ВИЩА КВАЛІФІКАЦІЙНО-ДИСЦИПЛІНАРНА КОМІСІЯ АДВОКАТУРИ

РІШЕННЯ

від 25 жовтня 2018 року N Х-002/2018

У справі за скаргою на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області N 23 від 17.07.2018 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроздова О. М., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л. В., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Котелевської К. В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В. К., Ульчака Б. І., Приходька О. І., Мельченка В. І., Василевської О. А., Чундак М. В., Соботника В. Й., Мягкого А. В., Кострюкова В. І., Чернобай Н. Б., Дуліч Т. В., Волчо В. В., Подольної Т. А., Пшеничного О. Л., Прокопчука О. М., Кравченка П. А., Притули О. Б., Тарасової А. М., Дімчогло М. І., Лучковського В. В., Дроботущенко Т. О., Усманова М. А., Кузьмінського О. О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області N 23 від 17.07.2018 про порушення відносно нього дисциплінарної справи, встановила:

До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга адвоката ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області N 23 від 17.07.2018 про порушення відносно нього дисциплінарної справи.

У скарзі адвокат ОСОБА_(далі - скаржник), не погоджуючись з вищевказаним рішенням, просить скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Хмельницької області N 23 від 17.07.2018 та ухвалити нове рішення, яким у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_ за скаргою ОСОБА_ відмовити.

На обґрунтування своєї позиції скаржник зазначає, що скарга ОСОБА_ не відповідає вимогам Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року N 120 (зі змінами) (далі - Положення), внаслідок неповідомлення про подання ОСОБА_ пояснень від 21.05.2018, оскільки було істотно порушено право скаржника на захист, а скаргу подано з метою чинення тиску на адвоката.

Заслухавши доповідача - члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Приходька О. І., розглянувши доводи скарги, матеріали перевірки, що надійшли з КДКА Хмельницької області, заслухавши інших учасників засідання, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.

Згідно з відомостями з Єдиного реєстру адвокатів України ОСОБА_ здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю N _ від _, виданого Хмельницькою обласною КДКА. Адреса робочого місця є наступною: _

Таким чином, розгляд скарги відносно адвоката ОСОБА_ здійснено належною КДКА за адресою робочого місця адвоката, відповідно до частини третьої статті 33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (Закон N 5076-VI).

Терміни оскарження рішення, визначені частиною 3 статті 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (Закон N 5076-VI), скаржником не пропущені.

З матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що 10.05.2018 до КДКА Хмельницької області надійшла скарга ОСОБА_ на дії адвоката ОСОБА_ щодо використання відомостей, які становлять адвокатську таємницю.

ОСОБА_ посилався на наступні обставини: в грудні 2016 року з ініціативи адвоката ОСОБА_ відбулась зустріч, під час якої адвокат розпитував ОСОБА_ про сімейні та побутові стосунки з громадянкою ОСОБА_, яка, зі слів адвоката, є його клієнткою.

Як пізніше встановив ОСОБА_., адвокатом ОСОБА_ окремі факти, які він дізнався з розмови з ОСОБА_, були використані ним для подальшої підготовки, а окремих випадках і звернень його клієнткою та її матір'ю (як в подальшому виявилося - теж його клієнткою) в правоохоронні органи з заявами та скаргами на ОСОБА_

21 травня 2018 року ОСОБА_ додатково надав письмові пояснення, що 14.11.2016 в офісі адвоката ОСОБА_ та в його присутності він зустрівся з адвокатом ОСОБА_

В ході даної зустрічі ОСОБА_ виявив бажання укласти угоду з ОСОБА_. на представництво його інтересів в суді по спору щодо поділу майна, набутого та нажитого спільно з ОСОБА_ та детально розповів останньому про обставини спільного проживання з нею, а також придбання вказаного майна.

17 листопада 2016 року адвокат ОСОБА_ прийшов у службовий кабінет ОСОБА_ та представився адвокатом ОСОБА_, при цьому висловив вимогу припинити всі судові справи за позовами ОСОБА_, і лише в цьому разі можливе укладення угоди по всіх спірних питаннях.

Адвокат ОСОБА_, володіючи повідомленою ОСОБА_ йому інформацією, звернувся спочатку з заявою в поліцію, а потім зі скаргою в суд, внаслідок чого було розпочато досудове розслідування по кримінальному провадженню за фактом вимагання ОСОБА_ майна у його клієнтки.

Крім цього, адвокатом ініційовано звернення ОСОБА_ та його іншої клієнтки ОСОБА_ в органи поліції та прокуратури за ст. ст. 189, 190, 383, 384 КК України з заявами відносно ОСОБА_.

ОСОБА_ вважає, що метою даних звернень є примушування його до відмови від позовів, а також звільнення з займаної посади та створення перешкод для проходження ним кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.

У своєму поясненні адвокат ОСОБА_ зазначив, що 15 листопада 2016 року ним було укладено договір про надання правової допомоги з ОСОБА_, яка є колишньою дружиною ОСОБА_ - судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області. Як пояснила ОСОБА_ правова допомога адвоката їй необхідна у зв'язку з недосягненням згоди між нею та колишнім чоловіком ОСОБА_ щодо ряду майнових питань, в тому числі щодо поділу їх спільно нажитого під час шлюбу майна.

В подальшому, 17 та 23 листопада 2016 року адвокатом було укладено ще два договори про надання правової допомоги - з ОСОБА_ (сином ОСОБА_) та ОСОБА_ (матір'ю ОСОБА_).

Далі адвокат ОСОБА_ зазначає, що з метою досягнення мирного врегулювання існуючих спірних питань між його клієнтами та ОСОБА_ у листопаді 2016 року відбулася зустріч між ним та ОСОБА_ в службовому кабінеті останнього. В ході зустрічі ОСОБА_ висловив свої міркування та побажання щодо поділу спірного майна. Будь-яких питань про якісь "сімейні та побутові стосунки" ОСОБА_ йому не ставив. Надалі, з боку ОСОБА_, до відома ОСОБА_ була доведена пропозиція щодо поділу майна, на яку останній спочатку погодився, однак потім в ході зустрічі між сторонами за участю їх адвокатів відмовився.

В зв'язку з цим існуючі спори між клієнтами адвоката ОСОБА_ та ОСОБА_ на даний час розглядаються в судовому порядку (цивільні справи N _, N _, N _, N _, які перебувають в провадженні Ярмолинецького та Деражнянського районних судів Хмельницької області). Крім того, слідчими поліції та прокуратури проводиться досудове розслідування декількох кримінальних проваджень за заявами ОСОБА_, ОСОБА_, ОСОБА_.

Адвокат ОСОБА_ зазначає, що ОСОБА_ не вказує, які саме "окремі факти" адвокат ОСОБА_ дізнався від нього (насправді ж ним не повідомлялися жодні обставини, які були б ОСОБА_ раніше невідомими) та як і в подальшому використав для "подальшої підготовки звернень", та чому використання такої інформації, навіть якщо таке мало б місце, є, на думку ОСОБА_, протизаконним. Адвокат ОСОБА_ вважає, що оскільки ОСОБА_ не є його клієнтом, то отримана від нього інформація не має статусу адвокатської таємниці (ст. 22 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (Закон N 5076-VI)).

Адвокат ОСОБА_ вважає, що скарга ОСОБА_ є абсолютно безпідставною, необґрунтованою та свідчить про намагання скаржника усунути його у такий спосіб від ведення справ колишньої дружини ОСОБА_ та членів її сім'ї, тобто дану скаргу подано з метою вчинення тиску на адвоката в зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Також під час перевірки були отримані пояснення від адвоката ОСОБА_, в яких він повідомив, що, дійсно, в першій половині листопада 2016 року, в приміщенні його офісу відбулася зустріч між адвокатом ОСОБА_ та ОСОБА_, під час якої останній в присутності ОСОБА_ повідомляв ОСОБА_. інформацію про обставини купівлі майна під час перебування в шлюбі з ОСОБА_.

Членом дисциплінарної палати КДКА Хмельницької області ОСОБА_ проведено перевірку відомостей, викладених в зазначеній скарзі, за результатом якої складено довідку, яка містить викладення обставин, виявлених під час перевірки, пропозицію порушити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_.

За результатами розгляду скарги, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата КДКА Хмельницької області 17.07.2018 прийшла до висновків, що в діях адвоката ОСОБА_ вбачаються ознаки дисциплінарного проступку (порушення присяги адвоката (Закон N 5076-VI), порушення Правил адвокатської етики) та прийняла рішення про порушення відносно нього дисциплінарної справи.

Відповідно до частини 2 статті 33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (Закон N 5076-VI), дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Як вбачається із частини 1 статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (Закон N 5076-VI) підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Виключний перелік дисциплінарних проступків визначено в ч. 2 ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (Закон N 5076-VI).

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (Закон N 5076-VI) під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватися присяги адвоката України (Закон N 5076-VI) та Правил адвокатської етики.

Згідно з ч. 2 статті 36 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (Закон N 5076-VI) не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Відповідно до п. 7 Положення адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування покладається на особу, яка ініціює питання про дисциплінарну відповідальність. Звинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності тлумачаться на користь адвоката.

При вирішенні питання про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_ дисциплінарна палата КДКА Хмельницької області врахувала, що зі змісту пояснень ОСОБА_ та адвоката ОСОБА_ вбачається, що у першій половині листопаді 2016 року в приміщенні офісу останнього у ОСОБА_ відбулася зустріч з адвокатом ОСОБА_ під час якої, як стверджує скаржник, серед іншого, обговорювалось питання про можливе надання ОСОБА_ правової допомоги ОСОБА_ при поділі майна з його колишньою дружиною ОСОБА_. При цьому на момент цієї зустрічі адвокат ОСОБА_ не був представником жодної зі сторін спору.

Також перевіркою було встановлено, що адвокат ОСОБА_ здійснює представництво інтересів ОСОБА_ (колишньої дружини скаржника) щодо ряду майнових питань, в тому числі щодо поділу спільно нажитого під час шлюбу майна ОСОБА_ та ОСОБА_.

При цьому ДП КДКА Хмельницької області виходила з того, що наявні у скарзі та матеріалах перевірки відомості, які можна достовірно підтвердити або спростувати виключно в межах процедури розгляду дисциплінарної справи, свідчать про можливий конфлікт інтересів, а також про можливе неправомірне порушення адвокатом ОСОБА_ адвокатської таємниці.

Разом з тим, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 37 (Закон N 5076-VI) та ч. 2 ст. 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (Закон N 5076-VI) першою стадією дисциплінарного провадження є проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Всупереч наведеному, зроблені дисциплінарною палатою КДКА Хмельницької області висновки є передчасними. Як вбачається з матеріалів дисциплінарного провадження член дисциплінарної палати КДКА Хмельницької області звертався до адвоката ОСОБА_ для отримання письмового пояснення по суті порушених питань зазначених у скарзі ОСОБА_ датованій _, в той час як з поясненнями (та додатками до нього) датованими _, які містять додаткові обставини, адвокат ОСОБА_ ознайомлений не був, внаслідок чого був позбавлений можливості надати пояснення по суті нових доводів скарги.

Отже, під час проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвокат ОСОБА_ фактично був позбавлений права на захист, при цьому надані ним пояснення та докази могли вплинути на прийняття рішення про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи.

З приводу посилань скаржника на те, що ОСОБА_ не дотримано процедури звернення до КДКА, а саме перед направленням скарги до КДКА регіону він не звернувся до Ради адвокатів Хмельницької області, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури зазначає, що в порушення ст. 27 Положення матеріали дисциплінарної справи не містять відповідного повідомлення Ради адвокатів регіону про ініціацію адвокатом ОСОБА_ дисциплінарного провадження стосовно адвоката ОСОБА_ при цьому згідно листа Ради адвокатів Хмельницької області N _ від 14.08.2018 від адвоката ОСОБА_ не надходило звернень, повідомлень з метою вжиття заходів мирного врегулювання конфлікту.

Також в матеріалах дисциплінарної справи всупереч п. 222 Інструкції з діловодства у регіональних органах адвокатського самоврядування, відсутній протокол засідання дисциплінарної палати (або витяг щодо розгляду даного питання, у разі, якщо розглядалось на одному засіданні кілька дисциплінарних справ).

Щодо доводів скаржника про сплив строку на притягнення до дисциплінарної відповідальності, то виходячи з системного аналізу статей 37 - 41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (Закон N 5076-VI), питання щодо закриття дисциплінарного провадження на підставі ч. 2 ст. 35 Закону (Закон N 5076-VI), має вирішуватись на четвертій стадії дисциплінарного провадження, а саме - прийняття рішення у справі. На третій стадії перевіряється наявність складу дисциплінарного проступку в діях адвоката, а вже на четвертій стадії вирішується питання щодо притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

Зазначене обумовлено тим, що в положеннях ч. 2 ст. 35 Закону (Закон N 5076-VI) чітко зазначається про строки саме притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. У свою чергу, питання притягнення до дисциплінарної відповідальності розглядається кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури лише починаючи зі стадії - розгляду дисциплінарної справи та закінчується стадією - прийняття рішення у справі.

Передумовою застосування ч. 2 ст. 35 Закону (Закон N 5076-VI) у зв'язку зі спливом строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є встановлення в діях адвоката складу дисциплінарного проступку, наявність якого перевіряється саме під час розгляду дисциплінарної справи по суті вже після порушення дисциплінарної справи.

Відповідно до вимог статті 36 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (Закон N 5076-VI) та статті 70 Правил адвокатської етики, саме на скаржника покладено обов'язок доказування обставин на які він посилається.

Оскільки перевірка відомостей про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_ проведена дисциплінарною платою КДКА Хмельницької області не повно, поверхнево, з порушенням права адвоката надати письмові пояснення по суті порушених питань, а висновок щодо наявності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку є передчасним, отже ухвалене рішення про порушення дисциплінарної справи підлягає скасуванню, а матеріали поверненню до КДКА Хмельницької області для проведення перевірки відомостей на виконання вимог ст. ст. 37 - 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (Закон N 5076-VI).

З урахуванням викладеного, керуючись статтею 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (Закон N 5076-VI), Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вирішила:

1. Скаргу ОСОБА_ задовольнити частково.

2. Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області N 23 від 17.07.2018 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_ скасувати.

3. Направити матеріали перевірки до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області на стадію проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.

4. Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

5. Матеріали справи повернути до КДКА регіону.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

 

Голова Вищої
кваліфікаційно-дисциплінарної
комісії адвокатури

О. М. Дроздов

Секретар Вищої
кваліфікаційно-дисциплінарної
комісії адвокатури

К. В. Котелевська




 
 
Copyright © 2003-2018 document.UA. All rights reserved. При використанні матеріалів сайту наявність активного посилання на document.UA обов'язково. Законодавство-mirror:epicentre.com.ua
RSS канали