України. Тут можна знайти музичні записи, ноти та іншу інформацію про кобзарство.

Сайт http://gomin.uazone.net Назва: "Гомін" - архів української народної пісенності.

Шляхи реалізації варіативної складової навчального плану в галузі шкільної художньо-естетичної освіти.

За рахунок варіативної складової шкільного навчального плану може бути реалізоване поглиблене вивчення окремих предметів, а також вивчення факультативних курсів та курсів за вибором, що є складовою допрофільної і профільної підготовки учнів.

Особливістю шкільної художньо-естетичної освіти є її наскрізність та наступність. Тобто, переважна більшість факультативних курсів та курсів за вибором вивчаються учнями впродовж кількох років і взаємодоповнюють один одного за змістом. Частково за рахунок варіативної складової навчального плану шляхом виділення однієї додаткової години, починаючи з початкової школи, може бути запроваджене поглиблене вивчення мистецьких дисциплін. Для цього рекомендуємо використовувати програми "Музика. 1 - 4; 5 - 8 класи", 2 години на тиждень (авт. О. Гумінська) та "Образотворче мистецтво. 1 - 4; 5 - 7 класи", 2 години на тиждень, авт. Н. Ковальчук (обидві - вид. "Торсінг", 2006 р.). Концентричний принцип будови зазначених програм надає можливість повторного та щоразу глибшого опанування їх змісту на різних рівнях навчання. Програми О. Гумінської мають навчально-методичне забезпечення: календарно-тематичне планування, музичні хрестоматії та фонохрестоматії з 1 по 8 клас (вид. "Навчальна книга - Богдан", м. Тернопіль).

Поглиблене вивчення мистецьких дисциплін у початковій школі створює передумови для якісної допрофільної підготовки учнів основної школи, що в подальшому дасть їм можливість свідомо обрати профіль навчання. У старшій школі вивчення обраних учнями факультативних курсів та курсів за вибором допомагатиме їм визначитися із вибором майбутньої професії. Вивчення факультативних курсів та курсів за вибором організовується за рахунок годин варіативної складової навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів за умови наявності бажання учнів їх вивчати і створення належних умов для їх опанування. Міністерством освіти і науки України сформовано та рекомендовано два збірники програм факультативних курсів та курсів за вибором для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл музичного та художнього профілю. Збірники видано видавництвом "Ранок" у 2009 році. Пропоновані в збірниках програми можуть використовуватися не лише в спеціалізованих школах, а й у будь-яких загальноосвітніх навчальних закладах для допрофільної підготовки учнів.

У залежності від змісту, деякі з пропонованих програм призначені для вивчення впродовж одного навчального року ("Музичне краєзнавство", "Етнодизайн", "Креслення", "Екологія та образотворче мистецтво") та інші. Також слід зазначити, що вікові особливості дітей шкільного віку щодо сприймання та навчання мистецтва вимагають впровадження в навчальний процес певних мистецьких курсів за вибором ще в початковій школі. Так, починаючи з 1 - 2 класу, використовуючи години варіативної складової навчального плану, можна вивчати такі факультативні курси та курси за вибором, як "Декоративно-ужиткове мистецтво", "Театральне мистецтво", "Хореографія", "Сопілка", "Бандура" та інші.

У збірниках також наявні програми для здійснення допрофільної підготовки учнів основної школи: "Світова художня культура", "Графіка", "Живопис", "Українське народне мистецтво", "Креслення", "Етнодизайн", "Музичне краєзнавство" тощо. Зміст деяких із пропонованих програм потребує продовження його опанування у класах старшої школи: "Театр", "Хоровий клас", "Музичні ансамблі", "Я та естетика", "Етикет", "Основи культурології".

Збірники укладено з програм, розроблених авторами та авторськими колективами з різних регіонів України, у складі яких вчителі, методисти, науковці, зокрема співробітники Академії педагогічних наук України. В окремих програмах ураховано досвід організації поглибленого, допрофільного та профільного навчання в конкретних загальноосвітніх навчальних закладах, як, наприклад, спеціалізованій школі I - III ступенів N 29 м. Сум, СЗШ N 50 м. Львова, спеціалізованій школі II - III ст. N 58 м. Луганська, СЗШ N 26 та СЗШ N 19 з поглибленим вивченням іноземних мов м. Донецька та інших.

У зазначених збірниках представлено більш ніж одну програму з деяких курсів за вибором чи факультативів, як наприклад, з хореографії чи декоративно-ужиткового мистецтва, що передбачає різні авторські підходи щодо навчання та різну тривалість вивчення курсів. Така варіативність надасть учителю можливість обрати програму відповідно до власних поглядів, уподобань та можливостей учнів.

Підвищенню ефективності шкільної художньо-естетичної освіти, зокрема - поглибленої, допрофільної та позакласної сприятиме використання у навчально-виховному процесі нових методичних та навчально-методичних посібників, виданих у різних областях країни. До уваги вчителів мистецьких дисциплін пропонуються: збірка пісень для учнів молодших класів "Веселчині фарби" (авт. Л. Равлюк, вид. "Технодрук", м. Чернівці, 2005 р.) та збірка пісень "Калина з Чорногори" (авт. Л. Равлюк, вид. "Технодрук", м. Чернівці, 2007 р.), "Інструментальна музика. ч. 1. Жанри вокального походження" (авт. Л. Назар та ін., Інформаційно-методичний центр освіти м. Львова, 2009 р.), "Жанр прелюдії в інструментальній музиці" (авт. Л. Назар, Інформаційно-методичний центр освіти м. Львова, 2006 р.), "Стильові напрямки архітектури Львова" (авт. А. Васільєва, О. Гурин, Інформаційно-методичний центр освіти м. Львова, 2009 р.), методичний посібник "Художня культура: уроки для 9 класу" (авт. І. Ласкій, Інформаційно-методичний центр освіти м. Львова, 2009 р.), робочий зошит з мистецтва для 5 класу (авт. М. Серганіді, Л. Гайворонська, м. Луганськ, 2009 р.), методичний посібник "Орієнтовне календарно-тематичне планування з інтегрованого курсу "Художня культура". 9 - 11 класи" (авт. В. Серебрянський, А. Велікандо, м. Луганськ, 2009 р.), зошит-конспект N 1 "Художественная культура. 9 класс" (авт. Н. Назаренко та ін., вид. "Оберіг", 2009 р.), навчально-методичний комплект "Художня культура. 9 клас. Методичні та дидактичні матеріали" (орієнтовне календарно-тематичне планування, поурочні методичні розробки, словник мистецьких термінів, посібник-зошит для учнів, відео- та аудіо матеріали; авт. С. Федун, О. Чорний).

З новими досягненнями в царині культури, мистецтва і мистецької педагогіки можна ознайомитися на сторінках фахового журналу "Мистецтво та освіта". Журнал друкує інформаційні матеріали, методичні рекомендації та розробки, а також нотні додатки, що покликані допомагати в реалізації змісту освітніх галузей "Мистецтво" та "Естетична культура" в шкільному навчально-виховному процесі.

Водночас, відповідно до наказу МОН від 01.09.2009 р. N 806 "Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах", наголошуємо на уважному та відповідальному ставленні вчителів до використання різноманітних видань у навчально-виховному процесі.

Інформація щодо рекомендованої міністерством навчально-методичної літератури з дисциплін художньо-естетичного циклу щороку подається в Переліку програм та навчально-методичного забезпечення в "Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України".

Реалізація змісту художньо-естетичної освіти в 1 - 9 класах

Як і в минулі роки, вивчення музики в 1 - 4 класах здійснюватиметься за програмами авторів О. Ростовського, Л. Хлєбнікової, Р. Марченко або О. Лобової (вид. "Початкова школа", 2006 р.). Причому, тематичний зміст програми О. Ростовського відкриває можливість досягнення цілісності та єдності навчального процесу всього навчального курсу на основі єдиної музично-педагогічної концепції, яку продовжує програма з музичного мистецтва для 5 - 8 класів 12-річної школи (авт. Б. Фільц та ін.), вид. "Перун", 2005 р.

Як зазначено в програмі, "основним видом домашніх завдань з музики у 1 - 4 класах мають бути завдання слухати музику, де б вона не звучала, і розповісти про свої враження на уроках. Доцільно рекомендувати учням слухати і дивитися протягом тижня певні радіо- і телепередачі".

На допомогу вчителю музики в навчально-методичних посібниках "Музика. Розробки уроків. 1 клас" та "Музика. Розробки уроків. 3 клас" (авт. Т. Наземнова та ін., вид. "Оберіг") пропонуються орієнтовне календарно-тематичне планування, поурочні методичні розробки та нотний додаток (пісні) відповідно до програми О. Ростовського.

Також з метою забезпечення навчання музики в 1 - 4 класах Міністерством освіти і науки України рекомендовано навчально-методичний комплект "Музика. 1 - 4 класи (дидактичні матеріали та аудіозасоби навчання)", (авт. Н. Головецька). Комплект містить мінусові фонограми пісень (відповідно до програми О. Ростовського), розповіді про мистецтво музики, музичні вікторини до слухання музики, казки на музичну тематику, танцювальні хвилинки та музичні розминки. Більш детальну інформацію про комплект можна отримати, звернувшись за електронною адресою: gvi-t@ukr.net

Видавництвом "Ранок" до початку 2010/2011 навчального року планується видати оновлений навчально-методичний посібник "Уроки музичного мистецтва у 5 і 6 класах загальноосвітніх навчальних закладів" та робочі зошити з музичного мистецтва "Щоденник музичних вражень" з пісенними додатками для учнів 5 і 6 класів (авт. О. Корнілова).

Образотворче мистецтво в 1 - 4 класах вивчається за програмою Л. Любарської та Л. Вовк (вид. "Початкова школа", 2006 р.), а в 5 - 7 класах - за програмою Е. Бєлкіної та ін. (вид. "Перун". 2005 р.). Зміст програм спрямований на збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів під час сприймання навколишнього світу і практичної діяльності. Віддзеркалення цього світу в художньо-творчій діяльності кожного учня є важливим завданням для вчителя образотворчого мистецтва.

Альтернативою вивченню автономних предметів "Музичне мистецтво" та "Образотворче мистецтво" може бути інтегрований курс за програмою "Мистецтво" (авт. Л. Масол та ін.) для 1 - 4 класів (вид. "Початкова школа", 2006 р.) та 5 - 8 кл. (вид. "Перун", 2005 р.). Зміст зазначених вище програм реалізовано в електронних навчально-методичних посібниках видавництва "Контур-плюс" (м. Рівне).

Реалізація змісту предмета "Художня культура" в 9 класі буде здійснюватися за програмою "Художня культура. 9 - 11 класи" (авт. Л. Масол, Н. Миропольська), що наявна у Збірнику програм з художньо-естетичного циклу для 5 - 11 класів (вид. "Перун", 2005 р.). У збірнику також подане орієнтовне календарно-тематичне планування з художньої культури для 9 класу.

З метою забезпечення навчання художньої культури в 9 класі Міністерством освіти і науки України рекомендовано навчально-методичний комплект "Художня культура. 9 клас. Методичні та дидактичні матеріали" (авт. О. Михайлюк, В. Ольшевський, Р. Яців). Комплект містить орієнтовне календарно-тематичне планування, поурочні методичні розробки, матеріали до уроків, ілюстративні, відео- та аудіо матеріали з художньої культури. Більш детальну інформацію про комплект можна отримати на сайті www.artclass.lviv.ua або звернувшись за електронною адресою: michajluk@gmail.com

Наголошуємо на тому, що навчальна діяльність учнів з дисциплін художньо-естетичного циклу у початковій та основній школі можуть проводитись у різних формах, окрім письмових (запис учнями будь-якої інформації зі слів учителя чи з дошки, контрольних, самостійних робіт, написання рефератів), які спричиняють додаткове недоцільне навантаження учнів. Примусове ведення учнями зошитів, виконання письмових домашніх завдань є недоцільним і несприятливим для організації творчої мистецької діяльності.

З метою підвищення якості шкільної художньо-естетичної освіти слід уникати таких недоліків у навчально-виховному процесі:

- недотримання вчителем вимог навчальних програм та їх довільне трактування, зокрема на користь власних мистецьких уподобань або фахової спеціалізації (теоретик, хоровий диригент, інструменталіст, вокаліст тощо);

- перенесення вчителем функцій спеціальної мистецької освіти в загальноосвітню школу (зокрема, нав'язування учням спеціальних теоретичних знань, не передбачених шкільними державними стандартами і програмами);

- заміна уроків мистецтва репетиціями чергових шкільних свят;

- проведення вчителем початкових класів замість уроків мистецтва уроків з інших дисциплін, нефахове й методично неграмотне проведення ним уроків мистецтва.

Свою фахову майстерність та методичну підготовку вчителі образотворчого мистецтва можуть продемонструвати в 2010/2011 навчальному році, взявши участь у Всеукраїнському конкурсі "Вчитель року        - 2011".

Художньо-естетична освіта завдяки розмаїттю засобів впливу на особистість і потенціальним можливостям посідає особливе місце в системі загальної середньої освіти, впливаючи на процес саморозвитку людської духовності, залучає людину до світових художніх надбань, що позитивно позначається на творчих та інтелектуальних здібностях не лише окремої особистості, а й суспільства в цілому як у певно визначених історичних умовах, так і в умовах його власного самовідтворення. Якісне викладання предметів художньо-естетичного циклу сприятиме формуванню нового художньо освіченого, інтелектуально й духовно розвиненого покоління українців.

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали