РАДА ЄВРОПИ
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

ОСТАТОЧНЕ РІШЕННЯ

Справа "Іззетов проти України"

(Заява N 23136/04)

15 вересня 2011 року

Стислий виклад.

2 серпня 1999 року заявника було затримано за підозрою у вчиненні злочину.

Заявника було поміщено до Сімферопольського СІЗО N 15 (далі - СІЗО N 15).

У ході досудового слідства прокуратура Автономної Республіки Крим та Генеральна прокуратура України продовжували строк тримання заявника під вартою.

Заявник неодноразово безуспішно порушував клопотання про зміну запобіжного заходу. Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, відмовляючи заявникові у задоволенні його клопотань про звільнення з-під варти, посилався на тяжкість пред'явленого йому обвинувачення.

17 листопада 2004 року суд визнав заявника винним у вчиненні злочину та призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі. 16 березня 2006 року Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги заявника на цей вирок.

2 лютого 2006 року заявника було звільнено з-під варти у зв'язку із закінченням строку відбування призначеного покарання.

Заявник скаржився до Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) за ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) на умови тримання його під вартою в СІЗО N 15; підп. "с" п. 1 та п. 3 ст. 5 - на незаконність і тривалість тримання його під вартою; п. 1 ст. 6 - на надмірну тривалість кримінального провадження щодо нього. Заявник також стверджував про інші порушення Конвенції.

Враховуючи свою прецедентну практику в справах щодо тримання осіб в СІЗО N 15 в період з 1999 по 2006 рік, Європейський суд встановив порушення ст. 3 Конвенції в зв'язку з тим, що побутові умови тримання заявника під вартою в СІЗО N 15 були такими, що принижують гідність.

Порушення п. 1 ст. 5 Конвенції було встановлено у зв'язку з тим, що тримання заявника під вартою було незаконним, оскільки, зокрема, строк досудового тримання заявника під вартою продовжувався за санкцією прокурора і в період після закінчення розслідування справи та початком її розгляду судом заявник тримався під вартою без будь-якого рішення суду.

Порушення п. 3 ст. 5 Конвенції було встановлено з огляду на те, що тримання заявника під вартою протягом п'яти років та трьох місяців до його засудження не мало достатньо вагомих підстав з огляду на те, що він раніше не був судимий та його було обвинувачено в участі лише в одному епізоді злочинної діяльності групи.

Порушення п. 1 ст. 6 Конвенції було встановлено, оскільки органи державної влади не забезпечили розгляд справи заявника протягом розумного строку, враховуючи затримки при призначенні судових засідань, організації технічного запису засідань, оголошенні вироку та розгляді Верховним Судом України відповідної касаційної скарги.

Розглянувши справу, Європейський суд одноголосно:

"1. Оголошує скарги стосовно умов тримання заявника під вартою, законності та тривалості досудового тримання під вартою, а також тривалості кримінального провадження щодо заявника прийнятними, а решту скарг у заяві - неприйнятними;

2. Постановляє, що у цій справі мало місце порушеннястатті 3 Конвенції;

3. Постановляє, що у цій справі мало місце порушення підпункту "с" пункту 1 статті 5 Конвенції;

4. Постановляє, що у цій справі мало місце порушення пункту 3 статті 5 Конвенції;

5. Постановляє, що у цій справі мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції;

6. Постановляє,

(a) що упродовж трьох місяців від дня, коли це рішення стане остаточним відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції, держава-відповідач має виплатити заявнику 13000 (тринадцять тисяч) євро відшкодування моральної шкоди з урахуванням будь-якого податку, який може бути стягнуто із зазначеної суми; ця сума має бути конвертована в національну валюту України за курсом на день здійснення платежу;

(b) що зі спливом зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на цю суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, плюс три відсоткові пункти;

7. Відхиляє решту вимог заявника щодо справедливої сатисфакції".

 




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали