Додаткова копія: Щодо зберігання пального

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 26.04.2019 р. N 1865/6/99-99-12-01-01-15/ІПК

Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення (далі - Товариство) щодо зберігання пального та в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Товариство поінформувало, що в процесі провадження своєї господарської діяльності використовує дизельне паливо разом з природним газом для додаткового нагріву печей. З урахуванням безперебійної роботи печей Товариство закуповує дизельне пальне і використовує його неперервно. Пальне відразу надходить до дизельних установок і в подальшому задіяне в технологічному процесі. Товариство не здійснює реалізацію та зберігання пального іншим особам господарської діяльності.

При цьому, на таких складах у підприємства відсутні ємності для зберігання пального, які б за об'ємом перевищували 200 кубічних метрів кожна, і загальна місткість усіх таких ємностей, розташованих на усіх складах на території Товариства, також не перевищує 200 кубічних метрів. Але обсяг пального, що протягом календарного року закуповує Товариство для власних виробничих потреб, в цілому протягом календарного року, складає більше ніж 1000 кубічних метрів.

З урахуванням викладено, Товариство цікавлять наступні питання:

1. Чи вважатимуться за вищеописаних умов в розумінні норм Закону N 2628 (Закон N 2628-VIII) місця зберігання пального Товариства акцизними складами та чи буде Товариство вважатися розпорядником акцизного складу?

Законом України від 23 листопада 2018 року N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" (Закон N 2628-VIII) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та Закону України від 19 грудня 1995 року N 481 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон N 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набирають чинності з 1 липня 2019 року.

Відповідно до підпункту 14.1.6 Кодексу (зі змінами) акцизний склад - це: б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Відповідно до підпункту 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 Кодексу розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Враховуючи викладене вище та той факт, що Товариство отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів (відповідна інформація зазначена Товариством в листі), місця зберігання пального Товариства підпадають під визначення акцизний склад, а Товариство вважається розпорядником акцизного складу в розумінні Закону N 2628 (Закон N 2628-VIII) та Кодексу.

2. Чи вважатиметься територія Товариства місцем для зберігання пального, в зв'язку з чим потрібно отримувати нашим підприємством ліцензію на зберігання пального?

Відповідно до статті 1 Закону N 481 (зі змінами) місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування. Зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Таким чином, для здійснення діяльності зі зберігання пального у розумінні Закону N 481 (зі змінами), суб'єкту господарювання необхідно отримати відповідну ліцензію.

Порядок видачі, призупинення, анулювання, ліцензій на право зберігання пального, оптову та роздрібну торгівлю пальним визначено статтею 15 Закону N 481 (зі змінами).

Частиною третьою статті 5 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.




 
 
Copyright © 2003-2019 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали