Додаткова копія: Справа "Серявін та інші проти України"

РАДА ЄВРОПИ
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

ОСТАТОЧНЕ РІШЕННЯ

Справа "Серявін та інші проти України"

(Заява N 4909/04)

10 лютого 2011 року

Стислий виклад.

У жовтні 2002 року в Святошинському районному суді м. Києва було розпочато провадження щодо спору заявників з іншими особами відносно інвестиційного договору стосовно горища будинку, співвласниками якого були заявники, та приведення цього горища у стан, який передував проведенню реконструкції. Зокрема, заявники стверджували, що вказаний договір має бути визнаний недійсним, оскільки він був укладений без їх згоди як співвласників багатоквартирного будинку.

У результаті вирішення спору 29 січня 2003 року суд відмовив у задоволенні вимоги заявників про визнання інвестиційного договору недійсним та задовольнив вимогу відповідачів щодо заборони чинення їм перешкод у реконструкції горища будинку.

14 квітня 2003 року апеляційний суд м. Києва залишив рішення від 29 січня 2003 року без змін. 13 січня 2003 року Верховний Суд України відмовив в задоволенні касаційної скарги заявників на вищевказані рішення.

До Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) заявники скаржилися за п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції на те, що в результаті вирішення вказаного спору їх права на майно та справедливий судовий розгляд були порушені. Також в контексті вказаних обставин вони скаржилися за ст. ст. 8 та 13 Конвенції.

Європейський суд встановив порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції в зв'язку з тим, що, по-перше, вказаний інвестиційний договір становив втручання у право заявників, передбачене вказаним положенням, та його укладення без попередньої згоди співвласників будинку або попереднього вирішення цього питання в суді було здійснено не у відповідності з законом та, по-друге, не було чіткої законодавчої підстави для припинення права заявників на частку спірного горища будинку.

Європейський суд встановив порушення п. 1 ст. 6 Конвенції в зв'язку з тим, що національні суди не надали адекватного обґрунтування своїх рішень у справі заявників.

Розглянувши справу, Європейський суд одноголосно:

"1. Оголошує скарги відносно втручання та позбавлення заявників їх майна та справедливості цивільного провадження щодо цього прийнятними, а решту скарг у заяві - неприйнятними;

2. Постановляє, що мало місце порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції відносно укладення суб'єктом владних повноважень інвестиційного договору на проведення реконструкції горища без згоди заявників;

3. Постановляє, що мало місце порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції внаслідок позбавлення заявників горища;

4. Постановляє, що мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції;

5. Постановляє, що немає потреби розглядати скаргу за статтею 13 Конвенції."

  




 
 
Copyright © 2003-2019 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали