Щодо здійснення державного нагляду ( контролю) у сфері господарської діяльності

 

 Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Так, зокрема, статтею 7 Закону визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Після чого оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Перед початком проведення перевірки особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення.

Так, якщо у разі не пред'явлення документів особами органу державного нагляду (контролю), то суб'єкт господарювання має право не допускати їх до здійснення відповідного заходу.

Законом також встановлені права суб'єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) (стаття 10 Закону).

Відповідно цієї статті суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення і одержувати копії посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу та не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, визначених Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам Закону.

Статтею 9 Закону зазначено, що за невиконання вимог законодавства, а також завдання неправомірними діями збитків суб'єкту господарювання орган державного нагляду (контролю), його посадові особи несуть відповідальність згідно із законом.

Пунктом 5.1 Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затвердженим наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства фінансів України від 18 квітня 2006 р. N 40/374, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 травня 2006 р. за N 623/12497, передбачено, що у разі відмови керівника (уповноваженого представника) ліцензіата (юридичної особи) або ліцензіата (фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності) від ознайомлення та/або підписання акта перевірки голова комісії в акті робить запис про те, що ця особа від підпису відмовилась, та залишає їй один примірник акта перевірки.

Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", зокрема статтею 21, встановлено підстави для анулювання ліцензії, серед яких є акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування.

Органом контролю з обов'язковим запрошенням ліцензіата або його представників щодо розгляду питань про анулювання ліцензії, здійснюється на підставі акта про встановлення факту неподання в установлений строк повідомлення про зміну даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії; акта про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії; акта про встановлення факту передачі ліцензії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності; акта про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов.

Таким чином, рішення про анулювання ліцензії на підставі акта про відмову ліцензіата в проведенні перевірки, може розглядатися органом ліцензування без запрошення ліцензіата.

Додатково повідомляємо, що у разі незгоди ліцензіата з рішеннями органу ліцензування, за ліцензіатом залишається право оскарження таких рішень у встановленому порядку.

Так, зокрема, до компетенції експертно-апеляційної ради при Держкомпідприємництві належить розгляд заяв, претензій та скарг суб'єктів господарювання на рішення органів ліцензування щодо порушення цими органами законодавства у сфері ліцензування.

Рішення експертно-апеляційної ради з питань звернень (апеляцій) є підставою для видання Держкомпідприємництвом розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування, допущених органом ліцензування.

Лист від 30.04.2009 р. N 5056

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва

По матеріалах «НОРМАТИВ PRO»

 




 

 

 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали