ДБН В.1.1-1-94 Захист від небезпечних геологічних процесів. Проектування і будівництво цивільних будівель із блоків і каменів пиляних вапняків кримських родовищ в сейсмічних районах
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
Проектування і будівництво цивільних будівель із блоків і каменів пиляних вапняків кримських родовищ в сейсмічних районах
ДБН В.1.1-1-94
Вводяться вперше
|
Розроблені |
КиївЗНДІЕПом (канд.техн.наук Гудков Б. П.), КримНДІпроектом (канд.техн.наук Кукунаєв B.C., інж.ОвечкІна Л.М.), ЦНДІБКом їм. Кучеренко {канд.техн.наук Черкашин А.В.), Сімферопольським відділенням УкрстромНДІпроекту (інж.Шабанов А.С.), ОНДЛСБ при КПІ , ім.Лазо (докт.техн.наук Ізмайлов Ю.В.) |
|
Внесені і підготовлені до затвердження |
КиївЗНДІЕПом, КримНДІпроектом, Сімферопольським відділенням УкрстромНДІпроекту |
|
Затверджені |
Наказом Мікбудархітектури України від 11.07.1994 р. № 136 і введені в дію з 01.09.1994. |
Зміст
1. Вимоги до проектування будівель
Загальні вказівки
Об'ємно-планувальні рішення
Конструктивні рішення
Фундаменти
Стіни
Перекриття
Сходи
Особливості проектування великоблочних будинків
Особливості проектування будівель із каменів пиляного вапняку
Особливості проектування каркасно-блокових будинків
Особливості проектування будівель з ненесучими стінами
Особливості проектування самонесучих стін.
Особливості проектування кам'яних будівель в районах сейсмічністю 6 балів
2. Вказівки по зведенню будівель
Забеепечення монолітності кладки
Загальні вимоги
Вимоги до кладки з великих блоків
Вимоги до кладки з стінових каменів
Вимоги де введення каркасно-блоковнх будівель
Виконання антисейсмічних заходів
3. Вимоги до матеріалів кладок
Вимоги до стінових блоків з пиляних вапняків
Вимоги до стінових каменів з пиляних вапняків
Правила прийому і паспортизації
Кладочні розчини.
Арматура
4. Нормативні і розрахункові характеристики кладок
Додаток 1. Довідковий. Діюча нормативно-технічна документація навиготовлення стінових блоків і каменів з пиляних вапняків
Додаток 2. Довідковий. Габаритні розміри блоків
Додаток 3. Довідковий. Марки блоків по міцності при стиску
Додаток 4. Довідковий. Розміри стінових каменів
Додаток 5. Довідковий. Марки каменів по міцності при стиску
Додаток 6. Довідковий. Методи випробувань стінових матеріалів
Додаток 7. Довідковий. Маркування, зберігання і транспортування
Додаток 8. Довідковий. Дані по механічним властивостям пиляних вапняків розроблюваних родовищ Криму
Сучасні норми поширюються на проектування і будівництво житлових і громадських будинків зі стінами з блоків і каменів пиляних вапняків в районах України сейсмічністю 6,7,8 і 9 балів, а також установлюють вимоги до стінових блоків і каменів з пиляних вапняків кримських родовищ, які використовуються в сейсмічних районах.
Норми ке враховують особливостей проектування будівель, зведеннх на просідаючих грунтах, над гірничими розробками і на територіях із зсувними явищами.
І. ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ БУДІВЕЛЬ
Загальні вказівки
1.1. В залежності від конструкції і матеріалу стін будинки із блоків і каменів пиляних вапняків поділяються на:
* будинки з несучими стінами з великих блоків пиляного вапняку. Кладка стін може бути двохрядною і багаторядною (3- і 4-рядною). Антисейсмічні заходи передбачаються такими: коротшій жорсткої арматури, вертикальне звичайне і напружене армування, залізобетонні комплексні включення, збірні або монолітні залізобетонні ядра жорсткості;
* каркасно-блокові будинки. Для антисейсмічних підсилювань застосовують залізобетонні включення ї пояси, які утворюють чітку каркасну систему. Кладку стін використовують як опалубку при зведенні монолітних колон каркасу;
* будинки з ненесучими стінами. Стіни передбачаються висотою на один поверх і відокремлені антисейсмічними швами від несучої системи будівлі (на стіни не передається експлуатаційне і сейсмічне навантаження і вони виконують тільки огород-жувальні функції). Як несуча система будівлі може застосовуватися каркас або збірно-монолітні залізобетонні конструкції. Як антисейсмічний захід в стінах застосовується горизонтальне армування;
* будинки з самонесучими стінами. Стіни можуть виконуватися із блоків і каменів. Антисейсмічними підсиленнями служать вертикальні залізобетонні включення і залізобетонні пояси, а також вертикальне і горизонтальне армування.
1.2. Кам'яна кладка із блоків і каменів багаторядної розрізки, в залежності від величини тимчасового опору осьовому розтягу по неперев'язаних швах (нормальне зчеплення), поділяється на категорії:
|
Ікатегорія |
Rnt≥180 кПа (1,8 кгс/см кв.) |
|
IIкатегорія |
180 кПа > Rnt ≥120 кПа (1,2 кгс/см кв.) |
|
ІІІ категорія |
120 кПа > Rnt ≥ 60 кПа (0,6 кгс/см кв). |
Потрібне значення Rntнеобхідно вказувати в проекті. Значення Rntподається замовникам в складі вихідних даних для проектування по результатах натурних випробувань кладки, які проводяться в районі будівництва на матеріалах і при технологічних умовах саме таких, які будуть передбачені в проекті. Випробування кладки стін повинно проводитись згідно з ГОСТ "Конструкции каменные. Метод определения прочности сцепления в каменной кладке".
Кладка при Rnt 60 < кПа (0,6 кгс/см кв.) забороняється.
1.3. Будівництво житлових і громадських будинків вище 4-х поверхів на територіях сейсмічністю 7 — 8 балів і на площадках сейсмічністю 9 балів, незалежно від поверхів, допускається з дозволу відповідних державних органів.
1.4. Висота будинків лікарень та шкіл загального типу при сейсмічності 7 - 8 балів обмежується трьома надземними поверхами, при сейсмічності 9 балів — двома поверхами: висота
дитячих дошкільних закладів обмежується в 7-, 8-, 9-бальних районах двома надземними поверхами.
1.5. Враховуючи недостатню надійність будинків зі стінами із блоків і каменів пиляних вапняків, виконаних без антисейсмічних заходів, навіть при невисоких рівнях сейсмічних навантажень, потрібно в житлових та цивільних будинках, які будуються в 6-бальних зонах, передбачати об'ємно-планувальні та конструктивні заходи, які підвищують їх сейсмостійкість.
Потрібні заходи наводяться в пунктах 1,93 — 1,98.
За вимогою замовника можуть передбачатися зміцнення будинків від сейсмічних впливів для бальносгі, вищої розрахункової сейсмічності майданчика.
1.6. Конструкції і основи будинків, які проектуються для сейсмічних районів, повинні розраховуватися на основні і особливі сполучення навантажень ізврахуванням сейсмічних впливів згідно зі СНиП "Строительство в сейсмических районах", "Нагрузки и воздействия".
Розрахунок будівель з кам'яними стінами заввишки до 5 поверхів, в яких жорсткість і маса незначно змінюються по висоті і період власних коливань менше 0,4 с, допускається виконувати тільки із врахуванням першої форми коливань з розподілом сейсмічних навантажень за схемою плоских вертикальних діафрагм.
Розрахунок кам'яних конструкцій необхідно проводити на одночасну дію горизонтально та вертикально спрямованих навантажень.
1.7. При розрахунку будинків завдовжки або завширшки більше 30 м потрібно враховувати крутний момент, керуючись вимогами розділу СНиП "Строительство в сейсмических районах". При розрахунку житлових і громадських будинків заввишки два і більше поверхів з розмірами в плані менше 30 м, але несиметричних в плані необхідно враховувати фактичний крутний момент відносно вертикальної осі будинку, яка проходить через його центр жорсткості.
1.8. Конструктивні антисейсмічні заходи, які передбачаються СНиПом "Строительство в сейсмических районах" і даними нормами, повинні виконуватися і в тому випадку, коли за результатами розрахунку на сейсмічні впливи вони не потрібні,
1.9. Нові конструктивні рішення будівель і результати НДР, коли вони не узгоджуються з діючими ДБН і іншими нормативними документами, можуть впроваджуватися в практику будівництва тільки за висновком та з участю інститутів, які спеціалізуються в галузі сейсмостійкого будівництва, і одержання узгодження Держкоммістобудування України.
Об'смно-планувальні рішення
1.10. Форма будинку в плані повинна бути простою і компактною. Внутрішні стіни і рами, що їх замінюють, необхідно передбачати, як правило, наскрізними на всю довжину або ширину будинку. В будинках з несучими стінами прямокутної форми повинно бути не менш однієї внутрішньої поздовжньої стіни, а в районах з сейсмічністю 9 балів — не менш двох стін.
В.будинках крапкового типу, в яких несучі зовнішні стіни по периметру виконуються з отворами, потрібно передбачати не менше двох внутрішніх взаємноперпендикулярних стін. Якщо в таких будинках дві протилежні зовнішні стіни виконуються глухими, і відстань між ними не перевищує вимог табл. 3, то можливе влаштування однієї внутрішньої стіни, паралельно стінам з прорізями,
1.11. При загальному компонуванні будинку несучі стіни, сходом клітки і інші елементи потрібно розташовувати, як правило, симетрично відносно поздовжньої і поперечної осей будинку (відсіку) і забезпечувати рівномірне розподілення мас і жорсткостей по довжині і ширині будинку.
1.12. Перекриття суміжних ділянок будинку в межах відсіку потрібно розташовувати на одному рівні.
1.13. Будинки потрібно розділяти антисейсмічними швами, якщо:
* розміри будинку в плані перевищують вказані в табл.2;
* будинок має складну форму в плані;
* суміжні ділянки будинку або споруди мають перепади висоти, вище або нижче планувальної відмітки, більше 3 м (один поверх) для будинків до 5 поверхів і більше 6 м (два поверхи) —для будинків із шістьма поверхами і більше;
* окремі об'єми будинків в межах загального плану, що не є ядрами жорсткості, мають різко відмінні (більше 30%) жорсткості або маси.
1.14.Антисейсмічні шви повинні розділяти будинок по всій висоті. Допускається не влаш товувати шов у фундаменті, за винятком випадків, коди його влаштування викликане конст руктивними особливостями підземної частини або коли антисейсмічний шов збігається з осад- ковим.
Конструкції антисейсмічних швів і їх заповнення не повинні перешкоджати взаємним горизонтальним переміщенням у двох напрямах сусідніх відсіків при землетрусах.
Температурні і засадові шви потрібно виконувати як антисейсмічні. Антисейсмічні шви виконуються шляхом зведення парних стін або рам, а також зведення рами і стіни.
Ширина шва не повинна бути меншою, ніж сумарний прогин двох суміжних відсіків від сейсмічних навантажень плюс 20 мм,
Для будинків жорстких схем ширина шва може прийматися за табл.1.
Таблиця 1
Довідкова
------------------------------------------------------------------
| Ширина шва (мм) не менше, при кількості поверхів |
|----------------------------------------------------------------|
| до 2-х | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
|----------------------------------------------------------------|
| 50 | 60 | 70 | 85 | 100 | 110 | 120 | 130 |
------------------------------------------------------------------
1.15. Граничні висоти будинків і розміри відсіків у плані не повинні перевищувати значень, указаних в табл. 2.
Таблиця 2
------------------------------------------------------------------
| |Розмір за довжиною|Виста,м,(кількість |
|Несучі конструкції | (шириною),м, не |надземних поверхів), |
| будинків | більше | не більше |
| |-----------------------------------------|
| | Розрахункова сейсмічність,бали |
| |-----------------------------------------|
| | 7-8 | 9 | 7 | 8 | 9 |
|----------------------------------------------------------------|
|1. Будинки каркасно- | | | | | |
|блокові: | | | | | |
|а) з заповненням бло- |80 | 60 |30(9) |24(7) |18(5) |
|ками висотою на | | | | | |
|"поверх" | | | | | |
|б)з заповненням блока-|80 | 60 |24(7) |21(6) |15(4) |
|ми з багаторядною | | | | | |
|розрізкою | | | | | |
|----------------------------------------------------------------|
|2. Будинки зі стінами | | | | | |
|з великих блоків двох-| | | | | |
|рядної розрізки підси-| | | | | |
|лені: | | | | | |
|а)ядрами жорсткості із|80 |60 |21(6) |18(5) |15(4) |
|залізобетонних елемен-| | | | | |
|тів (по п.1.50) | | | | | |
|б)вертикальною напруже|80 |60 |21(6) |18(5) |15(4) |
|ною арматурою (по п. | | | | | |
|в)вертикальною нена- |80 |60 |18(5) |15(4) |12(3) |
|пруженою арматурою | | | | | |
|(по п.1.45-1.46) з | | | | | |
|додатковим підсиленням| | | | | |
|верхнього поверху вер-| | | | | |
|тикальною арматурою, | | | | | |
|встановленою в обрам- | | | | | |
|ленні простінків і по | | | | | |
ДБН В.1.1-1-94 Захист від небезпечних геологічних процесів. Проектування і будівництво цивільних будівель із блоків і каменів пиляних вапняків кримських родовищ в сейсмічних районах.
|довжині глухих стін, | | | | | |
|не більше ніж через 3м| | | | | |
|г)коротишами жорсткої |80 |60 |12(3) | 9(2) | 6(1) |
|арматури (по п.1.48) | | | | | |
|----------------------------------------------------------------|
|3. Будинки з стінами з|80 |60 |18(5) |15(4) |12(3) |
|великих блоків багато-| | | | | |
|рядної розрізки, підси| | | | | |
|лені монолітними залі-| | | | | |
|зобетонними включення-| | | | | |
|ми при кладці | | | | | |
|Rnt > 60 кПа | | | | | |
|( по п.1.49) | | | | | |
|----------------------------------------------------------------|
|4. Будинки з стінами з| |
|каменів пиляного вап- | |
ДБН В.1.1-1-94 Захист від небезпечних геологічних процесів. Проектування і будівництво цивільних будівель із блоків і каменів пиляних вапняків кримських родовищ в сейсмічних районах.
|няку | |
|а) при кладці |Згідно розділу СНиП "Строительство в |
|Rnt ≥ 120 кПа | сейсмических районах" |
|б) при кладці |80 |60 |12(3) |9(2) | - |
|120 кПа >Rnt≥ 60 кПа | | | | | |
|----------------------------------------------------------------|
|5. Стіни самонесучі: | |
|а) з великих блоків |за розміром |15 |12 |9 |
|двохрядної розрізки |каркасу | | | |
|б) з великих блоків |за розміром |15 |12 |9 |
|багаторядної розрізки |каркасу | | | |
|і каменів пиляного | | | | |
|вапняку при кладці | | | | |
|Rnt ≥ 120 кПа | | | | |
|в) з великих блоків |за розміром |12 | 9 |6 |
|багаторядної розрізки |каркасу | | | |
ДБН В.1.1-1-94 Захист від небезпечних геологічних процесів. Проектування і будівництво цивільних будівель із блоків і каменів пиляних вапняків кримських родовищ в сейсмічних районах.
|і каменів пиляного | | | | |
|вапняку при кладці | | | | |
|120 кПа > Rnt≥60 кПа | | | | |
------------------------------------------------------------------
Примітка: 1. За висоту будинку приймається різниця відміток нижчого рівня вимощення або спланованої поверхні землі, що примикає до будинку, і верху зовнішніх стін.
2. У число надземних поверхів за даною таблицею повинен враховуватися поверх, більше половини висоти якого знаходиться вище планувальної відмітки землі, що примикає до будинку.
1.16. Можливість будівництва каркасно-блокових будинків (по п.1 табл.2) до розгляду результатів натурних випробувань допускається в кожному окремому випадку за дозволом Держкоммістобудування України з врахуванням експертизи проектів спеціалізованою організацією з точки зору дотримання вимог сейсмостійкості.
1.17. Видовжені в плані будинки заввишки до 5 поверхів рекомендується проектувати з поздовжніми несучими стінами,
1.18. В будинках заввишки понад 5 поверхів рекомендується передбачати підвальний поверх.
1.19. Влаштування несучих стін, які опираються на виносні консольні конструкції, не дозволяється.
1.20. Влаштування еркерів, як правило, не допускається. При достатніх обгрунтуваннях може бути дозволено виконання еркерів, які опираються на фундамент, з підсиленням отворів в площині стіни залізобетонною рамною конструкцісю.
1.21. Відстань між осями поперечних стін повинна перевірятися розрахунком і бути не більшою наведеної в табл. 3.
Таблиця 3
------------------------------------------------------------------
| | Відстань, м, не більше |
|Конструкції стін |-----------------------------------------|
| | Розрахункова сейсмічність, бали |
|----------------------------------------------------------------|
| | 7 | 8 | 9 |
|----------------------------------------------------------------|
|1. Стіни з великих |15 |12 |9 |
|блоків двохрядної роз-| | | |
|різки, підсилені за | | | |
|вимогами п.п.2а, 2б, | | | |
|2в, 2г табл.2 | | | |
|----------------------------------------------------------------|
|2. Стіни з блоків |15 |12 |9 |
|багаторядної розрізки,| | | |
|підсилені за вимогами | | | |
|п.3 табл.2 | | | |
|----------------------------------------------------------------|
|3. Стіни з каменів | | | |
|пиляного вапняку при | | | |
|кладці: | | | |
|а)Rnt ≥ 120 кПа |15 |12 |9 |
|б) 120 кПа>Rnt≥ 60 кПа|12 | 9 |- |
------------------------------------------------------------------
1.22. Розміри елементів несучих і самонесучих стін із кам'яної кладки повинні визначатись за розрахунком і мають задовольняти вимоги, наведені в табл.4.
Таблиця 4
-------------------------------------------------------------------
| | Розміри елементів стін |
| Елементи стін |-----------------------------------------|
| | Сейсмічність площадки, бали |
| |-----------------------------------------|
| | 7 | 8 | 9 |
|-----------------------------------------------------------------|
|1.Ширина простінків не | | | |
| менше, при кладці: | | | |
ДБН В.1.1-1-94 Захист від небезпечних геологічних процесів. Проектування і будівництво цивільних будівель із блоків і каменів пиляних вапняків кримських родовищ в сейсмічних районах.
|а) з каменів пиляного | | | |
| вапняку при | | | |
| Rnt≥ 120 кПа |0,8 |1,2 |1,6 |
| 120кПа>Rnt≥ 60kПа |1,0* |1,6* | - |
|б) з великих блоків |0,8 |1,0 |1,6 |
-------------------------------------------------------------------
|2.Ширина отворів не бі-| | | |
| льше, м, при кладці: | | | |
|а) з каменів пиляного | | | |
| вапняку при | | | |
| Rnt ≥ 120 кПа |3,0 |2,5 |2,0 |
| 120кПа>Rnt≥ 60kПа |2,5 |2,0 | - |
|б) з великих блоків |3,0 |2,5 |2,0 |
|-----------------------------------------------------------------|
|3.Відношення ширини |0,33 |0,5 |0,75 |
| простінку до ширини | | | |
(ДБН В.1.1-1-94 Захист від небезпечних геологічних процесів. Проектування і будівництво цивільних будівель із блоків і каменів пиляних вапняків кримських родовищ в сейсмічних районах.)
| отвору, не менше | | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|4.Виступ стін в плані, | | | |
| не більше, м, для | | | |
| будинків: | | | |
|а) каркасно-блокових |4,0 |3,2 |2,0 |
|б) з кам'яними стінами |2,0 |1,0 | |
|-----------------------------------------------------------------|
|5.Винос карнизу, не | | | |
| більше, м: | | | |
|а) з матеріалу стін |0,2 |0,2 |0,2 |
|б) з залізобетонних |0,4 |0,4 |0,4 |
| елементів,зв'язаних | | | |
| з антисейсмічним | | | |
| поясом | | | |
-------------------------------------------------------------------
Примітка.
1. Ширину наріжних простінків з каменів пиляного вапняку потрібно приймати на 20 смбільше показаної в таблиці.
2. При необхідності влаштування простінків, які мають ширину меншу, ніж указано з таблиці, їх необхідно зміцнювати залізобетонними включеннями по торцях простінків з арматурою, заанкерованою у вище і нижче розташовані антисейсмічні пояси. При цьому ширина простінка з підсиленням повинна бути не менше 70% від указаної в даній таблиці. При влаштуванні простінків завширшки менше 70% від указаної в таблиці їх необхідно виконувати залізобетонними.
3. Зміцненню простінків, відмічених "*" (п.1, а), виконується за рекомендаціями п.1.52.
4. При необхідності виконання отворів завширшки більше вказаних у таблиці їх необхідно обкантовувати залізобетонною рамкою, утвореною вертикальними залізобетонними сердечниками і антисейсмічними поясами. При цьому ширина отворів з підсиленням не повинна перевищувати вказану в таблиці більше ніж на 20%. При влаштуванні окремих отворів завширшки понад 20% від наведеної в таблиці їх необхідно підсилювати залізобетонними рамними конструкціями.
1.23. Перші поверхи для одержання в них великих вільних площ, необхідно виконувати в залізобетоннім каркасі з діафрагмами жорсткості, розташованими в напрямах двох осей будинку симетрично в плані або розташовувати приміщення, які потребують великих вільних площ, в прибудованих до будинку блоках.
1.24. В будинках 3-х і вище поверхів в рівні підлоги першого поверху повинно влаштовуватися перекриття. В будинках не вище 2-х поверхів, при достатньому обгрунтуванні при грунтах І і II категорій за сейсмічними властивостями на площах сейсмічністю 7 балів, допускається виконання підлоги по грунту, однак у цьому випадку в рівні підлоги першого поверху повинні бути виконані по стінах наскрізні залізобетонні пояси і відстань між сполучними стінами (рамами, фундаментами) не повинна перевищувати 12 м.
1.25 В проекті повинна бути вказана середня об'ємна вага блоків і каменів з розрахунку потрібного опору теплопередачі стінових конструкцій будинків для даних кліматичних умов.
Конструктивні рішення
Фундаменти
1.26. Проектування підвалин будинків і споруд для будівництва в сейсмічних районах потрібно виконувати по вимогам розділів ДБН по проектуванню основ будинків і споруд і будівництва в сейсмічних районах.
Глибина закладання фундаментів приймається як для несейсмічних районів, але не менше 1,2м.
1.27. Фундаменти будинку або його відсіку, як правило, повинні закладатися на одному рівні. Підвали потрібно розташовувати, як правило, під всіх відсіках. У випадку закладання фундаментів на різних відмітках, перехід від більш заглибленої частини до менш заглибленої виконується уступами. Уступи повинні бути не крутішими 1:2, а висота уступу — не більшою 60 см. Фундаменти прилеглих відсіків повинні мати однакове закладення не менше 1 м в обидва боки від сейсмічного шва,
1.28.Застосування блоків з пиляних вапняків для фундаментних подушок не дозволяється.
Підземні частини стін і зовнішні стіни підвалів з блоків і каменів пильних вапняків дозволяється споруджувати в сухих і маловологих грунтах при марці каменів не нижче 100,1, морозостійкості не менше Мрз 15 для будинків зі строками служби до 50 років, Мрз 25 для будинків зі строками служби більше 50 років. При розрахунках на міцність усі розрахункові опори кладки на стиск і по перерізу в припущенні зруйнування по каменю потрібне приймати з коефіцієнтом 0,7.
Стіни
ДБН В.1.1-1-94 Захист від небезпечних геологічних процесів. Проектування і будівництво цивільних будівель із блоків і каменів пиляних вапняків кримських родовищ в сейсмічних районах.1.29.Для кладки несучих або самонесучих стін і для заповнення каркасу, яке бере участь у роботі на сейсмічне навантаження, потрібно застосовувати блоки або камені з вапняку або черепашнику марки не менше 35.
Висота поверхів будинків з несучими стінами приймається відповідно з розділом СНиП "Строительство в сейсмических районах".
1.30.Для кладки ненесучкх стін, які не беруть участі в роботі на сейсмічні впливи, можна застосовувати камені низьких марок (4-25). Міцність кладки при цьому повинна бути перевірена розрахунком у площині і із площини стіни.
Висота ненесучої стіни не повинна перевищувати 3,5 м.
1.31. Ділянки стін, парапети над покриттям, які мають висоту більше 40 см, повинні підсилюаатися монолітними залізобетонними включеннями, заанкереними в антисейсмічний пояс.
1.32. Винос балконів не повинен перевищувати 1,5 м в 7- 8-бальних зонах і 1,0 м – в 9-бальних. Плити балконів повинні бути надійно з'єднані з конструкціями перекриття, замонолічені з обв'язками і привантажені вагою верхньої кладки,
1.33. Кріплення облицювальних плит рекомендується виконувати, керуючись технічними рішеннями "Альбома наружной облицовки каменных стен плитками пильного известняка", розробленого КримНДІпроектом і затвердженого Кримським облвиконкомом.
Перекриття
134. Збірні залізобетонні перекриття з покриття будинків повинні бути замоноліченими, жорсткими і міцними в горизонтальній площині. Вони повинні мати надійне анкерування в несучі вертикальні конструкції і забезпечувати спільну роботу цих конструкцій на сейсмічні впливи.
1.35. Жорсткість збірного залізобетонного перекриття повинна забезпечуватись:
* створенням залізобетонних антисейсмічних поясів з анкеруванням в них панелей перекриттів і заливкою швів між панелями цементним розчином:
* створенням монолітних обв'язок з анкеруванням панелей перекриттів в обв'язці і застосуванням зв'язків між панелями, які сприймають зсувні зусилля.
Бічні грані панелей перекриттів повинні мати шпонкову або рифлену поверхню, а для анкерування в антисейсмічному поясі в торцях панелей повинні бути випуски арматури.
В суцільних або ребристих панелях перекриттів анкерування може здійснюватися за допомогою анкерних випусків, приварених до закладних деталей.
Укладка в швах між панелями арматурних каркасів для зв'язку з поясами не дозволяється.
Шви між панелями заливаються цементним розчином не нижче М100 або полімерцементним розчином, або дрібнозернистим бетоном класу В7,5.
ДБН В.1.1-1-94 Захист від небезпечних геологічних процесів. Проектування і будівництво цивільних будівель із блоків і каменів пиляних вапняків кримських родовищ в сейсмічних районах.
1.36. Обпирання панелей перекритгів по двох сторонах приймається не менше:
* для кам'яних стін — 120 мм;
* для стін з монолітного або збірного залізобетону — 90 мм;
Обпирання панелей по контуру на кам'яні стіни — не менше 90 мм.
1.37.В будинках крапкового типу перекриття рекомендується виконувати з панелей з обпиранням по контуру. При перекритті з панелей балочного типу доцільне укладання панелей на суміжних по висоті поверхах у взаємноперпендикулярних напрямках.
Сходи
1.38. Сходи, як правило, потрібно застосовувати з укрупнених збірних елементів у вигляді залізобетонних площадок і маршів або у вигляді суцільного елемента в складі маршового сходу з двома площадками. З'єднання маршу з площадкою виконується за допомогою зварювання в 4-х місцях.
1.39. Площадки сходів, які розташовані в рівні міжповерхових перекриттів, повинні бути надійно зв'язані з поясом або безпосередньо з перекриттям. Балки проміжних площадок сходів потрібно анкерувати в стіни сходових кліток.
1.40. Зовнішні і внутрішні двірні і віконні отвори в кам'яних стінах сходових кліток при розрахунковій сейсмічності 8 - 9 балів повинні мати залізобетонне обрамлення.
Особливості проектування великоблокових будинків
1.41. При проектуванні стін з великих стінових блоків пиляних вапняків застосовується двохрядна, трьохрядна або чотирьохрядна розрізка поля стін. Стінові блоки в сейсмічних районах як для зовнішніх, так і для внутрішніх стін, повинні застосовуватися тільки з пазами на торцевих вертикальних гранях.
1.42. В рівні перекриттів і покриттів будинків по всіх поздовжніх і поперечних стінах без розривів влаштовується антисейсмічний пояс.
Як антисейсмічний пояс у великоблокових будинках повинні використовуватися збірно-монолітні армовані блоки-перемички, які укладаються на стінові блоки і з'єднуються між собою в двох рівнях по висоті шляхом зварювання випусків арматури або закладних деталей з наступним замоноліченням стиків бетоном класу В15.
Стіни, по яких неможлива укладка поясних блоків або влаштування монолітного поясу (наприклад, стіни з залізобетонних блоків або діафрагм), повинні обкантовуватися в рівні диску прилеглого перекриття монолітними залізобетонними обв'язками завширшки не менше 150 мм. Обв'язки армуються при односторонньому примиканні до стін каркасами з 4-х поздовжніх стержнів діаметром 12 мм, при двосторонньому приляганні — каркасами з 2-х стержнів того ж діаметра з кожної сторони. Каркаси виконуються наскрізними і анкеруються в обв'язках стін перпендикулярн
1.43. Зв'язок між поздовжніми і поперечними стінами забезпечується старанним бетонуванням вертикальних пазів прилеглих блоків, укладенням арматурних сіток в кожному горизонтальному розчинному шві і антисейсмічними поясами.
1.44. Стіни з великих блоків, як правило, підсилюються одним із наступних засобів: вертикальними залізобетонними включеннями, вертикальним напруженим або ненапруженим армуванням, створенням в об'ємі будинку комплексу елементів жорсткості (ядер жорсткості) з залізобетонних елементів і при двохрядній розрізці стін — коротишами жорсткої арматури.
ДБН В.1.1-1-94 Захист від небезпечних геологічних процесів. Проектування і будівництво цивільних будівель із блоків і каменів пиляних вапняків кримських родовищ в сейсмічних районах.
1.45. Вертикальна ненапружена арматура установлюється в пазах блоків і анкерується в антисейсмічних поясах. Площа арматури, встановленої в зонах виникнення розтягувальних зусиль, визначається розрахунком, але приймається не менше 2,0 см кв. (два стержня діаметром 12 мм); арматура, встановлена конструктивно, повинна мати переріз не менше 1 см кв. (один стержень 12 мм). Анкерування в межах відсіку належить передбачати в одному рівні і виконувати в рівні фундаментних подушок (низу стін підвалу), якщо хоча б частина стержнів за розрахунком на сейсміч
1.46. Місця установки стержнів вертикальної ненапруженої арматури визначаються розрахунком. Крім того, при підсиленні стін вертикальним армуванням стержні слід установлювати на всю висоту будинку в кутах, місцях переломів стін в плані і з'єднань зовнішніх стін з внутрішніми, в обрамленні отворів у внутрішніх стінах, по довжині глухих стін не більше ніж через 3 м, по довжині зовнішніх стін з отворами, в обрамленні простінків не більше ніж через 6,6м.
Поміж стержнями вертикального армування по довжині стіни додатково встановлюються коротиш жорсткої арматури з кроком не більше 2 м.
При безперервному вертикальному армуванні поздовжня арматура пропускається через отвори в поясних блоках і стикується зварюванням.
Пази в блоках, місця установки вертикальної арматури і коротишів жорсткої арматури слід закладати бетоном на дрібному щебені класу В15 з вібруванням.
1.47. Вертикальна напружена арматура встановлюється в кутах, переломах і перетинах стін, а також по довжині стіни з врахуванням утворення напруги в опорних площах стінових блоків за розрахунком, але не менше 120 кПа (1,2 кгс/см кв.).
Рівень анкерування напруженої арматури в нижній частині будинку виконується за принципом анкерування ненапруженої арматури по п. 1.45.
Над покриттям будинку по всіх несучих стінах виконується розподільний залізобетонний пояс. В поясі залишаються отвори для тяжів. Арматура після натяжіння фіксується гайкою з контргайкою або спеціальними анкерними пристроями.
Після натяжіння арматури пази і отвори в блоках, де встановлена напружена арматура, заповнюються високомарочним цементним розчином на безусадному в'яжучому, полімерним розчином або дрібнозернистим бетоном.
1.48. Підсилення коротишами жорсткої арматури передбачається в стінах з великих блоків двохрядної розрізки, в яких відсутні розрахункові розтягувальні зусилля.
Коротиші жорсткої арматури виконуються з відрізків профільного металу або арматурної сталі, замонолічених в антисейсмічному поясі і заведених у вертикальні пази стінових блоків не менше ніж на 20 см (рис. 1.а). Переріз коротишів приймається за розрахунком, але не менше 1 см. кв. Пази в блоках з встановленими коротишами замуровуються дрібнозернистим бетоном.
Підсилення великоблочної кладки
а - при двохряднй розрізці стін, б - при багаторядній розрізці стін, 1 - стіновий блок, 2 - залізобетонний пояс, 3 - жорстка арматура, 4- вертикальна арматура. 5 - горизонтальна арматура.
Рис. 1
Коротиші жорсткої арматури установлюються в кутах, зломах і перетинах стін, по гранях простінків, а також по довжині стіни з кроком не менше 2,0 см.
1.49. Вертикальні залізобетонні включення для підсилення стін з великих блоків багаторядної розрізки встановлюються в місцях, визначених розрахунком, а також у кутах будинку, місцях зломів і перетинів стін, по гранях простінків (рис. 1, б), по довжині глухих стін не більше ніж через 6 м при будівництві на площадках сейсмічністю 7 балів і не більше ніж через 4 м - на площадках сейсмічністю 8 - 9 балів,
Переріз вертикальної арматури комплексних включень визначається розрахунком, але повинен бути не менше двох стержнів діаметром 12 мм, об'єднаних в каркас.
1.50. Залізобетонні елементи жорсткості (ядра жорсткості), призначені для підсилення великоблокових будинків з двох-рядною розрізкою, виконуються в кутах будинку, в об'ємах сходової клітки і прилеглих приміщеннях до неї, при необхідності, в поперечних стінах і місцях перетину поперечних стін з поздовжніми (рис. 2).
Схема розташування в великоблокових будинках елементів жорсткості
Елементи підсилення, збірні або монолітні, виконуються в зовнішніх стінах із керамзитобетону, у внутрішніх — з важкого бетону. Між собою елементи жорсткості з'єднуються за допомогою зварювання закладних деталей або випусків арматури з наступним бетонуванням стиків і вузлів. Поверхні елементів жорсткості, що взаємно стикуються, виконуються зі шпонками або рифленнями. Залізобетонні елементи підсилюються вертикальною арматурою, яка за допомогою випусків або через закладні деталі зварюється зверху і знизу з коротишами жорсткої арматур
Відстань між блоками жорсткості не повинна перевищувати величин, указаних в п. 1 табл.3 в середній частині будинку і не перевищувати 8 м в торцевих частинах будинку. Між ядрами жорсткості в стінах установлюються коротші жорсткої арматури з кроком не більше 3 м.
При розрахунках на сейсмічні впливи горизонтальне навантаження на елементи жорсткості визначається з урахуванням їх фактичної жорсткості, але приймається не менше 70% від загального розрахункового навантаження по кожному поверху.
Особливості проектування будівель із каменів пиленого вапняку
1.51. Несучі стіни з каменів пиляного вапняку у випадку гарантованого зчеплення з кладці Rnt >120 кПа (1,2 кгс/см кв.) проектуються за вимогами до несучих стін з цегли згідно з діючим розділом СНиП "Строительство в сейсмических районах".
1.52. При нормальному зчепленні вкладці 120 кПа( 1,2 кгс/см кв.) >Rnt≥ 60 кПа (0,6 кгс/см кв.) кладка несучих стін допускається тільки при виконанні вимог по кількості поверхів і розмірів стін згідно з вимогами табл. 2 і 3.
1.53. В рівні перекриттів і покриттів по всіх стінах виконуються монолітні пояси (обв'язки) з анкеруванням в них плит перекриттів. Антисейсмічні пояси слід зв'язувати з нижче і вищерозташованою кладкою випусками арматури діаметром 10 мм, завдовжки 40 см з кроком 100 см.
Розміри поясів, їх армування і клас бетону приймається згідно з розділом СНиП "Строительство в сейсмических районах".
1.54. Простінки з каменів пиляного вапняку при нормальному зчепленні в кладці 120 кПа (1,2 кгс/см кв.) >Rnt>60 кПа (0,6 кгс/см кв.) в 2- та 3-поверхових будинках окантовуються по торцевих гранях вертикальною арматурою, заанкерованою в нижче- і вищерозташованих поясах. Перетин арматури не менше 2 см кв. з кожного боку простінка. Вертикальна арматура з'єднується між собою арматурними сітками, укладеними в горизонтальних швах простінків з кроком 60 см„ Вертикальна арматура захищається шаром цементного розчину або виконується у вигляді комплексного включ
1.55. Виконання несучих стовпів в будинках з каменів пиляного вапняку дозволяється в 7-бальних районах тільки при нормальному зчепленні в кладці Rnt>120 кПа (1,2 кгс/см кв.). В 8- та 9-бальних районах стовпи необхідно робити залізобетонними або металевими.
1.56. Сполучення стін слід підсилювати арматурними сітками з площею перерізу горизонтальної арматури не менше 1 см кв., завдовжки 1,5 м і з кроком по висоті 60 см в 7-8-бальних зонах, і з кроком 40 см — в 9-бальнкх.
Особливості проектування каркасноблокових будинків
ДБН В.1.1-1-94 Захист від небезпечних геологічних процесів. Проектування і будівництво цивільних будівель із блоків і каменів пиляних вапняків кримських родовищ в сейсмічних районах. 1.57. Конструктивна система каркасно-блокового будинку являє собою просторовий
залізобетонний каркас, вся або більша частина комірок якого заповнена кладкою з блоків пиляного вапняку.
1.58. Стояки і ригелі залізобетонного каркасу виконуються з бетону класу не нижче В15, Причому стояки виконуються монолітними з використанням кладки заповнення як опалубки, а ригелі або монолітними, або збірно-монолітними.
1.59. Для каркасно-блокових будинків як звичайної, так і підвищеної кількості поверхів рекомендуються переважно стрічкові фундаменти з монолітного залізобетону або збірно-монолітні з великих залізобетонних блоків. В кладці з бетоншіх блоків повинна забезпечуватися перев'язування в кожному ряду, а також в усіх кутах і перехрещеннях на глибину не менше 1/3 висоти блоку.
З верху збірних фундаментних плит і стін підвалу потрібно передбачати монолітні залізобетонні пояси з бетону класу В15 шириною, рівною ширині стін підвалу, і висотою не менше 20 см, армовані по всій довжині чотирма стержнями діаметром 10 мм і поперечними хомутами діаметром б мм з кроком 20 см. В будинках вище 5 поверхів висоту верхнього поясу рекомендується збільшувати до 40 см, а його поздовжнє армування - до чотирьх стержнів діаметром 12 мм.
У випадках з особливими ґрунтовими умовами можуть застосовуватися фундаменти пальові з ростверком або у вигляді суцільної залізобетонної плити.
1.60. Дозволяється в складі стін на окремих ділянках вводити вентиляційні залізобетонні блоки висотою "на поверх". Несуча здатність таких блоків по перерізу "брутто" повинна бути не нижче несучої здатності великих вапнякових блоків.
1.61. Забороняється влаштування "висячих" стін, які не доходять до фундаменту будинку.
1.62. Влаштування зломів стін в плані дозволяється, як виняток, зі збереженням вимог табл.4 при підсиленні кутових ділянок стін стояками залізобетонного каркасу і монолітними ділянками.
Потрібно уникати влаштування залізобетонних рам без заповнення в складі каркасно-блокових будинків,
1.63. Розміри елементів стін будинків повинні визначатися за розрахунком і відповідати вимогам табл.4.
1.64. Стояки залізобетонного каркасу передбачаються, як правило, в усіх сполученнях капітальних стін.
При необхідності, підтвердженій розрахунком, стояки каркасу можуть виконуватися між сполученнями стін, а також біля граней широких отворів.
Крок стояків рекомендусться призначати в межах до 7м.
1.65. Стояки каркасу звичайно проектуються квадратного перерізу зі стороною квадрата, рівною товщині стін, але не менше 40 см. При товщині стін понад 40 см можливе застосування стояків прямокутного перерізу з меншим розміром 40 см і більшим, рівним товщині стіни.
Як правило, осі стояків повинні збігатися з осями стін, що сполучаються. В окремих випадках, зумовлених архітектурними вимогами, дозволяється утоплювати стояки в фасадних стінах на глибину не більше 1/3 товщини цих стін.
(ДБН В.1.1-1-94 Захист від небезпечних геологічних процесів. Проектування і будівництво цивільних будівель із блоків і каменів пиляних вапняків кримських родовищ в сейсмічних районах.) Виніс стояків за поверхні фасадних стік не обмежується.
1.66. Одна із сторін будь-якого стояка каркасу повинна бути відкритою для здійснення контролю її армування і бетонування. В окремих випадках допускається влаштування хрестоподібних сполучень стін зі стояками, відкритими частково не менше, ніж з однієї сторони (рис. 3).
Влаштування стояків каркасу в хрестоподібних сполученнях стін
Рис. 3
1.67. При проектуванні каркасно-блокових будинків необхідно прагнути до того, щоб на кожному поверсі в напрямку кожної з головних осей було не менше 15% стінових панелей (комірок) з суціяьним заповненням, причому бажано, щоб розташовувались ці панелі симетрично відносно головних осей будинку.
1.68. Ригелі каркасу слід передбачати з монолітного або збірно-монолітного залізобетону в рівнях всіх міжповерхових перекриттів і покриття будинку по всьому периметру капітальннх стін.
Конструкція збірно-монолітних ригелів повинна забезпечувати роботу збірних і монолітних елементів, що її складають, безперешкодне проходження через них вертикальної арматури заповнення стін (при її наявності), надійний зв'язок ригелів з нижньою кладкою за рахунок зчеплення монолітного бетону з каменем і повноцінне замонолічування збірних плит перекриття по контуру. Ширина і висота поперечного перерізу ригеля повинна бути не менше 40 см. Варіант такого рішення ригеля наведений на рис. 4.
Варіант конструктивного рішення збірномонолітних ригелів каркасу
1 - збірні елементи ригелів зовнішніх стін, 2 - те саме внутрішніх стін, 3 - арматурні каркаси монолітних обв"язок, 4 - панелі перекриття, 5 - арматурні випуски
Рис. 4
1.69. Стійкість стін з отворами може бути підвищена установкою по гранях отворів вертикальних арматурних стержнів, кінці яких заанкеровуються в монолітному бетоні верхнього і нижнього ригелів, а самі стержні замонолічуються в пазах блоків. Діаметр стержнів визначається розрахунком, але не повинен бути менше 10 мм.
З цією метою рекомендується збільшувати висоту перерізу ригелів каркасу в межах отвору, влаштовуючи таким чином своєрідні шпонки (рис.5).
Варіанти підсилення стін з отвірамн
1.70. Арматурні випуски плит, укладених з двох сторін на внутрішні стіни, повинні зварюватися між собою.
При застосуванні порожнистих збірних елементів ригелів анкерування плит перекриттів можна здійснювати шляхом відгинів арматурних випусків завдовжки не менше 100 мм в порожнину ригелів, які належить бетонувати (рис.6).
При наявності в плитах перекриттів сталевих закладних деталей рекомендується використовувати їх для прикріплення до плит за допомогою зварювання анкерних коротишів.
ДБН В.1.1-1-94 Захист від небезпечних геологічних процесів. Проектування і будівництво цивільних будівель із блоків і каменів пиляних вапняків кримських родовищ в сейсмічних районах.
1.71. Для підвищення жорсткості збірних перекриттів у своїй площині рекомендується передбачати в їх складі монолітні залізобетонні вставки. Розташовувати вставки потрібно поблизу центра перекриття. Ширина вставок повинна бути не менше 20 см, а висота приймається рівною товщині збірних плит перекриттів.
Поздовжня арматура вставок повинна надійно анкеруватися в ригелях каркасу.
1.72. Для армування елементів каркасу потрібно, як правило, застосовувати арматурні сталі з явно вираженими пластичними якостями (класів А-І, А-ІІ і звичайний арматурний дріт).
1.73. Стояки каркасу повинні анкеруватися симетрично відносно двох головних осей. Потрібну за розрахунком площу поперечного перерізу слід прагнути забезпечувати, як правило, чотирма стержнями.
Мінімально допустиме поздовжнє армування стояків каркасу наведено в табл.5.
Таблиця 5
-------------------------------------------------------------------
| | Поздовжня арматура стояків каркасу, |
| Поверх, який | діаметром, мм, не менше |
| розглядається |-------------------------------------------|
| | Розрахункова сейсмічність, бали |
| |-------------------------------------------|
| | 7 | 8 |
|-----------------------------------------------------------------|
| n, n-1 |4D14A-II(ГОСТ5781-82)|4D16A-II(ГОСТ5781-82)|
|-----------------------------------------------------------------|
| n-2, n-3 |4D16A (ГОСТ5781-82) |4D18A (ГОСТ5781-82) |
|-----------------------------------------------------------------|
| n-4, n-5 |4D18A (ГОСТ5781-82) |4D20A (ГОСТ5781-82) |
|-----------------------------------------------------------------|
| n-6, n-7 |4D20A (ГОСТ5781-82) |4D22A (ГОСТ5781-82) |
|-----------------------------------------------------------------|
| n-8 |4D22A (ГОСТ5781-82) | - |
-------------------------------------------------------------------
Примітка:
1. n> 9 — число поверхів у будинку.
2. В стояках, відкритих з двох або трьох сторін, мінімальний діаметр стержнів збільшується на 2 мм.
1.74. Поперечна арматура стояків виконується у вигляді замкнутих хомутів діаметром 8 мм. Крок хомутів в стояках, закритих кладкою не менше ніж з двох сторін, повинен бути не більше вказаного в табл. 6.
Таблиця 6
-------------------------------------------------------------------
| | Крок хомутів, см, не більше |
| Діаметр поздовжніх |-------------------------------------------|
ДБН В.1.1-1-94 Захист від небезпечних геологічних процесів. Проектування і будівництво цивільних будівель із блоків і каменів пиляних вапняків кримських родовищ в сейсмічних районах.
| стержнів, мм | Розрахункова сейсмічність, бали |
| |-------------------------------------------|
| | 7 | 8 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 14 | 25/30 | 20/25 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 16 | 25/35 | 20/25 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 18 | 30/40 | 25/30 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 20 | 30/40 | 25/30 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 22 | 30/40 | 30/35 |
-------------------------------------------------------------------
Примітка:
1. В чисельнику вказаний крок хомутів у в'язаних каркасах, в знаменнику — у зварних,
2. У стояках, захищених кладкою тільки з однієї сторони, крок поперечних стержнів
зменшується в 1,5 рази.
3. На ділянках завдовжки по 60 см в сторони від вузлів каркасу крок поперечних стержнів в стояках зменшується в 2 рази.
1.75. Захисний шар бетону в стояках приймається рівним 20 мм, а у сторін, не захищених кладкою, — 30 мм. Конструкція арматурних каркасів повинна гарантувати виконання шару бетону потрібної товщини.
1.76. Армування ригелів виконується по результатах розрахунку переважно зварними кар-каеами; Поздовжня арматура збірних елементів ригелів повинна з'єднуватися за допомогою зварювання.
Монолітна обв'язка ригелів повинна мати безперервне подвійне армування. З цією метою рекомендується застосовувати трикутні каркаси (рис.6).
Варіанти анкеровки плит перекриттів в збірно-монолітних ригелях з порожнистими
збірними елементами
1 - кладка, 2 - збірні елементи ригелів, 3 - плити перекриттів, 4 - каркаси монолітної об'язки, 5 - відігнуті випуски плит
Рис. 6
Мінімальний діаметр поздовжньої арматури обв'язки — 12 мм, а поперечної - 6 мм при висоті ригелів до 40 см, 8 мм — при більшій висоті.
1.77. Вузли каркасів рекомендується повністю виконувати з монолітного бетону і підсилювати косими стержнями (рис. 7).
Армування вузлів каркасу
<Полный текст документа в формате MS Word со всеми изображениями содержится в Профессиональной нормативно-правовой библиотеке «НОРМАТИВ™ PRO»
RSS каналы